РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

Нацiональний унiверситет ВлКиiво-Могилянська АкадемiяВ»

Кафедра соцiальних наук та соцiальних технологiй

Письмова робота на тему

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику.

Операцiя ВлПаганельВ»

Виконала:

Зiнченко Лiлiя Олександрiвна,

студентка 3-го р. н.,

ФГН, Культурологiя

Киiв 2010

План

РЖнформацiя як фактор ризику

поняття iнформацii та ii види

операцiя ВлПаганельВ»

Вплив iнформацii на дiтей. Реклама як негативний чинник впливу

Висновок

Список використаноi лiтератури

РЖнформацiя як фактор ризику

Поняття iнформацii та ii види

РЖнформацiя тАУ це фактор ризику, який може завдати шкоди як iндивiдам, так i колективам. Неправдивi донесення у КДБ були причиною арештiв мiльйонiв людей. РЖнформацiя у формi реклами примушуi тисячi здорових людей споживати непотрiбнi лiки, пiдпiльно пролазить у виглядi 25-го кадру i пiдказуi стрибати з вiкна чи голосувати за ВлсправжньогоВ» кандидата
[1;167]
.

РЖнформацiю умовно можна подiлити на три категорii:

а) РЖнформацiя, що здаiться приймачам справжньою, вважаiться потрiбною. За неi i винагорода, iнодi тАУ слава. З точки зору астрономii, астрологiя даi неправильну iнформацiю. На життя людей впливаi Сонце, Мiсяць. Далекi зiрки не впливають. Але оскiльки на психiку можна впливати багатьма способами (ворожiння на картах, кубиках, кавовiй гущi, восковi; через спiви, вiршi, картини, казки тощо), то можна впливати i ворожiнням по зiрках нашого згустку тАУ Галактики. Якби були назви зiрок далеких галактик, то i по них би гадали. Отже, вигадана астрологами iнформацiя здаiться справжньою, за неi платять, не карають, як за соцiалiзму. Багатогранна та багатосторiнкова iнформацiя про НЛО, аномальнi явища (телекiнез, телепатiя, полтергейст i Барабашка) i на слуху у всiх, але нiхто з опитаних особисто з цими явищами не стикався у життi. РЖнформацiя про дива здаiться правдивою, i бажаною i потрiбною [1;169].

Особливим видом iнформацii i релiгiйна. Вона потрiбна знедоленим, хворим, нещасним як остання надiя. Вона потрiбна i казнокрадам тАУ хтось все-таки мусить вiдпустити iм грiхи. РЖ хоч би як не переконували вченi-природознавцi про закони Природи, все одно i i будуть областi гiпотез i вiрувань [1;169].

б) РЖнформацiя небажана або така, що здаiться сумнiвною.

Розвiдник Рiхард Зорге та iншi (не менше 10) повiдомляли у Кремль про дату нападу Гiтлера на СРСР. Сталiн не вiрив, бо не хотiв вiрити. РЖнформацiя була небажаною, тому перейшла до ряду сумнiвноi [1;170].

За кiлька мiсяцiв до аварii на ЧАЕС ВлЛiтературна газетаВ» опублiкувала статтю про страшний безлад та порушення там. Журналiстку Аллу Ярошинську зняли з роботи. РЖнформацiя була небажаною. Громадяни до цього часу не зрозумiли, що Влчорнобильська аварiя вiдбулася iз причини накладання важко пояснюваних помилок технiчних рiшень, автори яких тАУ вченi-керiвники проекту реактора РБМК (ВлКомсомольська правдаВ», 26.04.1991). Зрозумiти це складно, бо iнформацiя ВлвтопленаВ» у загальних фразах [1;170].

Небажаною була iнформацiя Георгiя Гонгадзе та iнших постраждалих журналiстiв. Колеги по роботi загиблих брехали, жили поруч, навiть отримували винагороди. Як писав РЖ. Франко: ВлБрехливому псу хлiба даютьВ». Це щиро висвiтлюi наявну ситуацiю. Бачимо, що професiя гуманiтарiя i досить небезпечною [1;170].

Багато гуманiтарiiв гине i за кордоном. Органiзацiя ВлРепортери без кордонiвВ» повiдомила, що 2003 року у свiтi загинуло 40 журналiстiв, 2004 тАУ 56. В РЖраку вбито 2004 року 19 журналiстiв, 15 тАУ захоплено в полон. За 20 рокiв вiйни у ВтАЩiтнамi загинуло 63 журналiсти [1;170].

Для порiвняння i за статистикою експертiв ВлВРТGroupВ» за 6 рокiв в Украiнi та краiнах СНД було здiйснено 2500 захоплень пiдприiмств, пiдiрвано 236 авто, вбито 117 людей [1;170].

в) Передчасна iнформацiя

Як вiдомо, генетика з кiбернетикою, що розвивалися досить швидко не лише за кордоном, а й у СРСР, були визнанi Влпродажними дiвкамиВ» iмперiалiзму, бо комусь (наприклад, Лисенку i Мiчурiну) заважали. Брат президента АН СРСР фiзика С.РЖ. Вавiлова бiолог М.РЖ. Вавiлов загинув у сталiнському таборi, так що i могили немаi. Супутники запустив Союз першим, бо слово ВлавтоматизацiяВ» не було забороненим. Пiд такою вивiскою розвивалася i кiбернетика [1;170-171].

Герон Александрiйський (РЖ ст. н. е.) продемонстрував першу парову турбiну. Вона виявилася непотрiбною, бо механiчну роботу в той час виконували раби. Пiсля революцiй до влади приходять неграмотнi ейфористи. Так було з Росiiю, Китаiм, Кореiю. Ватажкам здаiться, що на украiнськiй землi, яка може прогодувати 250 млн. людей, де на 1 % сушi земноi кулi зосереджено 5,2 % свiтових запасiв природних ресурсiв, можна збудувати земний рай сокирою, лопатою, сапою. ВлУкраiна буде аграрною!В» - розпорядилася нашою долею одна отаманша i зменшила видатки на науку, збiльшивши зарплату iноземним консультантам iз сумнiвним досвiдом, освiтою i незнанням нашого менталiтету [1;171].

Наведенi приклади свiдчать, що розподiл iнформацii на правду i брехню на практицi часто не реалiзуiться за життя iнформатора. Найбiльше спотворена iнформацiя саме у гуманiтарнiй сферi [1;171].

Операцiя ВлПаганельВ»

iнформацiя ризик операцiя паганель

Операцiiю ВлПаганельВ» названо масовi смертi вчених, що трапилися у 2001-2002 рр. Тодi загинули:

В· Бенiто Куе, фахiвець у галузi молекулярноi бiологii; вивчав iнфекцiйнi хвороби; збитий автомобiлем у листопадi 2001 р.;

В· Дон Уiлi, мiкробiолог Гарвардського унiверситету; його тiло виловили у р. Мiсiсiпi у листопадi 2001 р.;

В· Володимир Пасiчник, емiгрував 1989 р.; фахiвець у галузi бактерiйних ракет; помер у Великобританii вiд iнсульту у листопадi 2001 р.;

В· Роберт Шварц, мiкробiолог США; зарiзали вдома у листопадi 2001 р.;

В· Нгаiн Ван Сет, вiдкрив вiрус вiспи мишей; задихнувся у лабораторнiй камерi у листопадi 2001 р.;

В· Вiктор Коршунов, фахiвець дитячих хвороб; загинув у Москвi в лютому 2002 р. вiд удару по головi;

В· Таня Холiмаiр i Гайян Хуанг, мiкробiологи; застреленi обоi iз його руки;

В· Ян Лагфорд, фахiвець у галузi шкiдливих екологiчних факторiв (Великобританiя); вбитий у лютому 2002 р.;

В· Девiд Уiн-Вiльямс, астробiолог (Великобританiя); збитий автомобiлем;

В· Стiвен Мостов, ВлДоктор ГрипВ»; розбився на власному лiтаку [1;167-168].

Згiдно з однiiю версiiю, цi бiологи загинули тому, що були носiями важливоi iнформацii. За загадкових обставин загинула частина космонавтiв США, якi брали участь у польотах на Мiсяць [1;168].

В Украiнi щороку гине 8-12 журналiстiв. Негативну iнформацiю отримують психологи i соцiологи вiд своiх клiiнтiв. Серед цих професiй найбiльший вiдсоток самогубств. У перiод соцiалiзму на першому мiсцi вiд цього лиха було журналiстiв. Тривалiсть життя видатних соцiологiв ХХ ст. тАУ 72,7 р., психологiв тАУ 76. Як вважаi автор наведеноi статистики, напевно, саме тодi Влпсихологи та соцiологи не набиралися негативноi iнформацii вiд своiх пацiiнтiвВ» [1;168].

Середня тривалiсть життя лiтераторiв, яких за соцiалiзму визнавали класиками, - 68 р., решти тАУ 59. якщо на 100 тис. населення припадаi 20 самогубств, краiна, за даними ВОЗ, прямуi до самознищення, через безлiч негараздiв, лакмусом яких i самогубцi. У Литвi тАУ 44 випадки / рiк на 100 тис. населення, Росii тАУ 40, Украiнi тАУ 29. Примусовi смертi характернi для багатьох поетiв. У ХРЖХ ст. середня тривалiсть життя становила: пасiчник тАУ 75 рокiв, фiзик тАУ 70-73, письменник тАУ 62, поет тАУ 37 р. Як спiвав щодо останнiх В. Висоцький: ВлПоэты ходят пятками по лезвию ножа, и ранят в кровь свои больные душиВ». Серед правителiв не було визначних поетiв, хоча писали вiршi Хо Шi Мiн, Мао Цзе Дун та iншi. За словами В. Копаня, Влсеред поетiв не було вампiрiв, як i поетiв серед вампiрiвВ». Тому, на його думку, рано загинули Пушкiн, Лермонтов, РДсенiн, Маяковський, Шевченко, Цвiтаiва [1;168].

Зараз, згiдно з вищеназваним автором, Влйде полювання на бiзнесменiвВ», бо Влвони також багато знають, мають, але не хочуть або не можуть подiлитисяВ». В Украiнi 149 таких жертв на рiк, у Казахстанi тАУ 119, у Колумбii тАУ 105. Лише у Киiвi та областi нараховуiться 4000 невпiзнаних трупiв (ВлВечiрнi вiстiВ», 23.02.2005) [1;168].

Вплив iнформацii на дiтей. Реклама як негативний чинник впливу

Тепер подивимося на iнформацiю в дещо iншому форматi чи з iншого ракурсу. Здаiться, вже нiхто не сумнiваiться в тому, що сучасна iндустрiя реклами, прекрасно знаючи специфiку людськоi психологii, активно експлуатуi дiтей. ВлПравильнiВ» установки по вiдношенню до того чи iншого бренду намагаються сформувати у людини якомога ранiше. Багато спецiалiстiв обмежують верхню вiкову ВлпланкуВ» будь-якоi цiльовоi аудиторii 45-50 роками. В цьому i своя логiка. Вважаiться, що потiм вплинути на думку людини практично неможливо (за винятком реклами деяких специфiчних груп товарiв тАУ лiкiв тощо). Значно вигiднiше привернути увагу молодоi аудиторii, сформованi й усталенi смаки до певного бренду якоi вона зможе пронести через усе життя [2].

Згiдно з сучасними уявленнями, у мозку людини протiкають процеси верифiкацii iнформацii, тобто визначення ii достовiрностi. Будь-який живий органiзм постiйно атакуi велику кiлькiсть рiзноманiтних, iнодi суперечливих сигналiв. Вони несуть у собi iнформацiю про те, що вiдбуваiться як у зовнiшньому, так i внутрiшньому середовищi. У людини вся iнформацiя пiддаiться логiчнiй (свiдомiй) або автоматичнiй (несвiдомiй) оцiнцi з точки зору ii достовiрностi i значущостi. Завдяки цьому вона вiдмежовуi себе вiд реагування на непотрiбнi сигнали, якi несуть несуттiву або хибну (невiрну) iнформацiю. Сприйняття iнформацii без критичноi переробки саме i властиво маленьким дiтям. У цьому вiцi це бiологiчно суттiво. Людський мозок як губка всотуi в себе будь-яку iнформацiю, адже вона може знадобитися у майбутньому. Лише в подальшому, в мiру накопичення життiвого досвiду i розвитку логiчного мислення, сприйняте починаi пiддаватися критичному аналiзу [2].

Природа мудра. Вона передбачила багато чого, але не сучасну iндустрiю масовоi реклами i пропаганди. Те, що було суттiвим протягом багатьох тисяч рокiв людськоi еволюцii, сьогоднi може вже й не бути таким тАУ через все зростаючу кiлькiсть iнформацiйного смiття, що щоденно атакуi людину [2].

Тож у той час, коли дорослi вже перенасиченi рекламним ВлнаповненнямВ» i не здатнi адекватно сприймати цю набридливу одноманiтнiсть, дiти ж захоплено ВлвключаютьсяВ» у той дивний i ще незнайомий iм свiт гучного звуку, яскравого екрану та рухливих створiнь, що бiгають по Влблакитнiй коробцiВ». Саме в цей час реклама виступаi тим вбивчим iнструментом для дитячоi психiки та iх наiвного сприйняття. В подальшому це впливаi як на смаки певних вiкових груп, так i в багатьох випадках та моральну поведiнку як вдома з батьками чи своiми дiтьми, так i на робочому мiсцi, у культурному середовищi тощо.

Висновок

Отже, iнформацiйнiсть i досить суттiвим та важливим фактором ризику для будь-якоi людини у будь-якому вiцi, а особливо у сферi гуманiтарii та на початкових етапах розвитку особистостi. Саме iнформацiйне середовище маi пiддаватися суворому критичному аналiзу та бути обтАЩiктом небайдужого ставлення людини у сферi ii дiяльностi. Як бачимо, iнформацiя не лише розвиваi людину як джерело знань, але також може пагубно впливати на ii життя i здоровтАЩя, бути небезпекою пiд знаком питання.

Список використаноi лiтератури

1. Копань В.С. Охорона працi в гуманiтарнiй сферi. тАУ К.: Ун. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. тАУ 198 с.

2. Молчанов И., Сороченко В. Детская реклама // Русколань тАУ Информационный ресурсный центр по практической психологии ВлПСИ-ФАКТОРВ» // http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Атмосферные опасности

Аттестация рабочего места на предприятии