Визначення особливостей фразеологiчного звороту на позначення характеру людини в украiнськiй та англiйськiй мовах

Змiст

Вступ

1. Проблема визначення фразеологiчного звороту

2. Класифiкацiя ФЗ у науковiй лiтературi

2.1 Класифiкацiя фразеологiчних зворотiв з погляду iхньоi семантичноi злитостi

2.2 Класифiкацiя фразеологiчних одиниць за складом

2.3 Класифiкацiя фразеологiчних одиниць за структурою

2.4 Класифiкацiя фразеологiчних одиниць по iхньому походженню

2.5 Класифiкацiя фразеологiчних одиниць iз погляду iхнiх експресивно-стилiстичних властивостей

2.6 Крiм вище згаданих класифiкацiй, iснуi класифiкацiя ФЗ в комунiкативному аспектi

3. Перекладацькi стратегii при вiдтвореннi ФЗ у перекладi

4. Наукова концепцiя

5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англiйськiй та украiнськiй мовах

5.1 Семантичнi особливостi ФЗ на позначення характеру людини в англiйськiй мовi

5.2Ва Семантичнi особливостi ФЗ на позначення характеру людини в украiнськiй мовi

5.3 Зiставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою

5.4 Синонiмiя та антонiмiя у ФЗ на позначення якостей характеру

5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини

5.6 Особливостi перекладу ФЗ на позначення характеру людини

Лiтература

Англiйська мова маi тисячолiтню iсторiю. За цей час в нiй накопичилась велика кiлькiсть висловiв, котрi люди вважають вдалими, влучними i гарними. Так i виник особливий шар мови - фразеологiя, сукупнiсть стiйких висловiв, що мають самостiйне значення. Вивчення англiйськоi мови широко розповсюджене в нашiй краiнi. Гарне володiння мови, в тому числi i англiйськоi, неможливе без знання ii фразеологii. Знання фразеологii значно полегшуi читання як публiцистичноi, так i художньоi лiтератури. За допомогою фразеологiчних одиниць (ФЗ), котрi не перекладаються дослiвно, а сприймаються переосмислено, посилюiться естетичний аспект мови.

Проблема вивчення ФЗ в аспектi зiставлення являiться однiiю iз основних при пiдготовцi перекладачiв.

Актуальнiсть даноi теми зумовлена практичними труднощами, з якими зустрiчаiться перекладач, а також необхiднiстю вдосконалення теорii перекладу ФЗ.

Проблема перекладу ФЗ досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. [11], Комiсарова В.Н. [15], Паршина А. [21]. Такi науковцi як Шанський Н.М. [26, 27], Кунiн А.В. [18, 19], Смiт Л.П. [23], Амосова Н.Н. [1, 2] широко дослiджували питання класифiкацii ФЗ. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Баллi Ш. [8], Кунiн А.В. [16], Телiя В.Н. [25], Арнольд РЖ.В. [5]. Не дивлячись на те, що фразеологiя широко вивчалась на матерiалi як англiйськоi, так i украiнськоi мов, проблемi аналiзу зiставлення i перекладу тематичних ФЗ не придiляли належноi уваги. Без розвтАЩязання цiii проблеми неможливим i забезпечення якiсного перекладу.

З урахуванням ступеня вивчення проблеми формувалися мета i завдання даноi роботи.

Мета роботи полягаi у встановленнi особливостей ФЗ на позначення характеру людини в украiнськiй та англiйськiй мовах з орiiнтацiiю на переклад.

Для досягання поставленоi мети необхiдно виконати такi завдання:

1. Сформулювати наукову концепцiю дослiдження;

2. Визначити семантичнi та структурнi особливостi ФЗ на позначення характеру людини в англiйськiй та украiнськiй мовах;

3. Встановити походження ФЗ зазначеноi групи в обох мовах;

4. Виявити особливостi англо-украiнського перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

ОбтАЩiктом роботи i ФЗ на позначення рис характеру людини.

Предметом - особливостi перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Матерiалом для дослiдження слугували ФЗ на позначення характеру людини, виписанi з використанням методу суцiльноi вибiрки iз англiйського, украiнського, украiнсько-росiйського словникiв, методи i прийоми аналiзу обиралися з урахуванням етапу дослiдження та конкретних завдань, якi поставали на кожному з них.

На першому науково-пошуковому етапi був складений список лiтератури за темою дослiдження i здiйснений критичний огляд теоретичних джерел. З використанням методiв узагальнення, порiвняння, класифiкацii, були видiленi спiльнi для всiх науковцiв i вiдмiннi погляди на мовнi явища, повтАЩязанi з дослiдженням. Пiдсумовувала цей етап теоретична концепцiя дослiдження, засади якоi були сформульованi у висновках до першого роздiлу.

На другому, пiдготовчому етапi з використанням методу суцiльноi вибiрки була створена картотека робочих матерiалiв з словникiв, були виписанi ФЗ зазначеноi групи рiзних типiв.

