Особливостi перекладу епонiмiв на прикладi медичних текстiв

Змiст

Вступ

1. Проблеми мiжмовноi комунiкацii у сферi науки

1.1 Мiжмовна комунiкацiя i проблеми перекладу

1.2 Лексичнi особливостi англiйських науково-технiчних текстiв

2. Особливостi перекладу епонiмiв

2.1 Поняття епонiму i його особливостi

2.2 Особливостi перекладу власних назв

2.3 Проблема дослiдження епонiма-термiна в науково-технiчних текстах

3. Особливостi перекладу епонiмiв на прикладi медичних текстiв

Висновок

Список використаноi лiтератури


Вступ

Дана робота присвячена дослiдженню i особливостям перекладу епонiмiв на прикладi медичних текстiв.

Дослiдження в областi наукового перекладу тАФ важливе i актуальне завдання, направлене на досягнення адекватних перекладiв, що сприяi вирiшенню багатьох прикладних завдань i прискоренню обмiну iнформацiiю в областi новiтнiх досягнень науки серед фахiвцiв i вчених рiзних краiн.

Об'iктом дослiдження даноi роботи i науковi тексти медичноi тематики, що представляють iнтерес в планi виявлення лексико-стилiстичних особливостей перекладу науково-технiчних текстiв.

Предмет дослiдження - епонiми текстiв науковоi медичноi тематики i прояв ii особливостей на практицi перекладу як засоби мiжкультурноi комунiкацii у сферi науки.

Актуальнiсть роботи обумовлена пiдвищенням значущостi перекладу науковоi лiтератури як способу обмiну i розповсюдження iнформацii в свiтовiй науковiй спiльнотi

Мета дослiдження тАУ видiлення епонiма-термiна, його дослiдження в наукових текстах в рамках завдань, що виконуються як засоби комунiкацii у сферi науки, i вивчення впливу даних особливостей на практику перекладу текстiв медичноi тематики.

Мета дослiдження визначила наступнi завдання:

В· Уточнити загальнi параметри наукового тексту як засоби мiжкультурноi комунiкацii у сферi науки.

В· Видiлити особливостi наукового стилю англiйськоi мови Дослiдити епонiми як термiни на прикладi англiйських наукових текстiв.

В· Видiлити основнi труднощi перекладу епонiмiв на прикладi медичних наукових текстiв.

В· Матерiалом дослiдження послугували англiйськi тексти медичноi тематики iноземних компанiй British Medicine англiйською мовою. Термiни були видiленi за допомогою суцiльноi вибiрки з тексту.

Теоретичною базою дослiдження i:

В· теорiя тексту (Арнольд РЖ. У., Разiнкiна Н. М, Страхова B.C, Рябцева Н.К., Влахов С., Паршин А., Комiсаров В.Н., Толстой С.С., Рубцова М.Г., Брандес М.П., Воробйова М., Володiна М.Н.).

В· теорiя перекладу (Бархударов Л.С., Борiсова Л.РЖ., Бреус Е.В., Каде О., Комiсаров В.Н., Латишев Л.К., ПумптАЩянський А.Л., Цитерман М., Степанян Л.Л. Аполова М.А.)

Методика дослiдження: робота виконана комплексною методикою на основi порiвняного спiвставлення i семантичного аналiзу тексту.


1. Проблеми мiжмовноi комунiкацii у сферi науки
1.1 Мiжмовна комунiкацiя i проблеми перекладу

Наука тАФ одна з функцiональних сфер, яка маi особливе значення в соцiальнiй комунiкацii, i одна з основних сфер, де реалiзуiться домiнуюче положення англiйськоi мови в свiтi. Процеси глобалiзацii, демократизацii суспiльного життя, вiдвертiсть i доступнiсть останнiх досягнень свiтовоi науки дозволяють величезнiй кiлькостi людей отримувати i обмiнюватися iнформацiiю. Важлива особливiсть мiжкультурноi комунiкацii у сферi науки пояснюiться домiнуючим каналом комунiкацii. Якщо в бiльшостi сфер спiлкування будь-яка комунiкацiя здiйснюiться в основному по усних каналах, то для науковоi сфери саме письмовий канал i найважливiшим, таким чином, наукова лiтература i найбiльш значущим способом передачi iнформацii в науковому спiвтовариствi.

Науковi тексти створюються з метою формування певноi системи вiддзеркалення дiйсностi тАУ опису предмету, явища, системи знань, доказу iснування чого-небудь: об'iкту (об'iктiв), зв'язку мiж об'iктами або вiдсутностi цього зв'язку тощо.

Науковий текст загалом i в цiлому i описом результату наукового дослiдження з властивими йому особливостями. Усна наукова комунiкацiя представлена наступними жанрами: доповiдь, лекцiя, дискусiя. Письмова форма представлена жанрами монографii, пiдручника, статтi, рецензii, анотацii, реферату, тез. Залежно вiд стилю, форми спiлкування жанри розрiзняються з тематики i структурних особливостей, переважання тих або iнших типiв мови, порядку iх проходження.

Стратегiя поведiнки учасникiв комунiкацii у сферi науки реалiзуiться за допомогою конкретних мовних вчинкiв, що i вибиранням оптимальних засобiв i способiв комунiкацii. Даний пiдбiр стосуiться не тiльки вибору стилю, але i вибору жанру, композицiйноi форми тексту.

Стратегiя соцiальноi престижностi може реалiзовуватися на рiзних рiвнях наукового тексту: зокрема, використання автором клiше i термiнологiзованих словосполучень i демонстрацiя здiбностi до iх варiювання i диференцiйованого використання, побудова синтаксичних перiодiв з чiткою паралельною структурою, використання яскравих дефiнiцiй.

Особливоi уваги вимагаi характер повiдомлення, та iнформацiя, заради якоi здiйснюiться комунiкацiя. Очевидно, в основi науковоi сфери спiлкування знаходиться отримання нового знання про свiт. Одним з основних результатiв такого роду дiяльностi i створення певного тексту, що уявляi об'iктивно дiйсну iнформацiю про об'iкти миру. Високий ступiнь соцiальноi орiiнтацii даного виду дiяльностi приводить до обов'язковостi ii соцiальноi регламентацii, яка розповсюджуiться не тiльки на соцiальнi та статуснi ролi комунiкантiв, на стиль спiлкування, але i на намiри тих, хто говорить i характер того, що повiдомляiться [31,c. 128].

Той, хто говорить завжди переслiдуi декiлька цiлей: передати iнформацiю про об'iкт X, переконати адресата в iстинностi цiii iнформацii, виявити свою роль в отриманнi цiii iнформацii. При цьому верифiкацiя i апробацiя iнформативноi спроможностi мовних актiв i текстiв також i жорстко регламентованою процедурою. Все це в цiлому визначаi унiкальнiсть комунiкативних процесiв в науковiй сферi.

Чинниками, що сприяють мiжкультурнiй комунiкацii у сферi науки, i наступнi: здiйснення обмiну науковою iнформацiiю по корпоративних каналах професiйних спiвтовариств, обмеження потоку iнформацii шляхом його класифiкацii i диференцiацii за рiзними темами i проблемами дисциплiнарних областей знання, вибiр однiii мови (частiше всього англiйськоi) для спiлкування. Чинниками, що перешкоджають мiжкультурнiй комунiкацii у сферi науки, i такi, як: вiдсутнiсть однiii мови спiлкування, можливiсть зберiгання i передачi iнформацii на рiзних мовах, i, як наслiдок, проблема перекладу або ретрансляцii iнформацii на iншiй мовi. Отже, можна зробити висновок про те, що найважливiшими причинами, що ускладнюють комунiкативнi процеси в науковiй сферi, i проблеми лiнгвiстичнi, мовнi i мовленнiвi.

Проблеми вiдмiнностей в культурах нейтралiзуються в даному випадку, оскiльки корпоративне наукове середовище складалося впродовж декiлькох сотень рокiв як iнтернацiональне, що i знайшло вiддзеркалення в мовi науки. У багатьох культурах в результатi використання нацiональноi мови в науковiй сферi склався особливий функцiональний стиль, призначений для експлiкацii науковоi iнформацii.

У багатьох мовах склалися нацiональнi термiносистеми, що вiдображають систему знань з даноi дисциплiни.

В даний час теорiя перекладу як самостiйна наукова дисциплiна, а разом з нею i перекладацька практика, багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнiшу дисциплiну тАУ теорiю мiжкультурноi комунiкацii. Переклад як особливий вид мовноi дiяльностi i одним з основних i загальноприйнятих засобiв мiжкультурноi комунiкацii, оскiльки дуже часто саме перекладач стаi посередником в обмiнi науковою iнформацiiю.

Однiiю з найважливiших реальностей перекладу i ситуацiя вiдносностi результату процесу перекладу, вирiшення проблеми еквiвалентностi стосовно кожного конкретного тексту. РЖснуi декiлька поглядiв на цю проблему.

Так, концепцiя формальноi вiдповiдностi [25,c.11] формулюiться таким чином: передаiться все, що пiддаiться вербальному виразу. Неперекладнi елементи, що важко перекладаються, трансформуються, опускаються тiльки тi елементи тексту-джерела, якi взагалi неможливо передати. Автори концепцii нормативно-змiстовноi вiдповiдностi стверджують, що перекладач повинен слiдувати двом вимогам: передавати всi iстотнi елементи змiсту початкового тексту i дотримувати норми мови, яка перекладаiться. В цьому випадку еквiвалентнiсть трактуiться як рiвноважне вiдношення повноти передачi iнформацii i норм мови перекладу.

Автори концепцii адекватного (повноцiнного) перекладу вважають переклад i точний переказ тексту абсолютно рiзними видами дiяльностi. Вони вважають, що при перекладi слiд прагнути до вичерпноi передачi смислового змiсту тексту, причому добиватися того, щоб процес трансляцii iнформацii вiдбувався тими же (рiвноцiнними) засобами, що i в текстi оригiналу[12,c.56].

Стосовно практики перекладу наукових текстiв поняття еквiвалентностi i актуальним i цiлком зрозумiлим i спираiться, швидше за все, на концепцiю Л.К.Латишева, який розглядаi в своiй роботi специфiку перекладу текстiв рiзних стилiв. Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових текстiв, i проблема передачi початкового змiсту за допомогою iншоi термiносистеми. Ми вважаiмо, що термiносистема мови перекладу i принципово неповторною, як i лексична система в цiлому. Це пов'язано з наступними причинами:

- термiносистема i частиною лексичноi системи нацiональноi мови, отже, вона в тiй чи iншiй мiрi вiдображаi його нацiонально-культурну специфiку;

- термiносистема вiдображаi наочно-понятiйну область знань в конкретнiй дисциплiнарнiй областi, яка також може вiдрiзнятися в рiзних культурах;

- термiносистема завжди динамiчна, вона постiйно змiнюiться як в системних вiдносинах мiж одиницями, так i вiдносно плану змiсту окремоi термiнологiчноi одиницi.

Вказанi чинники часто призводять до того, що термiни розглядаються якi такi, що не мають еквiваленту або частково еквiвалентнi одиницi.

Поняття безеквiвалентностi на лексичному рiвнi розглянуте i описане, ii причинами i:

1) вiдсутнiсть предмету або явища в життi народу;

2) вiдсутнiсть тотожного поняття;

3) вiдмiннiсть лексико-стилiстичних характеристик.

Стосовно термiнологii, частiше за все зустрiчаються першi двi причини, особливо вiдсутнiсть тотожного поняття.

Як приклад можна привести спроби зiставлення росiйськоi i англiйськоi медичноi термiнологii, якi виявили принципове неспiвпадiння лексичних значень функцiонально-тотожних i нерiдко схожих по звуковiй оболонцi термiнiв Великобританii i США. Такi ж принциповi вiдмiнностi ми можемо виявити практично в будь-якiй гуманiтарнiй науцi, що займаiться дослiдженням i описом суспiльства, реалiй його життя i внаслiдок цього i нерозривно пов'язаною з нацiонально-культурною специфiкою цих реалiй.

А тим часом бiльшiсть термiнологiчних одиниць створена на базi iнтернацiональноi лексики й iнтернацiональних морфем, i через це дуже часто може виникати iлюзiя термiнологiчноi тотожностi, якоi насправдi немаi, або спроба вiдтворити семантичну структуру термiну на основi значення складових його морфем. Подiбнi ситуацii часто призводять до неточностей або навiть серйозних помилок при перекладi.

РЖз сказаного витiкаi необхiднiсть порiвняльних дослiджень термiносистем як в планi семантичного опису iх значень, так i в планi вивчення способiв номiнацii, продуктивних в тiй або iншiй системах знань, а також необхiднiсть розробки прийомiв перекладу безеквiвалентних термiнiв.

У перекладацькiй практицi часто використовуiться транслiтерацiя i транскрипцiя для перекладу безлiчi термiнологiчних одиниць.

Цей прийом перекладу можна розглядати як прийнятний за умови проходження далi нiж роз'яснювальний переклад, тобто дефiнiцiювання даного поняття.

При цьому слiд згадати про те, що даний спосiб, з одного боку, призводить до iнтернацiоналiзацii термiнологiчних систем, з iншого боку, наслiдком цього прийому може з'явитися необТСрунтоване запозичення, яке призводить до зрушень в термiносистеми в цiлому.

Отже, необхiдна розробка конкретних перекладацьких процедур в передачi термiнологiчних одиниць iншоi мови.


1.2 Лексичнi особливостi англiйських науково-технiчних текстiв

Науковий стиль i одним з функцiональних стилiв, що характеризуiться повiдомленням новоi iнформацii в строгiй, логiчно органiзованiй i об'iктивнiй формi.

Даний стиль визначаiться, в першу чергу, як така органiзацiя мовного матерiалу, яка служить, перш за все, послiдовному i систематичному викладу наукових питань; точнiй передачi результатiв спостереження, експерименту i аналiзу; розкриттю загальних закономiрностей, управлiнням життям природи i суспiльства; доказу правильностi (або помилковостi) тiii або iншоi теорii, концепцii i тому подiбне [33,c.81].

Вказiвка на те, що науковий стиль, перш за все, характеризуiться тим, що вiдображаi ментальну дiяльнiсть людини, i всi його жанри служать iдинiй метi наукового опису предмету дослiдження, представлена в багатьох роботах [35,c.347] i iн.

Сфера суспiльноi дiяльностi, в якiй функцiонуi науковий стиль, тАФ це наука.

Метою функцiонування наукового стилю i передача науковоi iнформацii. Науковий стиль належить до книжкових стилiв, оскiльки в бiльшостi випадкiв науковий стиль реалiзуiться у письмовiй формi. З розвитком засобiв масовоi комунiкацii, iз збiльшенням ролi науки в суспiльствi i зростанням рiзного роду наукових контактiв (з'iзди, конференцii, симпозiуми) збiльшуiться роль i усноi форми науковоi мови [22,c.253.].

Письмовий рiзновид тексту представлений такими жанрами, як науковi монографii, науковi статтi, дисертацiйнi роботи, рiзнi жанри учбовоi i науково-технiчноi лiтератури, виступи в наукових диспутах, науковi доповiдi, лекцii, науково-популярнi повiдомлення i жанри науково-популярноi лiтератури.

Данi жанри розрiзняються в основному композицiйною побудовою текстiв. Пiдсистема ж мовних засобiв, що виявляiться в текстах вказаних жанрiв, достатньо одноманiтна.

Науковi тексти в бiльшостi своiх жанрових рiзновидiв характеризуються консервативнiстю у вiдборi мовних засобiв виразу. Ця обставина пiдкреслюiться дослiдниками мови наукового стилю [11,c.208].

Вiдповiдно до основного завдання функцiонального стилю, тобто передавання науковоi iнформацii, визначаються його унiверсальнi основнi риси. В першу чергу, автори вiдзначають унiверсалiзацiю, що росте, i унiфiкацiю проявiв наукового стилю в рiзних лiнгвосоцiумах [3,c.302].

Розвиток природничо-науковоi думки, що супроводжуiться процесом диференцiацii окремих областей науки, призводить до все бiльшоi унiфiкацii мови. Ця особливiсть наукового стилю призводить до вироблення штампiв i шаблонiв.

Перевага, яка вiддаiться шаблону у вибираннi мовних засобiв, i наявнiсть спецiальноi термiнологii, на думку Н.М. Разiнкiноi, тАФ це двi основнi межi, якi видiляються при перших спробах аналiзу мови науковоi лiтератури [13,c.176].

Весь комплекс мовних засобiв, якi використовуються в наукових текстах, направлений на те, щоб тексти вiдповiдали основним цiльовим вимогам.

До наукового стилю пред'являються наступнi унiверсальнi вимоги: iнформативнiсть, логiчнiсть i чiткiсть викладу. У М.Н. Кожина, наприклад, називаi точнiсть, абстрактнiсть, логiчнiсть i об'iктивнiсть тАФ це екстралiнгвiстичнi ознаки наукового стилю, якi органiзовують в систему всi мовнi засоби, що формують даний функцiональний стиль [21,c.325].

Видiлення основних особливостей або основних функцiональних рис стилю пов'язане з екстралiнгвiстичними причинами.

РЗх наявнiсть визначаi вiдповiднiсть функцiональному завданню даного стилю. Тому основнi функцiональнi риси стилю унiверсальнi, вони властивi всiм мовам, що видiляють даний функцiональний стиль.

Така межа науковоi лiтератури, як логiчнiсть викладу, в першу чергу, пов'язана з особливостями синтаксису наукового стилю.

Типовi прийоми органiзацii вислову в науковiй лiтературi формуються у зв'язку з виразом аргументацii науковоi думки, строгим мотивуванням проходження ii ланок [12, c.104.]. У синтаксичному ладi виявляiться аргументованiсть викладу наукового стилю.

Ретельний вiдбiр лексики сприяi чiткостi, ясностi викладу. Використовуються тi лексичнi одиницi, за допомогою яких можна однозначно передати необхiдну наукову iнформацiю. Варiативнiсть лексики в наукових текстах досить обмежена.

Для наукового стилю характерне прагнення до стандарту. РЖнформативними тексти можуть бути тiльки при правильному пiдборi лексичних засобiв. Велику роль в створеннi наукових текстiв грають загальнонауковi слова, як, наприклад: процес, аналiз, параметр, аспект i тому подiбне

Для наукових текстiв характернi не тiльки певнi лексичнi одиницi, але i iх певна сполучуванiсть.

З тексту в текст переходять типовi словосполучення, якi створюють клiшованiсть мовних засобiв, полегшують сприйняття науковоi iнформацii, сприяють однозначностi ii уявлення [10,c.208].

Отже, вiдповiдно до основних вимог (логiчнiсть, точнiсть, об'iктивнiсть), що пред'являються стилю, науковий стиль в мовах, що спiвставляються, проявляi унiверсальнi стильовi риси, але вибiр лексики, фонетичного оформлення мови, морфологiчних форм, сполучуваностi слiв, синтаксичноi структури специфiчний для кожноi мови.

Лексика наукового стилю характеризуiться вживанням загальнокнижкового, нейтрального i термiнологiчного пластiв; переважанням абстрактних iменникiв над конкретними; вживанням багатозначних слiв в одному або двох значеннях; збiльшенням частки iнтернацiоналiзмiв в термiнологii; вiдносною однорiднiстю, замкнутiстю лексичного складу; маловживанiстю слiв з розмовним i розмовно-просторiчним забарвленням.

В областi морфологii наукового стилю також виявляються його загальнi екстралiнгвiстичнi ознаки тАФ точнiсть, абстрактнiсть, узагальненiсть.


2. Особливостi перекладу епонiмiв
2.1 Поняття епонiму i його особливостi

ЕПОНРЖМ (Eponymos) - грец. ἐπώνυμος Влназваний по iменi; що дав iм'я; епонiмВ», тобто божество або видатна людина, на честь якоi отримав своi iм'я який-небудь географiчний об'iкт из ἐπί Влна, приВ» + ὄνυμα (еол. вариант ὄνομα) Влiм'яВ»).

Титул, який привласнювався переможцевi з бiгу на першiй стадii пiд час античних iгор. Пiд час першоi iсторичноi Олiмпiади його отримав Коребу з Елiди.

Ще приклади епонiмiв: Пелей, син Еака, iпонiм гори Пелiя або Орхомен, iпонiм однойменного мiста), народ або часовий промiжок (наприклад, рiк).

У науцi епонiм тАФ назва явища (наприклад, хвороби), поняття, структури або методу по iменi людини, що вперше виявила або описала iх (Квiнке, закон Вакернагеля, символ Кронекера i т. п.).

Також епонiмами називають будь-якi власнi iмена, такi, що стали iменами прозивними. У хронологii епонiмами iменуються посадовi особи, iменами яких називався рiк [3,c.302].

Наприклад, в Афiнах була особлива посада Влархонта-епонiмаВ», так що офiцiйне датування звучало: Влу рiк, коли архонтом був такий-тоВ». Аналогiчний спосiб датування використовувався в багатьох стародавнiх державах.

Епонiми можуть бути бiблiйними термiнами, що позначають:

а) царiв та iнших правителiв, за часом правлiння яких велося числення хронологii в давнину (напр.,3 Цар ; Нiiм ; Лк );

б) родоначальникiв племенi або народу, вiд яких походять iхнi найменування.

У народних легендах епонiми-пращури зазвичай надiляються фантастичними атрибутами, якi властивi мiфологiчним персонажам.

У Бiблii цi риси у Епонiмiв-праотцiв вiдсутнi. Вони зображенi цiлком реалiстично. У рядi випадкiв Епонiми бiблiйнi i персонiфiкацiiю етнiчних груп [12,c.104].

Наприклад, в Битii 10 нащадки Ною, ймовiрно, означають не окремих осiб, а цiлi народи. До Епонiмiв-пращурiв належать бiльшiсть старозавiтних патрiархiв, яких радикальна критика довгий час розглядала тiльки як збiрнi образи.

Проте представники Влшколи БалтiмораВ» й iнших новiтнiх напрямiв в бiблiiстицi, грунтуючись на даних археологii, дiйшли висновку, що ВлепонiмiчнiстьВ» патрiархiв не виключаi iх iсторичноi реальностi як конкретних осiб.

Як ми вже згадували епонiм тАУ назва хвороби, структури або методу по iменi людини, що вперше виявила або описала iх.

Епонiми широко поширенi в медицинi, проте останнiм часом все частiше виникаi необхiднiсть в iхнiй замiнi на бiльш описовi термiни.

Так епонiми острiвцiв Лангерганса, Сильвiiва водопроводу i хвороби Хасимото в медичнiй лiтературi, найiмовiрнiше, будуть названi вiдповiдно панкреатичними острiвцями, водопроводом мозку i аутоiммунним тиреоiдитом [13,c.176].

Нижче перерахованi слова тАУ всi i епонiмами:

Август

Альмавiва тАФ плащ, названий на iм'я графи Альмавiви, персонажа ВлОдруження ФiгароВ».

Альфонс

Баккара

Балаклава

Баян

Батист

Бедекер

Берданка

Бефстроганов

Болiвар тАФ модний в 1830-х роках широкополий капелюх, названий по iменi Симона Болiвара (1783тАФ1830), визволителя Латинськоi Америки.

Бодонi

Бойкот

Браунiнг

Брегет

Бурбон

Вальтер

Ватман тАФ бiлий щiльний папiр, створений в 1770-х роках англiйським паперовим фабрикантом Дж. Ватманом.

Вiнчестер

Галiфе тАФ вид брюк, названих на честь французького генерала Г. Галiфе (1830тАФ1909).

Гiльйотина

Гобелен

Дербi

Джакузi

Дизель

Дрезина

Доберман

Донжуан

Донкiхот

Дьюар

Жаккард

РЖмельман

Кардан

Кардiган тАФ в'язаний жакет на гудзиках, без комiра i лацканiв; названий на честь британського генерала Джеймса Томаса Брюднелла (лорда Кардiгана).

Картер

Кларк

Кольт

Кондом

Коньяк

Кульман тАФ креслярський iнструмент, названий по iменi винахiдника, Карла Кульмана

Ловелас

Макiнтош тАФ прогумований плащ або чоловiче лiтнi пальто. Названо по прiзвищу шотландського хiмiка Чарльза Макiнтоша

Мансарда

Мартен

Маузер

Мерседес

Монпансьi

Наган

Нарцис

Наполеон тАФ первинне трикутне тiстечко (у виглядi знаменитого капелюха iмператора Наполеона I), що отримало свою назву в 1912, пiд час широкого святкування 100-лiття вигнання французiв з Росii.

Нiколь

ОлiвтАЩi тАФ салат, винайдений кулiнаром Люсьеном ОлiвтАЩi, що тримав в Москвi на початку 60-х рокiв XIX столiття ресторан паризькоi кухнi ВлЕрмiтажВ».

Панталони

Пульман

Реглан тАФ вид верхнього одягу, винайдений для лорда Реглану, що втратив руку в битвi при Ватерлоо.

Секвойя тАФ дерево, назване на честь iндiанського вождя Секвойi.

Силует

Стетсон

Страз

Сукре

Сендвiч

Френч тАФ вид курток вiйськового крою, названих по iменi британського фельдмаршала Джона Дентона Френча.

Хулiган

Цепелiн

Цицеро

Шрапнель

Епонiми - Одиницi вимiрювання:

ампер ангстрем

беккерель бiлий

бод ват

вебер вольт

галилео гаус

генри герц

гильберт грей

дальтон дарсi

дебай джоуль

зиверт кайзер

кельвiн кулон

кКюри ламберт

максвел маху

мах непер

ньютон ом

паскаль пуаз

резерфорд рентген

релей савар

сименс стокс

тесла торр

фарад фарадей

ферми франклiн

ейнштейн ерстед

янський

РЖснуi навiть бренд-епонiм як явище мiжкультурноi комунiкацii.

В процесi одноманiтностi свiту, що росте, представники багатьох краiн здiйснюють все бiльше контактiв в багатьох сферах життя. Однiй з таких сфер, де активно вiдбуваiться мiжкультурна комунiкацiя, i свiт моди. За останнi десятилiття в нашу дiйснiсть i, як наслiдок, в мову почали проникати явища i поняття, звичнi i добре знайомi для iноземцiв, але мало або зовсiм незрозумiлi для нас [26,c.300].

До таких понять, вiдомих не тiльки в свiтi моди, вiдноситься ВлбрендВ».

Бренд тАУ достатньо iмке поняття, воно включаi не тiльки торгову марку, що складаiться з назви, графiчного зображення (логотипу) i звукових символiв компанii або товару. Бренд тАУ це якесь враження споживачiв про товар, ярлик, який в думках наклеюiться на товар.

Джерелами для створення брендiв можуть бути:

1) слова актуальноi лексики конкретноi мови;

2) власнi iмена засновникiв бiзнесу або модельiрiв, тобто епонiми;

3) створенi штучно слова (зокрема абревiатури або слова, запозиченi з iноземних мов).

У захiднiй культурi iснуi традицiя ставити на товар своi власне iм'я (епонiм), тобто називати бiзнес iменем творця.

Серед брендiв-епонiмiв будинкiв моди, можна назвати iмена вiдомих iталiйських i французьких модельiрiв, це:

Giorgio Armani

Benetton Group

Canali

Roberto Cavalli

Cerruti 1881 (Nino Cerruti)

Diesel S.p.A.,

Dolce & Gabbana

Fendi

Salvatore Ferragamo

Gianfranco Ferre

Sorelle Fontana

Krizia

Moschino

Nina Ricci

Prada

Trussardi

Valentino (Valentino Garavani)

Gianni Versace

Max Mara

Gucci

Karl Lagerfeld

Бренди-епонiми багатьох будинкiв моди часто мiстять цiнну краiнознавчу iнформацiю.

З лiнгвiстичноi точки зору при утвореннi брендiв-епонiмiв використовуються рiзнi стилiстичнi прийоми, найчастiше фонетичнi, такi як алiтерацiя i асонанс, наприклад, Max Mara або Nina Ricci, але також можна зустрiти i використання прийому гри слiв, що базуiться на ефектi багатозначностi, наприклад Fendi Casa, де iталiйське слово ВлсasaВ» позначаi ВлбудинокВ», а також i частиною прiзвища Adele Casagrande, творця бiзнесу Fendi [2,c.134].

Таким чином, епонiм, в першу чергу, i власною назвою. Також тАУ це може бути науковий термiн, географiчна назва, бiблейська назва або, як зазначалось ранiше, бренд в свiтi моди. Все це епонiми, якi слугують важливим i сучасним джерелом знань про культуру краiн мови, яких вивчаються, i i важливим засобом мiжмовноi комунiкацii.

2.2 Особливостi перекладу власних назв

Характеризуючи власнi назви (далi ВН) як об'iкт перекладу, говорять зазвичай, що вони, як правило, перекладу не пiдлягають. Пiд цим маiться на увазi, що для розумiння ВН достатньо вказiвки на те, що перед нами тАФ iм'я або назва (а цю функцiю виконуi в письмовому текстi заголовна буква). Звiдси витiкаi, що збереження (або передачi з мiнiмальними змiнами) звуковоi оболонки iмен власних буваi достатньо для розумiння i тексту перекладу [4,c.384].

Всяке трактування принципiв передачi iмен власних в перекладi спираiться на яку-небудь концепцiю семантичноi структури ВН. Концепцiя неперекладноi ВН базуiться на тiй точцi зору, що ВН позбавленi лiнгвiстичного значення.

У обТСрунтуваннi цього пишуть, що, як повинен показувати аналiз тексту, що включаi ВН, Влвсяке слово тАФ не власна назва вимагаi словесного опису, усерединi або мiжмовного перекладу, тодi як проста вказiвка на те, що слово, що зустрiлося, i власною назвою (антропонимом, топонiмом), тобто вказiвка на категорiальне, видове значення слова i достатньоюВ».

Залишаiться тiльки переконатися, чи дiйсно для правильного розумiння тексту, а значить, i для правильного перекладу, достатньо лише вказiвки на те, що ВН тАФ це ВН.

Звичайно, у багатьох випадках справа йде саме так, особливо за наявностi в самому текстi експлiцитних вказiвок на те, що за об'iкт названий даним iменем. Але було б невиправданим поширювати цю думку на всi випадки вживання ВН в текстi.

Особливо показовими в цьому вiдношеннi i, на наш погляд, тi мовнi повiдомлення, в яких вiдсутнi експлiцитнi характеристики об'iкту, що носить дане ВН [7,c.135].

Розглянемо декiлька прикладiв, узятих з оригiнальноi лiтератури англiйською мовою, якi супроводжуватимемо дослiвним перекладом.

1. Conan Doyle was а favourite author and in Baker Street his beloved detective was constantly and closely attended by his medical Boswell.

Конан-Дойль був популярним письменником, а на Бейкер-стрiт його улюблений слiдчий був оточений невiдступною увагою свого медичного Босвелла.

2. Presidents of other networks could take chances. They didn't work for а maniac like Gregory Austin, who fancied himself а combination of Bernard Baruch and David Merrick.

Президенти iнших телекомпанiй могли i ризикувати тАФ адже вони не працювали на манiякiв на зразок Грегорi Остiна, який уявляв себе поiднанням Бернарда Баруха i Девiда Меррiка.

3. Diana was holding everyone's attention with а funny story about her twin sons (..) ВлI can't lie about their ages. And naturally the Beatles are their idols. They also have long hair. Oh, my dear, they are absolutely Carnaby Street.

Дiана розважала присутнiх веселими розповiдями про своiх близнят.. ВлЯ не можу приховувати iх вiку. РЖ, звичайно, Бiтлз тАФ це iх кумири. Вони такi ж довговолосi. Та що там, моi хлопчики тАФ це просто Карнабi-стрiтВ».

Можна чекати, що для багатьох читачiв цитованi рядки виявляться не повнiстю зрозумiлими. Розумiння цих уривкiв ускладнюють ВН, хоча далеко не все з них.

Тi ВН, якi, на наш погляд, i в даному випадку каменем спотикання, в приведених уривках видiленi. Крiм них, в кожнiй цитатi i й iншi iмена та назви (Конан-Дойль, Бейкер-стрiт, Грегорi Остiн, Дiана, Бiтле), але вони з рiзних причин не i складними для розумiння [20, c.69-90].

Що ж до видiлених iмен, то вони вимагають роз'яснень, без яких сенс тексту перекладу виявиться недоступним читачевi. Що зустрiлася в прикладi 1 прiзвище Босвелл належить захопленому бiографовi (1740 тАФ 1795) Самюеля Джонсона, англiйського письменника, ученого XVIII в., автора фундаментального словника англiйськоi мови. Пiд ВлБосвеллом-медикомВ» маiться на увазi доктор Уотсон, вiд iменi якого Конан-Дойль писав книги про слiдчого Шерлоке Холмсе.

Б. Барух (1870 тАФ 1965) тАФ вiдомий американський фiнансист i полiтичний дiяч, Д. Меррiк (р. 1912 р.) тАФ вiдомий американський продюсер театру i кiно.

Порiвнянням з цими людьми автор хоче показати, що персонаж, про якого йде мова, приписуi собi як неабиякi дiловi, так i творчi якостi. Нарештi, в третьому прикладi мати, характеризуючи зовнiшнiй вигляд своiх синiв, згадуi про Карнабi-стрiт тАФ вулицю в Лондонi, вiдому своiми магазинами модного одягу для молодi [21,c.325].

Як бачимо, для правильного розумiння i перекладу тексту в цитованих уривках далеко не достатньо знати, що дане слово тАФ ВН, а аналiз смисловоi структури вимагаi додатковоi iнформацii.

Щоб продемонструвати, якi неточностi (а деколи i помилки) трапляються в перекладах, наведемо ще два приклади з англо-американськоi лiтератури.

4. The driver was sort of а wise guy. I can't turn around here, Mac. This here's а one-way.

Але водiй попався хитрий. ВлНе можу, Мак, тут рух одностороннiйВ».

РЖм'я Мак, яке ми зустрiчаiмо в перекладi (загалом тАУ правильному), декiлька насторожуi читача: адже героя роману, до якого звертаiться шофер таксi, звуть Холден Колфiлд.

Контекст не проливаi свiтла. До того ж у iншому мiсцi роману Холдена називають ще i Джеком. Тим часом Мак i Джек тАФ це поширенi в Америцi сленговi звернення до незнайомого чоловiка.

5. I marvel at the felicity of their style; but with all their copiousness (their vocabulary suggests that they fingered Roget's Thesaurus in their cradles) they say nothing to me.

Я дивуюся досконалостi iх стилю; але всi iх словеснi багатства (вiдразу видно, що в дитинствi вони заглядали в ВлСкарбницюВ» Роджета) нiчого не говорять менi.

Тут ми маiмо справу вже з явною перекладацькою помилкою: вiдразу видно, що на вiдмiну вiд поетiв, про яких iронiчно вiдгукуiться С. Моем, перекладачка нiколи не зазирала в ВлТезаурусВ» Пицi тАФ один з популярних словникiв синонiмiв i близьких по сенсу слiв, що належить англiйському вченому Пiтеру Пицi (1779тАФ1869). Цей словник первидаiться i до нашого часу [9,c.114].

Ми дозволимо собi твердження, що саме вiдношення до ВН як до слова, що не вимагаi перекладу, i призвело в попередньому прикладi до неясностi, а в останньому випадку до помилки.

Таким чином, виключення iз загального правила, про яке йшла мова вище, очевидно, вимагають уважного аналiзу.

Необхiдно спробувати вiдповiсти на питання:

1) чи дiйсно порожня семантична структура ВН;

2) якi формальнi i змiстовнi ознаки ВН i в яких випадках пiдлягають передачi;

3) якими способами здiйснюiться передача змiстовних елементiв ВН при перекладi.

Цим питанням i присвяченi викладенi далi спостереження.

В бiльшостi випадкiв ВН, що вперше вводиться в текст, пояснюiться в цьому ж текстi: воно найчастiше супроводжуiться характеристиками об'iкту тАФ носiя iменi [2,c.134].

РЖнодi ВН вводиться в контекст без пояснень, але про носiя iменi ми отримуiмо необхiднi вiдомостi з описуваноi ситуацii або з подальшого викладу, в якому iм'я, що було для читача спочатку умовним ярликом, поступово, так би мовити, обростаi плоттю i кров'ю.

Оскiльки одна i та ж ВН, скажiмо, особисте iм'я або прiзвище, може належати рiзним людям, то ВН, узята поза контекстом i поза мовною ситуацiiю, може здаватися словом, позбавленим iндивiдуалiзуючого значення.

Проте фактом залишаiться те, що у рядi випадкiв ВН вводяться в текст без будь яких прямих або непрямих пояснень. Це пояснюiться тим, що вони володiють незалежними вiд контексту, чiтким iндивiдуалiзуючим значенням.

Наприклад:

6. ВлNo more than two", Sonia said. ВлRemember you're in the tropics.В» ВлWhen it comes to my drinking", Murphy said, Влthe tropics begin just below Labrador for my wife.В» - ВлHe бiльше двох, тАФ нагадала Сопе. тАФ Не забудь, що ти в тропiкахВ».

ВлЯк тiльки я збираюся випити, моiй дружинi здаiться, що тропiки починаються вiд самого ЛабрадоруВ», тАФ сказав Мерфi.

Абсолютно ясно, що якщо читач не знаi, де знаходиться Лабрадор, сенс фрази буде для нього втрачений. Тому наявнiсть у даного ВН iнформацii, що вiдображаi, щонайменше, географiчне положення об'iкту, не маi викликати сумнiвiв [5,c.263].

Не залежне вiд контексту iндивiдуалiзуюче значення, якщо воно i, робить ВН словом з повною смисловою структурою. А це вiдкриваi можливiсть використання слова в переноснiй смисловiй функцii. Наприклад:

7. In the years from Appomaitox to the end of the nineteenth century the American people settled half their continental domain, laid down а vast railroad system, and grew mighty in the world on their great resources of coal, metals, oil and land. (R. Hofstadter)

За роки вiд AnnoMaiTOKca до кiнця XIX сторiччя американцi заселили половину своiх континентальних володiнь, заклали розгалужену мережу залiзниць, а iх краiна нарощувала свою потужнiсть, спираючись на величезнi ресурси вугiлля, металу, нафти i земель [6,c.240].

ВН Аппоматтокс вiдома, мабуть, майже кожному американцевi: у 1865 р. в мiстечку пiд цiiю назвою (штат Вiрджинiя) капiтулювала армiя Конфедерацii пiвденних штатiв, що ознаменувало закiнчення громадянськоi вiйни.

Наприклад:

8. His father (..) fought from Manassas to Appomatox.

Його отець пройшов iз зброiю в руках вiд Манассаса до Аппоматтокса.

Ця фраза означаi: Влпройшов всю громадянську вiйнуВ» (у битвi при Манассасе (1861 р.), вiдбулося перше значне зiткнення армiй пiвнiчних i пiвденних штатiв).

Можна вiдзначити, що в цитованих уривках топонiми позначають не територiальнi, а тимчасовi вiхи, тобто географiчна назва переноситься на пов'язану з ним подiю [15,c.33-47].

РЖмена людей, що користуються популярнiстю, широко застосовуються з метою образноi характеристики:

9. ВлSo stop crying in your beer about being just а possession. From now on you'll be Florence Nightingale, Sigmund Freud and the best friend he ever had.В»- ВлОтже припините плакати про те, що ви для чоловiка просто звичайна рiч. Вiдтепер ви будете для нього Флоренс Найтiнгейл, Зiгмундом Фрейдом i найкращим iншомуВ».

Згадка iмен Ф. Найтiнгейл (1820тАФ1910), видатноi англiйськоi медсестри, i австрiйця 3. Фрейда (1856тАФ1939), засновника психоаналiзу, рiвнозначно тут закликають бути дбайливою медсестрою i уважним психологом (по сюжету книги цей заклик звернений до дружини раптово важко хвороi людини).

Наприклад:

10. On Christmas Eve she and Mag gave а party. Holly asked me to come early and help trim the tree (..) It would have taken а Rockefeller to decorate it for it soaked up baubles and tinsel like melting snow. тАУ В святвечiр вони з Мег покликали гостей. Холлi попросила мене прийти ранiше i допомогти прикрашати ялинку.. Щоб цю ялинку прикрасити, потрiбно бути Рокфеллером, тому що iграшок i серпантину на неi було не напасатися: вона все поглинала як танучий снiг.

Автор хоче пiдкреслити тут розмiри ялинки, оскiльки довелося б витратити багато грошей, щоб купити достатню для неi кiлькiсть iграшок; Рокфеллери тАФ одне з багатющих сiмейств Америки.

Як ми бачимо, в приведених прикладах ВН вiдносяться до об'iктiв, що користуються широкою популярнiстю. Тому-то i вiдпадаi необхiднiсть в конкретизацii iменi контекстом, як це буваi в iнших випадках.

Вказану групу, яка, на наш погляд, займаi особливе мiсце в системi ВН (що обов'язково повинне враховуватися при лексичному i перекладацькому аналiзi тексту), називатимемо одиничними ВН. РЖншi ВН,

Вместе с этим смотрят:


A history of the english language


AIDS


Airplanes and security


American Riddles


An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles