Особливостi перекладу наукових термiнiв
ЗмiстВступ
1. тАЬРЖнформацiйний вибухтАЭ тАУ причини та наслiдки
2. Особливостi формування науково-технiчноi термiнологii
2.1 Визначення термiна та термiнологii
2.2 Способи термiнотворення та iх переклад
2.2.1 Семантичне термiнотворення
2.2.2 Основнi суфiкси та префiкси, що використовуються при утвореннi термiнiв
2.2.3 Складнi термiни
3. Аналiз утворення термiнiв спецметалургii та iх переклад
Висновки
Список використаних джерел
ВступНаука про переклад i теорiя перекладу, або перекладознавство - одна з самих молодих наук мовознавства. У свiтi i постiйно зростаi потреба спiлкування в таких сферах дiяльностi як наука, культура, торгiвля i т.п. В бiльшостi випадкiв таке взаiмне спiлкування можливо завдяки перекладу. Теорiя перекладу стаi наукою лiнгвiстичною, яка спираiться на мовнi закономiрностi, притаманнi любому процесу перекладу.
Вивчення питань перекладу науково-технiчноi лiтератури, яка вiдрiзняiться науковим стилем i стилем офiцiйних документiв, часто потребуi аналiзу тексту, вивчення закономiрностей функцiонального стилю мови науки i технiки, що сприяi оволодiнню технiкою адекватного перекладу.
Поняття "технiка перекладу" можна звести до вмiння знаходити обгрунтованi рiшення в складнiй проблемнiй ситуацii. Дане поняття, отже, не маi нiчого спiльного iз заучуванням деяких (певних) "магiчних рецептiв" яких фактично немаi та i не може бути. Якби дiйсно iснували такi рецепти, то переклад втратив би свiй творчий аспект, перестав би бути тим, чим вiн являiться - одним iз найскладнiших видiв iнтелектуальноi i роботи людини.
Переклад науково-технiчноi лiтератури по праву займаi почесне мiсце серед iнших перекладiв. Процес перекладу - своiрiдна мовна дiяльнiсть, яка направлена на найбiльш повне вiдтворення на iншiй мовi змiсту i форми iншомовного тексту. Процес перекладу складаiться iз трьох етапiв: сприймання (читання або слухання) на однiй мовi, розумiння, вiдтворення на рiднiй мовi. Задача теорii перекладу полягаi у вивченнi особливостей прояву закономiрностей на основi науково-технiчноi лiтератури при перекладi. [3; с.18]
Метою дослiдження i проведення комплексного порiвняльного й порiвняльно-типологiчного аналiзу термiнiв, iхнiх перекладних вiдповiдностей i термiносистем у цiлому, виявлення закономiрних кореляцiй мiж ними на всiх рiвнях, вироблення логiчноi методики аналiзу термiнологii у двомовнiй ситуацii й на основi цiii роботи - уточнення об'iкта, предмета, методiв аналiзу, кiнцевих теоретичних i прикладних продуктiв порiвняльного термiнознавства.
З огляду на теоретичну важливiсть i прикладний змiст даного пiдходу до вивчення термiнологii i ii перекладiв, доцiльно використати термiнологiчний матерiал пiдмови, що ще не пiдлягали системному обстеженню. У роботi об'iктом дослiдження i тексти й термiни англiйських i украiнськоi пiдмов в умовах iнформацiйного вибуху.
Вибiр конкретного матерiалу для такого дослiдження - термiнiв пiдмови металургiйноi тематики - пояснюiться тим, що в лiнгвiстичному планi саме в даних текстах найбiльше яскраво проявляються всi особливостi структури пiдмов науки: чiткiсть, логiчнiсть, функцiональна спрямованiсть викладу, вiдносна кiнцiвка, формальна обмеженiсть i iн.
Предмет нашого дослiдження полягаi в встановленнi подiбностi й розходження в лексичнiй, семантичнiй i граматичнiй структурi термiносистем, що зiставляють, i iхнiх термiнiв, що представляють в металургii те саме наукове поняття, а також ступiнь типологiчноi близькостi дослiджуваних термiнологiчних пiдсистем i закономiрностi англо-украiнськоi перекладу термiнологiчноi лексики.
1. тАЬРЖнформацiйний вибухтАЭ тАУ причини та наслiдкиТермiн технологiя маi ряд значеннiвих навантажень: вiн застосовуiться в промисловостi, науцi, мистецтвi й iнших областях людськоi дiяльностi. Очевидно, що технологiя означаi iнтелектуальну переробку технiчно значимих якостей i здатностей. У сутностi це культурне поняття, пов'язане з мисленням i дiяльнiстю людини. Воно визначаi мiсце людини в природi, рамки його можливого втручання в природнi процеси. [6; с.51]
РЖнформацiйний вибух - рiзке збiльшення обсягу iнформацii, що повинен сприйняти, зберiгати й використати людина в процесi своii трудовоi дiяльностi, i слiдством науково-технiчноi революцii (НТР). [6; с.60]
Технологiчна культура - четверта унiверсальна культура. Вона визначаi свiтогляд i саморозумiння сучасноi людини. При цьому пiд унiверсальними культурами розумiють системи принципiв, характерних для певноi епохи й певних рiвнiв розвитку наукових знань i технiчних коштiв.
Людина - дослiдник, систематизатор i творець нового. Свiт людини поступово ставав центром його уваги, сферою його досягнень. Виникали новi поняття про вiдношення до природи, новi кошти пiзнання, якi вже переставали бути просто посередниками мiж думкою й природою. Починалося активне втручання людини в природнi процеси. Так йшов розвиток четвертоi унiверсальноi культури.
Тут варто врахувати два моменти. Перший - втручання людини в хiд природних процесiв приймаi небувало широкi масштаби, стаi постiйним i, якщо мати на увазi результати, необоротним. Другий - середовище перебування людства - Земля перестаi бути невичерпним джерелом рiзноманiтних ресурсiв, якимось тАЬрогом достаткутАЭ; укорiнене у свiдомостi тАЬцаря природитАЭ споживче вiдношення до миру всi частiше стаi причиною розладу природноi рiвноваги, у пiдсумку воно може привести до остаточного його порушення. [2; с.89]
На сучасному етапi НТР переросла в технологiчну революцiю. Замiсть традицiйного для машинноi iндустрii створюiться якiсно новий технологiчний спосiб виробництва - принципово iнша сукупнiсть методiв виготовлення корисних речей. РЖнакше кажучи, НТР породжуi тАЬвисокi технологiiтАЭ, якi забезпечують набагато зрослий рiвень ефективностi.
Сучаснi технологii i iхнi об'iкти дуже складнi, що визначаi iх високу наукову й iнформацiйну iмнiсть, неможливiсть iхнього формування й розвитку без ТСрунтовноi науковоi бази, без науково-iнформацiйного пошуку. Цi технологii звичайно базуються на новiтнiх досягненнях фундаментальних наук i взаiмодiють iз ними. Часто вони ставлять перед наукою складнi завдання, якi можуть бути вирiшенi лише на базi iнтеграцii ряду природних, математичному, технiчному й суспiльних наук. При iхньому формуваннi встановлюються новi зв'язки мiж науками й технологiiю.
Людство завжди прагнуло заглянути в завтрашнiй день. У рiзнi iсторичнi перiоди це бажання пiдiгрiвалося грою уяви, почуттям здоровоi цiкавостi, вiрою в рiзноманiтнi релiгiйнi навчання, надiiю на краще майбутнi й торжество соцiальноi справедливостi.
Сьогоднi на перше мiсце в цьому рядi вийшли сугубо прагматичнi мiркування. З одного боку, як нiколи загострилися й власне кажучи придбали глобальний характер такi проблеми, як швидкий рiст народонаселення земноi кулi, скорочення приросту населення i його старiння в промислово-розвинених регiонах, виснаження природних ресурсiв, забруднення навколишнього середовища. З iншого боку, з'явилися певнi передумови для рiшення багатьох глобальних проблем на основi досягнень науково-технiчного прогресу, iхнiй прискореного впровадження в економiку. [6; с.92]
Спостережуваний iнтерес маi ясно виражену економiчну складову. Труднощi промислового розвитку, загострення конкуренцii на свiтовому ринку, обмеженiсть наявних фiнансових можливостей змушують шукати оптимальнi шляхи розмiщення ресурсiв. А для цього необхiдно чiтко представляти собi картину майбутнього. РЖнакше i бiльша небезпека того, що витраченi зусилля не принесуть бажаних результатiв. Нижче викладенi результати двох прогнозiв, пiдготовлених i опублiкованих порiвняно недавно американськими i японськими фахiвцями. Вони дають загальне подання про основнi напрямки науково-технiчного розвитку до початку третього тисячорiччя i iх можливих економiчних наслiдках.
Технологiчнi прориви - подii яскравi й знаменнi, вони вiдiграють найважливiшу роль у прискореннi науково-технiчного прогресу, але iснуi й iнший спосiб, нiтрохи не менш, а часом i бiльше ефективний, що укладаiться в сполученнi даноi технологii з деякоi iншоi. [3; с.26]
Сполучення технологiй - невiд'iмний елемент iсторичного розвитку, що зустрiчаiться незрiвнянно частiше, нiж технологiчнi прориви. Можна сказати, що якщо прориви - рiдкi свята, то сполучення технологiй - буднi науково-технiчного прогресу (НТП). Кожна базова технологiя згодом обростаi шлейфом сполучених, частина з яких зв'язана й з iншими базовими технологiями. У результатi народжуiться складне переплетення технологiй зi своiю топологiiю й iiрархiiю елементiв i будь-яка змiна якого-небудь вузла цiii системи в принципi викликаi хвилю збурювання у всiй мережi.
Сполучення технологiй домiнують у практицi НТП над технологiчними проривами зовсiм не тому, що першi вимагають менших iнтелектуальних зусиль, - i в цiй областi i своi дотепнi, надзвичайно винахiдливi рiшення. Успiх забезпечуiться економiчним механiзмом: при здiйсненнi прориву доводиться не тiльки створювати нове обладнання для досягнення взагалi ж колишньоi мети, але й викидати недоамортизоване старе. Проблеми створення безвiдхiдних виробництв, рацiонального використання вiдходiв у випадку iхнього утворення, екологiчноi чистоти традицiйних i знову розроблювальних процесiв здобувають першорядне значення в наше столiття, коли швидко виснажуються сировиннi ресурси, а охорона природи й запобiгання ii забруднення i умовами збереження нормального iснування людства вже в найближчому й тим бiльше у вiддаленому майбутньому. [2; с.58]
Таким чином, можна зробити висновки щодо причин та наслiдкiв iнформацiйного вибуху. Причинами можна вважати рiзке збiльшення iнформацii пiд впливом науково-технiчноi революцii. Наслiдками iнформацiйного вибуху i поширення нових технологiй у життi людини, а також входження до мови нових термiнiв, якi описують новi досягнення людини.
2. Особливостi формування науково-технiчноi термiнологiiТермiн (вiд лат. terminus - границя - межа), слово або сполучення слiв, що позначаi спецiальне поняття, уживане в науцi, технiку, мистецтвi. У сучаснiй логiцi слово "термiн" часто вживаiться як загальне iм'я "iменникiв" мови логiко-математичних вирахувань, що виражають при iнтерпретацii елементи предметноi областi. [10; с.36]
Кожне дослiдження термiнологiчноi лексики опираiться на деяке визначення термiна. З питань визначення термiна, вимог, пропонованих до нього, взаiмини загальнонародного слова, термiна й поняття в лiнгвiстичнiй лiтературi iснують рiзнi, часто протилежнi точки зору. Не вдаючись у докладний аналiз лiтератури (вона зачiпаi не тiльки лiнгвiстичнi, але й фiлософськi проблеми номiнацii в мовi, що виходить за рамки нашого дослiдження), ми, ТСрунтуючись на методологiчних принципах ленiнськоi теорii вiдбиття, спробуiмо висловити свою точку зору по цим досить складним питанням.
Специфiка значення слова, його вiдмiннiсть як категорii мови вiд поняття як категорii думки проявляiться у функцiонуваннi мови як засобу спiлкування. Слово - iнструмент, за допомогою якого виробляiться поняття як продукт порiвняльноi й узагальнюючоi дiяльностi людського розуму [3, с. 70].
Змiст термiна розкриваiться його дефiнiцiiю на основi видiлення необхiдних i достатнiх ознак поняття. Змiст слова розкриваiться через його лексичне значення, що не припускаi логiчного видiлення ознак поняття; у словi в порiвняннi з термiном менш певний обсяг поняття, без застосування кiлькiсних характеристик [17, с.29]. Значення й поняття термiна й нетермiна реалiзують рiзний тип iнформацii, значення й поняття нетотожнi, навiть якщо вираженi термiном, а не загальнонародним словом.
Розглянемо, що розумiють термiнологи пiд основним поняттям своii науки.
Сутнiсть визначень термiна, узятих з робiт останнього рокiв, зводиться до того, що як ознака - найближчого родового поняття - найчастiше називають Влслово або словосполученняВ», або Влмовний знакВ» взагалi, а як ознаки - видових вiдмiнностей: специфiку сфери поширення; особливу функцiю, називну (номiнативну) позначення й дефiнiтивну, професiйну, пiзнавальну, пояснювальну; семантичнi особливостi термiна: а) предмет певноi областi знання; б) ВлпоняттяВ», де семантика i ВлточноiВ» (з точними семасiологiчними границями), ВлоднозначноiВ», Влi дефiнiцiiюВ», Влi системноiВ».
Оскiльки iдиного визначення термiна в лiнгвiстичнiй лiтературi поки нi, актуальноi залишаiться завдання такого визначення. Крiм того, в iснуючих визначеннях помiтна невiдповiднiсть установлюваних визначенням властивостей i ознак термiна його реальному язиковому вживанню; багато визначень уводять як би iдеальний термiн. Навiть не дуже глибоке дослiдження термiнологii в областi медицини, бiологii й iнших наук показуi, що далеко не завжди термiн точно виражаi спецiальне поняття, не завжди однозначний i виражаi тiльки одне поняття, не завжди вiн входить тiльки в одну термiносистему, не завжди тiльки одне слово - термiн, далеко не завжди термiн вiдбиваi у своiй значеннiвiй структурi характеристичнi ознаки об'iкта термiнування. Дослiдження також показали, що не завжди термiн маi точнi семантичнi границi й виражаi точно обкреслене поняття.
У характеристику термiна треба обов'язково включати його якостi (або тенденцii), а у визначення термiна, на нашу думку, - тiльки безперечнi властивостi всiх термiнiв. Ми вважаiмо, що основне в специфiцi в його спецiальному, професiйному вживаннi, сфера його поширення обмежена певною галуззю знання. Пiдкреслюючи цю загальновизнану властивiсть термiна, не слiд доводити його до крайностi. Не можна погодитися з думкою, що Влнi у формi, нi в змiстi не можна знайти iстотноi рiзницi мiж словом неспецiальноi загальнопоширеноi лексики й словом лексики термiнологiчноi.
Проблема граматичного складу термiнологiчноi лексики важлива й у теоретичному, i в прикладному планi: необхiдно чiтко представляти, якi термiни повиннi втримуватися в термiнологiчних словниках, рекомендацiях i т.д. У лiнгвiстичнiй лiтературi iдиноi думки по цьому питанню немаi. Однi дослiдники думають, що iменник i унiверсальним засобом для передачi всiх категорiй термiнологiчних понять. Такi погляди ТСрунтуються на теоретичнiй передумовi високого ступеня абстракцii iменникiв, внаслiдок чого iменники i Влiдиним лексико-граматичним засобом, що виражаi науково-технiчнi поняття про предмети, якостi, дii..В» [8; с.89], а дiiслова, прикметники й прислiвники i тiльки Влсловоформами метамовиВ».
На думку iнших учених, у контекстi роль термiнiв грають слова рiзних частин мови. В. П. Данiленко, посилаючись на Д. С. Лотте, що вказував, що Вл..термiнуються наступнi основнi категорii понять: процеси (явища), предмети, властивостi, одиницi вимiруВ», у своiх роботах порушуi питання про можливостi вживання рiзних частин мови у функцii термiнiв не в теоретичному планi, а внаслiдок спостереження реального функцiонування iх у наукових текстах. Тут важливо згадати про рiзному ступенi номiнативностi чотирьох основних частин мови (iменника, прикметника, дiiслова й прислiвника). На думку Е. С. Дружинiнiй, мiра здатностi iменника бути найменуванням найбiльш велика, оскiльки воно характеризуiться, по-перше, категорiальним значенням предметностi (категорiя iменi iменника забезпечуi можливiсть мислити предметно, у формi назви), i, по-друге, розподiлом власних граматичних категорiй (рiд, число, натхненнiсть i бездушнiсть - категорii, властивому iменнику, - мають ономасiологiчний характер, а вiдмiнок - категорiя синтаксична). ВлЦе затверджуi нас у думцi, що iменник маi абсолютне номiнативне значення, тим часом як номiнативне значення iнших частин мови ослаблений iх позитивними синтаксичними ознакамиВ» [16; с. 48]. Нашi спостереження над конкретним фактологiчним матерiалом також пiдтверджують, що Вл..набiр термiнуiмих понять ширше, нiж семантичнi можливостi iменi iменника як засобу вираження цих важливих понятьВ» [18; с. 50], i дають пiдставу вважати справедливим включення дiiслiв, прикметникiв i прислiвникiв у систему термiнологiчноi лексики як автономнi термiни, якi однозначно йменують поняття (процеси) даноi науки, не викликаючи асоцiацiй з повсякденними словами. В основу положення, де, наприклад, дiiслово може бути включений у термiнологiю як граматична категорiя, беруться системнi вiдносини частин мови, до них примикають словотворчi вiдносини, у якi вступають слова того ж кореня. У результатi виходить певне словотворче гнiздо: окремi складовi констiтуiнти зв'язанi не тiльки морфологiчно, але й семантично. Думаiмо, що термiнами будуть i дiiслово й прикметник, якщо вони входять у гнiздо, зв'язане загальним термiнологiчним значенням. Прикметники, що входять до складу термiнологiчних сполучень, можна розцiнювати як термiноелементи, як складову частина цiлого, тобто несамостiйнi термiни [18; с. 329]. Однак на першому мiсцi по употребляiмостi частин мови як термiни коштуi iм'я iменник у силу своii семантичноi iмностi й iнших причин.
Незважаючи на те що питання про функцiонування дiiслiв, прикметникiв i прислiвникiв як термiнiв, безсумнiвно, багато в чому бiльше складний, чим в iменникiв, iз цього ще не слiд робити висновок, начебто цi частини мови не можуть бути ВлтеперiшнiмиВ» термiнами, а являють собою всього-на-всього Влсловоформи метамовиВ». Склад термiнологii з погляду частин мови неоднорiдний, i англiйська термiнологiя пiдмови математичноi логiки i тому пiдтвердженням.
У дослiдженi нами текстах зустрiчаються:
1. Дiiслова, що мають вузькоспецiальне логiко-математичне значення: r well orders x - r цiлком упорядковуi х; r is connected in x - r зв'язане в х; to discharge - усувати; to map - вiдображати; to imply - iмплiцiрувати.
2. Прикметники, якi не можуть субстантивуватися: autonymous - автономний; dual-converse - зворотньо-двоiстий; course-of-values - поворотна; finitary - фiнiтний; autological - автологiчне.
3. Прикметники, якi вживаються в термiнологiчних сполученнях як термiноелементи: calculable - обчислювальний; predicable - предикабельний; informal - змiстовний, неформальний; arithmetic, number-theoretic - арифметичний; decidable, solvable - розв'язний.
4. Прислiвника, якi можуть бути використанi в термiнологiчному змiстi: antilexicographically - в антилексикографiчному порядку, антилексикографiчно.
Матерiал дозволяi погодитися з висновками М. Б. Воробйовiй, зробленими в областi французькоi математичноi пiдмови: ВлРЖменники й прикметники бiльше ВлспецiалiзованiВ», чим дiiслова й прислiвники, i тому мають бiльшу тенденцiю перетворюватися в термiни..В» [7; с.145]. Однак ми не згоднi з тим, що Влдля математичного добутку характерний лише пiдбор дiiслiв, якi зустрiчаються, як правило, i в iнших стилях мовленняВ», оскiльки наведенi дiiслова пiдмови математичноi логiки здобувають у текстах даноi пiдмови особливе значення, вiдмiнне вiд того, у якому вони вживаються в iнших мовних стилях. Цi дiiслова можна вважати термiнологiзованими в пiдмовi математичноi логiки.
Отже, у данiй пiдмовi йде процес формалiзацii деяких частин мови, перетворення iх у термiни. Цей процес насамперед торкаiться iменникiв, що описують предмет наукового дослiдження, потiм прикметники, що виражають властивостi предметiв; якоюсь мiрою зачiпаються дiiслова, що позначають операцii над об'iктами, i прислiвника. Загальна тенденцiя до номiналiзацii стилю науковоi лiтератури у великому ступенi характерна для логiко-математичних текстiв. Номаналазований стиль бiльше зручний i легкий для авторiв - безособовiсть даi йому вiдносну волю вiд граматичного часу. Вiн бiльше абстрактний, чим вербальний. Багатство засобiв вираження бiльше властиво вербальному стилю, що привабливо для художника слова. Учений прагне уникати проявiв свого ВляВ», номiналiзацiя допомагаi додати його працям спецiальний, професiйний характер. У цьому ми вбачаiмо причини зростаючоi тенденцii до номiналiзацii стилю мови науки.
Визнаючи, що серед одиниць термiнологiчноi лексики можуть бути представленi дiiслово, прикметник, прислiвник, ми, однак, будемо надалi розглядати тiльки термiни-iменники й субстантивованi термiнологiчнi словосполучення як найбiльш характернi для науковоi прози, у тому числi й для пiдмови математичноi логiки.
Термiнологiя в певному змiстi являi собою мову науки. У мовi науки i своя морфологiя, словотвiр, синтаксис i стиль (або стилi), а також своi явища, пiдводимi тепер пiд поняття лiнгвiстики тексту, нарештi, своя синхронiя й дiахронiя, своi типологii, порiвняльнi ареальнi явища, своя зовнiшня й внутрiшня лiнгвiстика. Детальний порiвняльний аналiз термiносистем двох мов з рiзних точок зору дозволить пiдвести базу пiд порiвняльно-типологiчне вивчення термiнiв як в областi лексичноi й синтаксичноi семантики, так i в областi властиво структурноi. [21, с.73]
У роботах у цьому напрямку не спостерiгаiться ще iдностi в предметах, цiлях, методицi дослiдження. Принципи порiвняльного й порiвняльно-типологiчного аналiзу пiдмов науки i iхнiх термiнологiчних систем майже не розробленi.
Все-таки результати iснуючих робiт, iнтерпретуiмi в термiнах порiвняльного термiнознавства, можуть дати деяке подання про iснування системи подiбностей i розбiжностей на рiзних рiвнях пiдсистем, що зiставляють. Певний досвiд тут уже накопичений, але, на жаль, спрямований тiльки на рiшення окремих приватних завдань порiвняльного термiнознавства.
Таким чином, назрiла необхiднiсть узагальнити досягнутi результати, перебороти розрiзненiсть, рiзноаспектнiсть, фрагментарнiсть окремих дослiджень, систематизувати iснуючi методики, виявити найбiльш характернi тенденцii розвитку складного нового пiдходу до вивчення термiносистем, уточнити його предмет, намiтити перспективи розвитку даного напрямку.
Важливе завдання порiвняльного вивчення семантичних систем рiзномовних мов стосовно до iхнiх рiзних рiвнiв i дiлянок залишаються невирiшеноi. У наукових текстах на перший план виступаi iнформацiйна, референтна функцiя одиниць [4; с. 96]. Оскiльки ж термiнологiя будь-якоi пiдмови науки i найбiльше семантично завантаженою частиною вокабуляру, дослiдження семантичних подiбностей i розходжень необхiдно не тiльки в теоретичноi, але й прикладнiй лiнгвiстицi.
Мiжмовнi семантичнi кореляцii термiнiв i термiносистем iноземноi мови (РЖМ), що вiдповiдають iм термiнiв i термiносистем переведеноi мови (ПМ) можуть вивчатися з рiзних сторiн. Нашим конкретним завданням i розгляд семантичного словотвору в РЖМ й ПМ.
Мiж словником загальноi нацiональноi лiтературноi мови й термiнологiчних сфер рiзних областей знання вiдбуваiться глибока й складна взаiмодiя по двох напрямках: лексичному й структурному. Термiнологiзацiя й детермiнологiзацiя i видами цiii взаiмодii. Термiнологiзацiя загальнонародних лексичних одиниць i лексичних одиниць iнших пiдмов - продуктивний спосiб термiнотворення, результат семантичноi деривацii в рамках готового язикового знака, заснований на звуженнi значення слова або на переносi значень, обумовлених певним оточенням [6; с.80].
Дослiдники пiдмов науки й технiки вiдзначають тенденцiю до систематичного вiдбору слiв iз загальнонародноi мови, причому термiнологiзуються звичайно самi ВлзвичайнiВ» слова. Семантичний спосiб утворення термiнiв iз загальнонародних слiв заснований найчастiше на звуженнi або метафоричних переносах, тобто по подiбностi функцii, форми, призначення, процесу, кiлькiсноi ознаки, виникнення, зовнiшнього вигляду, взаiмозв'язку компонентiв, сумiжностi понять, часто в сполученнi цих ознак. Такi термiни математичноi логiки: move - хiд, крок; chain - ланцюг; memory - пам'ять; gap - промiжок; tree - дерево; shuttle - човник; branch - галузь; depth - глибина; command - команда; height - висота; cut - перетин i iн.
Поряд з термiнологiзацiiю побутових слiв зустрiчаiться переосмислення одиниць спецiальноi лексики з iнших галузей науки. Так, у математичнiй логiцi стали вживатися такi лiнгвiстичнi термiни, як verb - дiiслово, sentence - речення, predicate - предикат, syntax - синтаксис.
Характерною рисою термiнологiзацii i наявнiсть якоi-небудь загальноi риси мiж об'iктом термiнування й предметом, чия назва використаiться як термiн. Э. Ф. Скороходько вважаi, що перенос назви можливий лише у випадку наявностi точки дотику [7; с. 19], тому семантичний спосiб найчастiше використаiться для називання предметiв, - адже поняття про конкретнi предмети завжди мають бiльше точок дотику. Однак результати наших дослiджень свiдчать про iншому. Математична логiка, як ми вже вiдзначали, оперуi сугубо абстрактними поняттями, термiнологiя ii не називаi предмети, i в той же час у дослiджуванiй термiнологii значна кiлькiсть термiнiв утворена саме семантичним способом.
Часто процес термiнологiзацii проходить в РЖМ й ПМ паралельно, тобто в 66,46% випадкiв маi мiсце дзеркальне вiдбиття термiнiв зi збереженням iхньоi внутрiшньоi форми, або, як ми будемо називати це явище, паралельна термiнологiзацiя. Незначна кiлькiсть терминологизированных в РЖМ одиниць (2,77%) конфронтуються в ПМ нетермiнологiзованими одиницями, причому переклад цих термiнiв РЖМ здiйснюiться:
Ø шляхом транслiтерацii: term - терм; consequent - консеквент; clause - клауза;
Ø за допомогою бiльше ВлматематичногоВ» еквiвалента: meet - множення, section - перетин, word problem - проблема еквiвалентностi.
Тут так називана внутрiшня форма термiнiв змiнюiться при перекладi. У рядi робiт iз семантики внутрiшня форма висуваiться як доказ iстотноi вiдмiнностi мов i неперекладностi. Ми розумiiмо внутрiшню форму як спосiб семантичноi мотивацii значення. Саме термiни математичноi логiки переконують нас у тiм, що аргумент не обТСрунтований i спростовуiться комунiкативним досвiдом: обов'язковий супровiд термiнiв строгими дефiнiцiями в РЖМ й ПМ, абсолютна тотожнiсть денотатiв при рiзному оформленнi означаючi доводить iррелевантнiсть внутрiшньоi форми в теоретичних мiркуваннях про переклад науково-технiчного тексту.
Розглянемо паралельну термiнологiзацiю. Вона стосуiться як одне- так i двоелементних термiнiв: tree - дерево, normal form - нормальна форма.
Термiнологiзованi слова означають, як правило, бiльше приватнi поняття, чим вихiднi слова загальнонародноi мови. У результатi звуження значення можуть з'явитися додатковi вiдтiнки при буквальному перекладi термiнологiзованого слова, навiть якщо буквальний переклад правильно вiдбиваi сутнiсть переданого поняття; gap - промiжок, union - об'iднання й т.д. У зв'язку з тим що системи значень загальнонародних слiв нацiональнi й часто не збiгаються, значення буквально переведеного термiнологiзованого слова в украiнськiй мовi, наприклад секцiя, вiдбиваi сукупнiсть зовсiм iнших ознак, чим англiйське section. Тому перекладач обрав не буквальний переклад даного термiна, а бiльше ВлматематичнийВ» еквiвалент - перетин.
Отже, термiнологiзацiя i продуктивним способом термiнотворення в пiдмовi математичноi логiки, особливо серед цiлоооформлених термiнiв. Процес термiнологiзацii проходить бiльш активно в термiносистемi РЖМ, де термiнологiзованих одиниць налiчуiться 644, тодi як у ПМ iх 407. У результатi термiносистема РЖМ бiльш семантично мотивована, а в деякому змiстi й бiльше точна.
При зiставленнi термiнiв, утворених семантичним способом в РЖМ з iхнiми еквiвалентами в ПМ, виявлено, що бiльшiсть (66,46%) термiнiв РЖМ конфронтуються в ПМ також термiнологiзованими лексичними одиницями. Це явище, назване паралельною термiнологiзацiiю, може бути обумовлене як одночасним термiнуванням нових понять в РЖМ й ПМ, так i буквальним перекладом термiна. При буквальному перекладi такого термiна, що маi бiльше складну, чим iншi, контекстну формулу, перекладач повинен бути особливо уважним: термiнологiзованi слова означають бiльше приватнi поняття, чим вихiднi слова загальнонародноi мови, i внаслiдок звуження значення можуть з'явитися додатковi вiдтiнки значення при буквальному перекладi.
Багато термiнiв утворюiться за допомогою суфiксiв та префiксiв. Найбiльш продуктивними в галузi науково-технiчноi термiнологii являються:
а) суфiкси:
-ium латинський суфiкс, широко використовуiться в хiмiчнiй термiнологii
deuterium - дейтерiй, важкий водень
curium - кюрiй (хiм.)
-osis - суфiкс, запозичений iз грецькоi мови i вживаiться для утворення iменникiв, якi позначають рiзнi хвороби
aeronerosis - загальна нервознiсть у льотчикiв вiд напруження нервовоi системи пiд час польотiв
silicosis - сiлiкоз, хвороба легенiв
-ite
pentolite - нова вибухова речовина
sylvanite - сильванiт
-izе
andize - анодувати
syntinize - настроювати
-ee
consignee - вантажоодержувач
рауее - одержувач грошей по чеку
-ism
synchronism - синхронiзм
ferromagnetism - феромагнетизм
-еr
streamliner - автобус (лiтак, поiзд) обтiчноi форми
pusher - викидач, скидач
-аnt - латинський суфiкс
injurant - речовина, яка завдаi шкоду
coolant - охолоджуюча рiдина
-ing - суфiкс для утворення iменникiв, пов'язаних з дiiю
handling - обслуговування, догляд
locking - закривання, блокування
б) префiкси:
rе - значення "знову"
recount - повторний пiдрахунок
reactivation - регенерацiя
оvеr - значення "надмiрний", "над", "вище", "понад"
overheat - перегрiвати(ся)
overrate - переоцiнювати
de - придаi слову протилежне значення
derange - доводити до безладдя
decolour - знебарвлювати
еn - означаi включення всередину чигось або надання певного стану
encircle - оточувати
encrust - покриватися кiркою
inter - значення "мiж", "взаiмно"
intermuscular - мiжм'язовий
interconnection - взаiмозв'язок
under - значення "нижчий", "пiд"
undervoltage - понижена напруга
underrnaintenance - запущений догляд (за обладнанням)
Компоненти термiнiв-словосполучень знаходяться в атрибутивному зв'язку. Основний компонент, як правило, стоiть завжди в кiнцi. Означальний компонент, який може включати термiн або термiни, виражають поняття, якi характеризують основний компонент.
Атрибутивний зв'язок може здiйснюватись:
а) за допомогою прийменникових сполучень:
lid of frame - кришка корпусу;
body of reactor - корпус реактора;
б) за допомогою конструкцii типу "iменник + iменник":
peak energy - максимальна енергiя;
labour capacity - продуктивнiсть працi;
в) за допомогою конструкцii типу "прикметник + iменник", якi найбiльш поширенi в науково-технiчнiй лiтературi:
remote control - дистанцiйне управлiння;
direct current - постiйний струм;
г) за допомогою конструкцii типу "дiiприкметник РЖ + iменник":
actuating pressure - робочий тиск;
alternating cwrent - змiнний струм;
д) за допомогою конструкцii типу "дiiприкметник II + iменник":
balances amplifier - збалансований пiдсилювач;
estimated cost - проектна (кошторисна) вартiсть.
науковий термiнологiя переклад
Складнi термiни являють собою стале словосполучення, за яким закрiплене певне термiнологiчне значення, наприклад: traffic control computer - комп'ютер для керування дорожнiм рухом, background impurity concentration -фонова концентрацiя домiшку, vacuum-brake cylinder - цилiндр вакуумного гальма. Переважна бiльшiсть термiнiв становлять препозитивнi атрибутивнi словосполучення, тобто такi словосполучення, де i означення i означуваний компонент i означення займаi в словосполученнi початкову позицiю.
Переклад складних термiнiв складаiться з двох основних процедур - аналiтичноi та синтетичноi. Велику роль при перекладi словосполучень вiдiграi саме аналiтичний етап - переклад окремих його компонентiв. А для цього необхiдно правильно визначити компоненти складного термiну, оскiльки ними можуть бути не тiльки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного термiну. Важливо також встановити, в яких семантичних вiдносинах перебувають компоненти мiж собою та з головним компонентом термiна-словосполучення. Характер цих вiдносин й визначаi порядок та сам змiст перекладу складного термiну. Синтетичний етап перекладу передбачаi вибудування компонентiв в залежностi вiд зазначений семантичних вiдносин i отримання остаточного варiанту перекладу складного термiну.
Рiзнi слова по-рiзному виявляють сталiсть свого значення в тих чи тих мiкроконтекстах, тобто в безпосередньому оточеннi. Переклад деяких слiв може майже не залежати вiд контексту i бути одним i тим же в рiзних сполученнях такого слова з iншими словами, як, наприклад, у випадку термiнiв scholarly i hypothesis: 1) scholarly literature - наукова лiтература; scholarly manuscript - науковий рукопис; scholarly paper - наукова стаття; paper - наукова доповiдь; scholarly society - наукове товариство; scholarly inquiry - наукове дослiдження; scholarly exchange - науковий обмiн; scholarly dispute - наукова дискусiя; scholarly apparatus тАФ науковий апарат в книзi (але в складному словi scholarly literature "навчальна лiтература" слово scholarly маi все ж вiдмiнне значення); 2) compatible hypotheses - сумiснi гiпотези; competing (concurring) hypotheses конкуруючi гiпотези; contradictory hypotheses - суперечливi гiпотези; dependent hypotheses - залежнi гiпотези; incompatible hypotheses - незалежнi гiпотези; nested hypotheses - вкладенi гiпотези; related hypotheses - взаiмопов'язанi гiпотези.
Проте бiльшiсть слiв, в тому числi й досить значна кiлькiсть загаль-нонаукових i загальнотехнiчних (менше, спецiальних) термiнiв i полiсе-мiчнi. Наприклад, термiн гапВзе маi значення "дiапазон", "iнтервал, промiжок", "область змiни", "полiгон", "межi" i у вiдповiдних контекстах або сполученнях вiдповiдно перекладатися: range of application - сфера застосування, range of forecast - iнтервал прогнозування, range of patent - обсяг патентного захисту.
Значно частiше в залежностi вiд сполучуваностi слово (термiн) може мати рiзнi значення i перекладатися по-рiзному. Так, звичайним перекладом термiну abnormal в науково-технiчних текстах i "аномальний", однак в деяких складних термiнах abnormal може перекладатися по-iншому: abnormal decay - аномальне затухання; abnormal end of task - аварiйне припинення (виконання) завдання; abnormal mode - нештатний режим; abnormal operating conditions - ненормальнi умови експлуатацii; abnormal operation - обробка несправним iнструментом, обробка (деталi) на неоптимальних режимах, abnormal operation - особливi випадки виконання польоту; abnormal steel - маловуглецева сталь, що не пiддаiться цементацii, сталь з перлитною структурою; abnormal termination - аварiйне завершення; abnormal transient - нерозрахунковий перехiдний режим; abnormal wood - кренева деревина, крень. Тому перекладаючи такi складнi термiни, слiд уточнювати його переклад в словнику (якщо вiн там i) або ж враховувати особливостi позначеного поняття та сполучуваностi слiв в термiнах.
При перекладi таких складних термiнiв слiд також мати на увазi, що крiм слiв з кiлькома варiантами значення (полiсемантичних слiв) iснують також омонiмiчнi слова, якi перекладаються зовсiм по-рiзному: abstract analysis - абстрактний аналiз; abstract axiomatics - абстрактна аксiоматика; abstract bibliography - реферативна бiблiографiя; аЬзiгасi сапi - реферативна картка; abstract information - реферативна iнформацiя; abstract justification - абсолютне пiдтвердження; abstract knowledge - абстрактне (теоретичне) знання; abstract review - реферативний огляд.
Термiни моделi N1+N2
Складнi термiни, побудованi за моделлю N1+N2 (сполучення iменника з iменником), перекладаються переважно наступними способами:
1) складним термiном, де украiнський вiдповiдник N2 виступаi у формi родового вiдмiнку постпозитивним означенням до вiдповiдника N1 accuracy analysis - аналiз точностi, saddle bearing - опора балансиру, package body - тiло пакету, cabin heating - обiгрiвання кабiни;
2) складним термiном, де вiдповiдником N1 виступаi прикметник: band separator - стрiчковий сепаратор, cable duct - кабельний канал, damper tube - демпферна лампа, fabric industry - текстильна промисловiсть;
3) складним термiном, де украiнський вiдповiдник iменника N1, i прикладкою: hammer car - вагон-прес;
4) складним термiном, де украiнський вiдповiдник iменника N1, трансформуiться в прийменниково-iменникове словосполучення: labor cost -витрати на робочу силу, achievement motivation - зацiкавленiсть в досягненнi (мети), object c
Вместе с этим смотрят:
A history of the english language
AIDS
Airplanes and security
American Riddles
An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles