Пожежна безпека

РЕФЕРАТ

на тему:

Пожежна безпека

Навчальна дисциплiна Охорона працi


План

Вступ

1. Поняття пожежноi безпеки. Характернi причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечнi властивостi речовин. Основнi небезпечнi чинники пожежi.

2. Органiзацiя та технiчнi протипожежнi заходи. Пожежна сигналiзацiя. Протипожежний iнструктаж та навчання.

Висновок

Список використаних джерел


Вступ

Пожежа - неконтрольоване горiння поза спецiальним вогнищем, яке призводить до матерiальноi шкоди.

Пожежна безпека тАУ стан обтАЩiкта, при якому з регламентованою ймовiрнiстю виключаiться можливiсть виникнення та розвиток пожежi i впливу на людей ii небезпечних факторiв, а також забезпечуiться захист матерiальних цiнностей.

Причинами пожеж та вибухiв на пiдприiмствi i порушення правил i норм пожежноi безпеки, невиконання Закону тАЬПро пожежну безпекутАЭ.

Небезпечними факторами пожежi i вибуху, якi можуть призвести до травми, отруiння, загибелi або матерiальних збиткiв i вiдкритий вогонь, iскри, пiдвищена температура, токсичнi продукти горiння, дим, низький вмiст кисню, обвалення будинкiв i споруд. За стан пожежноi безпеки на пiдприiмствi вiдповiдають ii керiвники, начальники цехiв, майстри та iншi керiвники.

протипожений вибух сигналiзацiя профiлактика


1. Поняття пожежноi безпеки. Характернi причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечнi властивостi речовин. Основнi небезпечнi чинники пожежi

Вибухи та iх наслiдки тАУ пожежi, виникають на об'iктах, якi виробляють вибухонебезпечнi та хiмiчнi речовини. При горiннi багатьох матерiалiв утворюються високотоксичнi речовини, вiд дii яких люди гинуть частiше, нiж вiд вогню. Ранiше при пожежах видiлявся переважно чадний газ. Але в останнi десятирiччя горить багато речовин штучного походження: полiстирол, полiуретан, вiнiл, нейлон, поролон. Це призводить до видiлення в повiтря синильноi, соляноi й мурашиноi кислот, метанолу, формальдегiду та iнших високотоксичних речовин.

Найбiльш вибухо- та пожежонебезпечнi сумiшi з повiтрям утворюються при витоку газоподiбних та зрiджених вуглеводних продуктiв метану, пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.

В останнi десятирiччя вiд третини до половини всiх аварiй на V виробництвi пов'язано з вибухами технологiчних систем та обладнання: реактори, iмностi, трубопроводи тощо. Пожежi на пiдприiмствах можуть виникати також внаслiдок ушкодження електропроводки та машин, якi перебувають пiд напругою, опалювальних систем.

Певний iнтерес (щодо причин виникнення) можуть становити данi офiцiйноi статистики, якi базуються на проведених у США дослiдженнях 25 тисяч пожеж та вибухiв

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ:

тАв несправнiсть електрообладнання тАУ 23%;

тАв курiння в неналежному мiсцi тАУ 18%; тАв

перегрiв внаслiдок тертя в несправних вузлах машин тАУ 10%;

тАв перегрiв пальних матерiалiв тАУ 8%;

тАв контакти з пальними поверхнями через несправнiсть котлiв, печей, димоходiв тАУ 7%;

тАв контакти з полум'ям, запалення вiд полум'я горiлки тАУ 7%;

тАв запалення вiд пальних часток (iскри) вiд установок та устаткування для спалювання тАУ 5%;

тАв самозапалювання пальних матерiалiв тАУ 4%;

тАв запалювання матерiалiв при рiзцi та зварюваннi металу тАУ 4%.

тАУ необережне поводження з вогнем (курiння у недозволених мiсцях, газом, бензином, несправнiсть електрообладнання i т. д.);

тАУ природнi явища (удар блискавки, самозагоряння торфу i т.iн.).

Найчастiше пожежi з фатальними наслiдками виникають при порушеннi правил безпеки i вiд необережного поводження з вогнi (несправнiсть електрообладнання, необережнiсть при курiннi, перебування у нетверезому станi та iн.).

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка тАУ електричний розряд мiж статично зарядженою хмарою та землею. Сила струму блискавки досягаi 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки тАУ до 1 сек. а температура тАУ 5000-10000В°С. Особливо небезпечним i прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'iкта. Корiм прямого удару (первинний прояв блискавки), виникаi вторинний прояв (у виглядi електростатичноi i магнiтноi iндукцii, а також занесення високих потенцiалiв у будинки. Для захисту вiд удару блискавки застосовують блискавковiдводи.

Бiльше 63% пожеж у промисловостi обумовлено помилками людей або iх некомпетентнiстю. Коли пiдприiмство скорочуi штати й бюджет аварiйних служб, знижуiться ефективнiсть iх функцiонування, рiзко зростаi ризик виникнення пожеж та вибухiв, а також рiвень людських та матерiальних втрат.

