Основи рацiонального харчування

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЖменi О.О. Богомольця

Кафедра ботанiки та фармакогнозii

Курсова робота

Харчування

Киiв - 2010

План

Вступ

Основи рацiонального харчування

Алiментарнi захворювання

Особливостi харчування населення в Украiнi, його негативнi наслiдки

ГМ продукти

Фреши

Вiтамiни

Висновки

Лiтература

ВСТУП

Основою всiх життiвих процесiв органiзму людини i постiйний обмiн речовин мiж органiзмом i навколишнiм середовищем. РЖз довкiлля людина споживаi кисень, воду i харчовi продукти. Роль iжi полягаi в поповненнi енергii i тканинних елементiв, необхiдних для росту, розвитку i функцiонування органiзму, забезпечення обмiнних процесiв, нормального стану здоров'я i працездатностi. Саме завдяки харчуванню забезпечуiться безперервнiсть перебiгу двох протилежних i взаiмопов'язаних процесiв асимiляцii i дисимiляцii.

У рiзнi iсторичнi часи склад iжi й характер харчування змiнювались залежно вiд розвитку виробничих сил суспiльства, клiмато-географiчних умов, напрямку господарськоi дiяльностi тощо. Характер харчування населення формувався поступово залежно вiд економiчного i культурного рiвня розвитку краiни з урахуванням нацiональних звичаiв i особливостей.

Продукти харчування i рослинного i тваринного походження. Найбiльш розповсюдженi продукти рослинного походження: злаковi й продукти iх переробки, овочi, фрукти, ягоди, гриби. До продуктiв тваринного походження вiдносять м'ясо, рибу, яйця, молоко i молочнi продукти. Харчовий рацiон людини складаiться iз харчових продуктiв, якi мiстять бiлки, жири, вуглеводи, вiтамiни, мiнеральнi солi i в достатнiй кiлькостi воду. Поiднання харчових продуктiв у рацiонi повинно бути в такiй кiлькостi, щоб воно забезпечувало всi фiзiологiчнi потреби органiзму.

Харчування i основною бiологiчною потребою людини. Узагальнюючи своi уявлення про роль харчування, видатний росiйський фiзiолог РЖ.П.Павлов зробив висновок, що iжа уособлюi собою життiвий процес в усьому його об'iмi тАУ вiд найелементарнiших фiзiологiчних властивостей органiзму, аж до найвищих проявiв людськоi натури".

Неправильне харчування впливаi на розвиток органiзму, знижуi його захиснi сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.РЖ. Смоляр вважаi, що бiльше нiж половина випадкiв передчасноi смертi (до 65 рокiв) чоловiкiв i жiнок в Украiнi зумовлена хворобами, у виникненнi яких харчування вiдiграi важливу роль.

ОСНОВИ РАЦРЖОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

Рацiональне харчування (ratio тАФ розумний) тАФ це фiзiологiчно повноцiнне харчування здорових людей iз врахуванням iх вiку, статi, характеру працi та iнших факторiв. Рацiональне харчування сприяi збереженню здоровтАЩя, опiрностi шкiдливим факторам навколишнього середовища, високiй фiзичнiй та розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю. Вимоги до рацiонального харчування складаються iз вимог до:

1) харчового рацiону;

2) режиму харчування;

3) умов прийому iжi.

Вимоги до харчового рацiону:

1) енергетична цiннiсть рацiону повинна покривати енергозатрати органiзму;

2) належний хiмiчний склад тАФ оптимальна кiлькiсть збалансованих мiж собою поживних речовин;

3) добра засвоюванiсть iжi, яка залежить вiд ii складу i способу приготування;

4) високi органолептичнi властивостi iжi (зовнiшнiй вигляд, консистенцiя, смак, запах, колiр, температура);

5) рiзноманiтнiсть iжi за рахунок широкого асортименту продуктiв i рiзних прийомiв iх кулiнарноi обробки;

6) здатнiсть iжi (склад, обтАЩiм, кулiнарна обробка) створювати вiдчуття насичення;

7) санiтарно-епiдемiчна безпечнiсть.

Режим харчування включаi час i кiлькiсть прийомiв iжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоiмкiстю, хiмiчним складом i масою по прийомах iжi. Умови прийому iжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд iжi факторiв. [40]

АЛРЖМЕНТАРНРЖ ЗАХВОРЮВАННЯ

Класифiкацiя алiментарних захворювань (за Б.Л. Смолянським)

Хвороби i синдроми недостатнього харчування.

1. Бiлково-енергетична недостатнiсть (БЕН): слабко виражена, помiрна, важка (РЖтАФIII ступенi БЕН); алiментарний маразм, затримка фiзичного розвитку внаслiдок БЕН.

2. Бiлкова недостатнiсть, уключаючи квашiоркор.

3. Вiтамiнна недостатнiсть: вiтамiну А тАФ ксерофтальмiя, включаючи ВлкурячуВ», або нiчну, слiпоту, iншi прояви; вiтамiну D тАФ рахiт активний, вiддаленi наслiдки рахiту, остеомаляцiя; вiтамiну С тАФ цинга; тiамiну тАФ берi-берi; нiацину тАФ пелагра; рибофлавiну тАФ арибофлавiноз; вiтамiну В12 тАФ анемiя, включаючи пернiцiозну анемiю, або анемiю АддiсонатАФБiрмера; фолату, включаючи фолатдефiцитну анемiю; вiтамiнiв В6, Е, К, пантотеновоi кислоти, бiотину.

4. Мiнеральна недостатнiсть: залiза (залiзодефiцитнi стани, включаючи анемiю); йоду (ендемiчний зоб, уключаючи природжену недостатнiсть йоду, або кретинiзм); фтору ( гiпофтороз, включаючи карiiс зубiв); цинку (гiпоцинкоз, уключаючи хворобу Прасада); селену (гiпоселеноз, уключаючи хворобу Кешана); недостатнiсть кальцiю, фосфору, магнiю, натрiю, хлору, мiдi, хрому, марганцю.

5. Недостатнiсть незамiнних (есенцiальних) полiненасичених жирних кислот (ПНЖК).

6. Не уточненi види недостатнього харчування (харчових волокон, окремих амiнокислот тощо).

Хвороби i синдроми надмiрного харчування.

1. Енергетична надмiрнiсть харчування тАФ алiментарне (екзогенно-конституцiональне) ожирiння РЖтАФIV ступеня.

2. Синдром бiлковоi надмiрностi харчування.

3. Синдром надмiрностi ПНЖК.

4. Вiтамiнна надмiрнiсть тАФ гiпервiтамiнози А i D; гiперкаротинодермiя; неуточненi тАФ вiтамiну С, нiацину тощо.

5. Мiнеральна надмiрнiсть: фтору (флюороз); селену (селеном); молiбдену (молiбденова подагра); кобальту (кобальтова мiокардiопатiя); залiза (гемосидероз); кальцiю, фосфору, натрiю тощо.

Неуточненi тАФ ендемiчний деформуючий остеоартроз, або хвороба КашинатАФБека (можливо, мiнеральний полiмакро- i мiкроелементоз).

Серед хронiчних захворювань, поширених у свiтi, алiментарна патологiя посiдаi провiдне мiсце тАФ нею ураженi сотнi мiльйонiв людей. Найбiльше значення за глобальною поширенiстю i впливом на здоров'я i тривалiсть життя мають бiлково-енергетична i бiлкова недостатнiсть, залiзодефiцитнi анемii, ендемiчний зоб, авiтамiнози, особливо рахiт i ксерофтальмiя, ожирiння.

За даними Всесвiтньоi органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ), на земнiй кулi бiльш нiж 800 млн. чоловiк хронiчно недоiдають i мають той або iнший ступiнь бiлково-енергетичноi або бiлковоi недостатностi, бiля 1500 млн. осiб страждають на залiзодефiцитну анемiю, майже у 250 млн. чоловiк виявлений ендемiчний зоб, а бiля 20 млн. мають церебральнi порушення, у тому числi кретинiзм, спричиненi дефiцитом йоду у харчуваннi. У зв'язку з недостачею вiтамiну А у iжi бiльш нiж 13 млн. дiтей ураженi ксерофтальмiiю i щорiчно майже 0,5 млн. з них частково або повнiстю утрачають зiр.

Експерти ВООЗ вiдзначають, що недостатнi харчування i голод залишаються найважливiшими економiчними i медико-соцiальними проблемами у багатьох частинах свiту. Полярною проблемою i енергетичне надмiрне харчування i пов'язане з ним алiментарне ожирiння, на яке страждають у промислове розвинутих краiнах 20тАФ25% дорослих i 5тАФ 10% дiтей. Алiментарнi захворювання, спричиненi недостатнiм i надмiрним харчуванням, у тiй або iншiй формi iснують у кожнiй краiнi. У краiнах, що розвиваються, переважають алiментарнi захворювання, спричиненi недостатнiм харчуванням, однак окремi групи населення страждають на ожирiння. У той же час у промислове розвинутих краiнах патологiя, спричинена недостатнiм харчуванням, спостерiгаiться як серед малозабезпечених верств населення, так i серед людей, котрi мають матерiальнi можливостi для вiльного вибору харчових продуктiв, але допускають вiдхилення вiд рацiонального харчування через недостатнi гiгiiнiчне виховання, низьку Влкультуру харчуванняВ».

Розглянутi положення на прикладi залiзодефiцитноi анемii наведенi у таб.1.

Таблиця 1. Частота залiзодефiцитноi анемii залежно вiд регiону, вiку i статi (данi ВООЗ, 1990)

У цiлому в промислове розвинутих краiнах, у тому числi в Украiнi, з алiментарноi патологii в основному зустрiчаються ожирiння, залiзодефiцитнi стани, в тому числi анемiя, i гiповiтамiнози. Спорадично зустрiчаються первинна бiлково-енергетична або бiлкова недостатнiсть i авiтамiнози, в окремих мiсцевостях тАФ ендемiчний зоб, зокрема у Захiднiй Украiнi. У разi погiршення соцiально-економiчного стану у будь-якiй краiнi спостерiгаiться рiст алiментарноi патологii у зв'язку з дефiцитом у харчуваннi повноцiнних тваринних бiлкiв, вiтамiнiв i деяких мiнеральних речовин.

ОСОБЛИВОСТРЖ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАРЗНИ ТА РЗХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я

Повноцiнне рацiональне харчування, як доведено свiтовим медичним досвiдом i численними науковими дослiдженнями, i фундаментом профiлактики багатьох неiнфекцiйних захворювань. Доведено, що рiвень здоров'я на 50% залежить вiд соцiально-економiчних умов i способу життТСя, найважливiшою складовою якого i харчування.

Свiтова санiтарна статистика свiдчить, що понад 170 млн дiтей у свiтi мають низьку масу тiла, з них щорiчно помирають 3 млн осiб. За даними ВООЗ, смерть вiд низькоi маси тiла кожного року забираi у

дiтей з бiдних сiмей 130 млн рокiв здорового життя. Водночас, понад 1 млрд дорослого населення планети мають надлишкову масу тiла, бiльше 300 млн страждають на ожирiння.

Через нерацiональне харчування вiдбуваiться втрата 4,5% здорових рокiв життя внаслiдок передчасноi смертностi та iнвалiдностi.

Досвiд багатьох краiн свiту переконливо свiдчить, що послiдовна комплексна державна полiтика в галузi харчування, спрямована на забезпечення всiх груп населення повноцiнним, рацiональним харчуванням, даi позитивнi результати в зниженнi рiвня захворюваностi i полiпшення показникiв здоров'я населення.

В Украiнi актуальнiсть проблем, пов'язаних з якiстю та характером харчування, визначаiться низькою спроможнiстю бiльшостi населення у забезпеченнi повноцiнного харчового рацiону, стiйкими порушеннями структури харчування, значним поширенням алiментарно залежноi патологii. Бiльш як половина випадкiв передчасноi смертi (до 65 рокiв) чоловiкiв i жiнок зумовленi хворобами, повтАЩязаними з нездоровим харчуванням.

Неприпустимо низьким i рiвень освiти населення з питань здорового, рацiонального та лiкувально-профiлактичного харчування. Важливим завданням у сферi збереження i змiцнення громадського здоров'я та забезпечення майбутнього Украiни, i вдосконалення державноi полiтики у сферi харчування населення та забезпечення рацiонального збалансованого харчування, особливо пiдростаючого поколiння.

Метою дослiдження було вивчення стану, тенденцiй та медико-соцiальних аспектiв проблеми харчування в Украiнi та РДвропi.

Матерiали та методи. Було здiйснено аналiз вiтчизняноi та зарубiжноi лiтератури з проблеми харчування, статистичноi iнформацii бази даних тАЮЗдоровтАЩя для всiхтАЭ РДРБ ВООЗ та офiцiйних статистичних матерiалiв Центру медичноi статистики МОЗ Украiни за 1990-2008 роки. Статистичну обробку та математичний аналiз отриманих матерiалiв дослiдження здiйснено з застосуванням програми тАЬEXCELтАЭ i статистичного аналiзу.

Харчування населення тАУ це глобальна соцiально-економiчна проблема, вирiшення якоi, потребуi консолiдацii зусиль на свiтовому, регiональному та нацiональному рiвнi. Найважливiшим аспектам проблеми харчування людства були присвяченi численнi мiжнароднi форуми останнiх десятилiть, зокрема Римська мiжнародна конференцiя, П'ятдесят третя та П'ятдесят п'ята (2000, 2002) сесii Всесвiтньоi асамблеi охорони здоров'я, Глобальний форум з питань продовольства (Марокко, 2002) та iн. На Самiтi Тисячолiття (2002 р.) було проголошено вiсiм найважливiших першорядних цiлей у розвитку людства, що мають бути досягненi до 2015 р. Чотири з них стосуються безпосередньо охорони здоров'я, а першi двi спрямованi на забезпечення добробуту та харчування: викорiнення злиднiв i голоду, продовольче забезпечення i харчування. Резолюцiiю Тисячолiття поставлено за мету зменшити наполовину вiдсоток людей, якi живуть за межею бiдностi, та людей, якi страждають вiд недоiдання [ 2,6-13,15,21-23,29,32-34].

На свiтовому рiвнi були визначенi такi основнi проблеми у сферi харчування, що потребують вирiшення: наявнiсть харчових продуктiв у достатнiй кiлькостi; доступнiсть iх для всiх верств населення; безпечнiсть для здоров'я та рацiональнiсть харчування.

Вплив харчових чинникiв на здоровтАЩя та проблеми незбалансованого нерацiонального харчування повтАЩязанi як з недостатнiм, так i з надмiрним споживанням певних харчових iнгредiiнтiв, недостатнiм надходженням в органiзм окремих мiкроелементiв, недостатньою чи надлишковою калорiйнiстю iжi [5,7,9]. Зокрема, дефiцит iжi або брак ii рiзноманiтностi можуть стати причиною недостатностi харчування i пов'язаних з цим захворювань. Разом з тим, переiдання, як одна з форм неправильного харчування, сприяi виникненню багатьох хронiчних неiнфекцiйних хвороб.

Недостатнi харчування, як i надмiрне споживання харчових продуктiв i важливою проблемою громадського здоров'я. Встановлено, що небезпечне та незбалансоване харчування зумовлюi досить значний тягар хвороб, який становить 9,7% вiд загального показника DALI (вiд числа рокiв життя, втрачених внаслiдок передчасноi смертi, а також прожитих з iнвалiднiстю).

Щорiчно близько 2,7 млн. смертей у свiтi спричиняють хвороби, повтАЩязанi з недостатнiм споживанням фруктiв та овочiв. Населення розвинених краiн споживаi багато висококалорiйних жирiв i цукру, що сприяло поширенню ожирiння. Незбалансоване харчування стало причиною ожирiння не тiльки серед забезпечених людей, але й серед осiб з низькими доходами. Основною соцiальною вiдмiннiстю в якостi харчування i вiдмiнностi в джерелах поживних речовин [7,9,10,14-16,20,24].

У краiнах РДвропейського регiону ВООЗ маi мiсце нерацiональне незбалансоване харчування, зi значною диференцiацiiю споживання окремих харчових продуктiв та калорiйностi харчового рацiону. У бiдних прошаркiв населення харчування частiше всього складаiться з бiльш дешевих перероблених i консервованих харчових продуктiв замiсть свiжоi iжi. У людей з низькими доходами менше можливостей для забезпечення здорового харчування [3,4]. В багатьох краiнах не дотримуються рекомендованi експертами ВООЗ норми споживання населенням овочiв i населенням овочiв i фруктiв (400 г на добу) не дотримуються. Зокрема в краiнах Пiвденноi РДвропи однiiю особою протягом дня споживаiться в середньому 272 г овочiв i фруктiв, краiнах Балтii тАУ 374, Азербайджанi, Молдовi, Украiнi тАУ 254, Казахстанi, Киргизстанi i Узбекистанi тАУ лише 199 г. Середня кiлькiсть калорiй на 1 особу на день (ккал) у краiнах РДвропейського регiону ВООЗ становить 3301,6 ккал, РДС тАУ 3501,6 ккал; краiнах СНД тАУ 2944 ккал.

Водночас протягом останнiх рокiв у бiльшостi краiн спостерiгаiться збiльшення рiвнiв середньоi кiлькостi калорiй на 1 особу на день (ккал).

Правильне харчування i добре налагоджене постачання продуктами i одним з ключових умов забезпечення полiпшення здоров'я i благополуччя.

За даними ВООЗ майже 4% населення РДвропи страждаi на ожирiння, що пiдвищуi ризик розвитку цукрового дiабету у 100 разiв i на 8-10 рокiв скорочуi тривалiсть життя. Проблема ожирiння коштуi деяким краiнам до 7% вiд загальноi суми бюджетних асигнувань на охорону здоровтАЩя. Доведено наявнiсть прямого звтАЩязку мiж споживанням насичених жирiв i рiвнем холестерину, та як наслiдок тАУ пiдвищеним ризиком розвитку хронiчних хвороб. Йододефiцитнi стани, такi як ендемiчний зоб, гiпотирiоз, порушення розумового розвитку спостерiгаються у 130 млн. жителiв РДвропейського регiону ВООЗ [12-15,34-35].

Аналiз сучасного стану харчування населення Украiни протягом 1990-2008 рр. свiдчить про наявнiсть негативних тенденцiй у станi харчування населення, що характеризуються, перш за все, зменшенням калорiйностi рацiонiв населення, змiнами iх структури за рахунок скорочення споживання переважноi бiльшостi харчових продуктiв i харчових речовин (бiлкiв, амiнокислот, жирiв, вiтамiнiв, мiнеральних речовин), дефiцитом трьох незамiнних амiнокислот (триптофана, метiонiна i валiна), що може негативно впливати на бiосинтез гемоглобiну, викликати порушення дiяльностi нервовоi системи, обмiнних процесiв, фiзичного розвитку, зниження iмунiтету, i спричинювати розвиток алiментарно зумовлених хвороб (анемiю, ендокриннi хвороби, алiментарну дистрофiю й iншi хвороби).

За 1990-2008 роки вiдбулося виразне зменшення споживання населенням усiх харчових продуктiв, за винятком олii та iнших рослинних жирiв, овочiв i баштанних культур. Так, в 1,3 разу зменшилося споживання населенням таких харчових продуктiв як м'ясо i мтАЩясопродукти, цукор, хлiб i хлiбнi продукти, в 1,8 разу тАУ молока i молочних продуктiв. Водночас у 2008 р. практично не змiнилося проти даних 1990 р. споживання картоплi, риби i рибопродуктiв, уживання фруктiв, ягiд, горiхiв, винограду скоротилося на 8,5%, проте вживання олii та iнших рослинних жирiв зросло на 29,3%, овочiв i баштанних культур тАУ на 27,5% [7,30-32].

У споживаннi продуктiв харчування продовжуi зберiгатися диференцiацiя мiж домогосподарствами, розташованими у сiльських та мiських поселеннях, з дiтьми та без дiтей, найменш та найбiльш забезпеченими домогосподарствами. Так, за даними обстеження домогосподарств у 2008 р. встановлено, що як i в попереднi роки сiльськi жителi споживають менше порiвняно з мiськими:

м'яса та м'ясопродуктiв тАУ в 1,4 разу, риби та рибопродуктiв тАУ в 1,2 разу, яiць тАУ в 1,1 разу, майже вдвiчi менше тАУ фруктiв, ягiд, горiхiв та винограду. Водночас у сiльських домогосподарствах споживають бiльше таких харчових продуктiв: картоплi тАУ в 1,5 разу, хлiба та хлiбних продуктiв тАУ в 1,4 разу, цукру тАУ на 12,1%.

Про несприятливий стан харчування дитячого населення свiдчить iстотна рiзниця по всiх показниках споживання продуктiв харчування в домогосподарствах з дiтьми та без дiтей (у середньому за мiсяць у розрахунку на одну особу, кг).

Найбiльш вагому рiзницю у харчуваннi домогосподарств з дiтьми та без дiтей встановлено щодо таких харчових продуктiв як риба та рибопродукти (1,6 разу), цукор, олiя (1,5 разу), хлiб i хлiбопродукти, м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молочнi продукти, овочi i баштаннi (1,4 разу).

Оцiнка харчового статусу дорослого населення Украiни в сучасних соцiальноекономiчних умовах показала, що енергетично адекватним i харчування у 52,3 % обстежених, недостатню енергетичну цiннiсть рацiонiв виявлено у 9,3 % осiб, надлишкову тАУ у 38,4 % осiб. Привертаi увагу бiльша розповсюдженiсть надлишкового енергетичного харчування серед мiського населення, у 42,4 % яких зареiстровано пiдвищений iндекс маси тiла, для сiльських мешканцiв цей показник становить 34,5 %. Серед осiб з надлишковою масою тiла виявлено 14,8% з ожирiнням РЖРЖ та РЖРЖРЖ ступеню. Надлишкова маса тiла та ожирiння бiльш притаманна жiночiй популяцii нiж чоловiчiй.

Встановлено розбiжностi в енергетичнiй цiнностi рацiонiв обстежених у рiзнi перiоди року. Енергетична цiннiсть зимово-весняних рацiонiв дещо вища (у чоловiкiв на 10,3 %, у жiнок тАУ на 14,4 %), нiж енергетична цiннiсть лiтньо-осiннiх рацiонiв. Проте харчування чоловiкiв найбiльш активноi вiковоi групи

18-29 рокiв характеризуiться енергетичною недостатнiстю, дефiцит якоi досягав 17,3%. Цей дефiцит бiльший серед сiльського населення цiii ж вiковоi групи. Середня енергетична цiннiсть зимово-весняних рацiонiв харчування жiнок усiх вiкових груп вiдповiдала фiзiологiчним потребам та була зниженою в лiтньо-осiннiй перiод.

Встановлено вiдповiднiсть макронутрiiнтного складу харчових рацiонiв усiх вiкових груп, як чоловiчоi, так i жiночоi популяцii за середнiми значеннями фiзiологiчним потребам за вмiстом бiлка, проте вiн був надлишковим за вмiстом жирiв та недостатнiм за вмiстом вуглеводiв у чоловiкiв та недостатнiм за вмiстом вуглеводiв у жiнок. Протягом 1990-2008 рр. вдвiчi зросла захворюванiсть населення на ендокриннi хвороби, розлади харчування та порушення обмiну речовин тАУ вiд 590,7 до 1146,8 на 100 тис. населення та в 2,7 разу iх поширенiсть тАУ вiд 2948,3 до 8049,6 на 100 тис. населення.

В останнi десятилiття серед населення Украiни, як i багатьох економiчно розвинених краiн свiту спостерiгаiться виразна тенденцiя до набирання зайвоi маси тiла та поширення ожирiння. Протягом останнiх десятилiть поширенiсть ожирiння в багатьох краiнах РДвропи зросла в 3 рази i за прогнозними розрахунками кiлькiсть осiб, що страждають на ожирiння, на перiод до 2010 року може збiльшитися на 20 млн. За статистичними даними в Украiнi ожирiння спостерiгаiться у 20,4% жiнок та 11% чоловiкiв. поширенiсть прогресуi з вiком як у чоловiчiй, так i в жiночiй популяцii, сягаючи при цьому найбiльших значень у старших вiкових групах, понад 50 рокiв. Так, 30% населення Украiни у вiцi вiд 25-30 рокiв страждаi на вказану патологiю i майже 50% у вiцi 45-50 рокiв. Це пов'язано не тiльки з тим, що у бiльшостi населення харчовий рацiон складаiться з дешевоi, некорисноi iжi, а й з патологiчними порушеннями центральноi нервовоi системи, з гормональними зрушеннями, кiлькiсть яких пiсля Чорнобильськоi катастрофи значно зросла. При цьому, необхiдно брати до уваги i генетичну схильнiсть до повноти. Щорiчно з приводу ожирiння здiйснюiться 1,0 тис. первинних звернень в лiкувально-профiлактичнi заклади [10,17,21,25]. Особливу тривогу викликаi зростання поширеностi ожирiння серед дитячого населення. Якщо у 1995 р. показник ожирiння становив 7,1 на 1000 дiтей у вiцi до 14 рокiв, то у 2008 р. тАУ 11,9 вiдповiдно. У 2008 р. в краiнi нараховувалося 98,8 тис. дiтей з ожирiнням. Найбiльш оптимальним вiком для профiлактики ожирiння вважаiться перiод вiд 5 до 12 рокiв, проте виявлена у вiцi до 12 рокiв надмiрна маса тiла даi пiдстави прогнозувати надмiрну масу тiла та ожирiння в наступнi роки [27,33].

Поширенiсть хвороб ендокринноi системи i розладiв харчування в дiтей 0тАУ17 рокiв в Украiнi коливалася впродовж 2002-2006 рр. у середньому в межах 102тАУ105 на 1 тис. дитячого населення. Аналiз частоти поширеностi i захворюваностi на ожирiння в дiтей, якi мешкають у рiзних регiонах Украiни показав, що найвищi значення цього показника спостерiгаються в центральних областях, а найнижчi тАФ у пiвнiчних.

Проблема ожирiння призводить до серйозних економiчних наслiдкiв у звтАЩязку зi зниженням продуктивностi працi i рiвня доходiв населення.

Продовжуi зростати захворюванiсть та поширенiсть серед населення й iнших хвороб, виникнення яких також певною мiрою зумовлено харчовими чинниками i розладами харчування, зокрема хвороб органiв травлення, системи кровообiгу, онкологiчних захворювань. Так, у 2008 р. по медичну допомогу з приводу хвороб органiв травлення звернулося вдвiчi бiльше осiб, нiж у 1990 р. (вiдповiдно (17636,3 та 8979,1 на 100 тис. населення). Рiвень захворюваностi населення краiни на хвороби органiв травлення становив у 2008 р. 5363,6 на 100 тис. населення. Негативнi тенденцii спостерiгаються щодо захворюваностi та поширеностi серед населення хвороб системи кровообiгу. Про це свiдчать зростання захворюваностi населення на хвороби системи кровообiгу у 2008 р. в 2,4 разу. проти даних 1990 р. до 5363,6 на 100 тис. населення (1990 р. тАУ 2214,2 на 100 тис. населення) та поширеностi цих хвороб у 2,1 разу тАУ вiд 17489,3 до 8049,6 на 100 тис. населення [27-33].

ГМ ПРОДУКТИ

Генетично модифiкованi органiзми (трансгени, ГМО) - це органiзми (бактерii, рослини, тварини), в якi були штучно, неможливим у природi способом, впровадженi гени iнших органiзмiв.

ГМО об'iднують три групи органiзмiв - генетично модифiкованi мiкроорганiзми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).

Коротка iсторiя виникнення генетично модифiкованих органiзмiв.

Витоки розвитку генноi iнженерii рослин лежать в 1977 роцi, коли i вiдбулося вiдкриття, яке дало змогу використовувати грунтовий мiкроорганiзм Agrobacterium tumefaciens як знаряддя введення чужих генiв в iншi рослини.

У 1987 роцi були проведенi першi польовi випробування генетично модифiкованих сiльськогосподарських рослин. Як пiдсумок - помiдор, стiйкий до вiрусних iнфекцiй.

У 1992 р. у Китаi почали вирощувати тютюн, який Влне боявсяВ» шкiдливих комах.

Але початок масового виробництва модифiкованих продуктiв поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помiдори сорту FlavrSavr, якi не псувалися пiд час перевезення. Це помiдори з вiдкладеним дозрiванням, якi зберiгаються близько пiвроку при температурi 14-16 градусiв. Дозрiвання вiдбуваiться при примiщеннi його в кiмнатну температуру.

1994-й вважаiться офiцiйним роком народження ГМ-продуктiв.

У 1995 роцi американська компанiя-гiгант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини було запроваджено чужорiдний ген для пiдвищення здатностi культури протистояти бур'янам.

В результатi зараз iснуi картопля, яка мiстить гени земляноi бактерii, що вбиваi колорадського жука, стiйка до посух пшениця, до якоi вживили ген скорпiона, помiдори з генами морськоi камбали, соя та полуниця з генами бактерiй.

Список рослин, якi вирощують iз застосуванням методiв генноi iнженерii дуже великий. До нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огiрок, пшениця, соя, рис, жито i безлiч iнших сiльськогосподарських рослин.

Для чого вони потрiбнi?

Мета одержання генетично змiнених органiзмiв - полiпшення корисних характеристик вихiдного органiзму-донора i зниження собiвартостi продуктiв.

Генетично модифiкованi органiзми використовуються в прикладнiй медицинi з 1982 р., коли був зареiстрований як лiки людський iнсулiн, що одержаний за допомогою генетично модифiкованих бактерiй. В даний час генетично модифiкованi органiзми широко використовуються у фундаментальних i прикладних наукових дослiдженнях. За допомогою ГМО дослiджуються закономiрностi розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старiння i регенерацii, вивчаiться функцiонування нервовоi системи, вирiшуiться ряд iнших актуальних проблем бiологii та медицини. Але найбiльшого поширення набули генетично модифiкованi рослини. Саме вони на сьогоднi викликають найбiльше суперечок, якi пов'язанi з ГМО.

Трансгеннi рослини дають бiльш високу врожайнiсть, можуть мати новi властивостi, пiдвищену декоративну i харчову цiннiсть. ГМ-сорти стiйкi до гербiцидiв, несприятливого клiмату, псування при зберiганнi, стресiв, хвороб i шкiдникiв. Крiм того, звичнi продукти можна надiлити якимись новими властивостями. Наприклад, створенi кава без кофеiну, полуниця з меншим вмiстом цукру, рис з пiдвищеним вмiстом залiза.

У 2006 роцi ГМ-культури вирощували в 22 краiнах свiту, серед яких Аргентина, Австралiя, Канада, Китай, Нiмеччина, Колумбiя, РЖндiя, РЖндонезiя, Мексика, Пiвденна Африка, РЖспанiя, США.

Основнi свiтовi виробники продукцii, що мiстить ГМО, - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).

В Украiнi, згiдно з даними Державного комiтету з питань технiчного регулювання та споживчоi полiтики, 1 млн. га полiв засiяно генетично модифiкованою соiю, картоплею, кукурудзою, рiпаком, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифiкованi рослини в нашiй краiнi заборонено.

Прихильники застосування генетично модифiкованих органiзмiв стверджують, що ГМО - iдиний порятунок людства вiд голоду. За прогнозами вчених, населення Землi до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловiк, природно, виникаi необхiднiсть подвоiння, а то й потроiння свiтового виробництва сiльськогосподарськоi продукцii. Для цiii мети генетично модифiкованi сорти рослин вiдмiнно пiдходять - вони стiйкi до хвороб i погоди, дозрiвають швидше i довше зберiгаються, вмiють самостiйно виробляти iнсектициди проти шкiдникiв. ГМ-рослини здатнi рости i приносити добрий врожай там, де ВлстарiВ» сорти просто не могли вижити через певнi погоднi умови.

Проте вченими доведено, що споживання в iжу продуктiв, що мiстять ГМО, викликаi:

Харчовi ризики

тАв У першу чергу вживання ГМ-продуктiв загрожуi ослабленням iмунiтету. У результатi безпосередньоi дii трансгенних бiлкiв з'являiться можливiсть виникнення алергiчних реакцiй. Вплив нових бiлкiв, якi продукують вбудованi гени, невiдомо. Людина iх ранiше нiколи не вживала i тому невiдомо, чи i вони алергенами.

тАв Також у людини з'являiться стiйкiсть до антибiотикiв, що зробить процес лiкування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослина впроваджуiться ген, що вiдповiдаi за стiйкiсть до антибiотикiв в якостi гена-маркера. Багато ГМ-види мiстять гени антибiотичною резистентностi. Якщо такий ген резистентностi передасться хвороботворних бактерiй, то вони отримають iмунiтет проти дii антибiотикiв. Таким чином, лiкування звичайними антибiотичними засобами стаi менш ефективним. Уже, на жаль, вiдомi випадки загибелi людей з цiii причини.

тАв У людини порушуiться здоров'я у зв'язку з накопиченням в органiзмi гербiцидiв, тому що ГМ-продукти мають властивiсть iх акумулювати.

тАв РЖснуi можливiсть вiддалених канцерогенних ефектiв (небезпеку ракових захворювань).

Перш за все, варто забезпечити безпеку дiтей. Тому що в зростаючому органiзмi ГМО можуть вести себе найбiльш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктiв краще обiйтися жiнкам, якi планують вагiтнiсть i годують груддю. Крiм того, дуже уважними до вмiсту ГМО варто бути людям, схильним до алергii i до повноти.

Екологiчнi ризики

тАв РЖснуi реальна небезпека зникнення багатьох видiв рослин, тому що для генних модифiкацiй вибирають буквально пару сортiв i працюють тiльки з ними.

тАв Технологiя створення генномодифiкованих продуктiв вкрай недосконала, тому очевидно, що такi продукти несуть в собi непередбачувану небезпеку.

У 1998 роцi у Великобританii проводились дослiдження впливу геномодифiкованого картоплi на здоров'я людини. У 2003-2004 роках iталiйськi вченi дослiджували геномодифiковану сою, а в 2005-2006 роках тим же займалися вченi в Росii. В Австралii перевiрки був пiдданий геномодифiковану горох. Результати всiх дослiджень показали, що ГМ-продукти негативно впливають на живий органiзм.

тАв Також вченi проводять пряму залежнiсть мiж вживанням у iжу трансгенiв i погiршенням здоров'я людства в останнi десять рокiв (ожирiння, зростання онкологiчних захворювань, рiзного виду алергii).

Росiйський вчений РДрмакова РЖ.В. проводила дослiдження про вплив геномодифiкованоi соi на щурiв. В експериментi щурам включали сою в денний рацiон за два тижнi до спаровування. У результатi була виявлена висока смертнiсть крисят (понад п'ятдесят вiдсоткiв), а що залишилися в живих пацюки вже не вiдтворили на свiт потомство. Також були помiченi негативнi змiни у внутрiшнiх органах тварин. Вiдзначалися також величезнi змiни негативного характеру у внутрiшнiх органах щурiв. Все це даi пiдставу припустити глобальне руйнування бiсофери в результатi безплiддя в майбутньому.

Чи можна вiдрiзнити модифiкованi фрукти й овочi вiд натуральних?

Чистенькi, що мало вiдрiзняються один вiд одного бульби картоплi чи помiдори iдеально правильноi форми - привiд задуматися. Адже вiрна ознака натуральноi природноi продукцii - наявнiсть у загальнiй масi ВлпроiденiВ» комахами i гнилих примiрникiв.

ГМ-продукти комахи не iдять нiколи! Якщо розрiзати натуральний помiдор чи полуницю - вони вiдразу дадуть сiк, ненатуральнi зберiгають форму.

На жаль, на смак i на запах присутнiсть ГМ-iнгредiiнтiв визначити неможливо - виявити ГМО в продуктах харчування дозволяють тiльки сучаснi методи лабораторноi дiагностики.

Найпоширенiшi ГМ сiльськогосподарськi рослини:

Соя, кукурудза, рапс (канола), помiдори, картопля, цукровий буряк, полуниця, кабачки, папайя, цикорiй, пшениця.

Вiдповiдно iснуi велика вiрогiднiсть зустрiти ГМО в продуктах, якi виробляють iз застосуванням цих рослин.

Чорний список продуктiв, у яких використовують ГМО частiше всього:

ГМ соя може входити до складу хлiба, печива, дитячого харчування, маргарину, супiв, пiцци, iжi швидкого приготування, м'ясних продуктiв (наприклад, вареноi ковбаси, сосисок, паштетiв), борошна, цукерок, морозива, чiпсiв, шоколаду, соусiв, соiвого молока i т.д.

ГМ кукурудза (маiс) може бути в таких продуктах як iжа швидкого приготування, супи, соуси, приправи, чiпси, жуйка, сумiшi для тiстечок.

ГМ крохмаль може мiститися в бiльшому спектрi продуктiв, у тому числi i в тих, якi люблять дiти, наприклад, в йогуртах.

70% популярних марок дитячого харчування мiстять ГМО.

Близько 30% кави на украiнському ринку - генетично модифiковане. Та ж ситуацiя з чаiм.

Генетично модифiкованi харчовi добавки та ароматизатори:

Е101 i Е101 (В2, рибофлавiн) - додаiться в кашi, безалкогольнi напоi, дитяче харчування, продукти для схуднення.

Е150 (карамель);

Е153 (карбонат);

Е160а (бета-каротин, провiтамiн А, ретинол);

Е160b (аннатто);

Е160d (лiкопiн);

Е234 (низин);

Е235 (натамiцин);

Е270 (молочна кислота);

Е300 (вiтамiн С - аскорбiнова кислота);

з Е301 по Е304 (аскорбати);

з Е306 по Е309 (токоферол / вiтамiн Е);

Е320 (ВНА);

Е321 (ВНТ);

Е322 (лецитин);

з Е325 по Е327 (лактати);

Е330 (лимонна кислота);

Е415 (ксантин);

Е459 (бета-циклодекстрин);

з Е460 по Е469 (целюлоза);

Е470 i Е570 (солi та жирнi кислоти);

ефiри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b);

Е481 (стеароiл-2-лактилат натрiю);

з Е620 по Е633 (глютамiнова кислота i глютомати);

з Е626 по Е629 (гуанiлова кислота i гуанiлати);

з Е630 по Е633 (iнозинова кислота та iнозинати);

Е951 (аспартам);

Е953 (iзомальт);

Е957 (тауматiн);

Е965 (малтiнол).

Найбiльше ГМО виявлена в ковбасних виробах (до 85%), а знайти сосиски або ковбаску без трансгенiв - це практично диво. На другому мiсцi щодо вмiсту ГМО розташувалося дитяче харчува

Вместе с этим смотрят:

10 интересных фактов о пищевых продуктах окружающих человека

Development of technology of crude smoked sausage

Алкогольные напитки

Анализ ведения технической документации на предприятиях питания

Анализ качества молочнокислых йогуртов