Бухгалтерський та фiнансовий облiк непрямих податкiв

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Економiчна сутнiсть та нормативно-правове регулювання непрямих податкiв

1.1 Економiчна сутнiсть i значення непрямих податкiв

1.2 Види непрямих податкiв

1.3 Нормативно-правове регулювання непрямих податкiв

РОЗДРЖЛ 2. Облiк непрямих податкiв(ПДВ)

2.1 Первинний облiк з ПДВ

2.2 Аналiтичний i синтетичний облiк з ПДВ

2.3 Вiдображення ПДВ у фiнансовiй звiтностi

РОЗДРЖЛ 3. Недолiки та перспективи непрямого оподаткування в Украiнi

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Стабiльна та збалансована податкова система - ефективний iнструмент економiчноi полiтики держави в умовах ринковоi трансформацii. Побудова рацiональноi податковоi системи потребуi розвитку теорii оподаткування, передусiм дослiджень окремих форм податкiв, iхнього взаiмозв'язку iз розвитком економiчного i полiтичного життя.

Непрямi податки встановлюються в цiнах товарiв i послуг, iх розмiр для окремого платника прямо не залежить вiд його доходiв. Тiльки прямо, оскiльки непрямi податки включаються в цiни, то iх платить в абсолютному розмiрi бiльше той, хто бiльше споживаi, а бiльше споживаi той, хто маi вищi доходи. Тому непрямi податки вважаються найнесправедлiшими, фiскальними.

Актуальним i питання необхiдностi побудови ефективноi податковоi системи, що в одночас i одним з найважливiших завдань економiки будь-якоi держави, адже вiд виконання цього завдання залежить функцiонування самоi держави.

Оскiльки в Украiнi спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення частки непрямих податкiв у загальних податкових доходах держави, розгляд можливостей удосконалення непрямого оподаткування i вкрай необхiдним.

Метою курсовоi роботи i розгляд сутностi та значення непрямих податкiв на прикладi податку на додану вартiсть.

Податки регулюють основнi макроекономiчнi процеси та пропорцii. Завдяки податкам вiдбуваiться розподiл i перерозподiл у просторi i часi значноi частини виробленоi вартостi. Вони також безпосередньо впливають на результати економiчноi дiяльностi платникiв, а вiдтак податкова полiтика може або зацiкавити (стимулювати) платникiв працювати у певних галузях i на певних територiях, або тАУ нi.

ОбтАЩiктом дослiдження i непрямi податки.

Предметом дослiдження i податок на додану вартiсть, його значення, методика розрахунку, вiдображення в облiку та фiнансовiй звiтностi.

Методи дослiдження:

1. Спостереження. Наукове дослiдження процесу вiдображення в облiку операцiй з податком на додану вартiсть, документальне оформлення всiх даних за звiтнiй перiод в фiнансовiй звiтностi.

2. Опис. В роботi описанi всi вимоги та стандарти, яким повиннен вiдповiдати облiк непрямих податкiв.

3. Аналiз. Виявлення тенденцiй протiкання рiзних операцiй з продажу та покупки товарiв, що пiдлягають оподаткуванню, розрахунки пiдприiмства з бюджетом, розрахунок податкового зобовтАЩязання та податкового кредиту, а також аналiз процесiв, що впливають на цi показники.

4. Узагальнення. Узагальнення всiх даних про непрямi податки в Украiнi, iх негативнi та позитивнi дii на стан економiки в краiнi.

5. Систематизацiя даних по пiдприiмству для iдиноi цiлi, а саме подання звiтностi зовнiшнiм користувачам.

РЖнформацiйною базою написання курсовоi роботи i законодавчi та нормативнi документи Украiни, працi вiтчизняних i закордонних вчених з питань облiку непрямих податкiв та фiнансовоi звiтностi, спецiалiзованi перiодичнi видання, первиннi документи, облiковi регiстри та форми звiтностi дослiджуваного пiдприiмства.

РОЗДРЖЛ 1. Економiчна сутнiсть та нормативно-правове регулювання непрямих податкiв

1.1 Економiчна сутнiсть i значення непрямих податкiв

Вiдомо, що одним iз найдiiвiших важелiв стимулювання розвитку економiки i податки й оподаткування. Податки регулюють основнi макроекономiчнi процеси та пропорцii. Завдяки податкам вiдбуваiться розподiл i перерозподiл у просторi i часi значноi частини виробленоi вартостi. Вони також безпосередньо впливають на результати економiчноi дiяльностi платникiв, а вiдтак податкова полiтика може або зацiкавити (стимулювати) платникiв працювати у певних галузях i на певних територiях, або тАУ нi. Тому не випадково, що потенцiал податковоi системи як Влвбудованого регулятораВ» активно використовують усi краiни, зокрема з метою забезпечення сталого економiчного розвитку. У цьому сенсi не i винятком й Украiна, де пошук i застосування ефективних податкових iнструментiв розглядаiться як невiдтАЩiмна передумова i потужний засiб реформування нацiональноi економiки.

Податкова система тАУ це сукупнiсть установлених у краiнi податкiв i обовтАЩязкових платежiв податкового характеру та механiзму iх справляння. Паралельно з поняттям тАЬподаткова систематАЭ досить часто використовуiться термiн Влсистема оподаткуванняВ». РЖнодi цi поняття вживаються як синонiми, що не правильно, оскiльки податкова система тАУ це сукупнiсть податкiв, а оподаткування тАУ це процес установлення i справляння податкiв. Тобто система оподаткування характеризуiться ii елементами тАУ платник, обтАЩiкт оподаткування, ставка тощо тАУ та механiзмом обчислення i сплати податкiв.

Становлення системи оподаткування в Украiнi почалося з ухваленням 25 червня 1991 року Закону Украiни ВлПро систему оподаткуванняВ» У ньому було визначено принципи побудови i призначення системи оподаткування, дано перелiк податкiв, зборiв, названо платникiв та обтАЩiкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для ii наступного розвитку.

Враховуючи змiни в податковiй полiтицi держави, необхiднiсть подальшого удосконалення оподаткування, 2 лютого 1994року було ухвалено другий варiант Закону Украiни ВлПро систему оподаткуванняВ». Третiй варiант цього закону Верховна Рада Украiни ухвалила 18 лютого 1997 року.

Система оподаткування тАУ це сукупнiсть податкiв i зборiв (обовтАЩязкових платежiв) до бюджетiв рiзних рiвнiв, а також до державних цiльових фондiв, що стягуються в порядку, встановленими вiдповiдними законами держави.

Система оподаткування тАУ це нормативно визначенi органами законодавчоi влади платники податкiв, iхнi права та обовтАЩязки, обтАЩiкти оподаткування, види податкiв, зборiв та iнших обовтАЩязкових платежiв до бюджетiв, а також порядок стягнення встановлених податкових платежiв, зборiв i внескiв.

Вiдмiнностi в загальному рiвнi оподаткування рiзних краiн показують iснування звтАЩязку мiж часткою податкових надходжень у ВВП i моделлю ринковоi економiки з властивими iй масштабами та формами державного регулювання.

Загальноприйнятий розподiл податкiв на прямi i непрямi маi на увазi, з одного боку, обкладання доходiв, а з iншого тАУ видаткiв. На практицi вичленовування прямого i непрямого обкладання не i можливим, тому для iхньоi характеристики доводиться використовувати умовний розподiл податкiв на прямi i непрямi.

Податок на додану вартiсть (ПДВ) охоплюi практично усi сторони життiдiяльностi не лише субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, а й iнших юридичних та фiзичних осiб, що здiйснюють операцii з поставки товарiв (робiт, послуг), якi пiдлягають оподаткуванню цим податком. Вiн i одним iз основних джерел доходноi частини бюджету.

При поставцi товарiв пiдприiмство закладаi в його цiну суму податку на додану вартiсть. Пiсля того, як покупець придбаi товар, а кошти вiд поставки надiйдуть на пiдприiмство, одержаний дохiд зменшуiться на суму податку, а податок сплачуiться до бюджету.

Податок на додану вартiсть i видом унiверсального акцизу, який установлюiться за iдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування. Така його роль визначаiться тим, що ПДВ властива висока еластичнiсть: змiна контАЩюктури ринку i рiвня цiн мало вiдбиваiться на податковiй базi, оскiльки ПДВ установлюiться у виглядi процентноi надбавки до цiн.

Акцизний збiр тАУ це непрямий податок на високорентабельнi i монопольнi товари (продукцiю), що включаiться в цiну цих товарiв (послуг).

Акцизний збiр тАУ це непрямий податок на окремi товари (продукцiю), визначенi законом як пiдакцизнi, який включаiться до цiни цих товарiв (продукцii). За допомогою акцизного збору суттiво пiдвищуiться дохiд бюджету при слабкому ефектi падiння попиту на ринку пiдакцизних товарiв, не створюючи при цьому надмiрного податкового тягаря на субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Акцизний збiр встановлюiться на монопольнi товари i включаiться до цiни цих товарiв.

Акциз (вiд франц. Accise тАУ вiдрiзаю) тАУ один з видiв непрямих податкiв, переважно на предмет масового споживання (сiль, цукор, сiрники та iн., а також комунальнi, транспортнi та iн. розповсюдженi послуги).

У дореволюцiйнiй Росii акцизний збiр разом з винною монополiiю давали у 1904 роцi тАУ 47,5% загальноi суми бюджетних надходжень. У СРСР система акцизного збору iснувала до 1930 р. i була вiдмiнена податковою реформою цього року.

У iвропейських краiнах до складу пiдакцизних товарiв належать алкогольнi напоi, тютюновi вироби, паливо, автомобiлi та iн. У США, наприклад, акциз у загальному обсязi податкових надходжень до федерального бюджету складаi 6,3%, в РЖспанii тАУ 13,2%.

Акцизний збiр в Украiнi було введено одночасно з податком на додану вартiсть у 1992 роцi на пiдставi Закону Украiни вiд 18 грудня 1991 р. ВлПро акцизний збiрВ», Декрету кабiнету Мiнiстрiв Украiни № 18-92 вiд 26. 12. 1992 р. ВлПро акцизний збiрВ».

Мито i непрямим податком, що стягуiться з товарiв, якi перемiщуються через митний кордон. Запровадження мита може переслiдувати декiлька цiлей: фiскальнi, економiчнi (захист вiтчизняних товарiв вiд конкуренцii з iмпортними), полiтичнi. На вiдмiну вiд iнших податкiв полiтика в сферi митного обкладання спрямована здебiльшого на формування рацiональноi структури iмпорту та експорту в умовах вiдсутностi прямого втручання держави в регулювання цих процесiв. Запровадження мита може мати на метi здiйснення економiчного тиску на вiдповiднi держави або надання iм режиму найбiльшого сприяння з полiтичних мотивiв. Фiскальне значення мита маi другорядне значення.

Порядок стягування митних доходiв урегульований Митним кодексом Украiни, Законом Украiни ВлПро iдиний митний тарифВ», Декретами Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, Постановами Кабiнету Мiнiстрiв.

Отже, слiд розiбратись з поняттями Влмитний тарифВ» i Влiдиний митний тарифВ». Митний тариф Украiни тАУ це систематизований згiдно з украiнською класифiкацiiю товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi перелiк ставок увiзного мита, яке справляiться з товарiв, що ввозяться на митну територiю Украiни. В основу товарноi класифiкацiйноi схеми Митного тарифу Украiни (товарна номенклатура) покладено украiнську класифiкацiю товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, яка базуiться на гармонiзованiй системi опису та кодування товарiв. Складаiться митний тариф з 21 роздiлу, кожен з яких включаi певну кiлькiсть груп. Митний тариф Украiни затверджуiться Верховною Радою Украiни за поданням Кабiнету Мiнiстрiв.

РДдиний митний тариф тАУ це систематизований звiт ставок мита, яким обкладаються товари та iншi предмети, що ввозяться на митну територiю Украiни або вивозяться за межi цiii територii. Отже iдиний митний тариф Украiни встановлюi на iдинiй митнiй територii Украiни порядок обкладання митом предметiв, що ввозяться на митну територiю Украiни або вивозяться iз цiii територii. Вiн базуiться на мiжнародно визнаних нормах i розвиваiться у напрямi максимальноi вiдповiдностi загальноприйнятим у мiжнароднiй практицi принципам i правилам митноi справи. Його ставки i iдиними для всiх субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi незалежно вiд форм власностi, органiзацii господарськоi дiяльностi i територiального розташування, за винятком випадкiв, передбачених законодавством Украiни та ii мiжнародними договорами.

Вiдповiдно до пункту 5 частини 1 статтi 14 Закону ВлПро систему оподаткуванняВ» вiд 25.06.91 р. №1251 мито належить до загальнодержавних податкiв i зборiв (обовтАЩязкових платежiв). У статтi 2 цього закону визначено поняття тАЬподаток i збiртАЭ (обовтАЩязкiв платiж); окремо ж дефiнiцiй податку або збору не подано в жодному актi, що формально стираi принциповi вiдмiнностi мiж ними. Очевидно, законодавець, поiднуючи поняття ВлподатокВ» i ВлзбiрВ» за допомогою сполучника ВлiВ», мав на увазi деяку еквiвалентнiсть, iдентичнiсть або схожiсть. Це може бути зумовлено змiстом фiскальноi функцii, вираженоi в тому, що i податок, i збiр згiдно зi статтею 2 зазначеного закону варто розумiти як обовтАЩязковий внесок, який здiйснюють платники.

1.2 Види непрямих податкiв

За формою оподаткування податки подiляються на прямi i непрямi.

Критерiiм такого подiлу стала теоретична можливiсть перекладання обов'язку сплати податку на iншу особу - на споживача продукцii. Критерiй перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим i неточним, оскiльки при певних умовах прямi податки також можуть бути перекладенi на споживача продукцii через механiзм цiноутворення.

Непрямi податки встановлюються в цiнах товарiв i послуг, iх розмiр для окремого платника прямо не залежить вiд його доходiв. Слiд пiдкреслити: тiльки прямо, бо оскiльки непрямi податки включаються до цiни, то iх платить в абсолютному розмiрi бiльше той, хто бiльше споживаi, а бiльше споживаi той, хто маi вищi доходи. Тому непрямi податки ще називають податками на споживання.

На вiдмiну вiд прямих, непрямi податки не зв`язанi з розмiрами доходiв чи вартiстю майна платника податкiв. До непрямих податкiв в Украiнi належать такi податки, як податок на додану вартiсть, акцизний збiр, мито.

Податок на додану вартiсть - непрямий податок який сплачуiться до Державного бюджету на кожному етапi виробництва продукцii, товарiв, виконання робiт, надання послуг, при iмпортi товарiв до або пiд час митного оформлення. Платниками податку i зокрема юридичнi та фiзичнi особи - суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi та громадяни, якi здiйснюiють або планують здiйснювати господарську дiяльнiсть та реiструються за своiм добровiльним рiшенням як платник цього податку; пiдлягають обов'язковiй реiстрацii як платник цього податку; iмпортують товари (супутнi послуги) в обсягах, що пiдлягають оподаткуванню цим податком, загальна сума вiд здiйснення операцiй яких з поставки товарiв (послуг), що пiдлягають оподаткуванню, протягом останнiх дванадцяти календарних мiсяцiв сукупно перевищуi 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартiсть).

Акцизний збiр - непрямий податок на високорентабельнi та монопольнi товари (продукцiю), - наприклад тютюновi вироби, алкогольнi напоi, автомобiлi, нафтопродукти тощо, - .що включаiться до цiни цих товарiв. Платниками i суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi - виробники пiдакцизних товарiв, у тому числi з давальницькоi сировини, а також суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi та громадяни, що iмпортують пiдакцизнi товари (продукцiю); юридичнi або фiзичнi особи, якi купують (одержують в iншi форми володiння, користування або розпорядження) пiдакцизнi товари у податкових агентiв У бiльшостi краiн Заходу непрямi податки на товари i послуги внутрiшнього ринку забезпечують бiля 25% всiх податкових надходжень у бюджет. РЖндивiдуальнi чи вибiрковi акцизи стягуються за твердими ставками з одиницi товару.

Митнi збори - це непрямi податки на iмпортнi, експортнi i транзитнi товари, тобто такi, якi перетинають кордони краiни. Вони сплачуються усiма, хто здiйснюi зовнiшньоекономiчнi операцii.

Незважаючи на критику з боку багатьох економiстiв, непрямi податки доволi широко використовуються в усьому свiтi, оскiльки при вiдносно простому механiзмi iх стягнення вони забезпечують стабiльнi й суттiвi доходи держави та ухилитися вiд iх сплати важко. Крiм того, психологiчно цi податки сприймаються платниками легше, нiж прямi, адже вони прихованi у цiнi товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвiдомлюi, що сплачуi податок державi.

1.3 Нормативно-правове регулювання непрямих податкiв

Практика непрямого оподаткування в Украiнi маi ще коротку iсторiю. Податок на додану вартiсть було запроваджено у 1992 р. замiсть ранiше чинних податку з обороту та податку з продажу, справляння яких будувалося на системi планово-централiзованих цiн. Справляння ПДВ регламентувалося Декретом КМУ №14-92 вiд 26. 12. 92 р. ВлПро податок на добавлену вартiстьВ» та iнструкцiiю ГДПРЖУ №3 вiд 10.02.93 р. ВлПро порядок обчислення i сплати ПДВВ». З урахуванням доповнень i змiн, що вносилися в наступних перiодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення i сплати ПДВ протягом 1993-1997 р. (до 1 жовтня 1997)

З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення i сплати ПДВ регламентуiться Законом Украiни ВлПро податок на додану вартiстьВ» вiд 3 квiтня 1997 року. Закон мiстить 11 статей, якими визначено категорii платникiв ПДВ, обтАЩiкти, базу та ставки оподаткування, перелiк неоподатковуваних податком та звiльнених вiд оподаткування експортних та iмпортних операцiй, порядок спецiальноi реiстрацii платникiв ПДВ, визначення податкового кредиту та податкових зобовтАЩязань. Закон Украiни ВлПро податок на додану вартiстьВ» вiд 03.04.97 р. №168/97-ВР.

Стаття 1. Визначення термiнiв.

Стаття 2. Платники податку.

Стаття 3. ОбтАЩiкт оподаткування та операцii, що не i обтАЩiктом оподаткування.

Стаття 4. База оподаткування.

Стаття 5. Операцii, що звiльненi вiд оподаткування.

Стаття 6. Ставки податку.

Стаття 7. Порядок обчислення i сплати податку.

Стаття 8. Особливостi оподаткування операцiй з вивезення (пересилання) товарiв (робiт, послуг) за межi митноi територii Украiни.

Стаття 9. Реiстрацiя осiб як платникiв податку на додану вартiсть.

Стаття 10. Вiдповiдальнiсть платникiв податку та контроль за його справляння.

Стаття 11. Прикiнцевi положення.

На далi, податкове законодавство щодо ПДВ i дуже нестабiльним. Так, тiльки з часу прийняття вказаного Закону i до введення його в дiю було прийнято чотири закони, якi вносили змiни щодо ПДВ.

Основнi законодавчi i нормативно-правовi акти, що регулюють порядок нарахування i стягування акцизного збору.

У вiдповiдностi до Декрету Кабмiну Украiни вiд 26.12.1992 р.№18-92 ВлПро акцизний збiрВ» акцизний збiр тАУ це непрямий податок на окремi товари (продукцiю), визначенi законом як пiдакцизнi, який включаiться до цiни цих товарiв (продукцii). Перелiк пiдакцизних товарiв, ставок акцизного збору а також законодавчих актiв, якими було встановлено цi ставки, наведений у Додатку 1 к. п. 1.2 РЖнструкцii про порядок стягнення акцизного збору пiд час ввезення товарiв субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на митну територiю Украiни, затвердженоi наказом Держмитслужби Украiни вiд 21.01.2000 р. №33 i зареiстрованоi в Мiнiстерствi юстицii Украiни 08.02.2000 р. пiд №73/4294.

Всi платники акцизного збору повнiстю визначенi статтею 2 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 26.12.92 р. №18-92 ВлПро акцизний збiрВ».

Повнiстю всi обтАЩiкти, що обкладаються акцизним збором, визначенi статтею 3 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украiни того ж року.

У вiдповiдностi до Закону Украiни вiд 16.11.95 р. №432/95-ВР ВлПро деякi питання оподаткування пiдакцизних товарiвВ» скасовано всi пiльги, що були наданi законодавчими актами Украiни вiдносно сплати ввiзного мита, митних i акцизних зборiв а також податку на додану вартiсть пiд час ввезення (пересилання) на митну територiю Украiни пiдакцизних товарiв як для подальшоi реалiзацii, так i для особистого споживання громадянами Украiни, iноземними громадянами i особами без громадянства, субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi всiх форм власностi, в тому числi благодiйнi фонди, обтАЩiднання громадян, релiгiйнi органiзацii, заклади Нацiонального Банку Украiни, пiдприiмства з iноземними iнвестицiями та iн.

У вiдповiдностi до постанови Кабiнету Мiнiстрiв вiд 01.06.96 р. №882 ВлПро припинення приймання i переробки давальницькоi сировини для виробництва спирту, горiлки i лiкеро-горiлчаних виробiв i про порядок обкладання iх акцизним зборомВ» починаючи з 1.08.96 р. призупинено прийом i переробка на давальницьких умовах сировини для виготовлення спирту, горiлки лiкеро-горiлчаних виробiв вiд замовникiв незалежно вiд форм власностi, а також заборонено використання спирту, горiлки i лiкеро-горiлчаних виробiв для розрахункiв по товарообмiнним (бартерним) та iншим договорам, якi не передбачають розрахункiв в грошовiй формi, включаючи розрахунки з використанням векселiв, в тому числi казначейських.

У вiдповiдностi до Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територiю Украiни окремих видiв товарiв, затвердженим наказом Держмитслужби Украiни вiд 4.05.98 р. №267 i зареiстрованим в Мiнiстерствi юстицii Украiни 21.05.98 р. пiд №339/2779, умовою перемiщення через митний кордон Украiни пiдакцизних товарiв при iх ввезеннi на митну територiю Украiни являiться акцизна вантажна митна декларацiя на цi товари, яка оформлюiться в митницi за мiсцем державноi реiстрацii субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi тАУ iмпортерiв пiдакцизних товарiв зi сплаченням при ii оформленнi всiх платежiв (ввiзного мита, податку на додану вартiсть, акцизного i митного зборiв), якi сплачуються пiд час випуску товарiв у вiльне використання на територii Украiни.

Мито, що стягуiться митницею, i податком на товари та iншi предмети, якi перемiщуються через митний кордон Украiни. Справляння податку вiдбуваiться на пiдставi таких основних нормативних документiв, як Закон Украiни ВлПро митний тариф УкраiниВ», Закон Украiни ВлПро iдиний митний тариф УкраiниВ», Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро iдиний митний тариф УкраiниВ».

Мито нараховуiться митним органом Украiни згiдно з положеннями чинного закону i ставок РДдиного митного тарифу Украiни, що дiють на день подання митноi декларацii, i сплачуiться як у валютi Украiни, так i в iноземнiй валютi, яку купуi Нацiональний банк Украiни. Документом, який i пiдставою для внесення мита платником, i вантажна митна декларацiя або ii копiя. Без сплати усiх належних сум мита випуск товарiв та майна митними органами не здiйснюiться.

Рiзновид мита тАУ антидемпiнгове мито тАУ регулюiться вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпортуВ» у випадку ввезення на митну територiю Украiни товарiв, якi i обтАЩiктом демпiнгу, що заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику.

Компенсацiйне мито регулюiться вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпортуВ» у випадку ввезення на митну територiю Украiни товарiв, якi i обтАЩiктом субсидованого iмпорту, яке заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику.

РОЗДРЖЛ 2. Облiк непрямих податкiв(ПДВ)

2.1 Первинний облiк з ПДВ

Податок на додану вартiсть i одним з податкiв, якi формують дохiдну частину державного бюджету Украiни. Облiк цього податку регламентований Законом Украiни ВлПро податок на додану вартiстьВ» вiд 03.04.1997 року з наступними змiнами i доповненнями. В цьому законi зазначаються платники податку, об'iкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення та сплати тощо.

Первинний облiк ПДВ ведеться в податкових накладних (Додаток А, А1). Структура i основнi реквiзити податковоi накладноi зазначаються в п. 7.2 Закону. Основними реквiзитами цього документу i:

- порядковий номер податковоi накладноi;

- дата виписування податковоi накладноi;

- повна або скорочена назва, яка зазначена у статутних документах юридичноi особи або прiзвище, iм'я по батьковi фiзичноi особи, зареiстрованоi як платник податку на додану вартiсть;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- мiсце розташування юридичноi особи або мiсце податковоi адреси фiзичноi особи, зареiстрованоi як платник податку на додану вартiсть;

- опис (номенклатура) товарiв (робiт, послуг) та iх кiлькiсть (обсяг, об'iм);

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах;

- цiна продажу без врахування податку;

- ставка податку та вiдповiдна сума у цифровому значеннi;

- загальна сума коштiв, що пiдлягають сплатi з урахуванням податку.

Податкова накладна може друкуватися полiграфiчним методом, за допомогою комп'ютера або iншим методом.

Податкову накладну складаi особа, яка зареiстрована як платник податку в податковому органi i якiй присвоiно iндивiдуальний податковий номер платника податку на додану вартiсть.

Порядковий номер податковоi накладноi вiдповiдаi порядковому номеру книги облiку продажу товарiв (робiт, послуг).

При складаннi податковоi накладноi фiлiiю чи структурним пiдроздiлом платника податку порядковий номер податковоi накладноi встановлюiться з урахуванням присвоiного коду (номера, шифру) i визначаiться числовим значенням через дрiб. У чисельнику номера податковоi накладноi проставляiться порядковий номер, а в знаменнику тАФ код (номер, шифр).

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартiсть у податковiй накладнiй повинна вiдповiдати сумi податкових зобов'язань з продажу товарiв (робiт, послуг) продавця у книзi облiку продажу товарiв (робiт, послуг).

Якщо особа, яка зобов'язана зареiструватися як платник податку, не здiйснила такоi реiстрацii протягом термiнiв, визначених законодавством, здiйснюi оподатковуванi операцii з продажу товарiв (робiт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартiсть i видачею податковоi накладноi без внесення суми податку до бюджету, то така податкова накладна вважаiться фiктивною. За видачу фiктивноi накладноi орган державноi податковоi служби застосовуi до такоi особи штраф у розмiрi подвiйноi суми отриманого податку на додану вартiсть, але не менше 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Податкова накладна складаiться у двох примiрниках (оригiнал i копiя) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здiйснення будь-якоi з подiй, що сталася ранiше. При цьому у верхнiй лiвiй частинi податковоi накладноi робляться вiдповiднi вiдмiтки (непотрiбне видiляiться помiткою ВлXВ»).

Оригiнал податковоi накладноi надаiться покупцю товарiв (робiт, послуг) на його вимогу.

Зазначений документ зберiгаiться покупцем разом iз розрахунковими, платiжними документами з придбання товарiв (робiт, послуг) у порядку i протягом термiну, визначеного для зберiгання облiкових податкових документiв та зобов'язань iз сплати податкiв.

Податкова накладна даi право покупцю, зареiстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплатi податку на додану вартiсть.

Копiя податковоi накладноi залишаiться у продавця товарiв (робiт, послуг) як звiтний розрахунковий податковий документ i зберiгаiться в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань iз сплати податку.

Податкова накладна видаiться платником податку, який поставляi товари (послуги), на вимогу iх отримувача, та i пiдставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, пiдставою для нарахування податкового кредиту при поставцi товарiв (послуг) за готiвку чи з розрахунками картками платiжних систем, банкiвськими або персональними чеками у межах граничноi суми, встановленоi Нацiональним банком Украiни для готiвкових розрахункiв, i належним чином оформлений товарний чек, iнший платiжний чи розрахунковий документ, що пiдтверджуi прийняття платежу постачальником вiд отримувача таких товарiв (послуг), з визначенням загальноi суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разi вiдмови з боку постачальника товарiв (послуг) надати податкову накладну або при порушеннi ним порядку ii заповнення отримувач таких товарiв (послуг) маi право додати до податковоi декларацii за звiтний податковий перiод заяву зi скаргою на такого постачальника, яка i пiдставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копii товарних чекiв або iнших розрахункових документiв, що засвiдчують факт сплати податку внаслiдок придбання таких товарiв (послуг). Отримання такоi скарги i пiдставою для проведення позаплановоi виiзноi перевiрки такого постачальника для з'ясування достовiрностi та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивiльно-правовою операцiiю.

Накладна не виписуiться, якщо обсяг разового продажу товарiв (робiт, послуг) не перевищуi двадцяти гривень, у разi продажу транспортних квиткiв та при виписуваннi готельних рахункiв.

При цьому пiдставою для збiльшення суми податкового кредиту i товарний чек, iнший розрахунковий або платiжний документ.

У разi iмпорту товарiв на митну територiю Украiни документом, що посвiдчуi право на отримання податкового кредиту, вважаiться вантажна митна декларацiя, оформлена вiдповiдно до вимог законодавства, яка пiдтверджуi сплату податку на додану вартiсть, або погашений податковий вексель.

Для операцiй, що оподатковуються або звiльненi вiд оподаткування, складаються окремi податковi накладнi, тобто, при одночасному продажу одному покупцю як оподатковуваних товарiв (робiт, послуг), так i таких, що звiльненi вiд оподаткування, продавець складаi окремi податковi накладнi (не допускаiться заповнення в однiй накладнiй одночасно графи 10 та граф 7, 8 i 9). Податкова накладна виписуiться на кожну повну або часткову поставку товарiв (робiт, послуг). У разi, коли частка товару (роботи, послуги) не мiстить вiдокремленоi вартостi, перелiк (номенклатура) частково поставлених товарiв зазначаiться в додатку № 1 до податковоi накладноi i в повнiй вартостi враховуiться у податковiй накладнiй та загальних податкових зобов'язаннях (додаток № 1 виписуiться у двох примiрниках, з яких оригiнал видаiться покупцю товарiв (робiт, послуг), а копiя залишаiться у продавця товарiв (робiт, послуг).

У разi, коли пiсля продажу товарiв (робiт, послуг) здiйснюiться будь-яка змiна суми компенсацii за продаж товарiв (робiт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарiв чи права власностi на такi товари, продукцiю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадiйним у порядку, визначеному законодавством Украiни, податок, нарахований у зв язку з таким продажем, перераховуiться вiдповiдно до змiн бази оподаткування. При цьому продавець зменшуi суму податкового зобов'язання на суму надмiрно нарахованого податку, а покупець вiдповiдно збiльшуi суму податкового зобов'язання на таку ж суму в перiод, протягом якого була зменшена сума компенсацiй продавцю. У зворотному порядку вiдбуваiться перегляд сум податкових зобов'язань при збiльшеннi суми компенсацii продавцю. При цьому продавець товарiв (робiт, послуг) виписуi розрахунок коригування кiлькiсних i вартiсних показникiв до податковоi накладноi у двох примiрниках за формою згiдно з додатком № 2 до податковоi накладноi.

Розрахунок коригування кiлькiсних i вартiсних показникiв до податковоi накладноi (далi в текстi - розрахунок коригування) може друкуватися полiграфiчним способом, за допомогою комп'ютера або iншим методом. Розрахунок коригування складаiться у двох примiрниках. Оригiнал розрахунку коригування надаiться покупцю товарiв (робiт, послуг). Копiя залишаiться у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так i продавцем зберiгаються в порядку, аналогiчному порядку збереження податкових накладних. Розрахунок коригування даi право покупцю, зареiстрованому як платник податку, на збiльшення чи зменшення податкового кредиту з вiдповiдним подальшим коригуванням податкового зобов'язання iз обов'язковим вiдображенням зазначених коригувань у книзi облiку придбання з вiд'iмним чи позитивним значенням. На титульному аркушi розрахунку коригування вказуiться, до якоi податковоi накладноi та за яким договором вносяться змiни. Розрахунок коригування складаiться виключно продавцем - особою, яка i платником податку, фiлiiю чи структурним пiдроздiлом, якому делеговано право виписки податковоi накладноi (вiдповiдно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облiк результатiв пiд час виконання договорiв про спiльну дiяльнiсть та вiдповiдальна за утримання та внесення податку до бюджету, iз обов'язковим включенням зазначених коригувань до змiни податкових зобов'язань та одночасним вiдображенням у книзi облiку продажу з вiд'iмним чи позитивним значенням. Продавцем присвоюiться номер розрахунку коригування, який маi вигляд дробу, чисельник якого вiдповiдаi порядковому номеру розрахунку, який реiструiться у окремому журналi, а знаменник - номеру податковоi накладноi.

Всi складенi примiрники податковоi накладноi пiдписуються особою, уповноваженою платником податку здiйснювати продаж товарiв (робiт, послуг), та скрiплюються печаткою такого платника податку тАФ продавця. Податкова накладна не пiдписуiться покупцем товарiв (робiт, послуг) i не скрiплюiться його печаткою.

Податкова накладна i базою для заповнення регiстрiв аналiтичного облiку розрахункiв з податку на додану вартiсть.

2.2 Аналiтичний i синтетичний облiк з ПДВ

Аналiтичний облiк податкових зобов'язань з ПДВ.

Пiд податковими зобов'язаннями з ПДВ розумiють загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку у звiтному перiодi, що визначена згiдно з Законом ВлПро податок на додану вартiстьВ».

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарiв (робiт, послуг) вважаiться дата, яка припадаi на податковий перiод, протягом якого вiдбуваiться будь-яка з подiй, що сталася ранiше:

- або дата зарахування коштiв вiд покупця (замовника) на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв (робiт, послуг), що пiдлягають продажу, а у разi продажу товарiв (робiт, послуг) за готiвковi грошовi кошти - дата iх оприбуткування в касi платника податку, а при вiдсутностi такоi - дата iнкасацii готiвкових коштiв у банкiвськiй установi, що обслуговуi плат ника податку;

- або дата вiдвантаження товарiв, а для робiт (послуг) тАУ дата оформлення документа, що засвiдчуi факт виконання робiт (послуг) платником податку.

У разi продажу товарiв (валютних цiнностей) або послуг з використанням торговельних автоматiв або iншого подiбного устаткування, що не передбачаi наявностi касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фiзичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважаiться дата виймання з таких торговельних апаратiв або подiбного устаткування грошовоi виручки.

Правила iнкасацii зазначеноi виручки встановлюються Нацiональним банком Украiни.

У разi коли продаж товарiв (робiт, послуг) через торговельнi автомати здiйснюiться з використанням жетонiв, карток або iнших замiнникiв гривнi, датою збiльшення валового доходу вважаiться дата продажу таких жетонiв, карток або iнших замiнникiв гривнi.

У разi коли продаж товарiв (робiт, послуг) здiйснюiться з використанням кредитних або дебетових карток, дорожнiх, комерцiйних, персональних або iнших чекiв, датою збiльшення податкових зобов'язань вважаiться або дата оформлення податковоi накладноi, що засвiдчуi факт надання платником податку товарiв (робiт, послуг) покупцю, або дата виписування вiдповiдного рахунка (товарного чека), залежно вiд того, яка подiя вiдбулася ранiше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лiзингодавця) для операцiй фiнансовоi оренди (лiзингу) i дата фактичного передання об'iкта фiнансовоi оренди (лiзингу) у користування орендарю (лiзингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разi продажу товарiв (робiт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштiв i дата надходження таких коштiв на поточний рахунок платника податку або дата отримання вiдповiдноi компенсацii у будь-якому iншому видi, включаючи зменшення заборгованостi такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при iмпортi товарiв i дата подання митноi декларацii iз зазначенням у нiй суми податку, що пiдлягаi сплатi. Датою виникнення податкових зобов'язань при iмпортуваннi робiт (послуг) i дата списання коштiв з розрахункового рахунку пл

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств

Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах