Англомовнi газетнi заголовки та iх переклад на украiнську мову

Украiнський iнститут лiнгвiстики i менеджменту

Факультет прикладноi лiнгвiстики

Кафедра прикладноi лiнгвiстики

Магiстерська робота на тему:

АНГЛОМОВНРЖ ГАЗЕТНРЖ ЗАГОЛОВКИ ТА РЗХ ПЕРЕКЛАД

НА УКРАРЗНСЬКУ МОВУ

Студентки групи МПЛ 91

факультету прикладноi лiнгвiстики

Науковий керiвник:

кандидит фiлологiчних наук, доцент

КИРЗВ-2010

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Лексико-граматичнi особливостi англомовних газетних заголовкiв

1.1 Структурно-граматичнi особливостi газетних заголовкiв

1.2 Лексичнi особливостi газетних заголовкiв

Висновки до роздiлу 1

Роздiл 2. Функцiонально-стилiстичнi та семантичнi особливостi англомовних газетних заголовкiв

2.1 Комунiкативно-функцiональнi особливостi газетних заголовкiв

2.2 Семантичний аспект функцiонування заголовка

2.3 Стилiстичнi особливостi газетних заголовкiв

Висновки до роздiлу 2

Роздiл 3. Переклад англомовних газетних заголовкiв на украiнську мову

3.1 Лексичнi трансформацii при перекладi англомовних заголовкiв на украiнську мову

3.2 Граматичнi трансформацii при перекладi англомовних заголовкiв на украiнську мову

Висновки до роздiлу 3

Загальнi висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Актуальнiсть теми дослiдження. Газети вiдiграють значну роль в сучасному життi. Газетну публiцистику називають лiтописом сучасностi, адже вона i вiддзеркаленням подiй i звертаiться до щоденних проблем суспiльства - полiтичних, соцiальних, побутових, фiлософських тощо. А заголовок i орiiнтиром читача у вирi газетних статей. Таке порiвняння не i безпiдставним, адже без заголовку ми губимося в морi рiзноманiтноi iнформацii, нерiдко оминаючи основне та придiляючи увагу незначному. Заголовок - це також i полiтичне обличчя газети. Вiн формуi наше ставлення до публiкацii, вказуi на авторську позицiю в тлумаченнi того чи iншого факту. Вдалий заголовок несе в собi велике iнформацiйне навантаження, що i особливо важливим у наше сторiччя тАЮвибуху iнформацiiтАЭ. Саме заголовок формуi у читача загальне уявлення про матерiал статтi та дозволяi обрати найбiльш важливе для подальшого ознайомлення.

В газетах заголовок вiдiграi особливу роль. Заголовок покликаний виразити основну мету повiдомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацiкавленiсть до теми матерiалу, що публiкуiться. У той же час заголовок актуалiзуi найбiльш важливу iнформацiю повiдомлення та слугуi дiйовим засобом впливу на ii сприйняття читачем. Внаслiдок такоi цiлеспрямованостi як в англомовнiй, так i в украiнськiй пресi сформувався окремий стиль газетного заголовку iз низкою притаманних йому лексико-граматичних та функцiонально-стилiстичних рис.

Особливий стиль заголовкiв газетних статей може спричинити певнi складнощi при перекладi. Саме тому в данiй роботi увага головним чином придiляiться особливостям англомовних газетних заголовкiв, також в нiй дослiджуються та порiвнюються типи заголовкiв англiйськоi та украiнськоi преси, вiдмiчаються певнi розбiжностi мiж ними i пропонуються способи iх адекватного перекладу.

газетний заголовок переклад англiйський

Мета даноi роботи: визначення та аналiз специфiки перекладу англомовних газетних заголовкiв на украiнську мову; порiвняльно-типологiчний аналiз газетних заголовкiв двох мов i висвiтлення iх структурних, лексичних, граматичних та стилiстичних вiдмiнностей.

Поставлена мета передбачаi розвтАЭязання наступних завдань:

1. Визначити структурно-граматичнi та лексичнi особливостi газетних заголовкiв;

2. Розглянути функцiонально-стилiстичнi особливостi газетних заголовкiв;

3. Перекласти заголовки англомовних газет на украiнську мову;

4. Проаналiзувати переклад.

ОбтАЭiктомданого дослiдження i заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметомдослiдження i технологii перекладу заголовкiв у сучасному публiцистичному дискурсi.

Для розвтАЭязання поставлених завдань використовувалися наступнi методи та прийоми: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналiзу для встановлення структурних моделей заголовкiв; логiко-семантичний аналiз з метою зiставлення змiсту заголовка та власне тексту повiдомлення; вивчення та аналiз джерел, газет (тАЬThe Daily TelegraphтАЭ, тАЬThe GuardianтАЭ, тАЬThe ObserverтАЭ, тАЬThe TimesтАЭ, тАЬThe Washington PostтАЭ, тАЬThe Wall Street JournalтАЭ) та журналiв (тАЬFinancial Times" та тАЬThe EconomistтАЭ), матерiалiв теоретичних дослiджень, аналiз iснуючих навчальних матерiалiв (пiдручникiв, посiбникiв) на англiйськiй, украiнськiй та росiйськiй мовах.

Наукова новизна. Немало робiт присвячено порiвняльно-типологiчному аналiзу англомовних та росiйських газетних заголовкiв. А в данiй роботi аналiзуiться переклад англiйських заголовкiв украiнською мовою.

Теоретична цiннiсть роботи: отриманi результати допоможуть глибше зрозумiти природу та закономiрностi функцiонування газетного заголовка.

Практична цiннiсть роботи визначаiться можливiстю використання результатiв на практичних заняттях з теорii та практики перекладу.

Структура роботи. Робота складаiться з вступу, 2 теоретичних роздiлiв, 1 практичного роздiлу, висновкiв до роздiлiв, загальних висновкiв та резюме англiйською мовою. Список використаних джерел налiчуi 100 позицiй. Робота написана на ___ сторiнках.

Роздiл 1. Лексико-граматичнi особливостi англомовних газетних заголовкiв

В заголовках окрiм зовнiшнiх засобiв привертання уваги читача (великий шрифт, графiчне видiлення) присутнiй ряд лексико-граматичних прийомiв [16, с.2].

1) Щоб привернути увагу читача до основноi думки повiдомлення в заголовках зазвичай опускаються артиклi:

Russian Athlete Winning Prize

Поява означеного артикля в заголовку пояснюiться комунiкативно-прагматичними i стилiстичними причинами - заiнтригувати, викликати iнтерес. У заголовку означений артикль розвиваi, доповнюi, уточнюi або просто повторюi уже дане, вiдоме i вказуi на видiлення предмета з класу однорiдних предметiв [16, с.2].

2) Важливою особливiстю англiйських газетних заголовкiв i поширенiсть в них елiптичноi форми пасивного стану з опущенням допомiжного дiiслова to be для опису подiй як в минулому, так i в теперiшньому часi. Дiя зазвичай виражаiться формами Indefinite або Continuous [16, с.2]:

Houses Smashed by Hurricane

Paris Protest March Staged by Students

3) У англiйських i американських газетах переважають дiiслiвнi заголовки:

Floods Hit Scotland

Exports to Russia Rising

Дiiслiвнiсть зазвичай зберiгаiться також в заголовках, що складаються з питальних речень:

Will There Ве Another Major Slump Next Year? [16, с.2]

4) Англiйськi i американськi газети зазвичай використовують в заголовках неперфектнi форми дiiслова.

а) Коли йдеться про подii, що сталися в недавньому минулому, зазвичай використовуiться Present Indefinite:

Russia Condemns West Provocation

Influenza Kills 200 in India

Це найпоширенiший тип заголовкiв; вживання теперiшнього часу додаi iм жвавостi, наближаi подii до читача, робить його нiби учасником цих подiй i тим самим пiдсилюi його iнтерес до опублiкованого матерiалу.

б) Past Indefinite вживаiться в заголовках, що вiдносяться до минулих подiй, в основному, в тих випадках, коли в заголовку i обставина часу, або якщо читачевi вiдомо, що описувана подiя сталася в певний момент у минулому:

Why Rockefeller Couldn''t Buy а Landslide Victory?

Wave of Peace Action Swept the Nation

в) Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовуiться iнфiнiтив:

Laundry Workers To Vote on New Contract

World Unions To Fight Monopoly [16, с.3]

5) Досить часто в заголовку опускаiться присудок, який вiдiграi в реченнi другорядну роль:

Hurricane in Miami

No Timber for Sale [16, с.3]

6) З метою звернути особливу увагу на присудок i разом з тим зацiкавити читача, опускаiться пiдмет, якщо вiн в даному випадку маi менше значення, нiж присудок:

Expect New Economic Depression

Want No War Hysteria in Toronto Schools [16, с.3]

7) Присвiйний вiдмiнок, зi своiю структурною компактнiстю, вживаiться з неживими iменниками i витiсняi прийменниковий зворот з of:

Price Control's Effect Discussed [16, с.3]

8) Вживаються популярнi прiзвиська та скороченi iмена замiсть прiзвищ деяких полiтичних дiячiв, артистiв, спортсменiв тощо, наприклад:

ArnieтАЩs Uphill Climb (Arnold Schwarzenegger)

WinnieтАЩs Life (Winston Churchill) [16, с.3]

9) Для надання емоцiйного забарвлення до загальновживаноi лексики додають жаргонiзми, неологiзми, дiалектизми, поетизми, сленг, наприклад:

Cop Shoots a Man (The Times, January 26, 2010) *

What Irks Us Most? (The Times, January 26, 2010)

10) Широко вживаються скорочення та складноскороченi слова. Частотнiсть скорочень в заголовках - характерна риса мови газети:

UNESCO and TripAdvisor Are Working Together (The Times, January 26, 2010)

WHO Statement To the Council of Europe (The Guardian, January 26, 2010)

NASA Finds Warmer Ocean Speeding Greenland Glacier Melt (The Times, January 26, 2010)

Зазвичай такi скорочення давно ввiйшли у вжиток та не пояснюються в текстi [16, с.3].

10) Вiдмiчаiться наявнiсть елементiв образностi, наприклад:

Clinton Raises His Eyebrows

Italian President Under Fire [16, с.3]

11) Привабливий i дуже поширений заголовок-цитата. Зi слiв людини, про яку йде мова, у назву матерiалу виносяться найяскривiшi висловлювання [16, с.3]:

Kim Basinger: I DonтАЩt Wanna Be a Barbie Doll (The Guardian, January 26, 2010)

_____________________________________________________________

В даному роздiлi використанi приклади з рiзних першоджерел та праць, а також нашi власнi приклади як результат проведеного дослiдження. Останнi видiленi курсивом та напiвжирним накресленням.

Як ми бачимо, заголовки англомовних газет мають цiлий ряд особливостей, якi потребують спецiального пiдходу при перекладi.

1.1 Структурно-граматичнi особливостi газетних заголовкiв

Заголовок як головний засiб привертання уваги читача до змiсту статтi, друкуiться великим кеглем, видiляiться курсивом або напiвжирним накресленням. Зазвичай заголовок маi бути таким, що вмiщуiться в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та пiдзаголовок, аби уникнути переносу [40, с.2]. Наприклад:

В· The British Economy

Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)

Проте, заголовок не обовтАЭязково i частиною заголовку, що не вмiстилася в попередньому рядку. Пiдзаголовки вживаються для деталiзацii i пояснення основного заголовка, вони дають додаткову iнформацiю чи надають основному заголовковi нового змiсту [40, с.2]. Наприклад:

В· Ukraine's Presidential Election

An orange and two lemons

(The Economist, January 26, 2010)

В· No More Oil On Troubled Waters

The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal

ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling

(The Guardian, May 1, 2010)

РЖснують внутрiшнi пiдзаголовки як назви окремих частин публiкацii, якi теж доповнюють основний заголовок, повнiше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли iнформацii дуже багато або коли вона стосуiться кiлькох рiзних питань, i статтю таким чином можна подiлити на кiлька пiдроздiлiв [40, с.2].

Заголовок - односкладне речення

Односкладнi речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскiльки вони здатнi виражати думку в максимально стислiй формi, що привертаi та зосереджуi увагу читача на найголовнiшому у статтi. Наявнiсть одного головного члена i характерною ознакою односкладних речень, якi для вияву повноти i своiрiдного характеру своii синтаксичноi будови та обтАЩiктивно-субтАЩiктивного змiсту не потребують доповнення iх другим головним членом [20, с.34].

До заголовкiв, виражених односкладним реченням, належать:

а) номiнативнi заголовки, ядерний компонент яких виражений iменником:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

The British Economy (The Economist, January 26, 2010)

б) вiддiiслiвнi заголовки, ядерний компонент яких виражений iнфiнiтивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2010), оскiльки iнфiнiтивнi речення розглядаються як односкладнi.

Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках маi ознаки речення та не пiдпорядковуiться нiякому iншому елементу в межах даноi конструкцii, що й визначаi його домiнуючу роль.

Розглянемо номiнативнi заголовки в аспектi iхньоi структурноi органiзацii. Елементарними моделями номiнативних заголовкiв вважаються тi, що представленi лише iменником [20, с.34]:

Alcatraz (The Guardian, January 26, 2010)

Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Такi моделi i непоширеними та створюють фундамент для утворення iнших рiзновидiв номiнативних заголовкiв.

Переважна бiльшiсть номiнативних заголовкiв представлена поширеними номiнативними конструкцiями, тобто при одному ядерному компонентi i кiлька залежних. Залежний компонент також може мати свiй залежний компонент. Таким чином вiдбуваiться синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своiрiднi тАЮланцюжки" нанизування компонентiв моделi, один iз яких i синтаксично домiнуючим, а iнший (iншi) - синтаксично залежними. Видiляють простi та складнi моделi номiнативних заголовкiв.

Для простих моделей номiнативного заголовка властивий безпосереднiй звтАЩязок ядерного компонента iз залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який пiдпорядковуiться ядерному, маi власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разi вiн може виступати як ядерний у вiдношеннi до залежного, - виникаi ланцюжок залежностей, що вже характеризуi складну модель. Складна модель, таким чином, реалiзуiться наявнiстю рiзних ступенiв залежностi ядерних компонентiв, починаючи з другого.

Простi та складнi моделi представленi в заголовках численнiстю варiантiв, основою виникнення яких i можливiсть утворення рiзних комбiнаторних варiантiв, що виникають як на основi ядерних, так i на основi залежних компонентiв [20, с.35].

Вiдношення мiж елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивнi:

1. Adj + N:

Happy Days (The Guardian, January 26, 2010)

A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)

2. N2 + N1:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

3. NтАЩs + N:

Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)

4. Ven + N:

Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

5. Num + N:

Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)

6. N1 + of + N2:

The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2010)

б) обтАЩiктнi:

1. N1 + for + N2:

Headache For White House (The Times, March 28, 2010)

в) адвербiальнi:

1. N1 + in + N2:

Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2010)

2. N1 + by + N2:

Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)

3. N1 + among + N2:

Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)

4. N1 + around + N2:

Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)

5. Pr + for + N:

All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)

6. N1 + over + N2:

Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2010)

Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2010)

Простi моделi номiнативних заголовкiв можуть також складатися з кiлькох ядерних компонентiв, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:

а) N and N:

Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

б) N, N and N:

This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)

в) N or N:

Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)

Модель зi сполучником or вживаiться в заголовках, що пiдкреслюють вибiр iнформацii за допомогою альтернативи. Слова i семантично повтАЩязаними, але вiдношення мiж ними носять антонiмiчний характер [20, с.36].

Заголовок - двоскладне речення

Аналiз заголовкiв, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицiй конструктивного синтаксису. Елементи, якi входять до складу ядерного речення, зберiгають своi незмiннi граматичнi та лексико-семантичнi характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, iднiсть елементiв якого забезпечуiться обов'язково-дистрибутивними вiдношеннями мiж iхнiми елементами: тАЬпiдмет - дiiслово-присудок - прямий додаток" [20, с.38].

Поширення ядерного речення досягаiться шляхом вiдповiдних синтаксичних процесiв, найбiльш типовим з яких для заголовкiв газетних статей i розгортання. Аналiз фактичного матерiалу свiдчить про те, що вiдношення мiж елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними:

Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2010)

б) адвербiальними:

Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2010)

Складне речення як заголовок

Кiлькiсть предикативних центрiв, якi наповнюють заголовки, вираженi складними реченнями, зумовлюють iхнiй iнформацiйний потенцiал та виконуванi ними функцii.

Серед заголовкiв, виражених складними реченнями, зустрiчаються складносуряднi, складнопiдряднi, а також змiшанi типи:

а) складносуряднi речення:

безсполучниковi:

BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)

сполучниковi:

Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2010)

б) складнопiдряднi речення:

з пiдрядним з'ясувальним:

We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2010)

з пiдрядним означальним:

Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2010)

Але частiше у таких типах речень головне речення i односкладним:

The Fame I Crave (The Times, March 28, 2010)

з пiдрядним обставинним часу:

Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2010)

з пiдрядним обставинним умови:

If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2010)

в) складносурядне з пiдряднiстю:

Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2010)

Таким чином, наведенi вище приклади свiдчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громiздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняi основних вимог, що висуваються до форми заголовкiв, однак такi конструкцii сприяють швидкiй орiiнтацii читача у повiдомленнi. Громiздкiсть даноi структури i основною причиною того, що цей тип заголовкiв досить непоширений [20, с.39].

Заголовок - елiптичне речення

Для того, щоб зробити заголовок бiльш iмним та емоцiйним, журналiсти використовують елiптичнi конструкцii, наближенi за будовою до розмовних.

Елiпсис газетного заголовка утворюiться завдяки опущенню елементiв, якi виявляються несуттiвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюiться з iхнього власного змiсту i граматичноi будови, насамперед, iз семантики i форми семантично залежних слiв.

Такими iнформативно нерелевантними компонентами повiдомлення i:

1) допомiжне дiiслово;

2) дiiслово-звтАЩязка;

3) один iз головних членiв речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:

а) елiпсис допомiжного дiiслова:

Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs

Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks

б) елiпсис дiiслова-зв'язки:

Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters (The Times, January 26, 2010) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural Disasters

Дещо складнiше встановити елiпсис пiдмета, коли заголовок виражаiться iменником з прийменником:

At the Age of 50 (The Times, January 26, 2010)

Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.

Для елiптичних заголовкiв характерним i використання конструкцiй, в яких ядерний елемент виражений вiддiiслiвною формоюVing:

Consumer Spending (The Guardian, January 26, 2010)

Також до елiптичних заголовкiв вiдносяться конструкцii, ядерний елемент яких виражений:

а) Ven: Gone But Not Forgotten (The Economist, January 26, 2010)

б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2010)

Одним iз рiзновидiв заголовкiв, виражених елiптичними конструкцiями, i використання незакiнчених конструкцiй, своiрiдною i головною ознакою яких i незакiнченiсть, незавершенiсть iхньоi семантики i синтаксичноi будови. Такi речення виникають унаслiдок умовчання, недовисловлення певних елементiв думки, що зумовлюiться завжди певною комунiкативною причиною i потребою. Незакiнченiсть висловленоi думки у заголовку позначаiться трьома крапками, що привертаi увагу читача: When Calamity Strikes. (The Economist, January 26, 2010)

Широке використання елiптичних речень у заголовках газетних статей пояснюiться закладеною в них здатнiстю виражати думку в максимально стислiй формi та створювати iнтригу. Елiптичнiсть заголовкiв, по-перше, вiдповiдаi основнiй з вимог, що висуваiться до заголовкiв, - лаконiчнiсть. По-друге, вона дозволяi концентрувати увагу на найголовнiшому в повiдомленнi, звiльняючи його вiд усього другорядного, що дозволяi пiдсилити дiiвiсть такого повiдомлення i полегшуi його сприйняття [20, с.45].

Сегментованi речення у заголовку

У пошуках мовних засобiв, що дозволяють пiдсилити дiiвiсть, адресованiсть мовлення, журналiсти все частiше звертаються до сегментацii, коли цiле висловлювання роздiляiться на частини, якi швидко та легко сприймаються тАЮокремими шматочкамитАЭ, а не цiлком.

Для визначення конструкцiй, в основi утворення яких лежить певний вид розподiлу iдиного цiлого на частини, використовуються термiни тАЮсегментованiтАЭ, тАЮприiднувальнiтАЭ, тАЮпарцельованiтАЭ, тАЮсепарированi" конструкцii. Але в основi усiх рiзновидiв утворень такого типу лежить iдиний процес - членування, що здiйснюiться рiзними способами:

а) крапкою:

Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew? (The Times, March 28, 2010)

б) знаком питання:

Depressed? Try Gardening as Therapy (The Times, March 28, 2010)

Shameless or Brilliant? We Really Can't Tell (The Guardian, April 25, 2010)

в) знаком оклику:

Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2010)

г) трьома крапками:

Good To Meet You тАж Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2010)

д) тире:

Nomura - Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There's a Clear Result (The Times, March 28, 2010)

e) двокрапкою:

Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010)

Haiti Earthquake: Survivor Found Just Hours After Search Had Been Called Off (The Observer, January 26, 2010)

Сегментованим конструкцiям властива надзвичайна лаконiчнiсть та змiстовна iмнiсть, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси [20, с.47].

Заголовок - iзольоване пiдрядне речення

Вживання iзольованих пiдрядних речень квалiфiкуiться як явище сепаратизацii. Сепаратизацiя, або вiдсiкання пiдрядного речення вiд головного, означаi функцiонування пiдрядного як самостiйноi синтаксичноi одиницi.

Характерною рисою заголовкiв, виражених iзольованими пiдрядними реченнями, i компактнiсть, а також уживання сполучникiв i займенникових прислiвникiв, якi спрямовують читача на певне тлумачення змiсту. РЖзольованi пiдряднi речення як заголовки мiстять лише тi елементи, якi семантично складають необхiдний мiнiмум висловлювання: When calamity strikesтАж (The Economist, January 26, 2010)

Таким чином, пiд час проведеного дослiдження було встановлено iснування таких структурно-граматичних типiв заголовкiв: односкладнi (номiнативнi та вiддiiслiвнi), двоскладнi (поширенi та непоширенi), складнi, елiптичнi, сегментованi речення та iзольованi пiдряднi речення [20, с.50].

1.2 Лексичнi особливостi газетних заголовкiв

В областi лексики для заголовкiв англiйських газет характерне часте використання невеликого числа спецiальних слiв, що складають свого роду тАЮзаголовний жаргонтАЭ або тАЮзаголовнi клiшетАЭ: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash i iн. Особливiстю такоi "заголовноi лексики" i не лише частота ii вжитку, але i унiверсальний характер ii семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише "пакт", але i "договiр", "угоду", "операцiю" i тому подiбне. Дiiслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати i "комунiстичний", i "соцiалiстичний", i "прогресивний"; bid маi на увазi i "заклик", i "запрошення", i "спробу досягти певноi мети" i т.д. [43, с.130]:

National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Нацiональна галерея намагаiться придбати картину Тiциана;

Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав полiцii;

Sudan Army RegimтАЩs Bid to Crush the Left - Спроба суданського вiйськового режиму подавити прогресивний рух;

Soviet Peace Bid - Радянська мирна iнiцiатива.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонiзми таiншi лексичнi елементи розмовного стилю [43, с.130]:

Cop Shoots a Man (The Economist, January 26, 2010)

What Irks Us Most (The Times, March 28, 2010)

Часто в заголовках газетних статей полiтичнi термiни замiнюються коротким тАЮмодним" словом, яке вживаiться скорiше з метою вразити, нiж проiнформувати, наприклад: probe замiсть тАЬindepth investigationтАЭ, slam замiсть тАЬcriticize severelyтАЭ, slash замiсть тАЬmake sweeping or random cutsтАЭ, is set to замiсть тАЬis preparing toтАЭ:

NHO Slammed (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Для газетних заголовкiв характерне використання фразеологiчних сполук типу тАЮдiiслово + iменниктАЭ, to have a discussion замiсть to discuss, to give support замiсть to support, to give recognition замiсть to recognize, наприклад:

Existing-Home Sales Take a Big Fall in December (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Ще однiiю особливiстю заголовкiв газетних статей i вживання препозицiйних та поспозицiйних означень, якi зазвичай виражаються iменником або герундiiм з прийменником, дiiприкметниковим зворотом, iнфiнiтивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундiiм [43, с.130]:

Rise in Teenage Pregnancy Rate (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Chalk River Medical Isotope Reactor May Be Down Longer Than Expected (The Business Journal (Ottawa), January 26, 2010)

Кожного журналiста хвилюi питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби пiдiбрати необхiднi слова та досягти ефекту алiтерацii в головку - повтору голосних чи приголосних звукiв в заголовку, що надаi йому виразностi та привабливостi:

Laid-off Lawyers, Cast-off Consultants (The Economist, January 26, 2010)

Метафора також вживаiться в заголовках газетних статей, проте, не завжди вона маi позитивний вiдтiнок:

HOP OFF, YOU FROGS

Заголовок в даному випадку носить образливий характер, спрямований на французiв щодо суперечок в сферi торгiвлi [43, с.130].

CanтАЩt Jump Over the Abyss in Two Leaps (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Даний заголовок говорить про радикальний перехiд до капiталiстичного устрою в краiнi.

В газетних заголовках зтАЩявляються також образнi елементи мови, якi надають заголовку жвавостi та видiляють iх з-помiж iнши тАЮсухихтАЭ заголовкiв [43, с.130]. Наприклад:

Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows (The Observer, January 26, 2010)

Glimmers of Hope as NATO Targets Hearts and Minds in Afghanistan (The Observer, January 26, 2010)

BA Strikers to Give Brown тАШa KickingтАЩ (The Times, March 28, 2010)

Для газетних заголовкiв типовим i вживання таких традицiйних перифраз, як:

great powers - Росiя, США, Англiя, Францiя; marshall countries - маршалiзованi краiни тощо.

The Great Powers Leaders Council

Нарештi, особливiстю газетного заголовку i аллюзiя на добре вiдомi факти та подii дня. Найчастiше такi аллюзii зустрiчаються в статтях, що коментують подii в межах краiни. Залежно вiд характеру газети, вiд змiсту самоi статтi, вiд мети, яку ставить автор, змiнюiться характер аллюзii, тип образностi та спiввiдношення розмовних i книжних елементiв у статтi [43, с.132].

Murder in the Friendship Express

Даний заголовок i аллюзiiю на вiдомий детектив Агати Крiстi тАЬThe Murder in the Orient ExpressтАЭ. Стаття розповiдаi про вбивство, що сталося у поiздi в компанii старих друзiв [43, с.133].

Paradise Found (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

В даному проаналiзованому нами прикладi вжито аллюзiю на вiдому поему Джона Мiлтона тАЮParadise LostтАЭ. В статтi повiдомляiться про закiнчення будiвництва житлового комплексу з iнфраструктурою, пiдземним паркiнгом, дитячим садком, парком та басейном у штатi РЖллiнойс.

В газетних заголовках часто використовуються гра слiв та каламбур.

Гра слiв вiдiграi в заголовку статтi важливу роль, враховуючи своiрiднiсть заголовного комплексу, обумовлену тими функцiями, якi вiн покликаний виконувати в публiцистичному текстi, зокрема, як ми вже знаiмо, заголовок - це структура особливого характеру, ii основна задача - привернути увагу потенцiйного читача до обговорюваноi проблеми [43, с.135].

Наприклад, стаття про плагiат товарних знакiв опублiкована пiд заголовком:

Sony against Soni

Предметом обiгравання i засобом створення зорового ефекту i саме рiзне графiчне оформлення компонентiв каламбуру при спiльностi iх звучання. Гра з iншомовнiстю в даному випадку iмплiцiйно виражаi негативну оцiнку i заклик захистити права законного власника [43, с.136].

The Naked Ambition of Liz Hurley (The Times, March 28, 2010)

В даному прикладi слово naked i синонiмом до слова pure, true. Але, беручи до уваги змiст статтi, naked в такому контекстi маi також буквальне значення, адже мова йде про фотосесiю Лiз Херлi, пiд час якоi вона позувала оголена для одного з чоловiчих журналiв.

Висновки до роздiлу 1

Заголовок як головний засiб привертання уваги читача до змiсту статтi, друкуiться великим кеглем, видiляiться курсивом або напiвжирним накресленням. Пiдзаголовки вживаються для деталiзацii i пояснення основного заголовка, вони дають додаткову iнформацiю чи надають основному заголовковi нового змiсту.

Заголовоки можуть бути представленi односкладними реченнями, оскiльки вони здатнi виражати думку в максимально стислiй формi, що привертаi та зосереджуi увагу читача на найголовнiшому у статтi. Такi заголовки подiляються на номiнативнi та вiддiiслiвнi.

Заголовки, представленi двоскладним реченням, також досить часто вживаються. РЖснують заголовки - двоскладнi непоширенi речення з наступними компонентами: тАЮпiдмет - присудок - прямий додатоктАЭ, та заголовки - двоскладнi поширенi речення, в яких мiститься також означення та обставина.

Серед заголовкiв, виражених складними реченнями, зустрiчаються складносуряднi, складнопiдряднi, а також змiшанi типи.

Для того, щоб зробити заголовок бiльш iмним та емоцiйним, журналiсти використовують елiптичнi конструкцii, наближенi за будовою до розмовних. Елiпсис газетного заголовка утворюiться завдяки опущенню елементiв (допомiжне дiiслово; дiiслово-звтАЩязка; один iз головних членiв речення), якi за згаданого способу передання iнформацii виявляються несуттiвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюiться з iхнього власного змiсту i граматичноi будови.

У пошуках мовних засобiв, що дозволяють пiдсилити дiiвiсть, адресованiсть мовлення, журналiсти все частiше звертаються до сегментацii, коли цiле висловлювання роздiляiться на частини, якi швидко та легко сприймаються тАЮокремими шматочкамитАЭ, а не цiлком.

Характерною рисою заголовкiв, виражених iзольованими пiдрядними реченнями, i компактнiсть, а також уживання сполучникiв i займенникових прислiвникiв, якi спрямовують читача на певне тлумачення змiсту. РЖзольованi пiдряднi речення як заголовки мiстять лише тi елементи, якi семантично складають необхiдний мiнiмум висловлювання.

В областi лексики для заголовкiв англiйських газет характерне часте використання невеликого числа спецiальних слiв, що складають свого роду тАЮзаголовний жаргонтАЭ або тАЮзаголовнi клiшетАЭ. Особливiстю такоi "заголовноi лексики" i не лише частота ii вжитку, але i унiверсальний характер ii семантики.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонiзми та iншi лексичнi елементи розмовного стилю. Часто в заголовках газетних статей полiтичнi термiни замiнюються коротким тАЮмодним" словом, яке вживаiться скорiше з метою вразити, нiж проiнформувати, наприклад: probe замiсть тАЬindepth investigationтАЭ, slam замiсть тАЬcriticize severelyтАЭ. Для газетних заголовкiв характерне використання фразеологiчних сполук типу тАЮдiiслово + iменниктАЭ, to have a discussion замiсть to discuss, to give support замiсть to support.

Для газетних заголовкiв типовим i вживання перифраз, гри слiв та каламбуру. Oсобливiстю газетного заголовку i аллюзiя на добре вiдомi факти та подii дня. Найчастiше такi аллюзii зустрiчаються в статтях, що коментують подii в межах краiни. Залежно вiд характеру газети, вiд змiсту самоi статтi, вiд мети, яку ставить автор, змiнюiться характер аллюзii, тип образностi та спiввiдношення розмовних i книжних елементiв у статтi.

Роздiл 2. Функцiонально-стилiстичнi та семантичнi особливостi англомовних газетних заголовкiв
2.1 Комунiкативно-функцiональнi особливостi газетних заголовкiв

Питання про функцii заголовка i предметом багатьох дискусiй,iдиноi думки щодо кiлькостi функцiй та iх характеру не iснуi. В одну низку ставлять функцii як лiнгвiстичного, так i журналiстського напрямку; не простежена також градацiя функцiй за ступенем iх актуальностi [80, с.26].

Функцii заголовкiв трактувалися спершу як питання про вимоги, розроблялися спiвробiтниками газет та журналiв i зводилися до технiки складання та загальноi характеристики заголовкiв. Головним чином цi вимоги зводяться до лаконiчностi, стислостi, яскравостi та виразностi.

Одним iз перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунiкативноi ролi мови, був Г.О. Винокур, який зазначав, що змiст заголовка повинен бути в такiй мiрi насичений комунiкацiiю, щоб сама ця комунiкацiя звертала на себе увагу. Основною функцiiю заголовкiв i iнформативна: завдання заголовка дати ясне розумiння про змiст повiдомлення. Другою, на його думку, i рекламна: ця iнформацiйна установка газетного мовлення ще рiзкiше пiдкреслюiться тим, що вона ускладнюiться специфiчною стилiстичною тенденцiiю, що характеризуi газетнi заголовки, даi чiтке розумiння про змiст повiдомлення i звертаi на нього увагу. Таким чином, визначаiться домiнуюча роль iнформативноi та рекламноi функцiй.

Прiоритетнiсть iнформативноi функцii заголовкiв визнаiться бiльшiстю вчених. Стосовно рекламноi функцii iснуi розбiжнiсть думок. Так, А.С. Попов [60, с.99] зазначають, що рекламна функцiя властива не кожному заголовку.

Також заголовки виконують рекламно-експресивну функцiю. Назви матерiалiв мають бути цiкавими, у мiру iнтригуючими, привертати увагу. Як рiзновид рекламноi функцii видiляють iнтригуючу функцiя i зазначаiться, що iнтригуючу функцiю виконують заголовки, якi своiю стилiстичною вiдмiченiстю привертають увагу читача, але не мiстять iнформацii, що дозволяi заздалегiдь робити висновок про змiст статтi [80, с.28].

Прагненням до рекламностi пояснюiться тенденцiя газет вживати заголовки з фамiльярною конотацiiю, тобто лише iмена (iнодi навiть зменшувальнi) вiдомих особистостей полiтичного та культурного життя, оскiльки такi заголовки завжди привертають увагу, задовольняючи зацiкавленiсть масовоi аудиторii до життя знаменитостей. Наприклад: Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010) *.

Номiнативна функцiя вважаiться деякими дослiдниками за вихiдну; зазначаiться зокрема, що заголовок покликаний визначити статтю, назвати ii, видiлити серед iнших. У звтАЭязку з цим висловлюiться думка, що з розвитком лiтератури та журналiстики призначення заголовка змiнилося, його функцii розширилися; назва перестаi бути лише характерною ознакою. Заголовок даi уявлення про статтю, допомагаi краще усвiдомити iдею автора.

Стосовно номiнативноi функцii (назвати, видiлити статтю) можна стверджувати, що сфера ii впливу дуже обмежена. РЖснуi дослiдження, яке показуi, що ця функцiя була властивою заголовкам перших газет i з часом стала витiснятися iнформативною функцiiю (визначити основний змiст повiдомлення). З цiiю думкою можна цiлком погодитися, якщо пояснити зростання iнформативностi заголовка величезним потоком iнформацii в сучасних умовах, водночас беручи до уваги значну роль заголовка як репрезентанта текстовоi iнформацii. Згаданi властивостi дозволяють надати прiоритет iнформативнiй функцii. Тому заголовок газетноi статтi стаi не стiльки iмтАЭям тексту, скiльки його стислою анотацiiю [80, с.31].

Експресивна функцiя виражаi субтАЭiктивне ставлення мовця до змiсту повiдомлення, але проти самостiйностi цiii функцii висловлюються заперечення на тiй пiдставi, що вона лише пiдсилюi iнформативну та рекламну функцii.

Виконуючи експресивну функцiю, заголовок емоцiйно впливаi на читача, агiтуi, спонукаi до певного тлумачення змiсту. Водночас видiляються такi рiзновиди експресивноi функцii: а) функцiя переконання, яка полягаi в тому, що заголовок даi читачевi основний концепт тексту, його висновок; б) апелятивна функцiя - використання в заголовку мовних засобiв, якi привертають увагу читача.

Визначаiться також графiчно-видiльна функцiя, або декоративна, коли заголовок вiдокремлюi один матерiал вiд iншого. Однак, цю роль успiшно можуть виконувати рiзнi друкарськi засоби, а не тiльки заголовки.

У звтАЭязку з установкою газет

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

American Riddles

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles