Технiчне обслуговування пускового двигуна

Тема:

Технiчне обслуговування пускового двигуна

Змiст

Вступ

1. Пусковий пристрiй

2. Пусковий двигун

3. Редуктор

4. Технiчне обслуговування пускового пристрою

5. Правила безпеки робiт

Перелiк використаноi лiтератури

Вступ

На сьогоднi Украiна без власного виробництва сучасноi високопродуктивноi, економiчно обТСрунтованоi будiвельноi та сiльськогосподарськоi технiки, харчовоi та переробноi промисловостi не може успiшно конкурувати на свiтовому ринку продукцii.

Використання рацiональноi технiки та прогресивних технологiчних процесiв на всiх етапах створення i переробки продукцii тАФ один iз напрямiв виходу з кризи в промисловому комплексi. Тому технiчне переоснащення повинне забезпечувати виконання сучасних вимог до технологiй виробництва. Насамперед це дотримання оптимальних строкiв та якiсного виконання технологiчних операцiй, досягнення високоi продуктивностi агрегатiв та зменшення питомих енергетичних витрат на виконання робiт за рахунок розширення використання ресурсоощадних технологiй виробництва, збалансованих технологiчних комплексiв машин, альтернативних джерел енергii та зниження технологiчного навантаження на довкiлля, створення комфортних умов для роботи механiзаторiв.

Трактори i основними енергетичними засобами виконання технологiчних операцiй у рiзних галузях виробництва. Вони широко використовуються також у будiвництвi. Сьогоднi, коли державнi, колективнi i фермерськi господарства мають рiзноманiтну вiтчизняну i зарубiжну технiку, подальше зростання виробництва продукцii, змiцнення економiки Украiни залежать вiд рiвня квалiфiкацii механiзаторських кадрiв.

Тракторист-машинiст повинен досконало знати конструкцiю трактора, його вузлiв, квалiфiковано та своiчасно виконувати регулювальнi роботи i технiчне обслуговування, вмiло виявляти та усувати несправностi в процесi експлуатацii.

В данiй роботi необхiдно розглянути пусковий пристрiй П-350 трактора Т-150, а саме його призначення, конструкцiйнi особливостi, операцii з технiчного обслуговування й ремонту, а також правила технiки безпеки при виконаннi цих робiт.

1. Пусковий пристрiй

Запуск двигунiв здiйснюiться пусковим пристроiм, що складаiться з карбюраторного двигуна й редуктора передавального механiзму (Рис. 1.1).

Вiд колiнчатого вала пускового двигуна через шестiрнi зусилля передаiться на диски 6 i 7 зчеплення й вал 5 редуктора. На шлицях вала редуктора встановлена пускова шестiрня 9, що важелем 10 може вводитися в зачеплення iз зубчастим вiнцем маховика 8 i передавати обертання на колiнчастий вал основного двигуна. Пiсля запуску дизельного двигуна пускова шестiрня автоматично виходить iз зачеплення з вiнцем маховика.

Рис. 1.1. Пусковий пристрiй:

1 - колiнчастий вал пускового двигуна;

2 i 3 тАУ шестiрнi;

4 -важiль зчеплення;

5 -вал механiзму передачi;

6 i 7 -ведений i ведучий диски зчеплення;

8 -зубчастий вiнець маховика дизельного двигуна;

9 - пускова шестiрня, 10 - важiль включення пусковоi шестiрнi

2. Пусковий двигун

Загальний принцип роботи двигуна. На тракторах Т-150 i Т-150К на фланцi картера маховика дизельного двигуна встановлений двотактний, карбюраторний, iз кривошипно-камерною продувкою пусковий двигун П-350 потужнiстю 10 кВт. Впуск горючоi сумiшi й випуск вiдпрацьованих газiв здiйснюiться через вiкна (тому що клапанiв немаi), розташованi в цилiндрi двигуна, якi вiдкриваються й закриваються поршнем.

Робочий цикл у двигунi П-350 вiдбуваiться за два ходи поршня (Рис. 2.1.). При перемiщеннi поршня 3 нагору пiсля перекриття випускного вiкна 2 у цилiндрi вiдбуваiться стиск робочоi сумiшi, а в картерi 1 створюiться розрiдження. Як тiльки напрямна частина поршня вiдкриi впускне вiкно 4, у картер з карбюратора надiйде робоча сумiш.

Стисла робоча сумiш над поршнем запалюiться вiд свiчки запалювання 5. Гази, що утворюються при цьому, розширюються й тиснуть на поршень, штовхаючи його вниз. Як тiльки нижня кромка поршня перекриi впускне вiкно, у картерi вiдбудеться стиск горючоi сумiшi. Пiд час руху поршня вниз його верхня кромка вiдкриваi випускне вiкно й вiдпрацьованi гази виходять iз цилiндра. При подальшому русi поршня вниз горюча сумiш проходить через продувний канал 7 у цилiндр i витискуi вiдпрацьованi гази, заповнюючи його свiжим зарядом.

Перевага двотактного карбюраторного двигуна iз кривошипно-камерною продувкою полягаi в простотi конструкцii, але вiн не економiчний, тому що частина робочоi сумiшi iз цилiндра виходить у вихлопну трубу разом з вiдпрацьованими газами.

Оскiльки пусковий двигун працюi кiлька хвилин у змiну, до нього не пред'являють високих вимог вiдносно паливноi економiчностi й довговiчностi.

На схемi робочого процесу показаний тiльки один продувний канал. Обидва канали розташованi в площинi хитання шатуна на протилежних сторонах цилiндра.

Пусковий двигун складаiться iз кривошипно-цилiндровоi групи, систем живлення й запалювання.

Рис. 2.1. Схема роботи пускового двигуна:ВаВаВа

а - перший такт, б -початок другого такту, в -кiнець другого такту;

1 тАФ картер, 2 тАФ випускне вiкно, 3 - поршень, 4 тАФ впускне вiкно, 5 -свiчка запалювання, 6 тАФ цилiндр, 7 тАФ продувний канал, 8 тАФ продувне вiкно

Кривошипно-цилiндрова група. Основою пускового двигуна (Рис. 2.3.) служить чавунний картер 12, що складаiться iз двох половин з рознiманням у вертикальнiй площинi.

Спiввiснiсть гнiзд корiнних пiдшипникiв i колiнчатого вала при розбираннi й складаннi забезпечуiться двома установочними штифтами. Герметично закритий картер служить одночасно продувною камерою.

Через отвiр iз пробкою 13 у нижнiй частинi картера зливають конденсат, що скопився. Зверху до картера пускового двигуна прикрiплений цилiндр 6, вiдлитий разом з газовими каналами й водяною сорочкою. Усерединi цилiндра i три пари вiкон: впускних, продувних i випускних.

Впускнi вiкна, розташованi нижче iнших, з'iднанi з карбюратором каналом. Продувнi вiкна з'iднуються двома каналами iз кривошипною камерою, а випускнi вiкна - з випускною трубою 1. До цилiндра пiдходять патрубки для вiдпрацьованих газiв i пiдведення води.

Цилiндр закритий зверху головкою 5, вiдлитою разом з водяною сорочкою. Водянi сорочки головки й цилiндра з'iднуються мiж собою по площинi рознiмання, де встановлена металоасбестова прокладка. На головцi перебуваi краник 4 для заливання в цилiндр бензину, патрубок 2 для вiдводу води й свiчка 3 запалювання. Поршень, вiдлитий з алюмiнiiвого сплаву, маi двi канавки для компресiйних кiлець. Кiльця укрiпленi штифтами, укрученими в поршень. Щоб правильно встановити поршень щодо вiкон пiд час складання двигуна, стрiлка на днище поршня повинна бути звернена до випускних вiкон. Поршень з'iднаний iз шатуном 15 пустотiлим пальцем. У верхню головку шатуна запресована бронзова втулка, а в нижню встановленi два ряди цилiндричних роликiв. Шатун вставляють у колiнчастий вал на заводi, i пiд час експлуатацii цей вузол не розбирають.

Колiнчастий вал 17 рознiмний, Його щоки виготовленi заодно iз противагами й напресованi на передню й задню пiвосi, якi i корiнними шийками колiнчастого вала. Шатунна шийка вала являi собою пустотiлий палець, запресований у щоки. Вiсь колiнчастого вала змiщена щодо осi цилiндра вправо на 5 мм, якщо дивитися з боку маховика. Корiннi шийки вала обертаються на роликових пiдшипниках, установлених у картерi. Мiсця виходу вала ущiльненi самопiдтискними сальниками, що запобiгають витiк горючоi сумiшi при стиску ii в картерi. На передньому кiнцi колiнчастого вала шпонкою закрiплена провiдна шестiрня 14, а на заднiй кiнець вала посаджений маховик 16 iз зубчастим вiнцем.

На переднiй стiнцi пускового двигуна встановлений карбюратор 7 з повiтроочисником, регулятор 10 i магнето 11. На протилежнiй сторонi його розташований дублюючий ручний механiзм пуску (Рис. 2.2.) i электростартер 1.

Рис. 2.2. Механiзми пуску:

1 тАФ стартер, 2 тАФ рукоятка дублюючого ручного механiзму

Рис. 2.3. Пусковий двигун:

Шестiрня 5 (Рис. 2.4.) дублюючого ручного механiзму пуску вiдключена вiд промiжноi шестiрнi 2. При обертаннi шестiрня 5 входить у зачеплення iз шестiрнею 2. Тому при ручному пуску потрiбно спочатку плавно потягнути за рукоятку до введення зазначених шестерень у зачеплення, а потiм потягнути ривком, надаючи колiнчастому валу пускового двигуна обертовий рух через промiжну шестiрню й маховик 1. Дублюючий ручний механiзм пуску забезпечуi безпеку роботи при можливому зворотному обертаннi маховика.

Вiд шестiрнi колiнчастого вала через промiжну приводяться в обертання шестiрнi 9 привода магнето, приводi регулятора й блок шестерень 13 привода редуктора. Шестiрню 9 при складаннi встановлюють по мiтках.

Система охолодження. У пускового двигуна система охолодження загальна з основним двигуном. Пiд час роботи пускового двигуна вхолосту в його сорочцi вiдбуваiться термосифонна циркуляцiя, у результатi якоi вiн швидко перегрiваiться. Тому пусковий двигун не повинен працювати вхолосту бiльше 2 хв. Пiд час роботи пускового двигуна пiд навантаженням обертаiться колiнчастий вал основного двигуна, i водяний насос створюi циркуляцiю води у всiй системi охолодження. Гаряча вода з головки пускового двигуна надходить у головку дизельного двигуна й обiгрiваi ii.

Рис. 2.4. Приводнi шестiрнi:

а - колiнчастого вала пускового двигуна, б - редуктора;

1 - маховик, 2 - шестiрня промiжна, 3 - зубчастий вiнець промiжноi шестiрнi, 4 - шестiрня электростартера, 5 - шестiрня дублюючого ручного механiзму пуску, 6 - пробка для видалення конденсату, 7 - картер, 8 - пробка оливозаливного отвору, 9 -шестiрня привода магнето, 10 - шестiрня колiнчастого вала, 1 - шестiрня привода регулятора, 12 - шестiрня промiжна, 13 -блок шестерень привода редуктора, 14 -шестiрня зчеплення редуктора

РЖз блоку цилiндрiв дизельного двигуна вода надходить у водяну сорочку пускового двигуна й прохолоджуi його. Пусковий двигун може працювати пiд навантаженням, не перегрiваючись, не бiльше 15 хв.

Система мащення. Пусковий двигун змащуiться оливою, що додаiться до палива й надходить у картер разом з горючою сумiшшю. Шестiрнi пускового двигуна змащують дизельною оливою, через отвiр iз пробкою 8 у верхнiй частинi картера.

Система живлення. Горюча сумiш для пускового двигуна складаiться з палива (15 частин бензину А-72 i 1 частина дизельноi оливи), змiшаного з повiтрям.

У систему живлення входить паливний бачок, карбюратор К-06 i регулятор. Паливо з паливного бачка надходить у карбюратор самопливом, тому що бачок розташований вище карбюратора.

Карбюратор тАФ дiафрагменного типу без поплавця. Вiн складаiться зi змiшувальноi камери 6 (Рис. 2.5.), дросельноi й повiтряноi заслiнок i спецiального механiзму з дiафрагмою 5.ВаВаВа

Рис. 2.5. Карбюратор:

а - вид праворуч, б - вид лiворуч; 1 - повiтряна заслiнка,

2 - штуцер пiдведення палива, 3 - регулювальний гвинт системи холостого ходу, 4 - регулювальний гвинт обертiв, 5 - дiафрагма, 6 - змiшувальна камера

Механiзм iз дiафрагмою регулюi надходження палива в карбюратор. Порожнина над дiафрагмою служить камерою для палива, а порожнина пiд дiафрагмою повiдомляiться з атмосферою. З паливного бака паливо надходить через штуцер 2, сiтчастий фiльтр i сiдло клапана в порожнину над дiафрагмою. Надходження палива регулюють клапаном на лiвому кiнцi хитного важеля, що притиснутий до сiдла пружиною. Правий кiнець важеля впираiться в центр дiафрагми.

Головна дозуюча система в карбюраторi - жиклер-розпилювач 5 (Рис. 2.6.) i дифузор 1. Пiд час роботи двигуна повiтря швидко проходить звужене мiсце змiшувальноi камери й над жиклером-розпилювачем створюiться розрiдження. Завдяки розрiдженню паливо засмоктуiться через жиклер, розпилюiться потоком повiтря й змiшуiться з ним, утворюючи горючу сумiш, що надходить у картер двигуна. У мiру витрати палива тиск у порожнинi над дiафрагмою знижуiться й вона прогинаiться нагору. Один кiнець хитного важеля пiднiмаiться, а iнший - опускаiться, вiдводячи клапан вiд сiдла й вiдкриваючи доступ палива в карбюратор. Пiсля того як порожнина над дiафрагмою заповниться паливом, тиск по обидва боки дiафрагми вирiвнюiться й вона вертаiться у вихiдне положення, а клапан закриваi отвiр, по якому надходило паливо в карбюратор.

Пiд час роботи пускового двигуна повiтряна заслiнка постiйно вiдкрита, а дросельна займаi положення залежно вiд його навантаження. Пiд час роботи на малих обертах холостого ходу при прикритiй дросельнiй заслiнцi в роботу вступаi система холостого ходу.

Рис. 2.6. Схема роботи карбюратора:

1- дифузор, 2 - дросельна заслiнка, 3 -паливний клапан, 4 - пружина, 5 - жиклер-розпилювач, 6 - клапан, 7 - утоплювач, 8 - канал системи холостого ходу, 9 - повiтряний канал

Система холостого ходу. Вона складаiться з паливного каналу 8 iз двома отворами, повiтряного каналу 9 i регулювального гвинта. На малих обертах холостого ходу розрiдження створюiться не в дифузорi, а бiля краiв дросельноi заслiнки, i паливо попадаi в канал холостого ходу з камери, минаючи жиклер-распилювач. Регулювальним гвинтом 3 (див. Рис. 2.5.) можна змiнити склад горючоi сумiшi на холостому ходi. При закручуваннi гвинта сумiш збiднюiться, при викручуваннi - збагачуiться. Частоту обертання колiнчастого вала двигуна на холостому ходi регулюють упорним гвинтом 4, вiдкриваючи або закриваючи дросельну заслiнку.

Пiд час роботи пускового двигуна на холостому ходi в карбюраторi утвориться збiднена горюча сумiш. Для збагачення ii пiд час пуску холодного двигуна натискають на кнопку карбюратора, дiафрагма прогинаiться нагору й паливний клапан 3 (див. Рис. 1.1.) вiдкриваiться. Паливо заповнюi порожнина над дiафрагмою й через жиклер-розпилювач попадаi в змiшувальну камеру.

Щоб пiд час пуску двигуна iз прикритою повiтряною заслiнкою в дифузор не надходило багато палива, перед жиклером 5 (Рис. 2.6.) установлений пластинчастий клапан 6.

Повiтряною заслiнкою керують вручну, а дросельною - вручну й автоматично вiд вiдцентрового регулятора.

Регулятор. У пускового двигуна регулятор однорежимний (пiдтримуi один швидкiсний режим, дорiвнюi номiнальнiй частотi обертання колiнчастого вала двигуна). Всi деталi регулятора перебувають у корпусi 7 (Рис. 2.7.). Валик 9 регулятора обертаiться у двох кулькових пiдшипниках, одержуючи привод вiд шестiрнi 13, що пов'язана iз шестiрнею 14 колiнчастого вала. На рiзьбову частину вала навернена державка iз чотирма прорiзами, у якi вставленi сталевi кульки 11, З однiii сторони кульки впираються в плоску поверхню упорноi шайби 12, а з iншого боку тАФ у конiчну поверхню ковзноi муфти 10. Муфта вiльно перемiщуiться уздовж валика. У торець ii вставлений насадок iз завальцьованою кулькою 8. Цiiю кулькою муфта впираiться у двуплечий важiль 5. Важiль 5 розташований на валику 6, на зовнiшнiй сторонi якого жорстко закрiплений зовнiшнiй важiль 2, з'iднаний тягою 1 iз дросельною заслiнкою. У верхню частину двуплечого важеля впираiться пружина 3, що установлена на регулювальному гвинтi 4.

Працюi регулятор у такий спосiб. На непрацюючому двигунi важiль регулятора 2 пружиною вiдхилений праворуч: дросельна заслiнка повнiстю вiдкрита. Пiсля пуску двигуна валик регулятора набираi оберти, пiд дiiю зростаючоi вiдцентровоi сили кульок-тягарцiв 1 i муфта перемiщаiться по валику вправо й повертаi двуплечий внутрiшнiй важiль проти годинниковоi стрiлки, а зовнiшнiй важiль 2 тАФ лiворуч. У результатi дросельна заслiнка прикриваiться, не допускаючи надмiрного зростання частоти обертання колiнчастого вала двигуна. Пiсля з'iднання пускового двигуна з дизельним навантаження на пусковий двигун зростаi, вiд чого частота обертання його зменшуiться. Зменшуiться й вiдцентрова сила вантажiв, у результатi внутрiшнiй двуплечий важiль повертаiться пiд дiiю пружини 3 за годинниковою стрiлкою, а зовнiшнiй перемiщаiться праворуч й через тягу вiдкриваi дросельну заслiнку - пусковий двигун зберiгаi номiнальну частоту обертання.

Номiнальна частота обертання колiнчастого вала пускового двигуна, пiдтримувана регулятором, залежить вiд сили стиску пружини 3. Якщо послабити контргайку й обертати регулювальний гвинт 4 викруткою проти годинниковоi стрiлки, пружина буде стискуватися й пiдтримувати бiльше високу частоту обертання колiнчастого вала пускового двигуна. Якщо гвинт ввертати в корпус, то сила стиску пружини зменшиться, що приведе до зниження частоти обертання вала, пiдтримуваноi регулятором. Номiнальну частоту обертання колiнчастого вала пускового двигуна встановлюють на заводi, пiсля чого пломбують регулювальний гвинт. Регулювати частоту обертання в польових умовах i зривати пломбу з регулятора не можна.

Тертьовi деталi регулятора змазують оливою, заливаючи його в корпус до рiвня заливного отвору (близько 100 г).

Система запалювання. Запалення робочоi сумiшi в цилiндрi пускового двигуна здiйснюiться системою запалювання, що мiстить у собi магнето М-124Б1, провод високоi напруги й свiчку запалювання.

Магнето (Рис. 2.7.) виробляi струм низькоi напруги й перетворить його в струм високоi напруги. Воно складаiться з корпуса 3 iз кришкою 1, трансформаторнi котушки 2, ротора 6 i переривника. У корпусi магнето змонтованi стiйки 5, набранi зi сталевих листiв. На стiйки встановлено осердя 4 зi сталевих листiв, на якi намотана первинна 3 (Рис. 2.8.) i вторинна 2 обмотки. Один кiнець первинноi обмотки (товстого проводу) припаяний до осердя, а другий з'iднаний з переривником i початком вторинноi обмотки. Вторинна обмотка (тонкий провiд) маi бiльше виткiв, нiж первинна. Вiльний кiнець вторинноi обмотки приiднаний до контактноi пластини, що з'iднана iз проводом високоi напруги 4 i iз центральним електродом свiчки запалювання.

Ротор являi собою двополюснй постiйний магнiт, закрiплений на валу, що обертаiться на кулькових пiдшипниках.

Рис. 2.7. Пристрiй регулятора:

1 - тяга, 2 - зовнiшнiй важiль, 3 - пружина, 4 - регулювальний гвинт,

5 - двоплечий (внутрiшнiй) важiль, 6 - валик важеля, 7-корпус, 8 -кулька, 9 -валик регулятора, 10 -муфта, 11-вантаж (кулька), 12 -упорна шайба,

Рис. 2.8. Пристрiй магнето:

1 -кришка, 2 -трансформаторна котушка, 3-корпус, 4-осердя, 5 -стiйка, 6 -ротор, 7 -кулачок, 8 -рухливий контакт переривника, 9- гвинт-ексцентрик, т,

11 -стопорний гвинт, 12 тАУкришка переривника

У переривника два контакти: рухомий 8 (див. рис. 2.8.) i нерухомий 10. Рухомий контакт з'iднаний з масою й притиснутий до нерухомого пластинчастою пружиною. РЖзольований нерухомий контакт з'iднаний з кiнцем первинноi обмотки трансформаторноi котушки. Кулачок 7 при обертаннi вала ротора систематично розмикаi контакти.

Працюi магнето в такий спосiб. Двополюсний магнiт, обертаючись мiж стiйками, створюi в них змiнний магнiтний потiк. Магнiтнi силовi лiнii перетинають витки первинноi обмотки, викликаючи в нiй струм низькоi напруги. Струм низькоi напруги, проходячи по первиннiй обмотцi, створюi навколо неi сильне магнiтне поле. Коли ланцюг низькоi напруги розмикаiться переривником, струм у первиннiй обмотцi зникаi, а разом з ним зникаi й магнiтне поле, що индукуi у ланцюзi вторинноi обмотки струм високоi напруги, у результатi мiж електродами свiчки запалювання проскакуi iскра.

Паралельно контактам переривника включений конденсатор, що зменшуi iскрiння на контактах i збiльшуi рiзкiсть розриву ланцюга, вiд чого пiдсилюiться енергiя iскри, що подаiться в цилiндр двигуна. При несправному конденсаторi iскра зникаi (у випадку його замикання) або слабшаi (при обривi).

Нормальний зазор мiж розiмкнутими контактами переривника 0,25-0,35 мм; у замкнутому станi вони повиннi щiльно прилягати один до одного. При необхiдностi iх зачищають надфiлем. Зазор мiж контактами переривника регулюють, перемiщуючи нерухомий контакт гвинтом-ексцентриком.

Виключають магнето кнопкою 10 (див. Рис. 2.9.), що замикаi первинну обмотку на масу. У магнето останнiх випускiв вище кнопки розташований iзольований вiд корпуса гвинт, з'iднаний з первинною обмоткою. Зовнi до гвинта 1 приiднують провод, що йде до датчика блокування механiзму перемикання передач.

Для утворення сильноi електричноi iскри в цилiндрi двигуна встановлюють свiчку запалювання, що представляi собою сталевий корпус 6, у нижнiй частинi якого i рiзьба для закручування свiчки в отвiр головки цилiндра, а у верхнiй частинi - ребра пiд гайковий ключ.

У корпусi свiчки перебуваi iзолятор 5 з центральним електродом.

Провод вiд магнето пiдведений до центрального електрода свiчки запалювання й закрiплений на нiй смушковою гайкою. Бiчний електрод 8 приварений до торця свiчки.

Мiж електродами повинен бути зазор 0,6-0,7 мм. Його регулюють, обережно пiдгинаючи бiчний електрод. При закручуваннi в головку цилiндра свiчки пiд ii корпус встановлюють ущiльнювальне кiльце 7.

Рис. 2.9. Електрична схема магнето:

1 тАФ контактний гвинт, 2 тАФ вторинна обмотка, 3 тАФ первинна обмотка, 4 тАФ провод високоi напруги, 5 тАФ iзолятор, 6 тАФ корпус свiчки запалювання, 7 тАФ ущiльнювальне кiльце, 8 тАФ бiчний електрод, 9 тАФ повiдець магнето, 10 тАФ кнопка вимикача магнето

3. Редуктор

Обертання вiд пускового двигуна до дизельного передаiться через блок шестерень та одноступiнчастий шестерiнчастий редуктор (Рис. 3.1.).

Редуктор змонтовано в алюмiнiiвому корпусi 8, який закрiплений трьома болтами до картера маховика дизельного двигуна. Всерединi корпуса знаходиться вал 12, що обертаiться на двох кулькових пiдшипниках. Один з цих пiдшипникiв встановлений у корпусi, а iнший тАУ у втулцi 11 пiдшипника. На передньому кiнцi вала розташоване зчеплення, на задньому тАУ автомат вимкнення.

Зчеплення. Зчеплення не постiйно замкнуте, багатодискове, мокре. Воно складаiться з ведучого 9 та ведомого 5 барабанiв, дискiв, вижимного механiзму i муфти вiльного ходу, що змонтована мiж ведомим барабаном та валом. Диски зчеплення виготовленi зi сталi. Вирiзи ведучих дискiв 7 входять у виступи ведучого барабана, який прикрiплений до шестiрнi 10, що вiльно сидить на валу i опираiться на нього через бронзову втулку. Ведомi диски 6 чергуються з ведучими i входять внутрiшнiми виступами у пази ведомого барабана. Всерединi ведомого барабана знаходится муфта вiльного ходу.

Рис. 3.1 Редуктор:

1тАФступиця, 2тАФ нерухомий упор, 3 тАФ рухомий упор, 4 тАФ нажимний диск, 5 тАФ ведомий барабан, 6 тАФ ведомий диск, 7 тАФ ведучий диск, 8тАФ-корпус, 9 тАФ ведучий барабан, 10тАФ шестiрня, 11 тАФвтулка пiдшипника з гумовим ущiльнюючим кiльцем, 12 тАФ вал, 13тАФпусковая шестiрня, 14 тАФ зацеп-тягарець, 15 тАФ втулка штовхача, 16 тАФ утримувач, 17 тАФ штовхач, 18тАФвiнець маховика, 19 тАФ важiль, 20 тАФ гвинтовi передаточнi шестiрнi, 21 тАФ плунжер, 22 тАФ ролик

Муфта вiльного ходу включаi ролики 22, через якi ведомий барабан опираiться на вал. Ролики вставленi у фасоннi пази барабана. Пружини плунжеров 21 загоняютьролики у вузьку частину пазiв. До торцiв ведомого барабана болтами притиснутi упорний диск i фланець маточчини 1, якi утримують ролики вiд випадання.

Вижимний механiзм складаiться з натискного диску 4, рухомого 3 (натискного) та нерухомого 2 упорiв, важеля 19 i передаточних шестерень; двох гвинтових 20 та однiii прямозубоi. Натискний диск, вiльно сидячий на маточчинi, зiднаний пальцями з ведомим барабаном. У натискний диск через кульковий пiдшипник упираiться натискний упор. Гвинтовi виступи натискного упора торкаються такихож поверхонь нерухомого упора, запресованого у корпус. Натискний упор виготовлено разом з прямозубою шестернею, яка знаходиться в зачепленнi з одною з передаточних шестерень.

Вмикають зчеплення важiлем керування, розташованим у кабiнi трактора. Через тягу, важiль та передаточнi шестернi рух передаiться на рухомий упор, що перемiщуiться праворуч вздовж осi вала i через упорний пiдшипник та натискний диск прижимаi ведомi диски до ведучих. Обертання вiд шестернi передаiться ведомому барабану, а вiд нього через ролики муфти вiльного ходу на вал редуктора.

Вимикають зчеплення, перемiщуючи важiль керування в iншу сторону. Натискний упор повертаiться у вихiдне положення, а центральна пружина перемiщуi натискний диск 4 лiворуч, i стискання дискiв припиняiться. В цьому випадку обертання вiд колiнчастого вала пускового двигуна на вал редуктора передаватися не буде.

Муфта вiльного ходу зберiгаi пусковий двигун вiд розносу пiд час запуску дизельного двигуна. Передаючи рух вiд пускового двигуна до основного, пружини через плунжери рухають ролики 22 у вузьку частину пазiв ведомого барабана. Обертаючись, ведомий барабан примушуi ролики котитися по нерухомому валу 12 редуктора, в результатi виникаючоi сили тертя ролики заклинюють вал. У такому станi ведомий барабан рухаiться разом з валом. Пiсля того як заведеться дизельний двигун, частота обертання вала редуктора зростаi. Кутова швидкiсть Б в точцi б буде бiльше кутовоi швидкостi А в точцi а, тому вал редуктора в результатi сили тертя виведе ролики iз заклиненого стану, витиснувши iх в уширену частину профiльованих пазiв. Таким чином,муфта вiльного ходу розiднаi редуктор з пусковим двигуном при мiнiмально стiйких обертах дизельного двигуна. Розiднана муфта вiльного ходу працюi недовго, так як при пiдвищеннi частоти обертання в дiю вступаi автомат вимикання.

Автомат вимикання. Автомат вимикаi пускову шестiрню пiсля запуску дизельного двигуна. Головною деталлю автомата являiться пускова шестiрня 13. До ii торця болтами прикрiплений утримувач 16, на осях якого змонтованi зачепи-тягарцi 14. В утримувач зачепiв упираiться штовхач 17 двома пружинами, якi знаходяться в заглибинах вала редуктора. Направляюча втулка 15 штовхача ввернута в вал редуктора.

Пускову шестiрню вводять в зачеплення з вiнцем маховика шляхом перемiщення важiля керування з середнього положення (нейтрального) у крайнi верхнi. При цьому Важiль 6 (рис. 2.5.) повернеться лiворуч i введе в зачеплення пускову шестiрню з вiнцем маховика. Виступи зачепiв 5 за буртик втулки штовхача i будуть утримувати пускову шестiрню у ввiмкнетому станi, в той час як важiль керування повернеться у вихiдне положення.

Передаточне число вiд колiнчастого вала пускового двигуна до вала дизельного двигуна дорiвнюi 24,1. При номiнальнiй частотi обертання колiнчастого вала пускового двигуна, яка дорiвнюi 4000 об/хв, частота обертання основного двигуна буде дорiвнюватиме 166 об/хв.

Пiсля пуску дизельного двигуна частота обертання колiнчастого вала зростаi, обертання вiд нього передаiться валу редуктора, i муфта 7 (рис. 3.2.) вiльного ходу розтАЩiднуi редуктор з пусковим двигуном. Коли досягаiться номiнальна частота обертання колiнчастого вала дизельного двигуна зачепи-тягарцi пiд дiiю центробiжноi сили розходяться, виходять iз зачеплення з буртиком втулки штовхача, i пiд дiiю пружин 10 штовхач 11 вiдводить пускову шестiрню iз зачеплення iз маховиком. Таким чином, редуктор вiдключаiться вiд дизельного двигуна [2].

Рис. 3.2. Схема роботи редуктора:

а тАУ ввiмкнений, б тАУ вимкнений; 1- нерухомий упор, 2- рухомий упор, 3 тАУ натискний диск,

4 тАУ пускова шестiрня, 5 тАУ зачеп- тягарець, 6 тАУ важiль, 7 тАУ муфта вiльного ходу, 8 тАУ валик гвинтовоi шестiрнi, 9 тАУ валик згвинтовою i прямозубою шестернею, 10 тАУ пружина, 11- штовхач, 12 тАУ спецiальна шайба, 13 тАУ вiнець маховика, 14 тАУ вал редуктора

4. Ремонт пускового пристрою

Щозмiни очищуюють двигун вiд пилу та бруду, перевiряють та при необхiдностi пiдтягують крiплення вузлiв i деталей, усувають пiдтiкання палива, води та оливи. Заправляють паливний бачок бензином, ретельно перемiшаним з оливою у певнiй кiлькостi.

Через 240 год роботи двигуна перевiряють рiвень оливи в редукторi. Якщо необхiдно, оливу доливають до рiвня контрольного отвору через заливний отвiр.

Знiмають ковпак повiтроочисника пускового двигуна i перевiряють стан фiльтрувального елемента. Якщо елемент забруднений, його знiмають разом з повiтроочисником та промивають у чистому дизельному паливi, потiм вiджимають та змочують у дизельною оливою. Пiсля повторного змочування фiльтруючий елемент встановлюють на мiсце.

Пiд час роботи в умовах пiдвищеноi запиленостi повiтря фiльтруючий елемент повiтроочисника промивають через 60 год роботи двигуна.

Через 480 год роботи перевiряють рiвень оливи та якщо це необхiдно доливають його у порожнину приводу шестерень редуктора. Перевiряють регулювання системи керування зчеплення редуктора i, якщо необхiдно регулюють його.

Через кожнi 960 год роботи двигуна виймають сiтчастий фiльтр карбюратора та промивають його чистим бензином. Пiдтягують усi гвинти магнето та протирають замшею, змоченою у бензинi, контакти переривника. Перевiряють щупом зазор мiж розiмкненими контактами переривника, та якщо це необхiдно, регулюють його.

Очищають свiчку вiд нагару та перевiряють зазор мiж електродами свiчки, який повинен складати 0,6-0,75 мм. Для змiни зазора пiдгинають боковий електрод.

Повнiстю замiнюють оливу в редукторi, вiдвернувши зливну пробку на корпусi насоса передпусковоi прокачки оливи, зливають вiдпрацьовану оливу та заливають свiжу до рiвня контрольного отвору у корпусi редуктора. При переходi до зимовоi експлуатацii у корпус редуктора заливають сумiш з 50% зимовоi оливи та 50% дизельного палива.

Через 1920 год роботи перевiряють, як змащене ребро кулачка переривника, прикладаючи до ребра папiрусний папiр. Якщо не пропитаiться, пропитують фiльц 3-5 краплинами турбинноi оливи (але не бiльше), щоб не прооливилися контакти переривника.

Потiм знiмають карбюратор з пускового двигуна i ретельно очищують його вiд пилу та бруду; при необхiдностi знiмають кришку корпуса карбюратора та дiафрагму.

Калiброванi отвори паливних та повiтряного жиклерiв забороняiться чистити металiчною проволкою.

Регулювання зазора мiжконтактами переривника магнето. Спочатку вiдтАЩiднують провiд високоi напруги вiд свiчки запалювання та викручують свiчку. Опускають через отвiр пiд свiчку чистий стержень i, провертаючи колiнчастий вал рукояттю дублюючого механiзму, встановлюють поршень у ВМТ. Потiм провертають колiнчастий вал в iнший бiк та встановлюють поршень на 5,8 мм нижче ВМТ (буде вiдповiдати куту повороту кривошипу вала за 270 доприходу у ВМТ).

Потiм ставлять напiвмуфту магнето вертикально (отвiр в напiвмуфтi повинен бути розташований зверху) та вводять виступи муфти у пази шестернi приводу. Провертаючи корпус магнето, встановлюють контакти переривника на початок iх розмикання та закрiплюють магнето у такому положеннi болтами. Пiсля цього провiд високоi напруги магнето приiднують до свiчки запалювання.

Регулювання карбюратора. Спочатку регулюють довжину тяги що зтАЩiднуi важiль з дросельною заслiнки карбюратора iз важiлем регулютора обертiв пускового двигуна, таким чином, щоб при натисканнi на важiль регулятора дросельна заслiнка перемiщувалась вiд повного вiдкриття до повного закриття.

Гвинт 3 (Рис. 2.5.) регулювання складу сумiшi загвинчують до вiдказу i викручують на 1,5-2 оберта. Потiм запускають пусковий двигун та пiд час роботи на холостих обертах провертають гвинт до встановлення стiйких обертiв. Нормальне положення гвинта регулювання складу сумiшi-1-1,25 оберта вiд повнiстю завернутого.

Мiнiмальну частоту обертання колiнчастого вала пускового двигуна на холостому ходi регулюють при тому ж положеннi гвинта 3 гвинтом 4, який обмежуi перекриття дросельноi заслiнки. [2].

5. Правила безпеки робiт

Пiд час робiт з бензином. Бензин тАУ легковипаровувана рiдина, пари якоi при вдиханнi негативно впливають на нервову систему людини, а при тривалому вдиханнi настають галюцинацii, головнi болi, запаморочення. Небезпечний бензин i тим, що вiн легко проникаi крiзь пори в шкiрi людини i теж викликаi отруiння органiзму. Особливу небезпеку представляi этильованний бензин, тому що в ньому мiститься тетраэтилсвинець, що дуже повiльно виводиться з органiзму, а знаходячись там, викликаi ще бiльше отруiння з залишковими явищами. Крiм того, бензин, випаровуючись, змiшуiться з повiтрям i утворить легкозаймисту сумiш навiть вiд палаючоi цигарки, що може спричинити пожежу.

Тому поводитися з бензином необхiдно особливо обережно. Пiд час заправлення паливного бака варто користуватися заправним пiстолетом, вiдкриваючи його тодi, коли вiн встановлений у заправну горловину. При заправляннi у разливочну посуду необхiдно користуватися лейкою i ставати так, щоб вiтер вiдносив пари бензину. Забороняiться засмоктувати бензин, продувати паливопроводи i фiльтри ротом, а також мити деталi, руки, одяг. У випадку потрапляння бензину на шкiру це мiсце необхiдно змити: гасом, а потiм теплою водою з милом i ретельно витерти. Коли бензин попадаi в очi, вуха i вiдкритi рани, iх необхiдно вiдразу ж промити чистою водою i звернутися до лiкаря. Для надання першоi медичноi допомоги на кожному автомобiлi варто мати медичну аптечку з набором медикаментiв.

Органiзацiя та проведення робiт з технiчного обслуговування, дiагностування i ремонту машин мають здiйснюватися в суворiй вiдповiдностi з правилами безпеки, викладеними в експлуатацiйнiй та ремонтнiй документацii заводiв-виробникiв, а також у СНиП РЖРЖРЖ-4-80. До виконання робiт з технiчного обслуговування будiвельно-дорожнiх машин допускаються особи, якi пройшли спецiальну пiдготовку й отримали iнструктаж з технiки безпеки [6].

Майданчик, на який встановлюють машину, повинен бути рiвний, сухий, не захаращений стороннiми предметами i по можливостi захищений вiд вiтру та пилу. Вiн не повинен розмiщуватися поблизу стогiв сiна (соло ми), складiв нафтопродуктiв i лiнiй електропередачi. Машини, якi ставлять на технiчне обслуговування, закрiплюють вiд самочинного перемiщення та перекидання, а робоче устаткування опускають на грунт або спецiальну пiдставку.

Технiчне обслуговування машини проводять при повнiстю зупиненому двигунi, за винятком тих випадкiв, коли потрiбно прослухати його чи iншi механiзми пiсля регулювання.

Перед початком роботи необхiдно переконатися в тому, що манжети спецодягу застебнутi або зав'язанi, кiнцi зав'язок акуратно прибранi, а волосся заховане пiд головний убiр.

Вiд пилу та бруду машину очищають спецiальним iнвентарем i миють ii в рукавицях спецiальними розчинами.

Пiд час роботи слiд користуватися лише справним iнструментом. Гайковi ключi повиннi вiдповiдати розмiрам гайок i не мати зiм'ятих i сточених краiв. Забороняiться застосовувати прокладки мiж гранями й торцями зiву ключа, а також подовжувати гайковi ключi або бити по них молотком.

Слюсарний iнструмент маi бути надiйно закрiплений на рукоятках, а його робочi поверхнi повиннi бути без пошкоджень. На iнструментi не повинно бути трiщин, вiдшарувань, задирок i вибоiн.

Об'iкти дiагностування i технiчного обслуговування слiд оглядати, користуючись лампою з напругою не бiльш як 36 В, захищеною дротяною сiткою. Застосовувати для цього сiрники, факели та пальники забороняiться.

Промиваючи складовi частини гасом чи бензином, потрiбно вживати за ходiв, якi запобiгають загорянню пари промивноi рiдини, забезпечувати надiйнiсть iзоляцii електропроводки вiд замикання на корпус i появи iскри. При цьому забороняiться палити.

Для захисту шкiри рук вiд дii нафтопродуктiв застосовують захиснi пас ти, мазi або вазелiн.

Особливу обережнiсть слiд проявляти пiд час дiагностування акумуляторних батарей. Обтирати батареi дозволяiться лише в рукавицях. Для цього слiд використовувати тканину, змочену в нашатирному спиртi.

Пiд час робiт з дiагностування, технiчного обслуговування та

Вместе с этим смотрят:

Автоматизированная система оперативного управления перевозками

Автомобильные эксплуатационные материалы

Автомобильный холодильный транспорт

Активная и пассивная безопасность автомобиля

Аналiз впливу рiзноманiтних чинникiв на трiщиноутворення нежорстких дорожнiх одягiв