Захворювання, обумовленi перенапруженням та мiкротравматизацiiю

ВСТУП

Тема реферату ВлЗахворювання, обумовленi перенапруженням та мiкротравматизацiiюВ» з дисциплiни ВлОхорона працiВ».

Перенапруження - це граничний стан мiж нормою i патологiiю органiзму, який характеризуiться функцiональними порушеннями окремих фiзiологiчних систем або органiв, обумовлених по величинi або тривалостi напруженнями цих систем.

Тривале перенапруження може бути фактором ризику розвитку професiйноi патологii нервовоi, серцево-судинноi, ендокринноi систем та системи травлення; перенапруження iмунноi системи сприяi формуванню вторинноi iмунологiчноi недостатностi i, як наслiдок, виникненню iнфекцiйних захворювань.

Найчастiше професiйно-обумовленi захворювання вiд перенавантаження виникають у таких системах, як: опорно-руховий апарат, периферична нервова система, в органах зору та голосовому апаратi.

Мета роботи тАУ ознайомитися з професiйними захворюваннями опорно-рухового апарату, професiйними захворюваннями, обумовленими функцiональним перенапруженням сенсомоторноi системи та професiйними хворобами органу зору та голосового апарату, обумовленi перенапруженням.

1. ЗАХВОРЮВАННЯ, ОБУМОВЛЕНРЖ ПЕРЕНАПРУЖЕННЯМ ТА МРЖКРОТРАВМАТИЗАЦРЖРДЮ

1.1 Професiйнi захворювання опорно-рухового апарату

Патологiя опорно-рухового апарату вiдноситься до числа найбiльш поширених форм професiйних захворювань. Вони виникають при виконаннi робiтником великоi кiлькостi стереотипних, одноманiтних, повторюваних рухiв, або при довготривалому вимушеному незручному положеннi тiла, статичному напруженнi окремих м'язових груп верхнiх кiнцiвок пiд час роботи з рiзноманiтними iнструментами, а також внаслiдок компресii на окремi вiддiли опорно-рухового апарату i периферичноi нервовоi системи.

Основною причиною уражень опорно-рухового апарату i периферичноi нервовоi системи i вузьколокальнi рухи, якi виконуються за участю не бiльше 1/10 усiii м'язовоi маси тiла людини. Професiйнi хвороби вiд перенапруження реiструються у робiтникiв рiзноманiтних галузей народного господарства: машинобудiвноi (контролери готовоi продукцii, робiтники, якi обслуговують автоматичнi станки), в електромашинобудiвнiй (укладчики та iзолювальники статорiв електромоторiв), в полiграфii (оператори вiдеотермiнальних комплексiв, набiрники машинного набору), друкарок, телеграфiстiв, музикантiв, якi грають на клавiшних та струнних iнструментах.

1.2 Крепiтуючий тендовагiнiт

Крепiтуючий тендовагiнiт- найбiльш поширене захворювання опорно-рухового апарату, обумовлене тривалим перенапруженням i мiкротравматизацiiю. Частiше виникаi на розгинальнiй поверхнi передплiччя, переважно правого, рiдше - на переднiй поверхнi гомiлки i в областi ахiлового сухожилку.

Клiнiка.

Захворювання проявляються трiадою симптомiв, зокрема болем, набряком i крепiтацiiю в дiлянцi передплiччя. Спостерiгаються випадки гострого тендовагiнiту, який може виникати при значному одномоментному м'язовому перенапруженнi (робота з гайковим ключем або важелем). Тривалiсть захворювання 12-15 днiв. Хвороба може переходити в хронiчну форму (фiбробластичний тендомiозит), який може бути причиною стiйкоi втрати працездатностi.

1.3 Професiйний бурсит

Професiйний бурсит - хронiчне захворювання професiйноi етiологii, яке проявляiться асептичним запаленням синовiальних сумок. Частiше виникають лiктьовi, препателярнi, пiддельтовиднi та надключичнi бурсити. Хворiють переважно полiрувальники, паркетники, шахтарi, ковалi, формовщики, обрубщики, вантажники.

Патогенез.

