Облiк основних засобiв

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичне обТСрунтування теми дослiдження

1.1 Економiчний змiст основних засобiв,завдання iх облiку

1.2 Правове регулювання органiзацii облiку основних засобiв

1.3 Проблеми облiку основних засобiв в економiчнiй лiтературi

Роздiл 2 .Органiзацiйно- економiчна характеристика пiдприiмства

2.1 Виробничо-економiчна характеристика пiдприiмства

2.2 Органiзацiя облiку на пiдприiмствi

2.3 Структура активiв i зобов'язань

Роздiл 3. Стан облiку основних засобiв у Корбутiвському вiйськовому лiсництвi

3.1. Первинний облiк основних засобiв

3.2 Синтетичний та аналiтичний облiк основних засобiв

3.3 Облiк зносу i амортизацiйних вiдрахувань основних засобiв

3.4 РЖнвентаризацiя основних засобiв

Роздiл4. Недолiки та шляхи вдосконалення облiку основних засобiв

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Перехiд Украiни до ринкових вiдносин рiзко дестабiлiзував внутрiшнi i зовнiшнi середовище пiдприiмств, що вимагаi корiнного полiпшення системи облiку. В сучасних умовах добре органiзований облiк тАУ це гнучкий комплекс господарських дiй, що постiйно змiнюiться i вдосконалюiться. Вiн представляi собою економiко-правовi та фiнансовi аспекти життя i дiяльностi всiх пiдприiмницьких структур. Перебудова бухгалтерського облiку ведеться в напрямку наближення до мiжнародних стандартiв. Формування ринкових вiдносин сприяi виникненню нових пiдходiв до бухгалтерського облiку, подальшому удосконаленню iх в цiлому i, зокрема, облiку основних засобiв. Адже виробничо - господарська дiяльнiсть та фiнансовий стан пiдприiмств багато в чому залежить вiд рiвня забезпеченостi основними засобами.

Основнi засоби виробництва являють собою засоби працi, що багаторазово беруть участь у процесi виробництва, зберiгаючи при цьому свою натурально-речову форму, поступово зношуються i частинами переносять свою вартiсть на продукцiю або виконану роботу.

Завданнями бухгалтерського облiку основних засобiв i: контроль за збереженням та ефективним використанням обтАЩiктiв; правильне й своiчасне оформлення i вiдображення, вiд однiii матерiальноi особи до iншоi та вибуття обтАЩiктiв; показ наявних цiнностей вiдповiдно до прийнятоi класифiкацii; своiчасне вiдображення зносу (амортизацii) обтАЩiктiв i витрат на iхнiй ремонт та реконструкцiю; точне визначення результатiв вiд лiквiдацii основних засобiв. Метою даноi курсовоi роботи i вивчення основних питань щодо стану облiку основних засобiв в сучасних умовах формування ринкових вiдносин на прикладi Корбутiвського воiнного лiсництва.

НевiдтАЩiмною частиною облiку та контролю основних засобiв i економiчний аналiз iх використання, який спрямований на пошук резервiв пiдвищення ефективностi.

Метою дослiдження курсовоi роботи i вивчити облiк основних засобiв та запропонувати напрями та шляхи удосконалення. Мета дослiдження розкриваiться у перелiку завдань:

- дослiдити основнi аспекти облiку основних засобiв;

- дослiдити органiзацiю облiку та аналiзу основних засобiв на Корбутiвському вiйськовому лiсництвi;

- визначити основнi напрями удосконалення облiку основних засобiв;

- запропонувати шляхи удосконалення облiку основних засобiв.

ОбтАЩiктом дослiдження i дiяльнiсть Корбутiвського вiйсквоого лiсництва. Предметом дослiдження виступаi органiзацiя облiку основних засобiв на Корбутiвському вiйськовому лiсництвi.

Розширення, пiдтримання належного функцiонального стану i рацiональне використання основних засобiв великою мiрою визначають обсяг виробництва, можливостi росту i пiдвищення його ефективностi. Формування ринкових вiдносин передбачаi подальше удосконалення облiку основних засобiв, що обумовлюi актуальнiсть вибраноi теми.

Роздiл 1.Теоретичне обгрунтування теми дослiдження

1.1 Економiчний змiст основних засобiв, завдання iх облiку

РЖснування i розвиток людського суспiльства неможливi без виробництва матерiальних благ i нагромадження багатства, якi забезпечують вiдповiдний рiвень добробуту населення. Виробництво продукцii здiйснюiться на основi органiчноi iдностi таких факторiв як земля, трудовi ресурси, засоби i предмети працi.

Засоби працi тАФ це матерiально - технiчна база виробництва. Завдяки своiм характерним особливостям, якi виявляються у процесi виробництва, засоби працi вiдносять до основних засобiв.

Основнi засоби в грошовiй оцiнцi прийнято називати основнимифондами. Пiд основними фондами слiд розумiти матерiальнi цiнностi, що використовуються у господарськiй дiяльностi платника податку протягом перiоду, який перевищуi 365 календарних днiв з дати введення в експлуатацiю таких матерiальних цiнностей та вартiсть яких поступово зменшуiться у звтАЩязку з фiзичним або моральним зносом.

Основнi засоби грають велику роль в процесi виробництва i i одним iз джерел впливу на кiнцевий фiнансовий результат дiяльностi будь-якого пiдприiмства.

Основними завданнями бухгалтерського облiку основних засобiв i:

1) контроль за збереженням основних засобiв;

2) правильне документальне оформлення i своiчасне вiдображення в облiку надходження основних засобiв, iх внутрiшнього перемiщення ( зi складу в цех, з цеху в цех, iз вiддiлу у вiддiл тощо), вибуття;

3) своiчасне (щомiсячне) вiдображення в облiку зносу ( амортизацii ) основних засобiв;

4) своiчасне вiдображення в облiку витрат на ремонт основних засобiв;

5) сприяння контролю за ефективним використанням машин, обладнання, виробничих площ, транспортних засобiв та iнших засобiв працi.

Основою побудови облiку основних засобiв являiться iх класифiкацiя.Класифiкацiя основних засобiв означаi групування iх за певними ознаками.

Згiдно дiючоi типовоi класифiкацii основнi засоби групуються:

В· залежно вiд характеру участi iх в процесi вiдтворення вони пiдроздiляються на виробничi i невиробничi;

В· за приналежнiстю пiдроздiляються навласнi й орендованi;

В· за використанням iх дiлять напрацюючi (основнi засоби в експлуатацii) iнепрацюючi (що знаходяться на складi, в запасi, на консервацii i т.д.).

Залежно вiд цiльового призначення i характеру виконуваних функцiй виробничi основнi фонди пiдроздiляються на такi три групи:

група 1 : будiвлi, споруди, iх структурнi компоненти i передавальнi пристроi, у тому числi житловi будiвлi i iх частини (квартири i мiсця загального користування);

група 2: автомобiльний транспорт i вузли (запаснi частини) до нього меблi, побутовi електроннi, оптичнi, електромеханiчнi прилади та iнструменти, включаючи ЕОМ, iншi машини для автоматичноi обробки iнформацii, iнформацiйнi системи, телефони, мiкрофони, iнше конторське (офiсне) обладнання i приладдя до нього;

група 3 : будь-якi iншi основнi фонди, не включенi до груп 1 i 2. Це передусiм машини й обладнання (силове, робоче, пiдiймальне та iнше). Також вiдносяться затрати на придбання, закладання i вирощування багаторiчних насаджень до початку плодоносiння, придбання племiнноi худоби, капiтальнi затрати на полiпшення земель та iн.

Облiк основних засобiв ведеться на рахунку 10 тАЮОсновнi засобитАЭ. Цей рахунок маi такi субрахунки :

В· 101 тАЮЗемельнi дiлянкитАЭ

В· 102 тАЮКапiтальнi витрати на полiпшення земельтАЭ

В· 103 тАЮБудинки та спорудитАЭ

В· 104 тАЮМашини та обладнаннятАЭ

В· 105 тАЮТранспортнi засобитАЭ

В· 106 тАЮРЖнструмент, прилади та iнвентартАЭ

В· 107 тАЮРобоча i продуктивна худобатАЭ

В· 108 тАЮБагаторiчнi насадженнятАЭ

В· 109 тАЮРЖншi основнi засобитАЭ

На субрахунку 101 тАЮЗемельнi дiлянкитАЭ ведеться облiк земельних дiлянок, якi було придбано вiдповiдно до Указу Президента тАЮ Про продаж земельних дiлянок несiльськогосподарського призначеннятАЭ вiд 19 сiчня 1999 р. № 32/99.

На рахунку 102 тАЮКапiтальнi витрати на полiпшення земельтАЭ ведеться облiк капiтальних витрат у полiпшення земель.

До них вiдносяться витрати неiнвентарного характеру (не повтАЩязанi з будiвництвом споруд) на культурно-технiчнi заходи з поверхневого полiпшення земель для сiльськогосподарського використання, якi проводяться за рахунок капiтальних вкладень (планування земельних дiлянок, викорчування площ пiд рiллю, очищення водойм, мелiоративнi роботи та iнше).

На субрахунку 103 тАЮБудинки та спорудитАЭ ведеться облiк наявностi та руху будинкiв, споруд, iх структурних компонентiв та передавальних пристроiв, а також житлових будiвель. Облiк доцiльно вести за такими групами:

1) будинки виробничо-господарського, соцiально-культурного (будiвлi учбових закладiв, лiкарень, полiклiнiк i амбулаторiй, будинкiв iнтернатiв для пристарiлих та iнвалiдiв, дитячих закладiв, бiблiотек, клубiв, лабораторiй та iн.) та iншого призначення;

2) будинки, що повнiстю чи переважно призначенi для проживання;

3) водокачки, стадiони, басейни, дороги, мости, памтАЩятники, загорожi та iнше.

На субрахунку 104 тАЮМашини та обладнаннятАЭ облiковуються силовi машини та устаткування, робочi машини та обладнання, вимiрювальнi прилади, регулюючi прилади i пристроi, лабораторне обладнання, обчислювальна технiка, медичне обладнання та iншi машини та обладнання з видiленням в окремi пiдгрупи:

1) силовi машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергiю, i машини-двигуни, що перетворюють рiзного роду енергiю (енергiю води, вiтру, теплову, електричну енергiю та iн.) в механiчну;

2) робочi машини та обладнання, машини, апарати та iх обладнання, що призначенi для механiчного, термiчного та хiмiчного впливу на предмет працi в процесi створення продукту чи послуг виробничого характеру та перемiщення предметiв працi у виробничому процесi за допомогою механiчних двигунiв, сили людини та тварин;

3) вимiрювальнi прилади тАУ дозатори, амперметри, барометри, ватметри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичнi прилади, гiгроскопи, iндикатори, компаси, манометри, хронометри, спецiальнi ваги, мiрники, касовi апарати та iн.;

4) регулюючi прилади та пристроi тАУ киснево-дихальнi прилади, регулюючi, електричнi, пневматичнi та гiдравлiчнi пристроi, пульти автоматичного управлiння, апаратура централiзацii та блокування, лiнiйнi пристроi диспетчерського контролю та iн. ;

5) лабораторне обладнання тАУ пiрометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегiннi куби, лабораторнi копри, прилади для випробування на газонепроникнiсть, прилади для випробування мiцностi зразкiв на розрив, мiкроскопи, термостати, стабiлiзатори, витяжнi шафи та iн.;

6) обчислювальна технiка тАУ електронно-обчислювальнi, керуючi та аналоговi машини, цифровi обчислювальнi машини та пристроi (клавiшнi обчислювальнi та пiдсумовуючi машини та iн.);

7) медичне обладнання тАУ медичне обладнання (зуболiкувальнi крiсла, операцiйнi столи, лiжка з спецiальним обладнанням та iн.), спецiальне дезинфекцiйне та дезинсекцiйне обладнання та iн.);

8) комптАЩютерна технiка i ii комплектуючi тАУ комптАЩютери, монiтори, периферiйне i сiтьове обладнання комптАЩютера, що за вартiстю за одиницю чи комплект вiдноситься до основних засобiв;

9) iншi машини та обладнання тАУ машини, апарати та iнше обладнання, не назване у вище перерахованих пiдгрупах. До iнших машин та обладнання вiдносяться: обладнання стадiонiв, спортмайданчикiв та спортивних примiщень (у тому числi спортивнi снаряди), обладнання кабiнетiв та майстерень в учбових закладах, кiноапаратура, освiтлювальна апаратура, обладнання сцен, музичнi iнструменти, телевiзори, радiоапаратура, обладнання АТС, телефони, факси, копiювальна технiка, пожежнi машини на автомобiльному та кiнному ходу, пожежнi автоцистерни, механiчнi пожежнi драбини, пральнi та швейнi машини, холодильники, пилососи та iн.

На субрахунку 105 тАЮТранспортнi засобитАЭ з видiленням на окремi пiдгрупи облiковуються усi види пересування, якi призначенi для перемiщення людей i вантажiв незалежно вiд вартостi:

1) автомобiльний транспорт (автомобiлi вантажнi та легковi, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачi та iн.);

2) гужовий транспорт (вози, сани та iн.)

3) виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, вiзки та iн.);

4) запаснi частини до транспортних засобiв, якi за своiю вартiстю за одиницю вiдносяться до основних засобiв.

На субрахунку 106 тАЮРЖнструменти, прилади та iнвентартАЭ облiковуiться :

1) лiнii електропередач, трансмiсii та трубопроводи з усiма промiжними пристроями, необхiдними для трансформацii (перетворення) i передачi енергii та для перемiщення трубопроводами рiдких та газоподiбних речовин до споживача;

2) iнструменти тАУ механiчнi та немеханiчнi знаряддя працi загального значення, а також прикрiпленi до машин предмети, якi слугують для обробки матерiалiв. До них вiдносяться: рiзальнi, ударнi, натискувальнi та ущiльнюючi знаряддя ручноi працi, включаючи ручнi механiчнi знаряддя, що працюють на електроенергii, енергii стисненого повiтря та iн. (електродрелi, фарбопульти, електровiбратори, гайковерти та iн.), а також рiзного роду пристроi для обробки матерiалiв, здiснення монтажних робiт та iн. (лещати, патрони, дiлильнi головки, пристроi для встановлення двигунiв та для прокручування карданного валу на автомобiлях та iн.);

3) виробничий iнвентар та приладдя тАУ предмети виробничого значення, якi слугують для полегшення виробничих операцiй пiд час роботи: робочi столи, верстаки, кафедри, парти та iн.;

4) господарський iнвентар тАУ предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переноснi бартАЩiри, вiшалки гардероби, шафи рiзнi, дивани, столи, крiсла, шафи та ящики вогнетривкi, друкарськi машини, гектографи, шапiрографи та iншi ручнi розмножувальнi та нумеровальнi апарати, переноснi палатки (крiм кисневих), лiжка (крiм лiжок iз спецiальним обладнанням), килими, порттАЩiри та iнший господарський iнвентар, а також предмети протипожежного значення тАУ гiдропульти, стендери, драбини ручнi, та iн. (крiм насосiв пожежних на автомобiльному чи кiнному ходу та механiчних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 тАЮМашини та обладнаннятАЭ.

На субрахунку 107 тАЮРобочi i продуктивнi тваринитАЭ облiковуiться iз видiленням на окремi пiдгрупи :

1) робоча худоба тАУ конi, воли, осли та iншi робочi тварини;

2) продуктивна худоба тАУ корови, бики-плiдники, жеребцi-плiдники, та кобили (неробочi), переведенi на табунне утримання, кнурi та свиноматки, вiвцематки, кози, барани та iн.;

3) Ваплемiнна худоба тАУ племiннi корови та бики-плiдники, жеребцi-плiдники та племiннi кобили, племiннi кнурi свиноматки, вiвцематки, кози, барани та iнше;

4) службовi собаки.

На субрахунку 108 тАЮБагаторiчнi насадженнятАЭ облiковуються багаторiчнi насадження, а саме: плодово-ягiднi насадження, озеленювальнi та декоративнi насадження на вулицях , у дворах, яробалочнi насадження та iн.

Молодi насадження усiх видiв враховуються окремо вiд насаджень, що досягли повного розвитку, тобто вiд початку плодоношення, зiмкнення крони та iн.

На субрахунку 109 тАЮРЖншi основнi засобитАЭ ведеться облiк основних засобiв, якi не включенi до iнших субрахункiв рахунку 10 тАЮОсновнi засобитАЭ.

Аналiтичний облiк основних засобiв ведеться щодо кожного обтАЩiкту окремо.

1.2 Правове регулювання органiзацii облiку основних засобiв

Облiк основних засобiв в Украiнi регулюiться наступними нормативними актами:

- Законом Украiни тАЮПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiтАЭ № 996-XIV вiд 16 липня 1999 p. (зi змiнами i доповненнями);

- Законом Украiни тАЮПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ №283/97-ВР в редакцii вiд 22.05.97 p. (зi змiнами i доповненнями);

- Законом Украiни тАЮПро податок на додану вартiстьтАЭ № 168/97-ВР вiд 3 квiтня 1997 p. (зi змiнами i доповненнями);

- Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби", затвердженого Наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 92 вiд 27.04.2000 р. Зареiстрованого в Мiнiстерствi юстицii Украiни 18.05.00р. № 288/4509 (зi змiнами та доповненнями);

- Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 2 "Баланс", затверджене наказом Мiнфiну Украiни вiд 31.03.99р. № 87;

- Наказом Мiнiстерства статистики Украiни вiд 29. 12. 95 р. № 352 тАЬПро затвердження типових форм первинного облiкутАЭ;

- Вказiвками про склад i заповнення облiкових регiстрiв малими пiдприiмствами, затвердженими наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 112 вiд 31.05.96 p.;

Ва- Планом рахунку бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 30.11.1999р. № 291(зi змiнами та доповненнями);

- Типовими нормами безоплатноi видачi спецiального одягу працiвникам сiльського та водного господарства, елеваторноi, борошномельно-круптАЩяноi i комбiкормовоi промисловостi (затверджено наказом Комiтету з нагляду за охороною працi Украiни; типовi норми набули чинностi з 1 сiчня 1999 року);

- РЖнструкцiiю про iнвентаризацiю основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв та розрахункiв (затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 11 серпня 1994 р. № 69) [29, С. 345] (зi змiнами та доповненнями).

ЗУ тАЮПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiстьтАЭ визначаi правовi засади регулювання, органiзацii, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi в Украiнi стосовно будь-якого обтАЩiкту облiку, в тому числi основних засобiв.

Основним нормативним документом, що безпосередньо регулюi порядок облiку основних засобiв i Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби":

1. Положення (стандарт) 7 визначаi методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацii про основнi засоби iншi необоротнi матерiальнi активи та незавершенi капiтальнi iнвестицii в необоротнi матерiальнi активи (далi - основнi засоби), а також розкриття iнформацii про них у фiнансовiй звiтностi.

[У пункт 1 внесено змiни згiдно з Наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни N 989 вiд 25.11.2002р.]

2. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються пiдприiмствами, органiзацiями та iншими юридичними особами (далi - пiдприiмства) усiх форм власностi (крiм бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 7 не поширюiться на невiдтворюванi природнi ресурси та операцii з основними засобами, особливостi облiку яких визначаються iншими положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку.

[У пункт 3 внесено змiни згiдно з Наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни N 989 вiд 25.11.2002р.]

Необхiдно також звернути увагу на те, що згiдно П(С)БО 7 основнi засоби вiдносяться до матерiальних активiв, а це означаi, що як i будь-який актив, вiдображаються в балансi тiльки при виконаннi двох наступних умов (п. 10 П(С)БО 2 "Баланс"):

тАУ iснуi вiрогiднiсть отримання в майбутньому економiчних вигод, пов'язаних з iх використанням;

ВатАУ вартiсть може бути достовiрно визначена.

Рух основних засобiв пов'язаний iз здiйсненням господарських операцiй з надходження, внутрiшнього перемiщення та вибуття основних засобiв, оформлюють за допомогою типових форм первинноi облiковоi документацii, затверджених Наказом Мiнстату Украiни вiд 29.12.95р. №352, в яких вказують найменування об'iкта, рiкпридбання або дату випуску пiдприiмством, коротку характеристику об'iкту, його первiсну вартiсть, присвоiний iнвентарний номер, мiсце використання та iншiвiдомостi, необхiднi для аналiтичного облiку основних засобiв.

1.3 Проблеми облiку основних засобiв в економiчнiй лiтературi

В умовах iнтеграцii Украiни до свiтовоi спiльноти важливого значення набуваi досягнення iдностi економiчних термiнiв i понять як на мiжнародному, так i на внутрiшньодержавному рiвнi. Особливого значення в цьому контекстi маi узгодженiсть термiнологii ,що визначаi матерiальну основу виробництва, а саме: засоби працi i предмети працi.

Так ряд вчених вважають, що цi категорii мають рiзне значення. Л.К. Сук i Н.Г. Виговська стверджують, що цi поняття неможливо не вiдрiзняти насамперед тому, що основнi засоби-це сукупнiсть матерiально-речових цiнностей, а основнi фонди-це джерела формування основних i оборотних засобiв. А також пiдкреслюють, що iх значення вiдображаються у рiзних частинах балансу: основнi засоби-в активi, основнi фонди-в пасивi [ 52, 9 ]. В.Г. Андрiйчук також наголошуi на тому, що фонди-це грошове вираження засобiв працi(основних засобiв), в той час. Як основнi засоби i матерiально-речовими елементами [ 2 ].

Вважають, що одним з перших визначень термiну Влосновнi фондиВ» i висловлювання А. Смiта про те, що Влфондом i будь-яке накопичення продуктiв землi i промисловоi працi. Фонд буде капiталом лише в тому випадку. Якщо вiн приносить власнику дохiд чи прибутокВ»[ 50 ].Таким чином. А. Смiт визначаi фонди як матерiальну основу для утворення капiталу.

На думку К.О. Утенкова необхiдно все ж таки досягти iдностi в термiнологii. Так, вона вважаi за доцiльне вживати термiн Влосновнi засобиВ», коли маiться на увазi саме майно, матерiальнi цiнностi, а термiн Влосновнi фондиВ» вживати по вiдношенню до джерел утворення господарських засобiв виробництва, а згодом взагалi вiдмовитись вiд нього, замiнивши його термiном ВлкапiталВ» (вiд лат. сapitalus- головний) [ 55 ].

Тривалий час в Украiнi удосконалення амортизацiйноi полiтики здiйснювалося пiд кутом ii впливу на процеси оподаткування прибутку пiдприiмств та удосконалення облiку. Дослiдження такого типу i традицiйними i мають практичне значення для формування цiлеспрямованоi податковоi та облiковоi полiтики держави. Аналiз останнiх наукових публiкацiй свiдчить про акцентування уваги провiдних вiтчизняних фахiвцiв переважно на дослiдженнi саме цих аспектiв амортизацiйноi полiтики. Так, Л. Бабiч вважаi, що увага до актуальних на сьогоднi проблем амортизацiйноi полiтики зростаi у зв'язку з необхiднiстю проведення податковоi реформи. Одну з головних проблем сучасноi амортизацiйноi полiтики вона вбачаi у нецiльовому використаннi пiдприiмствами амортизацiйних вiдрахувань, оскiльки податковий метод амортизацii не визначаi, на якi заходи можуть використовуватися амортизацiйнi кошти. Означена проблема, на думку Л. Бабiч, виникла через послаблення ролi держави у питаннi використання амортизацiйних коштiв, яке сталося у зв'язку зi скасуванням положень законодавства, що iснували ранiше, щодо формування амортизацiйного фонду пiдприiмства [ 3 ].

РЖнший дослiдник О. Болоховiтiнова визначаi напрями удосконалення амортизацiйноi системи, виходячи з необхiдностi полiпшення методичноi бази складання зведеного балансу фiнансових ресурсiв та стимулювання iнвестицiйних процесiв у економiцi [ 5 ].

Предметом дослiдження Л. Городянськоi i функцii амортизацii. На ii думку, в сучасних умовах перехiдноi економiки амортизацiя виконуi двi узагальнювальнi функцii: податкову (фiскальну) та економiчну [ 16 ].

Парнюк стверджуi, що норми амортизацii i досить дiiвим засобом стимулювання попиту. РЗх слiд використовувати як засiб стимулювання виробництва сучасних засобiв виробництва, насамперед таких, як автоматизована лiнiя. Роботи, очиснi споруди, енергоощаднi та ресурсоощаднi технологii тощо. Реалiзацiя такого заходу сприятиме технiчному та технологiчному переоснащенню виробництва, скороченню технологiчного вiдставання Украiни [ 41 ].

С. Голов констатуi:

1. Облiкова концепцiя амортизацii не призначена для формування iнформацii для прийняття управлiнських рiшень, оцiнки рентабельностi дiяльностi пiдприiмства й ефективностi використання амортизацiйних вiдрахувань.

2. Амортизацiйнi вiдрахування i частиною минулих грошових потокiв пiдприiмства, а не джерелом коштiв для майбутнiх iнвестицiй.

3. Без реального акумулювання конкретноi суми коштiв не iснуi цiльового фонду фiнансування вiдтворення основних засобiв

4. Ведення забалансового рахунку 09 ВлАмортизацiйнi вiдрахуванняВ» викривлюi iнформацiю про використання засобiв на капiтальнi iнвестицii, оскiльки на цьому вiдображуiться не реальне надходження коштiв на рахунок пiдприiмства, а нарахування амортизацii, що не i реальними грошовими надходженнями в звiтному перiодi.

5. РЖснуюча система оподаткування не забезпечуi можливостi реалiзацii iнвестицiйноi полiтики держави i реальне вiдтворення основних засобiв пiдприiмствами [ 12 ].

З метою формування новоi системи амортизацii Г. Кiрейцев розглянув проблеми управлiння (iнвестицiями в основний капiтал, процесами вiдтворення основних засобiв) i здiйснив докладний огляд нормативних документiв, якi стосуються питань зносу й амортизацii. Автор вважаi, що Влнедостатня теоретична розробленiсть даноi проблеми не сприяi правильному розумiнню сутi та можливостей амортизацiiВ» [ 30 ].

РЖснуючi два паралельнi рiвнi управлiння дiють у краiнi завдяки наявностi двох систем. Це заважаi реальному оцiнюванню фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмств. На основi проведеного аналiзу системи нарахування та використання амортизацii обТСрунтовано ii мету, визначено особливостi. Система нарахування й використання амортизацii тАУ це складова облiково-аналiтичноi системи, вихiдну iнформацiю якоi пропонуiмо використовувати у подальшому для проведення податкових розрахункiв розмiру амортизацii та пiдготовки вiдповiдноi звiтностi. Для цього доцiльно поступово гармонiзувати об'iкти облiку й оподаткування , що приведе у подальшому до зникнення потреби у веденнi розрахункiв в окремiй податковiй системi та недоцiльностi iснування самоi системи. Тобто методологiчнi основи бухгалтерського облiку мають бути iдиними для пiдприiмств. Тому для забезпечення iнтересiв пiдприiмства i держави, якi полягають в отриманнi ними достовiрноi iнформацii, Л. Городянська пропонуi зробити базовою вихiдну iнформацiю облiково-аналiтичноi системи, за даними якоi проводити розрахунки податкiв [ 15 ].

Отже, якщо вартiсть об'iкту основних фондiв (основних засобiв), що належить до групи 1 досягла 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, то нарахування податковоi амортизацii такого об'iкта припиняiться i вiн вилучаiться з групи 1. Нарахування амортизацii в податковому облiку на вартiсть кожного окремого об'iкту основних засобiв, що вiдносяться до складу груп 2, 3 i 4, не проводиться. Тому iндивiдуальну залишкову вартiсть по кожному з таких об'iктiв в податковому облiку не визначають. Якщо пiдприiмство не списуi такi основнi засоби, а продовжуi iх використовувати в господарськiй дiяльностi. То вони облiчуються на балансi за залишковою або лiквiдацiйною вартiстю, визначеною в порядку передбаченому П(С)БО 7 [ 1 ].

Поняття зносу основних засобiв у бюджетних установах вiдмiнне вiд зносу пiдприiмств виробничоi сфери, так як в процесi виробництва не здiйснюiться перенесення його обсягiв на результати виробництва, тобто на основнi засоби не нараховуiться амортизацiя. Основнi моменти проведення переоцiнки основних засобiв в бюджетних установах та вiдображення даних операцiй в бухгалтерському облiку описанi в публiкацii Л.РЖ. Лаврiненко [ 33 ].

Ю.С. Рудченко даi вiдповiдi на запитання, якi стосуються облiку ремонту основних засобiв бюджетноi установи, зокрема вiдображення в облiку витрат на поточний ремонт основних засобiв, витрат пов'язаних з доукомплектуванням комп'ютера та iншi [ 49 ].

РЖ. Павлюк зазначаi, що своiчасне й правильне вiдображення в бухгалтерському облiку реалiзацii та передачi об'iктiв основних засобiв згiдно з нормами П(С)БО 7 маi велике значення для об'iктивного вiдображення в синтетичному й аналiтичному облiку та наявностi основних засобiв, витрат i доходiв пiдприiмства, а також накопичення iнформацii, необхiдноi для правильного складання фiнансовоi звiтностi пiдприiмства [39].

Одним iз найскладнiших i трудомiстких для виконання вимог П(С)БО 7 i роздiл, де викладено порядок проведення оцiнки i переоцiнки основних засобiв.

ВлЯкщо класифiкацiя основних фондiв слугуi метi якiсноi характеристики, - вказував В. Новодворський, - то iх оцiнка необхiдна для кiлькiсноi характеристикиВ» [ 37 ].

Оцiнка тАУ це Влприсвоiння числових значень об'iктам i подiям за певними правиламиВ». Вона охоплюi три елементи: а) об'iкт або подiю; б) властивiсть (якiсть, ознаку, характеристику), що пiдлягаi кiлькiснiй оцiнцi; в) шкалу вимiру чи сукупнiсть одиниць, в яких можна виразити властивiсть - писав Метьюс М. [с. 270-271].

Ще Лука Пачолi у ВлТрактатi про рахунки i запасиВ» (1494) указував на двi протилежнi рекомендацii: оцiнка за продажними максимально високими цiнами (що призводило до систематичного завищення величини капiталу i зменшення суми вiдображеного прибутку) та за собiвартiстю, яку автор пропонував застосовувати в поточному облiку [ 34 ].

Л. Розенберг стверджував, що нормою оцiнки може бути лише собiвартiсть, жодних переоцiнок не повинно бути [ 48 ]. Його погляди на оцiнку за собiвартiстю подiлял РЖ. Кошкiн [ 32 ].

Проаналiзувавши рiзнi пiдходи до оцiнки основних засобiв та проблеми, Олександр Бондар зазначаi:

1. Оцiнка основних засобiв маi забезпечувати достовiрне подання iнформацii про майновий та фiнансовий стан пiдприiмства в його бухгалтерськiй звiтностi.

2. Не iснуi унiверсального методу оцiнки. Тому вибiр методу оцiнки основних засобiв передбачаi досконале вивчення цiлей оцiнки в бухгалтерському облiку.

3. Ключовим моментом у вiдображеннi результатiв переоцiнки на рахунках бухгалтерського облiку i контроль за результатами всiх попереднiх переоцiнок конкретного об'iкта основних засобiв [ 6 ].

Л. Ткаченко також погоджуiться з О. Бондарем i пропонуi вдосконалювати форми внутрiшньоi звiтностi, оскiльки затвердженнi форми документiв з облiку основних засобiв не враховують вимог П(С)БО 7 ВлОсновнi засобиВ» та П(С)БО 28 ВлЗменшення корисностi активiвВ» [ 53 ].

А. Бiлоусов пропонуi, за рахунок впровадження перелiчених у статтi документiв, спростити процедуру проведення переоцiнки, а також розрахунок i облiк ii результатiв по окремим об'iктах. За наявностi на пiдприiмствi спецiалiзованоi бух. програми алгоритм складання запропонованих форм документiв може бути iнтегрований до такоi програми (наприклад, Вл1СВ» передбачаi таку можливiсть). Також зазначаi, що новий порядок бух. облiку основних засобiв застосовуiться вже понад п'ять рокiв, але за цей час типовi форми первинного облiку не були приведенi у вiдповiднiсть iз ним. Масова автоматизацiя бух. облiку теж не знижуi гостроту проблеми, адже документ i в електронному виглядi повинен зберiгати встановлену форму i мати необхiднi реквiзити [ 4 ].

Як бачимо основним засобам придiляiться досить велика увага, з часом визначення основних засобiв набувало дещо iншого значення, але база цього поняття значно, як бачимо не змiнюiться.

Деякi автори трактують це поняття бiльш повно, розподiляючи iх за призначенням та iншими ознаками, деякi розглядають поверхово, не досить глибоко

Роздiл 2. Органiзацiйно-економiчна характеристика Корбутiвського вiйськового лiсництва

2.1 Виробничо-економiчна характеристика пiдприiмства

Територiя господарства розмiщена в зонi Полiсся i знаходиться в пiвнiчно-захiдному агроклiматичному районi. Клiмат зони помiрно континентальний з м'якою зимою та помiрно теплим лiтом.

Корбутiвське вiйськове лiсництво державного пiдприiмства ВлРЖвано- Франкiвського лiс промкомбiнату Мiнiстерства оборони УкраiниВ»,далi ВлЛiсгоспВ» i пiдроздiлом державного пiдприiмства, який створено на пiдставi Господарського кодексу Украiни ВлПро власнiстьВ», Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украiни №8-92 вiд 1992р.

Лiсництво i пiдроздiлом державного пiдприiмства Мiнiстерства оборони Украiни,дiяльнiсть якого регулюiться законодавством Украiни,наказами Мiнiстра оборони Украiни, наказами директора лiс промкомбiнату

Лiсництво i вiдособленим пiдроздiлом комбiнату, маi розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку, штамп та бланки зi своiю назвою та емблемою.

Мiсце розташування управлiння Лiсництва:

30400, вул.Черняховського,118, с.Тетерiвка, Житомирського р-н, Житомирська обл.

Основною метою дiяльностi лiсництва i задоволення потреб Мiнiстерства оборони Украiни, а також потреб народного господарства своiю продукцiiю i реалiзацiя на пiдставi отриманих прибуткiв соцiальних та економiчних iнтересiв членiв трудового колективу

Предмет дiяльностi пiдприiмства i:

- комплекс робiт по вирощуванню лiсiв;

- -лiсозаготiвля i переробка деревини, випуск продукцii деревообробки. столярних виробiв;

- -комплекс робiт по поточному i капiтальному ремонтах i будiвництву промислових i соцiально-побутових об'iктiв;

- -товарообмiннi операцii, роздрiбна торгiвля продукцiiю власного виробництва, а також послуги громадського харчування через власнi магазини та заклади громадського харчування;

- -надання послуг по сушцi деревини;

- -надання послуг по обслуговуванню iноземних туристiв, влючаючи лiцензiйне полювання;

- участь в реалiзацii регiональних програмах розвитку виробничоi i соцiальноi структур.

Лiсництво у своiму складi маi пiдроздiли,якi формуються начальником лiсництва.

Лiсництво, згiдно дiючого законодавства Украiни, наказiв Мiнiстра оборони Украiни, директора лiспромкомбiнату,здiйснюi володiння, користуванняi розпорядження майном у вiдповiдностi до мети своii мети i призначення майна.

Лiсництво здiйснюi свою дiяльнiсть на принципах повного господарського та самофiнансування.

Розмiри господарства покажемо в таблицi 1.

Таблиця 1.

Аналiз розмiрiв Корбуiвського вiйськового лiсницва