Третiй етап - аналiтичний, потребував систематизацii механiзму, яка i була здiйснена з використанням методу класифiкацii, зiставлення, узагальнення.

На останньому етапi матерiали аналiзу були викладенi у текстi бакалаврськоi роботи з використанням комплексу прийомiв описового методу.

фразеологiчний зворот англiйський украiнський

У фразеологii, як й у будь-якiй науцi, i спiрнi питання, якi актуальнi й донинi. Це стосуiться, у першу чергу, визначення поняття тАЬфразеологiчна одиницятАЭ.

У сучасному мовознавствi немаi iдиноi думки щодо питання про сутнiсть i визначення фразеологiзму як мовноi одиницi. РЖснують теоретичнi розбiжностi iз приводу обсягу фразеологii й характерi мовних фактiв, що трактуються як фразеологiзми. Причиною цього, багато в чому, i рiзне розумiння дослiдниками сутностi самоi фразеологiчноi одиницi.

Визначення загального характеру фразеологiзму дав швейцарський учений Ш. Баллi: "сполучення, що мiцно ввiйшли в мову, називаються фразеологiчними одиницями" [8]. Його ж вважають i родоначальником теорii фразеологii, оскiльки вiн включив главу про фразеологiю у свiй пiдручник по стилiстицi, а також видiлив наступнi групи словосполучень у двох своiх книгах: "Нариси стилiстики" й "Французька стилiстика" [Bally 1905, 1909].

1. вiльнi сполучення, що не володiють стiйкiстю й розпадаються вiдразу пiсля iхнього утворення

2. фразеологiчнi iдностi, тобто сполучення, компоненти яких незмiнно вживаються в даних сполученнях для вираження однiii й тiii ж думки, втративши при цьому свою самостiйнiсть.

РЖснують й iншi точки зору, що визначають поняття ФЗ.

На думку А.В. Кунiна, фразеологiчнi одиницi - це стiйкi сполучення лексем [16]. Дослiдники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телiя визначають фразеологiзм як язикову одиницю, для якоi характернi такi другоряднi ознаки як метафоричнiсть, еквiвалентнiсть i синонiмiчнiсть слову. Деякi вченi найбiльш загальними ознаками фразеологiчних одиниць називають тАЬмовленнiву стiйкiсть, семантичну цiлiснiсть i окремо оформленiсть тАЭ [5,170].В. В. Виноградов висував як найбiльш iстотну ознаку фразеологiчноi одиницi ii еквiвалентнiсть i синонiмiчнiсть слову [9]. Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричнiсть властива також i багатьом словам, а еквiвалентнiсть - не всiм стiйким сполученням. Тому включення цих другорядних i залежних ознак у визначення фразеологiзму не зовсiм коректно. Учений пiдкреслював, що "правильна дефiнiцiя фразеологiзму неможлива без облiку його вiдмiнностей вiд слова й вiльного сполучення" [26].

У своiх роботах Шанський даi наступне визначення: "Фразеологiчна одиниця - це вiдтворена в готовому видi мовна одиниця, що складаiться iз двох або бiльше ударних компонентiв словного характеру, фiксована (тобто постiйна) за своiм значенням, складом й структурою" [26]. Лiнгвiст думаi, що основною властивiстю фразеологiчноi одиницi i ii вiдтворюванiсть, тому що "фразеологiзми не створюються в процесi спiлкування, а вiдтворюються як готовi цiлiснi одиницi" [26].

Н.М. Шанський розглянув вiдмiнностi фразеологiчних одиниць вiд вiльних словосполучень. Фразеологiчнi одиницi вiдрiзняють вiдтворюванiсть, цiлiснiсть значення, стiйкiсть складу й структури, i, як правило, непроникнiсть структури [26]. Вiдмiнностi фразеологiчних одиниць вiд слiв, як вважав учений, наступнi: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологiзми - з компонентiв словного характеру, слова виступають як граматично iдинооформленнi утворення, а фразеологiзми - граматично окремо оформленнi утворення. Таким чином, фразеологiзми мають характерний набiр диференцiальних ознак:

1) це готовi мовнi одиницi, якi не створюються в процесi спiлкування, а беруться з пам'ятi цiлком;

2) це мовнi одиницi, для яких характерна сталiсть у значеннi, складi й структурi (аналогiчно окремим словам);

3) в акцентологiчному вiдношеннi це такi звуковi комплекси, у яких складовi iхнього компонента мають два (або бiльше) основнi наголоси;

4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвiдомлюються мовцями як слова" [26]. Фразеологiзми повиннi мати всю сукупнiсть зазначених ознак, що вiдрiзняють iх вiд вiльних сполучень i слiв. Розглянемо данi ознаки детально.

1. Першою ознакою фразеологiзму i вiдтворюванiсть. У цьому випадку фразеологiчний вислiв не видумуiться щораз заново, а i присутнiм у мовi, i знайомо бiльшостi iндивiдiв мовного колективу або суспiльства. Фразеологiзми не утворяться в процесi мовлення, а витягаються з пам'ятi тАЬяк готовi цiлiснi одиницi" [27, с.171]. Хоча фразеологiчний вислiв маi конкретного автора, iз часом воно стаi загальним надбанням й мовленнiвим явищем.

Розглянемо англiйський вислiв blue stocking - синя панчоха. Звертаючись до iсторii появи цього вислову, можна довiдатися, що автором цiii фразеологiчноi одиницi i голландський адмiрал Босковен, що в Англii в серединi XVIII столiття назвав один з лiтературних салонiв ''зборами синiх панчох'', коли побачив, як учений Бенджамiн Спеллiнгфлiт з'явився в цьому салонi в синiх панчохах. У цей час мало хто знаi про походження цiii фразеологiчноi одиницi. Всi члени мовноi спiльностi сприймають ii як данiсть, i використають у значеннi ''суха педантка, позбавлена жiночностi''.

2. Значення фразеологiчноi одиницi цiлiсно, i воно не випливаi з компонентiв, що становлять дану одиницю. Говорячи про цiлiсне переносне значення фразеологiзму, ми маiмо на увазi те, що слова в складi цiii одиницi виступають не у своiму прямому значеннi, а в iншому, переносному. Наприклад, to hear the grass grow дослiвно переводиться тАЬчути, як трава ростетАЭ, а саме значення фразеологiчного вираження - тАЬбути дуже чуйнимтАЭ. Цiлiсне переносне значення фразеологiзмiв вiдрiзняi iх вiд iнших стiйких сполучень, якi не i фразеологiчними.

3. Окремо оформленiсть фразеологiчноi одиницi виражаiться в тiм, що вона в структурному вiдношеннi не дорiвнюi слову i являi собою словосполучення або речення. Наприклад, тАЬHe is a stubborn beggar тАЭ.

4. Пiд стiйкiстю фразеологiчноi одиницi ми розумiiмо наявнiсть строго певного компонентного складу, що дотримуi фiксованого порядку проходження компонентiв (структурна стiйкiсть), а також значення фразеологiчного вислову (семантична стiйкiсть). Прикладом семантичноi нестiйкостi i фразеологiчний вислiв в англiйськiй мовi thereтАШs no love lost between them (або us), що до першоi половини XIX в. означав ''вони люблять один одного'', у сучаснiй англiйськiй мовi цей фразеологiчний вислiв вживаiться в протилежному значеннi ''вони терпiти не можуть один одноготАЭ, або ж ''вони не злюбили один одного''.

5. Для фразеологiзмiв також характерно й така властивiсть як проникнiсть/непроникнiсть компонентного складу. ФЗ, якi мають проникнiсть компонентного складу, допускають вставки слiв мiж своiми компонентами. Потрiбно вiдзначити, що мiж компонентами ФЗ можна вставити лише обмежену кiлькiсть слiв i що семантика цих слiв не бере участi у створеннi фразеологiчного значення. ФЗ, якi мають непроникнiсть компонентного складу, не допускають вставок мiж своiми компонентами. Проникнiсть/непроникнiсть компонентного складу характерна для фразеологiзмiв багатьох мов. Наприклад: кирпу гнути - кирпу доверху гнути.

6. Образнiсть признаiться ще однiiю властивiстю ФЗ, характерною для бiльшостi з них. Образнiсть, як вiдзначають багато фразеологiв, виникаi на основi переносу значення вiльного словосполучення, однак у складi фразеологiзмiв i й такi, якi не мають варiантiв вiльного словосполучення, але, проте, i образними, наприклад, фразеологiзм украiнськоi мови вiтер у головi про легковажну, вiтряну, несерйозну людину.

7. Експресивнiсть фразеологiзмiв полягаi в iхнiх виразних можливостях: у здатностi виражати вiдношення, оцiнку позначуваних явищ, у здатностi виражати характеристику, що видiляi цi явища.

Мовознавцi дослiджували рiзнi аспекти фразеологii, але до сьогоднiшнього дня немаi iдиноi класифiкацii фразеологiзмiв з погляду iхньоi семантичноi злитостi. Уперше класифiкацiю фразеологiчних одиниць iз погляду iхньоi семантичноi злитостi у французькiй мовi представив Ш. Баллi.С.И. Абакумов в 1936р. зробив спробу класифiкувати росiйськi фразеологiчнi одиницi з погляду iхньоi структури, семантичноi злитостi й етимологiчного складу. В.В. Виноградовим уперше була представлена синхронна класифiкацiя фразеологiчних одиниць росiйськоi мови з погляду iхньоi семантичноi злитостi. А.И. РДфiмовим в 1954р. у його монографii "Про мову художнiх творiв" дана класифiкацiя фразеологiчних одиниць iз погляду стилiстики. О.С. Ахманова в "Нарисах по загальнiй i росiйськiй лексикологii" (1957) дослiджувала структуру фразеологiзмiв. Бiльше повну класифiкацiю фразеологiчних одиниць представив Н.М. Шанський у книзi "Фразеологiя росiйськоi мови". Учений класифiкував фразеологiзми з погляду iхньоi семантичноi злитостi, складу, структури, походження, експресивно-стилiстичних властивостей.

Перша класифiкацiя фразеологiчних одиниць iз погляду iхньоi семантичноi злитостi була запропонована Ш. Баллi, що видiлив три типи фразеологiзмiв. В.В. Виноградов творчо переробив класифiкацiю Баллi. Як вiдомо, фразеологiзми виникають iз вiльного сполучення слiв, що вживаiться в переносному значеннi. Поступово переноснiсть забуваiться, стираiться, i сполучення стаi стiйким. Залежно вiд того, наскiльки стираються номiнативнi значення компонентiв фразеологiзму, наскiльки сильно в них переносне значення, В.В. Виноградов роздiлив iх на три типи: "фразеологiчнi зрощення, фразеологiчнi iдностi й фразеологiчнi сполучення" [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифiкацiю фразеологiзмiв, що складаiться iз чотирьох груп, розроблену на основi класифiкацii В.В. Виноградова. Виходячи з вищесказаного, ми вважаiмо за доцiльне, у нашiй роботi опиратися на класифiкацiю Шанського. Таким чином, з погляду семантичноi злитостi можна видiлити чотири групи фразеологiчних одиниць:

В· фразеологiчнi зрощення

В· фразеологiчнi iдностi

В· фразеологiчнi сполучення

В· фразеологiчнi вислови

1. Фразеологiчне зрощення - " це семантично неподiльна фразеологiчна одиниця, у якiй ii цiлiсне значення зовсiм не спiввiдносне зi значеннями ii компонентiв" [26]. У фразеологiчних зрощеннях слiв з iхнiми самостiйними значеннями немаi, тому значення фразеологiзму не випливаi зi значень окремих компонентiв. Наприклад: "Poor fish" - безхарактерна людина; "true penny" - чесна й надiйна людина; "cool beggar" - нахабна людина. Найвищий ступiнь семантичноi злитостi обумовлений наступними факторами:

1. у iхнiй склад можуть входити так називанi некротизмы - слова, якi нiде, крiм даного зрощення, не вживаються, незрозумiлi внаслiдок цього з погляду сучасноi мови (тАЬPeeping Tom" - дуже допитлива людина).

2. до складу зрощень можуть входити архаiзми (тАЬHolier than thouтАЭ - гордовитий, пихатий).

3. вони синтаксично нерозкладнi;

4. у них неможлива в бiльшостi випадкiв перестановка компонентiв;

5. вони характеризуються непроникнiстю - не допускають у свiй склад

додаткових слiв.

2. Фразеологiчна iднiсть - це таке стiйке сполучення слiв, у якому при наявностi загального переносного значення чiтко зберiгаються ознаки семантичноi роздiльностi компонентiв. Нерозкладне значення фразеологiчноi iдностi виникаi в результатi злиття значень складових його слiв у iдине узагальнено-переносне: "закинути вудку, тягти лямку, зарити талант у землю, сiм п'ятниць на тижнi, перша чарка колом". Фразеологiчнi iдностi допускають вставку iнших слiв: "тягти (службову) лямку". Фразеологiчна iднiсть семантично мотивована, маi образнiсть: "залазити у свою шкарлупу, кров з молоком, тримати камiнь за пазухою, довести до бiлого жару".

"Фразеологiчнi iдностi трохи зближаються iз фразеологiчними зрощеннями своiю образнiстю, метафоричнiстю" [25, с.50]. Але на вiдмiну вiд фразеологiчних зрощень, де образний змiст розкриваiться тiльки дiахронно, у фразеологiчних iдностях образнiсть, переноснiсть усвiдомлюiться з погляду сучасноi мови. Недарма академiк В.В. Виноградов вважаi образнiсть характерною ознакою тiльки фразеологiчних iдностей.

Характернi ознаки фразеологiчних iдностей:

1. яскрава образнiсть i можливiсть, що випливаi звiдси, збiгу з паралельно iснуючими словосполученнями (порiвн.: to be narrow in the shoulders, to burn one's fingers, to burn bridges);

2. збереження семантики окремих компонентiв (to put a spoke in smb. 's wheel);

3. неможливiсть замiни одних компонентiв iншими (to hold one's cards close to one's chest);

4. емоцiйно - експресивна забарвленiсть вiдiграi вирiшальну роль (to throw dust into smb. 's eyes, topaint the devil blacker than he is);

5. здатнiсть вступати в синонiмiчнi вiдносини з окремими словами або iншими фразеологiзмами (to gild refined gold = to paint the lily).

3. Фразеологiчне сполучення - "це фразеологiчна одиниця, у якiй i слова, як з вiльним значенням, так i iз фразеологiчно зв'язаним" [26]. Наприклад: "справжнiсiньке пекло, скалити зуби, трiскучий мороз, насупити брови".

Характернi ознаки фразеологiчних сполучень:

1. у них припустима варiантнiсть одного з компонентiв (деякi не мають варiантiв вiльного словосполучення, але, проте i образними: bosom friend - задушевнiй друг, a bosom buddy - задушевний приятель);

2. можлива синонiмiчна замiна стрижневого слова (a pitched battle -

запекла сутичка, a fierce battle - люта сутичка);

3. можливе включення прикметникiв (he frowned his thick eyebrows, вiн

насупив густi брови);

4. допустима перестановка компонентiв (a Sisyfean labor - Сiзiфова праця, a labor of Sisyphus - праця Сiзiфа);

5. обов'язково вiльне вживання одного з компонентiв i зв'язане вживання iншого (a bosom friend - задушевний друг: задушевним не може бути ворог або хто-небудь iнший).

4. Фразеологiчний вислiв - "це стiйка у своiму складi й уживаннi фразеологiчна одиниця, що не тiльки i розчленована семантично, але й складаiться цiлком зi слiв з вiльним значенням" [26]. Фразеологiчнi вислови вiдтворюються як готовi одиницi з постiйним значенням i складом. До складу фразеологiчних висловiв включають численнi прислiв'я й приказки, якi вживаються в прямому значеннi, не мають образного алегоричного змiсту: " nothing is impossible to a willing heart - хто хоче, той доможеться, було б бажання, а можливiсть знайдеться".

Одна з найбiльш характерних особливостей фразеологiчноi одиницi як вiдтворюваноi мовноi одиницi i сталiсть ii складу. З огляду на характер складу фразеологiзмiв (специфiчнi особливостi утворюючих iхнiх слiв), Н.М. Шанський видiлив двi групи фразеологiчних одиниць:

а) фразеологiчнi одиницi, утворенi зi слiв вiльного вживання, що належать до активноi лексики сучасноi мови: "як снiг на голову, подруга життя, кинути оком, туга зелена, стояти грудьми, взяти за горло";

б) фразеологiчнi одиницi з лексико-семантичними особливостями, тобто такi, у яких i слова зв'язаного вживання, слова застарiлi або з дiалектним значенням: "мурашки бiгають, острах знайшла, притча во язицех, в обiймах Морфея, усе шкереберть, дух ронити, чревате наслiдками, як курей у щi, розбити на дрiзки (на гамуз)".

У якостi вiдтворюваних мовних одиниць фразеологiчнi одиницi завжди виступають як структурне цiле складеного характеру, що складаiться з рiзних по своiх морфологiчних властивостях слiв, якi перебувають мiж собою в рiзних синтаксичних вiдносинах. За структурою фразеологiзми Н.М. Шанський роздiлив на двi групи:

В· вiдповiднi реченню

В· вiдповiднi сполученню слiв

Серед фразеологiзмiв, за структурою вiдповiдних реченню, за значенням Н.М. Шанський видiляi двi групи:

номiнативнi - фразеологiзми, що називають те або iнше явище дiйсностi: "кiт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очi дивляться, слiду нема", що виступають у функцii якого-небудь члена речення;

комунiкативнi - фразеологiзми, що передають цiлi речення: "щасливi годин не спостерiгають, голод не тiтка, на сердитих воду возять, голова йде обертом, наскочила коса на камiнь, не у своi сани не сiдай, кашу маслом не зiпсуiш", що вживаються або самостiйно, або як частина структурно бiльше складного речення.

Серед фразеологiчних одиниць, за структурою вiдповiдних сполученню слiв Н.М. Шанський видiляi наступнi типовi групи сполучень:

В· "iм'я прикметник + iм'я iменник" a high horse, smart aleck, honest soul, щира душа, важлива птаха.

В· "iм'я iменник + форма родового вiдмiнка iменника" Man of no character, nose of wax, man of sense.

В· "iм'я iменник + прийменниково-вiдмiнкова форма iменника" боротьба за життя, бiг на мiсцi, справа в капелюсi, мистецтво для мистецтва.

В· "прийменник + прикметник + iменник" бiля розбитого корита, на сьомому небi, зi спокiйною совiстю, по старiй пам'ятi, з незапам'ятних часiв.

В· "вiдмiнково-прийменникова форма iменника + форма родового вiдмiнка iменника" до глибини душi, у костюмi Адама, в обiймах Морфея, у кольорi рокiв, на вагу золота.

В· "прийменниково-вiдмiнкова форма iменника + прийменниково-вiдмiнкова форма iменника" вiд зорi до зорi, вiд краю до краю, рiк у рiк, з корабля на бал, вiд малого до великого.

В· "дiiслово + iменник" пустити корiнь, заливатися смiхом, зберiгати мовчання, намастити птАЩяти.

В· "дiiслово + прислiвник" бачити наскрiзь, розбитися вщент, пропасти безвiсти".

В· "дiiприкметник + iменник" склавши руки, спустивши рукава.

В· "конструкцii iз сурядними сполучниками" цiлком i повнiстю-safe and sound, без керма й без вiтрил, отут i там, криво й косо.

В· "конструкцii з пiдрядними сполучниками" як снiг на голову, хоч кiл на головi теши, хоч трава не рости, як двi краплi води, як коровi сiдло.

В· "конструкцii iз запереченням не" "не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморi, не вiд миру цього.

Н.М. Шанський видiляi чотири групи фразеологiзмiв за iхнiм походженням:

В· споконвiчнi фразеологiзми

В· запозиченi фразеологiзми

В· фразеологiчнi кальки

В· фразеологiчнi напiвкальки

Споконвiчна фразеологiчна одиниця - "це таке стiйке сполучення слiв, що вживаiться в якостi вiдтвореноi мовноi одиницi або виникло в данiй мовi, або успадковане нею з бiльше древньоi мови - джерела" [26]. Наприклад, дурний як сивий мерин, вiдлюдьком жити, воду каламутити. Часто у ФЗ сконцентрований досвiд i мудрiсть народу, що ii створив. Особливо яскраво це проявляiться в прислiв'ях i приказках, наприклад: "Сiм разiв вiдмiряй, один вiдрiж", "Поспiшиш - людей насмiшиш", "Strike while the iron is hot". Багато ФЗ пов'язанi з рiзними реалiями й фактами з iсторii: "пропав як швед пiд Полтавою", "фiльчина грамота", "to set the Thems on fire". У багатьох ФЗ вiдбитий побутовий уклад, звичаi й традицii: "дивитися зi своii дзвiницi", "for a song", "a baker's dozen". Чимало ФЗ ввiйшло в лiтературну мову iз професiйного усного мовлення: "ханьки мтАЩяти", "to go at smb/smth hammer and tongs", "to be on tenterhooks". Велика кiлькiсть англiйський фразеологiзмiв морського походження "to sail under false colours". Багато ФЗ в обох мовах пов'язанi з вiйськовою справою, армiiю: "зустрiти в багнети", "out of step", "to stick one's guns". В англiйськiй мовi велика кiлькiсть ФЗ прийшла iз творiв В. Шекспiра: "neither rhyme nor reason", "brevity is the sole of wit", "a fool's paradise", Д. Чосера (murder will out - шила в мiшку не приховаiш), Д. Мiльтона (fall on evil days - чорнi днi наступили), Д. Свiфта (the land of Nod - царство сну).

Запозичена фразеологiчна одиниця - "це таке стiйке сполучення слiв, що у якостi готовоi вiдтвореноi одиницi мови прийшлася в мову ззовнi й уживаiться в нiй у тому виглядi, у якому воно вiдомо в мовi-джерелi" [26]. В англiйськiй мовi ФЗ представленi, в основному, запозиченнями з латинськоi й французькоi мов "persona grata/persona non grata", "noveau riche - нувориш, багатiй-вискочка", "mauvais ton - поганий тон, невихованiсть". У багатьох iз цих ФЗ i англiйська калька, що вживаiться поряд iз прототипом. Наприклад, лат. "cum grano salis" й англ. "with a grain of salt" - скептично, недовiрливо.

Фразеологiчна калька - "це стiйке сполучення слiв, що виникло в мовi в результатi дослiвного перекладу iншомовного фразеологiзму": "синя панчоха" (англ. Blue stocking). Останнiм часом з'явилося ще трохи кальок англiйських висловiв: тiньовий кабiнет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогiйна картина спостерiгаiться й в англiйськiй мовi - основну масу iншомовних запозичень становлять кальки з латинськоi й французькоi мов, хоча i запозичення й з iнших мов. Наприклад: англiйська ФЗ "to assume/put on air" i калькою французького вислову "se donner les airs" - задирати нiс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто видiлити кальки-iнтернацiоналiзми, тобто висловлювання видатних iсторичних дiячiв, цитати iз всесвiтньо вiдомих творiв i т.д., якi використаються в украiнськiй, англiйськiй й рядi iнших мов свiту: "блудний син", "to cast pearls before swine" - метати бiсер перед свинями; "to cherish a viper in one's bosom" - пригрiти гадюку за пазухою; "Buridan's ass" - бурiданiв осел.

Фразеологiчна напiвкалька - "це напiвпереклад-напiвзапозичення iншомовноi фразеологiчноi одиницi - в англiйськiй мовi в основному з латинськоi - (частина компонентiв фразеологiзму перекладаiться, а частина запозичуiться без перекладу)". Наприклад: змiшати карти - brouiller les cartes;

Н.М. Шанський видiляi наступнi групи фразеологiчних одиниць з погляду iхнiх експресивно-стилiстичних властивостей:

В· мiж стильовi - це такi ФЗ, якi широко вживаються у всiх стилях сучасноi мови. Наприклад, годину втiсi, а роботi час, common ground - загальнi погляди, iдеi.

В· розмовно-побутовi ФЗ включають бiльшу частину фразеологiчних скорочень, iдностей i прислiв'iв: "to have steam coming out of one's ears" - бути в лютi, "bright-eyed and bushy-tailed" - повний ентузiазму, що рветься в бiй.

В· книжковi ФЗ - це такi, якi використаються переважно в художнiй лiтературi, у публiцистичному або офiцiйно-дiловому стилi. Наприклад, "калiф на годину", "плакати в жилетку"

В· архаiзми й iсторизми: "the Slough of Despond" - безнадiйна зневiра, "to read the runes" - проникати у суть явищ.

Комунiкативна лiнгвiстика - це комплексна iнтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всiх аспектiв функцiонуючоi мови - його звуковоi сторони, лексичноi i фразеологiчноi систем i граматичноi будови.

Всi одиницi системи мови створюються для виконання мовою його основноi функцii i тому несуть на собi печать комунiкативноi предназначеностi.

Вивчення iдiом в широкiй парадигмi комунiкативноi лiнгвiстики як одиниць з яскраво вираженою комунiкативно-прагматичною предназначенiстю дозволить, як нам здаiться, пролити свiтло на iх онтологiчнi властивостi. Комунiкативний аналiз iдiом припускаi опис всiх iх "складових" - вмiст, структури i вживання в мовi - у свiтлi виконання ними комунiкативноi функцii, що розумiiться як iнтегральне цiле: формування i передача знань про реальну дiйснiсть, комунiкативну iнтенцiю того, що говорить i прагматичний ефект. У центрi нашоi уваги знаходяться проблеми семантики у всьому iх комплексi, оскiльки саме через семантику розкриваiться комунiкативна суть мови.

Комунiкативну лiнгвiстику цiкавлять, перш за все, тi мовнi одиницi, в яких реалiзуються комунiкативний сенс.

Номiнативно-комунiкативна характеристика ФЗ припускаi iх дослiдження в семiтологiчному i власне лiнгвiстичному аспектах, якi знаходяться у вiдносинах тiсного взаiмозв'язку.

Семiтологiчний аспект аналiзу охоплюi наступний круг питань: мовнi функцii ФЗ; iх змiстовна структура в планi спiввiдношення концептуального ядра i коннотацii; об'iкт номiнацii фразеологiзму; репертуар учасникiв реальноi дiйсностi, що покриваються iдiомами; логiко-психологiчнi операцii i процеси, що лежать в основi формування ФЗ, i iх вiдтворення в актах мовотворення. Власне лiнгвiстичний пiдхiд до фразеологiчноi семантики пов'язаний з виявленням специфiки значення фразеологiзму, як особливого типу мовленнiвого значення; визначенням типу фразеологiчноi номiнацii в планi спiввiдношення з об'iктивною дiйснiстю; виявленням типових категорiально-граматичних (частиномовних) значень в класi iдiом, типологii фразеологiчних предикатiв та iн.

Знакове значення iдiом.

Знакове значення фразеологiзму, його семiтологiчна цiннiсть виявляються в декiлькох планах: вiн узагальнюi результати пiзнавальноi дiяльностi людини, даi найменування пiзнаному предмету, повiдомляi про нього i виражаi вiдношення до нього того, хто говорить. У змiстi фразеологiзму як мовного знаку слiд розрiзняти наступнi iнгредiiнти: змiст, властивий даному фразеологiзму, категорiально-семантичний змiст, властивий семантичним категорiям фразеологiзмiв (наприклад, значення особи i предмету у власних одиниць, дii, стану, процесу у дiiслiвних i т.п.), i граматичний, властивий найкрупнiшим класам мовних одиниць (частиномовне значення) (Уфiмцева А.А. 1970, с.135, 1980 с.64 i слiд.).

Основу знакового значення iдiом складають сигнiфiкативний, денотативний i коннотативний компоненти.

Пiд денотатом ми розумiiмо клас об'iктiв, видiлених на основi яких-небудь ознак i спiввiдношуваних з мовним знаком; пiд сигнiфiкатом - поняття про цей клас предметiв; пiд референтом - об'iкт, спiввiдношуваний з мовним знаком в його конкретному мовному вживаннi.

Структура фразеологiчного значення багато в чому iзоморфна структурi лексичного значення (Маслов Ю.С. 1975, с.111-124). Вiдмiнностi торкаються перш за все типу когнiтивного змiсту, детермiнованого типом предметiв реальноi дiйсностi, а також спiввiдношення змiстовних компонентiв iх значущостi в структурi фразеологiчного значення. У системi мови, поза реалiзацiiю в мовi, на перший план виступаi сигнiфiкативний компонент фразеологiчного значення, який i абстрактним загальним поняттям (Кондаков Н.РЖ. 1971, с.11) - поняття про ознаки, властивих цiлим класам предметiв: властивостях, якостях стану предметiв, дiях, ними здiйснюваних вiдносинах мiж предметами i т.п. Сигнiфiкат iдiоми, як правило, не елементарний, не "аморфний", вiн складаiться з мiнiмальних смислових компонентiв - сем, якi можуть бути роздiленi на диференцiальнi i недиференцiальнi.

Денотатами фразеологiзмiв можуть бути дii, стан предметiв, ознаки дii, властивостi, ознаки предметiв, зокрема рiзнi психiчнi (iнтелектуальнi i емоцiйнi) процеси i стан людини.

