Вiдтворення бiблеiзмiв при перекладi на украiнську мову

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ФРАЗЕОЛОГРЖЗМИ БРЖБЛРЖЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ПЛАСТ ФРАЗЕОЛОГРЖРЗ

1.1 Термiн Влфразеологiчна одиницяВ»: сутнiсть поняття та особливостi фразеологiзмiв

1.1.1 Структура фразеологiзмiв та природа iх компонентiв

1.1.2 Семантика фразеологiчних одиниць

1.2 Загальна характеристика фразеологiзмiв бiблiйного походження

1.2.1 Поява бiблеiзмiв в англiйськiй мовi

1.2.2 Визначення, особливостi та функцii бiблеiзмiв

1.2.3 Класифiкацiя бiблеiзмiв

РОЗДРЖЛ 2. ВРЖДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГРЖЗМРЖВ БРЖБЛРЖЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДРЖ НА УКРАРЗНСЬКУ МОВУ

2.1 Характернi риси украiнських та англiйських бiблеiзмiв при перекладi

2.2 Порiвняльний аналiз спiввiдношення бiблеiзмiв в англiйськiй та украiнськiй мовах та шляхи iх вiдтворення при перекладi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

АНОТАЦРЖЯ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

Мова i однiiю з найважливiших складових, що будуi нацiю. Вона супроводжуi людину з перших днiв ii життя i до самоi смертi, вона розвиваiться разом iз суспiльством. Тому немаi нiчого дивного в тому, що протягом сторiч багато вчених проводять дослiдження щодо вiдкриття головних законiв розвитку не тiльки мови в цiлому, але й ii окремих частин.

Фразеологiя i одним iз роздiлiв лексикологii, що вивчаi усталенi мовнi звороти. Об'iктом дослiдження фразеологii як роздiлу мовознавства i стiйкi вислови, iх структура, семантика, походження та взаiмозв'язок з iншими мовними одиницями. Фразеологiя нацiональноi мови збагачуiться та вдосконалюiться, вбираючи в себе безцiннi скарби iз приказок та прислiв'iв, афоризмiв i анекдотiв, дотепiв i каламбурiв, сентенцiй i парадоксiв, професiоналiзмiв, мовних штампiв та клiше тАУ з усього, що впродовж багатьох столiть плекаi i зберiгаi у своiй пам'ятi носiй мови тАУ народ.

Проблемам дослiдження фразеологiчних одиниць, особливостям iх перекладу придiляли увагу такi науковцi та мовознавцi, як Л.А. Булахов- ський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, А.В. Кунiн, М.М Сидоренко, Н.М. Шанський, О.О. Потебня, РЖ.РЖ. Срезневський, П.Ф. Фортунатов, О.О. Шанський.

Важко оцiнити той вплив, що зробила Бiблiя та ii переклади на мови народiв, що пройшли стадiю християнськоi культури. Справедливо це й у вiдношеннi украiнськоi й англiйськоi мов. У процесах засвоiння бiблiйних виражень цими мовами було багато схожого, однак результати виявилися рiзними: в силу цiлого ряду iсторичних та iнших причин, в англiйську мову ввiйшло набагато бiльше слiв, виражень i цитат з Бiблii, чим в украiнську(до речi, в англiйськiй мовi iх бiльше, нiж в iнших захiдноiвропейських мовах). Загальновизнано також те, що Бiблiя з'явилася самим багатим джерелом англiйськоi iдiоматики.

Актуальнiсть даноi роботи полягаi в тому, що бiблеiзми як пласт фразеологii досi широко використовуються i в усному мовленнi, i в лiтературi, в якостi як прямих цитат з Бiблii, так i алюзiй та ремiнiсценсiй.

Об`iктом дослiдження i фразеологiзми бiблiйного походження.

Предметом дослiдження i шляхи вiдтворення бiблеiзмiв при iх перекладi з англiйськоi мови на украiнську мову.

Метою даноi роботи i дослiдити шляхи вiдтворення фразеологiзмiв бiблiйного походження при перекладi з англiйськоi мови.

Досягнення поставленоi мети стало можливим завдяки поетапному рiшенню наступних завдань:

- розглянути сутнiсть поняття Влфразеологiчна одиницяВ», визначити структуру фразеологiзмiв та природу iх компонентiв;

- визначити характернi ознаки бiблеiзмiв та надати iх класифiкацiю;

- проаналiзувати шляхи вiдтворення фразеологiзмiв бiблiйного походження при перекладi на украiнську мову.

Методи дослiдження визначенi цiлями та завданнями роботи. Це i описовий та порiвняльно-зiставний методи.

Структура даноi роботи складаiться зi змiсту, вступу, де визначаються актуальнiсть, об`iкт та предмет дослiдження, мета та завдання, двох роздiлiв (першого тАУ теоретичного, другого тАУ практичного), висновкiв та списку використаних джерел.

Практична значущiсть роботи полягаi у можливому ii застосуваннi пiд час унiверситетських лекцiй та практичних занять з англiйськоi мови, практики перекладу, зокрема на тему ВлФразеологiчна одиниця як предмет фразеологiчноi наукиВ», ВлХарактернi риси украiнських та англiйських бiблеiзмiвВ», ВлОсобливостi перекладу фразеологiзмiв бiблiйного походженняВ» тощо.

