Характеристика вiдносин банку з клiiнтами. Розрахунки за акредитивами
ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ВлРЖНСТИТУТ ДРЖЛОВОГО АДМРЖНРЖСТРУВАННЯВ»
Кафедра облiку та аудиту
Контрольна робота
з дисциплiни ВлОснови банкiвського облiкуВ»
Варiант № 16
м. Кривий Рiг
2010 р.
1. Тести
1. За умовами договору пiд час сплати процентiв методом Влза перiодВ» на дату залучення коштiв здiйснюiться таке бухгалтерське проведення:
а) Д-т поточного рахунка, кореспондентського рахунка, каси
К-т рахунка ВлДепозитиВ»;
б) Д-т рахунка ВлПроцентнi витратиВ»
К-т поточного рахунка клiiнта;
в) Д-т рахунка ВлПроцентнi витратиВ»
К-т рахунка ВлВитрати майбутнiх перiодiвВ».
За умовами договору пiд час сплати процентiв методом Влза перiодВ» на дату залучення коштiв здiйснюiться таке бухгалтерське проведення:
Д-т рахунка ВлПроцентнi витратиВ»
К-т поточного рахунка клiiнта
2 Цiна придбання цiнного папера, уключаючи накопиченi проценти, а також витрати на операцii з придбання цiнних паперiв це:
а) собiвартiсть цiнного папера;
б) спрведлива вартiсть цiнного папера;
в) ринкова вартiсть цiнного папера.
Цiна придбання цiнного папера, уключаючи накопиченi проценти, а також витрати на операцii з придбання цiнних паперiв це собiвартiсть цiнного папера.
3. Сертифiкат, який може бути достроково проданий власником iншiй особi з одержанням першим власником прибутку, - це:
a) ощадний сертифiкат;
b) процентний ощадний сертифiкат;
c) процентний депозитний сертифiкат;
d) депозитний сертифiкат;
e) купонний строковий депозитний сертифiкат.
Сертифiкат, який може бути достроково проданий власником iншiй особi з одержанням першим власником прибутку, - це депозитний сертифiкат.
2. Характеристика вiдносин банку з клiiнтами
Управлiння дiяльнiстю комерцiйного банку на сучасному етапi ринкових перетворень в Украiнi вимагаi пошуку нетрадицiйних i пiдходiв i нових поглядiв. Одним з них i впровадження маркетингу, який дозволяi оперативно реагувати на ринковi змiни за допомогою розробки i здiйснення конкретних заходiв щодо вивчення i розвитку ринку, пiдготовки альтернативних та гнучких рiшень i, зрештою, як вважаi Е. А. Уткiн, досягти кiнцевоi мети дiяльностi тАУ забезпечити прибуткове i довгострокове функцiонування банку. Швидкiсть та адекватнiсть реакцiй на змiни факторiв зовнiшнього середовища, прийняття ефективних рiшень залежать вiд знань конкретноi ситуацii, що склалася на ринку, джерелом яких i маркетинговi дослiдження. РЖншими словами, маркетинг вiдiграi iнформацiйну роль в управлiннi комерцiйними банками, формуi необхiдний для сучасного менеджменту iнформацiйний масив, який дозволяi опрацьовувати i приймати управлiнськi рiшення.
Для з'ясування даного призначення маркетингу в банкiвськiй сферi необхiдно враховувати поняття Влбанкiвський маркетингВ» як основоположне.
Особливостi банкiвського маркетингу дослiджували в рядi теоретичних праць зарубiжнi i вiтчизнянi автори: Г. Ассель, Г. Армстронг, У. Бреддик, В. Вонг, Е. Гiлл, Р.В. Джозлiн, Ф. Котлер, Р. Коттер, Д. Полфреман, Е. Рiд, П.С. Роуз, Р. Смiт, Дж. Сондерс, Ф. Форд, Д. Хамфриз, Р. Хендскомбе, А.А. Алексiiв, РЖ.В. Алексiiв, В.Д. Базилевич, М.З. Бор, О.Д. Василик, М.В. Вачiвський, РЖ.РЖ. Гончарова, М.РЖ. Долiшнiй, РД.В. РДгоров, РД.Ф. Жуков, А.Д. Заруба, О.В. Захарчук, О. Кириченко, В.В. Кисельов, В.РЖ. Колiснiков, Ю.РЖ. Коробов, Н.РЖ. Костiна, О.РЖ. Лаврушин, З.Ф. Ляпiн, Г.Л. Макарова, В.Д. Маркова, РЖ.В. Мельникова, А.В. Нiкiтiн, РЖ.В. Новiкова, В.В. Ортинська, Л.О. Плотiцина, Л.С. Поречкiна, В.В. П'ятенко, Н.Н. Рим, А.В. Романов, А.М. Романов, В.А. Романова, Ю.Б. Рубiн, В.Т. Севрук, В.Г. Скотний, РЖ.О. Спiцин, Я.О. Спiцин, В.М. Усоскiн, Е.А. Уткiн, В. Фалько, В.РД. Хруцький, В.Е. Черкасов, РД.Б. Ширинська, та iн. Цi розробки дали змогу сформувати основне коло питань, пов'язаних iз становленням банкiвського маркетингу як окремоi галузi науки, визначити основнi напрямки його розвитку i механiзму впливу на управлiння комерцiйним банком. Передусiм, зупинимося на окремих методологiчних пiдходах щодо банкiвського маркетингу, оскiльки його визначення, що трапляються в теоретичних джерелах, i рiзноманiтними i суперечливими.
Одним з принципових пiдходiв до маркетингу у банкiвськiй сферi i концептуальний, за яким маркетинг - стратегiя i фiлософiя банку, що вимагаi ретельноi попередньоi пiдготовки, обмiрковування та аналiзу активноi роботи багатьох пiдроздiлiв банку, починаючи з вищих керiвникiв i закiнчуючи низовими ланками.
Зазначеноi точки зору дотримуються, крiм вже процитованого В.М. Усоскiна, й РЖ.В. Новiкова та В.РД. Хруцький.
Що стосуiться захiдних теоретикiв-маркетологiв, то, наприклад, Ф. Котлер, вважаi, що банк маi стимулювати пiдтримку позитивноi громадськоi думки, спрямовуючи своi маркетинговi зусилля на авторитетних людей (прагнучи пробудити в них бажання скористатися послугами банку) i задоволення клiiнтiв (щоб вони порекомендували банк своiм колегам та друзям).
Другий пiдхiд, який маi своiх послiдовникiв серед теоретикiв, - функцiональний. Маркетинг як функцiя, на думку О.М. Цацулiна, i загальним термiном для позначення тих заходiв, якi здiйснюi фiрма, коли необхiдно в найкоротшi строки й ефективно досягти мети, поставленоi на ринку. Функцiонально цi дii можна об'iднати у блоки обмiну, розподiлу i пiдтримки банкiвських продуктiв на ринку. Вказанi заходи впроваджуються комплексно i охоплюють традицiйний набiр: аналiз навколишнього середовища i збирання iнформацii про ринок; вивчення i планування продуктового ряду; визначення i регулювання цiни на банкiвський продукт; управлiння споживчим попитом; планування й органiзацiю збуту продукту.
В межах зазначеного пiдходу М.В. Вачiвський, М.РЖ. Долiшнiй, В.Г. Скотний дотримуються думки, що маркетингу банкiвськiй сферi маi бути спрямований на вивчення ринку кредитних коштiв, аналiз фiнансового стану клiiнтiв i прогнозування, залучення вкладiв до банкiв i формування подальшоi полiтики банку.
Д. Полфреман, Ф. Форд, вiдмiчаючи позитивну змiну в дiяльностi сучасних банкiв тАУ визнання банками факту необхiдностi ефективно продавати своi послуги i залучати клiiнтiв на основi подолання конкуренцii як з боку iнших банкiв, так i з боку рiзних фiнансових органiзацiй, - вважають маркетинг найсуттiвiшою сферою дiяльностi у банкiвському бiзнесi, оскiльки його завданнями i: визначення найприбутковiших ринкiв, реально iснуючих i майбутнiх; оцiнювання реальних i майбутнiх потреб клiiнтiв на цих ринках; розробка i виробництво товарiв для задоволення цих потреб; просування i управлiння товарами для досягнення визначеноi мети дiлового розвитку.
Украiнськi комерцiйнi банки, спираючись на вiдповiднi норми чинного законодавства надають визначений нормативними актами комплекс банкiвських продуктiв i послуг клiiнтам (див. табл. 1).
Таблиця 1
Концепцiя маркетингу | Характеристика ринку | Задачi банку | Неврахованi фактори |
| Вдосконалення банкiвських технологiй | Прихильнiсть споживачiв до поширених i доступних за цiною продуктiв | Покращення методiв органiзацii дiяльностi банку, зниження витрат i цiн на банкiвськi продукти | Задовольняються запити i потреби клiiнтiв рiвня, вище середнього |
| Вдосконалення банкiвського продукту | Перевага банкiвському сервiсу вищоi якостi | Покращення якостi обслуговування клiiнтiв | Не враховуiться плато здатнiсть попиту на продукти банку частини клiiнтiв, забуваються реальнi нужди середнього споживача |
| РЖнтенсифiкацiя комерцiйних зусиль | Падiння рiвня реалiзацii продуктiв | Активiзацiя заходiв у галузi стимулювання збуту | Можливий максимальний ефект вiд рекламних дiй, неврахування повсякденних потреб клiiнтiв |
| Концепцiя банкiвського маркетингу | Посилення конкуренцii на фiнансових ринках | Попереднi виявлення нужд i потреб в унiкальних та бiльш ефективних продуктах у порiвняннi з конкурентними | Незацiкавленiсть банку у створеннi його сприятливого образу в очах громадськостi i задоволеннi довгострокових iнтересiв споживачiв |
| Концепцiя соцiально етичного маркетингу | Зростання впливу громадськоi думки, юридичне оформлення прав споживачiв | Поiднання стратегiчного напряму розвитку банку iз суспiльними течiями та iнтересами | Можлива обмеженiсть внутрiшнiх ресурсiв банку |
3. Розрахунки за акредитивами
Акредитив - це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клiiнта здiйснити третiй особi (постачальнику, бенефiцiару), безпосередньо або через iнший уповноважений банк, платежi за поставленi товари, виконанi роботи та наданi послуги за умовами, передбаченими в акредитивi.
Банк платника в цьому випадку називають банк-емiтент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника - банк-виконавець.
Необхiдною умовою здiйснення розрахункiв за акредитивом i обумовленiсть цього в угодi, що регулюi взаiмовiдносини, укладенi мiж покупцем i постачальником. Акредитиви застосовують при мiжмiських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахункiв, щоб мати гарантiю одержання оплати, або в порядку санкцiй.
Залежно вiд того, де акумулюються грошовi кошти або чиiми коштами спочатку здiйснюiться сплата постачальнику, застосовують такi види акредитивiв:
покритий - за яким для здiйснення платежiв завчасно бронюються кошти платника в повнiй сумi на окремому рахунку в банкуемiтентi, або виконуючому банку;
непокритий - оплата за яким, у разi тимчасовоi вiдсутностi коштiв на рахунку платника, гарантуiться банком-емiтентом за рахунок банкiвського кредиту або гарантii.
Акредитиви бувають вiдзивнi та безвiдзивнi. На кожному акредитивi повинно бути зазначено, чи i вiн вiдзивним, чи безвiдзивним. При вiдсутностi такоi вказiвки акредитив вважаiться безвiдзивним.
Вiдзивний - акредитив, який банк-емiтент маi право змiнити або вiдiзвати без погодження з постачальником (бенефiцiаром).
Безвiдзивний - акредитив, який може бути змiнений або анульований тiльки за згодою бенефiцiара, на користь якого вiн був вiдкритий.
Акредитив вiдкриваiться тiльки для розрахункiв з одним постачальником i не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заявi на вiдкриття акредитива, реквiзитами якого i:
- номер угоди, за якою вiдкриваiться акредитив;
- строк дii (дата вiдкриття i закриття акредитива);
- назва постачальника;
- назва банку-виконавця акредитива;
- мiсце виконання акредитива;
- умови реалiзацii акредитива (документи, строки iх подання i порядок оформлення, вид товару, спосiб вiдвантаження);
- вид акредитива;
- сума акредитива.
Акредитив закриваiться у таких випадках:
- пiсля закiнчення строку акредитива, про що виконуючий банк повiдомляi банк-емiтент;
- згiдно з заявою постачальника про вiдмову вiд подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повiдомляi банк-емiтент; невикористана сума перераховуiться банку покупця за його вказiвкою на рахунок, з якого депонованi кошти;
- за заявою покупця про вiдкликання акредитива повнiстю або частково закриваiться або зменшуiться вдень одержання повiдомлення вiд банку-емiтента на суму, що не перевищуi залишку на рахунку тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ.
Якщо претензii до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участi.
Розглянемо особливостi облiку вiдкриття акредитива:
- як покритого, з депонуванням коштiв покупця в банку-емiтентi;
- як покритого, з депонуванням коштiв у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговуi постачальника);
- як непокритого, тобто без депонування коштiв в одному з банкiв, але пiд гарантiю банка-емiтента.
тАЬКошти в розрахунках суб'iктiв господарськоi дiяльностiтАЭ, аналiтичний рахунок тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ, бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 2600 тАЬПоточний рахунок суб'iкта господарськоi дiяльностiтАЭ;
К-т рахунку
№ 2602 тАЬКошти в розрахунках суб'iктiв господарськоi дiяльностiтАЭ, рахунок тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ (на суму заявленого акредитива);
К-т рахунку
№ 6110 тАЬКомiсiйнi доходи вiдрозрахунково-касового обслуговування клiiнтiвтАЭ (на суму, визначену за послугу);
Банк покупця авiзо повiдомляi банк постачальника про вiдкриття акредитива; 4 - банк постачальника (банк-виконавець), одержавши повiдомлення, iнформуi постачальника i банк-емiтент про вiдкриття акредитива, який виконавець облiковуi на позабалансовому рахунку № 9802 тАЬАкредитиви до сплатитАЭ (на балансових рахунках жодних записiв не здiйснюють, бо грошi не надiйшли); 5 - постачальник вiдвантажуi товар покупцю; 6 - постачальник передаi товарно-транспортнi накладнi й грошово-розрахунковi документи своiму банку для сплати; 7 - банк постачальника, одержавши зазначенi документи, перевiряi iх та звiряi з умовами реалiзацii акредитива; 8 - банк постачальника надсилаi документи спецзв'язком до банку-емiтента; 9 - банк-емiтент пiсля перевiрки сплачуi реiстр-документiв:
Д-т рахунку № 2602;
К-т рахунку № 1200;
10 - банк постачальника зараховуi кошти на рахунок постачальника:
Д-т рахунку № 1200;
К-т поточний рахунок № 2600;
11 - банк покупця звiряi одержанi документи постачальника з умовами акредитива i перераховуi грошi банку постачальника бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку № 2602;
К-т рахунку № 1200.
У даному випадку сума депонованого акредитива пiдлягаi перерахуванню iз банку-емiтента в банк виконавця. Послiдовнiсть операцiй така. 1. Покупець-платник подаi заяву своiму банку на вiдкриття акредитива. 2. Банк платника (емiтент) прийняту до виконання заяву враховуi на приходi позабалансового рахунку № 9802 тАЬАкредитиви до оплатитАЭ i перераховуi грошi з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку № 2600 тАЬПоточний рахунок суб'iкта господарськоi дiяльностiтАЭ(покупця);
К-т рахунку № 1200 тАЬКоррахунок у Нацiональному банку УкраiнитАЭ.
3. Авiзо з доданою заявою на акредитив передаiться в банк постачальника, який одержанi грошi зараховуi на рахунок № 2602 тАЬКошти в розрахунках суб'iктiв господарськоi дiяльностiтАЭ (рахунок тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ) бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку № 1200 тАЬКоррахунок у Нацiональному банку УкраiнитАЭ:
К-т рахунку№ 2602 тАЬКошти в розрахунках суб'iктiв господарськоi дiяльностiтАЭ,рахунок тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ.
4. Постачальник вiдвантажуi товар i передаi реiстри рахункiв та транспортнi документи в свiй (виконуючий) банк.
5. Банк постачальника перевiряi документи останнього на вiдповiднiсть умовам, передбаченим акредитивом, i сплачуi iх:
Д-т рахунку
№ 2602 тАЬКошти в розрахунках суб'iктiв господарськоi дiяльностiтАЭ, рахунок тАЬРозрахунки акредитивамитАЭ;
К-т рахунку
№ 2600 тАЬПоточний рахунок суб'iкта господарськоi дiяльностiтАЭ (постачальника).
6. Банк постачальника повiдомляi банк покупця про проведений платiж.
7. Банк покупця-платника, одержавши повiдомлення, списуi суму акредитива на зменшення позабалансового рахунку № 9802 тАЬАкредитиви до оплатитАЭ.
У випадку вiдкриття непокритого акредитива (про це у заявi в рядку тАЬвид акредитиватАЭ повинен бути додатковий запис тАЬгарантований) банк-емiтент (банк покупця) враховуi це за дебетом позабалансового рахунку №9122 тАЬНепокритi акредитивитАЭ. Банк постачальника, одержавши про це повiдомлення, враховуi такий акредитив за дебетом позабалансового рахунку № 9802 тАЬАкредитиви до оплатитАЭ, окремо вiд депонованих.
Надалi, пiсля вiдвантаження постачальником продукцii, товару, робiт, послуг i подання вiдвантажуваних документiв своiму банку-виконавцю, здiйснюються облiковi операцii оплати i перерахування коштiв за методикою i послiдовнiстю, як i при розрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштiв покупця в банку-емiтентi, що було розглянуто вище.
При неподаннi гарантованого доручення до сплати протягом одного мiсяця з дня його виписування сума цього доручення перераховуiться з кредиту рахунку № 2602 на дебет балансового рахунку № 2909 тАЬРЖнша кредиторська заборгованiсть за операцiями з клiiнтамитАЭ i далi, пiсля закiнчення термiну позовноi давностi, банк вчинюi з нею згiдно з чинним законодавством Украiни.
4. Пояснити первиннi документи щодо оформлення операцiй з вiдкриття кредитноi лiнii клiiнту
акредитив облiк кредитний лiнiя
1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.
2. Анкета позичальника (стислi вiдомостi про позичальника) за формою, визначеною банком.
3. Копii установчих документiв, а також iншi документи, що пiдтверджують правоздатнiсть (для юридичних осiб) i дiiздатнiсть (для фiзичних осiб) клiiнта.
4. Копiя Статуту.
5. Копiя свiдоцтва про реiстрацiю (перереiстрацiю).
6. Копii лiцензiй, передбачених законодавством.
7. Технiко-економiчне обТСрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупностi та рентабельностi об'iкта кредитування iз зазначенням:
- спрямування позичкових коштiв;
- розрахунку затрат та надходжень на весь термiн користування позикою.
8. Копii контрактiв, угод та iнших документiв, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалiзацiю товарно-матерiальних цiнностей, послуг, виконання робiт та iн., накладнi, митнi декларацii тощо.
9. Завiрений податковою адмiнiстрацiiю бухгалтерський баланс, звiт про фiнансовi результати та iх використання на останню звiтну дату, а також рiчнi баланси за весь перiод дiяльностi фiрми, при необхiдностi - розшифровка окремих статей балансу.
10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:
- застава майна - опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матерiальних цiнностей, накладнi та iншi документи, що пiдтверджують право власностi (техпаспорти, техталони - у разi застави транспортних засобiв);
- застава нерухомостi -довiдка-характеристика з Бюро технiчноi iнвентаризацii, довiдка з мiськоi нотарiальноi контори, угода купiвлi-продажу (передачi, дарування) чи свiдоцтво про приватизацiю;
- гарантiя (поручительство) - угода гарантii (поручительства), а також документи по гаранту, зазначенi у пп. З-5, 9, 11-12;
- страхування - страховий полiс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховiй компанii, перерахованi у пп.9, 11, 12.
11. Довiдка з обслуговуючого банку про наявнiсть рахункiв позичальника, наявнiсть/вiдсутнiсть заборгованостi за кредитами та картотекою № 2.
12. Вiдомостi за кредитами, отриманими в iнших банках.
До документiв, перерахованих у пп. 3 - 5, 8, долучаються також оригiнали для звiряння.
У разi необхiдностi позичальник подаi (до ухвалення рiшення про надання кредиту або в процесi подальшого контролю) внутрiшнi фiнансовi та управлiнськi звiти, звiт про рух касових надходжень, данi про дебiторську та кредиторську заборгованiсть, податковi та митнi декларацii, документи про оренду примiщень та iн.
5. Задача
1. На початку року банк залучив короткостроковий вклад банку ВлАльфаВ» в розмiрi 2 млн. грн. строком на 4 мiсяцi за ставкою 18 % рiчних. Нарахування процентiв за депозитом проводиться наприкiнцi кожного мiсяця. Наприкiнцi строку суму депозиту та проценти за ним перераховано банку ВлАльфаВ».
Визначити суму щомiсяця нараховуваних процентних витрат за депозитом. Вiдобразити бухгалтерськими проведеннями залучення депозиту, суму щомiсячного нарахування процентних витрат за депозитом та суму повернення депозиту i процентiв за ним.
Виконання
1. Залучення вкладу банку вiд банку ВлАльфаВ» на суму 2млн. грн.:
Дебет рахунка 2600 АП ВлПоточний рахунок;
Кредит рахунка 2610 П ВлКороткостроковi вкладиВ».
2. Нарахування процентiв щомiсяця:
2 000 000 ´ 30 / 365 ´ 0,18 = 29 589,04 грн.:
Дебет рахунка 7021 АП ВлПроцентнi витрати за строковими коштамиВ»;
Кредит рахунка 2618 П ВлНарахованi витрати за строковими коштамиВ»;
3. Сплата процентiв депоненту на суму:
29 589,04 х 4 = 118 356,16 грн.
Дебет рахунка 2618 П ВлНарахованi витрати за строковими коштами субтАЩiктiв господарюванняВ»;
Кредит рахунка 2600 АП ВлКошти на вимогуВ».
4. Повернення депозиту:
Дебет рахунка 2610 П ВлКороткостроковi вкладиВ»
Кредит рахунка 2600 АП ВлПоточний рахунокВ»
6. Складiть бухгалтерськi проводки за операцiями:
- видано готiвки за гроВншовим чеком:
Д-т 2600 К-т 1200
- переказ (поповнення) коштiв на картрахунки в банку-емiтентi:
Д-т 2600 К-т 2625
- зараховано iнкасовану грошову виручку пiсля пеВнре рахування:
Д-т 1007 К-т 1002
Список використаноi лiтератури
1. Голов С.Ф., РДфiменко В.РЖ. Фiнансовий та управлiнський облiк. - Киiв: ТзОВ Автоiнтерсервiс, 1996.
2. Заруба О.Д. Банкiвський менеджмент та аудит. - Киiв: Лiбра, 1996.
3. Облiк та аудиту комерцiйних банках / А.М. Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О.А. Мазур та iн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Герасимовича.-Львiв: Видавництво тАЬФенiкстАЭ, 1999. тАУ 512 с.
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизация бухгалтерского учета на малых предприятиях
Амортизация и износ основных средств
Амортизация основных средств
Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах