Органiзацiя цивiльноi оборони в сучасних умовах

Реферат

На тему: ВлОрганiзацiя цивiльноi оборони в сучасних умовахВ»

з предмету Влцивiльна оборонаВ»

План

1. Основнi положення мiжнародного права з питань захисту людей

2. Закон i положення про цивiльну оборону Украiни, ii роль, мiсце i завдання в структурi заходiв iз забезпечення Життiдiяльностi населення держави

3. Органiзацiя цивiльноi оборони на обтАЩiктах господарськоi дiяльностi

4. Постiйнi комiсii з надзвичайних ситуацiй при виконавчих органах влади, iхня мета i завдання

5. Цивiльна оборона зарубiжних краiн

6. Список використаноi лiтератури

1. ОСНОВНРЖ ПОЛОЖЕННЯ МРЖЖНАРОДНОГО ПРАВА З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ

Пiд час вiйни людина повинна дотримуватися певних норм гуманностi навiть щодо ворога. Цi норми викладенi, головним чином, у чотирьох Женевських Конвенцiях вiд .12 серпня 1949 р. i якi мають силу до цього часу:

тАФ "Про полiпшення долi поранених та хворих у дiючих армiях";

тАФ "Про полiпшення долi поранених, хворих та осiб зi складу збройних сил на морi, якi потерпiли корабельну аварiю";

тАФ "Про поводження з вiйськовополоненими";

тАФ "Про захист цивiльного населення пiд час вiйни".

В умовах сучасних воiн Женевськi Конвенцii не завжди спроможнi надати жертвам увесь необхiдний захист. Тому 8 червня 1977 року, за iнiцiативою МКЧХ (Мiжнародного комiтету Червоного Хреста), в Женевi представниками 102 краiн на дипломатичнiй конференцii було прийнято два Додаткових Протоколи Женевськоi конвенцii 1949 року.

За основу у Женевських Конвенцiях береться принцип поваги до людськоi особистостi та людськоi гiдностi. Конвенцiями висуваються вимоги: осiб, якi не беруть безпосередньоi участi у воiнних дiях, а також осiб, недiiздатних внаслiдок хвороби, поранення, взяття у полон чи внаслiдок iншоi причини, тАФ потрiбно поважати, надавати захист вiд наслiдкiв вiйни, а також усiм, хто потребуi, надавати необхiдну допомогу чи необхiдний догляд.

Через Додатковi Протоколи цей захист поширюiться на кожну особу, що постраждала через збройний конфлiкт. Окрiм цього, сторони, якi беруть участь у конфлiктi, та комбатанти зобов'язанi утримуватися вiд нападу на цивiльне населення та цивiльнi об'iкти, а також вести своi воiннi операцii вiдповiдно до загальновизнаних правил та законiв гуманностi. Усi чотири Женевськi Конвенцii та Додатковi Протоколи спрямованi на захист жертв вiйни. Але кожний iз цих документiв маi своi повноваження та сфери застосування.

Перша та Друга Женевськi Конвенцii забезпечують захист поранених, хворих, та осiб, якi потерпiли корабельну аварiю. Всi цi особи повиннi користуватися заступництвом та захистом за будь-яких обставин. Забороняiться посягати на iхнi життя та завдавати iм будь-якоi шкоди. iх повиннi пiдбирати, поводитися з ними гуманно та надавати iм максимально можливий та у найкоротшi термiни медичний догляд, якщо цього вимагаi iхнiй стан.

У випадку взяття у полон поранених, хворих чи осiб зi складу збройних сил ворога, якi потерпiли корабельну аварiю, кожен iз противникiв повинен надавати iм такий догляд, як i власним пораненим.

Жодне тiло померлого не повинно бути вiддане землi, морю чи спаленню без належного попереднього пiзнавання та констатування смертi за допомогою, якщо можливо, медичного огляду.

Цивiльне населення, згiдно з цими Конвенцiями, повинно ставитися з повагою до поранених, хворих та осiб, якi потерпiли корабельну аварiю, навiть якщо вони належать до ворожоi сторони, а також не повинно допускати актiв насильства до них. Цивiльним особам дозволяiться пiдбирати та доглядати поранених та хворих без рiзницi мiж ними, за що вони не повиннi зазнавати нi покарання, нi переслiдувань. Навпаки, цим особам належить виказувати пiдтримку в iхнiх дiях.

Окрiм питань захисту хворих та поранених, Перша i Друга Женевськi Конвенцii надають особливу увагу питанням захисту медичного, та духовного персоналу, обладнання, та споруд, а також персоналу (адмiнiстраторiв, водiiв, кухарiв, та iнших). Останнiй використовуiться постiйно або тимчасово виключно для адмiнiстративно-господарського забезпечення медичних формувань або санiтарно-транспортних засобiв. Персонал, згiдно з Конвенцiiю, користуiться розпiзнавальною емблемою Червоного Хреста або Червоного Пiвмiсяця на бiлому фонi i посвiдченнями. Вiн може мати зброю для самооборони чи захисту своiх поранених та хворих.

Потрапивши до рук ворога, особи зi складу духовного чи медичного персоналу повиннi мати можливiсть продовжувати виконання своiх функцiй щодо догляду за пораненими та хворими.

Особи, затримання яких не i необхiдним для догляду за вiйськовополоненими, будуть пiдлягати репатрiацii. Затриманi таким чином особи не вважатимуться вiйськовополоненими i будуть користуватися значними пiльгами для виконання своiх обов'язкiв. На окупованiй територii ресурси цивiльного персоналу можуть бути реквiзованi тiльки в тому випадку, якщо забезпечуiться належне медичне обслуговування населення та догляд за пораненими та хворими, якi вже проходять лiкування.

Третя Женевська Конвенцiя визначаi статут комбатанта та вiйськовополоненого. Згiдно з Конвенцiiю, особи, якi входять до складу збройних сил, що перебувають у конфлiктi, i комбатантами (окрiм медичного та духовного персоналу), а будь-який комбатант, котрий потрапляi пiд владу iншоi сторони, стаi вiйськовополоненим.

Такi збройнi сили повиннi бути органiзованi i знаходитися пiд командуванням особи, яка несе вiдповiдальнiсть перед iншою стороною за поведiнку своiх пiдлеглих, <а також пiдкорятися внутрiшнiй дисциплiнарнiй системi, яка забезпечуi дотримування норм мiжнародного права, яке застосовуiться пiд час збройних конфлiктiв. Варто згадати про ще одне дуже важливе положення: вiйськовополоненi знаходяться пiд владою ворога, а не окремих осiб чи вiйськових частин, якi захопили iх у полон.

Щодо поведiнки з вiйськовополоненими, то Конвенцiя вимагаi з усiма вiйськовополоненими поводитися однаково. Випадки привiлейованого режиму можуть бути встановленi виключно залежно вiд стану здоров'я, звання чи квалiфiкацii вiйськовополонених. Вiйськовополоненi зобов'язанi повiдомити на допитi своi прiзвище, iм'я, вiк, звання та особистий номер. Але iх не можна примушувати давати будь-яку iншу iнформацiю.

Держава, що утримуi вiйськовополонених, зобов"язана безкоштовно забезпечити iх достатньою кiлькiстю iжi, обмундируванням, а також такими житловими умовами, якi надаються ii вiйськам i вiдповiдною медичною допомогою, якщо цього буде потребувати здоров"я вiйськовополонених.

Вiйськовополоненим, за винятком офiцерiв, може бути поставлена вимога виконувати роботу за невелику винагороду в умовах, якi не гiршi вiд умов працi громадян держави, яка утримуi полонених. Однак iх не повиннi примушувати до дiяльностi вiйськового характеру, а також до небезпечних робiт, якi загрожують iхньому здоров'ю, або до принизливих робiт. На початку полону вiйськовополоненi повиннi отримати можливiсть сповiстити своi сiм'i та Центральне агенство розшуку МКЧХ.

Вiйськовополоненi, що визнанi тяжко хворими та тяжко пораненими, пiдлягають негайнiй репатрiацii. Пiсля закiнчення воiнних дiй вiйськовополоненi повиннi бути негайно звiльненi.

РЖ ще одне положення, на яке доцiльно звернути увагу: "Текст Конвенцii буде вивiшений у кожному таборi вiйськовополонених для того, щоб надати вiйськовополоненим можливiсть у будь-який час довiдатися про своi права та обов'язки.

Четверта Женевська Конвенцiя "Наголошуi на певних елементарних нормах захисту, якi стосуються кожноi особи, яку зачепить збройний конфлiкт, незалежно вiд ii нацiональностi чи територii, на якiй вона проживаi. Особливу увагу Четверта Конвенцiя придiляi цивiльним особам (що знаходяться пiд владою ворога), якi подiляють на двi категорii:

- цивiльнi особи, якi знаходяться у краiнi ворога;

- населення на окупованiй територii.

Обидвi цi категорii за будь-яких обставин мають право на повагу до iхньоi особистостi, честi, сiмейних прав, релiгiйних переконань, обрядiв, звичок та звичаiв. РЖз ними завжди повиннi поводитися гуманно, до них не повиннi застосовуватися заходи примусу. Забороняiться департацiя чи вигнання населення. Усiляке залучення до працi у примусовому порядку обмежуiться суворими правилами. Так, нi за будь-яких обставин не можна залучати до працi осiб, яким не виповнилося 18 рокiв, а працюючих забороняiться примушувати виконувати будь-яку роботу, яка б змушувала iх брати участь у воiнних операцiях.

Сторона, яка окупувала, зобов'язана пiклуватися про долю дiтей, пiдтримувати санiтарнi служби та служби гiгiiни, а також слiдкувати за постачанням населення.

Щодо цивiльних осiб, якi знаходяться у краiнi ворога, то вони можуть покинути ii, якщо цьому не перешкоджають мiркування безпеки. Якщо iхнiй

тАФстацiонарнi вiйськовi установки i споруди не повиннi використовуватися з ворожою метою;

тАФвлада i населення не повиннi здiйснювати ворожих дiй;

тАФне повиннi виконуватися жоднi дii з метою пiдтримки вiйськових операцiй.

Дозволяiться присутнiсть у цих зонах осiб, якi користуються, згiдно з Конвенцiiю, особистим захистом i полiцейських сил, що залишенi з метою пiдтримки законностi i правопорядку. Сторона, пiд контролем якоi знаходиться така зона, зобов'язана, наскiльки це можливо, позначити ii знаками, узгодженими з конфлiктуючою стороною, по периметру на шосейних дорогах та iнших мiсцях.

Цi головнi Положення Конвенцii i Додаткових Протоколiв повиннi знати не лише керiвники усiх рiвнiв влади, а й кожен громадянин будь-якоi краiни.

Завдання та дiяльнiсть цивiльноi оборони згiдно з Женевською Конвенцiiю та Додатковими протоколами. Роздiл 6 Четвертоi Конвенцii цiлком присвячений цивiльнiй оборонi i доповнений Першим Додатковим Протоколом. У статтi 61 даiться визначення i сфера застосування Цивiльноi оборони.

Цивiльна оборона i виконанням деяких або всiх названих нище гуманiтарних завдань, спрямованих на захист цивiльного населення вiд небезпеки i допомогу в усуненнi безпосереднiх наслiдкiв воiнних дiй або лиха, а також створення умов, необхiдних для його виживання.

Такими завданнями i:

тАФ оповiщення;

тАФ евакуацiя;

тАФ надання сховищ та iх обладнання;

тАФ проведення заходiв iз свiтломаскування;

тАФ рятувальнi роботи;

тАФ медичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релiгiйну допомогу;

тАФ боротьба з пожежами;

тАФ виявлення та визначення небезпечних районiв;

тАФ знезараження та iншi подiбнi заходи захисту;

тАФ термiнове надання житла та постачання;

тАФ термiнова допомога у встановленнi та пiдтриманнi порядку в районах лиха;

тАФ термiнове поновлення необхiдних комунальних служб;

тАФ термiнове поховання трупiв;

тАФ допомога у збереженнi об'iктiв, суттiво необхiдних для виживання;

тАФ додаткова дiяльнiсть, що i необхiдною для здiйснення будь-якого з вище наведенних завдань, а також планування i органiзацiя iх виконання та iншi;

"Органiзацii цивiльноi оборони"тАФ це тi установи та iншi органiзацiйнi одиницi, якi органiзованi або уповноваженi компетентною владою сторони, що знаходиться у конфлiктi, виконувати будь-яке з цих завдань i якi використовуються виключно для iх виконання.

"Персонал" органiзацiй Цивiльноi оборони визначаi таких осiб, якi призначенi стороною, що знаходиться у конфлiктi, виключно для виконання завдань ЦО дата виiзду дитини зi своii краiни i назва мiсця, звiдки вона виiхала;

тАФрелiгiя дитини;

тАФадреса краiни, яка приймаi дитину (у випадку, коли дитина померла до свого повернення);

тАФдата, мiсце, обставини загибелi та мiсце ii поховання.

Мiжнародне гуманiтарне право, яке захищаi людину вiд наслiдкiв вiйни, стосуiться кожного з нас, однак воно ще недостатньо вiдоме людям. За яких обставин можна посилатися на це право, i який захист може воно забезпечити?

"Гуманiтарне право i гiлкою мiжнародного суспiльного права, воно проникло духом людяностi та зосереджене на захист особи." Ця цитата, запозичена у Жана Пiке, визначаi обсяг застосування цього права, мета якого тАФ "пом'якшити страждання всiх жертв збройних конфлiктiв, якi потрапили до рук ворога тАФ пораненi, хворi, потерпiлi корабельноi аварii, вiйськовополоненi та цивiльнi особи".

До середини XIX столiття угоди, якi були спрямованi на захист жертв вiйни, мали лише випадковий характер i накладали зобов'язання, що ТСрунтувалися на суворiй взаiмностi, тiльки на договiрнi сторони. По сутi, мова йшла про угоди, якi стосувалися воiнноi капiтуляцii, якi були дiйснi найчастiше пiд час продовження конфлiкту.

Виконання гуманiтарного права рiзко змiнило це положення: вiдтепер держави були пов'язанi загальною угодою, яка застосовуiться за будь-яких ¹ обставин. Для людства це стало значним кроком вперед.

Таким чином, при розробцi законодавчих актiв, якi стосуються дiяльностi Цивiльноi оборони, неохiдно враховувати основнi положення цих важливих мiжнародних документiв i керування ними пiд час своii практичноi дiяльностi.

Оригiнали Женевських Конференцiй опублiковано в Женевi 12 серпня 1949 року, оригiнали Додаткових Протоколiв до Женевських Конвенцiй опублiковано в Женевi 8 червня 1977 року французькою та англiйською мовами; оригiнали справжнiх Конвенцiй та Додатки до них зберiгаються в архiвах у Швейцарськiй Конфедерацii, а засвiдченi копii наданi Швейцарською Федеральною Радою кожнiй Державi, яка пiдписала ii або приiдналася до них.

2. ЗАКОН РЖ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИВРЖЛЬНУ ОБОРОНУ УКРАРЗНИ, ii РОЛЬ, МРЖiЕ РЖ ЗАВДАННЯ В СТРУКТУРРЖ ЗАХОДРЖВ РЖЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТРДДРЖЯЛЬНОСТРЖ НАСЕЛЕННЯ ДЕРЖАВИ

Техногенне, екологiчне та природне становище Украiни рiк вiд року стаi складнiшим, зростаi його негативний вплив на населення та навколишнi середовище. Тому, з набуттям Украiною незалежностi, враховуючи досвiд економiчно розвинутих краiн, було розпочато законодавче оформлення Цивiльноi оборони, як державноi системи органiв управлiння та сил для органiзацii i здiйснення заходiв щодо захисту населення вiд впливу наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

При розробцi Закону Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни" та "Положення про ЦО Украiни" основна увага зверталася на досягнення наступних напрямкiв:

тАФВаВаВаВаВа Закон та Положення повиннi враховувати свiтовий досвiд побудови i здiйснення заходiв Цивiльноi оборони i повною мiрою вiдповiдати Женевськiй (1949 р.) Конвенцii "Про захист жертв вiйни";

тАФ вiдповiднiсть системи захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй до умов, потреб i можливостей держави;

тАФ вiдповiднiсть органiзацiйноi структури створюваноi системи до конституцiйноi побудови державноi виконавчоi влади i прийнятого законодавства Украiни з питань оборони, державноi безпеки та надзвичайного стану;

тАФВаВаВаВаВа забезпечення високоi реальноi готовностi органiв управлiння, сил Цивiльноi оборони до дiй за призначенням та високоi ефективностi цих дiй.

Певною мiрою вдалося досягти того, що Цивiльна оборона Украiни вiдповiдаi умовам, якi витiкають з аналiзу можливих надзвичайних ситуацiй техногенного, екологiчного, природного та воiнного характеру.

Прийняття Закону "Про Цивiльну оборону Украiни" i наслiдком клопiткоi роботи фахiвцiв штабiв Цивiльноi оборони на чолi зi штабом ЦО Украiни та зацiкавлених мiнiстерств i вiдомств. Протягом року було опрацьовано декiлька варiантiв документiв i 28 жовтня 1992 року Верховна Рада Украiни розглянула i схвалила "Концепцiю Цивiльноi оборони Украiни", та в першому читаннi Закон Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни", який було прийнято остаточно лише З лютого 1993 р. З надрукуванням його в перiодичних виданнях 6 березня 1993 року Закон вступив у дiю.

Закон складаiться з преамбули та п'яти роздiлiв, до складу яких входять 17 статей. За обсягом це невеликий документ, однак за змiстом тАФ дуже об'iмний, так як вiн коригуi дiяльнiсть з питань захисту населення i територiй вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

У преамбулi проголошено: "Кожен маi право на захист свого життя i здоров"я вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, пожеж, стихiйного лиха та на вимогу гарантiй забезпечення реалiзацii цього права вiд Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчоi влади, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, керiвництва пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування.

Держава як гарант цього права створюi систему Цивiльноi оборони, яка маi на метi захист населення вiд небезпечних наслiдкiв аварiй i катастроф техногенного, екологiчного, природного та воiнного характеру".

Тобто, держава не тiльки проголошуi право населення на захист свого життя i здоров'я в умовах НС, але i гарантуi це право, створюючи загальну систему захисту населення, систему цивiльноi оборони. Систему Цивiльноi оборони складають:

тАФ органи виконавчоi влади всiх рiвнiв, до компетенцii яких вiднесено функцii, пов'язанi з безпекою i захистом населення, попередженням, реагуванням i дiями у надзвичайних ситуацiях;тАФ органи повсякденного управлiння процесами захисту населення у складi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчоi влади, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, керiвництва пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування;

тАФ сили i засоби, призначенi для виконання завдань ЦО;

тАФ фонди фiнансових, медичних та матерiально-технiчних ресурсiв, передбаченi на випадок надзвичайних ситуацiй;

тАФ системи зв'язку, оповiщення та iнформацiйного забезпечення;

тАФВаВаВаВаВа Центральний орган виконавчоi влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи;

тАФ курси та навчальнi заклади пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв i населення з питань ЦО;

тАФ служби Цивiльноi оборони.

У статтi 2 Закону пiдкреслено, що заходи цивiльноi оборони поширюються на всю територiю Украiни, всi верстви населення, а розподiл за обсягом i вiдповiдальнiстю за iх виконання здiйснюiться за територiально-виробничим принципом".

Закон, i особливо, Положення про Цивiльну оборону, конкретнiше розкривають сутнiсть завдань ЦООсновйимй завданнями цивiльноi оборони Украiни i:

ВатАФ запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного походження i запровадження заходiв щодо зменшення збиткiв та втрат у разi аварiй, катастроф, вибухiв, великих пожеж та стихiйного лиха;

тАФ оповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацiй у мирний i воiнний часи та постiйне iнформування його про наявну обстановку; .

ВатАФ захист населення вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, великих пожеж, стихiйного лиха та застосування засобiв ураження;

ВатАФ органiзацiя .життiзабезпечення населення пiд час аварiй, катастроф, стихiйного лиха та у воiнний час;

тАФорганiзацiя i проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах лиха i осередках ураження;

тАФстворення системВа аналiзу i прогнозування управлiння, оповiщення та зв'язку, спостереження i контролю за радiоактивним, хiмiчним i бактерiологiчним зараженнями, пiдтримання iх готовностi для сталого функцiонування у надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часiв;

тАФ пiдготовка i перепiдготовка керiвного складу Цивiльноi оборони, ii органiв управлiння та сил, навчання населення вмiнню застосовувати засоби iндивiдуального захисту i дiяти в надзвичайних ситуацiях.

Для виконання кожного з завдань необхiдно здiйснювати великий обсяг заходiв, якi потребують залучення значноi кiлькостi сил, засобiв, матерiальних i фiзичних витрат, вмiння та високоi вiдповiдальностi на всiх рiвнях.

Наприклад, запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного походження передбачаi запровадження i здiйснення таких заходiв:

тАФВаВаВаВаВа завчасна розробка i проведення iнженерно-технiчних заходiв для зменшення ризику виникнення НС i захисту населення вiд впливу iхнiх наслiдкiв;

ВатАФ органи повсякденного управлiння процесами захисту населення у складi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчоi влади, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, керiвництва пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування;

тАФ сили i засоби, призначенi для виконання завдань РЖДО;

тАФ системи зв'язку, оповiщення та iнформацiйного забезпечення;

тАФ Центральний орган виконавчоi влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи;

тАФ курси та навчальнi заклади пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв i населення з питань ЦО;

тАФ служби Цивiльноi оборони.

Закон, i особливо, Положення про Цивiльну оборону, конкретнiше розкривають сутнiсть завдань ЦОЛОсновними завданнями цивiльноi оборони Украiни i:

тАФ запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного походження i запровадження заходiв щодо зменшення збиткiв та втрат у разi аварiй, катастроф, вибухiв, великих пожеж та стихiйного лиха;

тАФ оповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацiй у мирний i воiнний часи та постiйне iнформування його про наявну обстановку;

тАФ захист населення вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, великих пожеж, стихiйного лиха та застосування засобiв ураження;

тАФ органiзацiя ^життiзабезпечення населення пiд час аварiй, катастроф, стихiйного лиха та у воiнний час;

тАФорганiзацiя i проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах лиха i осередках ураження;

тАФ органи повсякденного управлiння процесами захисту населення у складi мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчоi влади, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, керiвництва пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування;

тАФ сили i засоби, призначенi для виконання завдань ЦО;

тАФВаВаВаВаВа фонди фiнансових, медичних та матерiально-технiчних ресурсiв, передбаченi на випадок надзвичайних ситуацiй;

тАФ системи зв'язку, оповiщення та iнформацiйного забезпечення;

тАФ курси та навчальнi заклади пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв i населення з питань ЦО;

тАФ служби Цивiльноi оборони.

Закон, i особливо, Положення про Цивiльну оборону, конкретнiше розкривають сутнiсть завдань ЦО.Основними завданнями цивiльноi оборони Украiни i:

тАФоповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацiй у мирний i воiнний часи та постiйне iнформування його про наявну обстановку;

тАФ органiзацiя життiзабезпечення населення пiд час аварiй, катастроф, стихiйного лиха та у воiнний час;

тАФ органiзацiя i проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у районах лиха i осередках ураження;

тАФ створення системВа аналiзу i прогнозування управлiння, оповiщення та зв'язку, спостереження i контролю за радiоактивним, хiмiчним i бактерiологiчним зараженнями, пiдтримання iх готовностi для сталого функцiонування у надзвичайних ситуацiях мирного i воiнного часiв;

тАФготуiться науково обгрунтований прогноз наслiдкiв можливих НС;

тАФздiйснюiться беспосереднi спостереження за станом потенцiйно-небезпечних об'iктiв i навколишнього природного середовища;

тАФутримуються в готовностi до негайного застосування засоби оповiщення та iнформацiйного забезпечення населення, створюються локальнi системи виявлення мiсць зараження та локальнi системи оповiщення;

тАФ створюються спецiалiзованi формування i здiйснюiться iх пiдготовка до дiй за призначенням;

тАФ проводиться забезпечення працiвникiв об'iктiв iндивiдуальними засобами захисту, а також ведеться будiвництво захисних споруд вiдповiдно до норм i правил iнженерно-технiчних заходiв Цивiльноi оборони.

Завжди вагоме значення мало своiчасне оповiщення, яке сприяло уникненню значних людських жертв. До оповiщення залучаються вiдповiднi фахiвцi установ державних i територiальних органiв влади, мережi радiо та телебачення тощо.

Захист населення вiд наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй, катастроф, вибухiв, пожеж i застосування засобiв ураження здiйснюiться проведенням комплексу заходiв, якi повиннi забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацiю, медичний, радiацiйний i хiмiчний захисти, а також захист вiд впливу бiологiчних засобiв ураження. Укриття населення в захисних спорудах досягаiться:

тАФ завчасним будiвництвом захисних споруд i пiдтриманням iх у готовностi до використання;

тАФ комплексним освоiнням пiдземного простору мiст та iнших населених пунктiв для розмiщення пiдприiмств, установ i органiзацiй соцiально-побутового, виробничого i господарського призначення;

тАФ обстеженням i облiком пiдземних i наземних будiвель та споруд, що вiдповiдають вимогам захисту населення;

тАФ дообладнанням з урахуванням реальноi обстановки пiдвальних та iнших заглиблених примiщень.

Потреба у захисних спорудах визначаiться, виходячи з необхiдностi укриття всiх працюючих за мiсцем роботи i проживання, усього непрацюючого населення за мiсцем проживання. Укриттям у сховищах повинна бути забезпечена найбiльша працююча змiна пiдприiмства, установи, органiзацii, що продовжують свою виробничу дiяльнiсть у воiнний час, а також нетранспортабельнi хворi у лiкарнях, що розташованi в мiстах, вiднесених до груп з Цивiльноi оборони. Норми площi захисноi споруди на одну особу та iншi критерii визначаються вiдповiдно до будiвельних норм i правил iнженерно-технiчних заходiв Цивiльноi оборони.

Практичнi заходи евакуацii населення як органiзованого його вивезення та виведення iз районiв можливого впливу наслiдкiв надзвичайних ситуацiй (якщо виникаi безпосередня загроза життю та заподiяння шкоди здоров'ю людини) плануiться на випадок:

ВатАФ загальноi аварii на АЕС;

ВатАФ загрози катастрофiчного затоплення мiсцевостi;

тАФвсiх видiв аварiй з викидом сильнодiючих, отруйних речовин (СДОР), внаслiдок яких виникаi безпосередня загроза життю та здоров'ю людей, що проживають у зонi можливого ураження;

тАФмасових лiсових i торф'яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

тАФземлетрусiв та iнших геофiзичних i гiдрометеорологiчних явищ з тяжкими наслiдками.

Пiдставою для практичного здiйснення евакозаходiв i фактичнi показники стану наявностi обстановки в разi надзвичайноi ситуацii та вiдповiдне рiшення.

До комплексу заходiв медичного захисту населення, що полягаi в запобiганнi ураженню людей або зменшеннi його масштабiв, своiчасному поданнi допомоги потерпiлим i iх лiкуваннi, забезпеченнi епiдемiчного благополуччя в районах надзвичайних ситуацiй, включаiться така робота:

тАФ планування використання наявних сил i засобiв охорони здоров'я незалежно вiд iхньоi приналежностi та форм власностi;

тАФ розгортання у надзвичайних ситуацiях (умовах) необхiдноi кiлькостi лiкувальних закладiв;

тАФ забезпечення своiчасного застосування профiлактичних препаратiв;

тАФВаВаВаВаВа контроль продуктiв харчування i води;

тАФ завчасне створення та пiдготовка сил екстреноi медичноi допомоги та медичного захисту;

тАФ накопичення медичних засобiв захисту, спецiального майна та технiки;

тАФ пiдготовка медперсоналу та загальне медико-санiтарне навчання населення;

тАФ своiчасне виявлення загрози або факту бiологiчного зараження, його масштабiв;

тАФ комплекс адмiнiстративно-господарських, режимно-обмежувальних i спецiальних заходiв.

У ходi виконання заходiв захисту вiд бiологiчних засобiв зараження використовуються колективнi та iндивiдуальнi засоби захисту, запроваджуiться режим карантину або обсервацii, проводиться знешкодження осередку ураження та екстрена профiлактика.

Радiацiйний та хiмiчний захист тАФ це забезпечення людей засобами iндивiдуального захисту, органiзацiя i проведення спецiальноi обробки, встановлення та дотримання типових режимiв радiацiйного захисту.

Радiацiйний та хiмiчний захист досягаiться;

тАФ завчасним накопиченням та утриманням у готовностi засобiв iндивiдуального захисту, приладiв радiацiйноi, хiмiчноi розвiдки та контролю;

тАФ своiчасним впровадженням у практику застосування засобiв, способiв i методiв виявлення, оцiнки масштабiв надзвичайних ситуацiй, зумовлених аварiями на радiацiйно та хiмiчно-небезпечних об'iктах, застосуванням зброi масового ураження;

тАФ розробленням типових режимiв радiацiйного захисту населення i функцiонування об'iктiв господарськоi дiяльностi в умовах зараження мiсцевостi;

Система Цивiльноi оборони i органiзацiя ii дiяльностi

Загальне керiвництво Цивiльною обороною Украiни вiдповiдно до ii побудови покладаiться на: Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчоi влади, Раду Мiнiстрiв АР Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацii, керiвникiв пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування.

Начальником Цивiльноi оборони Украiни i прем'iр-мiнiстр Украiни, а його заступником тАФ керiвник центрального органу виконавчоi влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи; начальником Цивiльноi оборони Автономноi Республiки Крим i Голова Ради Мiнiстрiв АР Крим; начальниками Цивiльноi оборони згiдно з адмiнiстративно-територiальним устроiм Украiни i голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй; начальниками цивiльноi оборони в мiнiстерствах, iнших центральних органах виконавчаi влади, на пiдприiмствах, в установах та органiзацiях i iх керiвники.

Безпосереднi виконання завдань Цивiльноi оборони здiйснюiться постiйно дiючими органами управлiння у справах цивiльноi оборони, у тому числi створеними у складi пiдприiмств, установ i органiзацiй та службами ЦО.

Завдання, функцii та повноваження органiв управлiння у справах цивiльноi оборони визначаються Законом Украiни "Про Цивiльну оборону Украiни" i Положенням про органи управлiння у справах Цивiльноi оборони, яке затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Органи управлiння у справах цивiльноi оборони, якi входять до складу мiсцевих державних адмiнiстрацiй, i пiдроздiлами подвiйного пiдпорядкування.

Закон та Положення про цивiльну оборону визначають повноваження органiв державноi виконавчоi влади та управлiння, керiвництва пiдприiмств установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування та обов'язки посадових осiб з питань Цивiльноi оборони.

Кабiнет Мiнiстрiв Украiни:

тАФВаВаВаВаВа забезпечуi здiйснення заходiв щодо попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацii iх наслiдкiв;

тАФ розподiляi мiста та територii за групами, а юридичних осiб тАФ за категорiями, щодо реалiзацii заходiв з цивiльноi оборони;

тАФ створюi резерви засобiв iндивiдуального захисту i майна цивiльноi оборони, матерiально-технiчних та iнших фондiв на випадок надзвичайних ситуацiй у мирний i воiнний часи, а також визначаi iх обсяг i порядок використання;

тАФ вживаi заходiв щодо забезпечення готовностi органiв управлiння у справах цивiльноi оборони, сил i засобiв цивiльноi оборони до дiй в умовах НС;

тАФ створюi iдину систему пiдготовки органiв управлiння у справах Цивiльноi оборони, сил Цивiльноi оборони та населення до дiй в умовах надзвичайних ситуацiй;

тАФ визначаi порядок створення спецiалiзованих, професiйних та невоiнiзованих пошуково-рятувальних формувань;

тАФ задовiльняi мобiлiзацiйнi потреби вiйськ, органiв управлiння у справах Цивiльноi оборони та установ цивiльноi оборони.

3. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ЦИВРЖЛЬНОРЗ ОБОРОНИ НА ОБ'РДКТАХ ГОСПОДАРСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

Об'iкт господарськоi дiяльностi тАФ це пiдприiмства (державнi i приватнi), установи i органiзацii, навчальнi заклади та iншi. На всiх об'iктах Цивiльна оборона органiзовуiться з метою завчасноi пiдготовки iх до захисту вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, зниження втрат, створення умов для пiдвищення стiйкостi роботи об'iктiв та своiчасного проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт (РРЖНР).

Вiдповiдальнiсть за органiзацiю та стан Цивiльноi оборони, за постiйну готовнiсть ii сил i засобiв до проведення РРЖНР несе начальник цивiльноi оборони (НЦО) об'iкта тАФ керiвник пiдприiмства, установи та органiзацii.

Начальник ЦО об'iкта пiдпорядковуiться вiдповiдним посадовим особам мiнiстерства (вiдомства), у пiдпорядкуваннi якого знаходиться об'iкт, а також начальнику ЦО мiста (району), на територii якого розташований об'iкт. На допомогу начальнику ЦО об'iкта призначаiться заступник, або декiлька. Як правило, призначаються заступники з: iнженерно-технiчноi частини, евакуацii, матерiально-технiчного постачання.

Заступник начальника ЦО з евакуацiйних заходiв керуi розробленням плану евакуацii на кожну можливу надзвичайну ситуацiю, органiзовуi пiдготовку мiсць для розмiщення евакуйованих; керуi службою охорони громадського порядку i органiзовуi перевезення робiтникiв та службовцiв в райони розселення i до мiсця працi (на об'iктi).

Заступник начальника ЦО з iнженерно-технiчноi частини тАФ головний iнженер об'iкта тАФ керуi розробленням плану переведення пiдприiмства на особливий режим роботи, здiйснюi заходи щодо пiдвищення стiйкостi роботи пiдприiмства в умовах надзвичайних ситуацiй, керуi аварiйно-технiчн

Вместе с этим смотрят:

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики

Военно-транспортный самолёт Ил-76

Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой

Воинские звания военнослужащих Вооруженных Сил РФ