Поняття, предмет та значення охорони працi
Навчальна дисциплiна Охорона працi
РЕФЕРАТ
на тему:
Поняття, предмет та значення охорони працi
План
ВСТУП
1. Генезис та поняття охорони працi як навчальноi дисциплiни
2. Соцiально-економiчне значення охорони працi
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ВСТУП
Предмет тАЮОснови охорони працiтАЭ це комплексна соцiальнотАУтехнiчна дисциплiна. Вона мiстить у собi такi основнi вiдгалуження: санiтарiя та гiгiiна працi, технiка безпека, законодавство у сферi охорони працi.
Адже, трудова дiяльнiсть i найважливiшою формою взаiмодii людини з навколишнiм середовищем, яка реалiзуiться у планомiрному процесi працi.
Праця тАУ це заздалегiдь осмислений процес свiдомоi дiяльностi людини з урахуванням ii досвiду, матерiальних i духовних потреб. У працi виявляються основнi птАЩять поведiнкових мотивiв: вигода, безпека, зручнiсть, задоволенiсть i нiвелювання в трудовому колективi.
Отже ця тема i дуже актуальною, для працiвникiв, якi виконують своi функцiональнi обовтАЩязки, щодо фiзiологiчних та психологiчних умов працi. Зазначенi аспекти лекцii в подальшому повиннi формувати почуття дбайливого ставлення до свого життя i здоровтАЩя як найвищоi соцiальноi цiнностi.
1. Генезис та поняття охорони працi як навчальноi дисциплiни
Проблема гарантування безпеки працi хвилювала людство з найдавнiших часiв. Тому у своiму розвитку охорона працi пройшла великий iсторичний шлях, хоча iнтенсивного розвитку набула з початком машинного виробництва, яке поруч iз полегшенням працi, пiдвищенням ii продуктивностi несло в собi небезпеку для життя здоровтАЩя працюючих.
До нас дiйшли працi великих вчених стародавностi Гiппократа (460-377 рр. до н.е.), Аристотеля (384-322 рр. до н.е.) та iнших, у яких мова йде про безпечнi умови працi.
У Середнi вiки та добу Вiдродження питаннями захисту життя i здоров'я людей займалися такi вченi як, наприклад, аль-Хайсам (Альхазен, 965-1039 рр, тАУ вплив освiтлення на людину); Парацельс (1493-1541 рр, тАУ медичнi дослiдження); чесько-нiмецький лiкар i металург Агрикола (1494-1555 рр. тАУ питання охорони працi в роботi "Про гiрничу справу") та iн.
У Росii основоположником науки Нового часу про безпеку працi можна вважати Михайла Ломоносова (1711-1765). У його роботах знайшли вiдображення питання безпеки в гiрничiй справi, розробки блискавкозахисту будинкiв i споруд.
У XIX ст. у зв'язку з бурхливим розвитком промисловостi проблемами безпеки працi зацiкавилися багато вчених. Були зробленi значнi кроки у вивченнi фiзiологii, психологii, впливi на органiзм людини рiзних шкiдливих i небезпечних факторiв. Значних успiхiв досягла медицина в боротьбi з хворобами i професiйними захворюваннями.
З початку XX ст. з'явилася така наука, як технiка безпеки. У 1903 р. вперше у свiтi було введено курс технiки безпеки в Петербурзькому унiверситетi. Проблемами безпеки й охорони працi займалися такi помiтнi науковцi, як: В.Л. Кирличов (1845-1913) тАУ перший ректор Харкiвського полiтехнiчного iнституту, який вперше увiв курс "Технiка безпеки"; М.РЖ. Сiченов (1829-1905) тАУ фiзiолог, розробив критерiй тривалостi робочого дня, розкрив роль нервовоi системи в трудовому процесi; Ф.Ф. Ерiсман (1842-1915) тАУ професор МДУ, який розробляв питання гiгiiни фiзичноi та розумовоi працi; А.А. Пресе (1857-1930) тАУ росiйський вчений, професор, автор першоi капiтальноi працi в трьох томах з питань технiки безпеки, у якiй далеко випередив тогочаснi роботи закордонних авторiв у цiй сферi.
Бурхливий розвиток промисловостi у другiй половинi XX ст. сприяв ще бiльшому пiдвищенню уваги до питань охорони працi. Особливо це стосуiться радянських вчених, самий перелiк iмен яких зайняв би багато мiсця. Серед цих iмен особливо помiтний внесок у науковi розробки проблематики охорони працi зробили Н.А. Вiгдорчик (1875-1955), В.А.Левицький (1867-1943), В.А. Легасов, Б.О. Патон, С.В. Белов, К.Н. Ткачук.
Поняття Влохорона працiВ» визначено статтею 1 Закону Украiни ВлПро охорону працiВ». Охорона працi тАУ це система правових соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв i засобiв, спрямованих на збереження здоровтАЩя i працездатностi людини в процесi працi. Дiя закону поширюiться на всi пiдприiмства, установи i органiзацii незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi, на усiх громадян, якi працюють, а також залученi до працi на цих пiдприiмствах.
РЖноземнi громадяни i особи без громадянства, якi працюють на пiдприiмствах, розташованих на територii Украiни, мають такi ж права на охорону працi, як i громадяни Украiни.
Предмет "Основи охорони працi"тАУ це комплексна соцiально-технiчна дисциплiна, яка мiстить у собi такi основнi вiдгалуження, як санiтарiя та гiгiiна працi, технiка безпеки, законодавство у сферi охорони працi. Головним завданням вивчення курсу ВлОснови охорони працiВ» i формування в майбутнiх юристiв знань i навичок з безпеки працi, вiдповiдального ставлення до збереження життя i здоровтАЩя особистого та працюючих поруч у рiзних умовах оперативних обставин.
Навчальний курс з основ охорони працi даi загальнi науковi основи дисциплiни, якi можуть по-рiзному видозмiнюватися залежно вiд спецiалiзацii. Конкретнi питання технiки безпеки, санiтарii та гiгiiни працi, пожежноi профiлактики та профiлактики вибухiв, що стосуються окремих видiв машин, устаткування, транспортних засобiв, технологiчних процесiв, видiв робiт, будинкiв i споруд, розглядаються у вiдповiдних спецiальних курсах.
Значення охорони працi.Верховна Рада Украiни 14 жовтня 1992 року № 2694 тАУ XII прийняла Закон ВлПро охорону працiВ» в новiй редакцii, який маi велике соцiально-економiчне значення, оскiльки стосуiться життiвих iнтересiв всiх працюючих, мiльйонiв громадян Украiни. Нова редакцiя Закону приведена у вiдповiднiсть до Конституцii Украiни та адаптована до вимог мiжнародного i iвропейського законодавства. Адже тiльки там, де роботодавцi турбуються про виробничу безпеку, створюють сприятливi умови роботи, турбуються про охорону життя i здоровтАЩя своiх спiвробiтникiв, люди безпечно i належним чином можуть виконувати своi безпосереднi обовтАЩязки.
Соцiальне значення охорони працi проявляiться у зростаннi якостi та продуктивностi працi, збереження трудових ресурсiв i пiдвищеннi соцiально-економiчних показникiв обтАЩiкта. Пiдвищення соцiально-економiчних показникiв обтАЩiкта вiдбуваiться за рахунок покращення якостi та продуктивностi працi, збереження трудових ресурсiв та iх складових компонентiв.
Зростання якостi та продуктивностi працi вiдбуваiться за рахунок пiдвищення фонду робочого часу: 1) скорочення внутрiшнiх змiнних простоiв шляхом зниження кiлькостi або лiквiдацii мiкротравм, обумовлених несприятливими умовами працi; 2) запобiгання передчасному стомленню за рахунок оптимiзацii умов працi, режимiв працi i вiдпочинку та iнших заходiв, якi сприяють пiдвищенню ефективностi використання робочого часу.
Збереження трудових ресурсiв вiдбуваiться за рахунок покращення стану здоровтАЩя i пiдвищення середньоi тривалостi життя в результатi покращення умов працi, що супроводжуiться високою трудовою активнiстю i пiдвищенням виробничого стажу. Знижуiться напруження в колективi, покращуються взаiмовiдносини мiж спiвробiтниками. Пiдвищуiться професiйний рiвень за рахунок зростання квалiфiкацii i майстерностi.
Економiчне значення охорони працi визначаiться ефективнiстю заходiв, що полiпшують умови працi та пiдвищують ii безпеку, i оцiнюiться за результатами, якi отримують при змiнi соцiальних показникiв. Запровадження в Украiнi принципiв ринковоi економiки потребуi отримання прибуткiв вiд будь-якоi дiяльностi. Зменшення коштiв на витрати вiд травматизму та професiйних захворювань у пiдроздiлах МВС i суттiвим резервом у заощадженнi державних коштiв. На сьогоднi кошти, призначеннi для полiпшення умов працi та пiдвищення ii безпеки. не скуповують себе. У зв'язку з цим держава витрачаi значнi кошти на пiльги, компенсацii та вiдшкодування наслiдкiв несприятливих умов працi. Основнi кошти на охорону працi складають витрати на загальне полiпшення умов працi, попередження нещасних випадкiв i професiйних захворювань та на запобiгання загальних захворювань.
Так, наприклад, пiдвищення температури повiтря на 1В°С вище норми комфортних умов супроводжуiться збiльшенням витрат робочого часу у середньому на 4,1 робочих дня в розрахунку на 100 працюючих, а перевищення рiвня шуму на робочих мiсцях на 10-20 дБ пiдвищуi загрозу частковоi втрати працездатностi в середньому на 2,7 робочих дня на 100 працюючих. При комплекснiй дii на людину кiлькох шкiдливих факторiв втрати робочого часу можуть сягати 20-40% вiд загального робочого часу за рахунок зниження працездатностi. Вiдомо, що 25-30% загальних захворювань людей пов'язанi з несприятливими умовами працi.
З метою економii витрат на пiльги та компенсацii необхiдно чiтко дотримуватися санiтарно-гiгiiнiчних вимог, правил технiки безпеки та iнших вимог з охорони працi на робочих мiсцях. Збiльшення фонду робочого часу досягаiться за рахунок скорочення витрат часу внаслiдок виробничого травматизму або неявки на роботу. Усе це дозволяi говорити про необхiднiсть наукового управлiння охороною працi.
У цiлому соцiально-економiчне значення охорони працi полягаi у:
тАУ реалiзацii конституцiйного права громадян на охорону власного життя i здоров'я в процесi трудовоi дiяльностi;
тАУ регулюваннi за участю вiдповiдних державних органiв вiдносин мiж власником пiдприiмства, установи i органiзацii та працiвником з питань безпеки, гiгiiни працi й виробничого середовища;
тАУ встановленнi iдиного порядку органiзацii охорони працi в Украiнi;
тАУ наданнi права працiвниковi вiдмовитися вiд дорученоi роботи, якщо створилася виробнича ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, якi його оточують, або навколишнього середовища;
тАУ зберiганнi середнього заробiтку за перiод простою не з вини працiвника;
тАУ переведеннi працiвника за його згодою на легшу роботу вiдповiдно до медичного висновку i стану здоров'я;
тАУ обов'язковому соцiальному страхуваннi власником усiх працiвникiв вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань;
тАУ виплатi сум на надання одноразовоi допомоги, що належать потерпiлому працiвниковi за перiод його тимчасовоi непрацездатностi;
тАУ наданнi працiвникам пiльг i компенсацiй за важкi та шкiВндливi умови працi;
тАУ забезпеченнi працiвникiв спецодягом та iншими засобами iндивiдуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами;
тАУ вiдшкодуваннi власником моральноi шкоди, заподiяноi працiвниковi;
тАУ забезпеченнi комплексного розв'язання завдань охорони працi жiнок, неповнолiтнiх та iнвалiдiв.
Охорона працi як галузь регламентуi основнi положення щодо реалiзацii конституцiйного права громадян на охорону iх життя i здоров'я в процесi трудовоi дiяльностi, регулюi за участю вiдповiдних державних органiв вiдносини мiж власником пiдприiмства, установи i органiзацii або уповноваженим ним органом (далi тАУ власник) i працiвником з питань безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища i встановлюi iдиний порядок органiзацii охорони працi в Украiнi.
Основним законом, що гарантуi право громадян на безпечнi та шкiдливi умови працi, i Конституцiя Украiни, де проголошено, що громадяни Украiни мають право на працю, яку вони вiльно вибирають або на яку погоджуються.
Мiжпредметнi звтАЩязки: питання курсу ВлОснови охорона працiВ» органiчно повтАЩязанi з такими курсами, як ВлБезпека життiдiяльностiВ», трудове, цивiльне, кримiнальне, адмiнiстративне право та iншi. Дисциплiна "Охорона працi" органiчно пов'язана з багатьма питаннями дисциплiн тАЬФiзiологiятАЭ, тАЬГiгiiна людинитАЭ, тАЬЕргономiкатАЭ, тАЬПсихологiятАЭ, тАЬФiзикатАЭ, тАЬХiмiятАЭ, тАЬЕкологiчне правотАЭ, тАЬСпецiальна технiкатАЭ, тАЬТактико-спецiальна пiдготовкатАЭ, тАЬЦивiльна оборонатАЭ та тАЬМедична допомогатАЭ.
Виходячи з вищесказаного працiвники юристи повиннi знати:
1. законодавчi акти, правила, положення в областi охорони працi;
2. перелiк небезпечних i шкiдливих факторiв i iхня небезпека для людини;
3. про основнi напрямки зниження травматизму i загибелi людей при виконаннi службових обовтАЩязкiв.
Студенти iнституту пiсля вивчення курсу ВлОснови охорони працiВ» повиннi отримати знання щодо нормативнотАУправових питань законодавства з охорони працi, виробничоi санiтарii, електробезпеки, гiгiiни працi, способiв надання першоi допомоги потерпiлим при нещасних випадках, аварiях. Вони повиннi вмiти:
В· користуватися правилами з технiки безпеки (ТБ), проводити iнструктаж з питань охорони працi, повтАЩязаних з роботою у шкiдливих у небезпечних умовах;
В· оцiнювати обставини i приймати рiшення щодо попередження вибухонебезпечних виробництв;
В· правильно дiяти у разi виникнення пожежi;
В· користуватися первинними засобами пожежогасiння, пожежним iнвентарем та пожежним iнструментом;
В· запобiгати виникнення вибухiв, проводити профiлактику вибухiв;
В· умiти правильно дiяти у разi ураження пiдлеглих та iнших осiб електричним струмом;
В· надавати першу допомогу потерпiлим при нещасних випадках;
В· умiти попередити ураження особового окладу шкiдливими виробничими чинниками та знати засоби захисту вiд них;
В· правильно дiяти пiд час виконання службових обовтАЩязкiв та у випадках загрози життю та здоровтАЩю вiд злочинних елементiв.
2. Соцiально-економiчне значення охорони працi
охорона праця навчальний дисциплiна
Науково-технiчний прогрес поряд iз благами принiс людству на жаль, i численнi лиха. Людина тАУ творець науково-технiчного прогресу тАУ стала його заручником.
За даними Мiжнародноi органiзацii працi (МОП) щорiчно у результатi нещасних випадкiв на виробництвi i вiд професiйних захворювань у свiтi помирають майже 2 мiльйони чоловiк. Ще бiля 270 мiльйонiв чоловiк отримують травми у результатi нещасних випадкiв на виробництвi. При цьому зареiстровано бiля 160 мiльйонiв людей, що страждають професiйними захворюваннями. Функцii Мiжнародноi органiзацii працi передбачають збiр i розповсюдження iнформацii з усiх питань, що стосуються мiжнародного регулювання умов працi i виробництва.
Проблема створення безпечних i нешкiдливих умов працi в Украiнi iснувала завжди, несприятлива економiчна ситуацiя для зниження рiвня травматизму i загибелi людей iснуi й зараз. На засiданнях Нацiональноi ради з питань безпечноi життiдiяльностi населення неодноразово вiдзначалися незадовiльне становище в галузi гарантування безпеки працi i високий рiвень травматизму в краiнi. Про це свiдчить статистика нещасних випадкiв. Так, ще 15 рокiв назад щорiчно в Украiнi на виробництвi травмувалося бiля 125 тисяч чол. (це приблизно одна людина на двi тисячi громадян Украiни), що в декiлька разiв бiльше, нiж в 2005 роцi (бiльше 21 тисячi); з них близько 3 тисячi гинуло (1 тисяча тАУ протягом 2005 року), бiля 5-6 тисяч тАУ щорiчно отримують професiйнi захворювання.
В Украiнi вiд травм кожнi двадцять годин вмираi одна особа, а самi травмування вiдбуваються кожнi десять хвилин.
Тим не менше, справжнiй стан охорони працi i рiвень виробничого травматизму на той час замовчувався. Це не тiльки породжувало безвiдповiдальнiсть керiвникiв всiх рiвнiв вiдносно пiдвищення безпеки працi, але i шкодило формуванню свiдомого ставленню людей до особистоi безпеки оточуючих.
Зараз на пiдприiмствах у шкiдливих умовах працюi бiльше 5 млн. чол., у тому числi 1,8 млн. жiнок. На 01.01.2000 р. на облiку в Украiнi було 250 900 iнвалiдiв внаслiдок профзахворювань та трудових ушкоджень.
Бiля 1,8 мiльярда гривень витрачаiться на вiдшкодування збиткiв, медичну, професiйну i соцiальну реабiлiтацiю людей, котрi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi, i на лiкування людей, котрi страждають на професiйнi захворювання. Ще 1,3 мiльярда гривень затрачаiться керiвниками пiдприiмств на виплати компенсацiй працiвникам за працю у тяжких i шкiдливих умовах.
В Украiнi рiвень ризику загибелi i травматизму на виробництвi у розрахунку на 100 тисяч працiвникiв у порiвняннi з Японiiю тАУ вище у 3 рази, у порiвняннi з Нiмеччиною тАУ в 2 рази. На сьогоднi ймовiрнiсть травматизму та професiйних захворювань в Украiнi у 5-8 разiв вище, нiж в iнших промислово розвинутих краiнах РДС.
З набуттям незалежностi Украiна одна з перших серед республiк колишнього СРСР в 1992 роцi 14 жовтня прийняла Закон "Про охорону працi", який маi велике соцiально-економiчне значення, оскiльки стосуiться iнтересiв усiх працездатних громадян Украiни. Закон i вiдповiднi пiдзаконнi акти зорiiнтованi на основнi вимоги мiжнародних органiзацiй зокрема конвенцii i Мiжнародноi органiзацii працi (МОП), та ринковi перетворення, що почались у суспiльствi.
Зараз можна сказати, що закон працюi i захищаi iнтереси людей працi. Якщо в 1992 роцi в Украiнi загальна кiлькiсть травмованих на виробництвi складало 124 971 чоловiк, то в 2005 роцi воно знизилось до 21 тисячi осiб, кiлькiсть загиблих вiдповiдно зменшилось з 2691 до 1284 осiб.
На Херсонщинi рiвень виробничого травматизму у порiвняннi з 1992 роком знизився в 4 рази тАУ з 2572 до 457 осiб.
Хоча в 2002 роцi в Херсонськiй областi вiдбулося зниження кiлькостi нещасних випадкiв виробничого травматизму, суттiвого покращення стану безпеки працi не вiдбулося. Допущений рiст смертельного травматизму в Херсонi, Верхньорогачицькому, Горностаiвському, Каховському i РЖванiвському районах. Процес реформування агропромислового комплексу супроводжуiться, на жаль, високим рiвнем травматизму. На пiдприiмствах i в господарствах галузi вiдбулося 252 нещасних випадки, в тому числi 13 тАУ зi смертельним наслiдком. Високим залишаiться рiвень травматизму в енергетицi, будiвництвi, машинобудуваннi i звтАЩязку.
На сьогоднiшнiй час йде реалiзацiя Нацiональноi, галузевих i iнших програм з охорони працi, розроблених до 2005 року. З виходом Закону "Про охорону працi" почали функцiонувати служби охорони працi в обласних, районних i мiських органах державноi виконавчоi влади, котрi у межах своii територii забезпечують реалiзацiю державноi полiтики в галузi охорони працi.
Особливу увагу викликаi питання техногенноi безпеки пiдприiмств пiдвищеного професiйного ризику, повтАЩязаного iз виробництвом, переробкою i зберiганням високотоксичних вибухо-пожежних речовин. Для визначення критерiiв небезпечностi таких пiдприiмств, попередження техногенних аварiй i катастроф в 2001 роцi прийнятий Закон Украiни "Про обтАЩiкти пiдвищеноi небезпеки". Для визначення небезпеки i рiвня риску проводиться iдентифiкацiя обтАЩiктiв пiдвищеноi небезпеки.
Тiльки в нешкiдливих i безпечних умовах виробництва людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхiдний матерiальний потенцiал суспiльства. Не випадково Мiжнародною органiзацiiю працi обтАЩявлено щорiчне проведення Всесвiтнього дня охорони працi (28 квiтня). За iнiцiативою Сполучених штатiв Америки i Канади 28 квiтня був вибраний Днем ПамтАЩятi загиблих на виробництвi. Пiзнiше вiн став називатися Всесвiтнього дня охорони працi, а тиждень напередоднi тАУ став Тижнем охорони працi. Всi заходи, що плануються протягом Тижня охорони працi вiдбуваються з участю Держнаглядохорони працi, федерацii профспiлок, Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань, зокрема: 1) широкомасштабнi iнформацiйнi кампанii, якi дозволяють привернути увагу громадськостi до питань виробничоi безпеки; 2) оргкомiтет в кожному регiонi закликаi керiвникiв пiдприiмств, профспiлкових органiзацiй, органiв виконавчоi влади пiдтримувати iнiцiативу шляхом проведення комплексу заходiв для попередження нещасних випадкiв на виробництвi, пiдвищення рiвня безпеки i умов працi людей. Спектр заходiв достатньо широкий: вiд проведення круглих столiв i семiнарiв до надання додатковоi матерiальноi допомоги сiмтАЩям, що потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi.
Враховуючи виключну актуальнiсть вирiшення проблем промисловоi безпеки в Украiнi на нацiональному i регiональному рiвнях проводяться тижнi "Сприяння культурi виробничоi безпеки".
Висновок
Таким чином, охорона працi тАУ це система законодавчих актiв, соцiальнотАУекономiчних, органiзацiйних, технiчних i лiкувальнотАУпрофiлактичних заходiв i засобiв, що гарантують безпеку, збереження здоровтАЩя i працездатностi людини в процесi працi.
Предмет тАЮОснови охорони працiтАЭ тАУ комплексна соцiальнотАУтехнiчна дисциплiна. Вона мiстить у собi такi основнi вiдгалуження: санiтарiя та гiгiiна працi, технiка безпеки, законодавство у сферi охорони працi.
Список використаних джерел
Нормативнi акти
1. Конституцiя Украiни 254к/96-ВР вiд 1996.06.28 // Вiдомостi Верховноi Ради Украiни, 1996, N 30 (23.07.96), ст. 141
2. Закон Украiни "Про охорону працi" № 2694-XII. вiд 1992.10.14 // Вiдомостi Верховноi Ради Украiни, 1992, N 49 (08.12.92), ст. 668.
3. Закон Украiни "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" №1105-XIV. вiд 23.09.1999р. // Вiдомостi Верховноi Ради Украiни, 1999, N 46-47 (26.11.99), ст. 403.
4. Закон ВР УРСР "Про мiлiцiю" № 565-XII вiд 20 грудня 1990 року (iз змiнами та доповненнями). тАУ К.: Парламентське видавництво, 2002. тАУ 26 с.
5. Кодекс законiв про працю Украiни №149 вiд 10.12. 1971р. // Система iнформацiйнотАУправового забезпечення ЛРЖГА: ЗАКОН, " onclick="return false">
6. Постанова КМ Украiни "Про заходи щодо виконання Закону Украiни "Про охорону працi" № 64. вiд 1993.01.27 р. // Урядовий кур'iр, 1993, 02, 04.02.93 N 17 тАУ 18
7. Типове положення про комiсiю з питань охорони працi пiдприiмства: Наказ Держнаглядохоронпрацi вiд 03.08.93, №72: Зареiстровано Мiнюстом Украiни вiд 30.09.93, №141: Наказ МВС Украiни вiд 29.04.94, №230.
8. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi. Затверджено наказом Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. № 135 // Бюлетень законодавства i юридичноi практики Украiни - №12: охорона працi в Украiнi. /Вiдп. Шеф-редактор В.С. Ковальський. тАУ К.: Юрiнком РЖнтер, 1999. тАУ 400 с.
9. Положення Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною працi "Про затвердження Типового положення про кабiнет охорони працi" № 191. вiд 18.07.1997р. // Офiцiйний вiсник Украiни, 1997, число 42 (30.10.97), №с.
10. Постанова КМ Украiни "Про затвердження складу Нацiональноi ради з питань безпечноi життiдiяльностi населення" № 1691 вiд 29.10. 2003р. // Офiцiйний вiсник Украiни, 2003, N 45 (21.11.2003), ст. 2350
11. Постанова КМ Украiни "Про Положення про розслiдування та облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях" № 623 вiд 10.08. 1993р. // Зiбрання постанов Уряду Украiни, 1994, N 1, ст. 1
12. Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни "Про внесення змiн до постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди" №11 вiд 30.09.1994р. // Система iнформацiйнотАУправового забезпечення ЛРЖГА: ЗАКОН, " onclick="return false">
13. Типове положення про комiсiю з питань охорони працi пiдприiмства: Наказ Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною працi вiд 3 серпня 1993 року №72: Зареiстровано Мiнiстерством юстицii Украiни вiд 30 вересня №141 // Система iнформацiйнотАУправового забезпечення ЛРЖГА: ЗАКОН, " onclick="return false">
14. Положення Державного комiтету Украiни з нагляду за охороною працi "Про затвердження Типового положення про службу охорони працi" № 255 вiд 15.11.2004р. // Офiцiйний вiсник Украiни, 2004, N 48 (17.12.2004), ст. 191
15. Наказ Державного комiтету Украiни по нагляду за охороною працi
"Про затвердження змiн i доповнень до Типового положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi" № 109 вiд 23.04. 1997р. // Офiцiйний вiсник Украiни, 1997, число 21, №с. 153
16. Наказ Мiнiстерства освiти i науки. "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання i перевiрки знань з питань охорони працi в закладах, установах, органiзацiях, пiдприiмствах, пiдпорядкованих Мiнiстерству освiти i науки Украiни" № 304 18.04. 2006р. // Офiцiйний вiсник Украiни, 2006, N 28 (26.07.2006), ст. 246
Юридична лiтература
1. Бандурка О.М. та iн. Охорона працi в дiяльностi ОВС Украiни: Пiдручник. тАУ Харкiв: Вид-во Нацiон. ун-ту внутр. справ, 2003. тАУ С.37-92.
2. Охорона працi: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв /За ред. Геврика РД.О. тАУ Львiв, 2000. тАУ 280 с.
3. Безпека життiдiяльностi людини: Навчальний посiбник. тАУ 5-те видання, стереотип. тАУ Л.: Львiв. банк. iн-т, 2000. тАУ 216 с.
4. Кодекс Законiв про працю з постатейними матерiалами (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду Украiни на 1 серпня 2000 р.) /Вiдп. редактор О.П. Товстенко. тАУ К.: Юрiнком РЖнтер, 2000. тАУ 1024 с. (Гл.ХРЖ. тАУ С.59-65).
Вместе с этим смотрят:
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"
Аттестация рабочего места на предприятии
Безопасность взрывных работ