Особливостi перекладу французьких фразеологiзмiв, запозичених з латинськоi мови

План

Вступ

1. Поняття перекладу у науковiй лiтературi. Типи вiдповiдникiв при перекладi

2. Визначення фразеологiчного звороту у сучаснiй лiнгвiстицi. Класифiкацiя фразеологiзмiв

3. Французькi фразеологiзми в аспектi перекладу украiнською мовою

Висновки

Перелiк посилань

РЖнтеграцiя Украiни до iвропейського простору, поширення ii контактiв iз Францiiю та iншими франкомовними краiнами, необхiднiсть спiльноi працi у рiзноманiтних галузях висуваi на порядок денний проблему досконалого володiння французькою мовою, пiдготовки високоякiсних фахiвцiв у сферi перекладу. Вирiшення цiii проблеми неможливе без наявностi досконалих словникiв, складених на основi виявлення повного тезаурусу, опису корпусу одиниць та дослiдження функцiонування рiзних особливостей стилiв мови.

Проблема високоякiсноi пiдготовки перекладачiв зумовлюi необхiднiсть детального вивчення ряду аспектiв теорii комунiкацii, функцiонування одиниць мови, удосконалення моделей перекладу.

Проблеми фразеологii у мовознавствi активно дослiджуються в роботах О.РЖ. Чередниченко, Д.В. Ужченко, В.Я. Теклюк, А.РЖ. Молоткова та iнших вчених [13, 18, 21, 22]. Ними неодноразово зазначалося, що повсякденна мова не мiстить увесь арсенал виразних засобiв, якi i в лiтературнiй мовi, що позначаiться на ii якостi. Необхiдне правильне застосування цих художнiх засобiв, тому що iх недоречне або неправильне використання робить мову не тiльки убогою, але i стилiстично неграмотною. Доречно ж застосованi фразеологiзми оживляють i прикрашають як усне мовлення, так i лiтературнi твори.

Дослiдження природи фразеологiчних зворотiв необхiдне для висвiтлення проблеми спiввiдношення фразеологiзмiв рiзних мов з метою перекладу, пошуку мiжмовних унiверсалiй для створення фразеологiчних словникiв, розробки викладання теорii фразеологii для майбутнiх перекладачiв та викладачiв французькоi мови.

Ряд питань, якi стосуються теми роботи вже були обтАЩiктом наукового дослiдження у роботах таких науковцiв як Н.Ф. Алефiренко, Ш. Баллi, В.Г. Гак та iнших [2, 4, 7]. Але незважаючи на це французька фразеологiя залишаiться досить мало дослiдженою в аспектi зiставлення та перекладу. У той же час, без вирiшення цiii проблеми неможливим i забезпечення якiсного перекладу з французькоi мови. Все викладене вище зумовлюi актуальнiсть обраноi теми.

Метою роботи i виявлення особливостей перекладу фразеологiчних одиниць з французькоi мови на украiнську.

Для досягнення поставленоi мети були сформованi такi завдання:

1. Визначити поняття перекладу у науковiй лiтературi та типи вiдповiдникiв при перекладi.

2. Визначити поняття фразеологiчного звороту у сучаснiй лiнгвiстицi та надати класифiкацiю фразеологiзмiв.

3. Виявити особливостi передачi змiсту французьких фразеологiзмiв украiнською мовою.

Об'iктом роботи i засоби перекладу фразеологiчних одиниць з французькоi мови на украiнську.

Предметом роботи i особливостi перекладу французьких фразеологiзмiв, запозичених з латинськоi мови.

1. Поняття перекладу у науковiй лiтературi. Типи вiдповiдникiв при перекладi

Переклад - це дуже давнiй вид людськоi дiяльностi. Без нього важко уявити такi добре вiдомi iсторичнi факти, як утворення великих iмперiй, населених численними багатомовними народами, панування культури однiii нацii, яка маi бiльший соцiальний престиж, розповсюдження релiгiйних та соцiальних вчень тощо.

Прикладами найдавнiших вiдомих нам перекладiв можна вважати переклади Бiблii. Як вiдомо, Старий Завiт первiсно був написаний старовинною iврейською мовою (гiбрiм), яка з часом стала мертвою. У РЖРЖ-РЖ ст. до н. е. був зроблений переклад Бiблii арамейською мовою (т. зв. Таргумiм, вiд арамейського тАЬтаргум" - пояснення), у РЖРЖ-РЖРЖРЖ ст. - грецькою мовою (ПерекладСiмдесятьох або Септуагiнта. За переказом, вiн був зроблений за 72 днi 72 старiйшинами на о. Фарос пiд Олександрiiю), у IV ст. - латинською (так званий простонародний або Vulgata).

Як бачимо, уже в той час переклад був важливою складовою життя суспiльства. Однак, за останнi десятилiття масштаби перекладацькоi дiяльностi настiльки виросли, що i всi пiдстави говорити про початок нового етапу в iсторii перекладу. У ХХ столiттi значно розширилися мiжнароднi контакти. На картi свiту зтАЩявилося багато нових незалежних держав, виникли численнi мiжнароднi та регiональнi органiзацii держав. Бурхливий розвиток науки i технiки викликав велику потребу в активному обмiнi iнформацiiю. Щороку в свiтi вiдбуваiться багато мiжнародних конференцiй, зустрiчей, нарад. Значно вирiс обтАЩiм мiжнародноi торгiвлi, iнтенсивнiсть дипломатичноi дiяльностi, мiжнародноi кореспонденцii. Розширилися культурнi звтАЩязки мiж народами, насправдi масового характеру набув туризм.

Усi цi змiни в життi людства викликали небачену до цього часу потребу в перекладах та перекладачах. За короткий час у свiтi зтАЩявилося багато секцiй, агентств та бюро перекладiв, вiддiлiв та iнститутiв iнформацii, методичних видань, якi виходять одночасно декiлькома мовами. Перекладацькою дiяльнiстю займаються тисячi спецiалiстiв рiзного профiлю, референтiв, iнформаторiв, секретарiв.

Роль перекладача i величезною i до нього ставляться високi вимоги. Вiн повинен вiльно володiти двома мовами, бути високоосвiченою людиною з широкими та багатостороннiми знаннями. Перекладач повинен, крiм того, добре розбиратися в предметi перекладу. Якщо йдеться про перекладача суспiльно-полiтичного тексту, то вiн повинен бути в курсi мiжнародних подiй, знати полiтичну систему, економiку, географiю, адмiнiстративний устрiй тощо. Перекладач повинен вивчати культуру, iсторiю, лiтературу iнших народiв i особливо народу тiii краiни, з мови якого вiн перекладаi. Вiн повинен знати побут i звичаi цього народу.

Значне збiльшення масштабiв та значення перекладацькоi дiяльностi не могло не привернути уваги вчених. Уже в давнi часи робилися спроби якось осмислити процес перекладу, виявити основнi труднощi в його реалiзацii та iх причини, виробити принципи та рекомендацii, якi перекладачi могли б використовувати в роботi. Про переклад висловлювалися у своiх роботах багато видатних майстрiв слова: Цицерон, Роджер Бекон, Данте, Сервантес, Мартiн Лютер, Гете, Пушкiн. Активно займалися перекладом та його проблемами Т. Шевченко, РЖ. Франко, Л. Украiнка, П. Грабовський.

Процес перекладу, що складаi специфiку комунiкацii з використанням двох мов, маi своi суттiвi особливостi. Перша особливiсть полягаi в його рiзноманiтностi. Переклад може здiйснюватися письмово i усно, iз сприйняттям вихiдного тексту через навушники i вiзуально, в спокiйнiй обстановцi кабiнету i в напруженiй обстановцi переговорiв. Перекладатися можуть художня проза i наукова стаття, вiршi i листiвки ворога, розмовнi клiше в побутовiй ситуацii i дiалектизми в мовi обвинуваченого чи свiдка на судовому засiданнi. Переклад може здiйснюватися з англiйськоi мови на украiнську, з украiнськоi на французьку, з iталiйськоi на японську i в будь-якiй комбiнацii двох iснуючих у свiтi мов.

РЖншою особливiстю процесу перекладу i тАЬневловимiсть" деяких його сторiн. Дослiдник зазвичай маi у своiму розпорядженнi два тексти (вихiдний i перекладу), а що вiдбуваiться в головi перекладача, як перекладач працюi - про це можна лише здогадуватися.

Рiзноманiтнiсть процесу перекладу, невловимiсть деяких його сторiн, що ускладнюi дослiдження, i причиною появи численних абстрактних моделей процесу перекладу, до створення рiзних теорiй перекладу. Серед них теорiя закономiрних вiдповiдникiв Я.РЖ. Рецкера, трансформацiйна теорiю перекладу Ю.А. Найда, ситуативна теорiя В.Г. Гака, семантико-семiотична модель Л.С. Бархударова, теорiя рiвнiв еквiвалентностi В.Н. Комiсарова. Всi цi теорii перекладу, якi складають предмет науки про переклад, в основному правильно вiдображають рiзнi сторони обтАЩiкту, але вони не вiдображають обтАЩiкта в цiлому. Незважаючи на велику кiлькiсть моделей перекладу, навряд чи сьогоднi будь-яка теорiя перекладу може претендувати на домiнуюче положення в науцi. Однак, не викликаi сумнiвiв той факт, що всi теорii, якi правильно вiдображають ту чи iншу сторону обтАЩiкта науки про переклад, роблять в неi свiй внесок.

Взагалi, переклад - це вiдтворення оригiналу засобами iншоi мови iз збереженням iдностi змiсту i форми. Ця iднiсть досягаiться цiлiсним вiдтворенням iдейного змiсту оригiналу в характернiй для нього стилiстичнiй своiрiдностi на iншiй мовнiй основi. Шлях до досягнення такоi iдностi не лежить через встановлення формальних вiдповiдникiв. Спiвставлення засобiв рiзних мов, навiть найбiльш вiддалених, можливе лише шляхом спiвставлення функцiй, якi виконують рiзнi мовнi засоби. Звiдси точнiсть перекладу полягаi у функцiональнiй а не формальнiй вiдповiдностi оригiналу. Це положення вимагаi пояснення на конкретному прикладi. У кожнiй мовi iснують своi граматичнi, лексичнi та стилiстичнi норми, дiйснi тiльки для даноi мови. При переходi до вираження думки на iншiй мовi необхiдно знайти такi засоби i, в першу чергу, такi граматичнi форми, якi б так само вiдповiдали змiсту, так само зливалися б з ним, як зливаiться iз своiм змiстом форма оригiналу.

Вiзьмемо для прикладу речення французькою мовою:

CтАЩest sont mes parents qui occupent cette chambre.

Недосвiдчений перекладач скорiше всього збереже i синтаксичну конструкцiю, i порядок слiв оригiналу:

Це моi батьки, якi займають цю кiмнату.

Однак такий переклад навряд чи буде сприйматися читачем як метеозведення.

Структура цього французького речення рiзко вiдрiзняiться вiд прийнятого в таких випадках оформлення думки в украiнськiй мовi. Необхiдно знайти в украiнськiй мовi таку форму, яка б вiдповiдала змiсту, складала з ним повну iднiсть. Для украiнського метеорологiчного зведення краще було б дещо змiнити склад та порядок слiв у реченнi:

Цю кiмнату займають моi батьки.

Хоча на перший погляд такий переклад може здатися "вiльним", однак не тiльки за змiстом, але й за стилем вiн повнiстю вiдповiдаi оригiналу. Саме в такому перекладi вiдтворюiться iднiсть змiсту та форми. такий переклад ми називаiмо адекватним.

Очевидно, що з вищесказаного не можна зробити висновок, що адекватнiсть i точнiстьперекладу - одне i те ж. Адекватнiсть - це бiльш широке поняття, нiж точнiсть. В поняття адекватнiсть входить передача стилiстичних i експресивних вiдтiнкiв оригiналу. Крiм того, навiть при вiдсутностi формальноi точностi передачi окремих слiв та словосполучень переклад в цiлому може бути адекватним. А нерiдко буваi i так, що переклад i адекватним саме завдяки порушенню цiii елементарноi i поверховоi точностi. Коли окремi, дрiбнi, деколи неперекладнi елементи тексту передаються у повнiй вiдповiдностi з iдейно-художнiм задумом автора, переклад досягаi високого ступеня адекватностi.

У залежностi вiд ступенi володiння перекладачем iноземною мовою процес перекладу може вiдбуватися по-рiзному. Перекладач-професiонал розумii iноземний текст i без перекладу; тому переклад для нього тiсно пов'язаний iз пiдбором засобiв вираження. У процесi навчального перекладу розумiння iншомовного тексту часто не тiльки не може передувати перекладу, але й досягаiться через переклад або з його допомогою. Перекладачу-початкiвцю нерiдко самому потрiбен переклад для повного розумiння оригiналу. Тому для нього процес перекладу складаiться, принаймнi, з трьох етапiв:

1) аналiз тексту, що перекладаiться;

2) чорновий (часто дослiвний) переклад;

3) адекватний лiтературний переклад.

Таким чином, основне завдання перекладача - це створення адекватного перекладу, який вiдтворюi як змiст, так i форму оригiналу засобами iншоi мови.

Основними сходинками, якi ведуть до цiii мети, i три типи закономiрних вiдповiдникiв - еквiваленти, аналоги i описовий переклад.

Еквiвалент - це постiйний рiвнозначний вiдповiдник певному слову або словосполученню в iншiй мовi, який в абсолютнiй бiльшостi випадкiв не залежить вiд контексту.

У рiзних мовах еквiвалентними i, в основному, спецiальнi термiни, власнi iмена, географiчнi назви, а також позначення iсторичних, етнографiчних та iнших реалiй, якi мають iдиний закрiплений традицiiю переклад в iнших мовах. Еквiвалентами переважно перекладаються стiйкi та фразеологiчнi сполучення. Уже те, що вони часто зустрiчаються в мовi, спонукаi перекладачiв шукати для кожного з них постiйнi вiдповiдники в украiнськiй мовi. Можливо, такi еквiваленти як люди доброi волi, переговори на найвищому рiвнi, переговори на близькiй вiдстанi не i найкращими, але для перекладача не залишаiться нiчого iншого, як пiдкоритися тому, що стало загальноприйнятим у мовi. Звичайно, мовна норма складаiться не вiдразу, i не раз траплялося так, що початковий переклад замiнювався iншим. Так, в кiнцi 1946 року в радянських газетах з'явився термiн злочинцi вiйни (вiд французького criminels de guerre). Але дуже скоро вiн замiнився iншим словосполученням - воiннi злочинцi.

Другим типом вiдповiдника i переклад з допомогою аналога - одного iз декiлькох можливих синонiмiв. У будь-якому двомовному словнику iноземному слову звичайно вiдповiдаi декiлька украiнських синонiмiв. Вибiр слова з ряду синонiмiв при перекладi визначаiться контекстом. Таким чином, якщо еквiвалент завжди один, то аналогiв обов'язково повинно бути декiлька. Оскiльки синонiми можуть бути не тiльки смисловими, але й стилiстичними, то вибiр аналога при перекладi звичайно залежить не тiльки вiд смислового значення слова, але й вiд його стилiстичного забарвлення. так, прикметник habillé в перекладаiться аналогами одягнений, нарядний, парадний, серед яких перший i смисловим, а останнi два - стилiстичними синонiмами.

Переклад при допомозi аналога - вищий ступiнь з точки зору перекладацькоi майстерностi i методики перекладу. Еквiвалент завжди один, i якщо вiн вiдомий перекладачу, то зробити переклад неважко. При перекладi аналогом потрiбно вмiти вибрати з декiлькох синонiмiв один, найбiльш придатний у всiх вiдношеннях, причому не завжди його можна знайти у словнику. Якщо ж у двомовному словнику немаi потрiбного значення слова, необхiдно звернутися до тлумачного або синонiмiчного iншомовного словника.

Крiм еквiвалентiв та аналогiв в двомовних словниках застосовуiться ще один спосiб розкриття значення iншомовного слова - пояснювальний або описовий переклад. Як видно з назви, при цьому видi перекладу замiсть самого слова вживаiться його пояснення. Такий прийом перекладу або, точнiше, iнтерпретацii слова звичайно застосовуiться в тих випадках, коли у словниковому складi мови, на яку робиться переклад немаi нi еквiвалента, нi аналогiв, якi вiдповiдають значенню слова чи словосполучення оригiналу. Найчастiше описово перекладаються слова, котрi позначають поняття або явища, якi вiдсутнi в нашому життi, а тому вони не мають в украiнськiй мовi спецiальних слiв для iх позначення. Наприклад, la peine justifiée - покарання, призначене при помилковiй квалiфiкацii вчинку, але вiдповiдно до санкцii закону при правильнiй квалiфiкацii.

З наведених прикладiв видно, що описовий переклад не передаi стилiстичних особливостей слова i знiмаi його експресивне забарвлення.

Таким чином, розглянувши основнi типи вiдповiдникiв, перейдемо до наступного питання, що стосуiться проблеми визначення фразеологiзмiв у сучаснiй лiнгвiстицi.

2. Визначення фразеологiчного звороту у сучаснiй лiнгвiстицi. Класифiкацiя фразеологiзмiв

Фразеологiя (вiд грец. phrasis тАЮвираз, звороттАЭ i logos тАЮслово, вченнятАЭ) - 1) сукупнiсть фразеологiзмiв певноi мови;

2) роздiл мовознавства, який вивчаi фразеологiчний склад мови.

Фразеологiя, дуже багата й рiзноманiтна за формою та семантикою, являi собою великi складнощi як для тих, хто вивчаi мову, так i для перекладачiв. До ii складу входить велика кiлькiсть сталих виразiв, що вiдрiзняються виразнiстю та стилiстичною рiзноплановiстю.

Ось чому для найменування реалiй часто використовуються не тiльки слова, але й словосполучення особливого типу - вони завжди функцiонують з тим самим набором компонентiв i мають цiлiсне значення, наприклад, розуму палата (про дуже розумну людину), кров з молоком (здоровий, який гарно виглядаi). Отже, сполучення такого типу називають фразеологiчними зворотами, або фразеологiчним одиницями, фраземами, фразеологiзмами.

Слово фразеологiя у першому значеннi використовуiться в широкому i вузькому розумiннi. До фразеологii у широкому розумiннi вiдносять iдiоми, фразеологiчнi сполучення i стiйкi фрази (прислiв'я, крилатi вирази, фрази-привiтання тощо, якi нерiдко виходять за межi словосполучень, тобто i реченнями). У вузькому - лише iдiоми та стiйкi сполучення слiв, функцiонально спiввiдноснi зi словом як номiнативною одиницею мови. У цьому разi фразеологiзми - це мовнi знаки вторинноi номiнацii.

У своiх працях М.Ф. Алефiренко, О.В. Кунiн [2, 10] та деякi iншi мовознавцi роблять спробу видiлити фразеологiю в окремий iiрархiчний рiвень мови. Ми приiднуiмося до точки зору науковцiв, якi вважають, що фразеологiзм - це окрема самостiйна мовна одиниця, але i в такому разi вiн не вiдповiдаi критерiям рiвневих одиниць. Вiд справжнiх рiвневих одиниць - фонем, морфем, слiв - фразеологiзми вiдрiзняються тим, що вони:

1) рiзнорiднi за своiю структурою;

2) не перекодовуються в одиницi вищого порядку;

3) не сполучаються з такими самими одиницями (фонеми поiднуються з фонемами, морфеми з морфемами, слова зi словами);

4) виникають зi словосполучень, але не внаслiдок регулярноi взаiмодii слiв, а всупереч iй;

5) у функцiональному планi не мають тiii унiверсальностi, яку повиннi мати одиницi самостiйного рiвня мови.

Здебiльшого поняття фразеологiчноi одиницi визначаiться на основi таких ознак, як структурно-семантична стiйкiсть (постiйне спiввiдношення значення сполучення слiв з його лексико-граматичним способом вираження, що i наслiдком переосмислення всього сполучення або окремих його компонентiв) i вiдтворюванiсть. Однак не завжди цi критерii i самодостатнiми, i нерiдко при iх використаннi поза фразеологiiю залишаiться чимало фраз, якi iнтуiтивно сприймаються як фразеологiзми. Збiльшення числа критерiiв також не розв'язуi проблеми, бо залежно вiд того, якi критерii приймаi чи яким критерiям надаi перевагу вчений, змiнюiться якiсний i кiлькiсний склад фразеологiзмiв.

Узагальнюючи всi наведенi думки з приводу визначення фразеологiчного звороту, можна сказати, що фразеологiчний зворот - це усталене в складi i структурi, вiдтворене предикативне чи непредикативне словосполучення слiв, що характеризуiться в бiльшому чи меншому ступенi цiлiснiстю i iдiоматичнiстю значення.

Класифiкацiя фразеологiзмiв, здiйснюiться на рiзних основах - структурно-семантичнiй, граматичнiй i функцiонально стилiстичнiй. Першим у мовознавствi структурно-семантичну класифiкацiю фразем запропонував Ш. Баллi [4], який видiлив звичайнi сполучення, фразеологiчнi серii i фразеологiчнi iдностi. Розвиваючи iдеi Ш. Баллi i дослiджуючи проблему на матерiалi росiйськоi мови, В.В. Виноградов розробив класифiкацiю, засновану вiдразу на двох критерiях: ступенi спаяностi компонентiв фразеологiчного звороту i ступенi вмотивованостi значення фраземи значеннями компонентiв. За цим критерiiм В.В. Виноградов видiляi три типи фразеологiзмiв:

1) фразеологiчнi зрощення, в яких значення формально не вмотивоване значенням його складникiв (дати кучми - "побити", на руку ковiнька - "вигiдно");

2) фразеологiчнi iдностi, в яких змiст опосередковано вмотивований значенням компонентiв (прикусити язика - "замовкнути", не нюхати пороху - "не бути ще в боях", тримати камiнь за пазухою - "приховувати злобу, ненависть до кого-небудь, бути готовим зробити прикрiсть комусь, вчинити помсту над кимось");

3) фразеологiчнi сполучення - фрази, створенi реалiзацiiю зв'язаних значень слiв (зло бере, за неможливостi радiсть бере, задоволення бере, добро бере, нагла смерть, рос. закадычный друг тощо).

М.М. Шанський видiлив ще четвертий тип - фразеологiчнi вирази, до яких вiднiс стiйкi за складом i вживанням звороти, що складаються зi слiв з вiльним значенням (серйозно i надовго, i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь).

Л.А. Булаховський [6] здiйснив класифiкацiю фразеологiзмiв за джерелами iх походження:

1) прислiв'я i приказки;

2) професiоналiзми;

3) усталенi вислови з анекдотiв, жартiв тощо;

4) цитати з Бiблii;

5) переклади iншомовних висловiв;

6) крилатi вирази письменникiв;

7) влучнi вирази видатних людей.

У класифiкацii запропонованiй М.Т. Тагiiвим [17] фразеологiзми подiленi на основi синтагматичних характеристик:

1) фразеологiзми з однопозицiйним оточенням (хто + лiзе на стiну);

2) фразеологiзми з двопозицiйним оточенням (хто + взяв слово + з кого, що + червоною ниткою проходить + через що);

3) фразеологiзми з трипозицiйним оточенням (хто + коле очi + кому + чим).

Цiкавим з цiii точки зору i положення А.В. Кунiна [10] про такi мовнi утворення, якi i понадсловними термiнами та мають буквальне, але ускладнене значення та, перетворюючись у фразеологiчнi одиницi (далi - ФО), набувають переосмисленого переносного значення. Такi одиницi вiн назвав iдеофразеоматичними, а клас одиниць, якi вони утворюють - iдеофразеоматикою.

Проблема специфiки значення фразеологiчного звороту розглядалась в науковiй лiтературi неодноразово. Науковцi визначили наступнi ознаки, що становлять специфiку фразеологiчного значення:

1. Вiдсутнiсть спецiалiзацii компонентiв у значеннi фразеологiчного звороту, цiлiснiсть значення фразеологiзму. Ця особливiсть вiдрiзняi значення ФО вiд значення вiльного словосполучення, тому що в значеннi слова теж немаi спецiалiзацii компонентiв, якщо пiд компонентами розумiти звуки, що складають вербальний образ слова.

2. Образнiсть, експресивнiсть значення фраземи, зумовлена семантичним збагаченням при ii формуваннi. Без сумнiву, як кiт наплакав бiльш виразно, нiж просто мало, а росiйське ни кожи ни рожи - виразнiше, нiж некрасивый.

3. Посилення сем iнтенсивностi, образностi в значеннi фраземи. Наприклад, чугуiвська верста - "дуже високий", рос. кожа да кости - "дуже худий".

4. Опосередкованiсть зв'язку значення ФО з реалiями, що позначаються. РЖншими словами, значення ФО нiколи не буваi прямим, первинним - воно завжди формуiться на базi уже функцiонуючих слiв.

5. Переважно оцiнна функцiя значень фразем. Фраземи рiдко виконують номiнативну функцiю (бiлий гриб, сухе вино, волоський горiх та iн.), частiше iхня функцiя i конотативною.

6. Бiльш вузька сполучуванiсть фразеологiчного значення. Наприклад, слово мiцно сполучаiться з великою кiлькiстю слiв, фразема без заднiх нiг, що маi значення "мiцно", - тiльки зi словом спати.

7. Вiдмiннiсть семантичноi структури багатозначного фразеологiзму вiд семантичноi структури багатозначного слова (фразеосемантичнi варiанти рiвноцiннi, ЛСВ частiше перебувають у вiдношеннях детермiнацii).

8. Вiдсутнiсть словотвiрного значення, вiдсутнiсть семантичних типiв формування фразеологiчних значень.

Усi названi риси свiдчать про те, що така специфiка значення фразеологiчного звороту може складати неабиякi проблеми вiдтворення значення мовних одиниць при перекладi з однiii мови на iншу. Особливостi перекладу таких мовних одиниць потребують додаткового пояснення.

3. Французькi фразеологiзми в аспектi перекладу украiнською мовою

Фразеологiзми, або зв'язанi, сталi словосполучення, iнодi навiть цiлi речення, як правило, мають або повнiстю, або частково переносне значення. Основною особливiстю фразеологiзмiв, на думку багатьох сучасних дослiдникiв, i невiдповiднiсть плану змiсту плану вираження, що визначаi специфiку фразеологiчноi одиницi, надаi глибину й гнучкiсть ii значенню. Цi можливостi лежать, очевидно, у самiй природi фразеологiзму - замкнутому мiкроконтекстi, у якому реалiзуються не тiльки формальнi зв'язки мiж планом вираження й планом змiсту такого знака, але й асоцiативно-семантичнi, причому не обов'язково логiчно виведенi iз самого мiкроконтексту. Саме ця невиводимiсть i дозволяi фразеологiзму позначати найскладнiшi явища й вiдносини дiйсностi в iмнiй i виразнiй формi.

Найбiльш переконливим доказом багатих можливостей фразеологiчних одиниць - i особливоi складностi iх для перекладу - i те, що iх охоче не тiльки вживають, але творчо перетворять багато письменникiв, фiлософiв, журналiстiв й iншi творчi мовнi особистостi.

Латинський фразеологiзм:

"Qoud erat demonstrandum

Ce quтАЩil fallait dèmonstrer"

тАЬЩо i треба було довеститАЭ

У старовинних наукових книгах цей вислiв часто зустрiчаiться в скороченiй формi - приводяться тiльки першi лiтери слiв: Q. E. D

Грецький математик, тАЬбатько геометрii" Евклiд (РЖРЖРЖ ст. до н. е.) подiбними словами закiнчував кожний математичний висновок.

Латинський фразеологiзм:

тАЬQuia nominor leo

Parce que je mтАЩappelle lionтАЭ

тАЬБо я звуся левомтАЭ

Слова, запозиченi з байки римського байкописця Федра (кiнець I ст. до н. е. - перша половина I ст. н. е.). Лев та осел вiдправилися на полювання i стали дiлити здобич. Одну половину лев взяв собi, як цар тварин, другу - як учасник полювання, а третю, пояснив вiн, тАЬтому, що я левтАЭ.

Латинський фразеологiзм:

тАЬNosce te ipsumтАЭ

тАЬConnais - toi toi - mêmeтАЭ

тАЬПiзнай себетАЭ

Пiзнай себе [gnothi seayton] - гр. надпис на храмi Аполона у Дельфах. Цей вислiв приписують одному iз семи мудрецiв. Звичайно вживаiться в лат. формi: nosce te ipsum.

Латинський вислiв:

тАЬSint ut sunt, aut non sintтАЭ

тАЬQuтАЩils soient ce quтАЩils sont, ou quтАЩils ne soient pasтАЭ

тАЬНехай все залишаiться так, як i, або зовсiм не буде тАЭ

(Нехай iснуi в такому виглядi, як зараз, чи не iснуi зовсiм). Цi слова приписують генералу ордена iiзуiтiв Лоренцо Рiччи, який вiдмовився зробити будь-якi змiни в статутi ордену, що призвело за собою до вигнання iiзуiтiв iз Францii.

В дiйсностi вислiв цей являiться словами папи Клiмента XIII, сказаним ним французькому посланцю в 1761 р. у вiдповiдь на вимоги про змiну статуту ордена iiзуiтiв.

Латинський вислiв:

тАЬStans pede in unoтАЭ

тАЬDebout sur un seul piedтАЭ

тАЬСтоя на однiй нозiтАЭ

(т. i. за той час, що можливо простояти на однiй нозi)

Квiнт Горацiй Флакк (65 - 8 р. р. до н. е.), тАЬСатиритАЭ, (тАЬSaturaeтАЭ, 9 - 10):

тАЬNam fuit hoc vitiosus: in hora saepe ducentos,

Ut magnum, versus dictabat stans pede in une. тАЭ

тАЬОсь у чому був його порок. - Вiн вважав за велику справу

Двiстi вiршiв вимовити, на однiй нозi простоявши".

Латинський вислiв:

тАЬSublata causa, tollitur morbus (effectus) тАЭ

тАЬLa cause supprimée, lтАЩeffet disparaîtтАЭ

тАЬЛiквiдуйте причину, тодi пройде i хворобатАЭ

Одне iз висловiв, приписуiмих др. гр. лiкарю Гiппократу (460 - 377 р. р. до н. е.).

Латинський фразеологiзм:

тАЬRepetitio est mater studiorumтАЭ

тАЬRepetition est mere dтАЩetudionтАЭ

тАЬПовторення - мати ученнятАЭ

Латинський фразеологiзм:

тАЬNe quid nimisтАЭтАЬтАЭтАЬтАЭ

Такi одиницi нерiдко являють собою подвiйну пастку для перекладачiв, тому що iхнi iснування, зрозумiле й саме собою, вiдкрите для носiiв мови, може бути не зафiксовано словниками, або вони можуть сполучати в собi можливостi подвiйного вживання: як зв'язаноi, так i вiльноi одиницi. Французький вираз "avoir les crocs" може мати безпосереднi значення "мати iкла", але може вживатися не тiльки в формальному видi, а й у переносному значеннi "дуже хотiти iсти".

Фразеологiзми вiдiграють важливу роль у спiлкуваннi й надають рiзнi вiдтiнки способу вираження: вони можуть зробити висловлення (текст) бiльш емоцiйним, додати йому виразнiсть, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити тi або iншi культурнi асоцiацii й т.п. Дуже часто фразеологiзми служать свого роду кодом сигналу щодо статусу тексту (спiврозмовника, теми висловлення, вiдносин мiж учасниками комунiкацii й iн.). Усi цi аспекти повиннi враховуватися перекладачем при передачi змiсту.

Однiiю з основних особливостей фразеологiчних одиниць, яка вiдрiзняi iх вiд вiльних словосполучень, i iх iдiоматичнiсть. Саме через цю характеристику загальне значення фразеологiзму не дорiвнюi сумарному значенню його компонентiв, часто це значення не маi нiчого спiльного iз значеннями слiв, якi входять до нього:

Avoir du pain sur la planche - мати купу роботи

Ne pas être à la noce - бути у важкому становищi

Croire au Père Noël - бути наiвним, занадто довiрливим

У фразеологiзмах часто мiститься метафоричний елемент. РЗх не можна перекладати дослiвно. У багатьох випадках вони мають явно виражене нацiональне забарвлення. Це все та ряд iнших факторiв призводить до того, що фразеологiчнi одиницi часто не мають абсолютних вiдповiдникiв в iншiй мовi. Складнiсть перекладу iдiом полягаi у тому, що перекладач повинен умiти iх розпiзнати i пiдшукати вiдповiдний украiнський варiант.

Практично в будь-якiй мовi iснуi кiлька рiвнiв фразеологiзмiв: зафiксованi словником i вiдомi всiм; тi, що вийшли з вживання, але вiдзначенi словником; вiдомi всiм, але за якихось причин не зафiксованi словником; вiдомi окремим суспiльним групам. У принципi таких рiвнiв може бути й бiльше, однак перша й сама головна умова в кожному разi - умiти розпiзнати в текстiфразеологiзми, на вiдмiну вiд вiльних мовних одиниць. Найбiльш продуктивний шлях - це навички видiлення в текстi одиниць, що суперечать загальному змiсту оскiльки, як правило, саме поява таких одиниць i свiдчить про присутнiсть переносного значення.

Ce nтАЩest pas drôle. Ne faisez pas lтАЩandouille!

Якщо перекласти цю фразу дослiвно, то "не робiть ковбасу" буде створювати зовсiм безглуздий контекст, наприклад:

Це не смiшно. Досить робити ковбасу! (замiсть Досить дуркувати!)

Можна сформулювати порiвняно нескладне правило для перекладача: як тiльки в текстi з'являiться вираз, що логiчно суперечить контексту, варто розглядати його як можливий фразеологiзм. Однак, незважаючи на простоту, цим правилом не так легко користуватися, про що свiдчать численнi казуси при перекладi.

Друга важлива умова в процесi розпiзнання фразеологiзмiв полягаi в умiннi аналiзувати iхнi мовнi функцii. Наприклад, конфлiкт мiж переносним i буквальним значенням нерiдко використовуiться автором тексту для обiгравання яких-небудь образних, естетичних, емоцiйно-оцiнних й iнших асоцiацiй або для створення гумористичного ефекту. Крiм того, фразеологiзми досить мiцно закрiпленi за певними соцiально-культурними шарами суспiльства й служать ознакою опосередкованоi присутностi того або iншого прошарку в текстi. Далi, фразеологiзми мають певне стилiстичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального або низького стилю, професiйнi або iншi жаргонiзми.

Крiм проблеми розпiзнавання фразеологiзму, перекладач зустрiчаiться з нацiонально-культурними розходженнямимiж подiбними за змiстом фразеологiзмами у двох рiзних мовах. Збiгаючись за змiстом, фразеологiзми можуть мати рiзну стилiстичну забарвленiсть, образну основу, нарештi, вiдрiзнятися емотивною функцiiю. У деяких випадках уживання фразеологiзму у вихiдному текстi будуiться на використаннi можливостей нацiонально-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього або публiцистичного образу, - i тодi навiть наявнiсть словниковоi вiдповiдностi не допомагаi перекладачевi в рiшеннi проблеми. Наприклад, сам по собi вираз "au temps du rois Dagobert" (дослiвно: у часи короля Дагоберта) у принципi перекладаiться аналогiчними украiнськими фразеологiзмами, але з iншим словесно-образним складом: "за царя Гороха". Однак французький вираз будуiться на основi реального iсторичного образа, що може бути використане у вихiдному текстi:

Il y avait beaucoup de nobles comme au temps du rois Dagobert.

Зовсiм очевидно, що в цьому текстi поняття "rois Dagobert" одночасно i фразеологiчним ("за давнiх лiт") i зберiгаi своi буквальне значення ("у часи короля ДагобертатАЭ). В процесi перекладу на украiнську мову неможливо скористатися вiдповiднiстю "за царя Гороха", оскiльки цей украiнський образ не може бути зв'язаний перерахуванням ознак того часу у вихiдному текстi: "дворянин, благородна людина". Можливо, найбiльш пiдходящим рiшенням буде або вибiр на користь якого-небудь бiльше вiдомого для украiнського читача королiвського iменi (наприклад, "як при дворi короля Артура"), або на користь спрощення та втрати виразностi ("як у середньовiччя"). Хоча варто помiтити, що в обох випадках втрачаiться значна частина iнформацiйноi насиченостi вихiдноi фразеологiчноi одиницi, у першу чергу, вiрогiднiсть культурно-iсторичних асоцiацiй, пов'язаних з нею.

Взагалi, з точки зору перекладу фразеологiчнi звороти зручно роздiлити на 3 групи. До першоi групи вiдносяться фразеологiчнi звороти, якi мають повну образну та змiстову вiдповiднiсть в мовi оригiналу та в мовi перекладу:

tetu comme un âne - впертий як осел

cтАЩest de lтАЩhistoire ancienne - це давня iсторiя

pas un iota - нi на йоту

До другоi групи вiдносяться фразеологiчнi звороти, якi виражають ту саму думку, але за допомогою iншого образу:

être aux anges - бути на сьомому небi

vieux comme les rues - старе як свiт

renvoyer aux calendes grecques - вiдкладати у довгий ящик

être né sous une bonne planète - народитися пiд щасливою зiркою

До третьоi групи вiдносяться такi порiвняння, якi не мають собi подiбних в украiнськiй мовi:

faire lтАЩandouille - валяти дурня, дуркувати

descender dans lтАЩarène - прийняти виклик

avoir une arairegnée au plafond - зтАЩiхати з глузду

faire danser lтАЩanse de panier - бути нечистим на руку

Як видно з прикладiв, вирази першоi групи не створюють проблем при перекладi. Вирази другоi групи звичайно перекладаються украiнськими аналогами. Однак тут перекладач повинен керуватися уже згадуваним принципом - перекладати щось звичне таким же звичним. Образ, пов'язаний iз словом, у таких порiвняннях настiльки зрiсся з ним, що майже не сприймаiться як образ, i в багатьох випадках i зовсiм стертим. Було би помилкою зберегти слово, яке входить у таке словосполучення, оскiльки у перекладi даний фразеологiчний зворот звучав би штучно i незвично, що внесло би в переклад те, чого немаi в оригiналi: була б повернута яскравiсть звичному стертому образу, Тому приказку vieux comme les rues слiд перекладати старе як свiт а не старе як вулицi.

Фразеологiчнi звороти, що входять до третьоi групи, звичайно перекладаються описово, по змiсту.

Пiдсумовуючи вищесказане, подамо основнi способи перекладу фразеологiчних одиниць.

1) Найкращий спосiб - передати фразеологiзм фразеологiзмом.

СтАЩest le monde renversé! - Свiт перевернувся!

se faire manger par les asticots - годувати хробакiв

2) Переклад фразеологiчним аналогом, тобто використання в украiнськiй мовi фразеологiчних одиниць, якi мають те саме значення, але якi побудованi на iншому образi. При такому перекладi слiд враховувати, що украiнський образ повинен бути нейтральним щодо нацiонального забарвлення:

abondance de biens ne nuit pas - кашу маслом не зiпсуiш

lтАЩabîme appelle abîme - прийшла бiда - вiдчиняй ворота

3) Переклад калькою, тобто спроба скопiювати французький образ i створити свою фразеологiчну одиницю. При такому способi треба пам'ятати, що:

а) образ повинен бути зрозумiлим, метафоричне, переносне значення повинно виходити з прямого значення:

sonner du cor - трубити у рiг

monter à lтАЩarbre - дертися на дерево (гарячкувати)

б) якщо в перекладi i реалiя, то вона повинна бути зрозумiлою украiнському читачевi:

en costume dтАЩAdame - у вбраннi Адама (без одягу)

4) Описовий переклад, вiдмова вiд перекладу фразеологiзмом:

être aux as - бути при грошах

prendre un abonnement - завести звичку

plier lтАЩéchine - пiдкорятися