Основи аудиту
Тема 1: Сутнiсть, мета, завдання, функцii та органiзацiйнi форми фiнансово-господарського контролю
1. Виникнення та розвиток аудиту в системi фiнансово-господарського контролю (ФГК)
2. Сутнiсть аудиту, його мета i завдання
3. Класифiкацiя органiзацiйних форм аудиторського контролю
4. Мета i завдання внутрiшнього та зовнiшнього аудиту
Питання 1
Контроль як функцiя управлiння являi собою систему спостереження i перевiрки процесу функцiонування i фактичного стану керованого обтАЩiкту з метою визначення обгрунтованостi та ефективностi управлiнських рiшень, що приймаються, виявити вiдхилення вiд заданих параметрiв, усунути несприятливi ситуацii. Мета контролю полягаi у виявленнi вiдхилень фактичного стану обтАЩiкту контролю вiд тих характеристик i параметрiв, вiдповiдно до яких вiн маi функцiонувати, та приведення керованого обтАЩiкту до стiйкого стану за допомогою усiх економiчних, правових та соцiальних регуляторiв.
ФГК являi собою систему спостереження i перевiрки процесу функцiонування вiдповiдного обтАЩiкта в економiчнiй та соцiальнiй сферi суспiльства з метою встановлення вiдхилень вiд заданих параметрiв. Сутнiсть контролю полягаi в тому, що субтАЩiкт управлiння здiйснюi облiк i перевiрку того, як обтАЩiкт управлiння виконуi його настанови.
Пiд обтАЩiктами контролю розумiють не тiльки фiнансовi та господарськi операцii, а й дii посадових та матерiально вiдповiдальних осiб.
Завдання контролю визначаються його метою:
1) профiлактика i попередження вiдхилень;
2) виявлення вiдхилень в момент здiйснення операцii;
3) виявлення вiдхилень пiсля здiйснення операцii;
4) лiквiдацiя виявлених вiдхилень i порушень.
За видами (способом органiзацii) ФГК в Украiнi подiляiться на:
- державний тАУ контролюючими органами виступають Рахункова палата ВРУ, МФУ, ДПА, ДКРС Мiнiстерства фiнансiв, Державне казначейство, Фонд державного майна, Антимонопольний комiтет, НБУ тощо. Спецiалiзованими органами державного контролю i Держстандарт Украiни, Державний митний комiтет, Держспоживзахист, ДАРЖ, Державна пожежна iнспекцiя, Державна санiтарна iнспекцiя;
- мунiципальний тАУ здiйснюiться мiсцевими Радами народних депутатiв.;
- незалежний тАУ здiйснюiться незалежними аудиторами або аудиторськими фiрмами;
- контроль власника тАУ внутрiшньосистемний, внутрiшньогосподарський.
Видiляють наступнi форми ФГК, що вiдображають його неперервний характер:
- попереднiй (перспективний) контроль тАУ полягаi у попередженнi здiйснення незаконних дiй, прийняття економiчно недоцiльних рiшень та перешкоджаннi виникнення вiдхилень i здiйснення порушень;
- поточний (оперативний) контроль тАУ виявляi факти порушень та вiдхилень безпосередньо пiд час здiйснення операцiй;
- наступний (ретроспективний) контроль тАУ характеризуiться поглибленим вивченням фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства за минулий перiод, дозволяi викривати недолiки попереднього i поточного контролю за фактами операцiй, що вже вiдбулися.
У бiльшостi краiн з ринковою економiкою система фiнансового контролю складаiться з:
1) вищих органiв ДФК, якi пiдпорядковуються парламенту або президенту i контролюють видаткову частину державного бюджету;
2) податкового вiдомства, пiдпорядкованого уряду чи мiнiстерству фiнансiв, на яке покладаiться контроль за дохiдною частиною бюджету;
3) контрольно-ревiзiйних пiдроздiлiв у мiнiстерствах i вiдомствах, якi утримуються за рахунок бюджету i контролюють правильнiсть ними витрачання бюджетних коштiв;
4) незалежного аудиторського фiнансового контролю, який на договiрних засадах здiйснюi перевiрки фiнансовоi звiтностi на предмет правильностi та повноти розкриття iнформацii, що в нiй мiститься, дотримання законностi проведених господарських операцiй; надання консультацiй з питань оподаткування i фiнансiв пiдприiмствам i органiзацiям недержавного сектору економiки.
Питання 2
Аудит як професiйноi дiяльностi виник в Англii. Найбiльшого розвитку аудит набув у ХVРЖРЖ тАУ ХРЖХ ст. Це пояснюiться двома причинами:
1) фiнансовi кризи та хвилi банкрутств пiдвищили попит на бухгалтерiв-експертiв, якi б мали захищати iнтереси населення, кредиторiв шляхом встановлення персональноi вiдповiдальностi за подання iнформацii про банкрутства.
2) поява спiльних пiдприiмств.
Спочатку аудит в Британii розвивався за двома напрямками:
- перевiрка обраними представниками мешканцiв мiста правильностi фiскальноi полiтики урядових чиновникiв;
- перевiрка аудитором правильностi ведення облiку i обрахунку прибутку до оподаткування тих господарств, якi мали зобовтАЩязання зi сплати податкiв.
Поштовхом розвитку аудиту стало розмежування функцiй та iнтересiв мiж власниками i менеджерами. Щоб запобiгти зловживанням, приховуванню витрат i доходiв, неправильному розподiлу прибуткiв, навмисному iх присвоiнню найманими менеджерами власники мусили вдаватися до перевiрки фiнансовоi звiтностi незалежним аудитором.
Аудит тАУ це перевiрка даних бухгалтерського облiку i показникiв фiнансовоi звiтностi, субтАЩiкта господарювання з метою висловлення незалежноi думки аудитора про ii достовiрнiсть в усiх суттiвих аспектах та вiдповiднiсть вимогам законiв Украiни, ПСБО або iнших правил (внутрiшнiх положень субтАЩiктiв господарювання) згiдно iз вимогами користувачiв. Суттiвою i iнформацiя, якщо ii пропуск або неправильне вiдображення може вплинути на економiчнi рiшення користувачiв, прийнятi на основi фiнансових звiтiв
Аудиторський висновок про достовiрнiсть, повноту i вiдповiднiсть чинному законодавству фiнансовоi звiтностi повинен грунтуватися на аналiзi достатнього обсягу iнформацii щодо наслiдкiв ФГД, у тому числi на вивченнi бухгалтерськоi звiтностi та документiв, якi становлять комерцiйну таiмницю i не пiдлягають публiкацii.
При проведеннi аудиту повиннi бути чiтко окресленi межi вiдповiдальностi аудитора. Основний метод мiстить визначення господарськоi системи i перiоду часу. В бiльшостi випадкiв господарська система i юридичною особою, але в окремих випадках систему визначають як пiдроздiл, вiддiл або фiзичну особу. Типовим перiодом часу для виконання аудиту i рiк. Аудит може бути квартальним, мiсячним чи за увесь перiод iснування системи.
Для проведення аудиту повиннi iснувати iнформацiя у формi, що дозволяi ii перевiрити та стандарти (критерii), за допомогою яких аудитор може оцiнити цю iнформацiю. Прикладом iнформацii, що маi кiлькiсну оцiнку, може бути термiн виконання завдання, вартiсть контракту, фiнансова звiтнiсть компанii тощо. Критерii оцiнки iнформацii також можуть суттiво варiювати: примiром, вартiсть контракту можна порiвняти зi свiтовими цiнами, з цiнами попереднiх перiодiв, з контрактами конкурентiв тощо. Вибiр та механiзм використання критерiiв залежить вiд мети аудиту.
Пiд аудиторськими свiдоцтвами розумiють будь-яку iнформацiю, яку використовуi аудитор, щоб визначити ii вiдповiднiсть встановленим критерiям оцiнки повноти i достовiрностi даних, якi пiддаються кiлькiсному вимiрюванню. Свiдоцтва можуть набувати рiзних форм, включаючи уснi вiдповiдi клiiнтiв, письмовi контакти з третiми особами та особистi спостереження аудиторiв. Важливо отримати свiдоцтва, якiсть i обсяг яких будуть достатнiми для досягнення цiлей аудиту.
Аудитор повинен бути квалiфiкованим, щоб добре розумiти критерii та знати типи i кiлькiсть свiдоцтв, необхiдних йому для аналiзу i правильного складання висновку. Вiн також повинен мати незалежну позицiю, оскiльки для висновкiв та рiшень, якi повиннi бути прийнятi на пiдставi свiдоцтв, необхiднi неупереджена iнформацiя i обтАЩiктивне мислення. Незважаючи на те, що послуги аудитора оплачуi компанiя, вiн маю бути достатньо незалежним для проведення аудиту i на його результати зможуть покластися користувачi.
Висловлення про результати тАУ остання стадiя аудиту. Аудиторський висновок, який складаiться за наслiдками проведення аудиту може бути рiзним, але в усiх випадках вiн повинен iнформувати користувачiв про те, наскiльки повною, достовiрною та вiдповiдною чинному законодавству i iнформацiя, представлена у фiнансових звiтах компанii.
Аудит може проводитися з iнiцiативи господарюючих субтАЩiктiв, а також у випадках, передбачених чинним законодавством Украiни.
Проведення аудиту i обовтАЩязковим у випадках:
1) пiдтвердження достовiрностi та повноти рiчноi фiнансовоi звiтностi та консолiдованоi фiнансовоi звiтностi ВАТ, пiдприiмств тАУ емiтентiв облiгацiй, професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв, фiнансових установ та iнших субтАЩiктiв господарювання, звiтнiсть яких вiдповiдно до законодавства Украiни пiдлягаi офiцiйному оприлюдненню, за винятком установ i органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок Державного бюджету.
2) перевiрки фiнансового стану засновникiв банкiв, пiдприiмств з iноземними iнвестицiями, ВАТ (крiм фiзичних осiб), страхових i холдингових компанiй, iнститутiв спiльного iнвестування, довiрчих товариств та iнших фiнансових посередникiв;
3) емiтентiв цiнних паперiв при отриманнi лiцензii на здiйснення професiйноi дiяльностi на ринку цiнних паперiв.
Питання 3
Вiдповiдно до органiзацiйних принципiв i класифiкацiйних ознак аудит подiляiться на:
1) за способом органiзацii
- регламентований тАУ його проведення регламентуiться законодавством та нормативним актами, де визначено категорii пiдприiмств, якi пiдлягають обовтАЩязковому аудиту;
- договiрний тАУ обтАЩiкт аудиту, обсяг робiт, перiоди i термiни iх виконання обумовлюються угодою мiж субтАЩiктами господарювання i аудиторською фiрмою
- внутрiшнiй (вiдомчий) тАУ провадиться власником залежно вiд потреб управлiння;
- державний тАУ здiйснюiться аудиторськими пiдроздiлами ДПА для перевiрки повноти i своiчасностi нарахування та сплати податкiв до державного i мiсцевих бюджетiв платниками податкiв.
2) за обсягом перевiрки
- однопредметний тАУ дослiджуються питання одного виду аудиту, наприклад, платоспроможностi, правильностi нарахування резерву сумнiвних боргiв тощо;
- багатопредметний тАУ комплексний аудит стратегii управлiння субтАЩiктом господарювання;
- комiсiйний тАУ проводиться фахiвцями рiзних спецiальностей, при цьому узагальнення роблять в одному аудиторському висновку, який пiдписують усi аудитори, що брали участь в аудиторськiй перевiрцi;
3) за функцiями управлiння
- запобiжний тАУ аудит, який маi запобiгати рiзного роду конфлiктним ситуацiям у фiнансово-господарськiй дiяльностi (на стадii пiдготовки технологii виробництва до проведення маркетингових дослiджень). Як правило, проводиться внутрiшнiм аудитом.
- перманентний тАУ аудит, який проводиться безперервно в процесi ФГД з метою забезпечення менеджерiв iнформацiiю про вiдхилення вiд заданих параметрiв;
- ретроспективний тАУ здiйснюiться пiсля виконання господарських операцiй, як правило, за минулий звiтний перiод;
- стратегiчний тАУ аудит, який вирiшуi питання стратегii розвитку фiрми на перспективу;
4) за формою
- зовнiшнiй тАУ незалежний;
- внутрiшнiй тАУ пiдлеглий тiй фiрмi, в якiй вiн провадиться;
У свiтовiй практицi видiляють три типи аудиту.
1. Операцiйний (управлiнський) аудит тАУ це перевiрка процедур i методiв функцiонування господарськоi системи з метою оцiнки ii продуктивностi та ефективностi. В операцiйному аудитi перевiрки не обмежуються бухгалтерським облiком. Вони можуть включати оцiнку органiзацiйноi структури, комптАЩютерних операцiй, методiв виробництва, маркетингу та будь-якоi iншоi галузi, в якiй аудитор i компетентним.
2. Аудит на вiдповiднiсть проводиться за iнiцiативою керiвництва iз залученням незалежних експертiв з метою встановлення дотримання в господарськiй системi пiдприiмства специфiчних процедур i правил, якi приписанi персоналу адмiнiстрацiiю.
3. Аудит фiнансовоi звiтностi виконуiться для того, щоб визначити чи узгоджуiться зведена фiнансова звiтнiсть з вiдповiдними критерiями, що висуваються до неi за загальноприйнятими стандартами облiку. Аудит фiнансовоi звiтностi базуiться на припущеннi, що фiнансова звiтнiсть пiдприiмства буде використовуватися рiзними групами користувачiв у рiзних цiлях. Отже, бiльш ефективним i варiант, коли один аудитор проводить перевiрку i робить висновок, на який можуть покластися усi користувачi, анiж той, за якого кожний користувач проводив би свiй власний аудит.
РЖснують такi вiдмiнностi мiж операцiйним аудитом i аудитом фiнансовоi звiтностi:
1. Призначення аудиту.
При операцiйному аудитi дослiджуються продуктивнiсть i ефективнiсть господарськоi системи, при аудитi фiнансовоi звiтностi тАУ чи правильно вiдображенi в бухгалтерському облiку i фiнансовiй звiтностi господарськi операцii. Операцiйний аудит стосуiться перспектив господарськоi дiяльностi, аудит фiнансовоi звiтностi орiiнтуiться на минуле.
2. Надання висновку.
Операцiйний аудиторський висновок призначений, в першу чергу, для адмiнiстрацii. При аудитi фiнансовоi звiтностi висновок, як правило, публiкуiться.
3. Включення нефiнансових аспектiв.
Аудит фiнансовоi звiтностi обмежений фiнансовими проблемами. Операцiйний аудит стосуiться багатьох аспектiв ефективностi i продуктивностi господарськоi системи, у тому числi i нефiнансовоi, наприклад, ефективнiсть рекламноi кампанii.
Питання 4
Мета i завдання внутрiшнього аудиту полягаi у забезпеченнi збереження власностi, економному використаннi матерiальних, фiнансових i трудових ресурсiв, виконаннi завдань, нормативiв, правильностi ведення бухгалтерського облiку, складання фiнансовоi звiтностi тощо.
Метою i завданням зовнiшнього аудиту i пiдтвердження правильностi ведення облiку, складання звiтностi та оцiнка вiдповiдностi внутрiшнього аудиту полiтицi i метi дiяльностi субтАЩiкта господарювання.
Зовнiшнiй аудит субтАЩiктiв господарювання, де iснуi пiдроздiл внутрiшнього аудиту, з погляду iхньоi мети i завдання слiд розглядати як iдине цiле. Ця обставина маi велике значення для розвитку аудиторськоi дiяльностi в Украiнi. Вивчаючи свiтовий досвiд розвитку аудиту, передусiм необхiдно орiiнтуватися на внутрiшнiй аудит i органiзовувати його на пiдприiмствах за кращими свiтовими зразками. Внутрiшнiй аудит вирiшуi наступнi завдання:
- визначення системи контролю за активами, зобовтАЩязаннями та власним капiталом пiдприiмства;
- перевiрка вiдповiдностi цiii системи полiтицi пiдприiмства;
- здiйснення експертноi науково обгрунтованоi оцiнки ФГД;
- аналiз ситуацii ризику.
Перед зовнiшнiм аудитом стоять такi завдання:
- аналiз системи бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю;
- дослiдження фiнансовоi та операцiйноi iнформацii щодо ii вiдповiдностi визначеним критерiям;
- аналiз ефективностi та економiчностi управлiнських рiшень на рiзних рiвнях iх прийняття;
- розробка проектiв управлiнських рiшень;
- проведення фiнансового аналiзу;
- розробка стратегiчного прогнозу.
Зовнiшнiй аудит може бути добровiльним i обовтАЩязковим. ОбовтАЩязковiсть аудиту визначаiться обтАЩiктивними потребами реалiзацii концепцii пiдзвiтностi. Якiсний обтАЩiктивний аудит пiдвищуi ефективнiсть i прибутковiсть iнвестицiй, сприяi захисту iнтересiв бiзнесу i держави.
Тема 2: Органiзацiйно-економiчнi та правовi основи аудиторськоi дiяльностi в Украiнi
1. Свiтовi системи органiзацii i управлiння аудиторською дiяльнiстю
2. Органiзацiя та регламентацiя аудиту в Украiнi
3. Аудиторськi послуги
4. Нормативи аудиту
Питання 1
Досвiд краiн з розвиненою ринковою економiкою щодо питань органiзацii та регулювання процесiв, якi вiдбуваються на ринках аудиторських послуг, даi змогу виявити сукупнiсть елементiв системи органiзацii аудиторськоi дiяльностi, необхiдну i достатню для ефективного функцiонування такоi системи, а саме:
- закон про аудит;
- нормативний акт щодо обовтАЩязковостi аудиту;
- мiжнароднi або нацiональнi стандарти аудиту;
- орган управлiння системою органiзацii аудиторськоi дiяльностi, який маi представництва в регiонах краiни i штатний персонал;
- система пiдготовки, стажування i атестацii аудиторiв;
- державне лiцензування аудиторськоi дiяльностi;
- фiнансування системи органiзацii аудиторськоi дiяльностi;
- законодавче обмеження дiяльностi аудиторiв;
- контроль якостi роботи аудиторiв i дотримання учасниками ринку аудиторських послуг законодавчих i нормативних актiв з питань аудиту;
- наявнiсть обовтАЩязковоi системи принципiв i норм поведiнки аудиторiв.
У свiтовiй практицi iснують двi принциповi концепцii регулювання аудиторськоi дiяльностi. Перша концепцiя поширена в краiнах континентальноi РДвропи (ФРН, Францiя, Австрiя, РЖспанiя), де аудит орiiнтований головним чином на державнi органи, якi i основними користувачами аудиторських висновкiв. У цих краiнах аудиторська дiяльнiсть суворо регламентуiться централiзованими органами, на якi фактично покладаються функцii державного контролю за аудиторською дiяльнiстю.
Друга концепцiя розвинулася в англомовних краiнах (Великобританiя, США), де аудиторська дiяльнiсть i певною мiрою саморегульованою. Тут аудит орiiнтований переважно на потреби акцiонерiв, iнвесторiв, кредиторiв. Регулювання аудиторськоi дiяльностi в цих краiнах здiйснюiться, в основному, професiйними громадськими аудиторськими обтАЩiднаннями. При цьому аудиторськi органiзацii мають велику самостiйнiсть, самi здiйснюють пiдготовку аудиторiв, присвоюють iм вiдповiдну квалiфiкацiю i надалi стежать за тим, наскiльки сумлiнно i квалiфiковано аудитори виконують своi професiйнi обовтАЩязки.
Формування вищого керiвного органу зумовлюi рiвень державного впливу на регулювання аудиторськоi дiяльностi. У краiнах професiйного регулювання посади керiвникiв i виборними, а в краiнах державного регулювання керiвнi працiвники вищих органiв призначаються на посади державними органами.
Питання 2
Украiна належить до краiн переважно професiйного регулювання аудиторськоi дiяльностi. Аудит здiйснюiться незалежними особами тАУ аудиторами, якi можуть працювати самостiйно або в фiрмах i уповноваженi субтАЩiктами господарювання на його проведення.
Аудитором може бути громадянин Украiни, який маi квалiфiкацiйний сертифiкат на право здiйснення ним аудиторськоi дiяльностi на територii Украiни, що видаiться строком на 5 рокiв особам, якi мають стаж роботи за фахом (бухгалтера, ревiзора, юриста, фiнансиста, економiста або помiчника аудитора,) не менше 3 рокiв. В Украiнi iснуi 2 типи сертифiкатiв, якi засвiдчують право на здiйснення аудиту. Це сертифiкат серii тАЬАтАЭ тАУ на здiйснення аудиту пiдприiмств та господарських товариств, i сертифiкат серii тАЬБтАЭ тАУ на здiйснення аудиту банкiв. Аудиторам забороняiться займатися безпосередньо торговельною, виробничою та посередницькою дiяльнiстю, що не виключаi iх права отримувати дивiденди вiд акцiй та доходи вiд iнших корпоративних прав. Аудитор маi право займатися аудиторською дiяльнiстю iндивiдуально або створити фiрму.
Аудиторська фiрма тАУ це органiзацiя, яка займаiться виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторськi фiрми можуть створюватися на основi будь-яких форм власностi. Загальний розмiр частки засновникiв аудиторськоi фiрми, якi не i аудиторами, в статутному капiталi не може перевищувати 30%. Аудиторськiй фiрмi дозволяiться здiйснювати аудиторську дiяльнiсть лише за умови, якщо в нiй працюi хоча б один аудитор, який маi квалiфiкацiйний сертифiкат. Керiвником аудиторськоi фiрми може бути лише сертифiкований аудитор. Дiяльнiсть аудиторських фiрм державному управлiнню не пiдлягаi.
Аудиторська дiяльнiсть в Украiнi регулюiться професiйною органiзацiiю тАУ Аудиторською палатою Украiни (АПУ). Вона функцiонуi як незалежний самостiйний орган на засадах самоврядування. Головним завданням АПУ i сприяння розвитку аудиту в Украiнi, вирiшення на iдинiй методологiчнiй основi принципових питань аудиторськоi дiяльностi. АПУ:
- здiйснюi сертифiкацiю субтАЩiктiв, що мають намiр займатися аудиторською дiяльнiстю;
- вносить до Реiстру субтАЩiктiв аудиторськоi дiяльностi аудиторськi фiрми i аудиторiв;
- розглядаi скарги щодо дiяльностi окремих аудиторiв та аудиторських фiрм з питань iх компетенцii;
- застосовуi до аудиторiв заходи впливу за неналежне виконання своiх професiйних обовтАЩязкiв у виглядi попередження, зупинення дii сертифiката на термiн до 1 року або анулювання сертифiкацii;
- розробляi та затверджуi норми аудиторськоi дiяльностi, стандарти i методичнi рекомендацii на проведення аудиту;
- вивчаi ринок аудиторських послуг для задоволення його попиту;
- готуi пропозицii з питань розвитку аудиту в Украiнi та вносить iх на розгляд вiдповiдних iнстанцiй.
Питання 3
Характер робiт, якi виконуються аудиторськими фiрмами, визначаiться статутом i укладеними договорами. Крiм перевiрки повноти та достовiрностi фiнансовоi звiтностi субтАЩiктiв господарювання, аудиторськi фiрми надають аудиторськi послуги.
За вiдношенням до проведення обовтАЩязкового аудиту аудиторськi послуги подiляються на двi групи. До першоi групи вiдносять послуги, сумiснi з проведенням у господарюючого субтАЩiкта обовтАЩязковоi аудиторськоi перевiрки:
1) постановка бухгалтерського облiку (розробка облiковоi полiтики, вибiр форми бухгалтерського облiку тощо);
2) iнформацiйне забезпечення пiдприiмницькоi дiяльностi;
3) аналiз фiнансово-господарськоi дiяльностi;
4) комптАЩютеризацiя бухгалтерського облiку;
5) консультацiйнi послуги з бухгалтерського, податкового облiку, правового забезпечення, приватизацii, корпоратизацii;
6) оцiнка економiчних та iнвестицiйних проектiв;
7) представництво iнтересiв господарюючого субтАЩiкта за дорученням перед третiми особами;
8) експертне обслуговування (попередня експертиза укладених угод);
9) проведення семiнарiв, пiдвищення квалiфiкацii, навчання персоналу;
10) науковi розробки, видання методичних посiбникiв i рекомендацiй тощо.
До другоi групи вiдносяться послуги, не сумiснi з проведенням у господарюючого субтАЩiкта обовтАЩязковоi аудиторськоi перевiрки:
- ведення i вiдновлення бухгалтерського облiку;
- складання податкових декларацiй i фiнансовоi звiтностi.
За метою i цiльовою спрямованiстю супутнi аудиту послуги подiляються на:
В· послуги дii тАУ послуги зi створення документацii, що не розроблена господарюючим субтАЩiктом;
В· послуги контролю тАУ послуги з перевiрки документацii на предмет ii вiдповiдностi встановленим вимогам, контроль ведення бухгалтерського облiку i складання фiнансовоi звiтностi;
В· iнформацiйнi послуги тАУ послуги з пiдготовки усних або письмових консультацiй.
Класифiкацiя аудиторських послуг у рiзних краiнах може дещо вiдрiзнятися вiд вищенаведеноi, але види таких послуг аналогiчнi. Наприклад, аудиторськi фiрми США надають послуги наступних категорiй:
1) послуги свiдоцтва тАУ це послуги, при наданнi яких аудиторська фiрма видаi письмовий висновок з висловленням думки, що стосуiться твердження, вiдповiдальнiсть за яке несе клiiнт. Це може бути статистика виконання iнвестицiй, оглядова перевiрка фiнансовоi звiтностi тощо;
2) податковi послуги тАУ пiдготовка аудиторською фiрмою податкових декларацiй для клiiнта, консультацiй з питань оподаткування;
3) консультацiйнi послуги для адмiнiстрацii, якi дозволяють здiйснювати бiзнес бiльш ефективно (маркетингова стратегiя, полiпшення органiзацiйноi структури тощо);
4) бухгалтерськi послуги.
Питання 4
Аудит належить до високоiнтелектуальних видiв дiяльностi. Робота аудитора, яку спрямовано на пiдвищення ii ефективностi та унiфiкацiю аудиторськоi практики, регламентуiться вiдповiдними стандартами. В таких видах дiяльностi як аудит регламентацiя носить переважно рамковий характер, тобто стосуiться переважно не змiсту дiяльностi, а умов ii здiйснення, оформлення процесу цiii дiяльностi та ii результатiв, вiдносин працiвника iз зовнiшнiм середовищем.
Мiжнародна федерацiя бухгалтерiв називаi аудиторськi регламенти мiжнародними нормативами аудиту i супутнiх робiт. Пiд нормативами (стандартами) аудиту розумiють загальнi керiвнi матерiали та основнi принципи, яких необхiдно дотримуватися аудиторам у виконаннi iх обовтАЩязкiв з перевiрок завершеноi фiнансовоi звiтностi. Нормативи аудиту i мiнiмально необхiдними стандартами роботи аудитора. РЖснування аудиторських нормативiв не означаi, що аудитор повинен слiпо iх наслiдувати. Якщо аудитор вважаi, що вимоги нормативу неможливо виконати, то будуть виправданi його альтернативнi дii. Але це переносить тягар вiдповiдальностi на самого аудитора, тобто нормативи аудиту, як правило, виконуються, але якщо не виконуються, то це маi бути аргументовано.
Розробкою нормативiв аудиту займаються професiйнi органiзацii: на мiжнародному рiвнi тАУ Мiжнародна федерацiя бухгалтерiв, в США тАУ Американський iнститут присяжних (сертифiкованих) бухгалтерiв, в Украiнi тАУ Аудиторська палата Украiни.
Аудиторськi стандарти можна умовно подiлити на три групи:
1) загальнi тАУ присвяченi висвiтленню питань забезпечення додержання основних принципiв та органiзацii аудиторськоi дiяльностi (рiвень пiдготовки аудитора, його професiоналiзм та компетентнiсть, забезпечення незалежностi оцiнки, правова основа стосункiв аудитора з клiiнтом тощо);
2) робочi тАУ регламентують планування роботи аудитора, порядок проведення перевiрки, змiст контрольно-аналiтичних процедур, критерii оцiнки системи внутрiшнього контролю, способи отримання суттiвоi iнформацii про обтАЩiкт аудиту вимiрювання аудиторського ризику тощо;
3) стандарти звiтностi тАУ призначенi для визначення загальних правил складання i подання аудиторського висновку, його видiв та змiсту. Крiм того, даними стандартами встановлюiться необхiднiсть розкриття iнформацii про характер аудиторськоi перевiрки i ступiнь вiдповiдальностi аудитора.
Тема 3: Предмет i метод аудиторськоi дiяльностi
1. Предмет i обтАЩiкти аудиту. Вiдмiнностi аудиту вiд ревiзii
2. Метод та методичнi прийоми аудиторського контролю
Питання 1
Предметом аудиту i стан економiчних, органiзацiйних iнформацiйних та iнших характеристик системи, що знаходяться у сферi аудиторськоi оцiнки. Пiд станом обтАЩiкта контролю розумiють параметри та характеристики, за якими можна робити висновки про нормальне або аномальне функцiонування обтАЩiкта контролю. Видiляють такi параметри як:
1) законнiсть тАУ змiст господарських операцiй, дii посадових осiб не суперечать дiючим нормативним i законодавчим актам;
2) збереженiсть тАУ стан цiлiсностi i неушкодженостi;
3) достовiрнiсть тАУ iснування пiдтвердження даних фiнансовоi звiтностi юридично правильно складеними документами;
4) правильнiсть тАУ ступiнь дотримання принципiв пiд час здiйснення розрахункiв, визначення економiчного змiсту господарських операцiй;
5) доцiльнiсть тАУ спрямованiсть господарських операцiй на виконання завдань, що стоять перед пiдприiмством, за умов дотримання законностi
6) додержання стандартiв i норм облiку i аудиту.
Предмет аудиторськоi дiяльностi маi багато спiльного з предметом ревiзii.
Ревiзiя тАУ це процес системного дослiдження ФГД пiдприiмств, органiзацiй та установ на предмет дотримання ними законодавства з питань економiки, фiнансiв, оподаткування, достовiрнiсть облiку та звiтностi з метою виявлення нестач, розкрадань та присвоiння грошових коштiв i матерiальних цiнностей, а також профiлактики i попередження подiбних зловживань.
Спiльнi та вiдмiннi риси аудиту та ревiзii
| Ознака | Аудит | Ревiзiя |
| Предмет | Фiнансово-господарська дiяльнiсть пiдприiмств |
| Мета | Оцiнка повноти, достовiрностi i законностi облiку та звiтностi, дiагностування i попередження передкризових ситуацiй та банкрутства пiдприiмств усiх форм власностi. | Виявлення розкриття нестач, розтрат, крадiжок товарно-матерiальних i грошових цiнностей, попередження фiнансових зловживань на пiдприiмствах державного сектору. |
| ОбтАЩiкти | Стан облiку та звiтностi, система внутрiшнього контролю, iнформацiйнi системи | Стан облiку та звiтностi, збереження державноi власностi |
| СубтАЩiкт | Аудиторськi фiрми, аудитори | Ревiзори Державноi контрольно-ревiзiйноi служби |
| Методичнi прийоми | Способи та прийоми документального i фактичного контролю |
| Джерела iнформацii | Нормативно-правова i фактографiчна база |
| Обсяг дослiдження | Вiдповiдно договору на аудиторську перевiрку | Комплексне дослiдження фiнансово-господарськоi дiяльностi |
| Порядок органiзацii | Проводиться на пiдставi укладеного договору з клiiнтом щороку або раз на три роки; iнiцiативний аудит тАУ за бажанням замовника у будь-який час | Проводиться на пiдставi наказу керiвника контрольно-ревiзiйноi служби; перiодичнiсть тАУ раз на рiк, за дорученням правоохоронних органiв тАУ у будь-який час. |
| Результат | Аудиторський висновок | Акт ревiзii |
| Користувачi iнформацii | Власники пiдприiмства, кредитори, податковi органи | Керiвник пiдприiмства, адмiнiстрацiя, вищестоящi та правоохороннi органи |
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях
Амортизация и износ основных средств
Амортизация основных средств
Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах