Стихiйнi пожежi
Вступ
Пожежа тАУ це неконтрольований процес горiння, який супроводжуiться знищенням матерiальних цiнностей i може призвести до загибелi людей.
Стихiйнi пожежi можуть виникнути внаслiдок розрядiв блискавки, самозапалювання сiна й торфу, вiд залишеного багаття, непогашеного сiрника, тлiючого недопалка, iскор iз транспортних засобiв, неправильного користування електроприладами, несправностi нагрiвних приладiв, механiчного нагрiвання та iскроутворення.
Надзвичайнi ситуацii, що виникають внаслiдок пожеж, подiляються на:
В· техногенного характеру (пожежi у будинках, на комунiкацiях i технологiчному обладнаннi промислових об'iктiв; пожежi на об'iктах видобування, переробки та зберiгання легкозаймистих, спалимих та вибухових речовин; пожежi на транспортi, на шахтах, пiдземних та гiрських виробках, метрополiтенах, пожежi в будинках та спорудах житлового, соцiально-побутового та культурного призначення);
В· природного характеру (лiсовi пожежi, пожежi степових та хлiбних масивiв; торф'янi пожежi, пiдземнi пожежi) [1; 204].
Саме пожежi займають особливе мiсце серед причин виникнення надзвичайних ситуацiй. Протягом року у свiтi реiструiться понад 5 млн. пожеж. Безпосередньо при пожежах гине 60 тис. осiб.
Це i обумовлюi актуальнiсть обраноi для написання самостiйноi роботи теми.
Метою написання роботи i вивчення i систематизацiя доступноi iнформацii про пожежi в Украiни, а також набути знаня про заходи щодо припинення та запобiгання пожеж.
Реалiзацiя цiii мети передбачаi виконання таких завдань:
В· дати чiтке тлумачення поняття ВлпожежаВ» та видiв пожеж:
В· як можна повнiше i детальнiше дослiдити теоретичнi вiдомостi з обраноi теми;
В· систематизувати отриманi знання.
Роздiл 1
пожежа надзвичайний ситуацiя горiння
Пожежа тАУ це стихiйне поширення горiння, яке виявляiться в нищiвнiй дii вогню, що вийшов з-пiд контролю людини [2; 89]. Основнi ознаки пожежi тАУ вогонь, дим, полум'я, iскри.
90% пожеж виникають з вини людини, 7тАж8% тАУ вiд блискавок, 2тАж3% тАУ з iнших причин.
Основнi причини пожеж:
В· несправностi опалювальних систем та неправильне користування ними;
В· несправностi електрообладнання i порушення правил експлуатацii;
В· необережне поводження з вогнем i нагрiвальними приладами;
В· палiння у недозволених мiсцях;
В· самозаймання i самозапалювання горючих речовин;
В· неправильне зберiгання паливо-мастильних матерiалiв;
В· блискавки, розряди статичноi електрики, вибухи парiв, газiв тощо;
В· використання спецiальних запалювальних засобiв [1; 204].
У районi пожежi вiдбуваються суттiвi змiни атмосфери: пiдвищуiться вмiст токсичних газiв, головним чином окису вуглецю, i зменшуiться кiлькiсть кисню, що веде до отруiння i задухи незалежно вiд дii теплового випромiнювання. Саме тому токсичнi гази i дим i причиною ураження близько 50% людей, у бiльшостi зi смертельними випадками. Гази i дим можуть швидко поширюватися по всiй будiвлi й призводити до загибелi людей на раннiй стадii пожежi. Люди втрачають свiдомiсть i настаi смерть вiд вдихання токсичних газiв ще до того, як вогонь досягне iх або коли вони дiзнаються, що виникла пожежа.
Великою небезпекою i те, що дим обмежуi видимiсть, затемнюi рятувальнi виходи, а це призводить до панiки, особливо в незнайомiй обстановцi. Негативно дим дii на слизовi оболонки очей, носа i горла, що також заважаi рятуванню.
На iнтенсивнiсть пожежi впливають пожежне навантаження, тобто загальна кiлькiсть горючих матерiалiв, i теплова енергiя, яка видiляiться ними при горiннi. Матерiали, якi при загораннi видiляють бiльше тепловоi енергii, створюють i бiльше пожежне навантаження. Твердi й рiдкi горючi матерiали з бiльшою площею поверхнi нн одиницю маси легше спалахують i швидше горять.
Можна видiлити такi основнi уражаючi фактори пожеж: висока температура, задимлення великих районiв, обмеження видимостi, негативний вплив на психiку людей [2; 91].
Роздiл 2
Лiсовi й торфовi пожежi завдають великих збиткiв державi, а при поганiй органiзацii боротьби з ними може постраждати i населення, яке проживаi в зонi iх поширення.
Лiси i торфовища займають понад 10 млн. га територii Украiни, тому лiсовi й торфовi пожежi е найбiльш поширеними. 31% лiсiв розташовано в пiвнiчному регiонi, 17 тАУ у схiдному, 10 тАУ у пiвденному, 8 тАУ в пiвденно-захiдному i 32% тАУ в захiдному регiонi.
Лiсовi пожежi виникають у результатi дii свiтлового випромiнювання ядерного вибуху або при застосуваннi звичайних засобiв ураження i спецiальних запалювальних засобiв у бомбах i снарядах, у мирний час вiд необережного поводження з вогнем, рiдше тАУ запалювання вiд блискавки i ще рiдше тАУ самозаймання сiна i торфу.
Лiсовий фонд Украiни майже на 50% складаiться з хвойних лiсiв, з яких 60% займають молодники. Залiсненням на сотнях тисяч гектарiв створенi сосновi насадження, якi досягли вiку 15-ЗО рокiв, а це критичний перiод у пожежному планi.
Пiвнiчний та схiдний регiони Украiни, де щорiчно буваi в середньому вiдповiдно 37 i 40% усiх лiсових пожеж, i найбiльш пожежо-небезпечними.
У цiлому по Украiнi в середньому на рiк буваi близько 3,5 тис. лiсових пожеж, якi знищують бiльше 5 тис. гектарiв лiсу.
Так, наприклад, у 1999 р. виникло 6070 лiсових пожеж, якi знищили 5532 га лiсiв. Найбiльше iх було в Луганськiй, Донецькiй, Харкiвськiй i Днiпропетровськiй областях.
Залежно вiд того, в яких елементах лiсу поширюiться вогонь, лiсовi пожежi подiляються на низовi, верховi, ТСрунтовi, а за швидкiстю поширення i висотою полум'я тАУ на слабкi, середнi й сильнi [2; 92].
Торфовi (ТСрунтовi або пiдземнi) пожежi виникають частiше наприкiнцi лiта, як продовження низових або верхових лiсових пожеж. Заглиблення низовоi пожежi починаiться бiля стовбурiв дерев, потiм поширюiться у боки зi швидкiстю вiд кiлькох сантиметрiв до кiлькох метрiв на добу. Дерева при цьому повнiстю гинуть внаслiдок оголення i обгорання корiння.
Такi пожежi можуть виникати на дiлянках з торф'янистими ТСрунтами i дiлянках iз шаром пiдстилки 20 см i бiльше.
Торфовi пожежi можуть виникати незалежно вiд лiсових: у районах торфорозробок i торф'яних болiт. Горiння проникаi у бiльш глибокi шари торфу i цьому сприяi наявнiсть у ТСрунтi корiння.
Вогню на поверхнi ТСрунту при пiдземних пожежах немаi, лише iнколи вiн пробиваiться з-пiд землi, але скоро зникаi, видiляiться тiльки дим, який стелиться. На такi пожежi не впливають нi вiтер, нi добовi змiни погоди. Вони можуть тягнутися мiсяцями i в дощ, i в снiг.
Торф мiстить до 25% бiтумiв. Пiд час пожежi вони зосереджуються бiля поверхнi, що горить, i при ii охолодженнi водою цементують частинки вугiлля. Як наслiдок, виникаi водонепроникний шар, пiд яким залишаiться тлiння, що можливе при невисокому вмiстi кисню в повiтрi. Це явище утруднюi гасiння торфових пожеж, оскiльки вода не може проникнути до осередку пожежi.
Небезпека торфових пожеж у тому, що в процесi горiння утворюються порожнини (часто з жаром) у вигорiлому торфi, в якi можуть провалюватися люди, тварини i технiк].
Польовi (степовi) пожежi виникають на вiдкритiй територii при наявностi сухоi трави i достиглих сiльськогосподарських культур. У суху, жарку i вiтряну погоду вони поширюються за вiтром з швидкiстю 25тАУ30 км/год, а в гiрськiй мiсцевостi тАУ до 50 км/год. Швидкiсть поширення пожежi в зернових культурах у 2тАУ3 рази менша швидкостi степовоi пожежi. Степова пожежа, за сприятливих умов ii розвитку, поширюiться швидко i маi вигляд кромки горiння.
Фронт вогню перемiщуiться з найбiльшою швидкiстю в напрямку вiтру i з меншою тАУ у боки проти вiтру. При завихреннях iскри i вогонь можуть перекидатися на 100тАУ150 м [2; 95].
У населених пунктах пожежi виникають при порушеннi правил поводження з вогнем, через несправностi електромережi, опалюваних систем, вiд вогню лiсових, торфових i польових пожеж. Особливо пожежо-небезпечними i населенi пункти з дерев'яними будинками, зведеними з порушеннями вимог пожежноi безпеки, з яких основна тАУ недостатнi вiдстанi мiж будiвлями з легкозаймистих конструкцiй. Швидкiсть поширення пожежi в населених пунктах залежить вiд вогнестiйкостi будiвель i споруд, щiльностi забудови, зберiгання мiж будинками i спорудами легкозаймистих матерiалiв (сiно, солома, дрова), характеру мiсцевостi й умов погоди (швидкiсть вiтру, опади, температура повiтря).
Пожежi у житлових будинках супроводжуються значними матерiальними i людськими втратами. Серед матерiалiв, якi с в житлових будинках, найбiльш пожежо-небезпечними i текстильнi та паперовi вироби, меблi та iншi речi, виготовленi з легкозаймистих матерiалiв. За чисельнiстю людських жертв домашнi пожежi займають одне з перших мiсць.
При пожежах у житлових та громадських будiвлях дим i токсичнi гази часто бiльш небезпечнi для людей, нiж полум'я. Багато пластмас, якi використовують в iнтер'iрах, при горiннi видiляють летальнi дози окису вуглецю, деякi тАУ цiанiди i хлористий водень. Фактично всi полiмери, в яких i вуглець, як природнi, так i синтетичнi, при горiннi видiляють отруйний дим. Вовна при горiннi видiляi бiльше цiанiдiв, нiж полiуретан, оскiльки мiстить бiльше азоту, але вона важче загораiться i повiльнiше горить, нiж полiуретан, i через це безпечнiша в пожежному вiдношеннi [2;].
Пожежi в населених пунктах i на територii розмiщення господарських будiвель об'iктiв часто i наслiдком руйнувань та пошкоджень iнженерних i технологiчних систем, споруд виробничого й технологiчного обладнання, електромережi й машин, якi перебувають пiд напругою, печей i опалюваних систем, мiсткостей з легкоза-палювальними речовинами.
На поширення пожеж у населених пунктах впливаi також рельiф мiсцевостi [2; 96].
Роздiл 3
Перешкодами для поширення вогню i водоймища, зеленi насадження. Дощ, туман i снiг ослаблюють дiю свiтлового i теплового випромiнювання.
Щоб обмежити поширення пожеж у населених пунктах, звести iх до мiнiмуму, на територiях господарських комплексiв необхiдно завчасно вжити вiдповiдних пожежно-профiлактичних заходiв. За призначенням вони подiляються на три групи:
В· пожежно-профiлактичнi заходи, якi зменшують iмовiрнiсть виникнення пожеж. Це вогнезахисне обмазування, замiна горючих покрiвель на негорючi, просочування дерев'яних конструкцiй для пiдвищення iх вогнетривкостi, застосування при будiвництвi вогнетривких конструкцiй i матерiалiв та iн.;
В· пожежно-профiлактичнi заходи, якi запобiгають загоранню i пожежам вiд вторинних причин: електромереж, газопроводiв, побутових електроприладiв;
В· пожежно-профiлактичнi заходи, якi забезпечують успiшну роботу пiдроздiлiв протипожежноi служби i формувань цивiльного захисту в осередку ураження.
Сюди належать органiзацiя i влаштування необхiдних розривiв мiж будiвлями i спорудами, водойм, пiд'iздiв до них та iн.
Органiзацiя пожежно-профiлактичних заходiв покладена на мiсцевi органи влади, керiвникiв i власникiв об'iктiв.
Населенню треба дотримуватись правил i норм пожежноi безпеки пiд час експлуатацii електроприладiв, освiтленнi i використаннi газу. Необхiдно передбачити швидке вiдключення окремих дiлянок електромережi й газопроводiв за сигналами цивiльного захисту.
Важливими заходами у боротьбi з пожежами i забезпечення водою населених пунктiв i об'iктiв виробництва. У населених пунктах влаштовують водойми з пiд'iздами до них i майданчиками для пожежних машин для забору води. Якщо поблизу населеного пункту або об'iкта i рiчка або озеро, на березi потрiбно обладнати пiрс для встановлення пожежноi машини i забору води.
У пожежо-небезпечний перiод необхiдно очистити територiю населених пунктiв i об'iктiв вiд горючих матерiалiв, пофарбувати у бiлий колiр вiкна, повiсити бiлi штори, вкрити вогнезахисними сумiшами дерев'янi конструкцii горищ, обшитi шалiвкою дерев'янi будiвлi та iншi елементи будiвель. Як вогнезахиснi покриття можна застосовувати вапняно-сольовi, суперфосфатнi й глинянi обмазки.
Вапняно-сольова обмазка складаiться iз 62% гашеного вапна, 6% кухонноi солi i 32% води. Суперфосфатна обмазка складаiться з 65% суперфосфату i 35% води. Обмазку наносять на поверхнi, якi потрiбно захистити двома шарами, загальна товщина захисного шару мас бути 2,5 мм. На 1 м поверхнi потрiбно приблизно 2 кг обмазки.
У перiод безпосередньоi загрози пожежi в будiвлях мають бути знятi н прибранi у безпечнi мiсця тюлевi занавiски, гардини, скатертi, ковдри тАУ матерiали, якi швидко загоряються вiд свiтлового i теплового випромiнювання через вiкна.
Якщо пожежа сталася на верхнiх поверхах будинку, пiд час евакуацii потрiбно користуватися сходами або переходами мiж балконами.
У бiльшостi громадських споруд встановлено внутрiшнiй протипожежний водопровiд iз пожежними кранами. Кожний пожежний кран укомплектовано пожежним рукавом [3].
Пожежне обладнання i первиннi засоби гасiння (вогнегасники, внутрiшнi пожежнi крани з рукавами, ванни, бочки з водою, ящики з пiском) необхiдно тримати справними. Пiд'iзд i пiдхiд до джерел протипожежного водозабезпечення, кришки колодязiв пожежних гiдрантiв мають бути очищеними вiд смiття i снiгу, вказане мiсце iх знаходження.
Всi цi заходи зменшать можливiсть виникнення пожеж та забезпечать своiчасну лiквiдацiю iх у населених пунктах [2; 98].
Висновок
Метою написання даноi роботи було вивчення i систематизацiя доступноi iнформацii про пожежi в Украiни, а також набути знання про заходи щодо припинення та запобiгання пожеж.
Реалiзацiя цiii мети передбачала виконання таких завдань:
В· дати чiтке тлумачення поняття ВлпожежаВ» та видiв пожеж:
В· як можна повнiше i детальнiше дослiдити теоретичнi вiдомостi з обраноi теми;
В· систематизувати отриманi знання.
Поставленi перед нами завдання були виконанi, мета досягнень.
Пiдсумуiмо викладений у роботi теоретичний матерiал:
В· Пожежа тАУ це неконтрольований процес горiння, який супроводжуiться знищенням матерiальних цiнностей i може призвести до загибелi людей.
В· 90% пожеж виникають з вини людини, 7тАж8% тАУ вiд блискавок, 2тАж3% тАУ з iнших причин.
В· Найпоширенiшими причинами пожеж i: несправностi опалювальних систем та неправильне користування ними; несправностi електрообладнання i порушення правил експлуатацii; необережне поводження з вогнем i нагрiвальними приладами; палiння у недозволених мiсцях; самозаймання i самозапалювання горючих речовин; неправильне зберiгання паливо-мастильних матерiалiв; блискавки, розряди статичноi електрики, вибухи парiв, газiв тощо; використання спецiальних запалювальних засобiв [1; 204].
В· Щоб обмежити поширення пожеж у населених пунктах, звести iх до мiнiмуму, на територiях господарських комплексiв необхiдно завчасно вжити вiдповiдних пожежно-профiлактичних заходiв. Органiзацiя пожежно-профiлактичних заходiв покладена на мiсцевi органи влади, керiвникiв i власникiв об'iктiв. Проте населенню треба дотримуватись правил i норм пожежноi безпеки пiд час експлуатацii електроприладiв, освiтленнi i використаннi газу.
Список використаноi лiтератури
1. Бедрiй Я. РЖ., Джигерей В.С., Дембiцький С. РЖ. Безпека життiдiяльностi: навчальний посiбник. тАУ Львiв.: Видавнича фiрма ВлАфiшаВ», 1997. тАУ 257 с.
2. Стеблюк М. РЖ. Цивiльна оборона: пiдручник. тАУ К.: Знаня, 2006. тАУ 487 с.
Ресурси iнтернету:
3. Стаття ВлПожежаВ»
http://uk.wikipedia.org/wiki/Пожежа
4. Стаття ВлЕвакуацiя людей пiд час пожежi. Перша допомога постраждалим вiд продуктiв горiнняВ»
http://referat.parta.ua/view/3408/
Вместе с этим смотрят:
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"
Аттестация рабочего места на предприятии
Безопасность взрывных работ