Внаслiдок довготривалоi компресii та тертя виникають глибокi дистрофiчнi змiни в тканинах синовiальних сумок та утворення численних хрящеподiбних включень, якi вiльно пересуваються в порожнинi суглоба. В склерозованих дiлянках сумки та навколосуглобових м'яких тканинах можуть спостерiгатися вапнистi вiдкладення.

Клiнiка.

В дiлянцi ураженого суглоба з'являiться ущiльнення невеликих розмiрiв, малоболюче, яке поступово збiльшуiться, набуваi сферичноi форми, у ньому поступово накопичуiться серозна рiдина. При пальпацii цього утворення може виникати бiль, що перешкоджаi виконанню фiзичноi роботи, пов'язаноi з натисканням на суглоб.

1.4 Мiкротравматизацiя шкiри

При мiкротравматизацii шкiри над синовiальною сумкою або самоi сумки можуть виникати iнфекцiйнi ускладнення - гнiйнi бурсити, якi перебiгають з вираженою iнтоксикацiiю, вiдповiдними змiнами в периферичнiй кровi. Нерiдко при запальних ураженнях м'яких тканин процес може поширюватися на кiстки з iх деструкцiiю. При рентгенологiчному обстеженнi виявляють затемнення м'яких тканин в дiлянцi вiдповiдного суглоба, дiаметр якого може коливатися вiд 1-2 до 4-5 см.

Дiагноз.

Диференцiйний дiагноз.

Дiагноз бурситу ставиться з урахуванням даних анамнезу, клiнiки та рентгенологiчних обстежень. Диференцiйний дiагноз проводять з артритами iнфекцiйного та травматичного походження.

1.5 Периартрит плечового суглоба

Захворювання реiструiться серед робiтникiв (ковалiв, ткаль, малярiв, каменярiв, вантажникiв та iнших), праця яких супроводжуiться перенапруженням м'язiв плечового пояса. Частiше виникаi периартрит правоi верхньоi кiнцiвки, що i одним iз пiдтверджень визначноi ролi професiйних факторiв у розвитку хвороби.

Патогенез.

Периартрит плечового суглоба i наслiдком тривалоi травматизацii зв'язковосухожилкових структур суглоба i синовiальних сумок, обумовленоi виконанням роботи, яка супроводжуiться боковими вiдведеннями та ротацiiю плеча. В тканинах суглоба виникають дегенеративнi змiни з реактивним асептичним запаленням i поступовим вiдкладанням вапняку, компресiiю на капсулу суглоба.

Клiнiка.

Провiдним симптомом ураження плечового суглоба i бiль, iнтенсивнiсть якого поступово наростаi, вiн посилюiться при поворотах плеча, пiдняттi руки вище горизонтального рiвня. Бiль зменшуiться або зовсiм зникаi в станi спокою у раннi перiоди захворювання, а в подальшому може виникати без фiзичних навантажень i в нiчний час. В розпал захворювання бiль носить ниючий, гризучий характер i обмежуi фiзичну активнiсть хворого, погiршуi якiсть його життя.

При об'iктивному обстеженнi уражений суглоб дещо набряклий, при пальпацii помiрно болючий, вiдведення руки за спину обмежене, посилюi бiль. У важких випадках хвороби може виникати значне зменшення рухливостi суглоба. Тривале порушення функцii плечового суглоба може призводити до гiпотрофii i дистрофii дельтоподiбного м'яза та остеопорозу головки плечовоi кiстки, який визначаiться рентгенологiчно.

Дiагнозпрофесiйнообумовленого периартриту плечового суглоба ставиться з урахуванням клiнiки, умов працi хворого та даних рентгенологiчного обстеження (рис. 1).

Лiкування уражень опорно-рухового апарату.

Проводиться комплексна терапiя, направлена на нормалiзацiю периферичного кровообiгу (мiкроциркуляцii) i метаболiзму тканин.

а) вiдкладення вапна в синовiальнiй сумцi бiля великого горба плечовоi кiстки;

б) численнi крайовi резорбцii кiстки iз склерозом по периферii.

При необхiдностi призначаються також знеболюючi i протизапальнi препарати. До комплексу лiкувальних заходiв включають: медикаментознi, фiзiотерапевтичнi та рефлекторнi методи лiкування. Особливо широко використовують такi фiзiотерапевтичнi та рефлекторнi методи лiкування, як: голкорефлексотерапiю, електро- i лазеропунктуру, електроакупунктуру, акупресуру (масаж точковий, баночний, голковим валиком, вiбромасаж).

На перiод лiкування протипоказана робота, пов'язана з перена-вантаженням опорно-рухового апарату. Для лiкування застосовуються малi транквiлiзатори, психотерапiя, електросон, бальнеотерапiя, спецiальна гiмнастика. Позитивнi результати терапii отримують лише на раннiх стадiях захворювання.

При гострому бурситi проводиться консервативне лiкування, яке включаi: спокiй, антибiотики, сульфанiламiднi засоби, блокади з гiдрокортизону гемiсукцинатом, фiзiотерапевтичнi процедури.

Лiкарсько-трудова експертиза.

При плечолопатковому периартритi проводиться тривале комплексне лiкування, що потребуi переводу хворого на iншу роботу з видачею йому трудового листка тимчасовоi непрацездатностi термiном на 2 мiсяцi. У випадках хронiчного перебiгу хвороби необхiдно провести рацiональне працевлаштування з виключенням роботи, яка супроводжуiться значними навантаженнями на м'язи плечового пояса. При зниженнi квалiфiкацii хворi оформляються на МСЕК.

На початкових стадiях серозного бурситу рекомендуiться перевiд на роботу, де виключаiться перенавантаження кiнцiвок. При хронiчному перебiгу хвороби перевiд на iншу роботу доцiльно рекомендувати пiсля пункцii або видалення синовiальноi оболонки. В таких випадках працездатнiсть поновлюiться.

Профiлактика.

З метою попередження професiйнообумовлених уражень опорно-рухового апарату рекомендуiться застосовувати пiнополiуретановi пластини розмiром 26*22 см, товщиною 1-1,15 см, iх вкладають у кишенi штанiв i рукави курток для захисту колiнних i лiктьових суглобiв. Застосування цих пластин не гарантуi повного захисту суглобiв, i у 20-23 % працюючих, якi користуються ними, можуть виникати професiйнi захворювання опорно-рухового апарату. Вважаiться перспективним використання надувних наколiнникiв. Позитивно впливаi на суглоби, що пiддаються мiкротравматизацii, самомасаж колiнних i лiктьових суглобiв, який маi проводитися в перервах через кожнi 1,5-2 години.

2. Професiйнi захворювання, обумовленi функцiональним перенапруженням сенсомоторноi системи

Поширенiсть професiйно-обумовлених захворювань сенсомоторноi системи вiд функцiонального перенапруження, за даними рiзних авторiв, доволi значна i коливаiться вiд 11 до 45 %.

Захворювання частiше зустрiчаiться у людей, праця яких супроводжуiться значними перенапруженнями м'язiв статичного характеру, травматизацiiю чутливих нервових закiнчень шкiри долонь впливом вiбрацii, охолодження. Встановлена пряма залежнiсть частоти захворювань вiд стажу роботи. Особливо чiтко ця закономiрнiсть виявляiться у робiтникiв очисних вибоiв, прохiдникiв, формовщикiв, ковалiв, штампувальникiв, буровикiв, доярок та iнших.

2.1 Вегетативно-сенсорна полiневропатiя

Найбiльш поширене захворювання периферичноi нервовоi системи вiд функцiонального перенапруження.

Патогенез.

В основi патогенезу цiii форми професiйноi патологii лежить патологiчний рефлекс з рецепторiв шкiри та iнших тканин кiнцiвок, якi зумовлюють дисфункцiю центральних i периферичних ланок вегетативноi регуляцii. Дисфункцiя сiткоподiбноi формацii, яка виникаi при цьому, призводить до дисбалансу регуляторних систем периферичних судин i шкiрноi чутливостi, зокрема больовоi i температурноi.

Клiнiка.

Основними скаргами хворих на вегетативно-сенсорну полiневропатiю i бiль в кистях, передплiччi, парестезii в станi спокою, якi виникають переважно в нiчний час; вiдчуття тяжкостi, малорухомостi дрiбних суглобiв рук в ранковий час. Можуть бути незначнi набряки суглобiв кистi.

При об'iктивному обстеженнi виявляiться цiаноз i гiперемiя кистей, гiпергiдроз, блiдiсть i порушення шкiри кiнцевих фаланг, трофiчнi пошкодження шкiри долонь, симптом "бiлоi плями", дистальний тип розладу чутливостi. У окремих хворих може розвиватися деформацiя дистальних фаланг.

Дiагностика.

Дiагноз професiйнообумовленоi вегетативно-сенсорноi полiневропатii ставиться з урахуванням клiнiки, умов працi, а також результатiв комплексних клiнiко-функцiональних обстежень, зокрема: реовазографii, оклюзiйноi плетизмографii, термографii, дослiдження м'язового кровообiгу методом радiоiндикацii тощо. Дослiджуються больова i тактильна чутливiсть.

Диференцiальна дiагностика проводиться з ураженнями периферичноi нервовоi системи iншого походження, поширеним остеохондрозом хребта, який перебiгаi з корiнцевим синдромом, та iншими.

2.2 Координацiйний невроз

Координацiйний невроз- професiйне захворювання, яке в джерелах науковоi iнформацii описуiться як професiйна дискiнезiя, писчий спазм, писча судома. Хвороба може виникати у операторiв машинного набору тексту полiграфiчноi промисловостi, конторських працiвникiв, машинiсток, телеграфiстiв, музикантiв.

Патогенез.

Захворювання виникаi внаслiдок порушення механiзмiв регуляцii координаторних функцiй, дезiнтеграцii дiяльностi центральноi периферичноi нервовоi системи.

Клiнiка.

Захворювання виявляiться у людей з великим стажем роботи i характеризуiться поступовим прогресуючим перебiгом.

Видiляють чотири форми координацiйного неврозу: судомну, паре-тичну, дрижальну та невралгiчну.

Клiнiчнi ознаки судомноi форми:пiдвищення тонусу дрiбних м'язiв кистi при виконаннi чiтко диференцiйованих професiйних рухiв, вiдчуття тяжкостi i незручностi в руцi, яка працюi. У людей, якi виконують письмовi роботи, при спробi писати появляються втома руки, деформацiя букв, зниження темпiв роботи, появляються судоми пальцiв рук, якi можуть поширюватися на iншi групи м'язiв кiнцiвки.

У пiанiстiв судоми м'язiв пальцiв кистi призводять до унеможливлення продовжувати виконавчу дiяльнiсть.

Паретична формаклiнiчно проявляiться швидким розвитком слабкостi у м'язах працюючоi руки, при виконаннi таких робiт, як письмо, гра на пiанiно чи iнших iнструментах. Вважаiться рiдкiсною формою координацiйного неврозу.

Дрижальна формахарактеризуiться виникненням рiзких дрижальних рухiв руки в процесi письма або диференцiйованих рухах пальцiв, що знижуi професiйну активнiсть хворого.

Невралгiчна формапроявляiться болем у м'язах руки при виконаннi професiйноi роботи.

У практицi частiше зустрiчаються змiшанi форми координацiйних неврозiв.

Дiагностика.

Дiагноз координацiйного неврозу маi ТСрунтуватися на даних про клiнiчний перебiг хвороби, санiтарно-гiгiiнiчноi характеристики умов працi, результатах додаткових методiв обстеження, зокрема електромiографii, за допомогою якоi виявляiться пiдвищена бiоелектрична активнiсть м'язiв у станi спокою i рефлекторне виникнення iх гiпертонусу.

Диференцiальну дiагностику проводять з функцiональним парезом руки при iстерii, а також з органiчними ураженнями центральноi нервовоi системи, якi супроводжуються електропiрамiдними та мозочковими порушеннями. Основними критерiями диференцiального пошуку мають бути: особливостi клiнiчного перебiгу хвороби, зв'язок ii з професiйними факторами, вiдсутнiсть вибiркового ураження лише однiii робочоi функцii при збереженнi iнших.

Лiкування.

Проводиться комплексна тривала терапiя транквiлiзаторами, седативними препаратами та фiзiотерапевтичними процедурами, метою якоi i усунення невротичних проявiв. Рекомендуiться призначення бромiдiв у комбiнацii з акупунктурою i електрофорезом, гiдро-процедури, лiкувальна гiмнастика, психотерапiя.

3. Професiйнi хвороби органа зору та голосового апарату, обумовленi перенапруженням

3.1 Професiйнi хвороби органа зору

професiйний захворювання бурсит полiневропатiя перенапруження

Науково-технiчний прогрес, особливо в областi електронiки, медицини (мiкрохiрургiя), радiотехнiки; комп'ютеризацiя виробничих процесiв тощо - сприяло значному збiльшенню кiлькостi осiб, якi працюють в умовах пiдвищених вимог до органа зору. Пiдраховано, що в наш час пiд контролем зору виконуiться вiд 80 до 90 % усiх трудових процесiв.

Перенапруження органа зору спостерiгаiться при виконаннi таких робiт:

- Роботи, пов'язанi з обробкою дрiбних деталей, iх сортування, збирання дрiбних конструкцiй з них.

- Виготовлення деталей i монтаж радiоелектронноi апаратури, монтаж електронних плат i ламп, електронно-промислових трубок.

- Постiйна або досить тривала робота з оптичними приладами (годинникова, ювелiрна промисловiсть, точна механiка, оптика, мiкроелектронiка, мiкрохiрургiя).

- Коректура друкованого тексту.

Клiнiка.

Тривале перенапруження органа зору призводить до зоровоi i загальноi втоми. З'являються скарги на вiдчуття розбитостi, швидкоi втоми при письмi або читаннi на близькiй вiдстанi, бiль в дiлянцi ока, лоба, погiршення зору, двоiння предметiв. Тривала втома очей призводить до розвитку астенопii - патологiчноi втоми органа зору, яка може бути причиною зниження працездатностi.

При особливо точних роботах може виникати функцiональний спазм акомодацii (напруга акомодацiйного м'яза). Загальнi симптоми цього стану проявляються головним болем, болем в очних яблуках, може виникати гiперемiя кон'юнктиви. Тривалий спазм акомодацii може перейти в мiопiю або посилити ii, якщо вона i. Сприяють виникненню мiопii погане освiтлення робочого мiсця та неправильна його органiзацiя.

Профiлактика астенопii i мiопii: проводиться комплекс заходiв, основними серед яких i правильний медичний вiдбiр при наймi на роботу, яка супроводжуiться напруженням органа зору, перiодичнi медичнi огляди, фiзичнi вправи, гiмнастика для очей, рацiональне харчування з включенням в меню продуктiв, багатих на кальцiй, вiтамiн D. Рекомендуiться проведення санiтарно-технiчних заходiв: автоматизацiя виробничих процесiв, пов'язаних з перенапруженням органа зору; оптимiзацiя умов працi на них i правильна органiзацiя режиму працi.

3.2 Професiйнi хвороби голосового апарату

Захворювання частiше виникають у осiб, професiйна дiяльнiсть яких пов'язана з перенапруженням голосового апарату: вокалiстiв, артистiв драматичних театрiв, педагогiв, вихователiв дитячих садкiв, дикторiв, перекладачiв, екскурсоводiв та iнших.

До факторiв ризику виникнення патологii голосового апарату вiдносять: нервово-емоцiйнi навантаження, пiдвищення iнтенсивностi навколишнього фонового шуму, погану акустику примiщень, перепади температури навколишнього середовища, пiдвищену сухiсть, забруднення повiтря газом i пилом тощо.

Поширенiсть професiйноi патологii голосового апарату серед осiб окремих професiйних груп досягаi 60-80 %, в першу чергу це стосуiться педагогiв i вихователiв дитячих садкiв.

Клiнiка.

Хворi скаржаться на швидку втомлюванiсть голосу, зниження дiапазону звучностi голосу, сухостi i шкрябання в горлi. Можуть виникати повна охриплiсть (афонiя), болi в горлi та в дiлянцi шиi пiд час розмови чи спiву.

Видiляють функцiональнi i органiчнi ураження голосового апарату. До функцiональних вiдносять фонастенiю, яка розцiнюiться як невроз голосового апарату i спостерiгаiться у осiб голосово-мовних професiй з функцiональними розладами нервовоi системи. Клiнiчнi ознаки цiii патологii проявляються швидкою втомлюванiстю голосу, неприiмними вiдчуттями в дiлянцi шиi i глотки, сухiстю, першiнням, напругою, болем, спазмами в глотцi. Мають мiсце скарги, характернi для функцiональних порушень нервовоi системи. При ендоскопiчному обстеженнi гортанi органiчних змiн не виявляють. Для пiдтвердження дiагнозу фонастенii необхiдно провести ларингостробоскопiю i мiкроларингостробоскопiю. При цьому виявляiться нестiйка i рiзноманiтна стробоскопiчна картина, асинхронiзм коливань з низькою амплiтудою, частий i помiрний темп. Довготривалi функцiональнi розлади голосу можуть переходити в органiчнi, зокрема в хронiчний ларингiт i "вузлики спiвака".

Ендоскопiчна картина органiчних професiйно-обумовлених уражень голосового апарату аналогiчна вiдповiдним захворюванням в загальнiй оториноларингологи.

Лiкування.

При лiкуваннi функцiональних розладiв голосу рекомендуiться дотримуватися голосового режиму i особистоi гiгiiни голосу, який виключаi палiння тютюну, вживання алкоголю. Необхiдна санацiя вогнищ хронiчноi iнфекцii в носоглотцi.

Органiчнi захворювання голосового апарату потребують призначення терапii подiбноi до тiii, яка проводиться в загальнiй оториноларингологи: iнстиляцiя масел в гортань, прийом антигiстамiнних препаратiв, iнгаляцii лiкарських засобiв. Показанi фiзiотерапевтичнi процедури.

Лiкарсько-трудова експертиза.

Тимчасова втрата працездатностi маi мiсце при ураженнi голосового апарату короткочасного характеру, який маi перспективу зворотного розвитку (фонастенiя, травми i крововиливи в голосову складку). В таких випадках наступаi повна тимчасова втрата працездатностi, яка потребуi суворого дотримання голосового режиму (режим мовчання).

Частi загострення хронiчного ларингiту, рецидивуючоi фонастезii, монохордити i причиною стiйкого порушення працездатностi у осiб голосово-мовних професiй. Це вимагаi тривалого лiкування з наступним направленням хворого на МСЕК.

Профiлактика.

З метою попередження професiйного ураження голосового апарату доцiльно проводити правильний професiйний вiдбiр, навчання молодих фахiвцiв технiцi мовлення, спiву, гiгiiнi голосу. Протипоказами для прийому на роботу, пов'язану з перенапруженням голосового апарату, i гострi хронiчнi захворювання гортанi i глотки.

ВИСНОВОК

В процесi виконання роботи ми ознайомилися з професiйними захворюваннями опорно-рухового апарату, професiйними захворюваннями, обумовленими функцiональним перенапруженням сенсомоторноi системи та професiйними хворобами органу зору та голосового апарату, обумовленi перенапруженням; були розглянутi клiнiка, профiлактика, лiкарсько-трудова експертиза та iн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

1. Артамонова В.Г., Зуев Г.И., Хаймович М.Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975. - 279 с.

2. Артамонова В.Г., Шаталов Н.Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. - М.: Медицина, 1988. тАУ 416 с.

3. Багнова М.А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984. - 304 с.

4. Дейнега В.Г. Професiйнi хвороби: Навч. посiбник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.

5. Костюк I.Ф., Капустник В.А. Професiйнi хвороби: Пiдручник.-2-ге вид. перероб. i доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.

6. Профессиональные болезни / Под ред. Е.М. Тарасова, А.А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. - 408 с.

7. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю.И. Кундиев, Е.Н. Краснюк, В.Г. Бойко и др. / Под ред. Ю.Н. Кундиева, Е.Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989. - 272 с.

Вместе с этим смотрят:

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Аттестация рабочего места на предприятии

Безопасность взрывных работ