Загальний стан збройних сил провiдних краiн свiту та сумiжних держав, напрямки iх реформування та розвитку
РЕФЕРАТ
На тему: "Загальний стан збройних сил провiдних краiн свiту та сумiжних держав, напрямки iх реформування та розвитку"
Вступ
Загальний розвиток воiнно-полiтичноi обстановки в свiтi та розширення спектру ризикiв i загроз для iвропейськоi безпеки визначаi прагнення Заходу дiяти в напрямку формування бiльш ефективного механiзму забезпечення колективноi безпеки та захисту спiльних iнтересiв з опорою, насамперед, на Пiвнiчноатлантичний альянс та створення воiнного компоненту РДвропейського союзу. З метою уникнення знаходження в Влбуфернiй зонiВ» мiж США/НАТО тАУ на заходi i ВлСоюзом Росii i БiлорусiВ» тАУ на сходi та забезпечення реалiзацii курсу на iнтеграцiю до iвропейських i iвроатлантичних структур, Украiнi необхiдно враховувати геостратегiчний баланс сил, який складаiться на сьогоднi в РДвропi. Визначальними чинниками, що впливають на формування воiнно-стратегiчноi обстановки в РДвропi i розширення Пiвнiчноатлантичного альянсу за рахунок краiн ЦСРД, при одночасному реформуваннi його командноi структури та практичнiй реалiзацii концепцii Мiжнацiональних оперативних сил (МОС); формування оборонно-полiтичного союзу iвропейських краiн у рамках РДвросоюзу та регiонального угруповання вiйськ Союзу Росii i Бiлорусi на Захiдному стратегiчному напрямку; реформування нацiональних збройних сил краiн ЦСРД з метою досягнення сумiсностi з ОЗС НАТО в РДвропi, а також проведення операцii Сил стабiлiзацii в Боснii i Герцеговинi та миротворчоi операцii в Косово.
1.Загальний стан ОЗС НАТО, нацiональних збройних сил провiдних краiн блоку та ОЗС РДС, напрямки iх реформування та розвитку
Протягом 1999тАУ2000 рр. керiвництво Пiвнiчноатлантичного союзу в основному завершило перехiд на нову командну структуру ОЗС НАТО в РДвропi, створивши новi органи управлiння у Пiвнiчнiй та Пiвденнiй РДвропi.
Нова вiйськова структура НАТО складаiться з двох Верховних головних (стратегiчних) командувань: ВГК ОЗС НАТО в РДвропi та ВГК ОЗС НАТО на Атлантицi.
До складу ВГК ОЗС НАТО в РДвропi входять два головних (регiональних) командування: ГК ОЗС НАТО у Пiвнiчнiй РДвропi та ГК ОЗС НАТО у Пiвденнiй РДвропi, якi мають визначенi зони вiдповiдальностi, а також чотири командування видiв збройних сил i сiм обтАЩiднаних (субрегiональних) командувань. (Слайд №)
Остаточно визначено мiсце трьох нових краiн-членiв НАТО у команднiй структурi альянсу (Польща i Чехiя тАУ в зонi вiдповiдальностi ГК ОЗС НАТО у Пiвнiчнiй РДвропi,Угорщина тАУ в зонi вiдповiдальностi ГК ОЗС НАТО у Пiвденнiй РДвропi) та iх внесок у формування основних компонентiв ОЗС НАТО.
При цьому, пiдроздiли, видiленi зi складу ЗС трьох нових членiв альянсу до сил негайного реагування НАТО, з 1 сiчня 2001 року будуть офiцiйно переданi до складу мобiльних сил (МС) НАТО, в результатi чого кiлькiсть бойових батальйонiв, що знаходяться в розпорядженнi командування МС, збiльшиться з 10 до 12.
Остаточний термiн приведення в оперативну готовнiсть формувань, видiлених до складу сил швидкого розгортання НАТО (ОАК СШР НАТО), тАУ 1 сiчня 2003 року (10 бркбр ЗС Польщi, 4 бр ШР Зiехii, 25 мбр ЗС Угорщини). Водночас, найбiльш боiздатнi пiдроздiли плануiться привести в оперативну готовнiсть до початку 2001 року. В результатi цього, кiлькiсть бойових бригад у складi ОАК СШР НАТО збiльшиться з 30 до 33 одиниць, а кiлькiсть бойових лiтакiв у складi повiтряного компоненту СШР тАУ з 550 до 600 одиниць.
У складi головних оборонних сил НАТО, до яких вiдноситься решта зтАЩiднань i частин ЗС нових членiв альянсу, найбiльш значна роль у планах НАТО вiдводиться нiмецько-датсько-польському армiйському корпусу ВлПiвнiчний СхiдВ». (Слайд №)
За планами командування НАТО, остаточне приведення новоi структури управлiння у повну готовнiсть до застосування плануiться завершити на початку 2003 року. Тим самим, керiвництво альянсу розраховуi завершити створення гнучкоi системи управлiння, здатноi забезпечити ефективне застосування коалiцiйних ЗС у збройних конфлiктах рiзноi iнтенсивностi, включаючи участь у миротворчих операцiях як в зонi вiдповiдальностi НАТО, так i поза ii межами.
Значноi реорганiзацii зазнала система управлiння бойовими дiями авiацii i протиповiтряноi оборони (УБДА i ППО) НАТО, яка i пiдсистемою контролю повiтряного простору i управлiння повiтряним рухом. Концептуальна суть цiii трансформацii полягаi у переходi вiд системи ВлNADGEВ» до системи ВлACCSВ»[1]
, де процеси управлiння дiями авiацii та засобами ППО технологiчно поiднанi.
Основу новоi обтАЩiднаноi системи УБДА i ППО НАТО ВлACCSВ» складають:
11 стацiонарних ОбтАЩiднаних центрiв повiтряних операцiй (ОЦПО), з них чотири тАУ у пiдпорядкуваннi командування ОВПС НАТО у Пiвнiчнiй РДвропi, птАЩять тАУ у пiдпорядкуваннi командування ОВПС НАТО у Пiвденнiй РДвропi, один тАУ у пiдпорядкуваннi командування ВПiранцii, один тАУ у пiдпорядкуваннi командування ВПС Великобританii;
один мобiльний ОЦПО (Рамштейн, ФРН) для забезпечення можливостi швидкого розгортання системи УБДА i ППО за межами зони вiдповiдальностi НАТО.
Подальший розвиток системи УБДА i ППО НАТО буде здiйснюватись за рахунок розгортання нових ОЦПО на територii нових краiн-членiв НАТО (на теперiшнiй час, кожна з трьох краiн знаходиться в зонi вiдповiдальностi визначеного ОЦПО, а саме: Польща тАУ ОЦПО-2 ВлКалькарВ» /ФРН/; Чехiя тАУ ОЦПО-4 ВлМесштеттенВ» /ФРН/; Угорщина тАУ ОЦПО-5 ВлПоджiо-РенатiкоВ» /РЖталiя/).
Введення системи ВлACCSВ» до експлуатацii плануiться закiнчити до 2002 р., а приведення ii до повноi оперативноi готовностi тАУ до середини 2005 р.
Створення у новiй команднiй структурi НАТО обтАЩiднаних командувань (органiв управлiння третього рiвня) фактично означаi втiлення в життя концепцii Мiжнацiональних оперативних сил (МОС), яка надаватиме можливiсть штабам даного рiвня проводити комплексну операцiю з застосуванням рiзних видiв збройних сил.
У загрозливий перiод, на основi штабу обтАЩiднаного командування (ОК), який фактично i ядром штабу МОС, формуватиметься контингент Мiжнацiональних оперативних сил. Основу контингенту МОС складатимуть сухопутнi вiйська, якi призначенi для передачi в оперативне пiдпорядкування штабу ОК (нацiональнi тАУ вiд ЗС краiни, на територii якоi розташовано штаб; багатонацiональнi тАУ зi складу сил реагування НАТО або iнших контингентiв, якi формуватимуться). До складу контингенту МОС також можуть бути включенi багатонацiональнi авiацiйнi та морськi компоненти, що знаходяться в пiдпорядкуваннi командувача регiональним командуванням та видiлятимуться штабу ОК за розпорядженням командувачiв видами збройних сил.
На стадii формування знаходяться ядра штабiв МОС, що створюються на основi базових штабiв НАТО (регiональних командувань в Пiвнiчнiй i Пiвденнiй РДвропi та командування ударним флотом НАТО на Атлантицi /на базi корабля управлiння ВМС США ВлМаунт УiтнiВ»/).
РЖмплементацiю Концепцii МОС (МС 389/1) передбачаiться завершити протягом 2004тАУ2005 рр.
В рамках реалiзацii натовськоi концепцii РДвропейського компоненту безпеки i оборони (РДКБО) продовжуiться робота з опрацювання сучасного механiзму взаiмодii НАТО i ЗРДС при управлiннi кризовими ситуацiями в РДвропi. В основу даного механiзму покладено принцип використання сил та засобiв НАТО при проведеннi операцii пiд егiдою ЗРДС, який виходить зi спiльного усвiдомлення нинiшньоi неспроможностi iвропейцiв самостiйно проводити широкомасштабнi миротворчi операцii. Враховуючи, що наявний на сьогоднi великий технологiчний розрив мiж США та iх iвропейськими союзниками зберiгатиметься достатньо тривалий час, очевидно, що даний принцип залишатиметься базовим i пiсля створення в рамках РДС власноi ефективноi вiйськовоi структури.
Подальшого розвитку набуваi процес реалiзацii Спiльноi iвропейськоi полiтики безпеки i оборони (СРДПБО), в рамках якого (в тiснiй координацii з НАТО) створюватимуться РДвропейськi обороннi сили РДС.
На пiдставi рiшень Хельсiнкського (грудень 1999 р.) та Португальського (червень 2000 р.) саммiтiв РДС визначенi головнi напрямки дiяльностi РДвросоюзу з метою набуття автономноi здатностi до проведення миротворчих операцiй. Зокрема, прийнято рiшення про формування до 2003 року контингенту збройних сил РДвропейського союзу (сил швидкого реагування) чисельнiстю до армiйського корпусу (до 60 тис. чол.) з власними структурами управлiння, розвiдки, бойового та тилового забезпечення, а також приданими авiацiйними та морськими компонентами. Вiдповiдно до iснуючих поглядiв, iвропейськi обороннi сили повиннi бути в готовностi до застосування протягом 60 дiб та мати змогу автономно проводити операцiю протягом одного року, з додатковою можливiстю ротацii контингенту через рiк.
До кiнця 2000 року в рамках Ради РДС (на базi вiдповiдних тимчасових органiв, якi вже створенi) передбачено створити постiйнi полiтичнi та воiннi органи (Постiйний комiтет з питань полiтики та безпеки, Воiнний комiтет, Вiйськовий штаб).
Водночас, досягнуто домовленостi щодо створення до 2003 року контингенту полiцейських сил для застосування у складi миротворчих мiсiй чисельнiстю 5 тис. осiб, з яких 1 тис. полiцейських маi знаходитись у 30-добовiй готовностi до застосування (решта тАУ у 60-добовiй).
Рiшення щодо формування iвропейських оборонних сил повинно бути опрацьовано до кiнця 2000 року та прийнято на саммiтi РДС в груднi ц. р. в Нiццi.
Остаточно, формування iвропейськоi оборонноi складовоi плануiться завершити до 2003 року.
Перехiд на нову командну структуру НАТО та набуття iвропейцями оборонних можливостей (в рамках РДС) сприятиме удосконаленню нацiональних ЗС у напрямку iх мобiльностi, взаiмосумiсностi та ефективностi, а також розвитку РДКБО в рамках НАТО. В цiлому, вiдповiдно до вимог сучасноi воiнноi стратегii НАТО, збройнi сили краiн-членiв альянсу повиннi бути готовi до проведення одночасно двох широкомасштабних вiйськових операцiй.
Виходячи з цього, основними напрямками реформування збройних сил провiдних краiн НАТО i:
тАУ модернiзацiя та удосконалення ядерного компонента збройних сил Великобританii та Францii (перегляд iснуючого рiвня стратегiчних ядерних сил та визначення iх мiнiмально необхiдного рiвня для проведення полiтики Влядерного стримуванняВ»);
тАУ структурне реформування сил загального призначення (Францii, Великобританii, ФРН, Бельгii, Данii) з метою оптимiзацii органiзацiйно-штатноi структури i кiлькiсних параметрiв ЗС, вдосконалення системи управлiння та звтАЩязку;
тАУ скорочення загальноi чисельностi вiйськ, при прiоритетному розвитку авiацiйних, протиповiтряних i високо мобiльних сухопутних компонентiв ЗС (СНР, СШР, мобiльних сил тощо) та стiйкому зростаннi бюджетних асигнувань на потреби оборони (перш за все, у Великобританii, Туреччинi, Канадi, Чехii, Угорщинi, РЖталii, Люксембурзi, Нiдерландах i США);
тАУ поступовий перехiд до професiйноi армii (Францiя, РЖталiя, ФРН);
тАУ пiдготовка пiдроздiлiв для проведення миротворчих операцiй;
тАУ створення системи стратегiчного перекиду сил та засобiв у вiддаленi регiони;
тАУ послiдовне переозброiння на засоби високоточноi зброi;
тАУ комплексний розвиток систем управлiння, сил та засобiв АСУ вiйськами та зброiю, розвiдки та РЕБ;
тАУ вдосконалення форм, сил та засобiв iнформацiйноi боротьби;
тАУ створення системи тилового забезпечення на далеких вiдстанях та на тривалий перiод.
Реформування та розвиток ЗССША продовжують здiйснюватись згiдно з концепцiiю ВлЧотирирiчний оборонний оглядВ» (1997тАУ2001 роки). В основному плануючому документi ОКНШ ЗС США тАУ рамковiй концепцii ВлJoint Vision 2020В»/JV2020 (ВлСпiльне бачення 2020В»), визначенi основнi напрямки будiвництва ЗС США до 2020 року. Концепцiя ВлConcept for Future OperationsВ» (ВлСпiльнi операцii майбутньогоВ»), в свою чергу, визначаi основнi напрямки трансформацii ЗС США з метою найбiльш ефективного та комплексного використання ЗС краiни на початку ХХРЖ сторiччя.
В оприлюдненiй у травнi 2000 року концепцii ОКНШ ЗС США ВлСпiльне бачення тАУ 2020В» зазначаiться, що Сполученi Штати, не змiнюючи зовнiшньополiтичного курсу, прагнуть зберегти за собою роль свiтового лiдера i продовжують заявляти про себе як про державу, що маi iнтереси в усьому свiтi, якi захищатиме будь-якими засобами, у т.ч. з використанням збройних сил. Нова концепцiя висвiтлюi концептуальнi пiдходи до основних напрямкiв будiвництва та застосування збройних сил, вирiшення проблем захисту американських iнтересiв на заморських ТВД.
У сухопутних вiйськах реформування передбачаi: створення високомобiльних зтАЩiднань сухопутних вiйськ здатних до швидкого перекидання у будь-який регiон свiту; забезпечення iх домiнування над противником в усьому спектрi можливих операцiй: вiд миротворчих тАУ до участi у повномасштабних бойових дiях на ТВД. Вiдповiдно до рекомендованого варiанта будiвництва збройних сил армiя США збереже 10 боiготових дивiзiй. Буде прискорена реалiзацiя плану ВлАрмiя-ХХIВ», що внесе революцiйнi змiни в боiздатнiсть вiйськ у результатi впровадження сучасних iнформацiйних технологiй. Для досягнення цiii мети плануiться суттiво посилитипотенцiал зтАЩiднань та частин сухопутних вiйськ
Реформування вiйськово-повiтряних силздiйснюiться вiдповiдно до концепцii ВлГлобальне застосування: вигляд ВПС 21 сторiччяВ», згiдно з якою вiйськово-повiтрянi сили у майбутнiх конфлiктах повиннi вирiшувати задачi: забезпечення переваги над противником у повiтрi та космосi; застосовування проти конкретних цiлей оптимального складу сил. Основна суть реформування тАУ створення 10 експедицiйних повiтряних зтАЩiднань (ЕПЗ), призначених для вирiшення завдань у кризових регiонах за планами як штабу БАК, так i регiональних командувань. Згiдно з новим планом, буде створено географiчний звтАЩязок мiж окремими оперативними авiацiйними крилами, авiагрупами та ескадрильями, що входять до складу активного компоненту ВПС та резерву. ЕПЗ плануiться пiдсилити стратегiчними бомбардувальниками (до 100) дальнього радiусу дiй. Крiм цього, у ВПС США йде обтАЩiднання пiдроздiлiв винищувальноi i бомбардувальноi авiацii з тим, щоб спростити структуру бойового керування. Буде скорочена чисельнiсть пiдроздiлiв, якi задiянi у ППО материковоi частини США.
У вiйськово-морських силах розроблений документ пiд назвою ВлВпередтАж з моряВ» вiдповiдно до якого визначенi основнi завдання ВМС: контроль морських просторiв i завоювання переваги на морi; забезпечення стратегiчного стримування, стратегiчного перекидання та передовоi присутностi на морi. Крiм того, головним завданням сил загального призначення ВМС залишаiться пiдтримка iх у високiй бойовiй готовностi до ведення спiльних з СВ та ВПС операцiй у складi обтАЩiднаних угруповань тАУ експедицiйних сил. Основна увага сучасноi концепцii використання ВМС придiляiться iх залученню у прибережних зонах поблизу кризових районiв (так званих Влекспедицiйних вiйнВ» по захисту нацiональних iнтересiв) з головним завданням тАУ забезпечити панування на морi i перевагу у повiтряному просторi над акваторiями в районах конфлiктiв у прибережних водах i у повiтряному просторi над самим узбережжям на глибину дальностi дii високоточноi зброi кораблiв i лiтакiв палубноi авiацii (1200тАУ1800 км вiд берега).
Водночас, продовжуiться структурна реорганiзацiя ВМС, яка викликана скороченням бюджету на потреби ВМС. Скорочуiться кiлькiсть бойових кораблiв за рахунок виведення з бойового складу застарiлих кораблiв. Водночас до бойового складу ВМС включаються новi кораблi рiзних класiв, в основному носii високоточноi зброi, бойовi можливостi яких дозволяють замiнити одним декiлька кораблiв старих типiв.
В найближчому майбутньому зусилля ВМС США будуть спрямованi на продовження передовоi присутностi експедицiйних сил у передових районах у складi оперативних флотiв (ОФ) з метою контролювання i запобiгання кризам та негайного реагування Влусiiю мiццю з моряВ» у випадку невдачi залякування та початку регiонального конфлiкту.
Сучасна роль морськоi пiхоти щодо присутностi у передових районах та дiй Влпроти берегаВ» i унiкальною i буде постiйно зростати. Крiм того, зтАЩявилась тенденцiя щодо використання морськоi пiхоти в якостi сил швидкого розгортання, особливо пiд час проведення спiльних операцiй i навчально-бойових заходiв з краiнами ЦСРД та АТР. Активно впроваджуiться нова концепцiя ВлКорабель-цiль-маневрВ» (Ship-to-Objective Maneuver), яка передбачаi нанесення удару по вiддаленим вiд узбережжя обтАЩiктам противника силами МП без попереднього захоплення берегового плацдарму.
Реформування та розвиток ЗС Великобританii здiйснюються згiдно з новою програмою МО Великобританii ВлСтратегiчний оборонний переглядВ», яка визначаi основнi цiлi та завдання нацiональних ЗС, прiоритетнi напрямки iх подальшоi розбудови, а також роль та мiсце збройних сил у майбутнiй системi нацiональноi безпеки. Новим елементом даноi програми i розвиток вiйськового спiвробiтництва з краiнами ЦСРД та СНД.
Передбачаiться створення обтАЩiднаних сил швидкого реагування (ОСШР), якi включатимуть елементи обтАЩiднаних сил швидкого розгортання, а такожзтАЩiднання та частини СВ, ВПС i ВМС, пiдроздiли бойового та матерiально-технiчного забезпечення. Це дозволить Великобританii брати участь одночасно в двох миротворчих операцiях з контингентами сухопутних вiйськ до 15 тис. чол. в кожному. Для посилення можливостей ОСШР створено: обтАЩiднане авiацiйне крило лiтакiв ВМС та ВПС, обтАЩiднане вертолiтне командування. Термiн оперативноi готовностi нового обтАЩiднання ЗС визначено середину 2001 року.
Головною метою реорганiзацii сухопутних вiйськ i створення високомобiльних зтАЩiднань, оснащених сучасними зразками озброiння i вiйськовоi технiки та спроможних вирiшувати завдання у складi багатонацiональних сил угруповань ОЗС НАТО на РДвропейському ТВД, здiйснювати оборону краiни та самостiйно i ефективно дiяти за межами зони вiдповiдальностi альянсу. При цьому, загальна чисельнiсть СВ буде збiльшена на 3300 чол., в основному, за рахунок розгортання додаткових пiдроздiлiв бойового та матерiально-технiчного забезпечення (звтАЩязку, iнженерних, тилових тощо).
Реорганiзацiя та модернiзацiя вiйськово-повiтряних сил Великобританii спрямованi, перш за все, на пiдготовку сил до участi в операцiях Влпроекцii силиВ», внаслiдок чого головна увага придiляiться збереженню збалансованого складу авiацii, в тому числi: ударних лiтакiв, лiтакiв ППО, морськоi авiацii, ДРЛВ, лiтакiв-заправникiв та вертольотiв пошуку i рятування. Головними напрямками зосередження зусиль з реформування ВПС i вдосконалення системи управлiння i технiчна модернiзацiя. Центральне мiсце в планi посилення ударних можливостей ВПС Великобританii вiдводиться програмi ВлРДврофайтерВ».
Розвиток британських вiйськово-морських сил здiйснюiться на основi перспективного плану розвитку ВМС ВлСтратегiчний план на 2000тАУ2015 рокиВ» i спрямований на поступовий вiдхiд вiд проведення великомасштабних бойових дiй на океанському просторi та перехiд до проведення операцiй, перш за все, в прибережних районах. На сучасному етапi, основна увага зосереджена на розвитку основноi трiади флоту тАУ ударних авiаносних груп, атомних пiдводних човнiв та амфiбiйно-десантних сил, оскiльки з введенням у 1999 роцi до бойового складу ВМС четвертого ПЧАРБ типу ВлВейнгардВ» командування ЗС Великобританii завершило реалiзацiю програми модернiзацii стратегiчних сил i протягом принаймнi 10тАУ15 рокiв не плануi будiвництва нових аналогiчних систем.
Реформування та розвиток ЗiРН здiйснюiться в рамках програми Федерального мiнiстерства оборони ВлБундесвер тАУ продовження розвитку в ХХРЖ столiттi: основоположнi засади фундаментального вiдновлення.В»
Реформа включаi комплекс заходiв з реорганiзацii Бундесверу протягом наступних 10тАУ15 рокiв. Очiкуiться, що остаточну програму реформування ЗiРН буде затверджено ще до кiнця 2000 року. План реформування, який охоплюi питання структури, чисельностi, завдань i озброiння Бундесверу, отримаi фiнансове обТСрунтування i забезпечення. Пiсля прийняття загального плану реформи буде затверджена (очiкуiться на початку 2001 р.) нова ВлКонцепцiя озброiння БундесверуВ», а також ВлКонцепцiя новоi дислокацii ЗiРНВ».
Реорганiзацiя збройних сил передбачаi, перш за все, значне iх скорочення тАУ iз сьогоднiшнiх 320 тис. вiйськовослужбовцiв маi залишитися 277 тис. осiб. (у тому числi 150 тис. у пiдроздiлах сил кризового реагування). Значно зменшуiться число вiйськовослужбовцiв строковоi служби, причому передбачено поступове скорочення iх чисельностi до 77 тис. в 2004 р., а в подальшому до 53 тис. в 2010 р. (тривалiсть строковоi служби теж зменшуiться тАУ з 10 до 9 мiсяцiв).
Значних змiн зазнаi система управлiння Бундесверу, яка буде органiзована вiдповiдно до сучасних вимог та принципу поiднання адмiнiстративного i оперативного контролю за виконанням оперативних завдань рiзними установами (вiдомствами). З цiiю метою, пропонуiться:
В· розширити повноваження Генерального iнспектора Бундесверу;
В· створити Об'iднану службу забезпечення (Базис збройних сил) на яку покладаються завдання: планування i управлiння бойовими дiями; органiзацiя пiдтримки бойового застосування збройних сил; органiзацiя об'iднаного тилового забезпечення; ведення розвiдки; топогеодезичне забезпечення; управлiння службою фельд'iгерiв; органiзацiя вiйськовоi пiдготовки i навчання; автотранспортне забезпечення; органiзацiя захисту вiд зброi масового ураження;
В· реорганiзувати Центральне медичне вiдомство Бундесверу;
В· удосконалити систему територiальноi оборони краiни шляхом реорганiзацii семи iснуючих вiйськових округiв в чотири округи.
.
Скорочення збройних сил особливо позначиться на загальнiй структурi сухопутних сил. Схема управлiння вiйськами, яка дiяла до цього часу (командування сухопутних сил тАУ корпус тАУ дивiзiя тАУ бригада) змiнюiться. Штаби корпусiв будуть звiльненi вiд обов'язкiв адмiнiстративного управлiння.
Пiсля вiдповiдноi реорганiзацii, сухопутнi сили матимуть в своiму складi вiсiм дивiзiйних еквiвалентiв, з них:
п'ять важких дивiзiй (танковi або мотопiхотнi);
одну дивiзiю для виконання спецiальних операцiй (складатиметься iз двох повiтрянодесантних бригад i командування спецiальних сил /бригадного рiвня/);
одну дивiзiю для проведення аеромобiльних операцiй;
командування пiдтримки (дивiзiйного рiвня), до складу якого увiйдуть частини бойового забезпечення: артилерiйськi, iнженернi вiйська, тиловi пiдроздiли);
Розвиток ВПСпередбачаi реорганiзацiю органiзацiйно-штатноi структури, вдосконалення системи оперативного управлiння силами та засобами, модернiзацiю старого повiтряного парку та закупiвлю нових сучасних лiтакiв, полiпшення системи тилового забезпечення ВПС.
Продовжуiться приведення в оперативну готовнiсть спiльного американо-нiмецько-нiдерландського оперативного зтАЩiднання протиракетноi та протиповiтряноi оборони, основним призначенням якого i швидке розгортання системи ПРО i ППО у кризових регiонах поза межами зони вiдповiдальностi НАТО.
Розбудова ВМСздiйснюiться вiдповiдно до програми розвитку вiйськово-морських сил ВлФлот 2005В». В ходi другого етапу реорганiзацii (1995тАУ2005 рр.) продовжуiться скорочення чисельностi кораблiв (до 93 одиниць), проводиться оптимiзацiя структури вiйськово-морських сил та оснащення iх сучасним озброiнням.
Триваi будiвництво чотирьох пiдводних човнiв проекту Вл212В» (введення до бойового складу плануiться у 2002тАУ2005 рр.), фрегатiв нового поколiння проекту Вл124В» (введення до бойового складу плануiться у 2002тАУ2005 рр.). У 2000тАУ2007 рр. на озброiння ВМС надiйде 5 з 15 корветiв К-130, оснащених найсучаснiшим радiоелектронним обладнанням.
У рамках створення багатонацiональних вiйськових формувань, продовжуiться формування нiмецько-iталiйськоi альпiйськоi бригади, створено спiльний нiмецько-датсько-польский армiйський корпус та нiмецько-американське зтАЩiднання ППО.
Розвиток та реформування Зiранцii продовжуi здiйснюватись вiдповiдно до вiйськовоi реформи краiни, яка розрахована на перiод до 2015 року та проводиться у три етапи (перший тАУ 1997тАУ2002 рр., другий тАУ 2002тАУ2008 рр., третiй тАУ 2008тАУ2014 рр.). Основнi напрямки реформи: модернiзацiя сил ядерного стримування; реформування сил загального призначення; перехiд до професiйноi армii та новоi моделi збройних сил; реструктуризацiя оборонноi промисловостi; удосконалення системи управлiння територiальною обороною.
Реформування збройних сил Францii здiйснюiться вiдповiдно до Закону про вiйськове програмування збройних сил на перiод 1997тАУ2002 рр. та на подальшу перспективу (перший етап). Основна увага придiлятиметься переведенню нацiональних збройних сил на професiйний принцип комплектування вiйськ. Остаточний перехiд Зiранцii на професiйну основу (включаючи нацiональну жандармерiю) передбачаiться здiйснити до 2002 року.
У розвитку сил ядерного стримування основну увагу буде придiлено модернiзацii та удосконаленню засобiв доставки ядерних зарядiв тАУ надводних кораблiв та пiдводних човнiв, а також лiтакiв стратегiчноi авiацii. Програма модернiзацii морського компонента передбачаi будiвництво до 2008 року чотирьох ПЧАРБ нового поколiння типу ВлТрiомфанВ», якi будуть оснащенi балiстичними ракетами (БРПЧ) М-45 (на теперiшнiй час на озброiннi ВМС прийнято два пiдводних човни нового поколiння тАУ ВлТрiомфанВ» i ВлТемерерВ»). Прийняття двох iнших ПЧАРБ заплановано у 2003 та 2008 роках вiдповiдно.
Триваi виконання заходiв з прийняття на озброiння ВМС нового АВБА ВлШарль де ГольВ». Першi 10 палубних лiтакiв ВлРафальВ» (iз 60 запланованих) надiйдуть на озброiння авiаносiя в 2000тАУ2001 рр., останнi 50 тАУ починаючи з 2004 року.
З прийняттям в 2005 роцi на озброiння ВПС нових багатоцiльових лiтакiв ВлРафальВ», передбачаiться поетапна замiна лiтакiв ВлМiраж 2000 NВ», якi на теперiшнiй час складають авiацiйний компонент тактичних ядерних сил Зiранцii.
В рамках реформування та розвитку сухопутних вiйськ створено два нових оперативних командування (Командування сил наземних дiй i Командування тилового забезпечення); остаточне завершення переходу вiйськ з дивiзiйноi на бригадну структуру; реформовано територiальнi командування (вiйськовi райони). Водночас, тривають заходи з подальшоi професiоналiзацiю та скорочення загальноi чисельностi вiйськ (до 2002 року тАУ до 138,5 тис. чол.), переоснащення сухопутних вiйськ сучасними зразками озброiння та вiйськовоi технiки.
Розвиток та реформування ВПС включаi: удосконалення органiзацiйно-штатноi структури, системи управлiння ВПС та наземних систем обробки супутниковоi iнформацii; розширення можливостей ВПС з використання супутниковоi розвiдувальноi iнформацii; прийняття на озброiння нових та модернiзацiю iснуючих авiацiйних засобiв.
При цьому, головна увага придiляiться виконанню чотирьох основних функцiй: ядерного стримування, попередження, перекиду вiйськ та захисту територii.
Розвиток та реформування ВМС буде здiйснюватись у напрямку удосконалення органiзацiйно-штатноi структури спецiалiзованих командувань вiйськово-морських сил Францii (протягом першоi половини 2000 року на базi спецiалiзованих командувань /вiйськово-морських дiй, протичовнових дiй та мiнно-тральних сил/ сформовано обтАЩiднане командування надводних сил), поступового оновлення корабельного складу та оснащення ВМС новими системами озброiння.
Структури забезпечення ВМС мають обтАЩiднатися навколо iдиних ВМБ Брест та Тулон.
Значна увага придiляiться введенню до бойового складу ВМС нового АВБА ВлШарль де ГольВ» та пiдготовки до будiвництва другого АВБА (2002тАУ2012 рр.).
Реформування та розвиток збройних сил Туреччини здiйснюiться в рамках загальнонацiональноi Системи планування, розробки програм та формування бюджету.
Основою оборонного планування ЗС Туреччини i ВлНацiональна вiйськова стратегiя ТуреччиниВ» (НВСТ), яка розробляiться Генеральним штабом. В рамках НВСТ i з урахуванням пропозицiй (заявок) командувачiв видами ЗС розробляiться ВлПлан стратегiчних цiлейВ» (Пi) тАУ концептуальний документ, який визначаi бойовий та чисельний склад, оперативнi та матерiальнi потреби ЗС на 10-ти рiчну та 25тАУ30-ти рiчну перспективи.
Технiчна модернiзацiя ЗС Туреччини здiйснюiться в рамках ВлДесятирiчноi програми закупок i поставокВ» на перiод 1999тАУ2008 рр. Вона мiстить близько 1300 проектiв щодо придбання озброiння i вiйськовоi технiки для ЗС Туреччини, загальна вартiсть яких складаi 67 млрд. дол. США.
Оборонними проектами найвищого прiоритету в Туреччинi визначенi:
- впровадження обтАЩiднаноi автоматизованоi системи звтАЩязку ЗС Туреччини ТАФРЖКС;
- впровадження тактичноi системи звтАЩязку району бойових дiй ТАСМУС;
- створення обтАЩiднаноi автоматизованоi системи спостереження за надводною обстановкою ВлДалекий горизонтВ»;
- придбання 19 розвiдувальних комплексiв на базi безпiлотних лiтальних апаратiв;
- створення супутниковоi системи розвiдки i спостереження.
Розвиток та реформування сухопутних вiйськ здiйснюються на основi ВлПлану модернiзацii СВВ», розрахованого на 1999тАУ2008 рр.
Основними напрямками розвитку СВ залишатимуться: пiдвищення мобiльностi та вогневоi моцi; вдосконалення можливостей з розвiдки, виявлення мiсцеположення та iдентифiкацii противника в глибинi бойового порядку; пiдвищення живучостi вiйськ на полi бою; полiпшення процедур бойового управлiння i контролю за рахунок автоматизацii; вдосконалення процесiв оперативного i мобiлiзацiйного розгортання; вдосконалення можливостей з проведення спецiальних (антитерористичних, правоохоронних, розвiдувально-диверсiйних тощо), миротворчих, гуманiтарних операцiй, в тому числi пiд егiдою НАТО, ОБСРД та ООН.
Розвиток та реформування ВПСздiйснюватиметься шляхом вдосконалення органiзацiйно-штатноi структури частин i пiдроздiлiв, модернiзацii авiацiйного, ракетного та радiолокацiйного озброiнь в рамках реалiзацii ВлПлану модернiзацii ВПСВ» i ВлДесятирiчноi програми поставок i закупокВ».
Пiдвищення бойових можливостей системи ППО Туреччини здiйснюiться за рахунок надходження у пiдроздiли ППО сучасних винищувачiв F-16С, ЗУР ВлРапiраВ», 35-мм ЗУ ВлЕрлiконВ», сучасних мобiльних трикоординатних РЛС виявлення повiтряних цiлей.
Розвиток та реформування ВМСздiйснюватиметься у напрямку подальшого нарощування iх бойових можливостей за рахунок введення до бойового складу нових та модернiзацii наявних кораблiв флоту i вертольотiв авiацii ВМС.
Основними напрямками модернiзацii ВМС залишатимуться: поступове скорочення корабельного складу в рамках його кардинального оновлення; посилення можливостей флоту з ведення надводних та пiдводних бойових дiй, протимiнноi, протичовновоi, протиповiтряноi оборони (зокрема, iз зональноi ППО); забезпечення надiйного контролю надводноi та пiдводноi обстановки; вдосконалення тактики бойового застосування сил флоту, авiацii та морськоi пiхоти; полiпшення матерiально-технiчного забезпечення ВМС.
2. Загальний стан збройних сил сумiжних краiн Схiдноi РДвропи, напрямки iх реформування та розвитку
Збройнi сили сумiжних краiн (Польщi, Угорщини, Словаччини, Румунii) знаходяться у станi глибокого реформування, основними напрямками (вiдповiдно до нацiональних концепцiй i програм розвитку та будiвництва) i:
тАУ скорочення iх чисельностi, при одночасному стiйкому збiльшеннi бюджетних асигнувань на потреби оборони;
тАУ розосередження ЗС по всiй територii краiни (перегрупування вiйськ /сил/ у тому числi i на Схiдному напрямку, де ранiше угруповань вiйськ не створювалось);
тАУ перехiд з органiзацiйно-штатних структур Влармiя-дивiзiяВ» на Влкорпус-бригадаВ» (вiдповiдно до вимог НАТО);
тАУ доведення спiввiдношення унтер-офiцерського складу до офiцерського 3:1;
тАУ створення мобiльних компонентiв збройних сил (сил швидкого реагування);
тАУ оснащення зтАЩiднань та частин сучасними видами озброiння та бойовоi технiки (як правило, захiдних зразкiв);
- комплексне удосконалення систем ППО, управлiння та звтАЩязку за рахунок модернiзацii та розвитку нацiональних систем звтАЩязку, а також закупiвлi засобiв звтАЩязку стандартiв НАТО.
Реалiзацiя вiйськового аспекту програми подальшого iнтегрування до Пiвнiчноатлантичного союзу на першому етапi передбачаi:
тАУ приведення у вiдповiднiсть до вимог НАТО законодавчоi бази;
тАУ приведення у вiдповiднiсть до вимог НАТО системи управлiння вiйськами.
На сьогоднi, на територiях держав тАУ нових членiв альянсу (Польща, Угорщина) здiйснюiться:
тАУ пiдготовка об'iктiв вiйськовоi та цивiльноi iнфраструктури, визначених для можливого забезпечення прийняття контингенту зi складу ОЗС НАТО;
тАУ розгортання нових високоефективних засобiв контролю за повiтряною обстановкою i управлiння повiтряним рухом (на базi РЛС AN/FPS-117) та iнтегрування iх в обтАЩiднану систему ППО НАТО в РДвропi;
тАУ освоiння нових маршрутiв польотiв лiтакiв далекого радiолокацiйного виявлення системи ВлАВАКСтАУНАТОВ», що даi змогу вивчати повiтряну та радiоелектронну обстановку на Схiдному напрямку, в тому числi i на територii Украiни (до рубежу Коростень-Житомир-Вiнниця).
З метою скорiшоi iнтеграцii нових членiв НАТО до вiйськовоi структури альянсу, визначено ступiнь iх участi у складi основних компонентiв сил загального призначення ОЗС НАТО, а саме: сил реагування, головних оборонних сил та сил посилення.
Реформування та розвиток ЗС Угорськоi Республiкипроводиться згiдно з ВлПрограмою стратегiчного реформування Угорськоi АрмiiВ», яка розрахована на 10 рокiв та складаiться з трьох етапiв:
1-й етап (2000тАУ2003 pp.) тАУ ВлСтруктурнi змiни, скорочення особового складуВ»;
2-й етап (2003тАУ2006 pp.) тАУ ВлЗростання бойових можливостей та рiвня бойовоi пiдготовки, початок закупiвлi зразкiв новоi технiкиВ»;
3-й етап (2006тАУ2010 pp.) тАУ ВлТехнiчна модернiзацiя УАВ».
У Сухопутних вiйськахплануiться: сформувати на базi Головного штабу СВ УА штаб армiйського корпусу; розформувати штаби 2 та 3 механiзованих дивiзiй та лiквiдувати дивiзiйну ланку управлiння; завершити комплектацiю Сил швидкого реагування особовим складом; переформувати артилерiйську бригаду зi складу 3 мд в окрему корпусну бригаду польовоi артилерii; сформувати командування сил пiдтримки АК
У Вiйськово-повiтряних силах плануiться: перерозподiлити весь льотний склад ВПС з урахуванням вiку та класностi; реформувати 59 авiаполк вiдповiдно до стандартiв НАТО; модернiзувати авiабазу ВлКечкеметВ» в якостi резервного аеродрому НАТО та розмiстити на нiй запасний оперативний центр контролю повiтряного простору; розширити можливостi авiабази ВлСольнокВ» з метою створення центру авiаперевезень; посилити можливостi 12 змiшаного зенiтно-ракетного полку ППО за рахунок введення до його штату одного зрдн ВлМiстраль-2В»; модернiзувати лiтаки МiГ-29; продовжити iнтеграцiю нацiональноi системи ППО до об'iднаноi системи ППО НАТО в РДвропi; закупити та ввести в дiю (до 2005 року) три нових потужних стацiонарних РЛС далекого радiуса дii; iнтегрувати до складу 64 радiотехнiчного полку ППО новий елемент тАУ оперативний центр ППО.
Реформування та розвиток збройних сил Румунii
Процес реформування Румунськоi Армii (РА) триваi у вiдповiдностi до ВлКонцепцii реструктуризацii та модернiзацii ЗС РумунiiВ» (FARO 2005/2010).
Передбачаiться, що Румунська Армiя зразка 2005тАУ2010 рр. базуватиметься на таких кiлькiсних показниках: загальна чисельнiсть особового складу тАУ 140 ти
Вместе с этим смотрят:
Безопасность Республики Беларусь в военной сфере
Вклад М.В. Фрунзе в развитие советской военной стратегии, оперативного искусства и тактики
Военно-транспортный самолёт Ил-76
Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой
Воинские звания военнослужащих Вооруженных Сил РФ