РЖсторiя ракетобудування Украiни

Вступ

Актуальнiсть теми: Украiна тАУ одна з небагатьох краiн свiту, в якiй авiакосмiчна промисловiсть маi досить високий рiвень розвитку. В наш час велике значення в життi всього людства маi авiацiя i космонавтика.

Безперечно, причетнiсть краiни до цивiлiзованого свiту визначаiться ще й рiвнем ii участi в авiакосмiчнiй дiяльностi. А на планетi не так уже й багато держав, якi могли б конкурувати з Украiною у сферi авiакосмiчних технологiй. Це свiдчить про те, що за роки незалежностi вона не лише зберегла величезний потенцiал, який дiстався у спадок пiсля розвалу Союзу, а й значно примножила його. Власне, авiакосмiчна галузь Украiни i однiiю з небагатьох, якi забезпечують сталий розвиток нашоi економiки, i маi реальнi перспективи виходу на мiжнароднi ринки високотехнологiчноi продукцii. Причини такого успiху в тому, що нинi наша держава маi всi складовi тАУ наукову, технологiчну, виробничу i кадрову тАУ для здiйснення повномасштабних авiацiйних чи космiчних проектiв.

Мета i завдання роботи полягаi у теоретичному обТСрунтуваннi таких питань: Украiнськi сторiнки в iсторii космонавтики; Потенцiал космiчноi промисловостi; Технологiя; Перспективи космiчноi промисловостi.

Об'iктом дослiдження i космiчна галузь Украiни.

Предметом дослiдження i ракетобудування, як одна з важливих складових цiii галузi.

Методи дослiдження: методологiчною основою роботи i iсторикологiчний та системно-структурний пiдходи для аналiзу явищ i процесiв.

Джерельною та статистичною базою i лiтература представлена в бiблiографiчному списку.

1. Украiнськi сторiнки в iсторii космонавтики

Перша сторiнка украiнськоi космонавтики була написана ще 1881 року, коли виходець iз мiста Короп, що на Чернiгiвщинi, Микола Кибальчич запропонував оригiнальний проект лiтального апарату, який призначався для польоту людини в космос.

Минаi майже пiвсторiччя, й у 1916 роцi уродженець Полтави Олександр Шаргей (у 1921 роцi вiн буде змушений змiнити iм'я та прiзвище на ВлЮрiй КондратюкВ») починаi розробляти тему космiчних польотiв. Вислiдом цих роздумiв був самобутнiй проект польоту на Мiсяць та iншi небеснi тiла. Опублiкувати його вiн змiг лише власним коштом тАУ у невеликiй книзi ВлЗавоювання мiжпланетних просторiвВ», яка побачила свiт у Новосибiрську в 1929 роцi. Здавалося б, i цей проект залишиться нереалiзований. Але коли спецiалiсти Нацiонального агентства США з космiчних дослiджень готували висадку людини на Мiсяць, вони пригадали i використали iдею Кондратюка-Шаргея: на Мiсяць спускаiться лише мiсячний модуль, а космiчний корабель чекаi на нього на довколомiсячнiй орбiтi. За визнанням самих американцiв, такий пiдхiд дозволив зекономити не один мiльйон доларiв. Рiвно сорок рокiв чекав уже опублiкований тАУ пiсля 12 рокiв ВлвилежуванняВ» тАУ проект своii реалiзацii.

Та практичне ракетобудування в Украiнi розпочалося набагато ранiше. У 1815 роцi зайнявся розробкою бойових ракет iще один полтавчанин тАУ Олександр Засядько. Його ракети лiтали, хоч i не набагато, але все ж далi, нiж найкращi тодiшнi iвропейськi зразки, iх широко використовували пiд час воiнних дiй. Ракетнi установки Засядька стояли на кораблях Дунайськоi флотилii та Чорноморського флоту. Були у Засядька i прототипи легендарних ВлкатюшВ» часiв Другоi свiтовоi вiйни: великi станини на 36 ракет. РЖз яких можна було зробити залп.

Значний внесок у розвиток ракетобудування зробив видатний учений-аеродинамiк, дослiдник реактивного та ракетного руху Георгiй Проскура. Пiд його керiвництвом, починаючи з 1930 року, в Харкiвському авiацiйному iнститутi досить плiдно працювала група вчених-однодумцiв. Група дослiджувала питання, пов'язанi з освоiнням космосу.

Вчився в Киiвському авiацiйному iнститутi, закiнчив його, пiсля чого декiлька рокiв там же й викладав видатний конструктор ракетноi та космiчноi технiки Володимир Челомей. Паралельно працював в iнститутi прикладноi математики i механiки Академii наук. У 1942 роцi Челомей створив пульсуючий повiтряно-реактивний двигун. Його керiвництву зобов'язанi своiм народженням супутники серiй ВлПротонВ» i ВлПолiтВ».

Багато украiнцiв зробили вагомий вклад в розвиток ракетобудування та космонавтики. Серед яких В.П. Янгель, С.П. Корйiьов, Григорiй Косунька та багато iнших конструкторiв i космонавтiв Украiни. Всi знають про першого космонавта незалежноi Украiни Леонiда Каденюка. Багато хто пригадаi одного з перших космонавтiв планети украiнця Павла Поповича.У космосi побували майже два десятки космонавтiв тАУ вихiдцiв iз Украiни. Вони тАУ нашi земляки, i ми повиннi пишатися цим.

2. Потенцiал космiчноi промисловостi

Ракетно-космiчна галузь Украiни маi значний економiчний та науково-технiчний потенцiал. На початок 1992 р. В Украiнi налiчувалося близько 600 спецiалiзованих пiдприiмств, якi брали участь у створеннi ракетно-космiчноi технiки i на яких працювало понад 250 тис. квалiфiкованих спецiалiстiв.

Для успiшного розвитку галузi необхiдно вирiшити дна найважливiших завдання використання технологiй тАУ ефективного використання потенцiалу космiчноi галузi у сферi високих технологiй (комерцiалiзацiя технологiй) i залучення сучасних iноземних технологiй для виробництва товарiв загального споживання. Украiна маi третiй пiсля США та Росii ракетно-космiчний комплекс. Але у рейтингу космiчноi активностi Украiна тАУ на 5-му мiсцi. Попереду тАУ Сполученi Штати, Росiя, Китай та РДвропейське космiчне агентство. Ракетно-космiчну галузь Украiни складають близько 30 пiдприiмств рiзних форм власностi. Бiльша частина тАУ державнi пiдприiмства, решта тАУ акцiонернi товариства. Усi вони входять до сфери управлiння НКАУ. Державнi пiдприiмства пiдпорядкованi НКАУ безпосередньо, в акцiонерних товариствах агентство маi контрольнi чи блокуючи пакети акцiй. Попереднiй аналiз чинноi системи управлiння пiдприiмствами галузi показуi ii значнi недолiки. Принципово для Украiни тАУ повiдомили в Нацiональному космiчному агентствi тАУ освоiння космосу винятково в мирних цiлях. Найбiльше славлять космiчну Украiну ракетоносii. На них iснуi великий попит. Вiтчизнянi експерти пояснюють, украiнськi ракети дешевi, надiйнi i екологiчно чистi. Украiна i однiiю з небагатьох краiн свiту, якi мають потужну космiчну галузь. Пiсля розпаду СРСР ми отримали майже третину радянського космiчного потенцiалу. На фонi подальшого прогресуючого занепаду економiки в цiлому, космонавтику вдалося не лише зберегти, а й успiшно продовжувати ii славнi традицii. Ракетно-космiчний комплекс краiни налiчуi близько 40 пiдприiмств та науково-дослiдних РЖнститутiв, якi мають неабиякий досвiд у розробцi та виготовленнi ракетоносiiв, космiчних апаратiв, двигунiв, систем керування та телеметрii. За роки незалежностi пiдготовленi проекти, якi дали змогу здiйснити близько 50 запускiв наших ракетоносiiв. Цими носiями було винесено на орбiту понад 80 супутникiв. Частина розроблених технологiй не мають аналогiв у свiтi.

Днiпропетровськ тАУ столиця ракетобудування

З 1960 по 1987 роки Днiпропетровськ вважався закритим мiстом, оскiльки на його територii розташовувався Пiвденний машинобудiвний завод. Завод i до цього дня залишаiться режимним пiдприiмством.

У 1951-ому роцi заводчани отримали урядовий наказ, який рекомендував приступити до виготовлення ракет. Пiд керiвництвом головного конструктора С. Корольова була створена ракета Р-1 (SS-1 по класифiкацii НАТО), а незабаром i Р-2, Р-3 (SS-2, SS-3). Активно використовуючи сучаснi технологii, конструктори заводу приступили до проектування нових ракет. Так з'явилася ракета 8К63 (SS-4), яка працювала на висококиплячих компонентах палива.

В тi роки ракетобудуванням займалися в Днiпропетровську i в Москвi. Конструктори Туполев, Янгель, Корольов, Лавочкин та iншi внесли величезний вклад до розвитку ракетобудування нашоi колишньоi великоi краiни. Але найдосконалiшою бойовою ракетою стала ракета 15А18М (SS-18), виготовлена фахiвцями ВлПiвденмашуВ». У 90-i роки вона була визнана кращою в свiтi серед мiжконтинентальних балiстичних ракет. Американцi дали iй прiзвисько ВлСатанаВ», а заводчани називають ВлневидимкоюВ».

Коли Украiна стала без'ядерною державою, ВлПiвденмашВ» припинив випуск ядерних ракет. У той час на пiдприiмствi було скорочено до 40% працiвникiв. Але i сьогоднi ВлПiвденмашВ» залишаiться одним з найбiльших промислових гiгантiв в РДвропi, на якому працюють бiльше 14 тис. чоловiк. Квалiфiкованих фахiвцiв тут цiнують високо i жалкують, що молодь не дуже прагне освоювати хитромудру космiчну науку. Хоча в Днiпропетровську iснуi Центр молодiжного утворення космiчноi галузi, в якому i готують фахiвцiв для ВлПiвденмашуВ». Приходять на завод i випускники фiзико-технiчного факультету Днiпропетровського нацiонального унiверситету, Харкiвського полiттеху. А бувалi ракетобудiвники свого часу закiнчували Московське вище технiчне училище iменi Баумана.

За 65 рокiв на пiдприiмствi створено 10,5 тисяч одиниць продукцii ракетно-космiчноi технiки, з них 400 космiчних апаратiв. У травнi 2009 р. була виготовлена 101-а ракета. Пiдприiмство веде зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть в 23 краiнах свiту. За даними, у 2006 роцi в порiвняннi з аналогiчним перiодом 2005-го, обсяги виробництва збiльшенi на 179,8%, а реалiзацiя готовоi продукцii тАУ до 174,5%. Виконання планiв виробництва й реалiзацii становлять 161,6% й 177,2% вiдповiдно. Середньомiсячна заробiтна плата на пiдприiмствах галузi з початку року виросла на 16,9% i становить 887,4 грн. Основними замовниками продукцii ВлПiвденмашуВ» i Росiя, Америка, Францiя, Англiя i iншi краiни. За участю ВлпiвденмашуВ» здiйснюiться унiкальний мiжнародний аерокосмiчний проект ВлМорський стартВ» (ракети стартують з плавучоi платформи з акваторii Тихого океану) та iншi Украiнсько-Бразильськi i Украiнсько-Американськi проекти.

Сьогоднi по виробництву ракетоносiiв Украiна займаi третi мiсце в свiтi пiсля Росii (друге мiсце) i Америки. РЖ це при тому, що фiнансування космiчноi галузi в нашiй краiнi не йде нi в яке порiвняння з вище вказаними краiнами. Та все ж пiвденмашiвцi виграють тендери i здiйснюють задумане ними. Не розраховуючи на державну пiдтримку, своiми силами в квiтнi 2009 року тракторне виробництво заводу випустило вдосконалену модель трактора 8244.2М. Плануiться, що його виробництво стане серiйним.

Хоча державне фiнансування вiтчизняноi космiчноi галузi становить лише 7тАУ8%, вона i найбiльш екпортно тАУ та конкурентоспроможною. Тут зосереджений високий науковий, iнтелектуальний, технiчний та виробничий потенцiал. Показовим i факт, що 47% працюючих у галузi мають вищу освiту, отже не дарма найбiльша кiлькiсть технологiй, якi ми називаiмо ВлвисокимиВ», припадаi саме на космос. Полiтика нашоi держави, полiтика керiвництва космiчноi галузi Украiни спрямована на те, щоб пiдтримувати цi технологii, розвивати iх та впроваджувати в iншi галузi господарства, пiдвищуючи ефективнiсть економiки краiни. Для цього космiчна галузь Влповинна стати самодостатньою та самоокупноюВ».

Великi досягнення потребують великих капiталовкладень, i для успiшного впровадження високих технологiй також необхiднi кошти. Наразi створенi надзвичайно привабливi умови для iнвестування у космiчну справу. Жодна галузь народного господарства Украiни не маi таких пiльг. Це i прискоренi темпи амортизацii, пiльги на ввезення-вивезення ракетноi технiки, якi РЖстотно пiдвищують конкурентоспроможнiсть тощо. Ракетобудiвники пропонують потенцiйним iнвесторам ознайомитися з цiкавими проектами i вкласти в них кошти. За участю украiнських пiдприiмств космiчноi галузi були напрацьованi чотири головнi проекти: ВлМорський стартВ», ВлДнiпроВ», ВлНаземний стартВ» та ВлЦиклон-4В».

ВлМорський стартВ» успiшно реалiзуi iдею використання морськоi платформи для комерцiйних запускiв космiчних апаратiв з екваторiальноi зони Свiтового океану. З метою запобiгання полiтичним ризикам при реалiзацii мiжнародного комерцiйного проекту ВлМорський стартВ» Урядом Украiни спiльно з Свiтовим банком створено систему захисту iноземних iнвесторiв вiд полiтичних ризикiв в Украiнi, яка забезпечила залучення до проекту iноземних фiнансових ресурсiв у розмiрi 100 млн. дол. без жодних витрат з бюджету Украiни. Учасниками проекту й засновниками спiльного пiдприiмства ВлСi ЛончВ» i украiнське пiдприiмство ВлПiвденмашВ» разом з КБ ВлПiвденнеВ» та компанii ВлБоiнгВ» (США), ВлКварнерВ» (Норвегiя), ВлЕнергiяВ» (Росiя). Для реалiзацii проекту здiйснено модернiзацiю украiнськоi ракети-носiя ВлЗенiт-2В» на триступiнчату ракету-носiй ВлЗенiт-3 SLВ». У 1998 роцi ВлЗенiтВ» виграв тендер ракети-носiя проекту. На думку керiвництва консорцiуму ВлМорський стартВ», украiнська ракета i однiiю з найбiльш надiйних i екологiчно чистих у свiтi. Це iдина ракета, передстартова робота якоi повнiстю автоматизована, i яка може споряджатися в горизонтальному положеннi. Американськi дiловi i фiнансовi кола виявили зацiкавленiсть в перспективах використання ВлЦиклонуВ» як однiii з найсучаснiших ракет-носiiв, що вiдповiдають всiм мiжнародним вимогам i тенденцiям розвитку свiтового космiчного ринку. Ракета-носiй ВлЦиклонВ» дозволяi виводити на низькi орбiти (до 800 км) до 4 т корисного навантаження. Вартiсть одного пуску становить менше 40 млн USD. Це дешевше i вигiднiше, нiж запуск французькоi ракети-носiя ВлАрiанВ» (близько 100 млн USD) i американських ракет подiбного класу (близько 120 млн USD).

ВлЗенiтовiВ» пiдвладна будь-яка стихiя. Крiм запускiв з моря, ракета використовуiться у проектi ВлСтарт iз пустелiВ», а у перспективi плануiться i така екзотична програма, як ВлПовiтряний стартВ». Цiлком ймовiрно, що у недалекому майбутньому ракета-носiй стартуватиме з лiтака ВлРусланВ».

А ВлнайкрасивiшимВ» проектом фахiвцi вважають ВлДнiпроВ». В його основi лежить переобладнана у триступiнчату ракету-носiй ВлДнiпроВ» мiжконтинентальна балiстична ракета SS-18 ВлСатанаВ», що знiмаiться з озброiння в Росii. Вона бере участь у тендерi трьох найбiльших iвропейських програм. Вже виведено на орбiту 6 космiчних апаратiв Великоi Британii, Малайзii, Саудiвськоi Аравii та РЖталii, в тому числi перший супутник римського унiверситету. Фахiвцi вiдзначають, що сьогоднi на свiтовому ринку космiчних послуг з'явилася дуже важлива нiша тАУ запуск малих супутникiв зв'язку. Саме невеликi апарати вагою близько 600 кг активно використовуватимуться у найближчому майбутньому. Для виведення iх на орбiту важкi дорогi ракети неефективнi, а от ракетi ВлДнiпроВ» цiлком пiд силу виконувати такi завдання. Керiвники програми оцiнюють обсяг необхiдних iнвестицiй у 7 млн. доларiв. За iх розрахунками, вкладенi кошти повернуться вже у 2007 роцi, а до 2012тАУ15 pp. тАУ термiну технiчноi придатностi SS-18 тАУ можна отримувати чистий прибуток. За оцiнками спецiалiстiв, для модернiзацii у РН ВлДнiпроВ» можуть бути використанi близько 150 ракет SS-18, що нинi перебувають на бойовому чергуваннi, але згiдно з мiжнародними домовленостями мають бути знищенi або використанi з комерцiйною метою.

За оцiнками, загальний вартiсний обсяг ринку пускових послуг склав за десятирiчний перiод 1997тАУ2006 рокiв 33,4 млрд. дол. Бiля двох третин цього обсягу визначено за комерцiйними операторами, а решту тАУ за урядовими космiчними агентствами.

3. Технологiя

КОСМРЖЧНА РАКЕТА тАУ багатоступiнчаста ракета для виведення космiчних апаратiв (штучних супутникiв Землi, АС, космiчних кораблiв) на орбiту супутника Землi чи мiжпланетну трасу. Вона тАУ iдиний засiб проникнення в космiчний простiр, найдосконалiший витвiр рук людини, що тримаi сьогоднi рекорд швидкостi й дальностi польоту. Принцип реактивного руху, вiдомий ще з давнiх-давен, людина Землi використала для проникнення в космiчний простiр лише в XX ст. саме завдяки створенню космiчноi ракети. РЖдею використання космiчноi ракети як засобу космiчного польоту подав i науково обТСрунтував наш генiальний спiввiтчизник K. Е. Цiолковський.

Космiчна ракета, або Влракетний поiздВ», як називалась вона у Цiолковського, являi собою сукупнiсть ракет-ступенiв, що в мiру витрати палива автоматично чи за командою з Землi вiдокремлюються вiд ракети, звiльняючи ii вiд зайвого вантажу. В польотi ракети-ступенi працюють послiдовно. Гiгантську ракету-стрiлу вiдриваi вiд землi стартовий перший ступiнь. Вiн найпотужнiший, адже на нього припадаi найбiльше навантаження тАУ подолати якомога швидше найгустiшi шари земноi атмосфери. На висотi кiлькох десяткiв кiлометрiв його паливнi баки пустiють, двигуни стихають, i вiн вiдокремлюiться вiд ракети, виконавши свою частку працi. Вступаi в дiю другий ступiнь, i пiсля закiнчення роботи вiн теж вiдокремлюiться, передаючи космiчну естафету на включення двигунiв наступного ступеня. I так, поки не буде досягнуто швидкостi, потрiбноi для виведення космiчного апарата на трасу польоту.

Саме за допомогою космiчних ракет людина вступила у двобiй з силами земного тяжiння i перемогла. А наскiльки надiйний ii помiчник у цьому, свiдчать такi цифри. Потужнiсть ракети, що вивела на орбiту космiчний корабель ВлВосток-1В» вагою 4725 кг, становила близько 15 млн. квт. Це майже у 25 раз бiльше, нiж потужнiсть Днiпровськоi ГЕС. Загальна довжина ракети-носiя ВлВостокВ» становила 38 м, а дiаметр ii бiля основи тАУ понад 10 м.

На початку польоту космiчна ракета рухаiться строго вертикально, потiм ii траiкторiя викривлюiться за наперед намiченою програмою. Та частина траiкторii, на якiй ще працюють ракетнi двигуни, називаiться активною дiлянкою (дiлянкою розгону), пiсля неi починаiться пасивВнна дiлянка, де рух в основному визначаiться лише гравiтацiйними силами.

тАУ А навiщо взагалi робити ракету багатоступiнчастою? тАУ спитаiте ви. тАУ Хiба не можна створити таку одну велику потужну ракету, яка б розiгнала космiчний апарат хоча б до першоi космiчноi швидкостi? Виявляiться, що нi. Можливостi одноступiнчастоi ракети строго обмеженi. I перший це зрозумiв Цiолковський. Вiн навiть вивiв формулу для швидкостi v, яку розвиваi ракета:

де c тАУ швидкiсть витiкання газiв, m0 тАУ початкова маса ракети, m тАУ кiнцева. 3 цiii формули випливаi, що для досягнення швидкостi 8 км/сек потрiбно, щоб або c = = 6,4 км/сек, або Ва= 45, тобто, щоб стартова вага ракети перевищувала кiнцеву в 45 раз. I це без урахування атмосфери та сил тяжiння, якi аж нiяк не можна нехтувати. Та й швидкостi витiкання у сучасних реактивних двигунiв становлять лише 2,5тАУ3,5 км/сек, чого явно не досить. Отже, iдино правильним лишаiться будувати складенi ракети, якi поступово розганятимуть апарат до першоi чи другоi космiчноi швидкостi. Швидкостi реактивного струменя сьогоднiшнiх ракетних двигунiв досить, щоб трьома або чотирма ступенями здiйснити запуск штучного супутника Землi чи мiжпланетного корабля [41]. Ми i свiдками стартiв космiчних ракет, що несуть у безодню космосу кориснi вантажi (кораблi, станцii тощо) вагою в кiлька десяткiв тонн.

4. Перспективи космiчноi промисловостi

Генеральний конструктор КБ ВлПiвденнеВ» Станiслав Конюхов вважаi наймасштабнiшою розробкою наступного десятирiччя проект ВлПовiтряний стартВ». Серед перспективних проектiв вiн назвав також програму мiсячних дослiджень. ВлУкраiна, будучи космiчною державою, не маi власного космодрому, оскiльки територiя краiни густо заселена. РДдиний вихiд тАУ навчитися запускати ракети над океаном прямо з лiтака, як це вже роблять американцi. Правда, вони таким чином виводять у космос легкi ракети. В украiнських конструкторiв тАУ смiливiшi плани. В лiтак Ан-124 планують помiстити важку ракету вагою 60тАУ70 т, i супутник вагою до 1 т. Лiтак зi швидкiстю 800 км/годину пiднiметься на висоту 11тАУ12 км. Там за допомогою парашутноi системи ракета буде вiдокремлена, лiтак пiде в сторону, на ракетi запустяться двигуни, пiсля чого вона виведе в космос важкий вантажВ», тАУ сказав С. Конюхов.

Не виключив головний конструктор КБ ВлПiвденнеВ» участi Украiни i в мiжпланетних дослiдженнях. ВлМожливо, Украiна вiзьме участь у програмах мiсячних дослiджень. Одна з перших космiчних розробок КБ ВлПiвденнеВ» тАУ модуль для посадки РЖ злету з Мiсяця. Його робили для носiя Н-1 Сергiя Корольова. Але всi чотири пуски цiii ракети закiнчилися невдало, i Влмiсячну гонкуВ» виграли американцi. Недавно ця iсторiя отримала продовження: модулем зацiкавилися японцi та iвропейцi.

А чи треба нам у космос?

Зростання технiчноi та iнтелектуальноi мощi людини обертаiться своiю дiалектичною протилежнiстю у виглядi катастрофiчного виснаження земних ресурсiв, адже для задоволення своiх потреб та примх у людства немаi iнших джерел, крiм Землi. Поновлюються ресурси набагато повiльнiше, нiж споживаються, а дiяльнiсть людини вже напевно призвела до порушення процесiв поновлення. Похмурiсть картини доповнюють скупченiсть населення та отруiна природа, що призводить до зростання смертностi або безповоротних мутацiй людського органiзму, що саме по собi i небезпечним i непередбачуваним.

Крiм рукотворних проблем i й зовнiшнi. У просторi навколо Землi носиться велика кiлькiсть космiчних тiл, зiткнення з якими може знищити людство. Древнi майя, культура яких була стерта з лиця землi, залишившись незрозумiлою, знали щось нам невiдоме про сонячнi цикли та перiодичну змiну полярностi геомагнiтного поля, яка супроводжуiться катаклiзмом загальнопланетарного масштабу. Астрономи та геофiзики, ймовiрно, зможуть значно розширити цей перелiк катастроф. Вихiд iз цiii похмуроi футурологii бачиться у тому числi й у виходi людини у Простiр, який може служити i невичерпним джерелом ресурсiв, i необмеженим ареалом розселення.

Украiна входить до птАЩятiрки краiн, що мають замкнутий цикл виробництва космiчних ракет. Вiтчизнянi пiдприiмства володiють 17 iз 22 вiдомих у свiтi технологiй i беруть участь у 50 мiжнародних проектах.

Вся ракетно-космiчна галузь знаходиться пiд управлiнням Нацiонального космiчного агентства Украiни (с 1992 р.), всього в структурi агентства 30 пiдприiмств, НРЖРЖ та КБ.

Проект бюджету Украiни в 2008 р. передбачаi видiлення 444,5 млн грн. (88 млн. USD) державних коштiв на розвиток ракетно-космiчноi галузi i 240 млн. грн. (47 млн. USD) на створення технологii утилiзацii твердого ракетного палива.

У 1999 р. було змiнено статус НКАУ, до його пiдпорядкування були передано понад 20 пiдприiмств i органiзацiй, серед яких: Нацiональний центр управлiння та випробування космiчних засобiв; ДП ВлЦентр стандартизацii ракетно-космiчноi технiкиВ»; Днiпропетровське представництво генерального замовника тАУ НКАУ; ДП ВлВО ВлПiвденний машинобудiвний заводВ» iм. А.М. МакароваВ»; ДП ВлДнiпровський проектний iнститутВ»; Державне конструкторське бюро ВлПiвденнеВ» iм. М.К. Янгеля; ВАТ ВлУкраiнський НДРЖ технологii машинобудуванняВ»; Нацiональний центр аерокосмiчноi освiти молодi Украiни; ДП ВлДнiпрокосмосВ»; ДП ВлПО ВлПавлоградський хiмiчний заводВ»; ДП ВлНiкопольський трубний заводВ»; ДП ВлНауковий центр точного машинобудуванняВ»; ДП ВлЗавод ВлАрсеналВ»; ДП ВлУкркосмосВ»; ВАТ ВлКиiвський радiозаводВ»; Державний науково-виробничий центр ВлПриродаВ»; ВАТ ВлНауково-виробничий комплекс ВлКурсВ»; ВАТ ВлЕлмiзВ»; ДП ВлПО ВлКиiвприладВ»; Казенне пiдприiмство ВлЦентральне конструкторське бюро ВлАрсеналВ»; Киiвське представництво генерального замовника тАУ НКАУ; ВАТ ВлРСВ-РадiозаводВ»; Державна акцiонерна холдингова компанiя ВлКиiвський радiозаводВ»; Науково-дослiдний технологiчний iнститут приладобудування.

Нацiональне космiчне агентство Украiни i спецiально уповноваженим центральним органом виконавчоi влади, який забезпечуi реалiзацiю державноi полiтики у галузi космiчноi дiяльностi, здiйснюi керiвництво дорученою йому сферою управлiння, несе вiдповiдальнiсть за стан ii розвитку.

НКАУ реалiзуi такi космiчнi проекти:

1. Циклон-4: новiтнi, бiльш потужний варiант ракет-носiiв ВлЦиклонВ», створених ДКБ ВлПiвденнеВ» i виготовлених ВО ВлПiвденний машинобудiвний заводВ», в проектi передбачаiться запуск РН з пускового центру Алкантара (Бразилiя);

2. в 1995 р. ДКБ ВлПiвденнеВ» iм. М.К. Янгеля i ДП ВлВО ВлПiвденний машинобудiвний заводВ» iм. А.М. МакароваВ» разом з американською компанiiю ВлБоiнгВ», норвезькою ВлКварнерВ» i росiйською ракетно-космiчною корпорацiiю ВлЕнергiяВ» створили спiльне пiдприiмство Sea Launch для реалiзацii унiкального мiжнародного проекту ВлМорський стартВ».

Головною складовою частиною ракетно-космiчного комплексу ВлМорський стартВ» i ракетний сегмент, за який вiдповiдаi росiйська ракетно-космiчна корпорацiя ВлЕнергiяВ».

Ракетний сегмент складаiться iз трьохступеневоi екологiчно чистоi ракети-носiя ВлЗенит-3SLВ» i комплексiв технологiчного обладнання для пiдготовки i пуску ракети-носiя.

До складу ракети-носiя ВлЗенiт-3SLВ» входять: двохступенева ракета-носiй ВлЗенiт-2SВ», розроблена i виготовлена Державним конструкторським бюро ВлПiвденнеВ» i виробничим обтАЩiднанням ВлПiвденмашВ». ВлЗенiт-2SВ» i сучасним засобом виведення, що вирiзняiться простотою експлуатацii i повною автоматизацiiю процесу пiдготовки i пуску; розгiнний блок DM-SL (третiй ступiнь), створений корпорацiiю ВлЕнергiяВ», характеризуiться високою пiдтвердженою надiйнiстю; блок корисного навантаження, розроблений фiрмою ВлБоiнгВ».

Вiдповiдальними за створення РН ВлЗенiт-3SLВ» в цiлому i КБ ВлПiвденнеВ».

ВлНаземний стартВ» передбачаi надання пускових послуг на космодромi Байконур на базi ракети-носiя ВлЗенiт-2В». Проект реалiзуiться спiльно з Росiiю з метою розвитку проекту ВлМорський стартВ» для запуску ракет-носiiв ВлЗенiт-2В», ВлЗенiт-3В» з космодрому Байконур. Для реалiзацii проекту утворено спiльне украiнсько-росiйське пiдприiмство ВлМiжнароднi космiчнi услугиВ».

У 2001 р. украiнське ДКБ ВлПiвденнеВ» (Днiпропетровськ) отримало перемогу в проведеному урядом РДгипту мiжнародному тендерi на створення першого iгипетського супутника дистанцiйного зондування землi EgiptSat-1. Крiм Украiни, в тендерi брали участь Велика Британiя, Росiя, Корея, РЖталiя.

Роботи iз створення космiчного апарату Egyptsat-1 виконувалися вiдповiдно до контракту на проектування, виготовлення, запуск, навчання i передачу технологii для супутника Egyptsat-1 мiж NARSS (РДгипет) як Замовником i ДКБ ВлПiвденнеВ» (Украiна) як Пiдрядником.

Створений на основi мiкротехнологiй EgiptSat-1 масою до 100 кг експлуатуiться на сонячно-синхроннiй орбiтi.

Запуск супутника на орбiту вiдбувся 17 квiтня 2007 р. у 9:46 за киiвським часом конверсiйною ракетою-носiiм ВлДнiпро-1В».

Проект ВлДнiпроВ» передбачаi переобладнання мiжконтинентальних балiстичних ракет РС-20 (SS-18 ВлСатанаВ»), якi знiмають з озброiння в Росii, в трьохступеневу ракету-носiй ВлДнiпроВ» з максимальним використання вiдпрацьованих систем, елементiв i iнфраструктури експериментального стартового i технiчного комплексiв на космодромi Байконур.

Роботи iз створення ракетно-космiчного комплексу ВлДнiпроВ» почалися в 1992 р. Для реалiзацii проекту була створена росiйсько-украiнська мiжнародна космiчна компанiя ВлКосмотрасВ», що вiдповiдаi за виготовлення i комерцiйну експлуатацiю ракети-носiя.

В умовах ринковоi економiки головним напрямом реалiзацii i подальшого розвитку свого унiкального науково-технiчного, технологiчного i виробничого потенцiалу пiдприiмство вибрало мiжнародне спiвробiтництво у сферi космiчноi дiяльностi. Першi кроки на цьому шляху показали готовнiсть i здатнiсть КБ ВлПiвденнеВ» успiшно взаiмодiяти з провiдними компанiями США, Росii, РДвропи у здiйсненнi найскладнiших космiчних проектiв.

Свiтовим досягненням роботи КБ ВлПiвденнеВ» став екологiчно чистий ракетний комплекс ВлЗенiтВ» тАУ один iз кращих носiiв у свiтi з повнiстю автоматизованим процесом пiдготовки i проведення пуску i забезпечення надвисокоi точностi виведення космiчних апаратiв на заданi орбiти. Перший ступiнь ВлЗенiтуВ» використовувався як боковi прискорювачi унiверсальноi космiчноi системи ВлЕнергiя тАУ БуранВ». Це ще раз пiдтверджуi, що на базi ВлЗенiтуВ» можна створити цiле сiмейство перспективних космiчних носiiв.

Для реалiзацii проекту ВлМорський стартВ» була створена мiжнародна компанiя Sea Launch (ВлМорський стартВ»). До складу засновникiв увiйшли американська компанiя Boeing Commercial Space Company (40% статутного капiталу), росiйська ракетно-космiчна корпорацiя ВлЕнергiяВ» iм. С.П. Корольова (25%), норвезька фiрма Kvaerner Maritime a.s. (20%) i аерокосмiчнi пiдприiмства Украiни: ВО ВлПiвденмашзаводВ», ДКБ ВлПiвденнеВ» iм. М.К. Янгеля (15%). Експерти впевненi, що ключем до успiху в реалiзацii проекту Sea Launch i його порiвняно низька вартiсть i унiкальнi можливостi украiнськоi ракети ВлЗенiтВ». При використаннi вiдкритого моря для космiчних запускiв стаi можливим обiйти багато труднощiв, що визначаються привтАЩязкою до конкретного наземного космодрому з його жорсткими фiксованими умовами старту, обслуговування, оренди, необхiднiстю заздалегiдь точно визначених зон скиду разових компонентiв, так званих зон вiдчуження.

У разi реалiзацii всiх своiх планiв у сферi використання космiчного простору Украiна здiйснить справжнiй прорив на свiтовий ринок космiчних послуг. А плани цi грандiознi. Тим бiльш, i певнi успiхи. За оцiнками Нацiонального космiчного агентства Украiни, вони повтАЩязанi, крiм проекту Sea Launch, iз спiвробiтництвом з американською фiрмою Rockwell Int. в пошуку потенцiйних замовникiв на запуски ракет-носiiв ВлЦиклонВ» виробництва ВО ВлПiвденмашВ».

Американськi дiловi i фiнансовi кола виявили зацiкавленiсть в перспективах використання ВлЦиклонуВ» як однiii з найсучаснiших ракет-носiiв, що вiдповiдають всiм мiжнародним вимогам i тенденцiям розвитку свiтового космiчного ринку. Ракета-носiй ВлЦиклонВ» дозволяi виводити на низькi орбiти (до 800 км) до 4 т корисного навантаження. Вартiсть одного пуску становить менше 40 млн. USD. Це дешевше i вигiднiше, нiж запуск французькоi ракети-носiя ВлАрiанВ» (близько 100 млн. USD) i американських ракет подiбного класу (близько 120 млн. USD).

Висновки

Авiакосмiчна промисловiсть тАУ це галузь, що потребуi досить великих капiталовкладень. Нажаль, бюджет Украiни не може забезпечувати навiть десяту частину тих капiталовкладень, потрiбних для самодостатнього розвитку авiакосмiчноi промисловостi. Але саме завдяки авiацii i космонавтицi Украiна прославилася на весь свiт i своiми лiтаками, i ракетоносiями, i рiзноманiтними винаходами, причому аналогiв деякоi авiакосмiчноi продукцii Украiни не маi в З моii точки зору основнi проблеми в космiчнiй промисловостi Украiни це недостатнi фiнансування космiчних проектiв, що заважаi нашiй державi зайняти належне мiсце у свiтовому рейтингу космiчних держав.

Цi проблеми не дозволяють динамiчно розвиватися авiацiйнiй i космiчнiй промисловостi Украiни.

Проблем в авiакосмiчнiй промисловостi дуже багато, але за останнi роки украiнська космонавтика стали досить стабiльними галузями. З кожним роком становище авiакосмiчноi промисловостi покращуiться. Повiльно, але впевнено авiацiя i космонавтика вiдновлюють свою колишню могутнiсть.

Великий крок вперед зроблено в космонавтицi. Спiвробiтництво з Бразилiiю, США, Росiiю, Китаiм та iншими державами приносить своi результати. Украiна в багатьох своiх космiчних проектах може перевершити провiднi космiчнi держави. Плануються запуски ракет з повiтря над океаном прямо з лiтака АН-124 ВлРусланВ» i АН-225 ВлМрiяВ», запуски украiнськоi ракети з бразильського космодрому. Вже вiдбувся запуск ракети з плавучоi платформи. Це спiльний проект США, Росii, Украiни.

Як перспектива плануiться участь Украiни в програмi мiсячних дослiджень-Перспективних проектiв дуже багато. Украiна зможе iх реалiзувати в кооперацii з iншими краiнами. Це необхiдно для Украiни, бо самотужки наша держава не зможе втiлити своiх проектiв.

Бiблiографiчний список

1. Савин ВлАвиация в Украине: Очерки историиВ» тАУ Харкiв 1995 ВлОсноваВ»

2. Указ Президента Украiни №119 1996 рiк

3. Указ Президента Украiни №927 за 2000 рiк

4. Терещенко ВлВиробництво авiацiйних та ракетно-космiчних апаратiвВ»

5. газета ВлОглядачВ»

6. газета ВлДеньВ»№156 01.09.2001

7. ВлДРЖЛОВИЙ ВРЖСНИКВ» №06 (97), 2002

8. Укрiнформ

9. Авiа-2003 ВлМатерiали V мiжнародноi науково технiчноi конференцiiВ»

Вместе с этим смотрят:

Aerospace industry in the Russian province

Влияние космической погоды на планету Земля

Водоснабжение

Время

Древесина и бумага