Перекладацька адаптацiя та типологiя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
КРИВОРРЖЗЬКИЙ РЖНСТИТУТ
КРЕМЕНЧУЦЬКОГО УНРЖВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМРЖКИ,
РЖНФОРМАЦРЖЙНИХ ТЕХНОЛОГРЖЙ РЖ УПРАВЛРЖННЯ
Гуманiтарний факультет
Кафедра фiлологii
Дипломна робота спецiалiста
на тему:
Перекладацька адаптацiя та типологiя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
за спецiальнiстю 7.030507 тАЬПерекладтАЭ
Виконавець:
студентка курсу
групи ФП-05з
Коваленко В.В.
Кривий Рiг
2010
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДIЛ 1. ПРАГМАТИКА, ТЕКСТ, ДИСКУРС
РОЗДРЖЛ 2. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ КАУЗАЛЬНИХ ТАКСИСРЖВ З КОНЕКТОРАМИ DA, WEIL, DENN
РОЗДРЖЛ 3. КАУЗАЛЬНРЖ ТАКСИСИ В ПРАГМАЕПРЖСТИМРЖЧНОМУ ПЕРЕКЛАДРЖ
ВИСНОВКИ
БРЖБЛРЖОГРАФРЖЯ
ДОДАТКИ
РЕЗЮМЕ
ВСТУП
Виникнення наприкiнцi XX столiття проблеми "лiнгвiстичноi iнтерпретацii людини" [Алексеева 2004] спричинило бiльш тiсну взаiмодiю лiнгвiстики з iншими антропоорiiнтованими дисциплiнами й подальше проникнення лiнгвiстичноi iнформацii в iншi галузi знань. Зазначений процес сприяв актуалiзацii в науковому просторi лiнгвiстики тексту, семiотики, лiнгвопрагматики, теорii комунiкацii та мiжкультурноi комунiкацii зокрема, теорii перекладу, теорii дискурсу, методологiчна база яких будуiться з урахуванням екстралiнгвiстичних чинникiв, а саме: розвитку засобiв комунiкацii, зв'язку, iнформацiйних технологiй, глобалiзацii, унiверсалiзацii тощо [Бiлова 2002].
Зрозумiло, що така парадигма пiдходiв потребувала вирiшення цiлоi низки питань щодо розмежування понятiйного апарату, визначення методологiчних i лiнгвiстичних засад, розробки концептуальноi та термiнологiчноi метамов. РЖнтегративна сутнiсть лiнгвiстичноi теорii тексту, комунiкацii, лiнгвiстики дискурсу, а в нашому випадку - й теорii перекладу, вимагаi урахування диференцiйного об'iкту iх дослiдження, а саме дискурсу.
Дискурс як комунiкативний процес окреслено формулою "текст i дiя" [Арутюнова 1990:136-137]. У цьому вiдношеннi вартим уваги в дискурсi з прагматичноi точки зору вбачаiться комунiкатор (або адресант) i текст, змодельований з огляду на модель свiту аудиторii, а не на iндивiдуального реципiiнта Реально комунiкатор (адресант) передаi не повiдомлення, iнформацiю, а "ключ", що урухомлюi психологiчнi механiзми соцiуму, максимально вiдповiднi запрограмованiй ним моделi поведiнки. Зазначений пiдхiд до опису дискурсу сповна вiдповiдаi дотепнiй фразi М.Фуко тАУтАЬ..говорити можна не все, говорити можна не про все, говорити можна не всiм i не за всяких обставинтАЭ [Фуко 1996:51]. Наведене твердження цiлком справедливе щодо роботи перекладача, який особливо пiд час трансляцii прагматичних текстiв i дискурсiв, повинен зробити свiдомий вибiр мiж перекладацькими й адаптивними стратегiями залежно вiд типу дискурсу /тексту, близькостi/ дальностi мов, культур i врахування ймовiрноi, прогнозованоi реакцii аудиторii.
Дискурс тАУ медiатор мiж аудиторiiю та текстом [Новикова 2005]. Саме цим пояснюiться й вибiр матерiалом нашого дослiдження прагматичних текстiв полiтичного й релiгiйного дискурсiв. Обидва дискурси можна зарахувати до розряду найбiльш культурно специфiчних дискурсiв тому, що саме вони в повному обсязi реалiзують iдеологiчну й iсторично та нацiонально обумовлену складову певноi культури.
Функцiональний подiл iдеологii на свiтську й релiгiйну сфери реалiзуiться принципом секуляризацii та передбачаi iх диверсифiкацiю, закрiплену в термiнах культури. Поняття свiтськоi культури ТСрунтуiться на рацiональних розмiрковуваннях, базою яких i "продуктивнi досягнення й вiдкриття науки та спростування рiзноманiтних релiгiйних культiв" [Хоруженко 1997:431]. У процесi iсторичного розвитку релiгiя, не вiдмовляючись вiд вирiшення свiтоглядних завдань, набуваi все бiльш виразних соцiально-регулятивних i загальноiдеологiчних функцiй. Саме тому уможливлюiться принципове розмежування (свiтськоi) культури й релiгii за принципом конвенцii, запропонованим А. Флiiром: "у культурi домiнуi соцiальна конвенцiя мiж людьми, що виражаiться переважно формою традицii, а в релiгii дii сакральна конвенцiя (договiр) мiж Богом i людьми, виражена певною формою самого релiгiйного вчення" [Флiiр 2000: 227].
Таким чином, iдеологiя вбачаiться системою формування моделей полiтичних правових, моральних, релiгiйних, естетичних i фiлософських поглядiв соцiуму, концептуальна структура якоi бiльшою мiрою визначаi прагматичнi, соцiокультурнi характеристики дискурсiв. Термiнами лiнгвiстичноi прагматики, iдеологiя формуi прагматичне за своiю сутнiстю певне комунiкативне поле, що, з одного боку конденсуi всi ймовiрнi дискурси / тексти, групуi iх за двома напрямами функцiонування - свiтським i релiгiйним, а, з iншого боку, генеруi, породжуi новi прагматексти в межах дискурсiв, пiдкоряючись системi (зовнiшнiх i внутрiшнiх) заборон i виняткiв.
Опозицiю "свiтський - релiгiйний" може бути уточнено з позицiй аналiзованих дискурсiв як "соцiальний - релiгiйний", оскiльки полiтичний дискурс реалiзуi найвищу соцiальну владу, а релiгiйний - найвищу сакральну владу. Зрозумiло, що мiра реалiзацii влади по-рiзному актуалiзуiться в усiх типах текстiв, що мiстяться в дискурсi, проте найяскравiше вона виявляiться в прагматичних типах текстiв. Це пояснюiться тим, що прагматекст - це тип тексту, спрямований на змiну поведiнки адресата. Завдання прагматексту полягаi не лише в тому, що адресат маi зрозумiти текст i вiдчути його (iнформативна функцiя), а перш за все в тому, щоб адресат дiяв згiдно з програмою, запропонованою адресантом (волюнтативна, директивна функцii). Зазначений пiдхiд обумовив вибiр парадигми прагматичних типiв текстiв в обох дискурсах, а саме: словниковоi статтi як типу тексту, навчального типу тексту, публiчного виступу (полiтична промова, проповiдь), рекламний тип тексту. Проте, якщо набiр прагматичних типiв текстiв обох дискурсiв збiгаiться i в обох дискурсах реалiзуiться концептосфера влади, постаi питання: чи iснуi суттiва вiдмiннiсть у функцiонуваннi полiтичного й релiгiйного дискурсiв, i як це спiввiдноситься з проблемами вибору для перекладача мiж власне перекладацькими й адаптивними стратегiями?
РЖнтерпретацiя та iдентифiкацiя полiтичного й релiгiйного дискурсiв як "соцiальний - релiгiйний" безпiдставнi без урахування одного з основоположних чинникiв перекладознавства - асиметрii культур. РЖнакше кажучи, перекладацька адаптацiя нездiйсненна без урахування специфiки аудиторii - "своii" або "чужоi", на яку розраховано дискурс / текст, обраноi мети i результату, очiкуваного адресантом.
ОбтАЭiктом роботи i каузальнi таксиси з конекторами da, weil, denn у сучаснiй нiмецькiй мовi.
Предметом роботи виступаi дискурсивно-прагматичний аспект функцiонування каузальних таксисiв у нiмецькiй мовi.
Актуальнiсть роботи визначаiться такими моментами. Причинно-наслiдковi зв'язки завжди привертали до себе увагу дослiдникiв найрiзноманiтнiших галузей знання - фiлософii (П.В. Алексеiв, A.B. Панiн, О.В. Маслiiва та iн.), логiки (И.Л. Вайсгербер, В.З. Панфiлов, Р.РЖ. Павiльонiс та iн.) тощо; не обходить iх увагою i лiнгвiстична наука, дослiджуючи iх в рiзних аспектах. Не зважаючи на те, що вивченню складних речень з каузальними конекторами присвячена значна кiлькiсть робiт як вiтчизняних (A.B. Шишкiна, О.РЖ. Москальська, С.М. Патiш та iн.). так i зарубiжних (У. Енгель, П. Айзенберг, Г. Вайнрiх та iн.) авторiв, однак у бiльшостi з них розглядаються головним чином структурнi та семантичнi особливостi цих речень. На сьогоднiшнiй день зазначенi сполучники не розглядались нi з прагматичного погляду, нi з позицiй iх дискурсивно-комунiкативного потенцiалу. Беручи до уваги все вищеперераховане, а також те, що прагматика i однiiю iз найбiльш перспективних галузей сучасного мовознавства, ми обрали для нашого дослiдження саме прагматичний аспект складних речень з конекторами da, weil, denn.
Мета роботи полягаi в дослiдженнi прагматичного аспекту складних речень з конекторами da, weil, dennу дискурсi. Цiй метi пiдпорядкованi наступнi завдання:
а) вивчення концептiв прагматика, текст, дискурс у сучасних лiнгвiстичнихтеорiях.
б) опис лiнгвопрагматичних особливостей складних речень з каузативнимиконекторами da, weil, denn
в)дослiдження прагмаепiстемiчноi специфiки нiмецьких каузальних таксисiв.
Для вирiшення завдань, поставлених у роботi, використовувалися методи опису, порiвняння, статистичного та системного аналiзу, а також низка методiв та прийомiв дискурсивного та комунiкативного аналiзу.
Матерiалом роботи послужили оригiнальнi нiмецькомовнi дискурси трьох функцiональних стилiв:
а)ВаВаВаВаВа художнiй стиль: Т. Storm ("Der Schimmelreiter"), F. Kafka ("DieVerwandlung", "Der Prozess"), H. Böll ("Die verlorene Ehre der Katharina Blum").H.G. Konsalik ("Westwind aus Kasachstan");
б)газетно-публiцистичний стиль: електронна версiя журналу "Stern" (2008, 2009);
в)науковий стиль: електронна версiя фахового журнал}' з психологii"Psychologieheute" (2008, 2009).
За допомогою сучасних комп'ютерних програм методом суцiльноi вибiрки iз зазначених джерел були виписанi усi речення з конекторами da, weil, denn. Також були використанi дискурси розмовного стилю.
Наукова новизна роботи полягаi у встановленнi статусу складних речень з конекторами da, weil, dennу дискурсi як прагматизованiй формi тексту; визначеннi модифiкацiй каузальностi та можливостей прагматичноi корекцii у даних нiмецьких таксисах; розробцi комунiкативно-прагматичноi класифiкацii цих складних речень; вивченнi прагмаепiстемiчних особливостей каузальних таксисiв iз конекторами da, weil, denn.
Практична значимiсть роботи полягаi в тому, що проведенi в нiй дослiдження та отриманi результати можуть бути використанi при пiдготовцi лекцiйних курсiв та семiнарських занять з теоретичноi граматики, а також спецкурсiв щодо прагматичного аспекту граматичних явищ у нiмецькiй мовi.
Робота складаiться з трьох роздiлiв. Перший роздiл присвячений розгляду прагматики як науковоi дисциплiни лiнгвiстичного циклу, а також вивченню понять "текст" та "дискурс" i виявленню рiзницi мiж ними; другий i третiй роздiли i послiдовною розробкою прагматичного аспекту складних речень з конекторами da, weil, dennна матерiалi дискурсiв рiзних функцiональних стилiв. Грутуючись на одержаних результати про вживанiсть дослiджуваних конекторiв, iх емфатичнiй силi, прагматичних значеннях, ми встановили статус складних речень з даними конекторами дискурсi як прагматизованiй формi тексту. Ми дослiдили модифiкацii каузальностi та можливостi прагматичноi корекцii у дослiджуваних таксисах, запропонували нову типологiю даних речень, а саме: комунiкативно-прагматичну. На пiдставi встановлених прагмаепiстемiчних особливостей складних речень з конекторами da, weil, dennнами були виявленi можливостi даних каузальних таксисiв як компонентiв ментальноi граматики. Крiм того, були визначенi напрямки розвитку тенденцii порушення нормативноi конструкцii у пiдрядних реченнях з конектором weil. "Висновки" i остаточною авторською концепцiю.
Вместе с этим смотрят:
A history of the english language