Украiна на свiтових ринках озброiння

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Загальний стан та тенденцii свiтового ринку озброiння

1.1 Сутнiсть та значення свiтового ринку озброiнь

1.2 Тенденцii свiтового ринку озброiння

Роздiл 2. Аналiз стану Украiни на свiтовому ринку озброiння

2.1 Стан Украiни на свiтовому ринку озброiння

2.2 Мiжнародна iнтеграцiя

Роздiл 3. Напрямки пiдвищення конкурентоспроможностi Украiни на свiтовому ринку озброiння

3.1 Мiжнародна кооперацiя вiйськового спiвробiтництва

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальнiсть дослiдження. Сучасний економiчний i полiтичний розвиток багатьох краiн в умовах iнтеграцii свiтогосподарських зв'язкiв зiштовхуiться з необхiднiстю забезпечення захисту нацiональних iнтересiв i власноi безпеки, зокрема шляхом збiльшення вiйськово-економiчного потужностi i потенцiалу краiни, що багато в чому визначаiться станом вiйськовоi економiки i, в першу чергу, оборонно-промислового комплексу (ОПК) краiни.

Однiiю з ефективних форм збереження та розвитку науково-технiчного i технологiчного потенцiалу оборонно-промислового комплексу Украiни i iнтеграцiя його виробничих процесiв у мiжнароднi структури. Це дасть змогу Украiнi пiдвищити ефективнiсть використання виробничих, наукових i експериментальних можливостей, а також матерiально - технiчних ресурсiв оборонноi промисловостi, забезпечить зниження собiвартостi оборонноi продукцii, сприятиме розширенню ринкiв ii збуту, залученню iноземного капiталу у розвиток виробництв галузi тощо.

Мiжнароднi передачi товарiв вiйськового призначення являють собою глибоко укорiнене явище, характерне для розвитку сучасних мiжнародних вiдносин. Це обумовлено суверенним правом держав одержувати в цiлях оборони озброiння та вiйськову технiку (ОВТ), якi надходять, зокрема, iз зовнiшнiх джерел. Незважаючи на доволi обмежену частку обсягiв торгiвлi зброiю в загальносвiтовому товарообiгу, саме вiйськово-технiчне спiвробiтництво (ВТС) держав визначаi рiвень взаiмноi довiри, значною мiрою впливаi на формування та подальший характер вiдносин мiж ними, тому його дослiдження набуваi додатковоi науковоi та практичноi актуальностi.

Вiйськово-технiчне спiвробiтництво ТСрунтуiться на чинному законодавствi Украiни, яке повнiстю вiдповiдаi мiжнародним нормам щодо нерозповсюдження зброi масового знищення та обмеження передач окремих видiв товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання. З метою нерозповсюдження звичайних озброiнь, ядерноi зброi та матерiалiв, ракетних технологiй, хiмiчноi та бiологiчноi зброi в Украiнi створено ефективну систему державного експортного контролю, яка дii в рамках мiжнародних режимiв.

Украiна в цiлому успiшно розвиваi вiйськово-технiчне спiвробiтництво з iноземними державами. Найбiльша частка експорту товарiв вiйськового призначення припадаi на краiни СНД, головним чином на Росiйську Федерацiю. РЖншими перспективними напрямами вiйськово-технiчного спiвробiтництва i держави Пiвденно-Схiдноi Азii, Африки та Близького Сходу.

Значний здобуток у дослiдження проблем мiжнародного воiнно-економiчного спiвробiтництва в Украiнi внесли вiтчизнянi вченi О. Барановський, В. Бегма, Л. Безчасний, Р. Боднарчук, О. Бодрук, В. Борохвостов, В. Будкiн, О. Власюк, А. Гальчинський, О. Гергель, О. Гончаренко, В. Горбулiн, М. РДрмошенко, А. Зленко, О. РЗжак, П. Кабан, В. Кириленко, В. Литвин, А. Лук'янов, А. Шевцов, Г. Манчуленко, В. Мунтiян, Н. Невiдома, В. Новицький, Б. Парахонсъкий,Г. Перепелиця, С. Пирожков, РЖ. Семенiхiн, П. Скурський, А. Сухоруков, Г. Удовенко, В. Юрчук та iншi

Мета та завдання роботи. Метою роботи i визначенi Украiни на свiтовому ринку озброiння,дослiдженнi особливостей стану свiтового та украiнського ринку озброiнь i вiйськовоi технiки.

Для реалiзацii мети дослiдження необхiдно вирiшити наступнi завдання дослiдження:

- розглянути стан та тенденцii свiтового ринку озброiння ;

- визначити мiсце Украiни на свiтовому ринку озброiння ;

- охарактеризувати оборонно-промисловий комплекс Украiни, його стан та можливi напрями спiвробiтництва з краiнами Заходу;

- розглянути мiжнароднi iнтеграцiйнi процесу оборонно-промислового комплексу Украiни.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ ринок озброiнь та вiйськовоi технiки Украiни та iнших краiн свiту.

Предмет дослiдження тАУ загальний стан свiтового ринку озброiнь та вiйськовоi технiки та мiсце Украiни на даному ринку. Основнi партнерськi взаiмозвтАЩязки Украiни та краiн свiту у вiйськово-технiчнiй сферi.

При виконаннi роботи використанi матерiали статистичних збiрникiв, монографiй та публiкацiй стосовно стану украiнського та свiтового ринку озброiнь та вiйськовоi технiки у перiодичних виданнях, статистична iнформацiя з економiчних та бiзнесових довiдникiв.

Роздiл 1. Загальний стан та тенденцii свiтового ринку озброiння

1.1 Сутнiсть та значення свiтового ринку озброiнь

Вiйськово-технiчна спiвпраця i невiд'iмною частиною зовнiшньоi полiтики будь-якоi держави. На рубежi столiть, в силу, перш за все геополiтичних i економiчних умов, воно i вельми iстотним питанням для Украiни i миру, оскiльки в свiтi вiдбуваються складнi процеси, з'являються новi центри впливу i системи безпеки.

Свiтовий ринок озброiнь i вiйськовоi технiки в певному значеннi i однiй з складових свiтового ринку товарiв i включаiться в загальносвiтовий товарообiг. Проте, на вiдмiну вiд тАЬзвичайноiтАЭ торгiвлi продукцiiю цивiльних виробництв, в свiтовiй торгiвлi озброiннями i вiйськово-технiчнiй спiвпрацi багатьох держав химерним чином поiднуiться значну кiлькiсть аспектiв мiжнародних i внутрiдержавних питань. [7, c. 22]

З макроекономiчноi точки зору, свiтовий збройовий ринок нагадуi звичайнi товарнi ринки: i товар (озброiння i вiйськова технiка), i далi, як в класичнiй макроекономiцi, i попит, i пропозицiя; перевищення попиту над пропозицiiю веде до пiдвищення середнього рiвня цiн; перевищення пропозицii над попитом тАУ до падiння.

В цiлому ж торгiвля зброiю йде по традицiйному макроекономiчному ланцюжку тАЬруху товарутАЭ тАУ вiд власне виробникiв товару (пiдприiмства-виробники ОРЖВТ) до кiнцевих споживачiв (як правило, нацiональнi озброiнi сили, державнi легальнi офiцiйнi воiнiзованi формування i структури, але бувають i недержавнi легальнi або нелегальнi або навiть кримiнальнi структури). Мiж виробниками i споживачами, як правило, але не завжди, iснують посередники тАУ експортери i iмпортери.[17, c. 3]

РЖнша справа, що на попит i пропозицiю сильно впливаi полiтика тАУ полiтична нестабiльнiсть в якомусь регiонi, взаiмнi територiальнi претензii низки краiн, протистояння вiйськово-полiтичних союзiв, змiна зовнiшньоi полiтики держав або ж вiйськовi конфлiкти мiж державами або усерединi краiни. Все це веде до збiльшення попиту, зростання свiтових витрат на вiйськовi потреби i закупiвлi озброiнь.

У загальному об'iмi свiтовоi торгiвлi ринок озброiння i вiйськовоi технiки (ОВТ) займаi вельми скромне мiсце - його частка складаi менше 0,4%. Оборот цього ринку в 2004 р. знаходився на рiвнi 32 млрд дол. Для порiвняння: об'iм свiтового експорту машин i устаткування в тому ж роцi склав 3,5 трлн, нафти i нафтопродуктiв - 982,5 млрд i продукцii хiмiчноi промисловостi - 974,3 млрд дол. [11, с. 7].

Проте значущiсть цього свiтового ринку визначаiться не тiльки об'iмом експорту озброiння i вiйськовоi технiки i отриманням вiдповiдного прибутку. Торгiвля зброiю i важливим iнструментом зовнiшньоi полiтики, який сприяi просуванню iнтересiв краiни-експортера по всьому свiту i вiдповiдним чином впливаi на полiтичний курс краiн-iмпортерiв.

У мiжнароднiй практицi даний ринок прийнято називати Влринком зброiВ» або Влринком озброiнь i вiйськовоi технiкиВ». Найширше поняття, що позначаi повну номенклатуру всiх товарiв, що звертаються на легальному ринку зброi, - це Влпродукцiя вiйськового, подвiйного i спецiального призначенняВ» (ПДС). Пiд Влпродукцiiю вiйськового призначенняВ» (ПВН) розумiються звичайнi види озброiнь, вiйськова i спецiальна технiка, боiприпаси, вибуховi речовини, роботи/послуги вiйськового призначення, iнформацiя i результати iнтелектуальноi дiяльностi у вiйськово-технiчнiй областi, амунiцiя та iншi. У роботi можуть бути використанi iншi вирази, близькi до поняття ПВН, iх вживання обумовлене вимогами лексичноi рiзноманiтностi (Влпродукцiя оборонно-промислового сектораВ», Влпродукцiя вiйськово-промислового комплексуВ», Влоборонна продукцiяВ», Влвiйськова продукцiяВ»). Поняття ВлОзброiння i вiйськова технiкаВ» (ОВТ) уживатиметься у вужчому значеннi, воно включаi звичайнi види озброiнь, вiйськову i спецiальну технiку.

Одним з наслiдкiв закiнчення Влхолодноi вiйниВ» у 1992 роцi i формування свiтового ринку зброi. Фактори, що сприяли розвитку збройних технологiй, але перешкоджали розвитку конкурентного ринку озброiнь протягом цього конфлiкту, були:

тАв розiрвання або призупинення всiх науково-технiчних звтАЩязкiв i вiйськовоi кооперацii мiж США та союзниками й СРСР та союзниками протягом 46 рокiв;

тАв форсування перегонiв озброiнь, створення вiйськово-полiтичних союзiв при одночасноi iнформацiйноi закритостi для членiв iнших блокiв;

тАв торгiвля зброiю велася лише всерединi блокiв, передусiм, мiж стратегiчними союзниками.[34, c. 12]

Пiсля закiнчення Влхолодноi вiйниВ» протягом 1992-1996 рр. спостерiгалося деяке уповiльнення темпiв росту експорту зброi одночасно зi зменшенням державних замовлень на потреби вiйськових промислових комплексiв основних краiн тАУ експортерiв зброi. Це викликано скороченням потреб у зброi з боку краiн блоку НАТО та краiн, що входили в Органiзацiю Варшавського Договору.[34, c. 13]

Сучасний свiтовий ринок озброiнь - один з найбiльш складних секторiв свiтового господарства. Суперництво окремих краiн та угруповань тут i дуже гострим: боротьба точиться не тiльки за окремi прибутки, а й за вiйськово-технiчну перевагу, тривалу привтАЩязку покупця до свого технологiчного комплексу. Придбанi кораблi, лiтаки, системи протиповiтряноi оборони, танки, артилерiйськi комплекси служать, як правило, багато рокiв, однак з часом потребують модернiзацii та ремонту. Тому звтАЩязки у цiй сферi надто вигiднi виробнику, оскiльки перша угода тягне за собою необхiднi черговi контракти. На рубежi 1980-1990-х рокiв на свiтовому ринку озброiння та вiйськовоi технiки вiдбулися суттiвi змiни, якi визначили його розвиток у наступнi роки [13, с. 5 ].

По закiнченнi тАЬхолодноi вiйнитАЭ ринок зброi почав звужуватися, однак локальнi конфлiкти, навiть на зразок югославського, погрожують наслiдками, що виходять далеко за межi того чи iншого регiону та якi поповнюють втрати, обумовленi вже наступом тАЬхолодноготАЭ миру. Зараз перед краiнами - основними експортерами озброiнь та вiйськовоi технiки постаi завдання максимально розширити власну частку на ринку, який звужуiться, а отже, хоч би протягом кiлькох найближчих рокiв зберегти попереднiй середньорiчний рiвень виручки вiд продажу зброi.

Особливiстю свiтовоi торгiвлi зброiю у 90-х роках i те, що вона, на вiдмiну вiд попереднього десятирiччя, характеризуiться не стратегiчною, а переважно комерцiйною конкуренцiiю. Полiтичнi чинники, якi домiнували на ринку озброiння в останнi роки, поволi поступаються мiсцем ринковим, унаслiдок чого змiнюються традицiйнi уявлення про торгiвлю зброiю як про мiждержавний iмпорт (експорт) в основному крупних систем озброiння та вiйськовоi технiки. Ця форма торгiвлi вже не домiнуi, як у 70-i роки, а дедалi частiше витiсняiться новими.[28]

Почалося iнтенсивне суперництво мiж головними виробниками озброiння, якi змагаються за ринки збуту та власну частку вiйськових бюджетiв краiн усього свiту. Тиск економiчних чинникiв за таких умов набагато збiльшився. Такому стану речей певною мiрою сприяла криза, в якiй опинилася оборонна промисловiсть практично всiх провiдних держав. А викликана вона загальним скороченням iмностi свiтового ринку озброiння.

Пiсля так званоi ремiсii розпочинаiться новий етап розвитку ринку озброiння та переозброiння, тобто модернiзацii морально застарiлоi технiки та зброi.

На цьому етапi на свiтовий ринок озброiння впливають iншi фактори, якi можливо подiлити на:

тАв мiжнароднi: контроль за експортно-iмпортними операцiями, якi здiйснюються в межах нацiональних законодавчих систем та мiжнародних домовленостей;

тАв полiтичнi: логiка бiполярного протистояння була винесена у сферу так званих краiн Влтретього свiтуВ». Внаслiдок цього суто комерцiйнi вiдносини продовжували пiдпорядковуватися полiтичним факторам: введення ембарго на поставки зброi (РЖрак, Лiвiя, Югославiя), курс на активний розвиток власноi вiйськовоi промисловостi (Бразилiя, РЖзраiль, РЖндiя, Туреччина, ПАР, РЖндонезiя);

тАв торговi: обмеженiсть кола виробникiв й експортерiв зброi та вiйськовоi технiки.[42, c. 22]

Поява так званих офсетних поставок, коли частина замовленоi продукцii виробляться у краiнi замовника, з подальшою передачею технологiй та лiцензiй. Передача у лiзинг вiйськовоi технiки тощо.

При цьому, споживання зброi розподiлилося на ситуативне та довгострокове.

Ситуативне викликано кiлькiстю збройних конфлiктiв, вiйнами, нацiонально-етнiчними завадами.

Довгострокове споживання залежить вiд застарiлостi паркiв воiнноi технiки, матерiального та морального зносу стрiловоi зброi, та iнтенсивностi ii використання, впровадження нових розробок ВПК у серiйне виробництво зброi, переозброiння внаслiдок посилення полiтичноi та економiчноi позицii.

Свiтовий ринок зброi, як i будь-який iнший товарний ринок, розвиваiться пiд впливом великоi кiлькостi рiзноманiтних чинникiв - полiтичних, економiчних, вiйськових, соцiальних i iнших. Найбiльший вплив на нього роблять чинники, пов'язанi iз змiною вiйськово-полiтичноi обстановки, виникненням дисбалансу сил в окремих регiонах, розв'язуванням озброiних конфлiктiв i ухваленням урядами краiн першочергових, невiдкладних мерiв з метою забезпечення нацiональноi безпеки.

