Лексична система украiнськомовного молодiжного сленгу

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Феномен сленгу як лiнгвiстичного явища

1.1 Сленг як обтАЩiкт лiнгвiстичних дослiджень

1.2 Джерела формування молодiжного сленгу

Роздiл 2. Семантико-структурнi та словотворнi особливостi молодiжного сленгу

2.1 Семантично-структурний розгляд молодiжного сленгу

2.2 Дослiдження словотвiрних процесiв в молодiжному сленгу

Висновки

Список використаних джерел

Актуальнiсть теми

Упродовж тривалого часу, коли украiнська мова перебувала пiд впливом радянськоi тоталiтарноi системи, iснував та визнавався за iдиний стандарт лiтературноi мови. Проте iснування в мовi протягом часу рiзноманiтних дiалектизмiв та сленгiзмiв доводить, що мова залишаiться динамiчною системою, яка постiйно живе i розвиваiться. Сленг як унiкальне мiжмовне та внутрiшньомовне явище постiйно запозичуi лексемнi одиницi з жаргонiв та iнших пiдсистем, а також, в свою чергу, стаi незалежним постачальником слiв розмовного використання. Постiйна змiна системи сленгу робить майже неможливим його фiксацiю на паперовому носii, а також пiдрахування його кiлькiсного складу.

Тривалий час сленговi та жаргоннi шари розмовноi лексики украiнськоi мови залишалися поза увагою вiтчизняних учених. Ставлення фiлологiв та мовознавцiв до пiдмов та пiдсистем було вiдверто негативним. Причиною такого нехтування була тоталiтарна радянська iдеологiя, що виключала зi сфери наукового дослiдження мовний шар сленгу. Звичайно, що за таких умов вiтчизняна украiнська жаргонологiя не розвивалася як наука. Але будь-яка нацiональна мова характеризуiться не лише лiтературною лексикою, а й рiзноманiтними територiальними та соцiальними дiалектами, яким властивi певнi лексичнi, граматичнi та фонетичнi особливостi, що вiдрiзняються вiд загальнонацiональних лiтературних норм. Дослiдженню мови як соцiального явища придiляли свою увагу такi вченi як В. Жирмунський, РД. Поливанов, Й. Дзендзелiвський, О. Береговська, Л. Нiкольський, О. Горбач. На сучасному етапi вивчення соцiальних варiантiв украiнськоi мови ведуться Л. Ставицькою, О. Тараненком та iн.

Актуальнiсть дослiдження зумовлюi брак у лiнгвоукраiнiстицi дослiджень рiзновидiв жаргонних пiдсистем, серед яких чiльне мiсце посiдаi молодiжний сленг. Особливу ж увагу слiд придiлити дослiдженню словотворних процесiв в молодiжному слензi, оскiльки воно i найбiльш плiдним збагаченням словника сучасного молодiжного сленгу.

Мета нашого дослiдження полягаi у дослiдженнi словотворних процесiв в молодiжному соцiолектi.

У вiдповiдностi з метою завдання дослiдження можна сформулювати наступним чином:

1. визначити поняття сленгу та обТСрунтувати поняття Влмолодiжний сленгВ»;

2. проаналiзувати основнi джерела сленгу та встановити основнi способи творення молодiжного сленгу; охарактеризувати мiсце сленговоi лексики в молодiжному мовленнi;

3. визначити семантично-структурнi особливостi молодiжного сленгу;

4. визначити словотвiрнi особливостi молодiжного сленгу.

Об'iктом поданого дослiдження i лексична система украiнськомовного молодiжного сленгу.

Предметом дослiдження i семантико-структурнi, словотвiрнi та функцiональнi особливостi украiнськомовного молодiжного сленгу.

Мета i завдання дослiдження зумовили використання таких методiв аналiзу, як описовий, що включаi лiнгвiстичне спостереження, аналiз i систематизацiю мовних явищ, а також дефiнiцiйний, елементи порiвняльно-зiставного аналiзу. Значну частину результатiв було отримано за допомогою метода вивчення теоретичних джерел, класифiкацii та узагальнення отриманоi iнформацii.

Наукова новизна роботи полягаi у тому, що це дослiдження i спробою здiйснити лексико-семантичний, словотвiрний, структурний аналiз молодiжного сленгу, простежено специфiку формування украiнського молодiжного сленгу, видiлити тематичнi групи, а також зтАЩясувати функцii, якi виконуi молодiжний сленг у мовленнi його носiiв. Комплексне дослiдження спрямоване на вивчення динамiки змiн у лексичному складi сучасноi украiнськоi мови.

Практична цiннiсть роботи обумовлена тим, що матерiали та результати дослiдження можуть бути використанi у подальшому вивченнi сленговоi лексики украiнськоi мови та ii впливу на розвиток загальнонацiональноi мови, а також при викладаннi курсiв тАЬСучасна украiнська лiтературна моватАЭ, тАЬЗагальне мовознавствотАЭ, тАЬПрактична стилiстикатАЭ та iн.

Структура i обсяг роботи. Робота складаiться з вступу, двох роздiлiв, висновкiв, бiблiографiчного перелiку використаних джерел.

У вступi обТСрунтовано вибiр теми курсовоi роботи, вiдзначена актуальнiсть проведених дослiджень, викладенi мета i завдання роботи, показанi наукова новизна, практична цiннiсть одержаних результатiв, вказуються методи дослiдження матерiалу.

У першому роздiлi ВлФеномен сленгу як лiнгвiстичного явищаВ» розглядаються загальнi теоретичнi проблеми дослiдження соцiальних дiалектiв украiнськоi мови, введенi поняття ВларгоВ», ВлжаргонВ» i ВлсленгВ», конкретизоване поняття Влмолодiжний сленгВ», а також розглянутi основнi джерела формування молодiжного сленгу в сучаснiй украiнськiй мовi. Вказано перiодизацiю звернення мовознавцiв до проблеми iснування жаргонологii, наведено характеристику розподiлу сучасних соцiальних дiалектiв. Також зауважено iмена науковцiв, якi студiюють актуальну проблему в сучасному мовознавствi тАУ Л. Бакуменко, В. Балабiн, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. РЖлик, Л. Масенко, Ю. Мосенкiс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та iншi.

Увагу другого роздiлу ВлСемантико-структурнi та словотворнi особливостi молодiжного сленгуВ» зосереджено на аналiзi семантично-структурного розгляду молодiжного сленгу. Зауважено, що вiдображення мовноi картини свiту в лексико-семантичнiй системi молодiжного сленгу слiд розглядати з урахуванням системи цiнностей молодiжного соцiуму й того, що у центрi мовноi картини свiту молодiжного сленгу знаходиться людина. Окреслено, що всю лексику молодiжного сленгу, в свою чергу, можна розподiлити на пiдгрупи, якi описують лексику iнших жаргонiв: це шкiльний та студентський жаргони, музичний жаргон, армiйський жаргон, комптАЩютерний жаргон, жаргон, що стосуiться вживання наркотичних засобiв та алкогольних напоiв тощо. Докладно розглянуто словотворчi процеси в молодiжному жаргонi. Дiйдено висновкiв, що формування молодiжного сленгу украiнськоi мови вiдбуваiться на основi семантичних перетворень лексем лiтературноi мови з використанням складних тропiв, шляхом запозичень, а також засобами деривацii. Пiдраховано, що сленгiзми, якi виникли внаслiдок семантичного перетворення лексем лiтературноi мови, становлять майже третину одиниць молодiжного сленгу. Новi значення зтАЩявляються шляхом метафоричного, метонiмiчного переосмислення слiв, запозичень тощо.

У висновках пiдсумовано результати дослiдження, окреслено перспективнi шляхи подальшого дослiдження проблеми, окремо вказано на подальшу ii актуальнiсть.

Повний обсяг роботи складаi 30 сторiнок. Бiблiографiя нараховуi 38 позицiй.

РОЗДРЖЛ 1. ФЕНОМЕН СЛЕНГУ ЯК ЛРЖНГВРЖСТИЧНОГО ЯВИЩА

1.1 Сленг як обтАЩiкт лiнгвiстичних дослiджень

Початок нового тисячолiття для Украiни ознаменувався декiлькома факторами, що визначили шляхи розвитку держави. Цi фактори можна виокремити таким чином: в першу чергу, це здобуття незалежностi краiни, по-друге, це стрiмкий науково-технiчний розвиток та активна iнтеграцiя у свiтовий процес технiчного розвитку, i, по-третi, це масова культура.

Уперше сам термiн ВлslangВ» був зафiксований у 1750 роцi зi значенням Влмова вулицiВ» [28:7]. РЖ дiйсно, жива мова залишаiться динамiчною системою, яка постiйно живе i розвиваiться. Сленг i активним постачальником слiв розмовного використання i носить, в першу чергу, урбанiстичне забарвлення. Мова сучасного мiста тАФ це складна лiнгвiстична система, яка розподiляiться за ознаками вiку, територii та соцiально-груповiй. Подiляючи лексичний шар сленгу на двi групи тАУ сленг загальний i сленг спецiальний, можемо визначити, що сленг загальний i загальновживаним i зрозумiлим для носiiв мови. Спецiальний сленг використовуiться у вузькiй сферi та повтАЩязанiй iз рiзними професiйними i соцiальними групами. Але слiд зазначити, що обидвi групи i потужним джерелом активного збагачення лексичного складу розмовноi мови.

Саме за мовним простором мiста закрiплений в якостi розмовного компонента сленг, який здiйснюi певнi функцii мовлення: оцiнну, пейоративну, експресивну, евфемiстичну тощо. Особливо цiкавою для дослiдження i молодiжна лексика, яка в мовознавствi iснуi пiд англомовною категорiiю сленг (slang).

Щодо визначення безпосередньо поняття ВлсленгВ» iснуi багато досить суперечливих пiдходiв та дефiнiцiй. РДдиного визначення поданого поняття не iснуi i досить, оскiльки спроби розмежувати сленг i загальновживану лексику або сленг i нецензурну мову не дали точних результатiв. Мовознавцi, якi студiювали питання вивчення сленгу, так i не дiйшли iдиного висновку щодо визначення термiну. Так, Т.Нiкiтiна ототожнюi поняття ВлсленгВ» та ВлжаргонВ» [18:3], так само дефiнiцiюi це поняття новiтнiй словник iншомовних слiв та виразiв:

1. ВлТе ж, що й жаргонВ»;

2. ВлСукупнiсть жаргонiзмiв, якi утворюють прошарок розмовноi лексики, що вiдображаi фамiльярне, iнодi гумористичне ставлення до предмета мовленняВ» [19:747]. До жаргонноi лексики вiдносить сленг також i Л. Ставицька [27:11].

На нашу думку, найбiльш точним i визначення, що дав поняттю ВлсленгВ» росiйський мовознавець В. Хомяков, який у працi ВлО специальном сленгеВ» визначив сленг як Влвiдносно стабiльний для певного перiоду, широко розповсюджений та загальнозрозумiлий шар нелiтературноi лексики i фразеологii у середовищi живоi розмовноi мови, вельми неоднорiдний за своiм генетичним складом та ступенем наближення до лiтературноi мови; носить яскраво виражений емоцiйно-експресивний оцiночний характер, що часто i протестом-насмiшкою над соцiальними, етичними, естетичними, мовними та iншомовними умовностями та авторитетамиВ» [34:8].

Сленг не i новою ознакою сучасного розмовного мовлення. У лiтературi сленТСiзми використовували як засiб стилiзацii РЖ. Франко, В. Винниченко, О. Корнiйчук, Л. Первомайський, РЖ. Микитенко, О. Бердник та багато iнших письменникiв та поетiв. РЖсторичнi витоки украiнського жаргону припадають ще на перiод ХРЖХ столiття у виглядi арготичних систем, коли були розпочатi спецiальнi системнi дослiдження, присвяченi збиранню та студiям дiалектiв украiнськоi мови. Увагу дослiдникiв привертали мовнi особливостi таких соцiальних груп, як жебраки, правопорушники, вiйськовi, ремiсники i робiтники, в'язнi, бурсаки-учнi, ремiснича та шкiльна молодь. Проте такi дослiдження були скорiш iсторичними розвiдками, носили розрiзнений та несистемний характер. Окремо в iсторii дослiдження мовного аналiзу лексики дiалектiв соцiальних груп слiд виокремити перiод початку 60-х рокiв ХРЖХ столiття, коли починають виходити друком студii, що вивчали мовлення соцiальноi групи правопорушникiв та злодiiв (К. Естрейхер, П. Петров), жебракiв (В. Боржковський, К. Студинський, Ф. Николайчик, В. Гнатюк) та молодi (К. Широцький, В. Щепотьiв) [20:4-5]. Монографiя О. Горбача ВлАрго на УкраiнiВ» аналiзуi арго украiнських музик (зокрема лiрникiв та кобзарiв), жебракiв, ремiсникiв, бурсацьке арго тощо. Мовознавець повтАЩязуi формування украiнських арготичних систем iз iсторичними факторами, зокрема, обстоюi думку про те, що через входження у минулому частин територii Украiни до рiзних держав на пiвденнi та схiднi субсистеми мовлення значним чином вплинула мова росiйська [6].

Ю. Шевельов, аналiзуючи стан розвитку украiнськоi мови в перiод першоi половини ХХ столiття, придiляi велику увагу ролi сленгу у розвитку мови та зазначаi, що недостатня розвиненiсть мiського сленгу свiдчить про можливий занепад сучасноi украiнськоi мови: Вл..мiський сленг належить до найактивнiших прошаркiв сучасних мов i маi найвищi шанси вижити ..брак цього шару в сучаснiй мовi ставить пiд сумнiв майбутнi цiii мови. ..мiський сленг нацiлений у майбуття мовитАжВ» [32:18-19]. За думкою Шевельова, нормалiзацiю, якоi зазнала украiнська мова у ХХ столiттi, опосередковано можна спроiктувати на орiiнтацiю в мовному просторi саме в аспектi соцiокультурного статусу мовноi норми. Мовна орiiнтацiя на звичне стала способом соцiальноi орiiнтацii особистостi, що породило, в свою чергу, певну примiтивiзацiю поведiнки.

Активне вивчення особливостей соцiально-вiкового та професiйного мовлення вiдбуваiться у другiй половинi ХХ ст. i повтАЩязане, в першу чергу, з факторами iсторичними. 60-80-тi роки ХХ столiття i найбiльш стабiльним часом радянськоi iсторii, але i вони пронизанi глибокими протирiччями. Це тАУ перiод хрущовськоi ВлвiдлигиВ» та перiод формування поколiння ВлшiстдесятникiвВ» тАФ вчених, письменникiв, художникiв, якi вiдзначалися непримиреннiстю до iдеологiчного диктату, повагою до особистостi, прихильнiстю до нацiональних культурних цiнностей, iдеалiв свободи. Розвиток мови власного народу не мiг залишитися повз iх уваги. З середини 80-х рокiв в умовах пiднесення нацiональноi самосвiдомостi, становлення демократii багато украiнських дiячiв мови та лiтератури займають активну громадсько-полiтичну позицiю. У 1989 р. Верховною Радою був ухвалений ВлЗакон про мови в Украiнськiй РСРВ». Статус украiнськоi мови як державноi закрiпила Конституцiя Украiни [27:7]. У цей перiод (60тАУ80-х рр.) тему субстандартних мов розробляють О. Горбач (в нiмецькiй емiграцii) та Й. Дзендзелiвський. На цей же час припадають i першi теоретичнi роботи, присвяченi проблемi тлумачення термiнiв ВларгоВ», ВлжаргонВ» i ВлсленгВ». Значний внесок у вирiшення проблеми зробили В. Балабiн, В. Винник, Д. Ганич, С. РДрмоленко, Т. РЖлик, С. Пиркало, Л. Ставицька [7:130].

Перiод 90-х рокiв ХХ столiття можна схарактеризувати як перiод бурхливого розвитку жаргонного субстандарту, що, в свою чергу, визначило здобуття мовноi та державноi свободи. Виокремлюiться як клас наука жаргонологiя, зникаi цензурованiсть вжитку сленговоi лексики в художнiй лiтературi та засобах масовоi iнформацii. Термiни ВларгоВ», ВлсленгВ», ВлжаргонВ» втрачають пейоративнi конотацii та стають окремим самостiйним обтАЩiктом системного вивчення.

Початок ХХРЖ столiття характеризуiться стрiмким розвитком iнформацiйних технологiй, що спричинило стрiмку появу величезноi кiлькостi сленгових виразiв з обiгу комптАЩютерникiв, музикантiв, спортсменiв, системних адмiнiстраторiв, управлiнцiв тощо. В першу чергу, розподiл лексики вiдбуваiться переважно за соцiальним принципом.

За В. Бондалiтовим, до сучасних соцiальних дiалектiв вiдносять:

1. Суто професiйнi дiалекти (пiдмови, лексичнi системи).

2. Груповi (корпоративнi) жаргони (особливостi мови молодiжних колективiв та угруповань тАУ учнiв, студентiв, спортсменiв, вiйськових).

3. Умовнi (так званi ВлтаiмнiВ») мови (ВларгоВ») ремiсникiв i торгiвцiв.

4. Злодiйський жаргон (так званий ВлблатнийВ») тАУ мова декласованих елементiв [7:130-132].

Мовознавець РЖ.Ющук серед соцiальних дiалектiв виокремлюi професiоналiзми, жаргонiзми та арготизми [9:4], вчений РЖ. Бiлодiд тАУ жаргонiзми, професiйнi жаргонiзми та арго [9:4]. М. Кочерган ототожнюi сленг, називаючи його Влсленговi словаВ», iз жаргонiзмами [14:215]. Характерними особливостями сленгу i наявнiсть емоцiйно-експресивного забарвлення (зазвичай негативного), оцiннiсть, швидкоплиннiсть (змiна мовного шару разом iз змiною поколiнь) та мовна гра.

У царинi украiнськоi жаргонологii сьогоднi працюють Л.Бакуменко, В. Балабiн, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. РЖлик, Ю. Мосенкiс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та iншi. Однак, попри всi сучаснi науковi розвiдки, слiд зауважити, що iснуi певний брак теоретичного та лексикографiчного опрацювання лексичного шару жаргонноi лексики, що, в свою чергу, зумовлюi актуальнiсть подальших дослiджень в цiй галузi. Цей брак маi негативний вплив не тiльки на духовну, а й на фiлологiчну культуру сучасного соцiуму. Мовна свiдомiсть сучасного украiнця переважно не розрiзняi специфiки жарТСонноi лексики серед iнших лексичних шарiв; не маi чiткого уявлення про соцiальну диференцiацiю украiнськоi мови (кримiнальний, молодiжний, професiйний жарТСон iз його рiзновидами). РЖ на сьогоднi украiнськi мовознавцi не дiйшли згоди у визначеннi таких понять як ВлсленгВ», ВларгоВ» та ВлжаргонВ». Звiдси слiд вiдокремити цi поняття для бiльш чiткого розрiзнення обтАЩiкта дослiдження.

Арго тАУ слова та вирази, що обмежено вживаються в мовi окремих соцiальних груп, переважно з метою таiмного спiлкування. Для забезпечення безпечностi такого спiлкування характерними засобами були штучнiсть, умовнiсть та побудова на принципом антимови (незрозумiлiсть для необiзнаних категорiй) [28:7]. Так, Й. Дзендзелiвський як приклад лiрницького арго наводить таку фразу: ВлВ битебе клева буштирака, скелиха не вкушморитьВ» (ВлВ тебе добра палиця, собака не вкуситьВ»). [8:245]

Жаргон i синонiмом термiна ВлсленгВ», але без негативноi емоцiйноi забарвленностi. Жаргон тАУ це соцiальний дiалект, вiн розвиваiться в середовищi вiдносно замкнутих колективiв: школярiв, студентiв, воiнних, рiзноманiтних професiйних груп, себто колективiв, поiднаних професiйно або соцiально [28:8].

Зазвичай сленг, жаргон та арго вживаються iз використанням нацiональноi мови, свiдчачи про постiйну динамiку розвитку мовлення та прагнення задоволення рiзноманiтних потреб суспiльства в усiх сферах життя. Сленговi одиницi висловлюють протиставлення лексицi лiтературноi мови: така опозицiя i головною ознакою сленгу. Друга ознака тАУ це групове маркування слiв: сленгова одиниця у свiдомостi носiя мови несе на собi вiдбиток певноi субкультури та зазвичай спiввiдноситься з певною соцiальною групою.

Останнiм часом поширеним i залучення сленгових одиниць до вживання у засобах масовоi iнформацii, мовлення теле- та радiопередач тощо. Це пояснюiться тим, що автори намагаються наблизити iх до кола слухачiв (читачiв), надати вiдтiнку молодiжноi розкутости. Це пiдтверджуi наявнiсть величезного впливу сленгу як вияву молодiжноi культури на людей рiзного вiку. Звiдси слiд виокремити поняття молодiжного сленгу [7:131].

Оскiльки сленг в бiльшостi своiй утворюiться та вживаiться в мiстi, носiями його можна вважати мiських жителiв вiку вiд 14 до 28 рокiв. Саме молодiжний сленг вiдбиваi тi реалii та особливостi свiтобачення молодi, якi вiдрiзняються вiд iнших носiiв нацiональноi мови. Факторами, що впливають на виокремлення молодiжного сленгу серед пiдсистем, i: соцiальне оточення i коло спiлкування молодi, вiдмiннiсть поля iнтересiв молодi вiд старшого поколiння, вiдмiннiсть в поглядах на життя тощо, соцiальне коло дiяльностi (навчання, спiльнi iнтереси). Таким чином, утворюiться певна мовно-культурна спiльнота, яка характеризуiться своiми особливостями. Оскiльки молодiжний сленг i атрибутом молодiжноi культури, то вiн разом з реалiями цiii культури засвоюiться у процесi соцiалiзацii.

Звiдси, молодiжний сленг тАУ це сукупнiсть постiйно трансформованих мовних засобiв високоi експресивноi сили, що використовуються в спiлкуваннi молодими людьми, якi перебувають мiж собою у фамiльярних, дружнiх вiдносинах, i i засобом внутрiшньогрупового спiлкування молодi.

Погляди лiнгвiстiв на питання тАЬсленгутАЭ можна узагальнити так:

1) це нелiтературна (iнтердiалектна, напiвдiалектна, неформальна, субстандартна, професiйна) лексика, тобто та, яка i за межами лiтературноi мови;

2) це явище переважно усного розмовного мовлення;

3) це фамiльярний стиль мови в певнiй галузi;

4) це розмовний варiант професiйного мовлення; жаргон;

5) це групова говiрка;

6) це варiант лексичних норм;

7) це нелiтературна/субстандартна емоцiйно забарвлена лексика;

8) сленг характеризуiться прозорiстю своiх меж, здатнiстю приймати i пропускати крiзь себе величезну кiлькiсть мовних одиниць, збагачуючи тим самим словниковий склад мови новими експресивно забарвленими лексемами, незвичайними в планi семантики i комбiнаторики.

Спорiдненiсть iнтересiв осiб, якi формують рiзновид цього ненормативного утворення, i важливим чинником у твореннi сленгових лексем. Практично кожна група людей, об'iднана спiльними iнтересами, характеризуiться особливим типом мовлення, що реалiзуiться у сленгових новоутвореннях i i притаманним лише цiй групi. Тобто молодiжний сленг не i цiлiсною системою i складаiться iз загальномолодiжного жаргону, що характеризуi мову певного поколiння, i спецiальних молодiжних жаргонiв.

Сленгова молодiжна лексика представляi собою зазвичай неологiзми, якi зтАЩявляються разом iз суспiльними змiнами. Сленговi лексеми утворюються пiд впливом рiзноманiтних факторiв, серед яких особливо видiляються: кримiнальний жаргон, iнтержаргон, власна iнтерпретацiя серед молодi деяких термiнiв, зокрема медичних, тощо [35:123].

Отже, перше джерело формування молодiжного сленгу тАУ це семантичне дублiювання вже iснуючих в iнтержаргонi лексичних одиниць, що не пiдлягають трансформацiям. Прикладами такого переходу одиниць з iнтержаргону до сленгу i, наприклад, такi слова як ВллимонВ» (ВлфруктВ» у звичайному значеннi та Влмiльйон грошових одиницьВ» у сленговому), ВлкрисаВ» (ВлтваринаВ» та Вллюдина, що краде у близьких йому людейВ»), ВлстрiлятиВ» (Влробити пострiлиВ» та Влпозичати у значеннi брати, просити вiдповiдноВ»), ВлдоганятиВ» (Влнастигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухаiться попередуВ» в лiтературнiй мовi та ВлрозумiтиВ» в сленговому варiантi: порiв. ВлТи що, не доганяiш?В») [21]. Власне, iронiчного забарвлення таким лексемам надаi змiна значення слова (в лiтературнiй та сленговiй мовах). Такi значення зазвичай i розбiжними та побудованi на певнiй грi слiв. днiiю з цiкавих особливостей молодiжного сленгу i змiна значення слiв лiтературноi мови, що додаi мовленню iронiчного забарвлення. До того ж молодiжний сленг майже завжди змiнюi значення запозичених одиниць (ВлгрузитиВ» в значеннi Влбагато говорити, набридатиВ»). Власне, рiзновидом цього джерела i замiна слiв iх семантичними синонiмами (в тому числi такими, що мають не цiлком вiдповiдний смисловий вiдтiнок значення). Так, в значеннi словосполучення Влйди звiдсиВ» часто вживаiться Влшкультигай звiдсиВ», Влкрокуй звiдсиВ», Влзвалюй звiдсиВ» тощо [25]. Сюди ж вiдносимо метафоризацiю та афiксацiю як засоби творення сленгових слiв та виразiв: ВлбаклажанВ» в значеннi ВлалкоголiкВ» (метафора на основi кольору) [35:123-125].

Наступним та, певно, найпоширенiшим джерелом формування молодiжного сленгу i запозичення. Зазвичай велика кiлькiсть сленгових лексем запозичуiться з iноземноi мови, як шляхом дослiвного, так i змiстового перекладу. Прикладом дослiвного перекладу може слугувати слово ВлперецьВ» в сленговому значеннi Влпарубок, хлоптАЩягаВ», яке походить шляхом запозичення вiд англiйського сленгового слова ВлpepperВ», що означаi Влособа чоловiчоi статiВ»; ВлтанцполВ», що походить вiд англiйського слова Влdance floorВ» [25]. Але найчастiше слова вiдтворюються транслiтерацiйним або транскрипцiйним шляхом, зберiгаючи своi звучання порiвняно з оригiнальним словом. В якостi прикладiв можна навести такi лексеми як ВлгьорлаВ» (ВлгiрлаВ»), що повторюi звучання англiйського слова ВлgirlВ» (Влдiвчина, дiвчинкаВ»); ВлпiплиВ» тАУ вiд англiйського слова ВлpeopleВ» (ВллюдиВ») (ВлГей, пiпли, ходiмо!В»); ВлпатiВ» - вiд англiйського слова ВлраrtyВ» (ВлвечiркаВ», ВлсвятоВ») [26]. Окремим пiдпунктом йде запозичення комптАЩютерноi термiнологii, внаслiдок стрiмкого розвитку технологiчноi галузi, вiдповiдно необiзнанi користувачi кожного дня створюють своi неологiзми для позначення нових понять. Так, саме комптАЩютернiй галузi завдячуiмо словами ВлчитерВ» (у сленговому значеннi ВлшахрайВ») тАУ вiд англiйського дiiслова Влto cheatВ», що означаi Влграти не за правилами, нечесноВ»; ВлквакерВ» - гравець у гру ВлQUAKEВ» (а не Влчлен однiii з християнських протестантських сектВ» - у лiтературнiй мовi); ВлфлешкаВ» (Влмiнiатюрна карта памтАЩятiВ») тАУ вiд Влflash cardВ» [17:55]. Слова, що виникають таким способом, через масову вживанiсть та розповсюдженiсть швидко входять у обiг та словниковий запас користувача.

Слiд зауважити, що, хоча англiйська мова як мова мiжнародного спiлкування i основним джерелом запозичення сленгових лексем, однак iншi мови також продукують вдалi вислови. Так, арабськiй мовi завдячуiмо словом ВлкайфВ» (Влзадоволення, насолодаВ»), нiмецькiй тАУ лексемам ВлавсвайсВ» (в значеннi ВлдокументВ») та ВлахтунТСВ» (остання лексема в сучаснiй сленговiй мовi вже двiчi змiнила значення: вiд дослiвного перекладу змiсту нiмецького слова ВлувагаВ» до позначення хлопця нетрадицiйноi гендерноi орiiнтацii). Прямим перекладом з росiйськоi (iз збереженням сленгового значення в обох мовах) i слова ВлтусiвкаВ» (Влкомпанiя людейВ») та ВлгальмоВ» - Вллюдина iз уповiльненою на все реакцiiюВ» [21].

Третiм джерелом формування молодiжного сленгу i утворення та вживання лексем-скорочень. Це пояснюiться наявнiстю закону економii мовного простору. Так, при вживаннi довжелезних слiв використовують бiльш короткi, але зрозумiлi iх аналоги, що утворенi шляхом скорочення. Найбiльш яскравим прикладом i слова ВлкомпВ» та ВлноутВ», що скоротили вiд слiв ВлкомптАЩютерВ» та ВлноутбукВ». Решту прикладiв найчастiше можна вiднести до сфери учнiвсько-студентського використання: ця соцiальна група тяжii до скорочення назв навчальних предметiв. Так, ВлобежеВ» позначаi предмет ВлОснови безпеки життiдiяльностiВ» (за першими лiтерами: О-Б-Ж), ВлдезеВ» маi пiд собою Влдомашнi завданняВ», пiд ВлфiзроюВ» розумiiмо предмет Влфiзична культураВ». Утворенi лексеми мають пiд собою зазвичай фонетичну деформацiю слiв.

Четверте джерело формування молодiжного сленгу тАУ це чимала кiлькiсть власне украiнських сленгiзмiв. Так, вислiв Влскинья в тюбiкВ» означаi Влповодитися тихiшеВ», Вллягти в краваткуВ» - Влпокiнчити життя самогубством, пiти з життяВ», словами ВлмавпаВ» та ВлжабкаВ» позначаiться комптАЩютерний значок @, Влбити повiтря ногамиВ» - ВлбайдикуватиВ». [14:224]

Така рiзоманiтнiсть джерел формування молодiжного сленгу пояснюiться прагненням молодi вирiзнитися, за допомогою мовних засобiв тощо. В молодiжному середовищi сленг займаi помiтне мiсце як засiб мовного спiлкування. Мовленнiвi прiорiтети кожноi соцiальноi групи втiлюються саме в сленгiзмах.

Отже, весь молодiжний сленг являi собою наступну систему складових:

1. неологiзми (лише лексичнi утворення поколiння певного перiоду);

2. спiльна лексика молодi (рiзних поколiнь);

3. професiйна пiдсистема сленгу (музичнi фанати, комптАЩютерники);

4. стилiстичнi конотацii сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)

Сленг функцiонуi не лише в мовленнi окремо взятоi соцiальноi групи, де вiн виконуi такi функцii, як iдентифiкацiйна, експресивна, емоцiйно-оцiнна, функцiя економii мовних ресурсiв, функцiя категоризацii i систематизацii, номiнативна функцiя тощо.

Можемо пiдсумувати, що сленг i поширеним явищем серед рiзних молодiжних груп, тому надзвичайно перспективним для вивчення мовленнiвоi ситуацii та динамiки розвитку мови. Базою для таких дослiджень i сучаснi навчальнi заклади, молодiжнi клуби за iнтересами тощо.

РОЗДРЖЛ 2. СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНРЖ ТА СЛОВОТВОРНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ МОЛОДРЖЖНОГО СЛЕНГУ

2.1 Семантично-структурний розгляд молодiжного сленгу

Вiдображення мовноi картини свiту в лексико-семантичнiй системi молодiжного сленгу слiд розглядати з урахуванням системи цiнностей молодiжного соцiуму й того, що у центрi мовноi картини свiту молодiжного сленгу знаходиться людина.

Сферу матерiального свiту позначають сленговi номiнацii грошей, одягу, взуття, транспорту, приладiв, побутовоi технiки. Лексичне поле життiвих цiнностей буття молодiжного соцiуму становлять два класи лексем: на позначення чинникiв, якi пiдтримують життя (iжа, напитки, сон), а також назви гедонiстичних чинникiв буття (алкогольнi напоi та процес iх уживання, тютюновi вироби, музика, кiнотеатр, вiдпочинок, нiчний клуб, дискотека). РЖнтелектуальна сфера людини в картинi молодiжного сленгу розподiлена на двi протилежностi тАФ здатнiсть людини розумiти, розбиратися в чомусь (ВлшаритиВ», ВлпетритиВ») i обмеженiсть, нездатнiсть розумiти (ВлгальмуватиВ», Влне догонятиВ») [25]. Молодiжне коло вибудовуi великi синонiмiчнi ряди на позначення людини з повiльною реакцiiю (гальмо тАУ гальмо перебудови тАУ жирафа тАУ недоганяйло тАУ даун); некмiтливоi (баран тАУ чайник тАУ пiнгвiн); обмеженоi або з низьким рiвнем iнтелекту (лох) [24:69].

Психiчна сфера особистостi в картинi свiту, охопленоi молодiжним сленгом, представлена номiнацiями, якi характеризують психiчнi вiдхилення людини, втрату здорового глузду, божевiлля. Синонiмiчний ряд ВлзбожеволiтиВ» (тобто поводити себе як психiчно ненормальна людина) у молодiжному сленговi досить поширений: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поiхати [25].

Естетичнi цiнностi в системi свiтосприйняття молодоi людини визначаiмо за лексичною структурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодiжному соцiумi маi яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жiночоi статi. Як зазначаi С. Мартос, з лексем молодiжного сленгу лише iдина означаi красивого чоловiка тАФ ален делон. Усi останнi позначають жiнок: ВлкрасиваВ» тАФ ляля, краля, фiфа, красапiта; ВлнекрасиваВ» тАФ жаба, мавпа, крокодил, вiвця, корова [24:70].

У молодiжному слензi виокремлюються синонiмiчнi ряди на позначення людини як носiя фiзичних рис (ВлтовстаВ», ВлхудаВ», ВлрудийВ», ВлмаленькаВ», ВлнизькаВ», ВлвисокаВ»).

Всю лексику молодiжного сленгу, в свою чергу, можна розподiлити на пiдгрупи, якi описують лексику iнших жаргонiв: це шкiльний та студентський жаргони, музичний жаргон, армiйський жаргон, комптАЩютерний жаргон, жаргон, що стосуiться вживання наркотичних засобiв та алкогольних напоiв тощо [15].

Шкiльний та студентський жаргони органiчнi у структурi молодiжного сленгу, оскiльки iх носiями i виключно представники молодого поколiння (вiдповiдно, школярi й студенти), але одночасно в цiй пiдсистемi виокремлюiться своiрiдне Влвиробниче ядроВ», яким i процес навчання. Якщо розподiлити лексико-семантичнi поля Влназви осiбВ», то побачимо, що картина буде наступна:

1) назви посадових осiб (учиха / училка ВлучительВ», дир ВлдиректорВ») [25];

2) назви викладачiв-предметникiв (украша Влучитель / викладач украiнськоi мовиВ», Мауглi Влвчитель фiзичноi культуриВ», вакуоля Влучитель бiологiiВ») [25-26];

3) назви, що вказують на статус учня / студента (салаги Влучнi / студенти молодших класiв / курсiв) [25].

Подiбних до цих лексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на iснуючi реалii та поняття навчального процесу.

Музичний молодiжний сленг i переважно молодiжним жаргонним утворенням. Ядром музичноi субмови i багаточисленнi номiнацii понять, безпосередньо повтАЩязанi з професiйною дiяльнiстю та традицiйною для молодiжного свiтогляду напускною зневагою до обтАЩiктiв дiйсностi: музики, музичних iнструментiв, музичних дiй. Переосмислених музичних жаргонiзмiв у молодiжному слензi небагато. Примiром, дiiслово лабати Влграти на музичному iнструментi, виконувати музичний твiрВ» розвиваi у слензi значення Влрозумiти щось, розбиратися в чому-небудьВ». Власне музичний сленг наближаiться до професiйного жаргону, а тому i явищем своiрiдним, складним i не зрозумiлим широкому загалу читачiв. Однак, як констатуi Н. РЖванова, умовно музичний сленг можна подiлити на двi групи слiв: загальновживанi у молодiжному сленгу форми, якi мають семантичнi Влмузичнi вiдповiдникиВ», i специфiчнi слова, властивi лише музичному сленгу [13:21].

Передовсiм, це напрямки i стилi сучасноi музичноi культури та виконавцi такоi музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, iндi-рокер тощо. Так, дебютники тАУ це дебютнi альбоми, сольники тАУ сольнi альбоми, синглами називають окремi пiснi чи диски з меншою, нiж в альбомi, кiлькiстю пiсень, кавер-версii (часто просто кавери) пiсень тАУ переробки вiдомих музичних творiв, що звучать у виконаннi iнших спiвакiв [13:20].

Широкий потiк iноземноi музики та реалiй, повтАЩязаних з нею, сприяi появi нових термiнiв, переважно з англiйськоi мови, якi дедалi бiльше поповнюють молодiжний сленг. Наприклад: римейк (нова версiя староi пiснi або фiльму), ремiкс (нова версiя музичного твору, з використанням електронного аранжування, iнколи зi змiненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лiдер у групi музикантiв), дi-джей (особа, що забезпечуi музику i говорить про неi на радiо чи у клубi), хiт (дуже популярний музичний твiр). У мовi музичного молодiжного сленгу активно побутують слова на означення осiб, так чи iнакше повтАЩязаних з музикою. Наприклад: меломани тАУ тi, хто захоплюються музикою, фани тАУ прихильники певноi музичноi групи чи окремого спiвака, ватага тАУ група музикантiв, кислотники тАУ виконавцi неякiсноi популярноi музики, блекушники тАУ виконавцi готичноi музики, зiрка чи суперстар тАУ популярний спiвак, шоумен тАУ людина, що органiзовуi розважальнi заходи та iн. [13:23]

Слiд вiдзначити, що невiдтАЩiмною частиною молодiжного сленгу i сленг армiйський. Молодi люди, якi проходять вiйськову службу, приходять туди як носii сленгу молодiжного. За час служби в армii вони засвоюють сленг армiйський i стають носiями двох соцiолектiв. Демобiлiзувавшись, солдати строковоi служби вживають одиницi армiйського сленгу у рiзноманiтних сферах мiськоi комунiкацii. Таким чином, армiйський сленг стаi складником молодiжноi субмови, i ширше тАФ молодiжного сленгу. Переважна бiльшiсть армiйських жаргонiзмiв уживана на позначення особи (салага Влсолдат у першi 6 мiсяцiв строковоi службиВ», шнурок Влсолдат строковоi служби у перiод вiд 6 по 12 мiсяцiвВ») [21].

Стрiмкий розвиток науково-технiчного прогресу, широке розповсюдження комптАЩютерiв зумовило те, що передусiм молодь активно сприймаi технологiчну термiнологiю i перетворюi ii у комптАЩютерний сленг. У субмовi комптАЩютерникiв можна виокремити наступнi лексико-семантичнi поля: Влрiзновиди комптАЩютерiвВ», ВлкомптАЩютернi iгриВ», Влпрограмнi продукти, команди, файлиВ», Влдеталi комптАЩютераВ», Влдii людини й вiдповiднi дii комптАЩютераВ», Влреалii мережi тАЬРЖнтернеттАЭВ», Влназви осiб (фахiвцi, користувачi)В» [17:50].

Наркотичний жаргон молодiжного сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети, процедури, стани. Предметна сфера тАФ це наркотики взагалi або назви окремих рiзновидiв наркотичних речовин, доз або порцiй деяких наркотикiв, а також засобiв iх уведення в органiзм:

Лексико-семантичне поле Влназви речовинВ»: амф, амфiки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка, бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура, демян, дерибан, джеф, джойнт, дiма, долина, дорiжка, драс, драп, кайф, кислота, ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек, кубик, кукiс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар'iванна, марка, марфа, мацанка, молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилiн, платформа, розкумарка, сезон, сiно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, трiп, укроп, хариво, хiмка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль [26].

Лексико-семаничне поле ВлпредметиВ»:

баян, агрегат, апаратура, двигло, демiк, машина [26].

Процесуальна сфера тАФ назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин iз вiдповiдним лексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, димiти, дознутись, колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити, накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присiсти, убитися, уколотися, хапати, ширятися [26].

Номiнацii наркотичних станiв репрезентованi окремими лексемами: вгашений, вставлений, закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений, обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].

Вiдповiднi лексико-семантичнi поля можна розподiлити за процесом вживання алкогольних напоiв.

Поширення молодiжного сленг

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

An Evergreen topic in British classical literature, childrenтАЩs poems and everyday speech: patterns of climate in the British isles

Banks