Роль профспiлок в забезпеченнi охорони працi

ПЛАН

Охоронi працi - новий рiвень вимог

Роль профспiлок в забезпеченнi охорони працi

Охорона працi - поняття складне i багатогранне. Воно включаi цiлий ряд елементiв, механiзмiв i iнститутiв : безпеку i гiгiiну працi, професiйнi (достроковi) пенсii i обов'язкове страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйнiй захворюваностi, режими працi i вiдпочинку, професiйну пiдготовку кадрiв i медичну допомогу. Забезпечення гарантiй безпеки життiдiяльностi працiвникiв в процесi трудовоi дiяльностi i однiiю з найважливiших функцiй державних органiв влади, працедавцiв i профспiлок.

Актуальнiсть формування ефективних систем охорони працi особливо велика для тих галузей економiки, яким властивi високi рiвнi професiйного ризику,: виробничого травматизму, виробничо-обумовленоi i професiйноi захворюваностi. Гiрничо-металургiйна промисловiсть входить до числа таких галузей економiки.

До недавнього часу, як вiдомо, державну функцiю по органiзацii системи охорони працi в нашiй краiнi виконували профспiлки. Слiд зазначити, що вони накопили iстотний потенцiал в органiзацii такоi непростоi роботи. Ось вже десять рокiв тому виконання цiii функцii забезпечують державнi органи. Проте, на нашу думку, профспiлки не повиннi стояти збоку в цьому питаннi. РЗх роль, як показуi досвiд промислово розвинених краiн, залишаiться дуже велика i значуща - будь то на рiвнi цеху, виробництва, компанii або на рiвнi галузi.

В зв'язку з цим профспiлкам важливо бачити проблеми в цiй сферi i одночасно допомагати адмiнiстрацii пiдприiмств в рiшеннi завдань в областi охорони працi i усього комплексу питань соцiального захисту людей працi.

Профспiлки i iх позицiя в питаннях соцiального захисту

Металургiйна галузь вступила в перiод економiчних перетворень, маючи на бiльшостi пiдприiмств украй вiдсталу витратну технологiю, фiзично i морально застарiлi основнi виробничi фонди, що багато в чому визначають високу мiру важкоi працi i шкiдливих для здоров'я чинникiв. За оцiнками фахiвцiв фiзичний знос металургiйного устаткування i агрегатiв складаi бiльше 50, а по окремих пiдприiмствах 75 i бiльше вiдсоткiв.

Так, наприклад, в коксохiмiчному виробництвi з 54 коксових батарей бiльш за третину виробили встановленi термiни експлуатацii. З 45 доменних печей, що знаходяться в експлуатацii, 9 вимагають негайного капiтального ремонту. Бiльше половини конвертерiв вже виробила амортизацiйнi термiни. Знос основного устаткування гiрничодобувних пiдприiмств перевищуi 75 вiдсоткiв. Це, мабуть, найвищий показник в металургiйнiй галузi i найбiльш вiдстала ланка.

У кольоровiй металургii стан справ ще складнiший: тiльки 10 вiдсоткiв вживаних технологiй вiдповiдають свiтовому рiвню.

Виходячи з цього, Центральну Раду профспiлки упродовж ряду рокiв пiднiмало питання про необхiднiсть розробки державноi програми розвитку металургii - базову галузь, що забезпечуi усi металопотребляючi галузi економiки конструкцiйними матерiалами i зайнятiсть бiльше 7 мiльйонiв людина (10 вiдсоткiв зайнятих в економiцi), включаючи зайнятих в сумiжних галузях. Окрiм цього враховувалося, що бiльше 70 вiдсоткiв пiдприiмств комплексу i градоутворювальними i, у разi зволiкання iх технiчного переозброiння, вони найближчими роками стануть неконкурентоздатними i будуть закритi, з усiма витiкаючими соцiальними наслiдками. При постановцi цього питання ЦС профспiлки також виходив з необхiдностi iстотного полiпшення умов працi тих, що працюють i екологiчноi обстановки. Не секрет, що металургiйне виробництво являiться, хоча i не основним, але одним з найзначнiших джерел забруднення довкiлля i впливаi на незадовiльну екологiчну обстановку у рядi регiонiв.

Уряд, пiдтримавши вимоги профспiлки i враховуючи загальнодержавне значення галузi, розглянув ситуацiю, що склалася, i у вереснi 2002 р. схвалило Комплекс заходiв по розвитку металургiйноi промисловостi на перiод до 2010 року. У пакетi рекомендованих заходiв визначенi прiоритети, спрямованi на технiчне переозброiння галузi з тим, щоб до 2010 року повнiстю завершити модернiзацiю i реструктуризацiю виробництва i створити сучасну галузь, здатну повнiстю забезпечити економiку усiма видами металопродукцii i успiшно конкурувати на свiтових ринках з провiдними корпорацiями-виробниками чорних i кольорових металiв.

Проте пiдвищення ефективностi виробництва, модернiзацiя i реструктуризацiя галузi - процес неоднозначний: разом з пiдвищенням продуктивностi працi станеться i вивiльнення працiвникiв, причому в значних масштабах. Протягом найближчих рокiв передбачаiться вивiльнити бiльше 350 тисяч тих, що нинi працюють в галузi, що складаi бiльше 25 вiдсоткiв зайнятих. При пiдготовцi Комплексу заходiв ця проблема була в центрi уваги Центральноi Ради профспiлки, яка зайняла принципову позицiю, не можна допустити, щоб на догоду пiдвищенню ефективностi роботи галузi сотнi тисяч ii працiвникiв залишилися без роботи, без коштiв для iснування.

Металургiя Украiни - як галузь економiки - не перша у свiтi, така, що зiткнулася з проблемами реструктуризацii. За офiцiйними даними у рядi краiн РДвропи чисельнiсть зайнятих в металургii за останнi 20-25 рокiв скоротилася вiд 25 до 75 вiдсоткiв, проте рiвень безробiття вiд цього не збiльшився. Державнi органи, працедавцi i профспiлки спiльно працювали над програмами соцiально-вiдповiдальноi реструктуризацii, шукали i знайшли шляхи працевлаштування що вивiльняються, заходи соцiальноi адаптацii тих, хто через вiк або iншi причини не змiг отримати нову професiю i нове робоче мiсце.

За дорученням Уряду, iнiцiйованого Центральною Радою профспiлки, ця проблема була вивчена фахiвцями Мiнiстерства працi i соцiального розвитку з безпосередньою участю органiв профспiлки.

За пiдсумками роботи Мiнпрацi пiдготував не лише|не тiльки| об'iктивний аналiз ситуацii, але i розробив заходи, спрямованi|направленi| на забезпечення зайнятостi тих, що вивiльняються i соцiальноi адаптацii тих, хто не може бути працевлаштований. Слiд зазначити, що в реальному життi бувають ситуацii рiзнi: разом з вiдповiдальним бiзнесом, що пiклуiться про трудящих, зустрiчаiться i його антипод, який переслiдуi виключно фiнансовi вигоди, i який не дуже те цiкавлять напрацювання Мiнпрацi. Новi власники металургiйних пiдприiмств i iх менеджмент частенько, вичавлюють з технiки i людей максимум прибули, а у разi чого готовi у будь-який момент прикрити свiй бiзнес, незважаючи на соцiальнi витрати. Тому, скажемо прямо, профспiлки тепер працюють зовсiм в iнших умовах, чим десять-птАЩятнадцать рокiв назад.

Що стосуiться програми заходiв розвитку металургii до 2010 року, то вона у разi реалiзацii дозволить окрiм рiшення проблем технiчних i економiчних, також змiнити змiст працi, рiзко пiдвищити рiвень заробiтноi плати, оскiльки зростання продуктивностi працi i застосування сучасних ресурсозберiгаючих технологiй iстотно понизять витрати на виробництво, що у результатi дозволить направити додатковi кошти на оплату працi i рiшення iнших соцiальних програм.

Охоронi працi - новий рiвень вимог

Перетворення, що вiдбуваються, в структурi гiрничо-металургiйноi галузi i ii технiчному рiвнi, економiчних стосунках, в стосунках до власностi неминуче впливають i на вiдношення працiвникiв до працi, до виконання своiх прямих обов'язкiв, до дотримання посадових iнструкцiй. Це в рiвнiй мiрi вiдноситься i до питання трудовоi мотивацii працiвникiв i iх вiдношення до дотримання правил i норм охорони працi, iнструкцiй i положень, що регламентують органiзацiю безпечного ведення робiт.

Незважаючи на усi ще низькi темпи оновлення основних виробничих фондiв i впровадження сучасних технологiчних процесiв в галузi, за роки реформ iстотно покращали трудова дисциплiна, що позитивно позначилося на показниках виробничого травматизму i професiйноi захворюваностi. Так, коефiцiiнт частоти травматизму скоротився майже на 40 вiдсоткiв i складаi 2,94. Травматизм iз смертельним результатом скоротився на 30 вiдсоткiв i рiвний 1,18. Цi показники свiдчать, що для багатьох сотень працiвникiв галузi вдалося зберегти здоров'я i життя i, передусiм, виключно за рахунок змiни вiдношення до питань охорони працi, строгiшого дотримання правил i норм охорони працi. Це, поза сумнiвом, позитивний результат.

Проте, слiд критично визнати, що ситуацiя в областi охорони працi в металургiйному комплексi, незважаючи на позитивну динамiку, все ще залишаiться незадовiльною: кожен третiй працiвник працюi|трудиться| в несприятливих умовах, стан технiки i iснуючi технологii i чинниками пiдвищеного ризику для здоров'я персоналу.

Гiрничо-металургiйна профспiлка в цих умовах продовжуi наполегливо вимагати полiпшення умов працi, замiни устаткування iхнологiй, зниження дii шкiдливих виробничих чинникiв на тих, що працюють за рахунок полiпшення i ширшого застосування iндивiдуальних i колективних засобiв захисту вiд впливу цих чинникiв. Силами технiчноi iнспекцii охорони працi профспiлки, уповноважених по охоронi працi i профспiлкового активу проводиться вивчення стану умов працi на робочих мiсцях, розкриваються технiчнi i органiзацiйнi порушення технiки безпеки, на пiдставi чого пропонуються заходи по кращiй органiзацii робiт, розробцi чiтких регламентiв ведення технологiчних процесiв, що виключають виникнення ситуацiй, небезпечних для здоров'я i життя тих, що працюють.

Та все ж це ще мало. Роль профспiлок в нових умовах маi бути бiльшою. Тiльки спiльними зусиллями усiх, хто в тiй або iншiй мiрi бере участь в процесах створення умов безпечноi роботи, можна i повинно посилити роботу по змiнi особистого вiдношення що працюють до проблем особистоi безпеки на виробництвi.

Змiна психологii, вiдмова вiд росiйського "може" в стилi поведiнки на виробництвi, орiiнтацiя на кращi традицii в цьому питаннi iндустрiально-розвинених краiн повиннi забезпечити, разом з технiчними i органiзацiйними заходами, стабiльне зниження рiвня виробничого травматизму.

Як приклад - "азiатська" оцiнка вiдношення до правил особистоi безпеки з боку працiвникiв комбiнату "Пiвнiчсталь". Оцiнка була висловлена лiдерами профспiлок металургiв ряду компанiй Японii, що вiдвiдали комбiнат в 2002 роцi. Члени делегацii були здивованi не стiльки масштабами комбiнату i його технiчним рiвнем, скiльки тим, що поголовно усi працiвники носять захиснi головнi каски без застосування ременiв пiдборiдь. Для нас - це формальна норма, але, за великим рахунком, це норма, недотримання якоi загрожуi, хай i в окремих випадках, серйозними наслiдками.

Окрiм цього все ще значно вiдстаi вiд вимог часу забезпечення тих, що працюють засобами колективного i iндивiдуального захисту вiд шкiдливих виробничих чинникiв. Але, якщо засоби колективного захисту - складова частина технiчного переозброiння, що тiльки починаiться, то повсякденне забезпечення тих, що працюють засобами iндивiдуального захисту залежить вiд волi, бажання i здiбностей працедавцiв органiзувати придбання i забезпечити ними працiвникiв. Саме бажання, а частенько i дефiцит органiзаторських здiбностей не дозволяють полiпшити ситуацiю в забезпеченнi тих, що працюють елементарними засобами захисту вiд травм i шкiдливоi дii виробничих чинникiв.

В той же час, ринковi умови господарювання надали широкi можливостi вибору постачальника, здатного забезпечити якiсть усiх видiв засобiв iндивiдуального захисту за доступною цiною. У цих питаннях саме профспiлковi органи на мiсцях зобов'язанi i у рядi випадкiв вже проводять лiнiю на рiзку змiну вiдношення до цiii проблеми, методично ставлять питання по полiпшенню якостi спецодягу, ii ремонту, тим самим виконують свою найважливiшу функцiю - проявляти турботу про збереження життя i здоров'я тих, що працюють.

Професiйнi пенсii: вимоги профспiлок до iх органiзацii

Робота по захисту прав i iнтересiв працiвникiв включаi не лише|не тiльки| комплекс функцiй, пов'язаних з процесами в поточнiй трудовiй дiяльностi тих, що працюють, але i з|iз| тим, як буде матерiально забезпечений працiвник при виходi на пенсiю, незалежно вiд того, буде це пов'язано з вiком або на пiдставi певних пiльг.

Що працюють в металургii на дiлянках з важкими i шкiдливими (особливими) умовами працi вiдповiдно до чинного законодавства мають право, вiдпрацювавши необхiдний перiод часу, на призначення пенсii ранiше встановленого законодавством вiку, що надаi право на трудову пенсiю.

За великим рахунком, в цiй сферi i багато проблем. Чому за нездатнiсть працедавця забезпечити нормальнi умови працi вiдповiдають своiм здоров'ям працiвники? Чому частина працiвникiв з особливими умовами працi маi право пiти на пенсiю в 50 або 55 рокiв (45 i 50 рокiв для жiнок) вiдповiдно до спискiв виробництв, що надають це право, тодi як внески до Пенсiйного фонду платять усе порiвну?

Ще однiiю сферою соцiального захисту працiвникiв як в процесi трудовоi дiяльностi, так i пiсля ii закiнчення, являiться страхування вiд можливих нещасних випадкiв i професiйних захворювань.

У Украiнi вже декiлька рокiв дii система обов'язкового соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань. Введення цього iнституту соцiального захисту дозволило реалiзувати давно назрiлу необхiднiсть переходу вiд прямого вiдшкодування працедавцем шкоди здоров'ю тих, що працюють вiд нещасного випадку або професiйного захворювання, до страхування вiд них i виплат вiдшкодування шкоди потерпiлим через органи соцiального страхування на мiсцях. Окрiм цього розв'язана складна в недалекому минулому проблема вiдшкодування шкоди потерпiлим у разi банкрутства, або лiквiдацii органiзацii.

Введенням нового порядку|ладу| вiдшкодування шкоди потерпiлим зроблена перша, але ще боязка, спроба створити економiчнi важелi впливу на працедавцiв, в iх зацiкавленостi прагнути до зниження рiвня виробничого травматизму i професiйноi захворюваностi через систему знижок i надбавок до страхових тарифiв залежно вiд динамiки показникiв травматизму i профзахворюваностi.

В той же час, введена система ще далека вiд досконалостi. На нашу думку, необхiдно розширити шкалу страхових тарифiв, тим самим врахувати вiдмiнностi професiйного ризику по пiдгалузях економiки, унеможливити працедавцiв, використовуючи протекцiонiстськi методи, переводити пiдприiмства з одного класу професiйного ризику в iншiй без достатнiх пiдстав. Необхiдно ввести систему знижок i надбавок, що дозволяi заохочувати тi органiзацii, в яких динамiчно знижуiться травматизм i професiйна захворюванiсть, скорочуються робочi мiсця з шкiдливими, важкими i небезпечними умовами працi.

Окрiм цього, iндексацiя щомiсячних страхових виплат потерпiлим, по встановленому порядку, виробляiться виключно в межах засобiв, передбачених в бюджетi Фонду соцiального страхування на вiдповiдний рiк, що створюi загрозу ризику для потерпiлих залишитися в якiй-небудь, можливо i тривалий перiод часу, без iндексацii суми вiдшкодування шкоди.

Важливим напрямом в дiяльностi профспiлки i робота по органiзацii профiлактичного оздоровлення працiвникiв.

Починаючи з 30-х рокiв минулого столiття, як ефективний засiб зниження ризику професiйних захворювань, проведення посттравматичноi реабiлiтацii i профiлактики загальноi захворюваностi, широкого поширення в металургii набули профiлакторii, що в бiльшостi своiй розвинулися в санаторii-профiлакторii. Вони зiграли значну роль в оздоровленнi мiльйонiв працiвникiв галузi i продовжували б працювати ефективно, коли б не недалекоглядна полiтика державних органiв, що займаються соцiальними проблемами. профспiлка гiрничий металургiйний технiка безпека

Медичний персонал i витрати на лiкувальну роботу профiлакторiiв фiнансувалися за рахунок засобiв соцiального страхування i засобiв пiдприiмств, якi несли основний тягар господарських витрат за iх змiстом. Починаючи з 2001 року, з моменту введення iдиного соцiального податку i рiзкого скорочення тарифу внескiв на соцiальне страхування, витрати по оздоровленню працiвникiв в профiлакторiях практично повнiстю перекладенi на пiдприiмства, що утримують iх. Таким чином, фактично лiквiдовуiться ефективний засiб оздоровлення трудящих, що впливаi до того ж i на зниження витрат на оплату днiв непрацездатностi по загальнiй захворюваностi, оскiльки багато пiдприiмств не в змозi нести повнi витрати по медичному обслуговуванню i господарському змiсту профiлакторiiв. РЖ не випадкове iх число буквально за декiлька рокiв скоротилося практично в 2 рази.

У останнi десятилiття в краiнi сталися великi змiни, якi привели до iстотноi трансформацii дiяльностi пiдприiмств i|профспiлок. Змiнилася i правова база. У новому законодавствi про охорону працi визначаються i новi, за своiю суттю, змiст, форми i методи роботи профспiлки i його органiв в областi охорони працi. Незмiнною залишаiться мета - безпека працiвника на виробництвi, виключення або зведення до мiнiмуму впливу шкiдливих виробничих чинникiв на тих, що працюють.

Держава абсолютна об'iктивно повернуло собi обов'язок здiйснювати державний контроль за станом охорони працi, визначати полiтику в цiй областi, розглядати причини i встановлювати винних в нещасних випадках, що сталися, або захворюваннях, пов'язаних з професiйною дiяльнiстю.

В той же час профспiлкам законодавчо наданi широкi права в областi здiйснення громадського контролю за станом охорони працi. Цi права дозволяють активно впливати на дii як державних органiв управлiння охороною працi, так i на працедавцiв, що безпосередньо здiйснюють заходи щодо охорони працi i здоров'я тих, що працюють. Завдання профспiлок - навчитися цi права реалiзовувати i максимально можливо захищати людину працi.

Вместе с этим смотрят:

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Аттестация рабочего места на предприятии

Безопасность взрывных работ