РОЗДРЖЛ 1. ФРАЗЕОЛОГРЖЗМИ БРЖБЛРЖЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ПЛАСТ ФРАЗЕОЛОГРЖРЗ

1.1 Термiн "фразеологiчна одиниця": сутнiсть поняття та особливостi фразеологiзмiв

Якщо у 50-тi роки XXст. про фразеологiю писали, що вона ще перебуваi у станi "прихованого" розвитку, то нинi можна сказати, що фразеологiя по праву зайняла мiсце самостiйноi лiнгвiстичноi дисциплiни. Становленню фразеологii як галузi лiнгвiстики сприяло здiйснене у працях таких мовознавцiв як М.В. Ломоносова, Ф.РЖ. Буслаiва, О.О. Потебнi, РЖ.РЖ. Сре- зневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова, ТСрунтовне дослiдження синтаксичноi природи словосполучень, а також висвiтлення стилiстико-семантичних особливостей стiйких комплексiв слiв.

Вагомий внесок у розробку проблем фразеологii зробили Л.А. Булахов-

ський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький, М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко, О.С. Юрченко та iншi.

Однак це ще не означаi, що всi питання природи фразеологiчних одиниць (ФО), iх семантики всебiчно й остаточно розв'язанi. На цей час, наприклад, iснуi розбiжнiсть у поглядах мовознавцiв на предмет фразеологii, ii обсяг. Ось чому саме вiд з'ясування такого поняття як змiст фразеологiчноi одиницi, вiд характеристики його найважливiших диференцiйних ознак, тобто тих рис, якi дозволяють нам фразеологiзм називати фразеологiзмом, залежить вивчення фразеологii в цiлому, а також окремих ii аспектiв. Вiдсутнiсть чiтких критерiiв у визначеннi самоi сутностi фразеологiчноi одиницi негативно вiдбиваiться на укладаннi фразеологiчних словникiв .

У характеристицi стiйких словосполучень академiк В.В. Виноградов виходить iз того, що "бiльшiсть людей говорить i пише за допомогою готових формул, клiше. У системi сучасноi лiтературноi мови слова, бiльшою мiрою, функцiонують не як вiльнi, раптово зiткнутi i зчепленi окремi компоненти мови, а займають постiйнi мiсця в традицiйних формулах" [11, 42]. З цiiю думкою збiгаються i висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологiчних одиниць i вiдтворюванiсть. Такi мiркування дають можливiсть усi загальновживанi сполучення слiв подiлити на два типи: не вiдтворюванi i вiдтворюванi.

Перший тип тАУ це сполучення слiв (словосполучення i речення), якi ми легко складаiмо в процесi мовлення на основi особливого сприйняття i уявлення. Такi сполучення не зберiгаються у готовому виглядi. Другий тип становлять вирази (словосполучення i речення), якi засвоюються у нашiй пам'ятi як готовi одиницi мови. Такi словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. РЗх ми лише вiдтворюiмо у тому виглядi, в якому вони закрiпилися в мовi. Оскiльки вiдтворюванiсть властива не лише стiйким словосполученням, але й цiлим реченням (прислiв'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбiжнiсть у поглядах мовознавцiв як на предмет фразеологii, так i на ii обсяг [39, 36].

У лiнгвiстицi iснуi велика кiлькiсть визначень фразеологiчноi одиницi, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякi мовознавцi справедливо вважають, що визначення фразеологiчноi одиницi таке ж складне, як i визначення слова. Ця складнiсть полягаi насамперед у тому, що i для слова, i для фразеологiзму важко встановити спiльнi риси, якi можна було б вiднести до кожного з них без винятку [2].

Термiн "фразеологiчна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, якi не утворюються в процесi мовлення, а вiдтворюються за традицiiю. Отже, вiдтворюванiсть, на думку В.В. Виноградова, i основною ознакою фразеологiзму[11] . Б.О. Ларiн пiд фразеологiчними одиницями розумiв такi стiйкi словосполуки, якi характеризуються втратою первiсних реалiй i появою нового метафоричного значення. [28] Н.М. Шанський пiдкреслюi, що "фразеологiчна одиниця тАУ це вiдтворювана в готовому виглядi одиниця мови iз двох i бiльше наголошуваних компонентiв слiвного характеру, фiксована (тобто постiйна) за своiм значенням, складом i структурою"[39,12]. В.П. Жуков фразеологiзмом називаi "стiйку, нарiзно оформлену вiдтворювану одиницю мови, надiлену цiлiсним (або рiдше, частково цiлiсним) значенням i здатну сполучатися з iншими словами" [16, 43].

Дещо iншi ознаки фразеологiчних одиниць подаi В.М. Мокiiнко. Вiн наголошуi, що "фразеологiзми визначаються трьома постiйними для стiйких сполук характеристиками: роздiльною оформленiстю, вiдносною стiйкiстю (вiдтворюванiстю в готовому виглядi) i експресивнiстю" [25, 32]. Видiляючи цi характеристики як основнi ознаки фразеологiзму, дослiдник вiдзначаi, що першi двi з них i властивi мовi, а третя тАУ мовленню, що саме аналiзом взаiмодii кожноi iз зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологiчного сполучення i обмежити обсяг фразеологii.

Отже, наведенi та iншi iснуючi в мовознавствi визначення фразеологiчних одиниць свiдчать про те, що вченими видiляються рiзнi iх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати: 1) семантична цiлiснiсть або семантична нерозкладнiсть ( В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, В.П. Жуков, М.М. Шанський, Л.А. Булаховський); 2) метафоричнiсть (Б.О.Ларiн, О.В.Кунiн, В.П.Жуков, О.М.Бабкiн); 3) окремооформленiсть (В.П. Жуков, М.М. Шанський, С.Г. Гаврiн, Л.Г. Скрипник); 4) вiдтворюванiсть (В.В.Виноградов, В.Л. Архангельський, М.М. Шанський, С.Г. Гаврiн, В.П. Жуков, Л.Г. Скрипник); 5) наявнiсть не менше двох повнозначних слiв (С.Г. Гаврiн, М.М. Шанський); 6) неперекладнiсть iншими мовами ( Л.А. Булаховський).

В нашому дослiдженнi в основу покладене таке визначення: фразеологiзм розглядаiться як окрема, самостiйна одиниця мови, здатна, як i iншi мовнi одиницi, виражати свою семантику, вступати з iншими одиницями мови в смисловi та граматичнi зв'язки, а значить мати граматичнi категорii, виконувати в реченнi вiдповiдну синтаксичну функцiю.

ФО мови можуть вивчатися у рiзних аспектах, але вихiдними, визначальними завжди будуть тi, якi сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологiзм фразеологiзмом, що видiляi його в окрему одиницю мови. Цiлком зрозумiло, що для розкриття диференцiальних ознак, як i самоi сутностi фразеологiзму, необхiдно iх розглядати у зiставленнi, порiвняннi з iншими одиницями мови тАУ словом, словосполученням, вiдзначаючи спiльнi та вiдмiннi iх риси. Саме виходячи iз таких вимог, ми будемо вести своi спостереження.

Фразеологiзм тАУ це самостiйна мовна одиниця, яка характеризуiться вiдповiдними диференцiйними ознаками. Такими ознаками для фразеологiчних одиниць i: 1) фразеологiчне значення; 2) компонентний склад; 3) семантичнi категорii. Визначення диференцiйних ознак ФО даi пiдстави встановити обсяг предмета фразеологii, а також дозволяi розглядати фразеологiзми як окремi самостiйнi одиницi мови, вiдмiннi вiд слова, словосполучення i речення, а разом з тим i як такi, що мають з останнiми багато спiльного. Так, наприклад, ФО, як i слова, щораз у в процесi мовлення ми не конструюiмо, а вiдтворюiмо як готовi мовнi одиницi. Крiм того, велику кiлькiсть фразеологiчних одиниць зближуi з окремими словами також i та особливiсть, що ФО (як i слово) характеризуiться наявнiстю своii семантики. Маючи своi значення i вiльно реалiзуючи граматичнi особливостi ФО зближуються з лексемами i функцiонально [8]. Вони можуть вступати у синонiмiчнi вiдношення зi словами i виконувати, як i слова, вiдповiднi синтаксичнi функцii, наприклад: to kick the bucket тАУ померти; it takes the biscuit тАУ одержати приз, зайняти перше мiсце; to be on high ropes тАУ бути в гарному настроi .

Усi зазначенi мiркування свiдчать про намiр лiнгвiстiв виробити об'iктивнi критерii визначення самого предмета фразеологii i переконують ще раз у тому, що фразеологiчнi одиницi i надзвичайно складними i суперечливими утвореннями мови. Звичайно, ця складнiсть i суперечливiсть не могла не позначитися на визначеннi предмета фразеологii i ii обсягу. Кожна iз вище зазначених точок зору на основнi ознаки фразеологiчноi одиницi переконуi перш за все в тому, що кожен iз мовознавцiв зумiв знайти i встановити такi ознаки, якi дозволили йому вiдiбрати i згрупувати стiйкi вирази.

Фразеологiчнi одиницi слiд вивчати не самi по собi, не iзольовано, а в тiсному зв'язку з iншими одиницями мови. Сполучаючись у процесi мовлення зi словами, словосполученнями, вони виступають органiчними елементами цiлiсноi комунiкативноi одиницi, беруть активну участь у формуваннi ii змiсту, надають йому особливоi виразностi, яскравого стилiстичного забарвлення [31].

Фразеологiчна одиниця i слово можуть бути близькими за своiм значенням, тобто виражати спiльне поняття, тотожнiсть. Але й ця спiльнiсть поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражаi, буде спiльнiстю вiдносною. Фразеологiчна одиниця i слово i якiсно вiдмiнними одиницями мови. Ця вiдмiннiсть закладена у iх рiзнiй природнiй основi. Значення фразеологiзму може спiввiдноситися iз значенням слова, що виключаi iх тотожнiсть мiж собою. Крiм того, "фразеологiчне значення", на вiдмiну вiд лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що i становить iстотну особливiсть фразеологiчноi семантики .

Говорячи про спiльнi i вiдмiннi риси фразеологiчноi одиницi i слова, ми неодноразово пiдкреслювали, що фразеологiзми мають спiльнiсть зi словосполученнями. Ця спiльнiсть у першу чергу виявляiться в тому, що i фразеологiзм i словосполучення тАУ роздiльно оформленi одиницi. Але якщо вiльнi словосполучення щоразу будуються в процесi мовлення за вiдповiдними законами граматики, то фразеологiчнi одиницi вiдтворюються як готовi, цiлiснi одиницi автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являiться у процесi спiлкування, волею мовця згiдно iз правилами семантичноi поiднуваностi слiв i словосполучень.

Утворення фразеологiчних одиниць, iх щоденна поява тАУ це живий i постiйний процес, викликаний самою потребою людського спiлкування. Цей процес пов'язуiться i спираiться на найрiзноманiтнiшi сторони, якiсь значимi ознаки, факти, дii, уподiбнюючи нове найменування iз цими ознаками, фактами, предметами та дiями [4].

Отже, фразеологiзми i слова тАУ вiдмiннi одне вiд одного поняття, але iх можна характеризувати певними спiльними рисами, а саме наявнiстю значення та здатнiстю виконувати синтаксичнi функцii.

1.1.1 Структура фразеологiзмiв та природа iх компонентiв

Природа фразеологiзмiв та компонентiв, що входять до iх складу тАУ складна i суперечлива. Спробуiмо з'ясувати деякi аспекти, пов'язанi з цим питанням.

З проблемою стiйкостi ФО пов'язане питання фразеологiчного прототипу. На думку В.М. Мокiiнко, проблема стiйкостi фразеологiзмiв i однiiю з найгострiших. Вiн також стверджуi, що бiльшiсть фразеологiзмiв були вiльними сполученнями[29]. Узагальнюючи дослiдження рiзних лiнгвiстiв у сферi фразеологii, украiнський мовознавець М. П. Кочерган зазначаi такi ознаки ФО як структурно-семантична стiйкiсть та вiдтворюванiсть. Фразеологiчна стiйкiсть тАУ це об'iм iнварiантностi, який властивий рiзним аспектам ФО, який обумовлюi iх вiдтворюванiсть в готовому виглядi. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стаi фразеологiзмом лише тодi, коли воно регулярно вiдтворюiться в мовленнi рiзних людей i зустрiчаiться в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологiзму i iнодi несподiване сполучення слiв. З цим пов'язане поняття фразеологiчного прототипу, що означаi мовнi одиницi, сполучення слiв, якi стали пiдТСрунтям для утворення ФО [23].

Вiд компонентного складу фразеологiзмiв залежить його значення. Порiвнюючи морфемний склад слова i структуру ФО, морфеми у складi слова носять бiльш спецiалiзований характер нiж компоненти фраземи.

На природу компонентiв ФО iснуi два протилежнi погляди. Однi лiнгвiсти розглядають складовi фразеологiчних зворотiв як внеслiвнi утворення, iншi ж становлять переважну бiльшiсть, визнають слiвну природу компонентiв.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологiзму позбавленi основних ознак слова, вони так чи iнакше беруть участь в утвореннi фразеологiчного значення. Внаслiдок цього вони надiленi певною частиною семантичноi самостiйностi. Словами, але специфiчно вжитими, вважаi компоненти ФО i О.РЖ. Смирницький. Вiн iз поняттям фразеологiчна одиниця пов'язуi термiн "нарiзнооформленiсть". Поняття "цiлооформленiсть" та "нарiзнооформленiсть" були запропонованi ним . Зовнiшньою ознакою, яка вирiзняi слово i ФО, i "цiлооформленiсть слова i нарiзнооформленiсть фразеологiзму". Пiд нарiзнооформленiстю слiд розумiти особливу будову синтаксичноi iдностi, яка полягаi в тому, що ii складовi i окремими словами. Цiлооформленiсть полягаi в загальному граматичному оформленнi всiх складових елементiв [35].

У ходi процесу переосмислення досить вагому роль вiдiграi прототип ФО, який передуi появi фраземи. Якщо прототип вiдсутнiй, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологiчного звороту. Таке явище зумовлене лiнгвiстичними та екстралiнгвiстичними факторами. Отже, фразеологiчне переосмислення тАУ це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологiзму (чи фразеологiчного варiанта), яке базуiться на семантичному зрушеннi. Найважливiшi типи переосмислення тАУ це порiвняння, метафора та метонiмiя.

Порiвняння та метафору В.М. Мокiiнко вважаi лiнгвiстичним фактором створення образностi. Спiльнiсть порiвняння i метафори полягаi в створеннi фразеологiчних асоцiацiй на основi схожостi предметiв чи явищ. Однак iх рiзницю слiд вбачати перш за все у вираженнi змiсту. Метафоричний тип переосмислення i найбiльш розповсюджений, багато слiв набуваi метафоричного значення.; те саме стосуiться i словосполучень. В англiйськiй мовi багато виразiв набуло переносного значення i вживаються при описi дiй чи обставин, якi бiльш-менш аналогiчнi тим, що викликали iх до життя.

РЖншим типом переосмислення i метонiмiя. Вонi також слугуi для створення образностi. Розглядаючи фразеологiзми, не можна залишити поза увагою iхнi основнi риси тАУ образнiсть та експресивнiсть, адже в бiльшостi випадкiв цi характернi особливостi i вiдрiзняють сталi звороти вiд слiв. Говорячи про рiзнi типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образностi та засобiв ii створення. Спробуiмо з'ясувати, що ж i основою образностi серед фразем. За словами В.М. Мокiiнка, пiдТСрунтям цього феномену i здатнiсть створювати научнi образи предметiв та явищ. Сила образу полягаi в його конкретностi, тiсному зв'язку з контекстом у широкому розумiннi слова. Найбiльшу схильнiсть до фразеологii виявляють тi вiльнi сполучення слiв, якi вiдображають конкретнi явища матерiальноi дiйсностi, пов'язанi з життям людини [29].

На думку Л.П. Смiта, експресивнiсть притаманна фразеологiзмам та вiдiграi в мовленнi не останню роль. Образнiсть та метафоричнiсть надають iм виразностi, енергii. Англiйський фразеолог також пiдкреслюi, що "вони виконують необхiдну функцiю в мовi. Ця функцiя полягаi в тому, щоб повернути поняття вiд чистоi абстракцii до вiдчуттiв, що iх породили, знову втiлити iх в зорових образах i перш за все в динамiчних вiдчуттях людського тiлатАж"[36, 54]

Теоретичне обТСрунтування понять образностi та експресивностi знаходимо у О.В. Кунiна. Вчений зазначаi, що "образнiсть мотивованоi ФО створюiться в результатi двопланового сприйняття ФО та значення ii прототипатАж Чим далi один вiд одного порiвнюванi об'iкти, тим яскравiший образ". Поняття експресивностi значно ширше, воно включаi i iншi категорii: "експресивнiсть тАУ це обумовленi образнiстю, iнтенсивнiстю чи емотивнiстю виражально-зображальнi якостi слова чи фразеологiзму" [25, 45 - 46]. Отже, на основне значення ФО накладаються i iншi конотативнi значення, якi сприяють бiльш влучному вживанню фразем у мовленнi. Нашу увагу, безумовно, привертаi процес становлення ФО, iх походження. Без iсторико-етимологiчного коментаря неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, iх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий змiст ФО, науково уявити рiзнi гранi фразеологiчного образу, оцiнити зображальнi можливостi ФО.

1.1.2 Семантика фразеологiчних одиниць

Особливий акцент слiд зробити на тлумаченнi фразеологiчного значення. Беззаперечним i той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфiчним вiдношенням до означуваних предметiв чи явищ дiйсностi, характером внутрiшньоi образноi основи, надслiвнiсть, залежнiстю мiж лексичними компонентами ФО i повнiстю чи частково переосмисленим iх значенням" [33, 24].

Деякi автори схильнi приписувати фразеологiзму лексичне значення або ж розглядати фразеологiчне значення на рiвнi слова. Як зазначаi

Л.Г. Авксентьiв , "ФО i слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спiльне поняття", однак така спiльнiсть i вiдносною. Фразеологiзм i слово якiсно вiдрiзняються. Ця вiдмiннiсть закладена в iх рiзнiй природнiй основi. "Значення фразеологiзму може спiввiдноситися iз значенням слова, що включаi iх тотожнiсть" [2, 32].

Семантика ФО i його форма перебувають у дiалектичнiй iдностi. Процес фразеологiзацii для кожноi такоi одиницi мови був тривалим i складним. Особливостi структури багатьох фразеологiзмiв не можна зрозумiти i пояснити, якщо не зiставити iх з вiдповiдними словосполученнями тАУ прототипами. Проте "розглядати той чи iнший конкретний фразеологiзм як словосполучення значить по сутi пiдмiняти якiсну своiрiднiсть фразеологiзму якiсною своiрiднiстю його генетичного джерела" [5, 38]. Це, безперечно не означаi, що у фразеологiзмi не можуть бути вiдбитi рiзнi в минулому особливостi словосполучення. Утворившись унаслiдок багаторазового вживання в людському колективi, в тiй чи iншiй виробничiй галузi вирази поступово часто мимоволi самих носiiв, розширювали своi функцii, набували нового змiсту, вузьке конкретне iх значення замiнилося ширшим, узагальнюючим. Разом iз новим значенням цi вирази набували i якiсно нових семантичних ознак, ставали якiсно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологiзмiв, якi утворилися у рiзних сферах виробничоi дiяльностi людини: to give smb a crop тАУ пiд одну гребiнку пiдстригти (з мови перукарiв); to put the screws on smb. тАУ закрутити гайку, знiмати стружку (з мови технiчного персоналу); to set out on the path of тАУ ставати на рейки (з мови залiзничникiв). [41]

Тут ми безпосередньо стикаiмось iз теорiiю еквiвалентностi. З одного боку, i слово, i ФО i мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляiться до думки, що слова та ФО тотожнi. Пiдтвердження цьому знаходимо у визначеннях типiв ФО: "основною ознакою фразеологiчного зрощення i його семантична неподiльнiстьтАж, воно являi собою семантичну одиницю, однорiдну зi словомВ» [11, 36]. РЖснуi ще один аргумент на пiдтвердження теорii еквiвалентностi. Як слова, так i фразеологiзми вносяться у мовлення в готовому виглядi. Але з iншого боку, ототожнюючи слово i фразеологiзм, ми мимоволi вiдносимо останнiй до сфери лексикологii. Але, як було з'ясовано вище, ФО належать скорiше до синтаксичного рiвня. Це визначаiться специфiчними властивостями iх семантики та ii узагальнено-абстрагуючим характером.

В.М. Мокiiнко особливо акцентував увагу на експресивностi, як характернiй ознацi ФО. Як правило, рiдко знаходиться слово-еквiвалент, яке б такою ж мiрою передавало ту виразнiсть, що притаманна фразеологiзмам [29].

Украiнський фразеолог Л.Г. Скрипник видiляi таку рису ФО як "надслiвнiсть", що явно суперечить теорii еквiвалентностi. Термiн "спiввiднесенiсть фразеологiзму i слова", запропонований О.В. Кунiним, якнайкраще передаi специфiку фразеологiчних зворотiв [34].

Говорячи про наявнiсть у ФО своii семантики, не можна не сказати i про те, що подiбне значення маi кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спiльнiсть, а разом з тим i вiдмiннiсть слова i фразеологiзму. ТРрунтовно опрацювавши у порiвняльному аспектi семантику слова i фразеологiчноi одиницi, Алефiренко М.Ф. визначив основнi типи фразеологiчного значення i на великому фактичному матерiалi показав, що специфiка та особливостi лексичного значення у слова i фразеологiчного значенн, i у фразеологiзмi обумовленi самою природою цих мовних одиниць [4].

У структурному планi значення фразеологiзму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентiв. Складовi частини слiв тАУ морфеми тАУ не i самостiйними одиницями мови. Компонентами ж фразеологiзму виступають слова-прототипи (з властивими iм формами словозмiни), здатнi функцiонувати i поза фразеологiчною одиницею. Лексичнi значення слова i фразеологiзму не адекватнi, хоч риси спiльного, звичайно, можуть бути . Так, фразеологiзмам, як i словам, властивi явища синонiмii та антонiмii, тобто вони здатнi утворювати самостiйнi синонiмiчнi ряди й антонiмiчнi пари. Наприклад: синонiмiчнi ряди iз значенням "померти" тАУ to go to glory тАУ to pass away тАУ to kick the bucket тАУ to turn up oneтАЩs toes; антонiмiчнi пари: bone idle тАУ hard-working (лiнивий тАУ працьовитий); the naked truth тАУ the sweet lie(гiрка правда тАУ солодка брехня).

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрiшньоi та зовнiшньоi форми, якi О. О. Потебня розрiзняв у словi. Цi двi форми наявнi i у фразеологiзмi. Зовнiшня тАУ це окремий звук, а внутрiшня тАУ це i i значення [32]. Змiст внутрiшньоi форми фразеологiзму детальнiше розкриваi Л.Г. Авксентьiв, говорячи, що становить собою взаiмодiю семантики вiльноi сполуки iз семантикою переосмисленого на ii основi фразеологiзму i зумовлюiться семантичною структурою виразу в цiлому. Вiдповiдно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологiзму", фразеолог бере до уваги рiзнi аспекти плану змiсту i плану функцiонування фразеологiзмiв i слiв [2].

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагаi семантика фразеологiзмiв, оскiльки сума значень компонентiв не завжди означаi значення виразу. Тут потрiбно враховувати надслiвнiсть виразу, залежнiсть мiж лексичними компонентами ФО i повнiстю чи частково переосмислене iх значення.

1.2 Загальна характеристика фразеологiзмiв бiблiйного походження

Вивчення лiнгвiстичноi лiтератури, присвяченоi дослiдженню бiблiйних фразеологiзмiв (бiблеiзмiв), показало, що вони становлять важливий i цiкавий шар фразеологii у багатьох мовах свiту, оскiльки iх вiдбiр у кожнiй мовi вiдбуваiться з одного загального джерела тАУ Бiблii. Бiблiйна фразеологiя англiйськоi мови, з одного боку, i частиною ii фразеологiчноi системи, i, отже, бiблiйний фразеологiзм набуваi всiх диференцiальних ознак фразеологiчноi одиницi, а з iншого боку, бiблеiзми мають низку специфiчних ознак, зумовлених iх походженням й особливою семантикою, а також стилiстичною характеристикою та певними функцiями у мовi. До специфiчних рис бiблеiзмiв необхiдно вiднести, у першу чергу, iх змiстовну структуру, в якiй чiтко простежуються морально-дидактичнi, морально-етичнi складники, а також iх лiнгвостилiстичнi особливостi, що виявляються в конотативностi iх семантичноi структури [17]. Крiм того, в англомовнiй бiблiйнiй фразеологii спостерiгаiться i процес десакралiзацii, що може спричинити iронiчне або жартiвливе забарвлення бiблеiзму]

1.2.1 Поява бiблеiзмiв в англiйськiй мовi

Оскiльки Бiблiя i одним з найперших лiтературних творiв у свiтовiй лiтературi, вона була переведена на безлiч мов, у тому числi й на англiйську мову. РЖсторiя перекладiв Бiблii на англiйську мову розпадаiться на два перiоди: Середнi столiття й Новий час.

Середнi столiття. Давньоанглiйський перiод. Самi раннi спроби в 7 столiттi перекласти Бiблiю на англосаксонську мову не були повноцiнними перекладами. Це були вiльнi перекази у вiршах добре вiдомих бiблiйних оповiдань. Першi спроби справжнього перекладу Бiблii були зробленi у 8 столiттi. Рукопис, вiдомий пiд iм'ям Псалтир Веспасiана, написаний близько 825 року, мiстить самий раннiй приклад певного типу перекладу, що називали "глосса". До кiнця 10 столiття iснувало вже безлiч перекладiв. Цi переклади, що збивалися на прозаiчний переказ, часто використовувалися в проповiдях священикiв.

Середньоанглiйський перiод. У бiльш спокiйному 13 столiттi перекладацька дiяльнiсть вiдновилася. Безлiч нових перекладань Бiблii на англiйську мову пiдпадають пiд категорiю скорiше релiгiйноi лiтератури, чим властиво перекладу. До кiнця 14 столiття з'явився перший повний переклад Бiблii на англiйську мову. Це була Бiблiя Уiклифа - переклад, зроблений з iнiцiативи й пiд керiвництвом Джона Уiклифа.

Протестантськi переклади. Першим англiйським протестантським перекладачем Бiблii став Вiльям Тиндал. Перший збiрник Старого Завiту в перекладi Тиндала вийшов у 1530 роцi. Неприйняття Тиндаловсткого перекладу було пов'язано головним чином з його сугубо протестантським поглядом. У 1537 короля Англii Генрiха VРЖРЖРЖ Англiканська церква переконала дати своi найвище схвалення iдеi створення англiйськоi Бiблii; так виник "новий переклад". Текст був складений з перекладiв Тиндала й Ковердейла з додаванням безлiчi вiроповчаючих примiток. У 1539 роцi новий переклад вийшов у свiт, i цей важкий збiрник був названий Великою Бiблiiю. Велика Бiблiя стала офiцiйним текстом, iншi ж переклади були забороненi. РЖз пропозицiiю про необхiднiсть нового авторитетного перекладу виступив пуританин Джон Рейнолдс, звернувшись iз ним до короля Якову у 1604. Якiв схвалив iдею й призначив перекладачiв - "чоловiкiв учених, числом п'ятдесят чотири" [1, 42]. Перекладачi були подiленi на чотири групи, що збиралися у Вестмiнстерi, Кембриджi й Оксфордi; кожна група взяла собi частину Бiблii, Первiсний, чорновий переклад якоi повинен був схвалюватися усiма членами "компанii". Бiблiя короля Якова вийшла у свiт в 1611. Протягом майже 400 рокiв Бiблiя короля Якова мала статус офiцiйного перекладу. В Англii ii називають Офiцiйно Схваленим Перекладом (Authorized Version), хоча анi королiвський будинок, анi парламент не видавали нiяких офiцiйних актiв iз цього приводу.

Новий час. В 20 столiттi була почата спроба створити авторитетний текст англiйськоi Бiблii для нового часу. Нова Англiйська Бiблiя (Новий Завiт, 1961; Новий Завiт, Старий Завiт i Апокрифи, 1969) - це абсолютно новий, свiжий переклад оригiнальних текстiв на природну, розмовну англiйську мову 20 столiття [так само]. Таким чином, цей переклад розстаiться iз традицiiю, що сходить до Тиндалу. Переклад вийшов у свiт за пiдтримкою й участю всiх християнських церков Великобританii за винятком Римсько-католицькоi церкви.

1.2.2 Визначення, особливостi та функцii бiблеiзмiв

Часте використання бiблеiзмiв i цитування Бiблii в художнiх текстах та ЗМРЖ пiдштовхнуло вчених на вивчення цього мовного явища.

Популярнiсть Бiблii й звертання до бiблiйних текстiв пiдвищили й активнiсть використання в художнiх i публiцистичних текстах бiблеiзмiв, тобто окремих слiв сучасноi мови, якi або просто запозиченi з Бiблii (hell, angel, Saturday i iн.), або пiддалися семантичному впливу бiблiйних текстiв. Поряд з окремими словами, бiблеiзмами називають i сталi словосполучення, а також цiлi вирази й навiть фрази, що сходять до Бiблii, - наприклад, так буде свiтло! (let there be light!); Бог дав, Бог взяв (the Lord gave and the Lord has taken away)та iншi. Насправдi, дуже складно дати точне визначення бiблеiзмам. Однак, вивчивши матерiали по данiй темi, ми прийшли до висновку, що бiблеiзм - це фразеологiчна одиниця, що може бути й iдiомою, i крилатим висловом, i фразеологiзмом, i навiть просто окремим словом бiблiйного походження [10].

Необхiдно вiдзначити деякi особливостi, характернi для вживання бiблеiзмiв в англiйськiй мовi:

1) Трансформування й нетрадицiйне вживання.

Причому, це стосуiться не тiльки фразеологiзмiв бiблiйного походження, але й цiлих цитат. Деякi з них зустрiчаються постiйно: РЖ am not/ am РЖ my brother's keeper? (Genesis 4:9); Let us now praise famous men (Ecclesiasticus 44:1); What is truth? (John 8:32); Be sure your sins will find you out (Numbers 32:33) etc.

2) "Коментування" з боку автора.

От кiлька прикладiв:

He (Jesus) knew that the old eye-for-an-eye philosophy would leave everyone blind. (M.L.King)

Those who set out to serve both God and Mammon soon discover that there is no God. (L.P.Smith)

РЖt has been said that the love of money is the root of all evil. The want of money is quite as truly. (S.Butler)[34, 282]

3) Цитування.

Бiблiйнi вирази, iмена й цитати людей, що називаiться, "на слуху". Наприклад, часто iх можна почути у виступах державних i полiтичних дiячiв. У бiльшостi з останнiх i своi улюбленi цитати. Так, улюбленою цитатою президента США Л.Джонсона була: "Come now, and let us reason together" (РЖsaiah 1:18), що виражала його концепцiю згоди в керiвництвi.

Бiблiя може також цитуватися й "з нагоди", з якого-небудь конкретного приводу (i в нiй перебувають цитати на всi випадки життя). Так, наприклад, пiд час Уолтергейтского скандалу також найшлася цитата: "And all the people gathered themselves together as one man into the street that was before the water gate" (Nehemiah 3:26).

Перерахованi вище особливостi бiльш характернi для англiйськоi мови на сучасному етапi. Причина в тому, що Бiблiю в англомовних краiнах знають краще - це невiд'iмна частина англомовноi культури, засвоiна змалку.

При визначеннi функцii бiблеiзмiв необхiдно знати, що найчастiше, той самий бiблеiзм або "пiднiмаi" контекст, або надаi йому iронiчне, гумористичне або iнше фарбування. Також бiблеiзмам можуть надавати контексту особливу виразнiсть. ("He'll get a country grant," Mor mumbled.. "You know as well as РЖ do.. that a country grant is a drop in the ocean" (J. Murdoch))

Бiблеiзми виступають i в ролi засобу створення мовного колориту, i як лексичний засiб розмовно-побутового характеру. (A doubting Thomas - Фома невiруючий).

Ще однiiю функцiiю бiблеiзмiв i функцiя нагадування, що лежить в основi художнього прийому, що викликаi при прочитаннi тексту одного художнього твору спогаду про iнший художнiй твiр. ("The eighth day" T. Wilder) [15].

М.В. Мельник у своiй роботi ВлТрактування бiблеiзмiв як перекладознавча проблемаВ» виявив, що бiблеiзми зустрiчаються:

У художнiй лiтературi:

- "Your father's here?"

- "He's here, all right. РЖn the flesh". (J. O'Hara)

"Oh, Nola girl, if you only knew what mystery we've been undergoing, you be considerate and fetch us a drink before we give up the ghost". (C. Macinnes)

"People say that nothing happens without a purpose - that perhaps Cassie was fulfilling a divine plan, or that in standing up for her beliefs, she was being used by God to further His kingdom" (M. Bernall "She said Yes").

У пресi:

"Jesus's message was to love your neighbor as yourself, and these are people in need. РЖ hope that people got that message" ("People" - iнтерв'ю з Мадонною).

"A decade after it looked certain to fall, the American steel industry has risen from the dead. ("The Economist")

Бiблiя в англомовних краiнах також постiйно використовуiться як джерело заголовкiв статей. У лiтературознавчiй критицi постiйно можна зустрiти такого роду висловлення: "The Bible is a hot source of the latest titles" (W.Safire, РЖHT)

У публiцистицi:

"Come now, and let us reason together" (РЖsaiah 1:18) президент США Л.Джонсон.

У текстах пiсень:

And the three men РЖ admire the most

The Father, Son, and the Holy Ghost.

(Madonna)

When РЖ find myself in times of troubles

Mother Mary comes to me

Speaking words of wisdom: "Let it be".

("The Beatles")

А також у дитячих пiснях:

Peace is when you're singing through the storm, through the night

Peace is when your heart is right

Peace is when you know God loves you so

Where Jesus is there is peace [30].

Отже, на пiдставi цього, ми дiйшли висновку, що бiблеiзми - це особливий шар лексики, що вiдiграi величезну роль в англiйськiй мовi, тому що у них i певнi функцii й особливостi. Без бiблеiзмiв не можуть iснувати багато художнiх текстiв, преса, пiснi, тому як вони прикрашають i роблять текст виразнiше i яскравiше.

1.2.3 Класифiкацiя бiблеiзмiв

Велика кiлькiсть бiблiйних фразеологiчних одиниць (БФО) зустрiчаiться в багатьох мовах народiв, що сповiдають християнську релiгiю, i, отже, вони становлять iнтерес для вивчення. У свiтi не iснуi iдиноi й загальновизнаноi класифiкацii бiблеiзмiв, тому що це поняття таки широке. Мовознавцi класифiкували бiблеiзми за рiзними принципами. Нижче представленi три рiзних класифiкацii бiблеiзмiв, якi вiдрiзняються основними принципами.

З погляду походження бiблеiзмiв видiляють:

1) Вирази, якi вже в текстi Бiблii вiдрiзняються цiлiснiстю значення (to keep as the apple of smb's eye - зберiгати як зiницю ока, alpha and omega - альфа й омега).

2) Фразеолог

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

American Riddles

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles