Проблеми адекватного перекладу украiнською та росiйською мовами неологiзмiв

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл I. Визначення поняття та термiну тАЬнеологiзмтАЭ або тАЬiнновацiятАЭта зтАЩясування його значеня

РЖ.1 Використання словникiв для з`ясування значення неологiзму

РЖ.2 Зясування значення неологiзму з контексту

I.3 Аналiз структури неологiзму для з`ясування значення неологiзму

РЖ.4 Аналiз творення неологiзмiв сфери РЖнтернет та компютерних технологiй для з`ясування iх значень

Роздiл II. Переклад неологiзмiв сфери економiки, компютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росiйськоi мов

II.1 Способи передачi неологiзмiв сфери економiки , комп`ютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росiйськоi мов

Роздiл РЖРЖРЖ. Особливостi адекватного перекладу неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет

Роздiл РЖV. Практика перекладу неологiзмiв

РЖV.1 Практика перекладу неологiзмiв сфери економiки

РЖV.2 Практика перекладу неологiзмiв сфери комп`ютерних технологий та РЖнтернет

Висновки

Список умовних скорочень

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Переклад, як вид духовноi дiяльностi, бере свiй початок ще з глибокоi давнини. Вiн завжди вiдiгравав важливу роль в iсторii культури окремих народiв та свiтовоi культури в цiлому. В теперiшнiй час тАУ iз середини ХХ столiття (пiсля Другоi свiтовоi вiйни) тАУ перекладацька дiяльнiсть у всiх ii рiзновидах набула неймовiрного розвитку завдяки зростаючiй iнтенсивностi мiжнародних вiдносин.

Науково-технiчна революцiя, охоплюючи все новi й новi сфери життя, та пов`язана з нею взаiмодiя всiх наук, очiкуваний демографiчний вибух та iншi найважливiшi явища цивiлiзацii призводять до неймовiрного розвитку рiзних видiв вiдносин мiж державами та iншими iншомовними суспiльствами людей. Вплив РЖнтернету вiдбиваiться не тiльки у значному кiлькiсному зростаннi словникового складу англiйськоi мови, але й у якiсних змiнах у ланках лексико-семантичноi системи. РЖнтернетизацiя багатьох сторiн повсякденного життя носiiв англiйськоi мови супроводжуiться широкомасштабною детермiнологiзацiiю новоi лексики, пов'язаноi iз сучасною технiкою, або ii перетворенням у бiофункцiональну лексику, що належить одночасно i загальнонароднiй мовi, i мовам для спецiальних цiлей.

Результати семантичних процесiв i змiн, викликаних iнформацiйною революцiiю, знаходять своi втiлення у мовних явищах, що все бiльше пронизують мову, впливають на iснуючi семантичнi пiдсистеми й угруповання. Ключовi одиницi ''iнфореволюцii'' перетворюються на центри слово- i фразотворення, стають домiнантними елементами розгалужених лексико - семантичних парадигм. Актуальнiсть процесiв i явищ, спiввiднесених iз сучасним етапом науково-технiчного прогресу, обумовлюi прагнення вiдбити вiдповiднi поняття варiативними мовними засобами, створюi явище атракцii синонiмiв навколо даних понять. Необхiднiсть розмежування тАЬкiбернетичнихтАЭ i тАЬдокiбернетичнихтАЭ понять викликаi явище диференцiюючоi реномiнацii тАУ бiльш чiткого позначення старих понять.

РЖнтернетизацiя внесла iстотнi змiни в систему словотвору, породила цiлий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементiв або нових семантико-словотворчих варiантiв iснуючих афiксiв, викликала перемiщення суфiксiв i префiксiв вiд периферii системи до ядра, вiд мов для спецiальних цiлей до загальнонародноi мови, сприяла розширенню самого поняття тАЬсловотворчий елементтАЭ. Нова лексика i фразеологiя, що виникла у зв'язку з iнформацiйною революцiiю, зокрема, iз широким використанням РЖнтернету, пронизуi в даний час мову багатьох сфер соцiального життя i вiдбиваi як численнi блага i вигоди, так i новi соцiальнi, психологiчнi й iншi проблеми, негативнi наслiдки i побiчнi ефекти нинiшнього етапу науково-технiчного прогресу. В цих умовах надзвичайно зростаi попит на переклад як засiб, який обслуговуi економiчнi, технiчнi, суспiльно-полiтичнi, науковi, культурно-естетичнi та iншi вiдносини мiж народами.

Переклад тАУ це комплексний процес. Для вiрноi та точноi передачi думки та iдеi оригiналу потрiбно не тiльки знайти у мовi перекладу найпiдхожi слова, але й надати iм вiдповiдноi граматичноi форми. У бiльшостi випадкiв до цього ще й додаiться стилiстичнi чинники, якi не можна не враховувати. Перекласти тАУ означаi виразити вiрно та повно засобами однiii мови те, що до того було виражено засобами iншоi мови.

Вибiр еквiвалента для передачi значення тiльки-но з`явившегося слова в перекладному текстi i однiiю з найскладнiших завдань перекладу.

Вiдомо, що жива мова знаходиться у станi постiйних змiн та розвитку, причому найрухливiшою ii складовою i словниковий склад. Змiн та розвитку зазнаi перш за все лексика внаслiдок бiльшоi динамiчностi у порiвняннi з iншими рiвнями мови.

Дипломна робота маi на метi дослiдити проблеми адекватного перекладу украiнською та росiйською мовами неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет, нових слiв, що з`явились у сучаснiй англiйськiй мовi у зв`язку з новими вiдкриттями, подiями, досягненнями людства.

Таким чином, обтАЩiктом дослiдження i iнновацii усферi економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет.

Актуальнiсть системних дослiджень та вiдносна невивченiсть обраного обтАЩiкту щодо системних вiдношень визначають завдання дослiдження:

В· визначити поняття тАЬнеологiзмтАЭ;

В· розглянути значення неологiзмiв;

В· дослiдити способи передачi неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росiйськоi мов;

В· проаналiзувати проблему адекватностi перекладу неологiзмiв;

В· розглянути шляхи та засоби застосування визначених способiв перекладу iнновацiй сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет на практицi;

Дослiдження об`iкту здiйснюiться з урахуванням системного, комплексного характеру мови, ii словникового складу шляхом поiднання ономасiологiчного та семасiологiчного пiдходiв до проблем номiнацii, методiв лiнгвiстичного та соцiолiнгвiстичного аналiзу. У дослiдженнi широко застосовуються таки види аналiзу, як контекстуальний, порiвняльний, компонентний.

Актуальнiсть дослiдження полягаi в необхiдностi вивчення особливостей перекладу iнновацiй сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росiйськоi мов. Крiм того, на сучасному етапi актуальними i роботи, що пiднiмають проблему формування та функцiонування глобальноi та нацiональних картин свiту. Самобутнiсть нацiй, а звiдси i використання мовноi лексики, вiдбиваi особливостi культури, мовноi ментальностi та сприйняття тим чи iншим народом навколишньоi дiйсностi.

Дипломна робота складаiться з вступу, чотирьох роздiлiв та висновкiв, списку використаних джерел, додатку.

У вступi йдеться про актуальнiсть теми, визначаiться мета та завдання дослiдження, структура роботи.

У першому роздiлi йде мова про визначення поняття тАЬнеологiзмтАЭ та зтАЩясування значення неологiзму. У другому роздiлi розглядаються способи передачi неологiзмiв сфери економiки при перекладi украiнською мовою. Третiй роздiл присвячений проблемi адекватностi передачi неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет. Четвертий роздiл являi собою практичну частину, в якiй йдеться про застосування визначених способiв передачi неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет при перекладi на украiнську та росiйську мови.

У висновках формулюються результати проведеного дослiдження.

Добiр практичного матерiалу здiйснювався?

Результати дипломного дослiдження можуть застосовуватися на практичних заняттях з лексикологii англiйськоi мови, у ходi навчання письмовому перекладу рiдною мовою.

Роздiл I. Визначення поняття та термiна тАЬнеологiзмтАЭ

I.1 Роль словникiв для з`ясування значення неологiзму

Дотепер не iснуi однозначного вирiшення питання: за чим можна закрiпити поняття неологiзму або iнновацii, якi критерii вiднесення тiii чи iншоi словниковоi одиницi до неологiзмiв.

При аналiзi визначень поняття тАЬнеологiзмтАЭ або тАЬiнновацiятАЭ рiзними дослiдниками, стають очевидними двi точки зору, якi полягають у тому, що термiн тАЬнеологiзмтАЭ застосовуiться як до новоутворень, тобто до знов утворених на матерiалi мови, у повнiй вiдповiдностi з iснуючими у мовi словотворчими моделями словам або словосполученням, якi означають нове, ранiше невiдоме, неiснуюче поняття, предмет, галузь науки, вид занять, професiю тощо, наприклад, reactor тАУ `ядерний реактор`, biocideтАУ `бiологiчна вiйна` тощо, так власне i до неологiзмiв, а саме до знов утворених синонiмiв до вже iснуючого у мовi слова для визначення вiдомого поняття, однак яке маi конототивнi вiдтiнки, тобто супровiднi семантичнi та стилiстичнi вiдтiнки слова, якi накладаються на його головне значення, а також до слiв в новому значеннi. Наприклад, слово boffin (науковець, який займаiться засекреченими розробками, найчастiше у вiйськових цiлях) i близьким синонiмом слова scientist, але маi iнший семантичний вiдтiнок тощо. РЖснуi також деяка неоднорiднiсть складу цих лексичних iнновацiй через причини своii появи, за своiю сталiстю у мовi, за частотою вживання, за своiю подальшою долею, коли однi з них надовго входять у мову, а iншi бувають менш стiйкими i можуть вийти з ужитку через якийсь вiдносно короткий промiжок часу.

тАЬЧасто поява нових слiв пов`язана з виникненням нових асоцiацiй, хоча поняття залишаiться тим самим, так як мова взагалi, лексика зокрема, виконуючи свою головну функцiю як засiб спiлкування, перебудовуiться, диференцiюiться й уточнюiться для того, щоб бiльш адекватно вiдобразити, вiдтворити та закрiпити новi поняття у вiдповiдних словах та виразахтАЭ[1]
. З`явившись на периферii мовноi системи, неологiзми перебувають якийсь час у ii розпорядженнi та тiльки потiм поступово, не всi, а тi, якi найбiльш вiдповiдають структурним вимогам слова мови, пересуваються до центру мовноi системи, до основного словникового фонду.

Новоутворення, у свою чергу, якщо й з`являються на периферii, то набагато швидше (а iнодi й одразу) проникають ближче до центру, будучи затребуваними та незамiнними, активно входять у словниковий склад. РЖнновацii з`являються, як правило, у мовi науки, технiки, культури, полiтики, в той час як неологiзми тАУ у розмовному мовленнi.

Виходячи з того, що часовий критерiй для видiлення новоутворення та неологiзмiв об`iктивно визначити неможливо, то маi сенс скористатися суб`iктивним критерiiм: чи сприймаi колективна (та особиста) мовна свiдомiсть ту чи iншу лексичну одиницю як нове.

Надалi для зручностi позначатимемо термiном тАЬнеологiзмтАЭ будь-яке слово, що маi якостi як лексичних новоутворень, так i якостi неологiзмiв зокрема.

При перекладi неологiзмiв взагалi, та неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет зокрема, найскладнiшим i з`ясування значення слова. Власне переклад неологiзму, значення якого вже вiдомо перекладачевi, задача порiвняно простiша, й вирiшуiться вона за допомогою використання засобiв, викладених нижче, у залежностi вiд того, до якого типу слiв належить даний неологiзм.

Якщо нове слово вiдсутнi у англо-украiнському, англо-росiйському словнику, то слiд спробувати знайти його в англо-англiйському словнику. У багатьох широко вiдомих словниках iснують роздiли тАЬНовi словатАЭ (New Words Section). Багато неологiзмiв можна знайти у словниках та роздiлах, присвячених сленгу. Слiд звернути увагу на те, що найбiльш оперативно готуються та видаються словники малого та середнього обсягiв, утiм через те, що цi словники мають обмежений словниковий список, вони не можуть задовольнити потреби професiонала.

Проте, словники, з об`iктивних причин, не можуть вiдображати слова, що знов i знов з`являються , хоча б тому що лексикографи застерiгаються включати в словники так званi тАЬоказiональнiтАЭ неологiзми, тобто iндивiдуальнi новоутворення, якi вводяться окремими авторами для даного випадку. Найчастiше такi слова виявляються тАЬнежиттiздатнимитАЭ та зникають так само швидко, як з'являються.

I.2 З`ясування значення неологiзму з контексту

Виходячи з визначення термiна тАЬнеологiзмтАЭ можна припустити, що перекладач, вперше зустрiчаючи власне неологiзм, природно не маi й гадки про поняття, яке воно позначаi. Тому значення неологiзму найчастiше визначаiться з контексту. При письмовому перекладi контекст, як правило дуже iнформативний.

У процесi перекладу, звичайно, розрiзняють два етапи:

1. з`ясування значення слова в контекстi;

2. передача цього значення засобами МП.

При перекладi неологiзмiв, як вже зазначалося вище, перший етап маi вирiшальну роль, а останнiй i лише суто технiчним питанням, хоча i його важливо вирiшити методами найбiльш прийнятними для МП.

У межах загального поняття контексту розрiзняiться вузький контекст (мiкроконтекст) та широкий контекст (макроконтекст). Пiд вузьким контекстом маiться на увазi контекст речення, тобто лiнгвальнi одиницi, що складають оточення даноi одиницi, яке не виходить за межi речення; широкий контекст - це сукупнiсть мовних одиниць, якi оточують подану одиницю поза межами того чи iншого речення, тобто в сумiжних з ним реченнях. Не можна визначити чiткi межi широкого контексту тАУ це може бути контекст групи речень, абзацу, роздiлу або навiть цiлого твору (наприклад, оповiдання, стаття або роман). Важливо, при з`ясуваннi значення неологiзму, брати до уваги макроконтекст, бо саме вiн може мiстити тАЬпiдказкутАЭ.

Вузький контекст, у свою чергу, можна подiлити на контекст синтаксичний та лексичний. Синтаксичний контекст тАУ це та синтаксична конструкцiя, в якiй вживаiться дане слово, словосполучення або (пiдрядне) речення. Лексичний контекст тАУ це сукупнiсть конкретних лексичних одиниць, слiв або стiйких словосполучень, в оточенi яких зустрiчаiться ця одиниця. Врахування синтаксичного контексту дозволить перекладачевi з`ясувати приналежнiсть неологiзму до однiii з частин мови, однак пiд час з`ясування значення неологiзму вирiшальним i врахування саме лексичного контексту.

I.3 Аналiз структури неологiзму для з`ясування значення неологiзму

Новi слова, як правило, виникають на базi вже iснуючих у мовi слiв та морфем . Аналiз цих слiв та морфем може дуже допомогти перекладачевi при з`ясуваннi значення неологiзму. Для цього необхiдно добре знати засоби словотворення в англiйськiй мовi, такi як:

v надання вже iснуючому слову ще одного значення

v словоскладання

Одним з найдавнiших, унiверсальних розповсюджених засобiв словотворення в англiйськiй мовi i словоскладання, яке не втратило своii активностi й дотепер: бiльш нiж одна третя всiх новоутворень у сучаснiй англiйськiй мовi тАУ це складнi слова.

Процес словоскладання являi собою об`iднання двох основ, як правило, омонiмiчних словоформам. Оскiльки норми англiйськоi мови дозволяють поiднання слiв, що мають такi само лексико-граматичнi характеристики, що й основи при словоскладаннi, то визначити, в яких випадках перекладач маi справу зi складним словом-неологiзмом, а в яких тАУ iз словосполученням, i дуже складною справою.

v утворення форм за аналогiiю з уже iснуючими у мовi за допомогою додавання до них рiзних продуктивних афiксiв

v конверсiя

Конверсiiю називаiться функцiональний перехiд слова з однiii частини мови в iншу, тобто вживання одного i того самого слова в якостi рiзних частин мови. Втiм деякi вченi (А.И. Смирницький, В.Н. Ярцева)1
вважають конверсiю актом словотворення, коли слова, що утворюються, i омонiмiчними до своiх творчих баз, але рiзняться вiд них парадигмами.

v запозичення з iнших мов

v зворотна деривацiя

Зворотна деривацiя тАУ це процес утворення дiiслiв за допомогою усiкання суфiкса вiд корелятивних iменникiв.

v зрощення

Зрощення тАУ це об`iднання або усiченого кореня одного слова з цiлим словом, або об`iднання двох усiчених коренiв.

v абревiацiя

РЖ.4 Аналiз творення неологiзмiв сфери РЖнтернет та комп`ютерних технологiй для з`ясування iх значень

тАЭРЖнтернетизацiятАЭ та розвиток комп`ютерних технологiй супроводжуiться справжнiм вибухом новотворень, пов'язаних з iнформацiйною технiкою. Так, серед неологiзмiв 2000-2001 рокiв вони складають понад третину всiх iнновацiй. Бiльшiсть таких новотворiв закрiплено одночасно за декiлькома сферами матерiального i духовного життя у зв'язку з iхньою комп'ютеризацiiю, iнформацiоналiзацiiю. Аналiз тАЩтАЩiнфонеологiзмiвтАЩтАЩ даi, насамперед, можливiсть усвiдомити деякi тенденцii розвитку словотворчоi i лексико-семантичноi системи мови. Афiксоiд cyber- (частина слова cybernetics) до кiнця 80-х рокiв ХХ столiття функцiонував в англiйськiй мовi в складi невеликоi кiлькостi слiв, переважно вузькоспецiального характеру. ''Кiбернеологiзми'' ринули в англiйську мову в 90-тi роки у зв'язку з тiiю роллю, яку почала вiдiгравати мiжнародна iнформацiйна комп'ютерна мережа ''РЖнтернет'' . Зараз кiлькiсть ''кiбернеологiзмiв'' не пiддаiться точним пiдрахункам. Британський лiнгвiст М.Квiнiон називаi вибух таких неологiзмiв `кiберчумою` тАУ cyberplague. Елемент cyber- поряд iз загальним значенням тАЩповтАЩязаний iз комп'ютерною технiкоютАЩ все частiше вживаiться в бiльш вузькому значеннi тАШпов'язаний з РЖнтернет, здiйснюваний через мiжнародну iнформацiйну комп'ютерну мережутАЩ. Саме на базi елементу cyber- останнiм часом було створено дiiслово cyberize, що вводить поняття `кiбернезувати` iз рiзними його вiдтiнками (комп'ютеризувати, активно використовувати РЖнтернет ).

Суфiксами почали також вважати спочатку частини адрес iнтернетiвських органiзацiй (.com, .net), а згодом i такi елементи, як dot-com, dot-net, а також затвердженi новi назви (адреси) iнтернетiвських органiзацiй, наприклад, dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro. Виникнення нових тАЬафiксiвтАЭ пов'язане з необхiднiстю тАЬрозвантаженнятАЭ РЖнтернету, створення умов для бiльш швидкого пошуку необхiдноi iнформацii: наприкiнцi 2000 року 20 мiльйонiв iнтернетiвських сайтiв мали у своiх адресах елемент тАЬdot-comтАЭ. Якщо дiйсно вважати умовнi позначки iнтернетiвських адрес новими словотворчими елементами, то iх кiлькiсть буде досить значною, оскiльки i надалi будуть затверджуватися новi диференцiюючi позначки. Одна з вiдомих комп'ютерних компанiй, наприклад, подала прохання про надання iй 118 тАЬсуфiксiвтАЭ; серед них такi елементи, як dot-sex, dot-sucks, dot-shop.

Зазначимо, що в зв'язку з виникненням (поряд з dot-com ) новихадрес iнтернетiвських органiзацiй (dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro) лише перша iх частина (dot ) все бiльше починаi виконувати функцiю афiксiв ( як суфiксiв, так i префiксiв). У той же час елемент dot i лише графiчним позначенням крапки, тому можна сказати, що поняття афiкс у зв'язку з iнформацiйною революцiiю може перетворюватися i на поняття вiртуальне.

Мiжнародна Електротехнiчна Комiсiя (IEC) пропонуi також увести новi, суто тАЬкомп'ютернiтАЭ префiкси kibi-, mebi-, gibi-, tebi-. Це пов'язано з тим, що в зв'язку з тАЬбiнарноютАЭ природою обчислювань розмiр пам'ятi, мiсткiсть дискiв тощо вимiрювалися не числом тАЬ1000тАЭ, а тАЬ1024тАЭ. До теперiшнього часу фахiвцi в галузi комп'ютерноi технiки для позначення числа тАЬ1024тАЭ використовували стандартний метричний префiкс для тАЬ1000тАЭ тАУ kilo-. Проте вважаiться, що стаi проблемою певне непорозумiння, яке виникаi внаслiдок двох значень префiкса kilo-. Саме тому величина тАЬ1024тАЭ буде позначатися префiксом kibi, наприклад, kibibites. Префiкси mebi-, gibi-, tebi- замiнять, вiдповiдно, префiкси mega-, giga-, tera-. Новi префiкси утворенi шляхом використання двох перших лiтер тАЬстарихтАЭ префiксiв плюс елемент bi (скорочення вiд слова binary). Цiлий ряд лексичних одиниць не тiльки закрiпився за iнформацiйною технiкою, але i перетворився у справжнi центри слово i фразотворення. Це насамперед стосуiться слова electronic, що, крiм загальних значень тАШелектронний, комптАЭютеризований, пов'язаний iз комп'ютерною технiкоютАЩ, усе частiше вживаiться в значеннi тАШтой, що здiйснюiться через комп'ютерну мережу РЖнтернет тАЩ. У цьому значеннi дане слово часто функцiонуi в абревiатурнiй формi (E). Елемент e- навiть вважаiться новим префiксом. Останнiм часом базою для цiлого ряду лексичних i фразеологiчних неологiзмiв стаi неологiзм dot-com, що позначаi фiрму, компанiю, яка здiйснюi свою дiяльнiсть через РЖнтернет. Серед ключових iнтернетiвських одиниць - центрiв, що притягують численнi елементи словотворчоi, фразеологiчноi i лексико-семантичноi парадигми, - необхiдно вiдзначити декiлька слiв, що i фактично семантичними неологiзмами, породженими у свiтi комп'ютерноi й iншоi сучасноi технiки. Так, слово digital iз 80-х рокiв ХХ столiття почало вживатися в значеннях тАШпов'язаний iз комп'ютерами, комп'ютеризованийтАЩ, i саме з ними пов'язанi численнi iнновацii останнього десятилiття: digitalia, digitalisation (digitalization), digiteer, digitheaed, digitocrat, digirati, digitopia, digital video, digital audio tape, digital videodisk, digital terrorism, digital media. Останнiм часом слово digital набуло ще одного, бiльш спецiалiзованого значення тАШпов'язаний iз комп'ютерною мережею РЖнтернеттАЩ; це значення реалiзуiться в цiлому рядi словосполучень.

У сучаснiй мовi знайшли розповсюдження численнi словосполучення iз лексемою virtual. Зразком для таких неологiзмiв послужило словосполучення virtual reality; воно було утворено наприкiнцi 80-х рокiв для позначення тАЬвiртуальноi реальностiтАЭ - гiпотетичного свiту образiв, картин, ситуацiй, створених за допомогою комп'ютерноi графiки i спецiальних програм, тобто цей фразеологiчний неологiзм став синонiмом слова cyberspace `кiберпростiр`, що з'явилося в 1984 роцi. Надалi слово virtual набуваi значення тАШстворений за допомогою комп'ютерних систем, пов'язаний з комп'ютерною мережею РЖнтернеттАЩ.

На перший погляд, на прикладi семантичного неологiзму virtual спостерiгаiться переосмислення, яке фактично можна вважати антонiмiчним (порiвн. тАЬфактичнийтАЭ- тАЬгiпотетичний, нереальнийтАЭ), тобто внаслiдок iнформацiйноi революцii виникаi i явище енантiосемii тАУ внутрiшньословноi антонiмii. Нове значення нiби пiдкреслюi, що саме тАЬкiберпростiртАЭ, свiт РЖнтернету стаi тАЬфактичнимтАЭ свiтом для все бiльшоi кiлькостi людей; це значення перетворюiться на високочастотне, функцiонально-важливе в сучасних умовах комунiкацii. З iншого боку, слiд враховувати й етимологiчне значення слова virtual - запозичення з латинськоi мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологiчний внутрiшньо-понятiйний змiст зберiгся у спорiднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, iспан. virtual, iтал. virtuale мають значення тАШпотенцiйний, можливийтАЩ, отже можна встановити певний логiчний звязок мiж докiбернетичною i кiбернетичною семантикою, тобто навiть якщо i вважати, що в англiйськiй мовi мало мiсце переосмислення зазначеного слова, воно не здаiться таким тАЬпротилежнимтАЭ з точки зору етимологii.

Слово virtual усе бiльше виступаi в якостi майже повного еквiвалента елементу cyber-. З урахуванням того, що в досить широкому наборi контекстiв, пов'язаних iз кiберпростором, у якостi майже повних еквiвалентiв виступаi ще цiлий ряд мовних одиниць, стаi цiлком зрозумiлим поширене явище синонiмii серед ''iнтернет-iнновацiй'', наприклад: cybercash - E-cash - electronic cash - digital cash; cyber-commuter - telecommuter: cybermall -E-mall - digital mall; cybershopping - electronic shopping - Internet shopping; cybercolledge - virtual colledge; cybercommerce тАУ e-commerce тАУ e-trade тАУ Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цiлоi серii неологiзмiв, особливо фразеологiчних (Internetappliance, Internethost, Internetcafe). Прискоренний темп розвитку тАЬiнтернетiвського свiтутАЭ призвiв, наприклад, до виникнення понять iнтернетiвський час (Nettime),iнтернетiвський рiк (Internetyear). Поняття iнтернетiвський рiк виникло за аналогiiю до поняття собачий вiк (один собачий рiк прирiвнюiться до семи людських рокiв). РЖнтернетiвськi тАЬгурутАЭ вважають, що iнтернетiвський рiк дорiвнюi трьом звичайним мiсяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених iнновацiй, як intranet, extranet, evernet. Необхiдно також вiдмiтити, що виникло новотворення outernet для позначення традицiйних доiнтернетiвських засобiв iнформацii тАУ преси, лiтератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологiзмiв став i скорочений варiант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому зв'язку вiдзначимо концентрацiю неологiзмiв навколо назви мiжнародноi iнформацiйноi комп'ютерноi мережi Internet. РЖснуi, наприклад, цiлий ряд експресивно забарвлених слiв i словосполучень, що проводять аналогiю мiж РЖнтернет i швидкiсною шосейною дорогою, супермагiстраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологiчного розвитку розвиваiться i мова, утворюються все новi i новi неологiзми, новi словотворчi елементи, якi необхiднi для адекватного вiдображення новоi технологiчноi реальностi.

Роздiл II. Переклад неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росiйськоi мов

II.1 Способи передачi неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет засобами украiнськоi таросiйськоi мов

У процесi мiжмовних контактiв було вироблено ряд засобiв передачi неологiзмiв:

v транскрипцiя, транслiтерацiя

Це, так званi, квазiнеперекладнi методи передачi неологiзмiв. РЗх назвали так тому, що при використаннi цих прийомiв акт перекладу начебто обминаiться i замiнюiться актом запозичення звуковоi (при транскрипцii) або графiчноi (при транслiтерацii) форми слова разом iз значенням з МД до МП. Втiм неперекладнiсть цього прийому, насправдi, тiльки удавана: фактично тут запозичення здiйснюiться саме заради перекладу, як необхiдна передумова для його здiйснення. Запозичене слово стаi фактом МП та вже в цiй якостi виступаi як еквiвалент зовнi iдентичний з ним iншомовного слова. Власне кажучи, цей шлях i одним з найдавнiших i найросповсюдженiших на стадii природних (дописьмових) мовних контактiв, втiм вiн продовжуi вiдiгравати значну роль i зараз. Але у наш час використання цього прийому пов`язане з цiлим рядом обмежень (мовна полiтика, стилiстичнi норми, традицii рiзних соцiолiнгвiстичних колективiв тощо).

Метод транслiтерацii полягаi в тому, щоб за допомогою украiнських, росiйських лiтер передати лiтери, з яких складаiться англiйське слово, наприклад, put тАУукр. `пут`, рос.`пут` (опцiон), Nikkei тАУ укр.`Нiккей`, рос.`Никкей` (iндекс курсiв цiнних паперiв на Токiйськiй фондовiй бiржi) тощо. Транслiтерацiя широко використовувалась перекладачами аж до кiнця ХРЖХ столiття. Для цього перекладачевi необов`язково було знати вимову англiйського слова, вiн мiг обмежитись його зоровим сприйняттям.

Значно бiльшоi розповсюдженостi у перекладацькiй практицi сучасностi маi прийом транскрибування, який полягаi в передачi не орфографiчноi форми слова, а фонетичноi. Через значнi вiдмiнностi фонетичних систем украiнськоi, росiйськоi та англiйськоi мов, така передача завжди i дещо умовною i вiдтворюi тiльки подiбнiсть англiйського звучання. Взагалi перекладачевi слiд завжди мати на увазi, що пiд час використання прийому транскрипцii завжди присутнiй елемент транслiтерацii. Елементи транслiтерацii пiд час транскрибування виявляються у наступному:

- транслiтерацiя невимовних звукiв

- транслiтерацiя редукованих голосних

- передача подвоiних приголосних

- при наявностi декiлькох варiантiв вимови вибiр варiанта, найближчого до графiки

v калькування

Серед власне перекладних засобiв в окрему гiлку вирiзняiться калькування, яке займаi промiжне положення мiж повнiстю перекладними та неперекладними засобами передачi неологiзмiв. тАЬНеперекладнiстьтАЭ калькування виявляiться у збереженнi незмiнноi внутрiшньоi форми. Калькування припускаi iснування двусторонiх мiжмовних вiдповiдностей мiж елементарними лексичними одиницями, якi й використовуються в якостi тАЬбудiвельного матерiалутАЭ для вiдтворення внутрiшньоi форми запозиченого або перекладного слова.

Калькування як прийом створення еквiвалента схожий на буквальний переклад тАУ еквiвалент цiлого створюiться за допомогою простого складання еквiвалентiв його складових. Отже калькуванню пiддаються тiльки неологiзми складного слова. Наприклад, слово multicurrency складаiться з multiicurrency, обидва можна перекласти окремо як `багато` та `валюта`, при складаннi отримуiмо `багатовалютний` (напр. кредит). Перевагою прийому калькування i стислiсть та простота отриманого за допомогою еквiвалента та його однозначна спiввiднесенiсть з вихiдним словом, яка доходить до повноi оборотностi вiдповiдностi.

Хоча еквiваленти-кальки тАЬстраждаютьтАЭ буквалiзмом, стислiсть та потенцiйна термiнологiчнiсть робить iх досить привабливими для використання у газетно-публiцистичних та суспiльно-наукових працях.

v описовi еквiваленти

Описовi еквiваленти вiдносяться до некалькуючих засобiв передачi неологiзмiв та принципово вiдрiзняються вiд кальки тим, що в описових засобах передачi неологiзмiв iнварiантом перекладу i саме значення iншомовноi одиницi безвiдносно до характеру його зв`язку iз зовнiшньою структурою слова, у той час як при калькуваннi iнварiантом перекладу i форма одиницi МД (правда, не звукова або графiчна, як при транскрибуваннi або транслiтерацii, а лексична або лексико-морфологiчна), змiстова сторона залишаiться начебто тАЬпоза дужкоютАЭ. Схематично цю рiзницю можна зобразити у виглядi графiкiв, де Фмд та Фмп тАУ форми слiв, а З тАУ iнварiантне значення:

Фмд Фмп Фмд Фмп

калькування описовий еквiвалент

РЖншими словами, описовий переклад полягаi в передачi значення англiйського слова за допомогою бiльш менш розповсюдженого пояснення. Цей засiб можна застосовувати як для пояснення значення у словнику, так i при перекладi неологiзмiв у конкретному текстi.

Описовий переклад здiйснюiться рiзноманiтними засобами. По-перше, це пояснювальний засiб, оскiльки в еквiвалентi нiби пояснюються суттiвi елементи значення перекладного слова. Пояснювальний переклад знаходиться ближче до тлумачення слова, але вiн усе ж таки залишаiться перекладом.

Утiм навiть при оптимальному пiдборi пояснювального еквiвалента для нього характернi такi недолiки, як багатослiвнiсть та деяка факультативнiсть еквiвалента в МП.

По-друге, прийом описового перекладу може здiйснюватися пiдставним засобом. Пiдставний переклад тАУ прийом передачi неологiзму, при якому в якостi його еквiвалента використовуiться вже iснуюче в МП слово (або словосполучення), яке не i в нiй неологiзмом, але маi достатню спiльнiсть значень з вихiдним словом. В iдеальному випадку тут може бути досягнута семантична конгруентнiсть, тобто збiг денотативних значень (при неминучому розходженнi у деяких конототивних значеннях).

Збiг обсягiв значень тАУ вiдносно рiдкий випадок. Набагато частiше при пiдстановцi вiдбуваiться семантична трансформацiя, тобто слово МД передаiться словом МП, значення якого вiдрiзняiться своiм обсягом або змiстом. Така трансформацiя може бути або концентричною, або усунутою. У першому випадку вiдбуваiться звуження та розширення значення при замiнi слова МД на МП-еквiвалент. У другому тАУ неповний збiг значень корелюючоi пари слiв за змiстом.

Еквiваленти з усунутим значенням серед пiдставних еквiвалентiв зустрiчаються досить часто, i це природньо, оскiльки прийом пiдстановки використовуiться саме тодi, коли у зiставлених мовах немаi конгруентних мiж собою пар лексичних еквiвалентiв. Наприклад, exchangerate тАУ тАШкурс обмiнутАЩ (дослiвно тАУ тАШрiвень обмiнутАЩ).

неологiзм переклад мова

Роздiл РЖРЖРЖ. Проблеми адекватностi перекладу неологiзмiв сфери економiки, комп`ютерних технологiй та РЖнтернет

Говорячи про проблеми адекватностi перекладу, перш за все, слiд визначити мету та об`iкт перекладу. Мета перекладу1
тАУ як найближче познайомити читача або слухача, не вододiючого iноземною мовою, з певним текстом або змiстом усного мовлення.

Я.РЖ. Рецкер надав перекладу таке визначення: тАЬПереклад тАУ це точне вiдтворення оригiналу засобами iншоi мови зi збереженням iдностi змiсту та стиля. Цим переклад вiдрiзняiться вiд переказу, в якому можна передавати змiст iншомовного оригiналу, опускаючи другоряднi деталi та недотримуючись стиля оригiналу. РДднiсть змiсту та стиля вiдтворюiться в перекладi на iншiй мовнiй основi та вже тому буде новою iднiстю, яка властива тiльки мовi перекладутАЭ2
.

Об`iктом перекладу виступаi конкретнiй мовний твiр(текст оригiналу), на основi якого створюiться iнший мовний твiр на iншiй мовi(текст перекладу). При перекладi необхiдно зрозумiти значення вихiдного тексту та виразити те саме значення, а точнiше систему значень, засобами iншоi мови. При цьому семантичнi втрати неминучi. Необхiдно зробити так, щоб цi втрати були мiнiмальними, тобто забезпечити максимальний рiвень еквiвалентностi вихiдного тексту та тексту перекладу.

Тож тепер ми можемо визначити поняття адекватного перекладу. Адекватний переклад тАУ це переклад, який забезпечуi прагматичнi задачi перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цiii мети рiвнi еквiвалентностi, не дозволяючи порушення норм та узусу МП, дотримуючись жанрово-стилистичних вимог до текстiв даного типу та конвенцiйнiй нормi перекладу. У вiльному вживаннi адекватний переклад тАУ це вiрний переклад.

У теорii та практицi перекладу оперують такими вихiдними поняттями, як еквiвалентнiсть, адекватнiсть та тотожнiсть. У широкому планi еквiвалентнiсть розумiють як щось рiвноцiнне, рiвнозначне чомусь, адекватнiсть тАУ як щось достатньо рiвне, а тотожнiсть тАУ як дещо повнiстю спiвпадаюче, схоже з чимось. Менша категоричнiсть поняття еквiвалентностi надало йому переваг та бiльшоi вживаностi у сучасному перекладознавствi[2]
. Хоча, звичайно, поняття адекватностi, тотожностi, повноцiнностi та навiть аналогiчностi залишаються в одному семантичному полi, що i термiн еквiвалентнiсть, а iнодi i дублюють одне одного.

Тобто говорячи про адекватнiсть, ми маiмо на увазi еквiвалентнiсть та тотожнiсть перекладу вiдносно оригiналу, бо межi мiж ними майже не iснуi. З огляду на те, що поняття еквiвалентностi набуло найбiльшоi поширеностi, ми докладнiше розглянемо саме його, як рiвне поняттю адекватностi.

З еквiвалентнiстю перекладу, так само як i з адекватнiстю, вiдносно оригiналу вiдбуваiться щось подiбне до дiагнозу лiкарiв у довiдцi загального характеру. Лiкарi пишуть тАЬПрактично здоровийтАЭ, тобто пацiiнт працездатний, хоча теоретично в нього цiла купа хвороб. Так само i з перекладацькою еквiвалентнiстю. Можна наперед стверджувати, що будь-який переклад не буде абсолютно iдентичним канонiчному тексту або одиницi оригiналу. Еквiвалентнiсть перекладу вiдносно оригiналу тАУ це завжди поняття вiдносне. Але i рiвень вiдносностi рiзниться. Ступiнь наближення до оригiналу залежить вiд багатьох факторiв: вiд майстерностi перекладача, вiд особливостей мов та культур, часу написання оригiналу та перекладу, характеру текстiв, що перекладаються тощо.

На мiй погляд, еквiвалентнiсть у теорii перекладу слiд розумiти, як збереження вiдносноi рiвноцiнностi змiстовноi, значеннiвоi, семантичноi, стилiстичноi та функцiонально-комунiкативноi iнформацii, що вмiщують оригiнал та переклад. Слiд зазначити, що еквiвалентнiсть оригiналу та перекладу тАУ це перш за все спiльнiсть розумiння iнформацii, що мiститься у текстi, включаючи й ту, що впливаi не тiльки на розум, але i на почуття реципiента. Ми не випадково згадали iнформацiю, що мiстить текст, а не одна окрема одиниця, тому що неологiзми, якi ми використовуiмо та перекладаiмо, зустрiчаються у певному оточеннi, то

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

American Riddles

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles