Принцип ведення бою та оборони

Роздiл перший. ЗАГАЛЬНРЖ ПОЛОЖЕННЯ

1. Основи загальновiйськового бою

1.Бiй тАФ основна форма тактичних дiй вiйськ, являi собою органiзованi та узгодженi за метою, мiсцем i часом удари, вогонь i маневр з'iднань, частин та пiдроздiлiв з метою знищення (розгрому) противника, вiдбиття його ударiв та виконання iнших завдань в обмеженому районi протягом короткого часу. Бiй може бути загальновiйськовим, протиповiтряним, повiтряним та морським.

2. Сучасний загальновiйськовий бiй ведеться об'iднаними зусиллями всiх вiйськ, якi беруть в ньому участь, iз застосуванням танкiв, бойових машин пiхоти (бронетранспортерiв), артилерii, засобiв протиповiтряноi оборони, лiтакiв, вертольотiв, iншого озброiння та технiки. Вiн характеризуiться рiшучiстю, напруженiстю, швидкоплиннiстю i динамiчнiстю бойових дiй, iх наземно-повiтряним характером, одночасною могутньою вогневою дiiю на велику глибину, застосуванням рiзноманiтних способiв виконання бойових завдань та швидким переходом вiд одних видiв бойових дiй до iнших.

3. Воiни Збройних Сил Украiни, виконуючи обов'язок щодо захисту Вiтчизни, повиннi вести бiй з повним напруженням моральних i фiзичних сил, виявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стiйкiсть, мужнiсть, розумну iнiцiативу та воiнну хитрiсть. Кожен солдат, сержант, прапорщик та офiцер повинен пройнятися рiшучiстю знищити противника i виконати бойове завдання, незважаючи нi на якi труднощi i навiть на загрозу самому життю. Командир зобов'язаний вселяти цю рiшучiсть всiм пiдлеглим.

Вiрнiсть Вiйськовiй присязi, психологiчна стiйкiсть, вiйськова дисциплiна i бойова згуртованiсть воiнiв тАФ найважливiшi умови досягнення успiху в бою.

4. Сучасний загальновiйськовий бiй вимагаi вiд воiнiв високоi бойовоi виучки, фiзичного загартування, [3] умiння використовувати всю мiць озброiння та технiки, застосовувати засоби захисту i маскування. Це досягаiться пiд час напруженоi бойовоi пiдготовки, яка i основним змiстом повсякденноi дiяльностi пiдроздiлiв в мирний час i продовжуiться пiд час пiдготовки до бою та в промiжках мiж боями. В умовах воiнного часу основна мета бойовоi пiдготовки тАФ вивчити противника, що протистоiть, i оволодiти найбiльш ефективними способами його розгрому в обстановцi, яка склалася.

5. Загальновiйськовий бiй може вестися iз застосуванням звичайноi зброi, а з урахуванням можливостi зруйнування об'iктiв ядерноi енергетики, хiмiчного виробництва, наявностi у деяких краiн зброi масового ураження тАФ i в умовах ii застосування.

Звичайна зброя включаi всi вогневi та ударнi засоби, якi застосовують артилерiйськi, зенiтнi, авiацiйнi, стрiлецькi та iнженернi боiприпаси i ракети в звичайному спорядженнi, запалювальнi боiприпаси та сумiшi. В бою iз застосуванням тiльки звичайноi зброi вогонь артилерii, танкiв, бойових машин пiхоти (бронетранспортерiв), зенiтних засобiв та стрiлецькоi зброi у поiднаннi з ударами авiацii i основним засобом ураження противника. Найбiльш ефективним видом звичайноi зброi i високоточна зброя, до якоi вiдносяться розвiдувально-ударнi (розвiдувально-вогневi) комплекси, а також iншi комплекси (системи) озброiння, якi застосовують керованi (коректованi) та самонавiднi ракети i боiприпаси, здатнi уражати цiлi, як правило, з першого пострiлу (пуску).

Запалювальнi боiприпаси та сумiшi застосовуються для ураження живоi сили та вогневих засобiв противника, розташованих вiдкрито або якi знаходяться у фортифiкацiйних спорудженнях, а також його озброiння, технiки та iнших об'iктiв.

Пiдроздiли повиннi умiло вести бiй iз застосуванням звичайноi зброi i завжди знаходитися у готовностi до захисту вiд вражаючих факторiв ядерноi, хiмiчноi та бiологiчноi зброi.

6. Основними видами загальновiйськового бою i оборона i наступ. На початку вiйни оборона буде найважливiшим i найбiльш розповсюдженим видом бою.

Оборона здiйснюiться навмисно або вимушено з головною метою тАФ вiдбити наступ противника, завдати йому втрат та створити умови для переходу своiх вiйськ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тiльки на початку, але i в ходi вiйни.[4]

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника i оволодiння важливими районами (об'iктами мiсцевостi). Найбiльш типовим для пiдроздiлiв на початку вiйни буде перехiд в наступ iз положення оборони.

7. Взвод (вiддiлення, танк) в бою знищуi противника вогнем своii зброi i швидко використовуi результати вогню артилерii та ударiв авiацii для виконання поставленого бойового завдання. Пасивнiсть та нерiшучiсть пiд виглядом збереження своiх сил недопустимi.

Взвод (вiддiлення, танк), маючи сучасне озброiння, здатний надiйно уражати живу силу, танки, бойовi машини пiхоти, бронетранспортери, протитанковi та iншi вогневi засоби i вести боротьбу з низько лiтаючими лiтаками, вертольотами та iншими повiтряними цiлями противника, а також завзято обороняти опорний пункт (позицiю, вогневу позицiю), що займаi, стрiмко наступати, дiяти в розвiдцi, охоронi та виконувати iншi завдання.

Механiзований (танковий) взвод (вiддiлення, танк) пiд час виконання завдання дii, як правило, у складi роти (взводу). В розвiдцi, в штурмовiй групi, в бойовiй, похiднiй та сторожовiй охоронi вiн може дiяти самостiйно. Механiзований взвод, крiм того, може призначатися в передову групу вiд механiзованого батальйону (роти), який дii в тактичному повiтряному десантi.

Залежно вiд завдання, яке виконують, характеру мiсцевостi та iнших умов обстановки механiзоване вiддiлення може дiяти в пiшому порядку (взимку тАФ на лижах), на бойових машинах пiхоти (бронетранспортерах) та десантом на танках.

Механiзованому взводу можуть придаватися гранатометний, протитанковий, вогнеметний, зенiтний, а iнодi iнженерно-саперний пiдроздiли, хiмiки-розвiдники i танк, а танковому взводу, крiм того, тАФ механiзований пiдроздiл.

8. Пiд час виконання бойових завдань механiзований, гранатометний i протитанковий взводи залежно вiд обстановки дiють у похiдному, передбойовому та бойовому порядках, а танковий взвод тАФ у похiдному i бойовому порядках.

Похiдний порядок взводу i вiддiлення тАФ колона. Вiн застосовуiться на маршi, пiд час переслiдування, проведення маневру i повинен забезпечувати високу швидкiсть руху, швидке розгортання в передбойовий i бойовий порядки.[5]

Передбойовий порядок тАФ шикування взводу пiд час дiй у пiшому порядку для пересування в колонах вiддiлень, розчленованих по фронту (в лiнiю вiддiлень), з метою скорочення часу на розгортання в бойовий порядок, меншоi уразливостi вiд ударiв усiма видами зброi.

Бойовий порядок тАФ шикування пiдроздiлiв для ведення бою. Вiн повинен вiдповiдати завданню, яке поставили, i забезпечувати: повне використання бойових можливостей пiдроздiлiв; стiйкiсть i активнiсть в оборонi; надiйне ураження противника на якомога бiльшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатiв вогневого ураження противника та вигiдних умов мiсцевостi; можливiсть маневру в ходi бою; найменшу уразливiсть пiдроздiлiв вiд ударiв усiх видiв зброi; пiдтримування безперервноi взаiмодii та зручнiсть управлiння пiдроздiлами.

9. Успiшне виконання бойового завдання, яке поставили взводу (вiддiленню, танку), досягаiться: бойовою готовнiстю; своiчасним виявленням противника та знищенням його вогнем; рiшучiстю, активнiстю, безперервнiстю ведення бою та раптовiстю дiй; вживанням заходiв щодо обману противника; умiлим поiднанням вогню з просуванням i застосуванням маневру; постiйною i чiткою взаiмодiiю; умiлими дiями вночi та в iнших умовах обмеженоi видимостi; бойовим забезпеченням та твердим управлiнням пiдроздiлами.

10. Бойова готовнiсть взводу (вiддiлення, танка) полягаi у його здатностi органiзовано, в установленi термiни вступити в бiй i успiшно виконати поставлене завдання. Бойова готовнiсть досягаiться: укомплектованiстю та забезпеченiстю взводу всiм необхiдним для ведення бою; правильним розумiнням свого завдання, високою бойовою виучкою всього особового складу i його готовнiстю до дiй в умовах застосування противником зброi всiх видiв; готовнiстю озброiння та технiки до негайного застосування; високим морально-психологiчним станом, дисциплiною та пильнiстю особового складу; умiлим управлiнням та здiйсненням заходiв щодо забезпечення бою.

11. Своiчасне виявлення противника i знищення його вогнем досягаються веденням безперервного спостереження i умiлим застосуванням своii зброi.

Для спостереження за наземним i повiтряним противником у взводi (вiддiленнi) призначаiться спостерiгач, у ходi бою спостереження за противником ведеться [6] командиром та усiм складом взводу (вiддiлення, танка). З бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера), танка в усiх випадках ведеться кругове спостереження. Сектори спостереження призначаються залежно вiд розташування приладiв спостереження, бiйниць i розмiщення особового складу.

Вогонь взводу (вiддiлення, танка) i основним засобом знищення противника в бою. Надiйне ураження противника вогнем досягаiться: своiчасною i достовiрною розвiдкою цiлей; правильним застосуванням вогневих засобiв вiдповiдно до iхнiх бойових можливостей; влучнiстю вогню, раптовiстю вiдкриття i ведення його з граничною щiльнiстю та максимальною iнтенсивнiстю; умiлим управлiнням вогнем в бою.

Взвод (вiддiлення, танк) веде вогонь iз зброi, встановленоi на бойових машинах пiхоти (бронетранспортерах) i танках, iз автоматiв, кулеметiв, снайперських гвинтiвок, гранатометiв та застосовуi ручнi гранати, а у рукопашному бою тАФ удари багнетом i прикладом.

Вогнем iз бойових машин пiхоти i танкiв знищуються танки, iншi броньованi машини, вогневi засоби i жива сила противника, зруйновуються його фортифiкацiйнi спорудження, а також уражаються низько лiтаючi лiтаки, вертольоти та iншi повiтрянi цiлi. Вогнем iз бронетранспортерiв знищуiться жива сила, вогневi засоби та iншi цiлi.

Автомати i кулемети застосовуються для знищення живоi сили i вогневих засобiв противника. Крiм того, вони можуть застосовуватися для ураження низько лiтаючих повiтряних цiлей.

Снайперська гвинтiвка застосовуiться для знищення важливих одиночних цiлей (офiцерiв, спостерiгачiв, снайперiв, обслуги вогневих засобiв, низько лiтаючих вертольотiв) противника.

Протитанковi керованi ракети, протитанковi гранатомети та протитанковi гранати застосовуються для знищення танкiв та iнших броньованих машин, а iншi гранатомети i ручнi гранати тАФ для ураження живоi сили i вогневих засобiв противника, якi розташованi поза укриттями, у вiдкритих окопах, траншеях та за укриттями (в лощинах, ярах та на зворотних схилах висот).

Ураження противнику може наноситися вогнем окремих вогневих засобiв або зосередженим вогнем вiддiлення i взводу.[7]

Ураження броньованих машин i живоi сили противника взвод (вiддiлення) може здiйснювати також застосуванням протитанкових i. протипiхотних мiн.

Для своiчасного вiдкриття вогню по низько лiтаючих лiтаках, вертольотах та iнших повiтряних цiлях, що раптово з'являються, у взводi призначаiться один або декiлька чергових вогневих засобiв. Залежно вiд обстановки цi повiтрянi цiлi можуть уражатися зосередженим вогнем взводу (вiддiлення).

Вогонь розрiзняiться:

за тактичними завданнями, що вирiшуються, тАФ на знищення, подавлення, виснаження та iншi;

за видами зброi тАФ iз стрiлецькоi зброi, гранатометiв, зброi бойових машин пiхоти (бронетранспортерiв), танкiв, артилерii, мiнометiв, протитанкових керованих ракетних комплексiв, зенiтних засобiв та iнших;

за способами ведення тАФ прямою, напiвпрямою наводкою, iз закритих вогневих позицiй та iнших;

за напруженiстю стрiльби тАФ одиночними пострiлами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний (вогонь, який вiдкривають iз кулеметiв та автоматiв зненацька з близькоi вiдстанi), залповий та iнший; за напрямком стрiльби тАФ фронтальний (направлений до фронту цiлi), фланговий (направлений у фланг цiлi) та перехресний (який ведеться з двох напрямкiв i бiльше по однiй цiлi);

за способами стрiльби тАФ з мiсця, iз зупинки (з короткоi зупинки), з ходу, з борту, з розсiюванням по фронту, з розсiюванням у глибину, по площi та iнший;

за видами вогню тАФ по окремiй цiлi, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий та iнший.

12. Рiшучiсть, активнiсть, безперервнiсть ведення боюполягаi в постiйному прагненнi до розгрому противника, нанесеннi йому ураження вогнем усiх засобiв, нав'язуваннi своii волi вiдважними та смiливими дiями, якi проводяться наполегливо вдень i вночi, в будь-яку погоду. Вживання заходiв щодо обману противника маi на метi приховати дiйснi намiри щодо його розгрому та добитися раптовостi, яка дозволить захопити його зненацька, викликати панiку та створити сприятливi умови для перемоги навiть над противником, що переважаi за силою.

Взвод (вiддiлення, танк) повинен умiло вести бiй вночi та в iнших умовах обмеженоi видимостi. Нiч створюi умови для потайного проникнення у розташування противника i раптового нападу на нього. Для ведення бою [8] вночi потрiбна ретельна пiдготовка до виконання бойових завдань, висока виучка, натренованiсть, смiливiсть, умiння швидко орiiнтуватися, користуватися приладами нiчного бачення, засобами освiтлення та цiлевказання.

13. У бою взвод (вiддiлення, танк), використовуючи вигiднi умови мiсцевостi, повинен умiло поiднувати вогонь з просуванням i широко застосовувати маневр. Маневр проводиться силами i засобами, а також вогнем.

Маневр силами i засобами проводиться з метою заняття вигiдного положення для ведення вогню по найбiльш уразливому мiсцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг i в тил, а також для виводу пiдроздiлiв з-пiд удару противника.

Видами маневру силами i засобами i: охоплення, обхiд та вiдхiд. Охоплення тАФ маневр, який здiйснюiться з метою виходу для удару у фланг противнику.

Обхiд тАФ бiльш глибокий маневр, який здiйснюiться з метою виходу для удару по противнику з тилу.

Охоплення здiйснюiться, як правило, у тiснiй вогневiй та тактичнiй взаiмодii, а обхiд тАФ в тактичнiй взаiмодii з пiдроздiлами якi дiють з фронту.

Вiдхiд тАФ маневр. який застосовуiться з метою виводу своiх пiдроздiлiв. iз-пiд удару противника i заняття бiльш вигiдного положення. Вiн проводиться тiльки за дозволом командира.

Маневр повинен бути простим, проводитися швидко, потай та раптово для противника. Для його здiйснення використовуються результати вогневого ураження противника, вiдкритi фланги, промiжки, складки мiсцевостi, прихованi пiдступи, аерозолi (дими), а в оборонi, крiм того, тАФ траншеi i ходи сполучення.

Маневр вогнем застосовуiться для ефективного ураження противника. Вiн полягаi у зосередженнi вогню взводу (вiддiлення) по однiй важливiй цiлi, своiчасному перенесеннi вогню з однiii цiлi на iншу та веденнi вогню взводом одночасно по декiлькох цiлях.

14. Постiйна взаiмодiя мiж вiддiленнями (танками) у взводi, приданими йому засобами i сусiдами полягаi в узгодженнi iхнiх зусиль мiж собою за завданнями, рубежами, часом. Для цього командир взводу (вiддiлення, танка) повинен твердо знати бойове завдання свого пiдроздiлу i способи його виконання, завдання сусiднiх пiдроздiлiв, орiiнтири, сигнали оповiщення, управлiння та взаiмодii, установленi старшим командиром. У бою вiн зобов'язаний пiдтримувати зв'язок iз взаiмодiючими пiдроздiлами (вогневими засобами), в установленi [9] термiни виконувати поставленi завдання, своiчасно обмiнюватися даними про обстановку iз взаiмодiючими пiдроздiлами, активно пiдтримувати iх засобами, якi i. В оборонi необхiдно в першу чергу допомагати пiдроздiлу, який обороняi найбiльш важливi позицii, в наступi тАФ який найбiльш просунувся вперед.

15. Бойове забезпечення дiй взводу (вiддiлення, танка) полягаi в органiзацii i здiйсненнi заходiв, якi спрямованi на пiдтримання бойовоi готовностi i збереження його боiздатностi, а також на створення сприятливих умов для успiшного i своiчасного виконання поставленого завдання. Воно органiзовуiться на основi рiшення командира в усiх видах бою, а також пiд час пересування i розташування на мiсцi i включаi розвiдку, охорону, захист вiд зброi масового ураження, маскування, iнженерне забезпечення та забезпечення радiацiйного, хiмiчного, бiологiчного захисту. Важливим напрямком заходiв всiх видiв бойового забезпечення i захист вiд високоточноi зброi противника.

Командир взводу (вiддiлення, танка) повинен своiчасно вживати заходiв щодо поповнення ракет, боiприпасiв, заправлення пальним, проведення технiчного обслуговування бойових машин i озброiння, забезпечення особового складу засобами iндивiдуального захисту i спецiальноi обробки, продовольством та iншими матерiальними засобами, а також слiдкувати за станом екiпiровки солдатiв i сержантiв та правильним ii використанням.

Екiпiровка включаi спорядження та iнше майно, призначене для вiйськовослужбовцiв, i подiляiться на носиму i возиму частини.

Носима частина екiпiровки, як правило, знаходиться при солдатi i сержантi i включаi особисту зброю, боiприпаси, протигаз (респiратор), пiхотну лопату, шолом стальний, польове спорядження, флягу з водою, речовий мiшок з казаном, ложкою, кухлем, сухим пайком, аптечкою iндивiдуальною, засобом знезаражування води та предметами особистоi гiгiiни, що в ньому знаходяться. Рiшенням командира склад носимоi частини екiпiровки може змiнюватися.

Решта майна складаi возиму частину екiпiровки, яка перевозиться на бойовiй машинi пiхоти (бронетранспортерi, автомобiлi), танку i розмiщуiться в мiсцях, визначених порадниками з експлуатацii.[11]

2. Обов'язки особового складу вiддiлення (екiпажу танка)

25. У загальновiйськовому бою велика роль сержантiв та солдатiв. Для досягнення перемоги над ворогом вони повиннi досконало знати та утримувати в постiйнiй бойовiй готовностi свою зброю та бойову технiку, майстерно володiти ними та умiло застосовувати в бою. Крiм того, кожен сержант i солдат повинен бути готовим замiнити при необхiдностi товариша, який вибув зi строю, тому знання сумiжноi вiйськовоi спецiальностi i обов'язковим.

Кожен сержант i солдат зобов'язаний:

Ø знати бойове завдання взводу, свого вiддiлення (танка) та своi завдання;

Ø знати органiзацiю, озброiння, технiку та тактику пiдроздiлiв противника, особливо бойовi можливостi його танкiв, iнших броньованих машин та протитанкових засобiв, iх найбiльш уразливi мiсця;

Ø знати озброiння i технiку свого пiдроздiлу;

Ø знати розмiри, обсяг, послiдовнiсть та термiни обладнання фортифiкацiйних споруджень; умiти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числi iз застосуванням вибухових речовин, здiйснювати маскування;[18]

Ø у бою постiйно вести спостереження, своiчасно виявляти противника i негайно доповiдати про нього командиру;

Ø стiйко i завзято дiяти в оборонi, смiливо i рiшуче в наступi, знищувати противника, особливо його танки та iншi броньованi машини, усiма способами i засобами, умiло пересуватися на полi бою, вибирати вогневi позицii (мiсця для стрiльби);

Ø виявляти хоробрiсть, iнiцiативу та спритнiсть в бою, подавати допомогу товаришу;

Ø бути фiзично мiцним та витривалим, володiти прийомами рукопашного бою;

Ø умiти розпiзнавати повiтряного противника i вести вогонь по його низько лiтаючих лiтаках, вертольотах та iнших повiтряних цiлях iз стрiлецькоi зброi;

Ø захищати командира в бою, у випадку його поранення або загибелi смiливо брати на себе командування пiдроздiлом;

Ø знати способи захисту вiд зброi масового ураження та високоточноi зброi противника; умiло використовувати мiсцевiсть, засоби iндивiдуального захисту та захиснi властивостi машин; долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитанковi та протипiхотнi мiни, проводити спецiальну обробку;

Ø без дозволу командира не залишати своi мiсце в бою; при пораненнi або ураженнi радiоактивними, отруйними речовинами, бiологiчними засобами, а також запалювальною зброiю вживати необхiдних заходiв само- i взаiмодопомоги та продовжувати виконання завдання; якщо буде наказано вiдправитися на медичний пункт, взяти з собою особисту зброю; при неможливостi йти на медичний пункт вiдповзти зi зброiю в укриття та чекати санiтарiв;

Ø умiти готувати озброiння та боiприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами обойми, магазини, стрiчки; слiдкувати за витрачанням боiприпасiв та заправленням бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера), танка пальним, своiчасно доповiдати своiму командиру про використання 0,5 i 0,75 носимого (возимого) запасу боiприпасiв та заправлення пальним; при пошкодженнi бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера ), танка швидко вживати заходiв щодо iх вiдновлення.[19]

Роздiл другий. ОБОРОНА

1. Загальнi положення

36. Оборона маi на метi вiдбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливi райони (об'iкти) мiсцевостi i тим самим створити сприятливi умови для переходу в наступ.

Оборона може пiдготовлятися завчасно або органiзовуватися в ходi бою, в умовах вiдсутностi зiткнення з противником або безпосереднього зiткнення з ним.

37. Оборона повинна бути стiйкою i активною, здатною протистояти ударам всiх видiв зброi, атацi переважаючих груп танкiв i пiхоти противника, дiям його повiтряних десантiв, аеромобiльних та диверсiйно-розвiдувальних груп.

Стiйкiсть та активнiсть оборони досягаються:

è витримкою, стiйкiстю та завзяттям пiдроздiлiв, що обороняються при вiдбиттi атак противника, iх високим моральним духом;

è майстерно органiзованою обороною i системою вогню;

è безперервною розвiдкою противника;

è ретельним маскуванням опорного пункту (вогневоi позицii);

è умiлим використанням вигiдних умов мiсцевостi, ii iнженерного обладнання i застосуванням несподiваних для противника способiв ведення бойових дiй;

è виконанням заходiв щодо захисту вiд зброi масового ураження iвисокоточноi зброi противника;

è всебiчним забезпеченням i пiдготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дiй, в тому числi i в умовах повного оточення.

В оборонi кожен солдат, умiло використовуючи свою зброю, фортифiкацiйнi спорудження та вигiднi умови мiсцевостi, здатний знищити велику кiлькiсть живоi сили противника та успiшно вести боротьбу з танками, що наступають, та iншими броньованими машинами.

Взвод (вiддiлення, танк) не маi права залишати опорний пункт (позицiю), яку займаi, i вiдходити без наказу командира роти (взводу). [25]

2. Вiддiлення в оборонi

61. Механiзоване вiддiлення обороняi позицiю до 100 м по фронту, маючи на нiй основнi, запаснi (тимчасовi) позицii для вогневих засобiв, якi дозволяють спiльно iз сусiднiми вiддiленнями знищувати противника [46] вогнем перед фронтом i на флангах опорного пункту взводу.

На позицii вiддiлення стрiльцi, кулеметник та гранатометник розташовуються так, щоб усi пiдступи до неi перед фронтом i на флангах знаходилися пiд ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження i перешкоди добре проглядалися i прострiлювалися. Вiдповiдно до цього будуiться i система вогню. Вiддiлення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночi та в iнших умовах обмеженоi видимостi.

Бойова машина пiхоти, яка маi могутнi озброiння та броньовий захист, i основою оборони позицii вiддiлення, ii вогнева позицiя, а також вогнева позицiя бронетранспортера може обладнуватися в центрi позицii вiддiлення, на фланзi або позаду позицii на вiддаленнi до 50 м. Бойова машина пiхоти без десанту в оборонi може видiлятися для дiй у вогневiй засадi, як кочуючий вогневий засiб i у складi бронегрупи батальйону (роти).

На позицii вiддiлення можуть розташовуватися вогневi засоби старших командирiв.[47]

Вогнева позицiя вiддiлення включаi основнi та запаснi вогневi позицii вогневих засобiв i бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера).

62.В умовах вiдсутностi зiткнення з противникомкомандир механiзованого (гранатометного, протитанкового) вiддiлення, з'ясувавши одержане завдання, зобов'язаний:

Ø вивести вiддiлення на вказану позицiю;

Ø органiзувати спостереження;

Ø вказати основну i запасну вогневi позицii для бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера), вогневi позицii кулеметникам, гранатометнику i мiсця стрiльцям (основнi i запаснi позицii для гранатометникiв, протитанкових керованих ракетних комплексiв);

Ø вiддати бойовий наказ;

Ø органiзувати iнженерне обладнання i маскування позицiй;

Ø визначити вiдстань до орiiнтирiв, пiдготувати данi для ведення вогню вдень та вночi i скласти картку вогню.

63. У бойовому наказi командир вiддiлення вказуi:

ª орiiнтири;

ª склад, положення та характер дiй противника;

ª завдання взводу i вiддiлення, позицiю, смугу вогню та додатковий сектор обстрiлу;

ª порядок спостереження i ведення вогню по наземних та повiтряних цiлях;

ª мiсця на дiлянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь вiддiленням;

ª завдання сусiдiв;

ª завдання особовому складу;

1. навiднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам i гранатометнику тАФ основнi та запаснi вогневi позицii;

2. старшому стрiльцю та стрiльцю тАФ мiсця для стрiльби, послiдовнiсть iх обладнання i змiни в ходi бою;

3. навiднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) i кулеметникам, крiм того, тАФ основний i додатковий сектори обстрiлу з кожноi позицii;

4. механiку-водiю (водiю) тАФ маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицiю, порядок спостереження та коректування вогню;[48] по танках, iнших броньованих машинах i пiхотi противника;

ª сигнали оповiщення, управлiння, взаiмодii та порядок дiй за ними;

ª час готовностi до оборони i заступника.

Пiсля одержання завдання особовий склад вiддiлення приступаi до розчищення смуги обзору та обстрiлу, а також вiдривання i маскування окопiв.

64. Пiд час переходу до оборони в умовах безпосереднього зiткнення з противником командир вiддiлення органiзовуi швидке захоплення i заняття позицii на вказаному рубежi, ставить завдання особовому складу, органiзовуi спостереження, систему вогню, управлiння, взаiмодiю та iнженерне обладнання позицii. Вогнева позицiя бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера) вибираiться в такому мiсцi, щоб забезпечувалось потайне ii розташування, прикриття вогнем особового складу вiддiлення пiд час виконання ним робiт щодо iнженерного обладнання позицii. Надалi командир вiддiлення детально вивчаi мiсцевiсть, уточнюi завдання особовому складу та порядок взаiмодii, а при необхiдностi й iншi питання.

65. На позицii вiддiлення в першу чергу розчищаiться мiсцевiсть для полiпшення спостереження та ведення вогню, вiдриваються одиночнi (парнi) окопи та окоп для бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера), потiм одиночнi (парнi) окопи з'iднуються мiж собою в окоп на вiддiлення, який доводиться до повного профiлю, а при нестiйкому ТСрунтi, крiм того, посилюiться одежею крутостей та з'iднуiться суцiльною траншеiю з окопами сусiднiх вiддiлень; для особового складу обладнуiться перекрита щiлина. Потiм вiдриваються окоп на запаснiй (тимчасовiй) вогневiй позицii для бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера) та хiд сполучення до неi. В окопi на вiддiлення обладнуiться блiндаж, нiшi для боiприпасiв i проводяться iншi роботи щодо його вдосконалення в бойовому i господарчому вiдношеннях з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в оборонi. Якщо траншея вiдрита землерийною машиною, командир органiзовуi ii дообладнання.

66. Пiсля органiзацii iнженерних робiт командир вiддiлення складаi картку вогню вiддiлення, на яку наносить: орiiнтири, iх номери, найменування та вiдстань до [49] них, положення противника, позицiю вiддiлення, смугу вогню та додатковий сектор обстрiлу; основнi i запаснi вогневi позицii бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера), гранатометiв i протитанкових керованих комплексiв, основнi та додатковi сектори обстрiлу з кожноi позицii (крiм сектора обстрiлу ручного протитанкового гранатомета); позицii сусiдiв та межi iхнiх смуг вогню на флангах вiддiлення; дiлянки зосередженого, вогню взводу та мiсця в них, по яких вести вогонь вiддiленням; загородження, розташованi поблизу позицii вiддiлення та тi, що прикриваються його вогнем.

67. До переходу противника в наступ на позицii вiддiлення постiйно несе службу спостерiгач. Для вiдбиття раптового нападу противника та знищення його дрiбних груп, якi ведуть розвiдку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначаiться кулеметник або стрiлець, який розташовуiться, як правило, на запаснiй (тимчасовiй) вогневiй позицii. Решта особового складу залежно вiд обстановки проводить iнженерне дообладнання позицii, займаiться бойовою пiдготовкою, допомагаi механiку-водiю (водiю) в технiчному обслуговуваннi бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера) або вiдпочиваi.

Для виклику особового складу за бойовою тривогою вiд спостерiгача до мiсця вiдпочинку влаштовуiться надiйна найпростiша сигналiзацiя.

Якщо вiд вiддiлення видiлений черговий вогневий засiб (чергова бойова машина пiхоти, бронетранспортер, кулемет, гранатомет), вiн, як правило, розташовуiться на тимчасовiй або запаснiй вогневiй позицii. В бойовiй машинi пiхоти (бронетранспортерi) знаходиться механiк-водiй (водiй) та навiдник-оператор (кулеметник бронетранспортера) в готовностi до негайного вiдкриття вогню.

Командир вiддiлення, як правило, знаходиться на позицii в такому мiсцi, звiдки зручнiше управляти вiддiленням, спостерiгати за мiсцевiстю та сигналами командира взводу.

68. Одиночних солдатiв i дрiбнi групи противника, якi намагаються вести розвiдку, вiддiлення захоплюi в полон, а при неможливостi захоплення, знищуi вогнем, як правило, iз запасних (тимчасових) вогневих позицiй. [50]

Бiльш значнi групи противника, якi наближаються до позицii вiддiлення, знищуються вогнем кулемета або бойовоi машини пiхоти, а при необхiдностi вогнем усього вiддiлення. Вогонь вiдкриваiться за командою командира вiддiлення.

Пiд час вогневоi пiдготовки атаки противника командир вiддiлення i спостерiгач ведуть спостереження, а решта особового складу ховаiться в щiлини (блiндажi), на днi окопiв i траншей або в бойовiй машинi пiхоти (бронетранспортерi) в готовностi швидко зайняти своi мiсця на позицii.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерноi зброi (пiд час нанесення противником ядерного удару) особовий склад вiддiлення швидко укриваiться в щiлинi, блiндажi, бойовiй машинi пiхоти, бронетранспортерi (лягаi на дно окопу, траншеi), а пiсля проходження ударноi хвилi приготовляiться до вiдбиття атаки противника.

Виявивши перехiд противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерiгача) вiддiлення негайно приготовляiться до бою. Вогонь по противнику вiдкриваiться з наближенням його на дальнiсть дiйсного вогню зброi вiддiлення.

По мiрi пiдходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищоi напруги. Танки та iншi броньованi машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойовоi машини пiхоти, гранатометiв i протитанковими гранатами, а пiхота вогнем кулеметiв i автоматiв вiдсiкаiться вiд танкiв i знищуiться.

Вогонь протитанкових засобiв вiддiлення зосереджуiться в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долаi загородження перед переднiм краiм оборони, а потiм по рештi атакуючих танкiв та iнших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танкiв, якi долають загородження перед позицiiю вiддiлення, командир може вислати вперед гранатометника з помiчником (стрiльцем з ручними протитанковими гранатами). Для потайностi iх висування використовуються аерозолi (дими). РЖнодi, бiля найбiльш iмовiрного мiсця пророблювання противником проходу в загородженнях, вiддiленням завчасно вiдриваються i маскуються окоп та хiд сполучення до нього. В окопi може розмiщуватися гранатометник або кулеметник (стрiлець) iз заздалегiдь приготовленим [51] мiнним шлагбаумом. По можливостi в боротьбi з танками противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, якi зосереджують свiй вогонь по оглядових приладах танкiв.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позицii вiддiлення, ближнiй до нього солдат з пiдходом танка на вiдстань 25тАФ30 м метаi по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат вiдбiгаi по траншеi в сторону або лягаi на ii дно, а коли танк подолаi окоп, швидко вискакуi i метаi протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Пiсля вибуху гранати солдат приготовляiться для знищення екiпажу, який залишаi уражений танк.

З пiдходом пiхоти противника до позицiй на вiдстань 30тАФ40 м вiддiлення закидаi ii гранатами. Якщо противник увiрветься на позицiю, вiддiлення знищуi його вогнем впритул, гранатами та в рукопашнiй сутичцi. Розповсюдження противника по траншеi i ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установленням заздалегiдь пiдготовлених рогаток, iжакiв та iнших переносних загороджень.

Якщо противник атакуi позицiю сусiднього вiддiлення, вiддiлення здiйснюi допомогу сусiду вогнем.

69. Бойова машина пiхоти веде вогонь самостiйно i за командою (сигналом) командира вiддiлення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина пiхоти пiд прикриттям вогню вiддiлення займаi запасну вогневу позицiю i знищуi його вогнем у фланг i в тил. Змiна вогневих позицiй проводиться тiльки за наказом командира взводу.

З метою введення противника в оману вiдносно дiйсного розташування вогневих засобiв та кiлькостi броньованих машин в оборонi бойова машина пiхоти може дiяти як кочуючий вогневий засiб. Позицii для кочуючоi бойовоi машини пiхоти вибираються з урахуванням одержаного завдання i особливостей мiсцевостi. Потай, по вказаному маршруту, змiнюючи вогневi позицii, кочуюча бойова машина пiхоти веде вогонь з них самостiйно або за командами (сигналами) командира, який ii вислав. Пiсля виконання завдання кочуюча бойова машина пiхоти займаi основну вогневу позицiю у взводному опорному пунктi або дii за вказiвкою командира взводу.

70. Пiсля вiдбиття атаки противника командир вiддiлення зобов'язаний: перевiрити стан особового складу [52] i зброi вiддiлення; поповнити ракети i боiприпаси; пiдготувати вiддiлення до вiдбиття повторних атак; вжити заходiв щодо вiдновлення траншеi i окопу для бойовоi машини пiхоти (бронетранспортера); доповiсти командиру взводу про результати бою.

Роздiл третiй. НАСТУП

1. Загальнi положення

84. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника i оволодiння важливими районами (рубежами, об'iктами) мiсцевостi. Вiн полягаi в ураженнi противника всiма засобами, якi i, рiшучiй атацi, стрiмкому просуваннi пiдроздiлiв в глибину його бойового порядку, знищеннi та полоненнi живоi сили, захопленнi озброiння, технiки та намiчених районiв (рубежiв) мiсцевостi.

Особовий склад взводу (вiддiлення, танка), використовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ з повним напруженням сил, безперервно вдень i вночi, в будь-яку погоду та в тiснiй взаiмодii з iншими пiдроздiлами знищити противника який обороняiться.

Наступ взводу (вiддiлення, танка) на противника, який обороняiться, здiйснюiться з положення безпосереднього зiткнення з ним або з ходу.

85. Механiзоване вiддiлення н

Вместе с этим смотрят: