Вербальнi характеристики концептiв "good" and "evil"

Дипломна робота

Вербальнi характеристики концептiв "good" and "evil"

Змiст

Вступ

1. Особливостi мовноi концептуалiзацii свiту

1.1 Мовна та концептуальна картина свiту

1.2 Концепт як одиниця iнформацii про свiт

1.3 Морально-оцiннi категорii ВлдоброВ» i ВлзлоВ» як предмет лiнгвокогнiтивного вивчення

2. Концепти ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в англiйськiй (американський варiант) мовнiй картинi свiту (у порiвняннi з украiнською)

2.1 Асоцiативний експеримент як ефективний метод дослiдження

змiсту концепту та його структури

2.2 Структура концептiв ВлgoodВ»/ ВлдоброВ»

2.3 Структура концептiв ВлevilВ»/ ВлзлоВ»

2.4 Моделювання концепту

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

мова концепт good evil добро зло

Вступ

В основi вивчення будь-якого предмету або явища знаходиться певна парадигма, яка визначаi науковий напрям дослiдження. Змiна науковоi парадигми сучасноi лiнгвiстики в бiк антропоцентризму призвела до появи дослiджень, якi реалiзуються на стику з iншими дисциплiнами.

Дана наукова робота виконана в руслi мiждисциплiнарного пiдходу на основi досягнень сучасноi лiнгвiстики, психолiнгвiстики, когнiтивноi лiнгвiстики, лiнгвокультурологii. У дослiдженнi розглядаються вербалiзованi асоцiативнi реакцii як мовнi форми вiдображення знань у людськiй свiдомостi. Звернення до мови на сьогоднiшнiй день i найлегшим способом доступу до людськоi свiдомостi, вивчення якоi допомагаi зтАЩясувати особливостi свiтогляду певноi етнiчноi групи.

Одним iз основних принципiв когнiтивного пiдходу до вивчення мовного матерiалу в цiлому i думка про те, що неможливо вивчати мову у вiдривi вiд когнiтивноi дiяльностi, памтАЩятi, уваги, соцiальних звтАЩязкiв особистостi та iнших аспектiв досвiду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та iн.).

Представники когнiтивноi лiнгвiстики вважають, що кожна мова еквiвалентна певнiй системi концептiв, за допомогою якоi носii мови сприймають, структурують, класифiкують та iнтерпретують iнформативний потiк, який надходить iз навколишнього свiту.

Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнiтивноi лiнгвiстики i концепт тАУ категорiя ментальна, що даi простiр для ii тлумачень (Попова, Стернiн). У нашому дослiдженнi, слiдом за представниками когнiтивноi лiнгвiстики (О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернiн), пiд концептом розумiiться одиниця оперативноi свiдомостi, яка вiдбиваi змiст отриманих знань, досвiду, результатiв усiii людськоi дiяльностi та результатiв пiзнання нею навколишнього свiту у виглядi певних одиниць тАУ тАЬквантiвтАЭ знання. Головна роль, яку вiдiграють концепти у мисленнi, тАУ це категоризацiя, тАЬважливий спосiб упорядкування iнформацii, яку отримуi людинатАЭ[19, 57]. У нашому дослiдженнi сукупнiсть вище наведених принципiв являi собою когнiтивний пiдхiд до вивчення мовних форм вiдображення знання. Проблема вивчення структури та змiсту концепту через мовну репрезентацiю специфiчних для певного мовного колективу ознак концепту на сьогоднiшнiй день активно вивчаiться.

Наше наукове дослiдження являi собою опис структури та змiсту концептiв ВлдоброВ» та ВлзлоВ», обтАЩiктивованих в англiйськiй та украiнськiй мовах словами good and evil, добро та зло вiдповiдно, та зiставлення вербальних характеристик цих концептiв з метою виявлення спiльних та вiдмiнних рис у моделi концептiв, обумовлених специфiкою свiтогляду американцiв та украiнцiв, а також iх культурними вiдмiнностями.

Актуальнiсть теми. Актуальнiсть нашого дослiдження зумовлена потребою у всебiчному висвiтленнi ключових концептiв свiтовоi культури, до яких можна вiднести концепти ВлgoodВ» and ВлevilВ» в американському варiантi англiйськоi мови та ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в украiнськiй мовi, результати якого сприятимуть оптимiзацii мiжкультурного дiалогу.

Пiдвищений iнтерес до вивчення людини як мовноi особистостi став поштовхом до вивчення унiверсальних форм зберiгання знання, однiiю з яких i концепт. Дана робота актуальна тому, що у нiй аналiзуються репрезентанти ВлвiковiчнихВ» концептiв добро та зло, представленнi сучасними носiями англiйськоi та украiнськоi мов. Це дозволяi виявити деякi особливостi нацiонального менталiтету та моральнi установки рiзних лiнгвокультур.

Стан розробки проблеми. Дослiдники вiдзначають високий рiвень iнтересу до вивчення понять ВлдоброВ» i ВлзлоВ», про це свiдчать численнiсть iх iнтерпретацiй в рiзних науках. Разом з тим визнано й той факт, що ВлдоброВ» i ВлзлоВ» як феномени мовноi картини свiту певного народу на сьогоднi вивченi ще недостатньо. Крiм Лисицькоi О.П., питання мовноi репрезентацii добра дослiджували О.А. Егорова, А.Д. Шмельов, Л.В. Лотря, Ю.М.Караулов та А. Вежбицкая. Концепт зла в сучаснiй культурi дослiджував Федоров Ю.В. Однак дотеперiшнi дослiдження були обмеженi, як правило, аналiзом семантики окремих мовних репрезентантiв концепту та вивченням концептiв ВлдоброВ», ВлзлоВ» на матерiалi однiii мови. Постала потреба докладно розглянути мовно-когнiтивне представлення концептiв ВлдоброВ», ВлзлоВ» у зiставному аспектi.

Наукова новизна дослiдження визначаiться поставленою метою та обумовлена принципами когнiтивного пiдходу до опису мовноi семантики. В дослiдженнi аналiзуiться новий емпiричний матерiал, отриманий в ходi асоцiативного експерименту, вперше виявляються та аналiзуються вербальнi характеристики концептiвВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ». Опис структури концептiв ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в термiнах ядра, ближньоi та дальньоi периферii дозволив вперше виявити спiльне та вiдмiнне у розумiннi унiверсальних понять ВлдоброВ» i ВлзлоВ» носiями англiйськоi та украiнськоi мов. Реконструкцiя польовоi моделi концепту дозволила зробити висновок про пересувнi межи та про мiнливiсть ознак всерединi концепту. Це свiдчить про те, що концепт тАУ це ВлживеВ» утворення, яке постiйно розвиваiться та збагачуiться.

ОбтАЩiкт дослiдження. ОбтАЩiктом дослiдження виступають концепти ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ», як когнiтивнi структури та як унiверсалii людського мислення та, зокрема, як феномени нацiональноi картини носiiв англiйськоi та украiнськоi мов.

Предмет дослiдження. Предметом дослiдження виступають вербальнi характеристики концептiв ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ» .

Мета роботи. Метою роботи i опис структури i змiсту концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ» на основi мовних реакцiй реципiiнтiв тАУ носiiв англiйськоi та украiнськоi мов, отриманих пiд час проведення вiльного асоцiативного психолiнгвiстичного експерименту, та виявлення унiверсальних та специфiчних рис в моделi дослiджуваних концептiв як проявiв вiдмiнностей у менталiтетах американцiв i украiнцiв.

Мета передбачаi розвтАЩязання наступних завдань:

В· описати когнiтивну структуру знань, представлену морально-оцiнними категорiями ВлдоброВ» i ВлзлоВ»;

В· виявити експериментально мовнi засоби означення та вiдображення етичних уявлень представникiв двох лiнгвокультур, спiввiднесених з поняттями ВлдоброВ» i ВлзлоВ»;

В· проаналiзувати та описати структуру концептiв ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ» ;

В· видiлити на основi експериментально отриманих даних ядернi та периферiйнi ознаки концептiв ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ» ;

В· провести аналiз еквiвалентних концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ», вербалiзованих в англiйськiй та украiнськiй мовах словами good та evil, добро i зло; встановити iх асоцiативну вiдповiднiсть та розбiжностi;

В· встановити в рамках когнiтивного пiдходу специфiку мовних репрезентацiй обтАЩiктiв i феноменiв навколишнього свiту представниками рiзних лiнгвокультурних соцiумiв.

Методи дослiдження. При дослiдженнi концептiв ВлgoodВ» and ВлevilВ», ВлдоброВ» i ВлзлоВ» були використанi вiльний асоцiативний психолiнгвiстичний експеримент, описово-аналiтичний та зiставний методи.

Матерiалом для аналiзу обрано системнi засоби мовного вираження концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ»: лексеми i фразеологiчнi одиницi в англiйськiй та украiнськiй мовах. У дослiдженнi використано данi вiльного асоцiативного психолiнгвiстичного експерименту.

Теоретична цiннiсть роботи полягаi у подальшому розвитку загальних положень когнiтивноi лiнгвiстики, лiнгвокогнiтивного методу дослiджень, та iнтерпретацiйного аналiзу. Уперше багатограннi та складнi концепти ВлдоброВ» i ВлзлоВ» проаналiзовано з позицiй когнiтивноi семантики на матерiалi двох, неспорiднених мов, на базi даних вiльного асоцiативного психолiнгвiстичного експерименту.

Практичне значення отриманих результатiв дослiдження полягаi в тому, що вони можуть бути використанi в подальших наукових дослiдженнях концептiв, у тому числi повтАЩязаних з концептом ВлдоброВ» i ВлзлоВ» або подiбних до них будовою. Конкретнi результати дослiдження можуть знайти використання в курсах з когнiтивноi лiнгвiстики, етики, лiнгвокультурологii, в укладаннi iнтегральних, зiставних, мовно-культурних словникiв та словникiв концептiв, а також при укладаннi рекомендацiй щодо оптимiзацii мiж культурного спiлкування.

Обсяг i структура роботи. Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв та висновкiв (59с.), списку використаноi лiтератури (55 позицii на 5с.) та додаткiв (18с.) загальний обсяг роботи 82 сторiнки.

Перший роздiл ВлОсобливостi мовноi концептуалiзацii свiтуВ» присвячений дослiдженню проблеми концепту в когнiтивнiй лiнгвiстицi. У другому роздiлi ВлКонцепти ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в англiйськiй (американський варiант) мовнiй картинi свiту (у порiвняннi з украiнською)В» ми аналiзуiмо структуру та змiст концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в американськiй мовнiй картинi свiту у порiвняннi з iх еквiвалентами в украiнськiй мовнiй картинi свiту на основi експериментально отриманих даних, та моделюiмо концепт в термiнах ядра та периферii.

1. Особливостi мовноi концептуалiзацii свiту

1.1 Мовна та концептуальна картини свiту

Розширення меж лiнгвiстичноi науки вiдбулось завдяки залученню суспiльного контексту знань про внутрiшнiй свiт людини, центр лiнгвiстичних дослiджень, таким чином, зсунувся в сферу когнiтивних iнтересiв. Когнiтивний пiдхiд до вивчення мови полягаi на сьогоднiшнiй день у тому, що людина як носiй певного досвiду та знань вiдiграi важливу роль у формуваннi мовних значень. Саме аспект когнiцii, коли важливi структури знань обтАЩiктивованi в мовнiй формi, визначаi ряд завдань когнiтивноi лiнгвiстики, однiiю з яких i Влвивчення вiдображеноi в мовi системи знаньВ» [4, 3].

Мова тАУ основна форма, у якiй вiдображенi нашi уявлення про свiт, вона також i найважливiшим iнструментом, за допомогою якого людина отримуi i узагальнюi своi знання, фiксуi iх та передаi соцiуму. Людина як субтАЩiкт пiзнання i носiiм певноi системи знань, уявлень мiркувань щодо обтАЩiктивноi дiйсностi. Ця система маi рiзнi назви тАУ картина свiту, концептуальна картина свiту, модель свiту, образ свiту тАУ та розглядаiться в рiзних аспектах.

Термiн Влкартина свiтуВ» можна вiднести до фундаментальних, якi вiдображають специфiку людини, ii iснування в свiтi, взаiмостосунки зi свiтом, найважливiшi умови ii iснування в свiтi. В свiдомостi людей, якi належать тому чи iншому нацiональному колективу, складаiться та передаiться iз поколiння в поколiння свiй образ картини свiту, навколишньоi обтАЩiктивноi дiйсностi. Картина свiту, на думку багатьох лiнгвiстiв, тАУ вихiдний глобальний образ свiту, який репрезентуi сутнiснi властивостi свiту у розумiннi ii носiiв, лежить в основi свiтогляду людини та i результатом усiii ii духовноi активностi. ВлКартина свiту тАУ створений людиною субтАЩiктивний образ обтАЩiктивноi дiйсностi тАУ це не дзеркальне вiдображення свiту, а завжди певна його iнтерпретацiяВ» [28, 37].

ВаЦiннiсний образ свiту складають два основних типи картини свiту тАУ концептуальний та мовний. Концептуальна картина свiту значно ширша вiд мовноi ,тому що в ii створеннi беруть участь рiзнi типи мислення, в тому числi невербальнi.

Поняття Влконцептуальна картина свiтуВ» дослiджуiться рiзними науками, кожна з яких розглядаi сутнiсть цього явища в рамках своiх проблем та категорiй. У лiнгвiстицi вона отримала назву картина свiту (Б.О. Серебреннiков, О.С.Кубрякова). Лiнгвiстика встановлюi зв'язок картини свiту з мовою, вивчаi способи фiксацii мисленнiвого змiсту засобами мови. Мова тАУ це не лише частина картини свiту, як одна з презентованих у свiдомостi семiотичних систем, але й на нiй формуiться мовна картина свiту. Нарештi, за допомогою мови знання, отриманi iндивiдом, мають можливiсть брати участь у комунiкативних процесах, перетворюючись в iнтерсубтАЩiктивнi. Вченi вважають, що мова завжди була i залишаiться iдиною та унiверсальною мисленнiвою базою, на якiй вибудовуються рiзнi концептуальнi системи.

Поняття мовноi картини свiту базуiться ще на iдеях В. фон Гумбольдта та неогумбольдтiанцiв (Л. Вайсгерберг та iн.) про внутрiшню форму мови, з одного боку, та на iдеях американськоi етнолiнгвiстики, зокрема так званiй гiпотезi Сепiра тАУ Уорфа, тАУ з iншого.

Сучаснi уявлення про мовну картину свiту у викладi Ю.Д. Апресяна виглядають таким чином. Кожна мова вiддзеркалюi певний спосiб сприйняття та концептуалiзацii свiту. Вiдображенi в нiй значення створюють цiлiсну систему поглядiв, свого роду певну колективну фiлософiю, яка стаi обовтАЩязковою для всiх носiiв мови. Властивий певнiй мовi спосiб концептуалiзацii дiйсностi тАУ частково унiверсальний, частково нацiонально специфiчний, тому носii рiзних мов можуть бачити свiт по-рiзному, крiзь призму своiх мов. З iншого боку, мовна картина i ВлнаiвноюВ» в тому сенсi, що в багатьох випадках вона вiдмiнна вiд ВлнауковоiВ» картини [1, 43].

Отже iдея мовноi картини свiту включаi в себе двi повтАЩязанi мiж собою, проте вiдмiннi думки: 1) картина свiту, яку пропонуi мова, вiдмiнна вiд ВлнауковоiВ» (для позначення цього явища використовуiться термiн Влнаiвна картина свiтуВ») та 2) кожна мова ВлмалюiВ» свою картину, яка вiдображаi дiйснiсть не так .як це роблять iншi мови.

Реконструкцiя мовноi картини свiту тАУ одне з основних завдань сучасноi лiнгвiстики. Дослiдження мовноi картини свiту проводяться в двох напрямах вiдповiдно до зазначених вище двох складових цього поняття. З одного боку, на основi системного семантичного аналiзу лексики певноi мови реконструюiться цiлiсна система уявлень, вiдображена в цiй мовi, безвiдносно до того, чи i вона специфiчною для цiii мови або унiверсальною, тобто вiдображаi ВлнаiвнийВ» свiтогляд у протиставленнi ВлнауковомуВ». З iншого боку, дослiджуються окремнi, лiнгвоспецифiчнi концепти, характернi лише певнiй мовi.

Останнiм часом набув актуальностi метод, що iнтегруi обидва пiдходи. Його метою i вiдтворення мовноi картини свiту, спираючись на комплексний (лiнгвiстичний, культурологiчний, семiотичний) аналiз лiнгвоспецифiчних концептiв в мiжкультурнiй перспективi (роботи В.Ф.Старко, Н.Д.Арутюновоi, А. Вежбицкоi, О.Д. Шмельова та iн.)

Звiдси можна зробити висновок про те, що iснуi певна домiнанта, яку визначають нацiональнi, культурнi та соцiальнi традицii, саме вона даi можливiсть видiлити в загальнiй мовнiй картинi свiту ii ядерну, загальнозначущу частину. Маiмо на увазi той факт, що мовна картина свiту i Влприхованим регулятивом поведiнки i через розвиток вiдповiдного концепту формуiться культурно-нацiональний стереотипВ» [10, 40].

Культура народу вербалiзуiться в мовi, саме мова акумулюi ключовi концепти культури. Створена мовою картина свiту тАУ це субтАЩiктивний образ обтАЩiктивного свiту, вона несе в собi риси людського свiтосприйняття, тобто антропоцентризму, який пронизуi всю мову.

Тодi концепти, нiби згустки нацiонально-культурних смислiв, Влланки культуриВ», за словами Ю.С. Степанова. РЗх вивчення допомагаi виявити особливостi свiтосприйняття народу, уявити концептуальну та нацiональну картини свiту.

1.2 Концепт як одиниця iнформацii про свiт

Представники когнiтивноi лiнгвiстики вважають, що кожна мова еквiвалентна певнiй системi концептiв, через яку носii мови сприймають, структурують, класифiкують та iнтерпретують потiк iнформацii, що надходить з оточуючого свiту.

Головна роль, яку вiдiграють концепти в мисленнi, тАУ це категоризацiя, яка дозволяi групувати обтАЩiкти, що мають спiльнi риси, у вiдповiднi класи. Таким чином, одним iз компонентiв, якi виступають посередниками у мисленнiвому процесi, що вiдбуваiться не просто в формах думки, а есплiкуiться в вербальних формах, i , на думку вчених, концепт. Концепти (поняття) тАУ це дискретнi складовi свiдомостi, якi групуються у складнi структури, так званi понятiйнi категорii.

У росiйськiй лiнгвiстицi термiн ВлконцептВ» отримав статус базисного термiну ще наприкiнцi XIX ст., i з того часу зтАЩявилась велика кiлькiсть його визначень. Термiн ВлконцептВ», його сутнiсть та структура розглядаються в роботах Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Аротюновоi, Ю.С. Степанова, О.С. Кубряковоi, О.О. Леонтьiва, Й.А. Стернiна та iн.

Ще на початку столiття вчений С.О.Аскольдов-Алiксiiв вказав на те, що концепт у свiдомостi людини виконуi специфiчну замiсну функцiю: ВлтАжконцепт i мисленнiве утворення, яке замiщаi в процесi думки безлiч предметiв того самого родутАж Не слiд, однак, вважати, що концепт завжди виступаi в ролi замiсника реальних предметiв. Вiн може бути замiсником деяких сторiн предмету або реальних дiйтАж Нарештi, вiн може замiщати рiзного роду хоча б i вельми точнi, але чисто мисленнiвi функцiiВ» [32, 56].

Розвиваючи це твердження, Д.С. Лiхачов зауважив, що концепт Вл являi собою сукупнiсть всiх значень i понять, що виникають пiд час проголошення й осмислення певного слова у свiдомостi iндивiда. Концепт можна визначити як систему уявлень, образiв та асоцiацiй, якi народжуються пiд час свiдомого та несвiдомого сприйняття iнформацii та асоцiюванняВ» [25, 5].

Концепти зводять усi iснуючi явища та факти навколишньоi дiйсностi до iдиного поняття. Таким чином, на думку багатьох вчених, у концептi сконцентровано багатовiковий досвiд, культура та iдеологiя народу, якi синтезуються та фiльтруються в тезаурусi мовноi особистостi. Концепт можна визначити як одиницю, за допомогою якоi ми мислимо про свiт, Вляк ланку мiж мисленням та мовоюВ» (С.А. Борисова), Влкомплексну мисленнiву одиницюВ» (Й.А. Стернiн) Влспосiб бути означеним у мовi образу, уявлення про свiтВ» (М.В. Пiменова) Влоперативну змiстову одиницю памтАЩятi ментального лексикону, концептуальноi системи мозку, усiii картини свiтуВ» (О.С.Кубрякова); концепт тАУ це Влвсi знання людини про обтАЩiкт, в усiй екстенцii його значень (В.Н. Телiя). Людина подумки спiввiдносить необхiдний iй концепт з рядом взаiмоповтАЩязаних концептiв. Концепт, який людина вiдшукуi, займаi певну ланку в свiдомостi людини та, якщо це необхiдно, включаiться в iснуючу класифiкацiю.

Згiдно думки багатьох вчених, концепт являi собою не чiтко структуровану органiзацiю, а i польовим утворенням, в якому iснуi базовий шар, представлений певним чуттiвим образом, який формуiться на рiвнi унiверсально-предметного коду свiдомостi (Й.А. Стернiн). Базовий шар, або ядро концепту, як правило, представлений ключовими лексемами. Ближню периферiю концепту утворюють стилiстично нейтральнi й доволi частотнi за використанням лексеми. Дальня периферiя концепту складаiться зi стилiстично маркованоi, зрiдка вживаноi лексики.

Дослiдники вважають, що доволi складною i проблема типологii концептiв. Загалом видiляють такi типи концептiв: конкретно-чуттiвi образи, поняття, уявлення, схема, прототип, пропозицiйна структура (пропозицiя), фрейм, сценарiй (крипт), гештальт [32, 4]. А.П. Бабушкiн запропонував наступну класифiкацiю концептiв, роздiливши iх на мисленнiвi картинки, схеми, гiперонiми та лексико-структурованi концепти, фрейми, iнсайти, сценарii та ВлкалейдоскопiчнiВ» концепти. А.П. Бабушкiн розглядаi концепт як Влбудь-яку дискретну одиницю колективноi свiдомостi, яка вiддзеркалюi предмет реального або iдеального свiту та зберiгаiться у нацiональнiй памтАЩятi носiiв мови у виглядi пiзнаного вербально означеного субстратуВ» [3, 95-96]. Далi автор пише : ВлКожна концептуальна одиниця займаi вiдповiдну ланку в нацiонально обумовленiй ВлконцептосферiВ» тАж Колективний характер концептiв пояснюiться iднiстю свiту, який пiзнаi iндивiдуальна свiдомiсть носiя мови, хоча формування того чи iншого концепту в головi людини залежить вiд рiвня ii знань конкретного предмета думкитАжВ» [3, 96].

Ряд взаiмообумовлених концептiв являi собою ВлконцептосферуВ». Поняття ВлконцептосфераВ» маi яскраво виражену багатошарову структуру. Поле, де вiдбуваiться ВлiдентифiкацiяВ» того чи iншого явища, тАУ поле когнiтивного/iндивiдуального, свiдомого та/або несвiдомого, iншими словами тАУ не Влреальна дiйснiстьВ», а культурний смисловий простiр. Кожний окремо видiлений концепт буде мати свою ВлконцептосферуВ», яка в свою чергу, буде одним iз складових елементiв загальноi концептосфери особистостi i всього народу. Елементи концептосфери не можуть iснувати окремо один вiд iншого та характеризуються динамiчнiстю структури та взаiмопроникненням.

Для того, щоб отримати уявлення про змiст концепту в свiдомостi мовця, необхiдно розглянути всю сукупнiсть мовних засобiв вираження концепту, а також тексти, в яких розкриваiться змiст концепту. На думку вчених , неможливо дати повний опис концепту, це завжди буде лише частина концепту, тому що жоден концепт не може бути вiдображений у мовленнi повнiстю. З.Д. Попова та Й.А. Стернiн вважають, що концепт тАУ це результат iндивiдуального пiзнання, узагальнення, категоризацii та являi собою нечiтко структуровану обтАЩiмну одиницю, та Влжоден дослiдник, жоден лiнгвiстичний аналiз не може виявити та зафiксувати повнiстю всi засоби мовноi та мовленнiвоi репрезентацii концепту в мовi, завжди що-небудь залишаiться незафiксованим та, вiдповiдно, не уточненимВ» [32, 14].

Припущення про те, що концепт маi багатошарову та багатокомпонентну органiзацiю, яка проявляiться через аналiз мовних засобiв ii репрезентацii, можна зробити враховуючи польову органiзацiю значення слова, а саме архiсему в ядрi, диференцiйнi семи у ближнiй периферii та прихованi семи дальньоi периферii.

Таким чином, видiляються наступнi структурнi компоненти концепту : ядро, пiд яким розумiiмо сукупнiсть прототипних когнiтивних шарiв з найбiльшою чуттiво-наочною конкретнiстю; когнiтивний шар, як сукупнiсть когнiтивних ознак, якi являють собою дискретну одиницю концепту на певному рiвнi абстракцii; когнiтивний сектор тАУ сукупнiсть когнiтивних ознак у структурi когнiтивного шару якi являють собою характеристики окремого аспекту, сторони когнiтивного шару концепту; когнiтивний параметр тАУ група близьких за змiстом когнiтивних ознак, якi можна видiлити в структурi концепту; когнiтивна ознака, як мiнiмальний структурний компонент концепту, яка вiддзеркалюi окрему рису, або ознаку концепту; когнiтивна категорiя тАУ когнiтивна ознака, яка проходить через усi сектори i i узагальнюючою [32, 60].

Вiдповiдно, концепт складаiться з компонентiв(когнiтивних ознак), якi утворюють рiзнi концептуальнi шари, де кожен наступний шар, по вiдношенню до попереднього, характеризуiться бiльшим рiвнем абстрактностi. Периферiя на думку Й.А. Стернiна складаiться зi слабо структурованих предикацiй, що вiдображають iнтерпретацii окремих концептуальних ознак та iх сполучень у виглядi стверджень настанов свiдомостi, що обумовленнi в певнiй культурi менталiтетом рiзних людей [32, 61].

Кожний концепт, виражений вербальними засобами, маi певну семантичну форму, детермiновану його семантичними значеннями, яка характеризуiться етнокультурною обумовленiстю, оскiльки Влв нiй вiдображенi всi конототивнi, модальнi, емоцiйнi, експресивнi, прагматична та iншi оцiнки, все iндивiдуальне, властиве цiй мовiВ» [28, 35].

Ми уявляiмо концепт як складне утворення, тобто як сукупнiсть концептуальних ознак, органiзованих у структуру i таких, що складають змiст концепту, тобто як множину уявних ознак та сукупнiсть аспектiв дiйсностi, якi впливають на нашi вiдчуття(емоцiйно-оцiннi характеристики), якi складають концепт. Ми погоджуiмося з думкою дослiдникiв, щодо iснування двох планiв у концептi тАУ когнiтивного, який вiдображаi фрагмент обтАЩiктивноi дiйсностi, та прагматичного, що мiстить субтАЩiктивно-емоцiйну оцiнку людиною фрагменту навколишньоi дiйсностi. Когнiтивний план, або презентацiя смисловоi специфiки концепту базуiться на певних знаннях про свiт. Вказана складова концепту i основною ознакою, тАЬактивнимтАЭ шаром концепту, що iснуi для всiх людей, якi послуговуються цiiю мовою [38, 48].

Ю.Д. Апресян видiлив три основнi частини прагматичноi iнформацii: ставлення до дiйсностi, до змiсту повiдомлення та до адресата [1, 8]. Застосувавши цю формулу до результатiв нашого дослiдження, можемо сказати, що прагматичний план концепту тАУ це компонент концепту, який символiзуi ставлення мовця до дiйсностi та до змiсту повiдомлення. РЖдея виокремити прагматичний план концепту виникаi, якщо пiд концептом розумiти безмежно складну структуру, яка вбираi в себе весь запас лiнгвiстичних та екстралiнгвiстичних даних.

Вважаiмо, що на мисленнiву одиницю, яка кодуi концепт в унiверсальному предметному кодi iндивiда, нашаровуiться базовий шар, актуальний для всiх носiiв цiii мови. Цей шар перекриваi ядро та ближню периферiю концепту, складаiться з концептуальних ознак, якi в серединi цього шару утворюють рiзнi шари. Навколо базового шару знаходиться дальня периферiя концепту, яка складаiться з другорядних, менш значущих концептуальних ознак, та iнтерпретацiйного поля.

Структуру, як внутрiшню органiзацiю концепту, як сукупнiсть усiх ознак, властивих тому чи iншому концепту, ми сподiваiмось дослiдити за допомогою вiльного асоцiативного психолiнгвiстичного експерименту. Вважаiмо, що мовнi реакцii реципiiнтiв, отриманi в ходi експерименту, являють собою достовiрний матерiал для опису структури та моделювання концепту. На нашу думку, реконструювати структуру концепту можна шляхом виявлення всiх можливих ознак концепту, якi можуть бути обтАЩiднанi за спiльним для них звтАЩязком з вихiдним словом.

Незаперечним i той факт, що саме в словi вiдображаiться знання про концепт, що саме мова i тим джерелом, з якого ми отримуiмо знання про концепти. Оскiльки слово, або лексема, i одиницею вивчення когнiтивноi органiзацii концептiв в iхньому мовному вираженнi, проблема значення слова отримуi нове звучання.

1.3 Морально-оцiннi категорii ВлдоброВ» i ВлзлоВ» як предмет лiнгвокогнiтивного вивчення

ОбтАЩiктивний свiт сприймаiться людиною з точки зору його цiннiсного характеру. ВлПо сутi все рiзноманiття предметiв людськоi дiяльностi, суспiльних вiдносин та включених в цей круг природних явищ може сприйматися в якостi обтАЩiктiв цiннiсного ставлення, тобто оцiнюватися з погляду етичних категорiй добра та зла, iстини та не iстини, краси чи потворностi, дозволеного або забороненого, справедливого та несправедливого тощоВ» [43, 345].

Цiннiсний аспект тiсно пов'язаний з пiзнавальною дiяльнiстю людини, Влв самих цiннiсних категорiях вiдображенi орiiнтацii знань, iнтересiв та уподобань рiзних суспiльних груп та особистостейВ» [43, 345].

Важливою складовою цiннiсних вiдношень у суспiльствi i цiннiсна орiiнтацiя особистостi. Одним iз найважливiших компонентiв змiсту цiннiсних орiiнтацiй iндивiда i його моральнi переконання та принципи поведiнки. Цiннiсна орiiнтацiя особистостi i пiдставою для вирiшення складних питань, в тому числi питання вибору мiж добром i злом.

Образ свiту iндивiда зумовлюiться Вл способом життяВ» в предметному свiтiВ» [23,10]. Предметний свiт, навколишня дiйснiсть, сприймаються як культурно-iсторичне буття людини, а сприйняття й усвiдомлення людиною свiту виявляiться, таким чином, похiдним вiд культурно-iсторичного буття [31,12].

Хоча поняття ВлдоброВ» i ВлзлоВ» i абстрактними, за ними приховано предметну дiю, ставлення iндивiда до iнших людей, особистiсна оцiнка навколишньоi дiйсностi. РЖншими словами, все рiзноманiття предметноi дiяльностi людини може виступати в якостi Влпредметних цiнностейВ» як обтАЩiктiв цiннiсного вiдношення.

Цiннiснi вiдношення закрiпленi в мовних структурах. Оцiнка, як цiннiсний аспект, присутня в рiзних мовних виразах. ВлСлово ВлоцiнкаВ» використовуiться зазвичай для означення встановлення цiннiсного вiдношення мiж субтАЩiктом та предметом. Пiд цiннiстю, зазвичай розумiiмо все те, що i обтАЩiктом прагнень, потреб, бажань, iнтересiв тощоВ» [22, 25]. Оцiнка, як правило, надаiться за рiзними ознаками, основна сфера оцiнних значень повтАЩязана з ознакою ВлгарнеВ» тАУ ВлпоганеВ». Людина неоднозначно ставиться до навколишнього свiту. оцiнюi свiту термiнах, притаманних ii системi цiнностей.

Вибiр морально-оцiнних категорiй, представлених у свiдомостi концептами ВлдоброВ» i ВлзлоВ», для дослiдження базуiться на тому, що цi поняття можна вiднести до невеликоi кiлькостi загальних понять, якi притаманнi всiм людям, адже цi поняття присутнi в усiх культурах. Поняття ВлдоброВ» i ВлзлоВ» належать Влперсонально-цiннiснихВ» категорiй, вони iснують у свiдомостi кожноi людини, кожноi групи людей у кожного народу, тобто цi поняття тАУ загальнолюдськi [42, 15]. Однак межi цих понять вiдноснi та залежать вiд багатьох факторiв: вiд особистого та культурного досвiду iндивiда, вiд ступеня розвитку суспiльства та науки та iн. Той факт, що бiльшiсть концептiв не маi чiтко окреслених меж, говорить, перш за все, про те, що немаi чiткостi у рамках людського мислення.

Слiд також зазначити, що поняття ВлдоброВ» i ВлзлоВ» знаходяться в опозицii та являють собою фiлософську дилему. Ця дилема базуiться на свiтоглядних позицiях, тому ми можемо сказати, що це питання тiсно повтАЩязане з мораллю, культурою та нацiональною свiдомiстю.

В рамках рiзних релiгiй та систем поглядiв поняття ВлдоброВ» i ВлзлоВ» розглядаються з рiзних позицiй: наприклад, з позицii походження добра i зла, з позицii звтАЩязкiв мiж цими двома поняттями, з позицii ставлення людини до добра i зла та iн. РЖз наведених вище рiвнiв дослiдження цього питання, нас, перш за все, цiкавить ставлення людини до добра i зла, тому що цi поняття тiсно повтАЩязанi з системою поглядiв людини, в залежностi вiд чого людина вибудовуi своi ставлення до явищ навколишньоi дiйсностi.

Морально-оцiннi категорii ВлдоброВ» i ВлзлоВ» базуються на особистiсному та груповому розумiннi тих або iнших явищ, вiдповiдно до цього усвiдомлення вiдбуваiться перенесення понять безпосередньо на що-небудь, як, наприклад, на особистiсть, народ, владу, релiгiю та iн. Виходячи з особистiсного усвiдомлення того, що i добром, а що злом, вiдбуваiться розумiння того, що коiться в свiтi.

Федоров Ю.В. цiлком справедливо зауважив, що Влпростiр дiалогу цивiлiзацiй у всесвiтi насичений особливими ВлтонкимиВ» видами соцiокультурних iмпульсiв, iнтерпретувати якi, мобiлiзуючи рацiональнi типи знання, практично неможливо: iх витоки прихованi в глибинах людського духу, у таiмницях культуритАжВ» [42, 7].

Наша внутрiшня картина свiту. наша система цiнностей, наше уявлення про гарне чи погане, нашi життiвi висновки вiддзеркалюються в мовi. Перед нами стояло завдання прослiдкувати, якi характеристики морально-оцiнних категорiй ВлдоброВ» i ВлзлоВ» вiдображенi у свiдомостi носiiв англiйськоi та украiнськоi мов та репрезентованi у мовi.

Поняттiвi категорiiВлдоброВ» i ВлзлоВ» у вищому ступенi релевантнi як для носiiв англiйськоi, так i для носiiв украiнськоi мови. Сама наявнiсть слiв добро i зло в украiнськiй мовi та good i evil в англiйськiй вказуi на наявнiсть вiдповiдних концептiв у концептосфера цих культур. Аналiз концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ» передбачаi звернення до свiтогляду людини, тому що цi концепти лежать в основi свiтогляду та, певною мiрою, ВлстворюютьВ» особистiсть.

Данi концепти протилежнi за змiстом i утворюють антонiмiчну пару. Добро i зло тАУ це, нiби, двi сторони однiii медалi. Саме тому дослiдження характеристик поняття ВлзлоВ» може дати бiльш чiтке уявлення про поняття ВлдоброВ» i навпаки.

Отже, в основi нашого дослiдження лежить думка про те, що концепти ВлдоброВ» i ВлзлоВ» унiверсальнi та вербалiзуються в усiх мовах, однак специфiчнi в кожнiй культурi. На нашу думку, вiдображення цих концептiв у лексичних одиницях вiдбуваiться в американськiй та украiнськiй лiнгвокультурах по-рiзному.

Примiтним i той факт, що А. Вежбицька вважаi ВлгарнийВ» та ВлпоганийВ» тАУ елементарними концептами, що Влналежать унiверсальному Влалфавiту людськоi думкиВ»; i мають вiдповiдники в усiх мовах свiтуВ» [7, 20].

Будь-яку культуру можна описати через Влключовi словаВ». Якi вбирають в себе ключовi для цього суспiльства концепти. ВлУ використаннi таких слiв, як обовтАЩязок, провина, виправдання, гарний, правильний та iн., можна шукати ключ до етичних уявлень того чи iншого народуВ» [2, 24].

Ми вважаiмо важливим вивчення характеристик морально-оцiнних категорiй ВлдоброВ» i ВлзлоВ» та аналiз вербальних репрезентантiв концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ», представлених сучасними носiями англiйськоi та украiнськоi мов. Це тi причини, якi спонукали нас до вивчення змiсту концептiв ВлдоброВ» i ВлзлоВ», представлених у концептосферах носiiв англiйськоi та украiнськоi мов, а потiм здiйснити лiнгвокогнiтивний аналiз з метою виявлення нацiональноi специфiки змiсту концептiв та виявлення спiльних рис та розбiжностей у семантичному змiстi цих концептiв.

2. Концепти ВлдоброВ» i ВлзлоВ» в англiйськiй (американський варiант) мовнiй картинi свiту (у порiвняннi з украiнською)

2.1 Асоцiативний експеримент як ефективний метод дослiдження змiсту концепту та його структури

ЗтАЩясування змiсту концепту тiсно повтАЩязане з методом, який дозволяi цей змiст встановити. Методика лiнгвокогнiтивного аналiзу, обрана нами в якостi методу дослiдження, передбачаi два основнi напрями: логiчний шлях вiд змiсту до мови та вiд мови до змiсту [38, 93].Обраний нами другий напрям дозволяi реконструювати вiдповiднi концепти за набором семантичних ознак, якi зтАЩясовуються за допомогою експериментальних психолiнгвiстичних методiв, зокрема, вiльного асоцiативного експерименту. Експериментальний метод дозволяi виявити актуальний змiст концепту у виглядi сукупностi концептуальних ознак, органiзованих у структурi, до складу якоi входять ядро концепту, ближня периферiя, дальня периферiя та iнтерпретацiйне поле концепту.

Дослiдники вважають, що мовна здатнiсть мовця базуiться на асоцiативно-вербальнiй мережi, яка розглядаiться як один iз засобiв репрезентацii мови. Д.О. Добровольський та Ю.Н. Караулов вiдзначають, що асоцiативно-вербальна мережа додатково маi одну важливу особливiсть, а саме тАУ психологiчну реальнiсть. Асоцiативно-вербальна мережа фiксуi психологiчно релевантнi звтАЩязки у вiдношеннях, якi не вiдображенi у системнiй та текстовiй iпостасях мови [13, 69].

Метод асоцiативного експерименту досить давно використовують у лiнгвокогнiтивних дослiдженнях. Особливiстю такого експерименту i те, що вiн даi вагомi результати для характеристики асоцiативних смислових звтАЩязкiв та можливiсть детально дослiдити семантичне поле предтАЩявленого слова. Результати асоцiативних експериментiв допомагають дослiднику зтАЩясувати, яким чином та якi мовнi форми та чи iнша лiнгвокультура накладаi на сприйняття навколишньоi дiйсностi.

Асоцiативний експеримент вiдображаi певну лiнгвiстичну реальнiсть, яка складаiться в тому, що мiж словами в мовi iснують рiзноманiтнi асоцiацii. Асоцiацii, якi виникають у людини пiд час предтАЩявлення iй слова, являють собою невiдтАЩiмнi складовi мислення та дозволяють встановити ментальну сутнiсть морально-оцiнних понять. Асоцiацiя тАУ це зв'язок мiж певними обтАЩiктами та явищами, в основi якого лежить особистий, субтАЩiктивний досвiд. Досвiд цей може спiвпадати з досвiдом культури, до якоi вона належить, проте в той же час завжди залишаiться особистим, вкорiненим у минулому окремоi особистостi.

На думку Лурiя, асоцiативнi вiдповiдi не бувають випадковими, iх можна подiлити на ВлзовнiшнiВ» та Влвнутрiшнi за типами асоцiативних звтАЩязкiв. ВлПiд ВлзовнiшнiмиВ» асоцiативними звтАЩязками ми розумiiмо Власоцiацii за сумiжнiстюВ», пiд Влвнутрiшн

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles

Banks