Вольний козак - вiльна, нi вiд кого не залежна людина

Серпанкова панночка - знiжена, не пристосована до життя людина.

Тертий калач - дуже досвiдчена людина, яку важко провести.

страховисько горохове - нiкчемна людина, що служить загальним смiховиськом.

Мокра курка - безвiльна, безхарактерна людина;

Прагматичний (коннотативний) компонент фразеологiчного значення.

Обов'язковим елементом ФЗ i так звана коннотацiя - додатковий змiст слова (або виразу), його супутнi семантичнi або стилiстичнi вiдтiнки, якi накладаються на його основне значення, служать для виразу рiзного роду експресивно-емоцiйно-оцiнних обертонiв i можуть додавати вислову урочистiсть, грайливiсть, невимушенiсть, фамiльярнiсть i т.п. (Ахманова О.С. 1969, с. 203-204).

У поняття коннотацiи включаються також рiзноманiтнi фоновi знання етнiчного i iсторичного характеру, що не зачiпають сигнiфiкативного значення мовних одиниць, але що маркiрують його в нацiонально-культурному вiдношеннi (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 i слiд.).

Здатнiсть ФЗ виражати прагматику мови дозволяi говорити про наявнiсть у iх змiстi прагматичного значення.

Прагматичне значення, на нашу думку, це змiст мовних/мовленнiвих одиниць (або частина цього змiсту), який характеризуi того, хто говорить вiдповiдно до соцiально i психологiчно значущих параметрiв його особи i орiiнтовано на реципiiнта.

Прагматичне значення ФЗ - це комплексна змiстовна суть, що складаiться з наступних компонентiв: експресивного, апеллятивного, фактичного i естетичного. Експресивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з вираженням емоцiй i оцiнок того, хто говорить.

Експресивний компонент змiсту реалiзуiться спiльно з апеллятивним. Апеллятивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з дiiю на реципiiнта - iнтелектуальним, емоцiйним i, як наслiдок, поведiнковим.

Заяча душа.

Фактичний компонент прагматичного значення iнформуi коммунiкантiв про iх соцiально-психологiчний статус i визначаi встановлення або припинення мiж ними контакту. Така iнформацiя витягуiться ними iз стилiстичного забарвлення, генетичноi характеристики ФЗ.

Естетичний компонент прагматичного фразеологiчного значення - це та його частина, яка генеруi у коммунiкантiв вiдчуття естетичноi насолоди, пов'язана iз здатнiстю того, хто говорить вiдбирати з номiнативно-експресивного iнвентаря мови найбiльш адекватнi, образнi мовнi одиницi, творчо перетворювати iх, неординарно "зчiплювати" один з одним i iз здатнiстю того, хто слухаi оцiнювати мовну компетенцiю того, хто говорить.

Всi перерахованi компоненти прагматичного значення взаiмозв'язанi один з одним, "переливаються" один в одного.

Таким чином, прагматичне значення i облiгаторним компонентом змiсту ФЗ: вони не тiльки позначають i називають предмети i iх ознаки, але одночасно i спецiальним прагматичним засобом, призначеним для виразу багатообразних емоцiйних i оцiнних вiдносин того, хто говорить до того, що вiдбуваiться в його внутрiшньому свiтi або поза ним, - в iх спрямованостi на реципiiнта.

Пiдводячи пiдсумки, можна запропонувати наступне визначення фразеологiчного (iдiоматичного) значення: фразеологiчне значення - це змiстовна категорiя, що виражаi поняття про клас предметiв або ознак (у широкому сенсi), а також емоцiйнi i iнтелектуальнi оцiнки того, хто говорить в iх спрямованостi на того, хто слухаi.

Семантико-граматичнi (частиномовнi) розряди iдiом в комунiкативному аспектi.

Труднощi, пов'язанi з частиномовною класифiкацiiю фразеологii навiть iдiоматичного характеру, невимiрно зростають, оскiльки дослiднику тут доводиться мати справу з декiлькаслiвними утвореннями iз специфiчною семантикою i вживанням в мовi.

Дослiдники видiляють такi розряди ФЗ як дiiслiвнi (стерти з лиця землi), субстантивнi (гра слiв, казанська сирота), прислiвниковi (достатньо, обкресливши голову), адтАШiктивнi (шкiра та кiстки, не чистий на руку), вигуковi (Ось тобi i на! От так фунт!), модальнi (що за питання? Доречно зауважити) i союзнi (не дивлячись на те що, тодi як). (Шанськiй Н.М. 1985, з 46-47; Молотков А.Н. 1977, с.126-149).

Отже, ми можемо виокремити наступнi граматичнi розряди iдiом: тi, що субстантивно iдентифiкують; предикативнi (признаковi) в таких рiзновидах, як дiiслiвнi, субстантивно-предикативнi, адтАШiктивно-предикативнi, прислiвниково-предикативнi i власне прислiвниковi одиницi; модальнi i вигуковi iдiоми.

Субстантивнi ФЗ з iдентифiкуючим значенням.

РЖ

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

American Riddles

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles