Стихiйнi лиха
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Нацiональний унiверситет харчових технологiй
Кафедра охорони працi та цивiльноi оборони
Контрольна робота
з дисциплiни: тАЬЦивiльна оборонатАЭ
Стихiйнi лиха
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спецiальнiсть МЗЕД
Казакова РЖрина
Перевiрив:
Викладач
Заiць Вiра Анатолiiвна
Киiв тАУ 2009
Змiст
Теоретичне питання: Стихiйнi лиха
Розрахункова робота № 1 ВлОцiнка радiацiйноi обстановки пiсля аварii на АЕСВ» (за методичкою № 6058), варiант 4
Розрахункова робота № 2 ВлПрогнозування i оцiнка радiацiйноi обстановки
пiсля аварii на АЕС з викидом радiонуклiдiв в атмосферуВ» (за методичкою № 5391), варiант 4
Список використаноi лiтератури
Теоретичне питання: Стихiйнi лиха
Стихiйне лихо (рос. Стихийное бедствие, англ. Natural catastrophe) тАФ це надзвичайне природне явище, що дii з великою руйнiвною силою, завдаi значноi шкоди району, в якому вiдбуваiться, порушуi нормальну життiдiяльнiсть населення, знищуi матерiальнi цiнностi.
Стихiйне лихо - екстремальне явище природи катастрофiчного характеру, що приводить до раптового порушення нормальноi дiяльностi людей. У рядi випадкiв стихiйне лихо супроводиться загибеллю матерiальних цiнностей i жертвами серед населення. Стихiйне лихо оцiнюiться по кiлькостi жертв i руйнування, в ненаселених мiсцях - по мiрi порушення природного середовища: рельiфу, рослинностi, тваринного свiту, а також по площi обхвату.
До стихiйного лиха належать: виверження вулканiв, землетрусу, цунамi, обвали, селi, лавини, повенi, урагани, тайфуни, смерчi, змiг, град, блискавки, лiсовi пожежi i iнш. Злива, снiгопад, заморозок, ожеледиця i iншi явища, що постiйно спостерiгаються можуть мати характер стихiйного лиха при раптовому рiзкому настаннi або при незвичайно високiй iнтенсивностi. Найбiльш небезпечним стихiйним лихом вважаються циклони, тайфуни, засуха i перетворення мiсцевостi у пустелю.
Основнi види
В· Пожежi тАФ це стихiйне поширення вогню, що вийшов з-пiд контролю людини. Пожежi трапляються у лiсах i на торф'яниках, у житлових i виробничих примiщеннях, в енергетичних мережах i на транспортi. Пожежi завдають величезних матерiальних збиткiв i нерiдко призводять до загибелi людей.
В· Повенi тАФ значнi затоплення суходолу, коли вода у рiчках пiднiмаiться вище звичайного рiвня внаслiдок рясних опадiв, швидкого танення снiгiв, утворення льодових заторiв або коли вiтер жене воду з боку моря в гирла рiчок.
В· Землетруси тАФ явища, що проходять у певних дiлянках земноi кори. Це одне iз жахливих стихiйних лих. Воно виникаi зненацька. РЖ хоча тривалiсть основного поштовху не перевищуi кiлькох секунд, його наслiдки сягають величезних масштабiв. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вмiють точно передбачити його початок. На земнiй кулi щороку вiдбуваiться понад 100 тис землетрусiв; бiльшiсть з них призводять до загибелi тисяч людей i до рiзноманiтних руйнувань.
В· Селевi потоки тАФ це стрiмкий рух з гiр селю тАФ сумiшi води, камiння, щебеню, пiску i глини; вони затоплюють, знищують усе на своiму шляху.
В· Зсуви вiдбуваються частiше по берегах рiчок i водоймищ. Основною причиною iх виникнення i надлишкове насичення пiдземними водами глинистих порiд до текучого стану, внаслiдок чого вниз по схилах зсовуються величезнi маси ТСрунту, а разом з ним тАФ усi споруди.
В· Снiговi замети утворюються взимку пiд час снiгопадiв i можуть бути настiльки великими, що набувають характеру стихiйного лиха.
В· Ураган - це посилення вiтру до 35 м/с i бiльше (12 балiв за шкалою Бофорта).
В· Шквал - рiзке короткочасне посилення вiтру (вiд кiлькох хвилин до кiлькох десяткiв хвилин), iнодi до 30-70 м/с зi змiною його напрямку, частiше пiд час грози. Ширина шквалу 2-3 км.
Поже́жа тАФ неконтрольоване горiння поза спецiальним вогнищем, яке призводить до матерiальноi шкоди. Причинами виникнення пожеж i недбала поведiнка людей з вогнем, порушення правил пожежноi безпеки, природнi явища (блискавка, посуха). Вiдомо, що 90% пожеж виникаi з вини людини.
В· Блискавка
В· РЖскрiння
Види пожеж
В· лiсова пожежа
В· пожежа нафтопродуктiв
В· побутова пожежа
Класи пожежi
A - горiння твердих речовин; B - горiння рiдких речовин; C - горiння газоподiбних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D - горiння металiв; E - горiння електрообладнання.
Захист вiд пожеж
В· Обвалування (на вiдкритих об'iктах)
В· Вогнезахиснi екрани; застосування неспалимих або важкоспалимих контрукцiй з регламентованою межею вогнестiйкостi.
Показники пожежовибухонебезпеки речовин i матерiалiв
Пожежовибухонебезпека речовин та матерiалiв - це сукупнiсть властивостей, якi характеризують iх схильнiсть до виникнення й поширення горiння, особливостi горiння i здатнiсть пiддаватись гасiнню загорянь. За цими показниками видiляють три групи горючостi матерiалiв i речовин: негорючi, важкогорючi та горючi.
Негорючi (неспалимi) - речовини та матерiали, нездатнi до горiння чи обвуглювання у повiтрi пiд впливом вогню або високоi температури. Це матерiали мiнерального походження та виготовленi на iх основi матерiали - червона цегла, силiкатна цегла, бетон, камiнь, азбест, мiнеральна вата, азбестовий цемент та iншi матерiали, а також бiльшiсть металiв. При цьому негорючi речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що видiляють горючi продукти при взаiмодii з водою.
Важкогорючi (важко спалимi) - речовини та матерiали, що здатнi спалахувати, тлiти чи обвуглюватись у повiтрi вiд джерела запалювання, але нездатнi самостiйно горiти чи обвуглюватись пiсля його видалення (матерiали, що мiстять спалимi та неспалимi компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуваннi антипiренами, фiбролiт i т. iн.);
Горючi (спалимi) - речовини та матерiали, що здатнi самозайматися, а також спалахувати, тлiти чи обвуглюватися вiд джерела запалювання та самостiйно горiти пiсля його видалення. У свою чергу, у групi горючих речовин та матерiалiв видiляють легкозаймистi речовини та матерiали - це речовини та матерiали, що здатнi займатися вiд короткочасноi (до ЗО с) дii джерела запалювання низькоi енергii.
Локалiзацiя пожеж
Локалiзацiя й гасiння пожеж проводяться з метою збереження матерiальних цiнностей держави й окремих громадян та органiзацiй протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Мiнiстерства з надзвичайних ситуацiй, Мiнiстерства охорони навколишнього середовища iз залученням до цих робiт робiтникiв, службовцiв i населення, що проживаi поблизу осередку надзвичайноi ситуацii.
Для локалiзацii пожежi створюються протипожежнi смуги одночасно на кiлькох дiлянках шириною 6тАФ8 м. При наявностi часу протипожежнi смуги поширюються до 20тАФ40 м перед фронтом i до 8тАФ10 м на флангах i в тилу пожежi. Для гасiння пожежi можуть бути застосованi вибуховi речовини.
Повiнь (в гiдрологii повiдь) тАФ природне лихо, що виникаi коли вода виходить за межi звичайного для неi басейну водойми. Повенi на рiчках трапляються коли вода переповнюi рiчище i розливаiться по рiчковiй долинi. Часом повенi також трапляються на озерах чи водосховищах.
Зазвичай причиною повенi i значне пiдвищення рiвня води. На рiчках це трапляiться внаслiдок збiльшення притоку води внаслiдок танення снiгiв, дощiв тощо. На озерах чи водосховищах внаслiдок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повенi може стати вiтер який ВлнаганяiВ» воду. Ще однiiю причиною пiдйому води може стати утруднення витоку внаслiдок технiчних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель що часом утворюються на гiрських рiчках внаслiдок зсувiв (зазвичай пiсля землетрусiв).
Ще однiiю причиною повенi може стати прорив води на рiвнину рiвень якоi розташований нижче рiвня води. Подiбнi повенi зазвичай стаються внаслiдок прориву дамб або ж змiни рiчкового русла.
Землетрус (рос. землетрясение, англ. earthquake, earth shock, нiм. Erdbeben n, unterirdische Stöß m) тАФ короткотривалi, раптовi струси земноi кори, викликанi перемiнним перемiщенням мас гiрських порiд у надрах Землi, чому сприяi порушення розтяжностi осередка гiрських порiд i виникнення сейсмiчних хвиль; пiд час сильних землетрусiв, на поверхнi Землi часто виникають щiлини, скиди, зсуви, цунамi; часом землетруси спричинюють великi руйнування (наприклад, 1988 року у Вiрменii).
Серед усiх стихiйних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше мiсце в свiтi за заподiяною економiчною шкодою i кiлькiстю загиблих.
Класифiкацiя
Залежно вiд причин i мiсця виникнення, землетруси подiляються на:
В· Тектонiчнi
В· Вулканiчнi
В· Обвальнi
Обвальний землетрус (рос. обвальное землетрясение, англ. collapse earthquake, нiм. Einsturzbeben n) тАУ землетрус, викликаний обвалом склепiння в пiдземнiй природнiй порожнинi у розчинних гiрських породах (вапняках, доломiтах) або в порожнинi, яка утворилася внаслiдок виконаного вибуху. Як правило, обвальний землетрус маi обмежену дiю.
В· Моретруси
Виникнення землетрусу
Виникнення землетрусу пов'язують головним чином з тектонiчними процесами. Протягом року на Землi фiксуiться бл. 1 млн землетрусiв. Видiляють гiпоцентр та епiцентр землетрусу. Вiд них у всi сторони розходяться сейсмiчнi хвилi. Осередки землетрусiв перебувають на глибинi 30-60 км, а iнколи тАФ на глибинi до 700 км.
Найсильнiшi землетруси з початку 20 столiття
| Мiсце | Дата землетрусу | Сила землетрусу | Координати |
| 1.Чилi | 22 травня 1960 | 9,5 | -38,24/-73,05 |
| 2.Протока Принця Вiльяма,Аляска,США | 28 березня 1964 | 9,2 | 61,02/-147,65 |
| 3.Бiля захiдних берегiв Пiвд.Суматри | 26 грудня 2004 | 9,1 | 3,30/95,78 |
| 4.Камчатка | 4 листопада 1952 | 9,0 | 52,76/160,06 |
| 5.Бiля узбережжя Еквадору | 31 сiчня 1906 | 8,8 | 1,0/-81,5 |
| 6. Рет острови, Аляска, США | 13 жовтня 1963 | 8,7 | 51,21/178,50 |
| 7. Пiвденна Суматра, РЖндонезiя | 28 березня 2005 | 8,6 | 2,08/97,01 |
| 8.Андреановi острови, Аляска, США | 4 лютого 1965 | 8,6 | 51,56/-175,39 |
| 9.Ассам, Тибет | 15 серпня 1950 | 8,6 | 28,5/96,5 |
| 10.Курильськi острови | 13 жовтня 1963 | 8,5 | 44,9/149,6 |
| 11.Банда море, РЖндонезiя | 1 лютого 1938 | 8,5 | -5,05/131,62 |
| 12.Камчатка | 03 лютого 1923 | 8,5 | 54,0/161,0 |
Поширення та iсторiя
Землетруси захоплюють великi територii i характеризуються: руйнуванням будiвель i споруд, пiд уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж i виробничих аварiй; затопленням населених пунктiв i цiлих районiв; отруiнням газами при вулканiчних виверженнях; ураженням людей i руйнуванням будiвель уламками вулканiчних гiрських порiд; ураженням людей i виникненням осередкiв пожеж у населених пунктах вiд вулканiчноi лави; провалом населених пунктiв при обвальних землетрусах; руйнуванням i змиванням населених пунктiв хвилями цунамi; негативною психологiчною дiiю.
За iсторичний перiод 3. не раз викликали руйнування i жертви. Напр., у 1290р. в районi затоки Бохайвань (Китай) загинуло бл. 100.000 чол., у 1556 р. в провiнцii Шаньсi - 830.000 чол., у 1737р. у Калькуттi (РЖндiя) - 300.000, у 1908 р. в Мессiнi (РЖталiя) -120.000, у 1923 р. в Токiо - 143.000, у 1976 р. в Тяньшанi (Китай) - бл. 240.000 чол., в 1999 р. в Туреччинi - бл. 40.000 чол., в 2001 р. в РЖндii тАУ бл. 30 000 чол.
Прогноз
У зв'язку з цим одним з актуальних завдань i прогнозування мiсця i сили землетрусу, основане на спостереженнях за флуктуацiями полiв Землi. Бiльш фундаментальне завдання тАУ прогноз не тiльки мiсця i сили, але i часу 3., вирiшене тiльки в декiлькох випадках. З. можуть викликатися штучно (напр., ядерними вибухами).
Попередити землетруси точно поки що неможливо, хоча i ряд факторiв передбачення (напр., бiофiзичних)
Оцiнка сили землетрусу
Сейсмограф
Оцiнка дii З. з 2-i половини ХРЖХ ст. здiйснюiться за допомогою спецiальних сейсмiчних шкал. Найбiльш поширена з них - 12-бальна шкала, варiанти якоi прийнятi в РДвропi, США. В деяких краiнах, зокрема, Лат. Америки, прийнята 10-бальна шкала, в Японii - 7-бальна. В Украiнi прийнято 12-бальну шкалу (МСК-64) визначення сили землетрусу. Вивчаi землетруси сейсмологiя, спостереження за ними здiйснюi спецiальна сейсмiчна служба.
Сейсмоактивнiсть територii Украiни
Сейсмоактивнi зони оточують Украiну на пiвденному заходi i пiвднi. Цi зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Пiвденно-Азовська. Жертв та значних руйнувань не зареiстровано. У сейсмiчному планi найбiльш небезпечними областями в Украiнi i Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька, Одеська та Автономна Республiка Крим. У 1998 роцi в Украiнi сталося 2 землетруси - в Криму та Закарпаттi. На теренах Закарпаття вiдзначаються осередки землетрусiв з iнтенсивнiстю 6-7 балiв (за шкалою МСК-64) у зонах Тячiв-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризуiться проявом землетрусiв, що вiдбуваються у верхнiй частинi земноi кори на глибинах -12 км з iнтенсивнiстю в епiцентрi 7 балiв, що швидко затухаi на близькiй вiдстанi. Шестибальнi землетруси зафiксованi також у Прикарпаттi (Буковина). Прикарпаття вiдчуваi вплив району Вранча (Румунiя). У 1974-76 роках тут мали мiсце землетруси iнтенсивнiстю вiд 3 до 5 балiв.
Зона Вранча i ii вплив на Украiну
Унiкальна на РДвропейському континентi сейсмоактивна зона Вранча, розташована на дiлянцi стикування Пiвденних (Румунiя) та Схiдних (Украiнських) Карпат. В ii межах осередки землетрусiв розташованi в консолiдованiй корi, а також у верхнiй мантii на глибинах 80-160 км. Найбiльшу небезпеку становлять такi, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ТСрунтiв до 8-9 балiв в епiцентрi в Румунii, Болгарii, Молдовi. Глибокофокуснiсть землетрусiв зони Вранча обумовлюi iх слабке затухання з вiдстанню, тому що бiльша частина Украiни перебуваi в 4-6-бальнiй дiлянцi впливу цiii зони. У ХХ ст. в зонi Вранча сталося 30 землетрусiв з магнiтудою 6,5 балiв. Катастрофiчнi землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнiтуду 7. Пiвденно-захiдна частина Украiни, що пiдпадаi пiд безпосереднiй вплив зони Вранча, потенцiйно може бути вiднесена до 8-бальноi зони. Потенцiйно сейсмiчно небезпечною територiiю можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 рр. зафiксовано 4 землетруси iнтенсивнiстю 5-6 балiв.
Сейсмiчна небезпека Одеськоi областi зумовлена осередками землетрусiв у масивi гiр Вранча та Схiдних Карпат у Румунii. Починаючи з 1107 року до сьогоднi там мали мiсце 90 землетрусiв з iнтенсивнiстю 7-8 балiв. Карпатськi землетруси поширюються на значну територiю. У 1940 роцi коливання вiдчувалися на площi 2 млн. км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинаi з пiвдня Кримський пiвострiв. Вогнища сильних корових землетрусiв тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на вiдстанi 25-40 км вiд узбережжя з iнтенсивнiстю 8-9 балiв. Пiвденне узбережжя Криму належить до регiонiв дуже сейсмонебезпечних. За останнi два столiття тут зареiстровано майже 200 землетрусiв вiд 4 до 7 балiв. Пiвденно-Азовська сейсмоактивна зона видiлена зовсiм недавно. У 1987 роцi було зафiксовано кiлька землетрусiв iнтенсивнiстю 5-6 балiв. Крiм того, за палеосейсмотектонiчними та археологiчними даними встановлено слiди давнiх землетрусiв iнтенсивнiстю до 9 балiв з перiодичнiстю близько одного разу на 1000 рокiв. У платформнiй частинi Украiни видiлено ряд потенцiйно сейсмотектонiчних зон з iнтенсивнiстю 4-5,5 балiв. На територii Кримського пiвострова зафiксовано понад 30 землетрусiв. Так, катастрофiчний землетрус 1927 року мав iнтенсивнiсть 8 балiв. За iнженерно-сейсмiчними оцiнками, прирiст сейсмiчностi на пiвднi Украiни перевищуi 1,5 бала, i у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не вiдповiдаi сучасному рiвню сейсмiчного та iнженерного ризику.
Буря тАФ це погодне явище, вiтер зi швидкiстю 20 м/с i бiльше, що супроводжуiться значним хвилюванням на морi та руйнуванням на суходолi.
На суходолi бувають чорнi, жовтi, червонi та бiлi бурi. Чорнi бурi поширенi в степу i характеризуються видуванням та перенесенням чорнозему. Жовтi та червонi бурi виникають в пустелях i напiвпустелях i переносять пил та пiсок. Бiлi бурi формуються на солончаках, над самосадними озерами та лагунами i характеризуються перенесенням великоi кiлькостi найдрiбнiших уламкiв солей (гiпсу, галiту).
Шквал - рiзке посилення вiтру протягом короткого промiжку часу.
Швидкiсть вiтру може перевищувати 30 м/с, тривалiсть - декiлька хвилин.
Розрахункова робота № 1 ВлОцiнка радiацiйноi обстановки пiсля аварii на АЕСВ» (за методичкою № 6058), варiант 4
Вихiднi данi та Значення
Час аварii, год, хв. = 9
Час доби = Нiч
Хмарнiсть = Суцiльна
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 2,3
Напрямок середнього вiтру азимут, град = 45
Час вимiрювання рiвня радiацii (потужнiсть дози) = 11
Вимiряний рiвень радiацii (потужнiсть дози) на початку роботи До, Рад/годину = 25
Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 11
Час виконання робiт Т, годин = 4
Установлена доза (задана) радiацii Д уст, рад = 13
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
За таблицею 7 визначаiмо категорiю (ступiнь) вертикальноi стiйкостi атмосфери за:
Хмарнiсть = Суцiльна
Час доби = Нiч
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 2,3
Це буде iнверсiя.
За таблицею 8 визначаiмо середню швидкiсть вiтру в прошарку поширення
радiоактивноi хмари при:
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 2,3
Вона буде = 5 м/с приблизно.
За даними таблицi 4 для :
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
Швидкiсть вiтру середня, м/с = 5 м/с
Визначаiмо розмiри прогнозованих зон забруднення:
Зона М:
Довжина = 17,00 км
Ширина = 0,61 км
Площа = 8,24 кв км
Визначаiмо:
а) час, що сплинув пiсля аварii до кiнця роботи:
Т к = Т п + Т
Т к - час кiнця роботи
Т п - час початку роботи
Т - час роботи
Т к = 11 - 9 + 4 = 6
б) рiвень радiацii на одну годину пiсля аварii за даними таблицi 1:
Д 1 = Д 2 / К 2
К 2 = 0,76 для 2 годин пiсля аварii за табл 1
Д 2 = 25 Вимiряний рiвень радiацii (потужнiсть дози) на початку роботи До,
Д 1 = 25/0,76 = 32,89474 рад/год
в) рiвень радiацii пiсля закiнчення роботи:
Д 6 = Д 1 * К 6
К 6 = 0,49 для 6 годин пiсля аварii за табл 1
Д 1 = 32,89474 рад/год
Д 6 = 32,89474*0,49= 16,11842 рад/год
г) дозу радiацii, що може отримати особовий склад ЗвКПР i ПХЗ за 4 годин роботи у зонах забруднення:
Д = 1,7 * (Д 6 * t 6 - Д 2 * t 2)
t 6 = 6 години
t 2 = 2 години
Д = 1,7*(6*16,11842-2*25) = 79,40789 рад
Визначаiмо допустимий час роботи ЗвКПР i ПХЗ на забрудненiй РР мiсцевостi.
Знаходимо спiввiдношення:
А = (Д 2 / Д зад) * К осл * К 2,5
К осл = 1 робота на вiдкритiй мiсцевостi
Д зад = 13 Установлена доза (задана) радiацii Д уст,
К 2 = 0,76 для 2 годин пiсля аварii за табл 1
Д 2 = 25 Вимiряний рiвень радiацii (потужнiсть дози) на початку роботи До,
А = 25*1*0,76/13= 2,530364
За таблицею 9 при:
А = 2,530364
Т п = 2
Т доп = 0,75 години приблизно.
Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР i ПХЗ.
Спiввiдношення:
А =(Д 1 / Д зад) * К осл
А = 28,57143*1/12= 2,530364
За таблицею 9 при:
А = 2,530364
Т = 4
Час виконання робiт Т, годин
К поч = 0,9 години приблизно.
Знаходимо вiдвернуту дозу радiацii за 15 днiв пiсля аварii за формулою:
Д вiд = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)
t 360 = 360 годин
t 2 = 2 години
Д 2 = 25 Вимiряний рiвень радiацii (потужнiсть дози) на початку роботи До,
Д 360 = Д 1 * К 360
К 360 = 0,09 для 360 годин пiсля аварii за табл 1
Д 1 = 32,89474 рад/год
Д 360 = 32,89474*0,09 = 2,960526
Д вiд = 1,7 *(2,960526*360-25*2) = 1726,842 рад
Д вiд = 1726,842 рад або 17268,42 мЗв.
За даними таблицi 10 визначаiмо невiдкладнi контрзаходи.
Оскiльки Д вiд = 17268,42 мЗв то необхiдно провести укриття, евакуацiю, йодну профiлактику та обмежити перебування дiтей i дорослих на вiдкритому повiтрi.
Висновки та пропозицii.
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р i НР у зонi
надзвичайно небезпечного зараження. За 4 годин робота ЗвКПР i ПХЗ може отримати дозу опромiнення 79,40789 що перевищуi Д зад = 13 рад. Щоб не отримати дозу опромiнення бiльше 13 рад, слiд скоротити час роботи в зонi зараження до Т доп = 0,75 години або виконувати роботу з використанням спецiального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години пiсля аварii.
Розрахункова робота № 2 ВлПрогнозування i оцiнка радiацiйноi обстановки пiсля аварii на АЕС з викидом радiонуклiдiв в атмосферуВ» (за методичкою № 5391), варiант 4
Тип СДОР = Амiак рiдкий
Кiлькiсть СДОР, тонн = 10
Метеорологiчнi умови = Ясно, нiч, 40 град
Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Вiдстань вiд ХНО до ОНГ, км = 3
Вид сховища = Необвалованi
Вистота пiддону, м = 0
Час вiд початку аварii, год = 2
Азимут ОНГ, град = 90
Азимут вiтру, град = 270
Показник та Результат прогнозування
Джерело забруднення = ХНО
Тип СДОР = Амiак рiдкий
Кiлькiсть СДОР, тонн = 10
Глибина зараження, км = 1,501685
Площа зони зараження, кв км = 3,540441
Площа осередку ураження, кв км = Територiя ОНГ
Тривалiсть уражаючоi дii СДОР, хв. = 61,44361
Втрати вiд СДОР, чол.
ПУНКТ 1. Оскiльки обсяг рiдкого амiаку невiдомий, для розрахункiв беремо його таким, що дорiвнюi максимальнiй кiлькостi амiаку у системi, тобто 10 тонн.
Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у первиннiй хмарi за формулою:
Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 = 0,18 / 0,01 iз додатку 3 для амiаку
K3 = 0,04 iз додатку 3 для амiаку
K5 = 1 для iнверсii (сторiнка 7)
K7 = 1,4 / 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 40
Q (o) = 10
Визначення ступеня вертикальноi стiйкостi атмосфери:
Метеорологiчнi умови = Ясно, нiч, 40 град
Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Це тАУ iнверсiя за таблицею 1 на сторiнцi 5.
Q(e1) = 0,18*0,04*1*1,4*10 = 0,1008 (тонн)
ПУНКТ 2. Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у вториннiй хмарi за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 = 0,01 iз додатку 3 для амiаку
K2 = 0,025 iз додатку 3 для амiаку
K3 = 0,04 iз додатку 3 для амiаку
K4 = 1,33 iз додатку 4, швидкiсть вiтру, м/с = 1
K5 = 1 для iнверсiя (сторiнка 7)
K6 = 1 iз додатку 5, час вiд початку аварii, год = 2
K7 = 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 40
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
h = 0,05 для необвалованого сховища
h - це висота шару розлитого амiаку на пiдстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщо розлив вiдбуваiться у пiддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота пiддону чи обваловки, м.
Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*10/(0,05*0,681= 0,03867 (тонн)
ПУНКТ 3. РЖз додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорiвнюi при Q(e1) = 0,1008 (тонн) при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Г 1 = 1,26 (кiлометрiв)
ПУНКТ 4. РЖз додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорiвнюi
при Q (e2) = 0,03867 (тонн)
при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
за пропорцiiю:
0,1 (тонн) - 1,25 (кiлометрiв)
0,03867 (тонн) - х (кiлометрiв)
х = 0,03867*1,25/0,1= 0,48337 (кiлометрiв)
Г 2 = 0,48337 (кiлометрiв)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г 2 + 0,5*Г 1
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,26
Г 1 = МРЖНРЖМУМ (Г2;Г1) = 0,48337
Г = 1,501685 (кiлометрiв)
Порiвнюiмо значення Г з даними додатку 2.
При iнверсiя
При Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Це - 20 (кiлометрiв)
Це - граничне значення глибини перенесення повiтря за 4 год при рiзних швидкостях вiтру. Вибираiмо найменше помiж табличним 20 км та розрахованим 1,501685 (кiлометрiв)
Мiнiмум (1,501685;20) = 1,501685
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повiтря до ОНГ:
T надходження = x / V
х = Вiдстань вiд ХНО до ОНГ, км = 3
За додатком 6 при iнверсiя при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
V = 10 км/год
T надходження = 3/10= 0,3 (години)
T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хiмiчного ураження:
S = П * Г * Г / n
П = 3,14 - число "Пi", нескiнченний дрiб
П = 3,14
Г = 1,501685 (кiлометрiв) n при Швидкiсть вiтру, м/с = 1, n = 2 (сторiнка 7)
S = 3,14*1,501685*1,501685/2= 3,540441 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалiсть уражаючоi дii амiаку.
Тривалiсть уражаючоi дii СДОР залежить вiд часу ii випаровування iз площi розливу.
T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)
h = 0,05 для необвалованого сховища
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
K2 = 0,025 iз додатку 3 для амiаку
K4 = 1,33 iз додатку 4, швидкiсть вiтру, м/с = 1
K7 = 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 40
Т = (0,05*0,681)/(0,025*1,33*1)= 1,02406 (години)
Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= 61,44361 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,5016851 км менша за вiдстань вiд ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обiкт народного господарства) не попав у зону уражаючоi дii СДОР i вiдповiдно втрат персоналу ОНГ немаi.
Список використаноi лiтератури
1) Цивiльна оборона: Методичнi вказiвки до виконання розрахунково-графiчноi роботи на тему ВлОцiнка радiацiйноi обстановки пiсля аварii на АЕСВ» для студентiв усiх спецiальностей денноi та заочноi форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.РЖ. Прокопенко. тАУ К.: НУХТ, 2002. тАУ 20 с.
2) Цивiльна оборона: Методичнi вказiвки до виконання розрахунково-графiчних робiт для студентiв всiх спецiальностей денноi форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. тАУ К.: УДУХТ, 1999. тАУ 20 с.
http://uk.wikipedia.org/
Вместе с этим смотрят:
Безопасность Республики Беларусь в военной сфере
Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики
Военно-транспортный самолёт Ил-76
Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой
Воинские звания военнослужащих Вооруженных Сил РФ