Чинники, що дiють в даний час, визначають поточний стан свiтового ринку озброiння i вiйськовоi технiки, а також послуг вiйськового призначення, можна звести в двi основнi групи: стимулюючi i стримуючi торгiвлю озброiнням.

До стимулюючих належать наступнi чинники.

1. Наявнiсть регiональних i локальних вогнищ напруженостi, що пiдвищують попит на свiтовому ринку ОВТ. За оцiнкою експертiв, не дивлячись на тенденцiю, що намiтилася, до iх врегулювання, кiлькiсть локальних конфлiктiв в свiтi найближчими роками навряд чи iстотно скоротиться. Так, в 2005 р. в свiтi було зафiксовано 17 озброiних конфлiктiв [10, с. 120]. Збереження тих, що iснують i виникнення нових вогнищ напруженостi однозначно пiдтримуi попит на ОВТ i сприяi розширенню цього ринку.

2. Потреба держав в сучасному високотехнологiчному i найбiльш досконалiй зброi обумовлена невiд'iмним правом кожного члена свiтовоi спiльноти на забезпечення своii нацiональноi безпеки. Вiдсутнiсть у багатьох держав власних виробничих можливостей для задоволення всiх потреб нацiональноi безпеки визначаi iх зацiкавленiсть в свiтовому ринку озброiння, здатному цi потреби задовольнити.

3. Швидке економiчне зростання низки краiн Азii i Близького i Середнього Сходу, що розвиваються, поява у них значних фiнансових ресурсiв (зокрема, в результатi продажу нафтi, експорту у великiй кiлькостi продукцii оброблювальноi промисловостi) дозволила цим краiнам збiльшити закупiвлi озброiння. З 1994 по 2005 рр. на iх частку припало 56 - 58% загального об'iму свiтового iмпорту ВВТ. Необхiдно також вiдзначити, що краiни Азii i Близького i Середнього Сходу залишаться основними покупцями ОВТ на найближчi роки.

4. Необхiднiсть переоснащення армiй низки краiн, на озброiннi яких знаходиться застарiла вiйськова технiка. Причому провiднi експортери ОВТ в данiй ситуацii завчасно починають орiiнтувати своiх потенцiйних покупцiв на необхiднiсть закупiвлi сучасною, дорожчоi технiки або пропонують здiйснити модернiзацiю вже наявних зразкiв ОВТ, внаслiдок чого iх бойовi характеристики значно полiпшуються i починають вiдповiдати сучасним вимогам.[17, c. 4]

5. Зобов'язання краiн - членiв Органiзацii Пiвнiчноатлантичного договору (НАТО) i колишньоi Органiзацii Варшавського договору (ОВД) по виконанню Договору 1990 р. про звичайнi озброiнi сили в РДвропi (ВРЖВСРЖ). Що утворилося iз-за вивiльнення штатноi зброi об'iднаних озброiних сил НАТО i колишньоi ОВД в ходi реалiзацii згаданого договору значне надмiрне озброiння робить також iстотний вплив на сучасний стан свiтового ринку зброi.

ВаУ цей час основними експортерами зброi i, переважно, члени Великоi Вiсiмки:

Нiмеччина, РЖталiя, Канада, РФ, ОбтАЩiднане Королiвство, США, Францiя та Японiя. На цi краiни припадаi 90% свiтового експорту зброi.

Найбiльшими експортерами у свiтi за пiдсумками 2001-2005 рр. залишаються США та РФ[41, c. 2]

Серед найбiльших краiн-iмпортерiв зброi можна видiлити такi:

тАв РЖндiя, Китай, якi i стратегiчними партнерами Росii;

тАв Канада, РЖзраiль, Пакистан, Непал, якi закуповують зброю у США. Канада i дилером американськоi зброi, через цю краiну реалiзуiться близько третини всього експорту озброiнь виробництва США;

тАв Колумбiя, Республiка Конго, Китай тАУ споживачi зброi iталiйського виробництва;

тАв Саудiвська Аравiя, Судан, Фiлiппiни, Алжир, Ефiопiя, МтАЩянма.[39, c. 16]

Взаiмовiдношення мiж операторами свiтового збройового ринку (виробниками, експортерами, iмпортерами i споживачами) знову-таки традицiйнi для звичайних торгових вiдносин, але зi своiю тАЬвiйськово-технiчною i вiйськово-полiтичноютАЭ специфiкою тАУ дотримання зовнiшнiх i внутрiшнiх полiтичних, вiйськових i вiйськово-технiчних iнтересiв держав, до яких вiдносяться цi оператори, i як наслiдок пiдвищена участь державних структур в ланцюжку руху товару вiд виробника до споживача. Через специфiчнiсть товару поведiнка операторiв безпосередньо залежить вiд держави: для виробництва вiйськовоi технiки i експорту ii за межу виробникам i посередникам потрiбний дозвiл держави, i в багатьох краiнах прийнятi конкретнi механiзми ухвалення рiшень i реалiзацii ОРЖВТ за кордоном.

РЖснують своi особливостi торгiвлi озброiннями i вiдносно iмпортерiв i споживачiв. Якщо говорити про недержавних iмпортерiв i споживачiв (наприклад, озброiнi формування офiцiйно не визнаних неурядових рухiв, партiй i угрупувань низки краiн, включаючи i терористичнi органiзацii), то майже всi краiни тАУ експортери ОРЖВТ на законодавчому рiвнi забороняють своiм суб'iктам здiйснювати збройовий експорт таким структурам.

Що стосуiться офiцiйних державних структур, то i тут iснують певнi обмеження, наприклад мiжнароднi: якщо вiдносно якоi-небудь краiни Радою Безпеки ООН введено ембарго на постачання ОРЖВТ, то постачання озброiнь в цю краiну забороненi на мiжнародному рiвнi. Окрiм цього, ООН накладаi на певнi краiни i добровiльне ембарго на постачання ОРЖВТ, що i бажаною, але не обов'язковою для експортерiв тАЬрадоютАЭ обмежити або припинити постачання озброiнь в дану краiну. Далi iснують i такi обмеження, коли окрема краiна або група краiн по зовнiшньополiтичних мотивах забороняють своiм суб'iктам постачання в ряд краiн. Наприклад, основнi краiни РДС приймають на себе добровiльнi зобов'язання не здiйснювати або обмежувати постачання в краiни, залученi у вiйськовi конфлiкти або права людини, що тАЬпорушуютьтАЭ.

Перерахованi вище особливостi i фактичними правилами тАЬцивiлiзованоi поведiнкитАЭ держав-експортерiв на свiтовому ринку озброiнь. При цьому цi правила залежно вiд iх юридичноi основи i цiлей iх дотримання можна роздiлити на офiцiйних тАЬобов'язковихтАЭ, офiцiйних тАЬбажанихтАЭ (добровiльнi), неофiцiйних тАЬдобровiльнихтАЭ i неофiцiйних тАЬдобровiльно-примусовихтАЭ.[7, c. 23]

Ситуацii з дотриманням ембарго, накладених по мандату або без мандата ООН, цiлком визначенi тАУ i обов'язковими (у першому випадку) i бажаними (у другому) офiцiйними правилами поведiнки експортерiв. Ситуацii з ембарго iнших мiжнародних органiзацiй (РДС i ОБСРД) теж цiлком визначенi тАУ i добровiльними i офiцiйно стосуються тiльки краiн тАУ членiв цих органiзацiй.

Дотримання цих офiцiйних i неофiцiйних (для незалучених краiн) iнiцiатив завжди добровiльне, тобто необов'язкове, i експортер, що бере участь в цих заходах, як правило, керуiться тАЬнеписанимитАЭ правилами тАЬцивiлiзованоi (джентльменського) поведiнкитАЭ на свiтовому збройовому ринку з метою дотримання зовнiшньополiтичних умовностей i створення хорошого iмiджу краiни.

Що стосуiться розподiлу свiтового ринку за видами озброiнь та вiйськовоi технiки, то, згiдно з оцiнками американських експертiв, бiльшу частину в перiод з 1994 р. по 2000 рiк складатиме авiаракетна технiка. Обсяг продажу у вартiсному вираженнi може сягнути 139 млрд дол. США (68% усього ринку ОВТ), в тому числi лiтакiв - 97 млрд дол., гелiкоптерiв - 20 млрд дол., ракетноi зброi - 22 млрд дол. США. Досить великi суми будуть отриманi вiд продажу бойових кораблiв - 30 млрд дол. (15%) та бронетанковоi технiки - 23 млрд дол. (11%). Водночас спостерiгаiться швидке зростання частки iмпорту засобiв звтАЩязку, управлiння та розвiдки - 4 млрд дол. (2%).[10, c. 122]

З наведених даних стаi очевидним i те, що мiжнародний ринок вiйськовоi технiки та озброiння, з погляду його органiзацii та дiловоi практики, безперервно мiняiться. Маючи широкi межi поширення, вiн за своiю природою i характером радикальний та фундаментальний. Звичайно, той мiжнародний ринок озброiння, який iснував протягом сорока рокiв тАЬхолодноi вiйнитАЭ, в основному вiдiйшов у минуле, а той, що замiнив його, все ще маi багато невизначеностi. РЖ все ж зрозумiло, що у свiтi починаi з`являтися щось зовсiм нове за своiю природою та характером.

Ринок перш за все переживаi радикальну перебудову. Це означаi, що у найближчiй перспективi виробництво зброi на окремих виробничих лiнiях зосереджуватиметься в руках невеликоi кiлькостi фiрм краiни-експортера. Така консолiдацiя, в свою чергу, торкнеться серйозних питань, пов`язаних з подальшою життiздатнiстю стратегii отримання вiйськовоi технiки.

НевiдтАЩiмною частиною процесу перебудови i скорочення чисельностi працiвникiв оборонноi промисловостi. Цiлком iмовiрним здаiться, що таке скорочення може скласти 50-60% максимального рiвня зайнятостi в перiод тАЬхолодноi вiйнитАЭ. [44, c. 56]

Новий мiжнародний ринок вiйськовоi технiки, що формуiться, також характеризуiться зовсiм iншим зосередженням дiловоi активностi порiвняно зi старим ринком. Фiрми дедалi бiльшою мiрою враховують мiркування мiжнародного характеру, вiддаючи iм перевагу перед вiтчизняними iнтересами. Звичайно, вiтчизнянi замовлення i в подальшому матимуть велике значення, але вони в той чи iнший спосiб перекриватимуться необхiднiстю експорту продукцii для того, щоб фiрми могли вижити. В той же час вiтчизнянi вiйськовi кола також сприятимуть експорту, прагнучи тим самим знизити вартiсть одиницi систем озброiння наступного поколiння, якi вони самi хочуть придбати.

Така посилена увага до мiркувань мiжнародного порядку даi пiдстави зробити деякi важливi висновки. По-перше, це означаi, що виробники щодалi iнтенсивнiше розроблятимуть новi системи, якi вiдповiдатимуть вимогам найширшого сектора мiжнародного ринку, навiть якщо це iнодi призводитиме до iгнорування або пошуку компромiсiв у питаннях окремих вимог з боку нацiональних збройних сил. Звичайно, що в такому разi фiрми можуть надавати перевагу розробцi вiйськовоi продукцii, розрахованоi головним чином на експорт (як це робила Росiя iз зенiтно-ракетним комплексом тАЬТортАЭ, а Китай - з винищувачем FC-1).[37, c. 155] По-друге, для спiльних розробок, виробництва та органiзацii збуту продукцii iмовiрно створюватимуться певною мiрою традицiйнi, але бiльш потужнi дiловi спiвтовариства. Виробництво компонентiв вiйськовоi технiки в зарубiжних краiнах можливо стане, врештi-решт, звичайною справою, як це вже маi мiсце у сферi побутовоi електронiки, автомобiлебудування тощо. По-третi, вiдчутно ускладненi обставини, викликанi необхiднiстю продавати технiку за кордон, а також зростаюча кiлькiсть спiльних дiлових партнерiв з сусiднiми краiнами будуть i в подальшому погiршувати ефективнiсть контролю за продажем звичайних вiйськових технологiй та озброiння. РЖ якщо це справдi буде так, то нема сумнiву в тому, що в майбутньому контроль за технологiями подвiйного призначення стане фактично неможливим.[41, c. 3]

Отже, одним з найголовнiших рушiйних чинникiв мiжнародного ринку вiйськовоi технiки все бiльшою мiрою стають економiчнi iнтереси. Це означаi, що вiдносини мiж виробниками зброi та практика iх дiяльностi щодалi виразнiше нагадуватимуть ситуацiю, характерну для виробникiв цивiльноi продукцii. Тому цiна, надiйнiсть та пiсля продажне обслуговування у цiй сферi набуватимуть, без сумнiву, вирiшального значення.

Характерною рисою сучасного етапу розвитку свiтового ринку озброiнь та вiйськовоi технiки i те, що потенцiйнi iмпортери починають проводити бiльш вимогливу полiтику в данiй сферi. РЗi невiдтАЩiмним елементом стаi поiднання iнтересiв покупця i постачальника товару, готового до реiнвестування частини отриманого вiд продажу прибутку в нацiональну економiку, а також до компенсацiйних закупiвель мiсцевих товарiв. Стосуiться це передусiм краiн тАЬтретього свiтутАЭ, якi саме таким чином планують залучити iноземнi iнвестицii до розвитку власних економiк.[22, c. 2]

Активiзуiться водночас i практика укладання угод, що передбачають постачання озброiння на конкурснiй основi за участю експортерiв з рiзних краiн. Це одна з форм дiяльностi покупця, яка забезпечуi йому найвигiднiшi умови.

Економiчнi чинники, що дедалi вiдчутнiше знижують контроль за передачею технологiй, помiтна активiзацiя дiяльностi тАЬчорноготАЭ ринку - все це створюi стан, у якому найновiше сучасне озброiння стаi доступним потенцiйним покупцям, навiть тим краiнам, проти яких дiють мiжнароднi санкцii. Такi, наприклад, види озброiння, як космiчна фоторозвiдка, системи оборони вiд тактичних балiстичних ракет, технологii мало помiтностi ще шiсть-сiм рокiв тому належали до особливо утаiмничених секретiв наддержав. Сьогоднi вони активно пропонуються на свiтових виставках озброiння фактично будь-кому, хто може iх купити.

РЖнтернацiоналiзацiя проектiв та виробництва з метою досягнення вiдповiдностi мiжнародним вимогам спрямована на пiдвищення експлуатацiйноi сумiсностi вiйськовоi технiки, що i важливим чинником, якщо враховувати зростаючу кiлькiсть спiльних вiйськових операцiй в регiональних точках. Новий акцент на економiчнi розрахунки i вигоди маi привести до зниження витрат на одиницю продукцii, а отже, створити нову або удосконалену технiку, що буде бiльш доступною для багатьох краiн. Це, у свою чергу, маi посилити, в кiнцевому пiдсумку, регiональну безпеку краiн "третього свiту" щодо iхнiх сусiдiв.[36, c. 207]

В усiх цих змiнах на мiжнародному ринку озброiння простежуються також i вiдверто негативнi наслiдки. Маiться на увазi передусiм швидке зниження технологiчноi переваги американських, iвропейських та росiйських збройних сил по вiдношенню до потенцiйних регiональних противникiв. Таке вирiвнювання можливостей краiн неодмiнно призведе до бiльш високих матерiальних збиткiв пiд час здiйснення регiональних бойових операцiй в майбутньому. Транснацiональна розробка та виробництво озброiння даi пiдстави стверджувати, що пiд час регiональних конфлiктiв з`явиться бiльше тАЬгiбриднихтАЭ видiв зброi, а це, у свою чергу, значно ускладнить проблему розпiзнавання тАЬсвiй-чужийтАЭ та, можливо, викличе збiльшення втрат вiд дiй власних вогневих засобiв. Експлуатацiйна сумiснiсть систем озброiння, особливо боiприпасiв, ускладнить можливiсть позбавлення потенцiйного противника важливих матерiальних засобiв шляхом введення ембарго.

Крiм того, простота i доступнiсть щодо придбання новоi зброi поряд з потенцiйним пiдвищенням регiональноi безпеки може, на наш погляд, призвести до небезпечноi гонки озброiння в окремих регiонах.

1.2 Тенденцii свiтового ринку озброiння

Щорiчно в свiтi проводиться близько 8 мiльйонiв одиниць малоi i легкоi зброi, 12 мiльярдiв патронiв, за статистикою на кожних десять чоловiк в свiтi доводиться один пiстолет. Щодня в результатi використання вогнепальноi зброi гине 1000 чоловiк. (Вiдповiдно до останнiх даних, щорiчно в свiтi гине до 500.000 тисяч чоловiк.) Сукупний рiчний вiйськовий бюджет всiх краiн за iнформацiiю шведськоi органiзацii SIPRI, яка займаiться проблемами виробництва i постачань озброiнь, складаi бiльше 900 мiльярдiв доларiв.[6, c. 59]

Не дивлячись на спроби мiжнародного спiвтовариства обмежити розповсюдження озброiнь, iх експорт продовжуi залишатися найбiльш прибутковою сферою для багатьох держав миру. По оцiнках експертiв вже в 2004 роцi витрати на озброiння склали бiльше 1 трильйона доларiв, перевищивши такi ж витрати в перiод холодноi вiйни (у 1987 роцi витрати на озброiння склали 1,034 трильйона доларiв)[20, с.4]. РЖ хоча зростання витрат пов'язане з виробництвом надточноi розумноi зброi, а не збiльшенням одиниць озброiння, проте даний факт залишаiться символiчним. Також це пов'язано з тим, що пiсля закiнчення холодноi вiйни кiлькiсть озброiних конфлiктiв не зменшилася, а навпаки тАУ збiльшилося.

Лiдером у виробництвi i продажi озброiнь i Сполученi Штати Америки. У звiтi комiсii ВаГосдепа США указуiться, що в 2007 роцi свiтовi продажi американських озброiнь склали 24 млрд. 531 млн. доларiв.

Основним ринком збуту для США, залишалися i залишаються краiни, що розвиваються: тiльки з 2001 по 2004 рр. США отримали дохiд вiд продажiв озброiнь в цi краiни на суму 29.8 млрд. доларiв. Окрiм цього США поставляi озброiння РЖзраiлю, Польщi, Чехii i iншим краiнам РДС. [20, c. 4]

США належить i лiдерство в кiлькостi корпорацiй, якi займаються виробництвом зброi. З 100 найбiльш крупних свiтових корпорацiй i концернiв 40 i американськими i знаходяться на територii США. Найвiдомiшi серед них:

1. Корпорацiя ВлBoeingВ», що займаi перше мiсце серед свiтових виробникiв озброiнь. У 2006 роцi дохiд цiii кампанii вiд продажу зброi склав 30.7 мiльярдiв доларiв тАУ половину загального доходу компанii. Boeing проводить як суперсучаснi винищувачi i бомбардувальники, супутники i супутниковi системи, електроннi системи ведення бою, так i елементи для ПРО.

2. ВлLockheed MartinВ» Спецiалiзуiться на ракетах (Patriot) i ракетних системах, системах навiгацii i стеження i так далi Серед краiн третього свiту, куди ВлLockheed MartinВ» поставляi свою продукцiю, слiд назвати Албанiю, Чилi, Аргентину, Бразилiю, Пiвденну Корею, Сiнгапур, Тайвань i РЖндiю. Прибуток цiii корпорацii з продажу зброi в 2006 роцi склав 28.1 млрд. доларiв, при загальному доходi в 39.6 млрд.

3. ВлNorthrop GrummanВ» в 2006 роцi продали зброi на 23.7 млрд. доларiв, при доходi за цей же рiк в 30.1 млрд. Ця корпорацiя, як i багато iнших, перш за все, працюi на американську оборону, створюi авiаносцi, атомнi пiдводнi човни, морськi навiгацiйнi системи i аерокосмiчнi технологii подвiйного призначення. [39, c. 17]

Одним з найбiльш активних покупцiв американських озброiнь i краiни Близького Сходу i Пiвнiчноi Африки. Серед найбiльш великих можна назвати РДгипет, РЖзраiль, Саудiвську Аравiю, Об'iднанi Арабськi Емiрати, Йорданiю, Бахрейн, Кувейт, Оман.

Загальний дохiд США вiд продажiв в цьому регiонi склав за згаданий перiод 18.8 млрд. доларiв. А сума укладених договорiв з окремими краiнами складала з РДгиптом 5.7 млрд. доларiв, з РЖзраiлем тАУ 5.7 млрд., Саудiвською Аравiiю тАУ 3.8 млрд.[44, c. 23]

Крiм усього iншого, США активно входить на традицiйно неамериканськi ринки, роблячи тим самим продаж зброi певним елементом геополiтичноi стратегii. Зовсiм недавно Китай виразив стурбованiсть i незадоволенiсть тим, що США почали активно поставляти зброю Тайваню. У жовтнi 2008 року уряд США прийняв рiшення Вапродати цiй невизнанiй державi зброi на загальну суму 6.5 млрд. доларiв.

Також успiшно освоюються i ринки пострадянських держав. Найбiльш активними покупцями американськоi зброi в 2007 роцi були Грузiя з витратами у розмiрi 25 млн. доларiв (вогнепальна зброя i боiприпаси, бронетехнiка, електронiка, авiацiйна технiка i устаткування, засоби особистого захисту) i Киргизстан (електронiка, артилерiйськi системи) на суму 20 млн. доларiв.

Азербайджан, Казахстан, Вiрменiя, Туркменiстан, Таджикистан, Украiна на рiзнi типи американського озброiння, в основному електронiку, витратили в 2007 роцi приблизно 15 млн. доларiв. Як не дивно, але одним з покупцiв американськоi зброi i Росiя, яка в тому ж 2007 року купила його на 40.7 млн. доларiв. Закритим ринком для американцiв на сьогоднiшнiй день залишаiться тiльки Бiлорусь.[45, с. 31]

Друге мiсце серед постачальникiв зброi на свiтовий ринок займаi Росiя. РЗi доходи значною мiрою поступаються американським, проте вона нарощуi свiй потенцiал у виробництвi i продажi озброiнь. Якщо в 2005 роцi об'iми продажу складали 6 млрд. доларiв, то до кiнця 2008 року очiкуiться, що доходи зростуть до 7,5-8 млрд. доларiв. 96% своiй продукцii Росiя поставляла i проставляi в краiни третього свiту. По рiзним даним Росiя офiцiйно здiйснюi постачання зброi в 60 краiн свiту тАУ це РЖндiя, Китай, РЖндонезiя, Таiланд, Пакистан, Шрi-ланка, Саудiвська Аравiя, краiни Африки, краiни СНД i iн.[52, с.12 ]

Напевно одним з найсерйознiших росiйських партнерiв серед всiх покупцiв росiйського озброiння була до останнього часу РЖндiя. За 40 рокiв вiйськово-технiчноi спiвпрацi остання придбала зброi у Росii бiльш нiж на 40 млрд. доларiв. Зараз сума росiйсько-iндiйських контрактiв на закупiвлю озброiнь i лiцензiйне iх виробництво складаi близько 10 млрд. дол. Росiя в основному поставляi до РЖндii лiтаки Су-30, МРЖГ-29 i танки Т-90. Один з найкрупнiших контрактiв був пов'язаний з передачею i модернiзацiiю росiйського авiаносця ВлВiкрамадiтьяВ» (ВлАдмiрал ГорщикiвВ») вартiстю в 1.2 млрд. доларiв.

Проте унаслiдок постiйних затримок в постачаннях озброiння i змiни умов контракту росiйською стороною РЖндiя почала переорiiнтовуватися на iнших постачальникiв, таких як США, Нiмеччина, Францiя i РЖзраiль.

РЖншим крупним азiатським iмпортером росiйськоi зброi був Китай, але вiн також прагне до зменшення поставок озброiнь з Росii. Так, якщо в 2006 роцi, 54% постачань з Росii, то в 2007 роцi тАФ тiльки 28%. Зв'язаний це не скiльки з розчаруванням в Росii, скiльки з розвитком власного виробництва зброi.

Росiйська продукцiя продовжуi мати попит за традицiiю в тих державах, якi негативно або стримано вiдносяться до Сполучених Штатiв, i колись були вiрними союзниками СРСР за часiв холодноi вiйни. Серед цих держав нерiдко зустрiчаються краiни з одiозними полiтичними режимами. Покупцями росiйськоi зброi i Алжiр, РЖран, Лiвiя, Сiрiя, Йемен. [22, с. 5]

Так, в 2007 роцi Росiя поставила до РЖрану протиповiтряний комплекс ВлТор тАУ М1В», що викликало рiзку критику з боку США, РДС i РЖзраiлю. Офiцiйно з 2008 року Росiя не продаi РЖрану зброi i матерiалiв подвiйного призначення. Проте зовсiм недавно, вона була звинувачена в таiмних постачаннях зброi .режиму Ахмадинежада Негативну реакцiю Заходу викликають постачання озброiнь до Сiрii у зв'язку з тим, що Сiрiя потiм поставляi це озброiння близькосхiдним терористичним органiзацiям. Зокрема ВлХесболаВ» i ВлХамасВ» отримували вiд Сiрii росiйськi протитанковi ракетнi комплекси ВлМетисВ» i ВлКОРНЕТ-ЕВ», якi потiм використовувалися у вiйськових зiткненнях з РЖзраiлем. Проте, росiйська i сiрiйська сторони ведуть переговори про постачання новiтнiх типiв систем ППО, ВлПанцирь-с1В», винищувачiв МРЖГ-29, оперативно-тактического ракетного комплексу ВлРЖСЬКАНДЕР-ЕВ». Не виключено, що цi постачання здiйснюватимуться Росiiю щоб уникнути мiжнародного скандалу не безпосередньо, а через третi краiни, наприклад Бiлорусь. [14, с. 27]

Також Росiя активiзувалася i на ринках Латинськоi Америки, здiйснюючи постачання до Венесуели, Мексики, Бразилii, Чилi, Куби i Колумбii. Найпродуктивнiшi вiдносини в цьому питаннi налагодженi з Венесуелою. Тiльки за перiод 2005-2007 рр. сторонами було пiдписано 12 контрактiв на постачання росiйськоi зброi (бойовi лiтаки Су-30 МКВ, системи П

Вместе с этим смотрят:

Безопасность Республики Беларусь в военной сфере

Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики

Военно-транспортный самолёт Ил-76

Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой

Воинские звания военнослужащих Вооруженных Сил РФ