Облiк амортизацii основних засобiв

Вступ

Радикальна перебудова промислового виробництва на основi ведення нового господарського механiзму орiiнтуi промислове пiдприiмство на економiчно обТСрунтоване використання всiх елементiв виробництва, чiтка взаiмодiя яких при рацiональнiй структурi засобiв виробництва дозволяi забезпечити нормальну господарську дiяльнiсть у нових економiчних умовах. Складовою частиною засобiв виробництва i основний капiтал, якому придiляiться значна частка в структурi майнового комплексу. Вiн безпосередньо бере участь у створеннi матерiальних цiнностей i тiсно взаiмозалежний з конкурентноздатнiстю продукцii, що випускаiться. Належна органiзацiя облiку основних засобiв тАУ запорука iх ефективного використання.

Трансформацiя економiко-правового середовища, курс на ринковi перетворення в нашiй краiнi супроводжуiться реформуванням бухгалтерського облiку. Потрiбно зазначити, що головним нормативно-правовим документом у системi регулювання бухгалтерського облiку Закон ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» називаi положення (стандарти) бухгалтерського облiку.

Основний напрям трансформацii бухгалтерського облiку в нашiй краiнi тАУ розроблення нового Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй. План рахункiв включаi на сьогоднiшнiй день 9 класiв балансу синтетичних рахункiв i 1 клас позабалансових рахункiв. Для облiку основних засобiв та нематерiальних активiв використовують 1 клас ВлНеоборотнi активиВ».

Проблеми облiку основних засобiв в умовах реформування економiки набувають особливоi актуальностi в звтАЩязку з потребою отримати iнвесторами та iншими зацiкавленими користувачами точноi i достовiрноi iнформацii про стан i ефективнiсть використання основних засобiв. Система iх облiку, яка склалася, не задовольняi вимоги ринку, умови функцiонування значно розширюють коло операцiй, що проводяться з основними засобами: купiвля-продаж, нарахування амортизацii, страхування, приватизацiя, реалiзацiя iнвестицiйних проектiв.

Вивчення опублiкованих наукових праць i дiюча практика господарськоi дiяльностi пiдприiмств свiдчать про те, що в бухгалтерському облiку i аналiзi ефективностi оновлення основних засобiв i цiлий ряд принципово важливих проблем, якi потребують нових дослiджень.

Дослiдження теоретичних положень та дiючоi практики бухгалтерського облiку основних засобiв дозволило визначити ряд невирiшених проблем, якi гальмують процес управлiння виробництвом та знижують ефективнiсть використання основних засобiв. Серед них iднiсть економiчноi та бухгалтерськоi термiнологii, принципи оцiнки основних засобiв та нематерiальних активiв, пiдвищення аналiтичностi та iнформативностi первинних документiв з облiку основних засобiв.

Проблеми облiку основних засобiв i iх аналiзу i предметом особливоi уваги економiчноi науки. Великий внесок в розробку теоретичних основ i методологiчних пiдходiв до проблеми облiку основних засобiв i iх використання внесли провiднi вченi-економiсти: М.Т.Бiлуха, В.Г. Гетьман, М.Я. ДемтАЩяненко, В.П. Завгороднiй, Г.Г.Кiрейцев, А.М. Кузьмiнський, В.Г. Линник, Ю.Я. Литвин, В.Б. Моссаковський, М.Ф. Огiйчук, В.Ф. Палiй, Г.М.Пiдлiсецький, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук та iншi вченi.

Проте актуальними залишаються проблеми теоретичного i практичного характеру, наприклад щодо використання таких економiчних категорiй, як Влосновнi фондиВ» Влта основнi засобиВ». Тому в умовах реформування економiки постаi питання: яка категорiя бiльш повно вiдповiдаi новому економiчному середовищу?

Актуальнiсть проблеми, недостатнiй ступiнь ii дослiдженностi стосовно сучасних потреб економiки, наявнiсть багатьох дискусiйних питань зумовили вибiр теми, визначили ii логiку i мету даноi роботи.

Мета даноi роботи визначити порядок облiку зносу та амортизацii основних засобiв. Мета роботу обумовлюi вирiшення наступних завдань:

тАУ вивчення економiчноi сутностi зносу та амортизацii основних засобiв пiдприiмства;

тАУ дослiдження основних засад облiку основних засобiв;

тАУ вивчення та практичне застосування методiв нарахування амортизацii в облiковiй роботi пiдприiмства;

тАУ аналiз основних положень податкового облiку амортизацii, згiдно вимог чинного законодавства.

Виходячи з цього, предмет вивчення даноi роботи можна визначити, як iснуючi системи i методи облiку зносу та амортизацii основних засобiв.

Об'iкт вивчення тАУ ТОВ ВлСоулВ», також i у своiй галузi найбiльш проблемним i потребуючi особливого аналiзу в частинi використання основного капiталу.

Загальною методичною основою роботи служили монографii та iншi друкованi джерела провiдних вiтчизняних спецiалiстiв в областi економiки та фiнансiв пiдприiмств.

1. Теоретичнi основи облiку зносу основних засобiв

1.1 Економiчна сутнiсть та значення амортизацii основних засобiв на пiдприiмствi

Побудова облiку амортизацii основних засобiв ТСрунтуiться на визначеннi та економiчнiй класифiкацii.

Економiко-правове визначення амортизацii основних засобiв наведено у Положеннi (стандартi) бухгалтерського облiку 7 ВлОсновнi засобиВ» (схвалено Методологiчною радою при Мiнiстерствi фiнансiв Украiни 16 вересня 1999 p.) [3].

Положення мiстить таке визначення основних засобiв [3]:

Основнi засоби тАУ матерiальнi активи, якi пiдприiмство утримуi з метою використання iх в процесi виробництва або постачання товарiв i послуг, надання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацii) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк) [3].

Об'iкт основних засобiв визнаiться активом, якщо iснуi ймовiрнiсть того, що пiдприiмство отримаi в майбутньому економiчнi вигоди вiд його використання та його вартiсть може бути достовiрно визначена.

В економiчних розрахунках використовують три види оцiнювання основних засобiв: первинну, вiдновлювальну i залишкову.

Первинна вартiсть дорiвнюi фактичнiй сумi затрат пiдприiмства на придбання, за вирахуванням наданих торговельних знижок; мито, iншi податки, що не вiдшкодовуються пiдприiмству; транспортування, монтаж, та iншi витрати, що безпосередньо пов'язанi з iх придбанням; затрати на побудову i спорудження основних засобiв (iнвентарна вартiсть);

вiдновлювальна тАУ витратам на створення, будування, придбання, транспортування й монтаж даного предмета основних засобiв у сучасних умовах за дiючими цiнами на момент переоцiнки; залишкова вартiсть основних засобiв тАУ у первиннiй (вiдновлювальнiй) вартостi за вiдкидання зносу.

Первинна вартiсть об'iктiв, переведених до основних засобiв з власноi готовоi продукцii, дорiвнюi ii собiвартостi, яка визначаiться згiдно з положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 16 ВлВитратиВ».

Первинна вартiсть об'iкта основних засобiв, придбаного в результатi обмiну на подiбний об'iкт, дорiвнюi залишковiй вартостi переданого об'iкта основних засобiв. Якщо залишкова вартiсть переданого об'iкта перевищуi його справедливу вартiсть, то первинною вартiстю об'iкта основних засобiв, отриманого в обмiн на подiбний об'iкт, i його справедлива вартiсть з включенням рiзницi до фiнансових результатiв (витрат) звiтного перiоду.

Первинна вартiсть об'iкта основних засобiв, придбаного в обмiн (або частковий обмiн) на неподiбний об'iкт, дорiвнюi справедливiй вартостi переданого об'iкта основних засобiв, збiльшеноi або зменшеноi на суму грошових коштiв чи iх еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обмiну [3].

Первинна вартiсть об'iктiв основних засобiв, оплачених загальною сумою, визначаiться шляхом розподiлу сплаченоi суми пропорцiйно до справедливоi вартостi кожного з цих об'iктiв.

Первинна вартiсть основних засобiв збiльшуiться на суму витрат, пов'язаних з полiпшенням об'iкта (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, дообладнання, реконструкцiя тощо), яке призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, первiсно очiкуваних вiд використання об'iкта.

Витрати, що здiйснюються для пiдтримання об'iкта у робочому станi та одержання первiсно визначеного розмiру майбутнiх економiчних вигод вiд його використання, включаються до складу витрат звiтного перiоду.

У бухгалтерському облiку основнi засоби оцiнюють також i за балансовою вартiстю. В ii складi можуть бути:

тАУ первинна вартiсть побудови (спорудження) або придбання (iнвентарна вартiсть);

тАУ вiдновлювальна вартiсть основних засобiв, якi переоцiненi ранiш на рiзнi дати;

тАУ облiкова вартiсть основних засобiв, що надiйшли безкоштовно за даними облiку передаючоi сторони разом iз затратами одержувача на установлення.

Розрiзняють два види зносу основних засобiв тАУ фiзичний i моральний.

Фiзичний знос тАУ це поступова втрата основними засобами споживноi вартостi в процесi експлуатацii, тобто суто матерiальний знос iх окремих елементiв. Фiзичний знос залежить вiд багатьох факторiв, зокрема: особливостей технологiчного процесу; якостi обслуговування основних засобiв; квалiфiкацii робiтникiв та iхнього ставлення до основних засобiв у процесi використання, iнтенсивностi та умов iх використання. Розрiзняють повний i частковий знос основних засобiв [6, c. 152].

Повний знос передбачаi повну замiну зношених основних засобiв через нове капiтальне будiвництво або придбання нових основних засобiв.

Частковий знос компенсуiться здiйсненням капiтального ремонту основних засобiв.

Моральний знос тАУ це знос основних засобiв унаслiдок створення нових, бiльш прогресивних i економiчно ефективних машин та устаткування. Поява досконалiших видiв устаткування з пiдвищеною продуктивнiстю робить економiчно доцiльною замiну дiючих основних засобiв iще до iх фiзичного зносу.

Несвоiчасна замiна морально застарiлих основних виробничих засобiв призводить до того, що собiвартiсть пiдвищуiться, а якiсть знижуiться порiвняно з продукцiiю, виготовленою на досконалiших машинах та устаткуваннi.

Моральний знос зменшуi вартiсть основних виробничих засобiв через скорочення суспiльне необхiдних витрат на iх вiдтворення. Сума нарахованого зносу характеризуi стан основних виробничих засобiв. Вирахуванням з первiсноi (вiдновлюваноi) вартостi основних виробничих засобiв суми зносу визначають залишкову вартiсть основних виробничих засобiв.

Сума нарахованоi амортизацii береться за вартiсть фiзичного зносу.

Амортизацiя тАУ це процес поступового перенесення вартостi основних виробничих засобiв i нематерiальних активiв з урахуванням витрат на iх придбання, виготовлення або полiпшення згiдно з нормами амортизацiйних вiдрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизацiйнi вiдрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку [3].

В облiковiй практицi пiдприiмств використовують наступнi методи нарахування амортизацii:

1) прямолiнiйно, за яким рiчна сума амортизацii визначаiться дiленням вартостi, яка амортизуiться, на очiкуваний перiод часу використання об'iкта основних засобiв;

2) зменшення залишковоi вартостi, за яким рiчна сума амортизацii визначаiться як добуток залишковоi вартостi об'iкта на початок звiтного року та норми амортизацii, обчисленоi виходячи зi строку корисного використання об'iкта;

3) прискореного зменшення залишковоi вартостi, за яким рiзна сума амортизацii визначаiться як добуток залишковоi вартостi об'iкта на початок звiтного року та норми амортизацii, обчисленоi виходячи зi строку корисного об'iкта, яка подвоюiться;

4) кумулятивного, за яким рiчна сума амортизацii визначаiться як добуток вартостi, яка амортизуiться, та кумулятивного коефiцiiнта. Кумулятивний коефiцiiнт розраховуiться дiленням кiлькостi рокiв, що залишаються до кiнця очiкуваного перiоду часу використання об'iкта основних засобiв, на суму чисел рокiв його корисного використання;

5) виробничого, за яким рiчна сума амортизацii визначаiться як добуток фактичного рiчного обсягу продукцii (робiт, послуг) та виробничоi ставки амортизацii. Виробнича ставка амортизацii обчислюiться дiленням вартостi, яка амортизуiться, на загальний обсяг продукцii (робiт, послуг), який пiдприiмство очiкуi виробити (виконати) цим об'iктом.

За рахунок амортизацiйних вiдрахувань фiнансуються витрати:

на придбання основних засобiв та нематерiальних активiв для власного виробничого використання, у тiм числi на самостiйне виготовлення основних засобiв для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробiтноi плати працiвникам, якi були зайнятi на виготовленнi таких основних засобiв); на здiйснення всiх видiв ремонту, реконструкцii, модернiзацii та iнших способiв полiпшення основних засобiв.

Безпосередньо вiдносяться до складу валових витрат звiтного перiоду: витрати на придбання основних засобiв або нематерiальних активiв з метою iх наступноi реалiзацii iншим пiдприiмствам чи використання таких основних засобiв у виробництвi iнших основних засобiв, призначених для такоi реалiзацii; кошти та витрати на утримання основних засобiв, що перебувають на консервацii.

Розмiр амортизацiйних вiдрахувань залежить вiд балансовоi вартостi основних засобiв i норм таких вiдрахувань, а також вiд методiв iх нарахування.

Таким чином, основнi засоби тАУ матерiальнi активи, якi пiдприiмство утримуi з метою використання iх в процесi виробництва або постачання товарiв i послуг, надання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацii) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк). Амортизацiя тАУ це процес поступового перенесення вартостi основних виробничих засобiв i нематерiальних активiв з урахуванням витрат на iх придбання, виготовлення або полiпшення згiдно з нормами амортизацiйних вiдрахувань, установленими законодавчими актами. Отже, розглянутi теоретичнi положення щодо облiку руху та амортизацii основних засобiв дозволяють перейти до iх практичного застосування.

1.2 Економiко-правовий аналiз нормативноi бази та огляд спецiальноi лiтератури

Методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацii про основнi засоби та розкриття ii у фiнансовiй звiтностi визначаi Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 7 ВлОсновнi засобиВ» [3]. Даний стандарт облiку даi наступнi визначення термiнiв. Група основних засобiв тАУ сукупнiсть однотипних за технiчними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матерiальних активiв.

Зменшення корисностi тАУ втрата економiчноi вигоди в сумi перевищення залишковоi вартостi активу над сумою очiкуваного вiдшкодування.

Незавершенi капiтальнi iнвестицii в необоротнi матерiальнi активи тАУ це капiтальнi iнвестицii у будiвництво, виготовлення, реконструкцiю, модернiзацiю, придбання об'iктiв необоротних матерiальних активiв, введення яких в експлуатацiю на дату балансу не вiдбулося, а також авансованi платежi для фiнансування будiвництва. Подiбнi об'iкти тАУ об'iкти, якi мають однакове функцiональне призначення та однакову справедливу вартiсть. Сума очiкуваного вiдшкодування необоротного активу тАУ найбiльша з двох оцiнок: чиста вартiсть реалiзацii або теперiшня вартiсть майбутнiх чистих грошових надходжень вiд використання необоротного активу, включаючи його лiквiдацiйну вартiсть.

РЖнтеграцiйнi процеси, якi вiдбуваються у свiтi, призводять до необхiдностi розробки загальних принципiв облiку та звiтностi, якi знаходять своi вiдображення у Мiжнародних стандартах фiнансовоi звiтностi (МiЗ). З огляду на те, що нацiональнi стандарти облiку розробленi з урахуванням вимог мiжнародних стандартiв, П(С) БО 7 ВлОсновнi засобиВ» маi ряд спiльних положень з МiЗ 16 ВлОсновнi засобиВ» [12, с. 172].

Суттiвi вiдмiнностi вiдсутнi щодо висвiтлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизацiя; вартiсть, яка амортизуiться (у МiЗ тАУ сума, яка амортизуiться); група основних засобiв (у МiЗ тАУ клас основних засобiв); лiквiдацiйна вартiсть; основнi засоби; порядок та умови iх визнання; строк корисного використання (експлуатацii), формування первiсноi вартостi об'iкта та перелiк витрат, якi не включаються до первiсноi вартостi; формування первiсноi вартостi при обмiнi об'iкта основних засобiв на подiбнi та неподiбнi активи; проведення переоцiнки об'iкта основних засобiв i вiдображення ii результатiв в облiку.

Однак, можна видiлити й положення, якi мiстять розбiжностi.

Таблиця 1.1. Порiвняльна мiжнародного та нацiонального стандартiв з облiку зносу основних засобiв

Ознака	П(С) БО 7 ВлОсновнi засобиВ»	МiЗ 16 ВлОсновнi засобиВ»
Методи нарахування амортизацii	Прямолiнiйний, виробничий (метод суми одиниць продукцii)
	Зменшення залишковоi вартостi, прискореного зменшення залишковоi вартостi, кумулятивний	Метод зменшення залишку
Момент початку нарахування амортизацii	3 мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому об'iкт основних засобiв став придатним для корисного використання	Не розглядаiться
Момент припинення нарахування амортизацii	Починаючи з мiсця, наступного за мiсяцем: вибуття об'iкта основних засобiв; переведення його на реконструкцiю, модернiзацiю, добудову, дообладнання, консервацiю	Не розглядаiться

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств

Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах