Сучасний стан транспортного флоту Украiни

ЗМРЖСТ

Вступ

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДРЖЛ

1.1 Мета, змiст та актуальнiсть теми дослiдження

1.2 Загальнi теоретичнi вiдомостi

1.3 Основнi ознаки та види перевезень транспортним флотом

2. ОСНОВНИЙ РОЗДРЖЛ

2.1 Сучасний стан та перспективи розвитку суднобудування та торгiвельного транспортного флоту Украiни

2.1.1 Морський транспорт Украiни

2.1.2 Рiчковий транспорт Украiни

2.2 Типи суден для перевезення рiзних вантажiв

3. ЗАКЛЮЧНИЙ РОЗДРЖЛ

3.1 Шляхи удосконалення морського та рiчкового транспорту Украiни

3.2 Аналiз статистичних даних по перевезенню вантажiв морським транспортом Украiни

Висновки

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

Транспорт тАУ найважливiша ланка у сферi економiчних стосункiв. Вiн бере участь у створеннi продукцii та доставцi ii споживачам, здiйснюi звтАЩязок мiж виробництвом та споживанням, мiж рiзними галузями господарства, мiж краiнами та реТСiонами. Вiн впливаi на розвиток господарства i як споживач металу, енергii, деревини, гуми, iнших продуктiв. На нього припадаi значна частина основних виробничих фондiв та промислово-виробничого персоналу. У свiтi в системi транспорту працюi понад 100 млн чол.

Транспорт тАУ це комплекс, що складаiться з окремих видiв: залiзничного, морського, рiчкового, автомобiльного, трубопровiдного та повiтряного.

Всi шляхи сполучення, транспортнi пiдприiмства й транспортнi засоби в сукупностi утворять свiтову транспортну систему, у рамках якоi взаiмодiють окремi види транспорту, краiни й регiону.

Водний транспорт i порiвняно дешевим, вiн вiдiграi надзвичайно важливу роль у формуваннi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни, особливо з краiнами далекого зарубiжжя.

Геополiтичне розташування Украiни дозволяi успiшно використовувати внутрiшнi транспортнi мережi для транзиту товарiв мiж державами РДвропи, Азii i Близького Сходу.

Морський транспорт тАУ важлива частина свiтовоi транспортноi системи, що виконуi мiжконтинентальнi перевезення.

Рiчковий транспорт здiйснюi, в основному, внутрiшньодержавнi перевезення вантажiв i, в незначнiй кiлькостi, мiждержавнi.

Транспортний флот i основним елементом матерiально-технiчноi бази водного транспорту.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДРЖЛ

1.1 Мета, змiст та актуальнiсть теми дослiдження

Актуальнiсть теми дослiдження. Тема, розглянута в роботi, i актуальною на сьогоднiшнiй день. Процес iнтеграцii Украiни до свiтовоi економiчноi системи веде до зростання обсягу товарних операцiй з iншими краiнами свiту. З огляду на це рiвень розвитку транспортноi системи держави i однiiю з найважливiших ознак технологiчного прогресу i конкурентоспроможностi та стаi засобом для ефективного входження у свiтове спiвтовариство i зайняття в ньому мiсця, що вiдповiдаi рiвню високорозвиненоi держави.

Крiм того, геополiтичне розташування Украiни дозволяi успiшно використовувати внутрiшнi транспортнi мережi для транзиту товарiв мiж державами РДвропи, Азii i Близького Сходу. Вигiдне, з позицiй транзитних перевезень, положення Украiни, розташованоi на перехрестi торговельних шляхiв тАУ одна з суттiвих рис привабливостi нацiонального ринку для зарубiжних iнвесторiв i виробникiв, а прямi воднi морськi сполучення з iншими краiнами пiдкреслюють виняткову важливiсть розвитку транспортування вантажiв через морськi торговельнi порти. Одночасно перевезення вантажiв морським шляхом дозволяi виробникам досягти значноi економii на транспортних витратах, зберiгаючи при цьому велике рiзноманiття вантажiв, перевозити грузи практично до будь якоi краiни свiту, використовуючи розвинену систему украiнських портiв. Це свiдчить про обтАЩiктивну необхiднiсть розвитку iнтеграцiйних процесiв шляхом удосконалення дiяльностi морських торговельних портiв як гарантiв забезпечення транспортного сполучення у межах iнтеграцiйних обтАЩiднань.

Скорочення частки державноi участi в управлiннi процесами перевезення зовнiшньоторговельних вантажiв привело до значних змiн у транспортнiй системi Украiни. Це виразилося в розукрупненнi суб'iктiв ринку транспортних послуг i появi великоi кiлькостi самостiйних транспортних пiдприiмств. Подальший розвиток транспортноi системи краiни, розвиток зовнiшнiх економiчних зв'язкiв у процесi переходу на ринковi вiдносини викликали iнтенсивний пошук нових форм оперування флотом.

Метою курсовоi роботи i розробка теоретичних положень i практичних рекомендацiй щодо розширення участi Украiни в свiтових iнтеграцiйних процесах через удосконалення дiяльностi морських торговельних суден i портiв у системi мiжнародних перевезень.

У роботi дослiджуються: теоретична й практична основа аналiзу й оцiнки сучасного стану транспортного флоту Украiни. А також, на основi проведених дослiджень i аналiзу статистичних даних щодо даноi теми, виявляються проблеми транспортноi системи Украiни та iх причини.

Об'iктом дослiдження i транспортна система Украiни та ii транспортний торгiвельний флот.

Курсова робота складаiться з трьох роздiлiв, у яких розмiщений додатковий матерiал у виглядi таблиць та рисункiв.

У роботi розмiщено 7 таблиць та 10 рисункiв, у яких мiститься допомiжний i наочний матерiал.

1.2 Загальнi теоретичнi вiдомостi

Транспорт тАУ найважливiша ланка у сферi економiчних стосункiв. Вiн бере участь у створеннi продукцii та доставцi ii споживачам, здiйснюi звтАЩязок мiж виробництвом та споживанням, мiж рiзними галузями господарства, мiж краiнами та реТСiонами. Вiн впливаi на розвиток господарства i як споживач металу, енергii, деревини, гуми, iнших продуктiв. На нього припадаi значна частина основних виробничих фондiв та промислово-виробничого персоналу. У свiтi в системi транспорту працюi понад 100 млн чол.

Транспорт тАУ це комплекс, що складаiться з окремих видiв: залiзничного, морського, рiчкового, автомобiльного, трубопровiдного та повiтряного. У них своi особливостi, переваги, вади та сфера застосування. Вони взаiмодiють мiж собою i становлять транспортну систему, що розвиваiться пiд впливом господарства у цiлому та окремих його галузей. Найбiльший вплив на транспорт справляi промисловiсть, бо вона формуi основнi вантажопотоки. Транспортний фактор i одним з вирiшальних при розмiщеннi промислових пiдприiмств.

Транспортний комплекс - одна з основних галузей матерiального виробництва, що здiйснюi перевезення пасажирiв i вантажiв. Виходячи з розходження функцiй транспорт роздiляiться на пасажирський i вантажний. Вiн становить основу внутрiшньодержавного й мiжнародного подiлу працi.

Всi шляхи сполучення, транспортнi пiдприiмства й транспортнi засоби в сукупностi утворять свiтову транспортну систему, у рамках якоi взаiмодiють окремi види транспорту, краiни й регiону.

Водний транспорт i порiвняно дешевим, вiн вiдiграi надзвичайно важливу роль у формуваннi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни, особливо з краiнами далекого зарубiжжя. Водний транспорт подiляiться на морський та рiчний.

Морський транспорт тАУ важлива частина свiтовоi транспортноi системи, що виконуi мiжконтинентальнi перевезення.

Морський транспорт маi найнижчу собiвартiсть. Важливою ланкою транспортноi системи i морськi порти: унiверсальнi (характернi для розвинених краiн) i спецiалiзованi (характернi для краiн, що розвиваються).

Рiчковий транспорт здiйснюi, в основному, внутрiшньодержавнi перевезення вантажiв i, в незначнiй кiлькостi, мiждержавнi.

Транспортний флот i основним елементом матерiально-технiчноi бази водного транспорту.

Флот тАУ це сукупнiсть плавзасобiв, пов'язаних якимись спiльними ознаками, наприклад умовами плавання (рiчний, морський, озерний, океанський), призначенням (пасажирський флот, буксирний, вантажний та iн.), приналежнiстю (пароплавства, порти-пристанi, суднохiднi компанii, будiвельнi органiзацii, управлiння та iн.).

Основним плавзасобом i судно. Судном називають плаваюче iнженерне спорудження, призначене для перевезення вантажiв, пасажирiв або для обслуговування транспортного процесу та забезпечення необхiдних умов для нормального його функцiонування.

1.3 Основнi ознаки та види перевезень транспортним флотом

Для управлiння роботою транспортного флоту необхiдна чiтка класифiкацiя перевезень, в залежностi вiд властивостей вантажiв, що перевозяться, типiв суден, що для цього використовуються, умов iх експлуатацii та ряду iнших факторiв.

Виходячи з основних класифiкацiйних ознак, всi перевезення подiляються наступним чином:

- за складом перевезень: пасажирськi та вантажнi;

- за типом вантажiв: наливнi та суховантажнi;

- за технiкою руху: в самохiдних суднах, несамохiдних суднах, в плотах та самосплавом;

- за способом плавання: рiчковi, морськi, озернi, прибережно-морськi;

- за районом обслуговування: транзитнi та мiсцевi.

Основнi показники перевезень вантажiв та пасажирiв, що необхiднi для планування та оцiнки експлуатацiйноi дiяльностi транспортного пiдприiмства (пароплавства та його пiдроздiлiв, включаючи окремi транспортнi одиницi тАУ судна), i: маса вантажiв та кiлькiсть пасажирiв; вантажообiг та пасажирообiг; дальнiсть перевезень вантажiв або поiздки пасажира; густота перевезень вантажiв або пасажирiв; коефiцiiнти нерiвномiрностi перевезень вантажiв або поiздок пасажирiв по часу та напрямку.

До економiчних характеристик транспортного флоту вiдносять: будiвельну або балансову вартiсть, експлуатацiйнi витрати за утримання судна за рiк, а також судно-годиннi та питомi показники експлуатацiйних витрат та чисельностi екiпажу.

Характеристика суден визначаiться в об'iмних одиницях (1 об'iмна одиниця дорiвнюi 2,83 кубометра). Корисна вантажопiдйомнiсть судна тАУ реiстрований тоннаж-нетто. Розрiзняють об'iмнi одиницi брутто i нетто. Вантажопiдйомнiсть визначаiться у вагових тоннах.

Робота флоту та порту органiзовуiться на основi плану перевезень, у якому визначенi iх обсяги та характер у всiх видах сполучень.

Залежно вiд призначення морськi перевезення подiляються на внутрiшнi (каботажнi) та зовнiшнi (закордоннi). Внутрiшнi перевезення дiлять на мiжрайоннi та внутрiшньорайоннi. Вiдомi два види каботажу: малий (плавання у межах одного або двох сумiжних морських басейнiв без заходу у територiальнi води iнших держав) та великий (плавання суден мiж портами рiзних морських басейнiв, подiлених територiями iнших держав, що виконуiться з заходом в iноземнi води). Морськi сполучення подiляються також по районах плавання на прибережне, морське, океанське та арктичне. Залежно вiд районiв плавання застосовуються судна рiзних класiв. Морськi перевезення здiйснюються як окремими суднами, так i тягою тАУ буксируванням.

У мiжнародному судноплавствi розрiзняють двi форми органiзацii руху суден: регулярне, у виглядi лiнiйного судноплавства, i нерегулярне, у виглядi трампового судноплавства.

Лiнiйне судноплавство тАФ це регулярнi перевезення за оголошеним розкладом мiж завчасно визначеними портами. Вантажний потiк лiнiйного судноплавства складають, в основному, генеральнi (тарно-поштучнi) вантажi. На лiнiйних суднах перевозять невеликi партii вантажiв, в основному це готовi вироби i напiвфабрикати.

Морське сполучення мiж певними портами називаiться лiнiiю.

Розрiзняють такi типи лiнiй:

тАФ одностороннi тАФ характеризуються тим, що на них працюють судна тiльки одноi краiни чи одноi судноплавноi компанii;

тАФ двостороннi, на яких працюють судна двох краiн (за узгодженням) або двох судноплавних пiдприiмств;

тАФ конференцiальнi, на яких працюють судна двох чи бiльше компанiй з однiii чи рiзних краiн.

До переваг лiнiйного судноплавства належать: регулярнiсть, дотримання розкладу руху, порiвняно стабiльнi цiни, експлуатацiя спецiалiзованого тоннажу, наявнiсть широкоi мережi агентiв. Однак воно потребуi значних витрат i тому тарифи лiнiйних перевiзникiв вищi, нiж фрахтовi ставки при трампових перевезеннях.

Лiнiйнi судна перевозять переважно дрiбнi партii вантажiв вiд великоi кiлькостi вiдправникiв до великоi кiлькостi одержувачiв. Тому лiнiйнi компанii приймають вантажi для перевезення задовго до пiдходу судна. Вони зберiгають iх на своiх складах, органiзовують i оплачують завантаження та розвантаження. Вартiсть цих послуг включаiться в оплату за транспортування.

Залежно вiд режиму лiнii дiляться на термiновi, у розкладах яких указуються точнi дати приходу i вiдходу суден по кожному порту, i регулярнi. У розкладах руху суден регулярних лiнiй зазначаються тiльки перiоди заходiв i вiдходiв суден: один раз у тиждень, декаду, мiсяць.
Головним документом у морських перевезеннях i коносамент.

Трамповими називаються судна, якi здiйснюють нерегулярнi рейси, без чiткого розкладу, i направляються судновласниками туди, де з боку фрахтувальникiв i попит на тоннаж. Трамповi судна транспортують в основному масовi вантажi: деревину, руду, вугiлля, зерно, нафтопродукти та iншi вантажi, що перевозяться навалом чи наливом. Бiльшiсть трампових суден унiверсальнi i можуть транспортувати i генеральнi вантажi тАФ упакованi та неупакованi товарно-штучнi вантажi (обладнання, хiмiкати, апаратуру, металовироби, автомашини, трактори, вагони, сiльськогосподарську технiку). Таким чином, на цих суднах пiд вантаж може бути надано все судно або його частина, або певнi вантажнi примiщення.

2. ОСНОВНИЙ РОЗДРЖЛ

2.1Сучасний стан та перспективи розвитку суднобудування та торгiвельного транспортного флоту Украiни

На жаль, сьогоднi стан галузi суднобудування в Украiнi дуже складний, i говорити про сильнi конкурентнi позицii Украiни як морськоi держави у свiтi не i доцiльним. За останнi десять рокiв позицii судоходних компанiй Украiни були втраченi не лише на мiжнародних, а й на внутрiшнiх лiнiях. Сам же морський флот значно застарiв; бiльшiсть судiв вже не вiдповiдають вимогам мiжнародних конвенцiй. Бiльше 92% вантажiв, що обробляються в украiнських портах, транспортуються iноземними судами. Вiтчизнянi верфi в основному простоюють чи працюють на закордонного замовника.

Найвагомiшою причиною зниження активностi на украiнському ринку суднобудування i вiдсутнiсть джерел фiнансування.

Виробничi потужностi суднобудiвельних пiдприiмств Украiни на даний час завантажено в середньому на 25-30%.

Сьогоднiшнiй стан морського та рiчкового украiнського торговельного флоту характеризуiться цiлим рядом негативних тенденцiй: скорочення кiлькостi торговельних судiв, в тому числi пiд нацiональним прапором; зменшення валютних надходжень, одержаних вiд роботи флоту, i, вiдповiдно, скорочення податкових вiдрахувань; активне застарiвання флоту, що, в свою чергу, призводить до обмеження кiлькостi заходiв вiтчизняних судiв до iноземних портiв.

В Украiнi досi вiдсутня прийнята в багатьох краiнах практика фiнансування судiв з розстроченням платежiв, в тому числi з використанням системи лiзинга. Причиною цього i ризик, через який кредитування суднобудiвельноi галузi також iще не набуло широкого розповсюдження.

Втрачено позицii морського флоту Украiни не лише як мiжнародного перевiзника, але i на внутрiшнiх лiнiях. Вiдсутнiсть поновлення морського флоту призвела до значного зростання вiку наявних судiв, що вiдповiдно з вимогами мiжнародних конвенцiй рiзко знижуi, а то й виключаi можливiсть iх роботи на iноземнi порти. Близько 92% вантажiв в украiнських портах перевозяться iноземними судами. Наявнiсть на украiнському ринку перевезень iноземних компанiй призводить до занепаду власноi морськоi iндустрii та загрожуi нацiональнiй безпецi Украiни.

Незважаючи на те, що Законом Украiни тАЬПро державну пiдтримку суднобудiвельноi промисловостi УкраiнитАЭ вiд 23.12.97 для розвитку суднобудiвництва ухвалено близько 50 нормативних актiв Уряду, успiхи цiii сфери доволi скромнi. Це пов'язане з тим, що суднобудiвельнi заводи не забезпечено замовленнями з боку вiтчизняних судновласникiв, у першу чергу тАУ державних. Крiм того, з боку держави перед суднобудуванням не поставлено конкретних задач, не намiчено перспективи дiяльностi пiдприiмств i не конкретизовано участь суднобудiвництва в реалiзацii iнших напрямкiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни.

Через вiдсутнiсть гарантiйних фiнансових механiзмiв серед украiнських судновласникiв намiтилась тенденцiя розмiщення замовлень на новий тонаж не на вiтчизняних верфях, а за кордоном. Через втрату попиту з боку вiтчизняних замовникiв нових проектiв та судоремонтних робiт гальмуiться розвиток суднобудiвельноi галузi.

Сьогоднi склалась така ситуацiя, що хоча Украiна i посiдаi 15-те мiсце серед передових суднобудiвельних держав, загальний обсяг поставок не перевищуi 0,5% вiд обсягу свiтового ринку.

Сьогоднi в Украiнi бiльше 80% судiв будують за закордонними контрактами. Проводячи конверсiю виробництва, суднобудiвельнi заводи протягом 1992-1996 рокiв опанували будiвництво нових типiв судiв, конкурентоздатних на свiтовому ринку та здатних перевозити рiзноманiтнi вантажi. Протягом 1992-2000 рокiв украiнськими суднобудiвельними заводами було збудовано й передано iноземним компанiям (Грецiя, Норвегiя, Росiйська Федерацiя та iншi) 147 судiв загальною вартiстю $1,3 млрд. Для порiвняння, вiтчизняним замовникам було збудовано судiв лише на $85 млн. Однак i цi цифри не i ознакою стабiлiзацii галузi, а скорiше носять характер локальних успiхiв окремих пiдприiмств у залученнi замовлень.

Незважаючи на цi негативнi тенденцii, Украiна, маючи вихiд до Чорного та Азовського морiв, залишаiться морською державою. Сьогоднi в Украiнi дiють 18 морських портiв. В комплексi з ними працюють 12 рiчкових та 4 рибних порти. Вантажопотiк обслуговують близько 300 судоходних компанiй. Таким чином, у державi iснуi морська iндустрiя, що об'iднуi морськi та рiчковi порти. До складу морськоi iндустрii входять 9 суднобудiвельних та 66 судноремонтних заводiв, 18 машинобудiвельних пiдприiмств, 30 науково-дослiдницьких i проектно-конструкторських закладiв.

Найбiльше суднобудiвництво розвинене в Миколаiвськiй, Херсонськiй областях, Автономнiй Республiцi Крим, Киiвi.

За своiю структурою флот включаi наступнi види суден: унiверсальнi, контейнеровози, ролкери, лiхтеровози тАУ 3, рефрежиратори, пороми, танкери.

2.1.1 Морський транспорт Украiни

Украiна маi сприятливi передумови для розвитку морського транспорту. На пiвднi ii територiю омивають води Чорного та Азовського морiв, якi практично не замерзають i з'iднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море i протоку Дарданелли. Загальна довжина морськоi береговоi лiнii Украiни понад 2000 км.

Найважливiшими морськими портами i Одеса, РЖзмаiл, РЖллiчiвськ, Херсон, Миколаiв, Севастополь, Ялта, Феодосiя, Керч та iн. великi портовi мiста на берегах Азовського моря тАФ Марiуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовського морiв здiйснюються зовнiшньоекономiчнi зв'язки краiни. Основними експортними вантажами i кам'яне вугiлля, залiзна руда, кокс, чорнi метали, лiс, цукор, хiмiчнi продукти тощо; iмпортними тАФ машини, устаткування, мiнерально-сировиннi ресурси та iн.

Основу морського транспорту Украiни становлять Чорноморське (ЧМП), Азовське (АМП) та Украiнсько-Дунайське (УДП) пароплавства, що володiють транспортним флотом сумарною вантажнiстю 5,2 млн т i пасажирським флотом на 9,9 тис. мiсць. На територii Украiни розташованi 18 портiв, до них належать 175 перевантажувальних комплексiв, 8 судноремонтних заводiв. РЖз загального обсягу вивезення вантажiв на частку мiнеральних будiвельних матерiалiв припадаi 20 %, руди тАФ 10 %, зерна та продуктiв помелу його тАФ 14, нафти i нафтопродуктiв тАФ 3,5, вугiлля тАФ 5%.

До комплексу морського транспорту належать судна рiзних типiв i призначень, морськi шляхи й порти, судноремонтнi пiдприiмства та суднопiдйомне устаткування, засоби зв'язку та електрорадiонавiгацii тощо. У структурi морських суден видiляють пасажирськi та вантажно-пасажирськi, суховантажнi, наливнi, комбiнованi, а також риболовнi, службово-допомiжнi, технiчнi, спецiального призначення тощо.

За характером лiнii перевезень мiж портами подiляють на вантажнi, пасажирськi та вантажно-пасажирськi; за призначенням тАФ на каботажнi (мiж портами однiii краiни) i закордоннi (мiж портами рiзних краiн).

У 2002 р. частка вантажообороту морського транспорту в загальному вантажооборотi транспортного комплексу Украiни становила 2 вiдсотки.

В Украiни налiчуiться 31 морський порт. Найбiльшi 8 з них характеризуються даними, наведеними в табл. 1.

Таблиця 1. Кiлькiсна характеристика найбiльших портiв Украiни.

Змiна економiчних прiоритетiв у зовнiшнiй торгiвлi, розрив колишнiх транспортно-економiчних зв'язкiв призводять до перерозподiлу вантажопотокiв: у зв'язку iз зменшенням видобутку нафти в Росii, необхiдно забезпечити регулярне ввезення (до 40 млн т на рiк) сироi нафти з краiн Близького Сходу або Пiвденного Середземномор'я. Знизяться обсяги ввезення цукру-сирцю з Куби i збiльшиться надходження iмпортного зерна й продуктiв для Росii та iнших краiн СНД iз США, Австралii, Аргентини. Збiльшиться iмпорт машин, устаткування, продуктiв харчування з краiн Захiдноi РДвропи. (Серед нетрадицiйних вантажопотокiв можна видiлити iмпорт зрiдженого газу (17 млрд м3), експорт марганцевоi руди, цементу (до Зi млн т), сiрки (2 млн т), мазуту (до 20 млн т). Для освоiння нових вантажопотокiв необхiдно поповнити флот спецiалiзованими суднами, а саме танкерами та газовозами. Великi можливостi маi експорт транспортних послуг. Проте украiнський флот досяг критичного вiку i, якщо не буде оновлений, всього за 5тАФ7 рокiв його витiснять конкуренти.

У структурi вантажних морських перевезень переважають вантажi, якi посiдають чiльне мiсце й у структурi експортно-iмпортних поставок Украiни: руди чорних i кольорових металiв, кам'яне вугiлля, кокс, нафта i нафтопродукти, мiнерально-будiвельнi матерiали.

Каботажнi перевезення (мiж портами однiii держави, портами рiзних морiв) здiйснюються на невелику вiдстань (в середньому не бiльше 130 тАФ 150 км), частка iх у вантажооборотi незначна. Експортно-iмпортнi перевезення вантажiв морським транспортом здiйснюються в середньому на вiдстань до 8 тис. км i бiльше, внаслiдок чого iх частка у вантажооборотi морського транспорту перевищуi 96%. Найбiльшу кiлькiсть мiжнародних перевезень забезпечують чорноморськi порти Одеси, РЖллiчiвська i Пiвденного. На Одеський порт припадаi бiльше 20% вантажообороту морського транспорту Украiни. Основними вантажами i руди, нафта i нафтопродукти, будiвельнi матерiали, зерно, цукор, цитрусовi та iн. РЖллiчiвський порт розташований за 20 км вiд Одеси, i дублером Одеського. Працюi вiн на забезпечення експортних поставок.

Порти Азовського пароплавства тАФ Марiуполь, Бердянськ i Керч тАФ спецiалiзуються переважно на експортi залiзноi та марганцевоi руд, чорних металiв, кам'яного вугiлля, цементу. Порти Украiнсько-Дунайського пароплавства тАФ Ренi, РЖзмаiл, Кiлiя i Вилкове вiдiграють важливу роль в економiчних зв'язках з краiнами РДвропи, особливо Дунайського басейну. Через морськi порти на експорт надходить кам'яне (коксiвне) вугiлля, кокс, залiзна i марганцева руди, чорнi метали, хiмiчнi продукти, зокрема амiак, цемент, цукор, деякi види машин та iншi товари. Украiна iмпортуi машини та обладнання, мiнерально-сировиннi ресурси, зокрема боксити, фосфорити, продукцiю сiльського господарства тощо. У перспективi важливе значення можуть мати нафта, нафтопродукти, зрiджений газ. Але iх iмпорт стане можливим пiсля завершення будiвництва нафто- i газотермiналiв.

Рис. 1. Вантажообiг державних морських портiв Украiни (за 2006 р.)

2.1.2 Рiчковий транспорт Украiни

Рiчковий транспорт, як i морський, маi ряд переваг перед сухопутним. Зокрема, готовi природнi шляхи, використання течii води можливiсть одночасного транспортування великих вантажiв i пасажирiв. Утримання водних шляхiв потребуi набагато менших капiтальних вкладень, до того й перевезення вантажiв водним транспортом обходиться дешевше.

Загальна довжина судноплавних рiчок в Украiнi становить 4,4 тис. км, у тому числi з освiтлювальною i свiтловiдбивною обстановкою З,9 тис. км. Найдовша внутрiшня водна артерiя тАФ Днiпро (1200 км).

Рiчковий транспорт Украiни представлений мiжгалузевим державним об'iднанням "Укррiчфлот", яке реформувалося в акцiонерну судноплавну компанiю, що складаiться з Головного пiдприiмства та 290 структурних одиниць.

Рiчковим транспортом Украiни перевозяться вантажi Днiпром, Дунаiм, Чорним i Середземним морями iз заходу у рiчковi порти Румунii, Нiмеччини, Угорщини, Австрii, а також морськi порти Туреччини, Грецii, РЖзраiлю, Францii, РЖталii.

Основнi воднi артерii Украiни тАФ Днiпро з притоками Прип'ять i Десна, а також Днiстер, Пiвденний Буг. Як магiстральнi рiчковi шляхи використовуються дiлянки Днiстровського лиману загальною протяжнiстю понад 30 км, гирло Дунаю довжиною 152 км, з них з морським устаткуванням тАФ 140 км. Усi iншi судноплавнi рiчки тАФ Десна (на пiвнiч вiд Чернiгова), Стир, Горинь, Днiстер, Самара, Пiвденний Буг, Сiверський Донець, РЖнгулець, Ворскла, Псьол, Орель тАФ за транспортним використанням належать до малих рiчок, iх використовують переважно для перевезення будiвельних матерiалiв, деякоi продукцii АПК, але суттiвоi ролi у розмiщеннi продуктивних сил вони не вiдiграють.

Рiчковий транспорт Украiни системою каналiв зв'язаний з рiчками Бiлорусi та Польщi, що даi вихiд у Балтiйське море. Основнi вантажно-розвантажувальнi роботи здiйснюються в рiчкових портах Киiва, Днiпропетровська, Запорiжжя, Днiпродзержинська, Кременчука, Черкас, Нiкополя, Чернiгова, Херсона, Миколаiва, Ренi, РЖзмаiла, Кiлii, Вилкова.

У структурi перевезень домiнують мiнеральнi будiвельнi матерiали (будiвельний пiсок i твердi кристалiчнi матерiали), цемент, руда, метали i металобрухт, вугiлля, продукцiя АПК. Найбiльший обсяг вантажних перевезень здiйснюють Киiвська, Днiпропетровська, Запорiзька i Херсонська областi.

2.2 Типи суден для перевезення рiзних вантажiв

Транспортнi судна становлять основу морського i рiчкового флоту. Вони призначенi для перевезення рiзного роду вантажiв i пасажирiв та подiляються на: вантажнi, пасажирськi, грузопасажирськi та спецiальнi.

Вантажнi судна подiляють на два основнi класи: суховантажнi та наливнi, до яких, в свою чергу, вiдносять судна рiзних типiв та призначень.

Клас суховантажних суден включаi судна загального призначення i спецiалiзованi тАУ для перевезення певних вантажiв.

Суховантажнi судна загального призначення слугують для перевезення генеральних вантажiв i i найбiльш поширеним типом транспортних суден.

Генеральний (штучний) вантаж тАУ вантаж в упаковцi (ящиках, бочках, мiшках, тюках та iн.) або в окремих мiсцях (автомашини, металоконструкцii, сталевi вiдливки прокат, промислове обладнання i тд.).

Вантажопiдйомнiсть морських суден для генеральних вантажiв складаi в середньому 4000-6000 т i сягаi 16000-20000 т, швидкiсть тАУ вiдповiдно 14-16 и 20-22 вуз. Найбiльшi рiчковi самохiднi суховантажнi судна мають вантажопiдйомнiсть до 5000-6000 т i швидкiсть 15-20 км/год.

ВаВ якостi вантажних засобiв використовують крани вантажопiдйомнiстю 8-10 т або стрiли вантажопiдйомнiстю 3-10 т; для вантажiв надвеликоi ваги призначенi вантажнi стрiли або спецiальнi вантажнi пристроi вантажопiдйомнiстю 30-50 т. На багатьох суховантажних суднах обладнують один рефрижераторний трюм для перевезення вантажiв, що швидко псуються.

До спецiалiзованих суховантажних суден вiдносяться рефрижераторнi судна, контейнеровози, лiхтеровози, судна з горизонтальним способом вантажообробки, для перевезення насипних вантажiв великоi ваги, автомобiлiв, худоби, лiсових вантажiв та iн.

Рефрижераторнi судна призначенi для перевезення продуктiв, що швидко псуються (риби, м'яса, фруктiв). РЗх вантажнi трюми мають надiйну термоiзоляцiю та холодилiнi установки, що забезпечують охолодження трюмiв. Залежно вiд типу вантажу, в трюмах пiдтримуiться температура вiд +5 В° до тАУ25В°C. Вантажопiдйомнiсть рефрижераторних суден сягаi 8000-12000 т. Швидкiсть дещо вища нiж у суховантажних суден загального призначення, оскiльки вантажi, що швидко псуються потребують швидкоi доставки до мiсця призначення.

Контейнеровози призначенi для перевезення вантажiв, заздалегiдь упакованих в спецiальнi великовантажнi ящики тАУ контейнери, маса яких з вантажем становить до 10-40 т. Вантажопiдйомнiсть цих суден в середньому становить 8000-15000 т, швидкiсть тАУ 20-24 вуз.

Контейнеровози обладнанi трюмами, що допускають перевезення стандартних контейнерiв РЖСО 3, 6, 9, 12 м. Типове судно вантажопiдйом-нiстю 60 000 т може транспортувати 2000 шестиметрових контейнерiв. Частину з них можна перевозити на палубi, а також у режимi рефрижераторiв. Контейнеровоз може перевезти протягом року вантажiв у 7 разiв бiльше, нiж судно звичайного типу однаковоi вантажопiдйомностi.

Стандартний контейнер тАФ це металевий ящик (зi сталi чи алюмiнiю) з подвiйними дверцятами з одного боку. У нього може бути вмiщений вантаж загального призначення.

Бiльшiсть контейнерних перевезень проводиться у контейнерах двох типiв:

1. Двадцятифутовий контейнер тАФ мiсткiстю ЗО м3. Максимальне завантаження тАФ 18 т. Внутрiшнi розмiри: довжина тАФ 5,89 м, ширина тАФ 2,32 м, висота тАФ 2,23 м (дверцята: ширина тАФ 2,30 м, висота тАФ 2,14 м).

2. Сорокафутовий контейнер мiсткiстю 60 м3 iз максимальним завантаженням на 30 т. Внутрiшнi розмiри: довжина тАФ 12 м, ширина тАФ 2,32 м, висота тАФ 2,23 м (дверцята: ширина тАФ 2,30 м, висота тАФ 2, 23 м). Цi розмiри можуть варiюватися залежно вiд виробника. Потрiбно завжди вказувати точнi параметри для великогабаритних i спецiальних предметiв перевезення.

Завдяки тому, що в вантажнi трюми укладають не штучний вантаж рiзного розмiру i маси, а стандартнi контейнери, завантажувально-розвантажувальнi операцii на контейнеровозах виконуються в 4-7 разiв швидше, нiж на звичайних суховантажних суднах.

Контейнеровози вiдрiзняються великим розкриттям палуби над вантажними трюмами, що запобiгаi трудомiстк

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный кран

Автомобильный холодильный транспорт

Активная и пассивная безопасность автомобиля