ПОЖЕЖА тАУ це стихiйне розповсюдження вогню, який вийшов з-пiд контролю людей i призводить до матерiальноi шкоди, а iнодi й до загибелi людей.

В Украiнi 1996 року 80 вiдсоткiв усiх пожеж стишся внаслiдок необережного поводження з вогнем мешканцiв житлових будинкiв; з них 90 вiдсоткiв призвело до загибелi людей. Усього в краiнi внаслiдок необережного поводження з вогнем затнуло 1800 чоловiк, з них тАУ 42 дитини. Щодня в Украiнi виникаi до 120 пожеж, в яких гине в середньому до 7 чоловiк. По Львiвськiй областi сталося 1035 пожеж, в тих загинуло 59 чоловiк. За половину 1997 року трапилося 598 пожеж. Вогонь знищиш 93 будiвлi, 14 тонн технiчних та зернових культур. Збитки становили 7 млн. гри. У вогнi загинуло 50 осiб, з них двоi дiтей, ще 37 травмовано.

Пожежа тАУ це горiння, у результатi котрого даремно i безповоротно знищуються або ушкоджуються матерiальнi цiнностi, створюiться небезпека для здоров'я людей.

Горiнням називаiться швидко протiкаючий хiмiчний процес окислювання або з'iднання горючоi речовини i кисню повiтря, що супроводжуiться видiленням газу, тепла i свiтла. Вiдомо горiння i без кисню повiтря з утворенням тепла i свiтла. Таким чином, горiння являi собою не тiльки хiмiчну реакцiю з'iднання, але i розкладання.

Розрiзняють власне горiння, вибух i детонацiю. При власне горiннi швидкiсть поширення полум'я не перевищуi десяткiв метрiв у секунду, при вибуху тАУ сотнi метрiв у секунду, а при детонацii тАУ тисяча метрiв у секунду.

З найбiльшою швидкiстю горiння вiдбуваiться в чистому киснi. В мiру зниження концентрацii кисню процес горiння сповiльнюiться, найменша швидкiсть горiння при вмiстi кисню в повiтрi 14-15%.

Для горiння необхiднi пальнi матерiали, окислювач i джерело пiдпалювання.

У практику розрiзняють повне i неповне горiння. Повне горiння досягаiться при достатнiй кiлькостi кисню, а неповне тАУ при нестачi кисню. При неповному горiннi, як правило, утворяться iдкi, отрутнi i вибухонебезпечнi сумiшi.

Самозапалювання (тепловий вибух) виникаi при внутрiшньому пiдiгрiвi горючоi речовини в результатi хiмiчних процесiв. Температура самозапалювання залежить вiд рiзних чинникiв: складу й об'iму горючоi сумiшi, тиску й iн. Бiльшiсть газiв i рiдин самозапалюiться при температурi 400тАУ700В°С, а твердих тiл (дерева, вугiлля, торфу i т.п.) тАУ 250тАУ450В°С. Варто мати на увазi, що збiльшення вмiсту кисню в речовинi i зменшення вмiсту вуглецю знижують температуру самозапалювання.

Пожежна небезпека горючих речовин характеризуiться перiодом iндукцii, або часом запiзнювання самозапалювання. Перiод iндукцii для тiii самоi речовини неоднаковий i залежить вiд складу сумiшi, температури i тиску. Варто мати на увазi, що чим нижче температура нагрiвання горючоi речовини при самозапалюваннi, тим бiльше перiод iндукцii. Тому часто за температуру самозапалювання приймають температуру повiтря, при якiй перiод iндукцii максимальний. Перiод iндукцii маi важливе значення для запалення речовин вiд малопотужних джерел.

РЖндукцiя спостерiгаiться i для твердих речовин, однак вона проходить бiльш тривалий час (години, днi, мiсяцi). Це пояснюiться невеликою поверхнею окислювання i переносом кисню до твердих речовин за рахунок дифузii, а також великою теплоiмнiстю.

Для горiння i запалення важливе значення маi концентрацiя газiв i пару у повiтрi. Дiапазон горiння i запалення характеризуiться нижнiм i верхнiм межами взриваiмостi. Вони i найважливiшою характеристикою вибухонебезпечностi горючих речовин. Нижня межа вибуху характеризуiться найменшою концентрацiiю газiв i пару повiтря, при якому можливий вибух, а верхня тАУ найбiльшою iхньою концентрацiiю, при якiй ще можливий вибух.

При рiзкому стиску горючоi сумiшi в нiй створюiться ударна хвиля за рахунок збiльшення тиску, що викликаi запалення горючоi речовини. Це необхiдно враховувати при оцiнцi вибухонебезпечностi горючих речовин.

При вибухах деяких газiв, парiв i сумiшей горiння переходить в особливу форму тАУ детонацiю. При цьому швидкiсть поширення полум'я досягаi 1000-4000 м/с, що перевищуi швидкiсть поширення звуку. Детонацiя, як правило, вiдбуваiться в трубах, що мають достатнiй дiаметр i довжину, може виникати при визначеному пiдiгрiвi сумiшi i сильноi ударноi хвилi, а також при спецiальному пiдпалюваннi взривонебезпечноi речовини. Детонацiя маi верхнi i нижнi концентрацiйнi межi.

Всi горючi рiдини пожежонебезпечнi. Вони горять у повiтрi за певних умов, що залежать вiд концентрацii iхнiх парiв. Горючi рiдини постiйно випаровуються, створюючи над поверхнею насиченi взривонебезпечнi пари.

По температурi спалаху горючi рiдини дiляться на два класи. До першого класу вiдносяться рiдини (бензин, гас, ефiр i iн.), що спалахують при температурi менше 45В°С, до другого класу тАУ рiдини (олii, мазути й iн.), що мають температуру спалаху вище 45В°С. У практику перший клас рiдин прийнято називати легкозаймистими (ЛЗР), другий тАУ горючими (ГР).

Пил i пилеповiтрянi сумiшi горючих речовин пожежонебезпечнi. У повiтрi вони можуть утворювати взривонебезпечнi сумiшi. Збiльшення вологостi повiтря i сировини, iз якоi утвориться пил, а також пiдвищення швидкостi руху повiтря, зменшують концентрацiю пилу у повiтрi i знижують пожежонебезпеку.

Взривонебезпечними i пил цукру, крохмалю, нафталiну при концентрацii в повiтрi до 15 г/м3; торфу, барвникiв i т.п. при концентрацii вiд 15 до 65 г/м3.

Важливе значення в протипожежному вiдношеннi маi правильна експлуатацiя електричних мереж i приладiв. Електрична мережа в експлуатацiйному вiдношеннi повинна вiдповiдати протипожежним вимогам. При ii установцi встановлюють спецiальнi автоматичнi вимикачi i плавкi запобiжники, що захищають ii вiд перевантаження i вiд загорання iзоляцii. При експлуатацii електричноi мережi не можна застосовувати "жучки" замiсть калiброваних плавких вставок або захисних засобiв, тому що це приводить до перевантаження в лiнii, висиханню iзоляцii, виникненню короткого замикання i пожежi.

Пожаро- i взривонебезпечнi об'iкти (ПВНО) тАУ пiдприiмства, на яких робляться, зберiгаються, транспортуються взривонебезпечнi продукти або продукти, що набувають за певних умов спроможнiсть до загоряння або вибуху.

До них насамперед вiдносяться виробництва, де використовуються вибуховi i маючi високу ступiнь займистостi речовини, а також залiзничний i трубопровiдний транспорт, що несе основне навантаження при доставцi рiдких, газоподiбних пожаро- i взривоопасних вантажiв.

По вибуховiй, взриво-пожежнiй i пожежнiй небезпецi ПВНО пiдроздiляються на п'ять категорiй: А, Б, В, Г, Д. Особливо небезпечнi об'iкти, що вiдносяться до категорiй А, Б, В.

Категорiя А - нафтопереробнi заводи, хiмiчнi пiдприiмства, трубопроводи, склади нафтопродуктiв.

Категорiя Б - цехи готування i транспортування вугiльного пилу, деревноi муки, цукровоi пудри, вибойнi i розмеленi вiддiлення млинiв.

Категорiя В тАУ деревообробнi лiсопильнi, столярнi, модельнi, лiсопильнi виробництва.

Категорiя Г тАУ склади i пiдприiмства, зв'язанi з переробкою i збереженням неспалених речовин у гарячому станi, а також iз спаленням твердого, рiдкого або газоподiбного палива.

Категорiя Д тАУ склади i пiдприiмства по збереженню неспалених речовин i матерiалiв у холодному станi, наприклад м'ясних, рибних i iнших продуктiв.

Ступiнь вогнестiйкостi будинкiв i споруджень визначаiться мiнiмальними межами вогнестiйкостi будiвельних конструкцiй i займистiстю матерiалiв, iз яких вони перебувають, i часом невозгораiмостi.

Всi будiвельнi матерiали i конструкцii з них дiляться на три групи: незгораiмi, труднозгораiмi i згораiмi.

Незгораiмi тАУ це матерiали, що пiд впливом вогню або високоi температури не загораються, не жеврiють i не обвуглюються.

Труднозгораiмi тАУ це матерiали, що пiд впливом вогню або високоi температури з трудом загораються, жеврiють або обвуглюються i продовжують горiти при наявностi джерела вогню.

Згораiмi тАУ це матерiали, що пiд впливом вогню або високоi температури загораються або жеврiють i продовжують горiти i жеврiти пiсля видалення джерела вогню.

Пожежi на великих промислових пiдприiмствах i в населених пунктах пiдроздiляються на локальнi i масовi. Локкальнi тАУ пожежi в будинку або спорудженнi. Масовi тАУ сукупнiсть окремих пожеж, що охопили бiльш 25% будинкiв. Сильнi пожежi за певних умов можуть перейти у вогневий шторм.

Характеристика аварiй на пожежно- i взривонебезпечних об'iктiв.

До аварiй на ПВНО вiдносяться:

1) пожежi з наступним вибухом газоподiбних (зрiджених) вуглеводородних продуктiв, паливно-повiтряних сумiшей i iнших взрывовоопасных речовин;

2) вибухи частiше усього в результатi вiльного витiкання легкозаймистих взривонебезпечних рiдин або газiв, що приводять до виникнення численних вогнищ пожеж.

Особливим випадком вибуху i об'iмний вибух, коли пiдриваiться газоподiбна або аэрозольна сумiш, що займаi значний об'iм. Характерний приклад такого вибуху тАУ вибух при витоку газу. При цьому взривонебезпечна хмара здатна проникати в закритi помешкання через вiкна, люки i т.п. i вибух може уражати людей i заподiювати руйнацii в мiсцях, захищених стiнами. Надзвичайнi ситуацii, що створюються на ПВНО, часто ускладнюються тим, що багато взривонебезпечних речовин отруйнi або утворюють при згораннi хiмiчно небезпечнi речовини (ХНР).

Вражаючi чинники, при аварiях на пожежонебезпечних об'iктах. До вражаючих чинникiв аварiй на ПВНО вiдносяться:

повiтряна ударна хвиля з утворенням осколкових полiв, теплове i свiтлове випромiнювання i як наслiдок тАУ забруднення повiтря у вогнищi поразки чадним газом i ХНР.

Вибухова повiтряна ударна хвиля тАУ це область рiзкого тиску повiтря, що у видi сферичного шару поширюiться у всi сторони з величезною швидкiстю. Основними критерiями, що характеризують ii руйнуючу i вражаючу дiю, i надлишковий тиск у фронтi ударноi хвилi, тиск швидкiсного напору i тривалiсть дii.

При зустрiчi з перепоною ударна хвиля утворюi тиск вiдображення, що, взаимодiючи з надлишковим тиском, може збiльшити його в 2 i бiльш рази. Тому вибухи усерединi помешкань мають значно бiльшу руйнуючу дiю, чим на вiдкритiй мiсцевостi. Крiм надлишкового тиску перепони на шляху руху ударноi хвилi вiдчувають динамiчнi навантаження, створюванi потоком повiтря, що рухаiться, тАУ тиск швидкiсного напору. Воно виражаiться в тих же одиницях, що i надлишковий тиск, i може значно перевищувати його. Тривалiсть дii ударноi хвилi прямо залежить вiд сили вибуху, а виробленоi нею руйнацii тАУ вiд тривалостi дii надлишкового тиску.

Розмiр надлишкового тиску i тривалiсть фази стиску об'iмного вибуху на деякiй вiдстанi за зоною вибуху значно вище, чим при звичайному вибуху.

Вражаюча дiя теплового випромiнювання у вогнищi поразки визначаiться розмiром теплового потоку тАУ кiлькостi тепловоi енергii, що проходить через визначену площу поверхнi, розташованоi перпендикулярно напрямку поширення тепловоi енергii. Одиницi теплового потоку: джоуль на квадратний метр (Дж/м2) тАУ у системi СРЖ i калорiя на квадратний сантиментр (кал/см2) тАУ позасистемна:

Характер впливу аварii на пожежо- i вибухонебезпечному об'iктi на населення i навколишнi середовище. При вибуху на ПВНО поразка людей i ушкодження рiзного ступеня можуть вiдбуватися як вiд прямого впливу ударноi хвилi, так i побiчно тАУ вiд уламкiв, що летять, каменiв, осколкiв скла i т.п. Характер i ступiнь поразки людей залежать вiд ступеня iхньоi захищеностi. При надлишковому тиску травми i контузii людей можуть бути:

важкими - при тиску 60-100 кПа,

середнiми - при тиску 40-60 кПа i легкими - при тиску 20-40 кПа.

Важкi травми, виражаються сильною контузiiю, утратою свiдомостi i численних складних переломiв кiсток; середнi тАУ вивихами кiнцiвок, контузiiю головного мозку, ушкодженням органiв слуху; легкi тАУ функцiональними порушеннями, якi проходять незабаром.

Надлишковий тиск, що не перевищуi 10 кПа, вважаiться безпечним для розташованих на вiдкритiй мiсцевостi людей, однак непрямi ураження за рахунок каменiв, що летять, i скла можуть спостерiгатися навiть при надлишковому тиску 2 кПа.

Метальна дiя швидкiсного напору при надлишковому тиску понад 10 кПа така, що люди можуть одержувати важкi i смертельнi ураження. Воно i визначальним при створеннi осколкових полiв i нанесеннi ушкоджень технiцi i рiзним спорудам. При надлишковому тиску 35 кПа щiльнiсть уламкiв, що летять, i каменiв може досягати 3500 Дж на 1 м2 при швидкостi перемiщення до 50 м/с. У повiтря можуть пiднiматися уламки вагою декiлька сотень кiлограмiв. При вибуху четвертого реактора Чорнобильськоi АЕС iз нього зiрвало дах вагою бiльш 1000 т.

Збиток, що заподiюiться ударною хвилею житловим i промисловим будинкам, може носити характер повних руйнацiй при Р бiльш 50 кПа, сильних - при 50-30, середнiх - при 30-20 i слабких - при 20-10 кПа.

При повних руйнацiях валяться всi елементи будинку, включаючи несучi конструкцii поверхiв; при сильних руйнацiях тАУ несучi конструкцii i перекриття верхнiх поверхiв. У тому й iншому випадку вiдновлення зруйнованих будинкiв неможливо. При середнiх i слабких руйнацiях ушкодженi будинки можуть бути вiдновленi вiдповiдно шляхом капiтального i середнього ремонту.

Виникаючi в результатi вибухiв пожежi приводять до опiкiв, а горiння пластмас i деяких синтетичних матерiалiв тАУ до утворення рiзних концентрацiй ХОР, цiанiстих з'iднань, фосгену, сiрководню й iн. Частiше усього на пожежах людей уражають окис вуглецю (при вмiстi в повiтрi 1% окису вуглецю наступаi майже миттiва втрата свiдомостi i смерть), рiдше тАУ цiанiстi з'iднання, бензол, окисли азоту, вуглекислота й iншi токсичнi продукти. До вражаючих чинникiв пожеж вiдносять також задимлення, що утрудняi орiiнтування, i сильний моральний психологiчний ефект.

Вибухи iмностей iз газоподiбними i зрiдженими речовинами, що можуть бути вiднесенi до категорii ХНР, приводять до забруднення токсичними речовинами повiтряного, водяного басейнiв i значних територiй мiсцевостi, а також захворювань i загибелi людей, тварин, рослин. Крiм того, варто враховувати, що вибухи i пожежi на об'iктах, що мають у виробництвi i зберiганнi взриво- i пожежонебезпечнi компоненти, представляють серйозну небезпеку не тiльки для самих об'iктiв, але i для населення, що проживаi поблизу об'iктiв.

Аварii на ПВНО, зв'язанi iз сильними вибухами i пожежами, можуть привести до важких соцiальних i економiчних наслiдкiв. Визиваються вони в основному вибухами iмностей i трубопроводiв iз легкозаймистими i взривонебезпечними рiдинами i газами, коротким замиканням електропроводки, вибухами i загорянням деяких речовин i матерiалiв.

Наслiдком пожеж при промислових аварiях, як правило, бувають руйнацii споруджень через згорания або деформацiю iхнiх елементiв вiд високих температур.

Найбiльше небезпечнi пожежi в адмiнiстративних будинках, тому що внутрiшнi стiни облицьованi панелями з горючого матерiалу, а стельовi плити виконанi з горючих деревяних плит. Часто виникненню загоряння сприяi незадовiльна вогнестiйкiсть деревини й iнших будiвельних матерiалiв, особливо пластикiв.

Надзвичайно небезпечний у пожежному вiдношеннi застосовуваний при виготовленнi меблiв поролон, що при горiннi видiляi отруйний дим, що мiстить цiанiстi з'iднання. Крiм того, в умовах стиснутого виробництва стають небезпечними речовини, що вважаються негорючими. Так, вибухаi i горить деревний, вугiльний, торф'яний, алюмiнiiвий, борошняний, зерновий i цукровий пил, а також пил бавовни, льону, пеньки, джута. Самозаймаються такi звичайнi хiмiкати, як скипидар, камфора, барiй, пiрамiдон i багато iнших.

Аварii на об'iктах нафтопереробнгоi промисловостi завжди приносять великi бiди. Так, нафтовий або газовий фонтан, що вирвався, при запаленнi перекидаi вогонь на резервуари з нафтою, компресорнi установки i нафтопроводи, майстернi, гаражi, житловi будинки i лiсовi масиви. Бурхливе полум'я фонтана, що горить, пiднiмаiться величезним смерчем до неба, важкий дим застеляi округи. Температура усерединi такого смерчу настiльки велика, що плавляться сталевi буровi вишки й iншi конструкцii.

Нерiдко пожежi вiд загоряння пального при перевезеннях. Пiд час пожеж на залiзничному транспортi, як правило, обриваються проводи, паралiзуючи весь рух. При плануваннi заходiв щодо боротьби з аварiями треба враховувати, що вони проходять п'ять фаз:

тАвперша - накопичення вiдхилень вiд нормального процесу;

тАв друга тАУ iнiцiйованi аварii;

тАв третя - розвиток аварii, пiд час якоi виявляiться вплив на людей, природне середовище й об'iкти народного господарства;

тАв четверта - проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт, локалiзацiя аварii;

тАв п'ята - вiдновлення життiдiяльностi пiсля лiквiдацii наслiдкiв аварii.

Вiдноснi показники кiлькостi пожеж в Украiнi до числа населення в 3,5 рази перевищують аналогiчнi показники розвинутих краiн, а показники загибелi людей у результатi пожеж тАУ у 4-9 разiв.


2. Органiзацiя та технiчнi протипожежнi заходи. Пожежна сигналiзацiя

Протипожежна профiлактика в будинках i на територii пiдприiмств забезпечуiться: правильним вибором ступеня вогнестiйкостi об'iкта i меж вогнестiйкостi оздоблювальних елементiв i конструкцiй; обмеженням поширення вогню у випадку виникнення вогнища пожежi; застосуванням систем противодимного захисту; безпечною евакуацiiю людей; застосуванням засобiв пожежноi сигналiзацii, сповiщення i пожежегасiння; органiзацiiю пожежноi охорони.

Протипожежна профiлактика тАУ комплекс органiзацiйних i технiчних заходiв щодо попередження, локалiзацii i лiквiдацii пожеж, а також по забезпеченню безпечноi евакуацii людей i матерiальних цiнностей у випадку пожежi.

Найбiльше частими причинами пожеж i порушення правил пожежноi безпеки i технологiчних процесiв, неправильна експлуатацiя електромережi й устаткування, грозовi розряди.

Основнi питання пожежноi безпеки об'iктiв (пiдприiмств) викладенi в Будiвельних нормах i правилах. Протипожежний захист об'iктiв залежить вiд призначення будинкiв, iхньоi вогнестiйкостi i режиму експлуатацii, кiлькостi людей, що одночасно знаходяться в помешканнi, кiлькостi пальних матерiалiв i речовин, що знаходяться на пiдприiмствах, i iнших чинникiв.

Протипожежний захист будинкiв маi важливе :значення для боротьби з пожежами i недопущенням поширення вогню. Поширення вогню може бути лiнiйним i об'iмним. При лiнiйному полум'я перемiщаiться по поверхнi пальних речовин. Основнi характеристики лiнiйного поширення вогню - лiнiйна швидкiсть i площа. Пiд лiнiйною швидкiстю розумiiться перемiщення фронту полум'я в даному напрямку в одиницю часу.

Для лiнiйноi швидкостi поширення вогню характерна нерiвномiрнiсть, що необхiдно враховувати в боротьбi з пожежами. Вона залежить вiд властивостей пальних матерiалiв, iнтенсивностi передачi тепла й iнших умов. Найбiльшою швидкiстю поширення горiння характеризуються гази, а також рiдини, легковоспламеняючi речовини.

Розмiри пожеж визначаються площею зони горiння. Площа поверхнi горiння маi важливе значення для гасiння пожежi, тому що вiд неi залежить витрата вогнегасних речовин, необхiдних для гасiння пожежi.

Пiд об'iмним поширенням пожежi розумiють виникнення нових вогнищ вогню на вiдстанi вiд початковоi його появи. Причиною такого поширення вогню i передача його рiзними способами (теплопровiднiстю, випромiнюванням i т.д.).

Ефективний захiд проти поширення пожеж тАУ протипожежнi розриви (табл. 20) i перепони, а також продумане внутрiшнi планування будинкiв i пристрiй рiзних протипожежних перепон i вiдсiкiв iзольованих негорючими конструкцiями.

За допомогою протипожежних перепон (протипожежних стiн, перекриттiв, дверей) можна в межах одного будинку або спорудження iзолювати пожежонебезпечнi помешкання вiд iнших, тем самим не допустити поширення вогню.

РЖстотне значення для проведення протипожежних заходiв маi генеральне планування територii пiдприiмств i органiзацiй. При цьому важливо передбачити розмiщення окремих будинкiв i споруджень i взаiмозв'язок мiж ними з дотриманням установлених протипожежних норм i правил. На територii пiдприiмств повиннi бути основна i допомiжна дорога, що дозволяють вiльний пiд'iзд i пiдхiд до всiх будинкiв, спорудженням i iншим об'iктам. Нормами встановлена ширина проiзду основноi (6 м) i допомiжноi (4 м) дороги.

Для протипожежноi профiлактики всi будинки спорудження обладнають громозахисними пристроями. Вiдповiдно до Сни для захисту об'iктiв вiд прямих ударiв блискавки влаштовують громовiдводи.

Громовiдводи призначенi для прийняття i вiдводу грозового розряду вiд захищаiмого об'iкта в землю. Вiн складаiться з громоприйомника, що безпосередньо приймаi на себе грозовоi розряд, заземлення для вiдводу струму блискавки в землю i токовiдводу, що з'iднуi громоприйомник iз заземленням.

Громовiдводи розрiзняють по мiсцю розташування (що окремо стоятm i установленs безпосередньо на будинку або спорудженнi), по типe (стрижневi, тросовi i спецiальнi), по кiлькостi спiльно дiючих на однiм спорудженнi (одиночнi, подвiйнi i багатократнi).

Вибiр системи громозахисту залежить вiд типу, розташування i призначення будинку, а також наявностi вiдповiдних матерiалiв.

Простiр навколо громовiдводу, у якому спорудження захищене вiд прямих ударiв блискавки, називаiться зоною захисту. Об'iкт вважаiться досить надiйно захищеним, якщо усi його частини знаходяться в межах цiii зони.

Велику небезпеку для виникнення пожеж представляi опалення помешкань i споруджень. Вiдповiдно до Сни торговi пiдприiмства, як правило, повиннi бути обладнанi системою центрального водяного, парового або калориферного опалення. Установка печей у складських i торгових помешканнях допускаiться тiльки в тому випадку, коли неможливо улаштувати центральне опалення, а збереженi в них товари вимагають пiдтримки визначеноi температури. При цьому топки печей повиннi бути винесенi в пiдсобнi помешкання або коридори. В усiх випадках пристрiй опалення на складах i iнших пiдприiмствах повинно бути погоджене з органами Державного пожежного нагляду.

Протипожежнi правила i норми при пристроi опалення передбачають захист стiн i перегородок у мiсцях примикання до них печей i димоходiв негорючими теплоiзоляцiйними матерiалами, застосування якiсноi цегли для кладки печей, будови надiйних фундаментiв i iн. Забороняiться будування горизонтальних димоходiв i прочистных отворiв у димарях. Димовi труби в будинках iз згораiмими стрiхами варто обладнати iскроуловлювачами. Димовi i вентиляцiйнi канали необхiдно виконувати строго вертикально, iз перегородками мiж ними товщиною не менше, нiж пiвцегли з ретельним заповненням швiв розчином.

Системи вентиляцii i кондицiонування повiтря повиннi виготовлятися з матерiалiв, що виключають утворення iскор, i мати надiйне заземлення.

Для кожного об'iкту установлюiться визначений протипожежний режим тАУ сукупнiсть визначених мiр i вимог пожежноi безпеки, установлених для об'iкта i вимагають обов'язкового виконання всiма працiвниками даного об'iкта. Вiн визначений правилами й iнструкцiями, наказами i розпорядженнями керiвника пiдприiмства.

Протипожежний режим включаi утримання помешкань i робочих мiсць у чистотi i порядку, встановлення i дотримання правил збереження товарно-матерiальних цiнностей, виконання технологiчних операцiй, видiлення мiсць для вiдпочинку i палiння, порядок огляду i закриття помешкань пiсля закiнчення роботи, утримання шляхiв i порядок евакуацii людей i матерiальних цiнностей у випадку пожежi i т.д.

Для пiдприiмств оптовоi i роздрiбноi торгiвлi розробленi i затвердженi типовi правила пожежноi безпеки, обов'язковi для всiх пiдприiмств i органiзацiй. Цими правилами передбаченi права й обов'язку керiвникiв, робiтникiв та службовцiв по дотриманню норм i правил протипожежного захисту; утримання територii, будинкiв i помешкань, опалення, освiтлення й експлуатацii електроприладiв, а також мiри протипожежноi безпеки при збереженнi й обертаннi з окремими товарами.

Вiдповiдно до правил на усiх великих пiдприiмствах i оптових базах повиннi створюватися спецiальнi служби по протипожежному захисту.

Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро пожежну безпекуВ» забезпечення безпеки пiдприiмств, установ покладено на керiвникiв або уповноважених ними осiб. Обов'язки власникiв пiдприiмств або уповноважених ними осiб, а також орендарiв щодо забезпечення пожежноi безпеки обумовлено статтею 5 Закону Украiни ВлПро пожежну безпекуВ». Згiдно з цим законом вони зобов'язанi:

1. Розробляти комплекс заходiв щодо забезпечення пожежноi безпеки.

2. Вiдповiдно до нормативних актiв з пожежноi безпеки розробляти i затверджувати положення, iнструкцii, iншi нормативнi акти, що дiють в межах пiдприiмства, здiйснювати контроль за iх виконанням.

3. Органiзовувати навчання працiвникiв щодо пожежноi безпеки.

4. Утримувати у справному станi засоби протипожежного захисту i зв'язку, пожежну технiку, обладнання та iнвентар, не використовувати його не за призначенням.

5. Проводити службове розслiдування випадкiв пожеж.

Посадовi та фiзичнi особи, що виннi у порушеннi цих правил, несуть адмiнiстративну, кримiнальну чи iншу вiдповiдальнiсть вiдповiдно до чинного законодавства.

У навчальних закладах та установах МВС слiд органiзувати вивчення всiма працiвниками правил пожежноi безпеки i дiй на випадок виникнення пожежi. Осiб, якi не пройшли iнструктаж з пожежноi безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працiвник зобов'язаний виконувати цi вимоги, а також вживати заходiв щодо усунення порушень правил пожежноi безпеки, лiквiдацii пожеж i загорянь.

Пожежна безпека тАУ стан об'iкта, при якому з регламентованою ймовiрнiстю виключаiться можливiсть виникнення та розвиток пожежi i впливу на людей небезпечних факторiв, а також забезпечуiться захист матерiальних цiнностей.

Загальнi вимоги пожежноi безпеки:

тАУ Кожний працiвник повинен знати мiсце розташування первинних засобiв пожежогасiння i вмiти ними користуватися, працiвники повиннi знати правила поведiнки при пожежi, шляхи евакуацii.

тАУ Легкозаймистi та горючi рiдини дозволяiться зберiгати у спецiально вiдведених мiсцях, у межах iх потреби вiдповiдно до норм.

тАУ Мастильнi матерiали, легкозаймистi та горючi рiдини повиннi зберiгатися окремо вiд iнших матерiалiв i речовин, у спецiальних iмкостях.

тАУ Забороняiться розкидати пожежонебезпечнi матерiали. Пiсля використання iх треба вимести з примiщення у спецiально вiдведене мiсце. Не захаращувати ними пiдвальнi або горищнi примiщення.

тАУ У разi виникнення пожежi працiвники повиннi негайно повiдомити про це пожежну охорону телефоном 01 та керiвництву розпочати лiквiдацiю пожежi всiма наявними засобами.

Правила поведiнки i заходи безпеки при виникненнi пожеж i такими.

Головна небезпека, вiд якоi гинуть люди на пожежi, тАУ це дим i гаряче повiтря, тому у задимленому примiщеннi дихати треба тiльки через мокру щiльну тканину. У задимленому примiщеннi слiд пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи з примiщення, де виникла пожежа, потрiбно зачинити щiльно дверi, щоб полум'я залишити без кисню. Якщо дим у пiд'iздi (коридорi), треба передусiм вияснити, що трапилось, а потiм якнайшвидше залишити примiщення через основнi та запаснi виходи. З другого-третього поверхiв можна спуститися на зв'язаних простирадлах або кабелях, якщо i небезпека для життя.

При виникненнi пожежi вже на першiй стадii видiляiться теплота, токсичнi продукти згоряння, можливi обвалення конструкцiй. Тому слiд враховувати необхiднiсть евакуацii людей у визначенi строки. Показником ефективностi процесу евакуацii i час, протягом якого люди можуть при необхiдностi залишити окремi примiщення i будинок загалом. Безпека евакуацii досягаiться тодi, коли тривалiсть евакуацii людей з окремих примiщень i будинку в цiлому менша критичноi тривалостi пожежi, i становить небезпеку для людини. Критичною тривалiстю пожежi вважаiться час досягнення при пожежi небезпечних для людин температури i зменшення вмiсту кисню у повiтрi. Не вважаються евакуацiйними виходи, що пов'язанi з механiчним приводом (лiфти, ескалатори), сходи, якi не розташованi у сходових клiтках. Евакуацiйних виходiв з примiщень кожного поверху маi бути не менше двох. Мiнiмальна ширина шляхiв евакуацii тАУ не менше 1 м, дверей тАУ 0,8 м. Дверi на шляхах евакуацii мають вiдчинятися у напрямку виходу зi споруди. У кожному примiщеннi (поверху) слiд вивiсити план евакуацii людей матерiальних цiнностей

Для гасiння пожеж застосовують також водянi розчини двовуглекислоi i вуглекислоi соди, повареноi солi, глауберовой солi, хлористого амонiю, брометилу й iн. Водянi розчини солей мають вогнегасну дiю: випадаючи з розчину, вони утворять на поверхнi речовини, що горить, iзолюючi плiвки i при цьому видiляють iнертнi вогнегаснi гази.

Широке поширення для гасiння пожеж усiх видiв нафтопродуктiв i iнших пальних речовин одержали вогнегаснi речовини на основi галлоiдированих вуглеводнiв (бромистого етилу, тетрафтордиброметана).


Висновки

Пожежна безпека тАФ стан обтАЩiкта, при якому з регламентованою ймовiрнiстю виключаiться можливiсть виникнення та розвиток пожежi i впливу на людей ii небезпечних факторiв, а також забезпечуiться захист матерiальних цiнностей.

Небезпечними факторами пожежi i вибуху, якi можуть призвести до травми, отруiння, загибелi або матерiальних збиткiв i вiдкритий вогонь, iскри, пiдвищена температура, токсичнi продукти горiння, дим, низький вмiст кисню, обвалення будинкiв i споруд.

За стан пожежноi безпеки на пiдприiмствi вiдповiдають ii керiвники, начальники цехiв, майстри та iншi керiвники.


Список використаних джерел

1. Безпека життiдiяльностi: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти Украiни РЖ-РЖV рiвнiв акредитацii /За ред. РД.П.Желiбо i В.М.Пiчi. тАУ Киiв: "Каравелла", Львiв: "Новий свiт-2000", 2001. тАУ С.190-191.

2. Закон Украiни "Про пожежну безпеку" вiд 17 грудня 1993 року.

3. Лапiн В.М. Безпека життiдiяльностi людини: Навч. посiб. тАУ 5-те вид., стереотип. тАУ Л.: Львiв банк iн-т НБУ; Т-во "Знання", КОО, 2002. тАУ 185 с.

4. Статут патрульно-постовоi служби мiлiцii Украiни /Вiдп. редактор начальник ГУАСМ МВС Украiни, генерал-майор мiлiцii М.В.Корнiiнко. тАУ К.: Друкарня МВС Украiни, 1995. тАУ 226 с.

Вместе с этим смотрят:


Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря


Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством


Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"


Аттестация рабочего места на предприятии


Безопасность взрывных работ