Аудиторська дiяльнiсть

1. Ситуацiя 4.

Необхiдно:

1. Виявити порушення.

2. Вказати, якi прийоми аудиту слiд використати.

3. Вказати нормативно правовi документи, якi регулюють ситуацiю.

4. Запропонувати змiни, якi слiд здiйснити у фiнансовому та податковому облiку.

5. Розрахувати можливi фiнансовi ризики

ВИХРЖДНРЖ ДАНРЖ:

На ТОВ ВлОмегаВ» безкоштовно надiйшли основнi виробничi засоби, що були в експлуатацii:

У накладнiй зазначено:

- Первiсна вартiсть (без ПДВ) тАУ 5020 грн;

- Знос тАУ 3000 грн.

- Витрати на доставку тАУ 300 грн. у т.ч. ПДВ

У бухгалтерському та податковому облiку дана ситуацiя не вiдображена.

1. Виявлено порушення порядку облiку основних засобiв.

2. Слiд застосувати документальнi прийоми аудиту тАУ iнформацiйне моделювання, дослiдження документiв, камеральнi перевiрки, нормативно-правове регулювання.

3. В даний момент в Украiнi безоплатно отриманi основнi засоби визначаються оподатковуваним доходом як з боку положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, так i зi сторони податкового законодавства. Проте, якщо в бухгалтерському облiку дохiд нараховуiться одночасно з нарахуванням амортизацii, то в податковому облiку амортизацiя за такими активами не нараховуiться, а податок на прибуток обчислюiться одразу при безоплатному отриманнi об'iкту основних засобiв. Розглянемо облiк безоплатно отриманих засобiв бiльш докладно з огляду на вiдмiнностi у бухгалтерському i податковому облiках.

Згiдно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 ВлОсновнi засобиВ», затвердженого наказом Мiнфiну Украiни вiд 27.04.2000 р. № 92 (зареiстровано в Мiн'юстi Украiни 18.05.2000 р. за № 288/4509, зi змiнами та доповненнями, за текстом тАУ П(С)БО 7), первiсна вартiсть безоплатно отриманих основних засобiв дорiвнюi iх справедливiй вартостi на дату отримання з урахуванням мита, непрямих податкiв (якщо вони не пiдлягають вiдшкодуванню) та iнших витрат, перелiчених у п. 8 П(С)БО 7. Для визначення справедливоi вартостi об'iктiв основних засобiв слiд скористатися вiдповiдним додатком до П(С)БО 19. Слiд враховувати, що вартiсть безоплатно отриманих основних засобiв до складу капiтальних iнвестицiй не включаiться i на рахунку 15 ВлКапiтальнi iнвестицiiВ» не вiдображаiться (тобто справедлива вартiсть отриманого активу вiдразу зараховуiться до складу основних засобiв з вiдображенням на рахунках 10, 11).

Згiдно з п.13 Методичних рекомендацiй з бухгалтерського облiку основних засобiв, на справедливу вартiсть безоплатно отриманих об'iктiв основних засобiв збiльшуiться сальдо додаткового капiталу. Тобто зараховування таких активiв до складу основних засобiв вiдображаiться записом за дебетом рахункiв 10, 11 i кредитом рахунку 42 ВлДодатковий капiталВ», субрахунок 424 ВлБезоплатно одержанi необоротнi активиВ». Одночасно з нарахуванням у сумi, пропорцiйнiй нарахованiй амортизацii, за кредитом субрахунку 745 ВлДохiд вiд безоплатно одержаних активiвВ» з дебетом субрахунку 424 ВлБезоплатно одержанi необоротнi активиВ».

Отже, необхiдно було зробити проводку:

Дт 10 тАУ Кт 424 тАУ 5020,00 грн.

Дт 424 тАУ Кт 745 тАУ 3000,00 грн.

Дт 371 тАУ Кт 311 тАУ 300,00 грн.

У податковому облiку механiзм вiдображення безоплатно отриманих основних фондiв i таким: для цiлей оподаткування прибутку вартiсть товарiв (робiт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звiтному перiодi, i доходом з iнших джерел та включаiться до складу валового доходу платника податку того звiтного перiоду, в якому iх було отримано на пiдставi пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР. Пункт 4.1.6 Закону ВлПро прибуток пiдприiмствВ» не встановлюi, як визначити суму, на яку потрiбно збiльшити валовий дохiд. Якщо взяти за валовий дохiд залишкову вартiсть, що дорiвнюi нулю, то конфлiкту з податковою iнспекцiiю не уникнути. У бiльшостi випадкiв валовий дохiд пiдприiмства збiльшуiться на суму, зазначену в первинних документах, на об'iкт, що передаiться. У разi, якщо такий документ вiдсутнiй, оцiнюють об'iкт основних фондiв самостiйно, орiiнтуючись на методику визначення звичайних цiн згiдно з п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР.

У нашому випадку валовi доходи збiльшуiмо на 5020,00 грн.

На валовi витрати вiдносимо суму 300,00 грн.

Проте збiльшення валових доходiв пiдприiмства при безоплатному отриманнi основних фондiв вiдбуваiться не завжди, виняток становлять умови, за яких основнi фонди отриманi за рiшенням органiв центральноi виконавчоi влади; у разi отримання спецiалiзованими експлуатуючими пiдприiмствами об'iктiв енергопостачання, газо- i теплозабезпечення, водопостачання, каналiзацiйних мереж вiдповiдно до рiшень мiсцевих органiв виконавчоi влади та виконавчих органiв рад, прийнятих у межах iх повноважень; у разi отримання пiдприiмствами комунальноi власностi об'iктiв соцiальноi iнфраструктури, зазначених у пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що перебували на балансi iнших пiдприiмств та утримувалися за iх рахунок. При цьому основнi фонди приймаються на баланс за ринковою (оцiнною) вартiстю i з метою оподаткування не пiдлягають амортизацii.

Питання амортизацii i дискусiйним. У бухгалтерському облiку обтАЩiктом амортизацii i вартiсть основних засобiв (крiм вартостi землi i незавершених капiтальних iнвестицiй) (п. 22 П(С)БО 7). Внаслiдок чого, в бухгалтерському облiку як придбанi за плату, так i безоплатно отриманi основнi засоби пiдлягають амортизацii. Це ж стосуiться ВлтАжтранспортних i страхових платежiв, а також iнших витрат, понесених у звтАЩязку з таким придбаннямтАжВ» (пп. 8.4.1 Закону ВлПро прибуток пiдприiмствВ»). Якщо бухгалтери вважають, що цi витрати збiльшують балансову вартiсть вiдповiдноi групи основних фондiв за умови, що сума цих витрат бiльше 1000 грн. (без ПДВ), або збiльшують валовi витрати, якщо сума таких витрат менше 1000 грн. без ПДВ, то ДПАУ в листi вiд 18.07.2007 № 8838/5/15-0316 без будь-якоi аргументацii, тiльки цитуючи змiст пункту 5.1 та пiдпункту 8.4.1 Закону про прибуток, констатуi, що Влвитрати платника податку на транспортування безкоштовно отриманих цiнностей не вiдносяться до складу валових витрат такого платника податку та не пiдлягають амортизацii в податковому облiкуВ». РЖнакше кажучи, ДПАУ вважаi, що право збiльшити балансову вартiсть вiдповiдноi групи основних фондiв на вартiсть транспортних, страхових та iнших платежiв виникаi тiльки у випадку здiйснення витрат на придбання.

За отриманими безоплатно основними фондами платник не маi права на податковий кредит, оскiльки не виконуються норми пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Украiни ВлПро податок на додану вартiстьВ» вiд 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зi змiнами та доповненнями), згiдно з якими податковий кредит звiтного перiоду складаiться iз сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням основних фондiв.

Отже, вартiсть товарiв, отриманих в подарунок, не вiдноситься до складу валових витрат, бо при безоплатному отриманнi пiдприiмство не несе жодних витрат. Але у пiдприiмства в цьому разi виникаi ще й обов'язок щодо збiльшення суми валових доходiв. Таким чином, пiдприiмство, яке отримуi в подарунок товарно-матерiальнi цiнностi, повинно визнати валовий дохiд.

(5020,00 тАУ 300,00) х 0,25 = 1180,00 грн.

Донараховано прибутку 1180,00 грн.

2. Як ви розумiiте логiчний аналiз показникiв звiтностi

Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства тАУ це система узагальнених показникiв, що характеризують пiдсумки фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства за минулий перiод (мiсяць, квартал, рiк).

Метою складання фiнансовоi звiтностi i надання користувачам для прийняття рiшень повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух коштiв пiдприiмства. Порядок надання фiнансовоi звiтностi користувачам визначено чинним законодавством.

Аналiзуючи показники звiтностi аудитор повинен керуватися Законом Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi" вiд 16 липня 1999 p. № 996-XIV та такими нормативними документами:

тАв П(С)БО 1 "Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi";

тАв П(С)БО 2 "Баланс";

тАв П(С)БО 3 "Звiт про фiнансовi результати";

тАв П(С)БО 4 "Звiт про рух грошових коштiв";

тАв П(С)БО 5 "Звiт про власний капiтал";

тАв П(С)БО 6 "Виправлення помилок i змiни у фiнансових звiтах".

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевiряi правильнiсть оцiнки статей балансу та фiнансовоi звiтностi.

Насамперед вiн оцiнюi використання необоротних активiв, зокрема основних засобiв як сукупностi матерiальних активiв, що пiдприiмство утримуi з метою використання iх у процесi виробництва або постачання товарiв i послуг, або надання в оренду, що дiють бiльше одного року як у сферi виробництва, так i в невиробничiй сферi. До них належать також капiтальнi вкладення у багаторiчнi насадження, у полiпшення земель (iригацiйнi, мелiоративнi та iншi роботи) i в орендованi будiвлi, споруди, обладнання.

Фiнансовi вкладення (внески до статутного капiталу, придбання цiнних паперiв, облiгацiй тощо) пiдприiмства оцiнюють у балансi за фактичними витратами. Величину таких витрат i iх фiнансування аудитор перевiряi за даними рахункiв 102 "Капiтальнi витрати на полiпшення землi", 50 "Довгостроковi позики", 501 "Довгостроковi кредити банкiв", 53 "Довгостроковi зобов'язання з оренди" тощо. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення iх у балансi, iнших формах фiнансовоi звiтностi.

Використання нематерiальних активiв аудитор контролюi за даними рахунка 12 "Нематерiальнi активи". Аудитор з'ясовуi, як використовуються пiдприiмством права користування природними ресурсами, авторськi та сумiжнi з ними права.

Запаси, зокрема сировину i матерiали, паливо, запаснi частини вiдображають в облiку за фактичною собiвартiстю. Якщо на пiдприiмствах для технологiчних та експлуатацiйних потреб, для вироблення енергii та опалення будiвель створюються запаси газу (у газосховищах), то iх облiк ведеться на рахунку 203 "Паливо".

Розрахунки з дебiторами i кредиторами, постачальниками i покупцями у балансi та iншiй фiнансовiй звiтностi показують у сумах, попередньо звiрених i вiдображених вiдповiдними актами звiрок. Аудитор перевiряi iх достовiрнiсть за даними рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з рiзними дебiторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками", 374 "Розрахунки за претензiями" та iн.

Чистий прибуток (збиток) вiд реалiзацii продукцii (робiт, послуг), товарiв визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацii в цiнах продажу без податку на додану вартiсть, акцизного збору, iнших вирахувань з доходу, собiвартостi реалiзованоi продукцii, адмiнiстративних витрат, витрат на збут, iнших операцiйних витрат, фiнансових витрат, втрат вiд участi в капiталi, податку на прибуток вiд звичайноi дiяльностi, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку.

Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення прибутку (збитку) у балансi й звiтi про фiнансовi результати.

Отже, усi статтi балансу мають бути пiдтвердженi матерiалами iнвентаризацii, що проводиться щороку станом на 1 жовтня. Аудитор перевiряi правильнiсть оформлення матерiалiв iнвентаризацii та вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку й у звiтностi.

За результатами такоi перевiрки аудитор може зробити висновки про достовiрнiсть балансу, реальнiсть статей iнших форм фiнансовоi звiтностi.

Оцiнка фiнансовоi звiтностi та своiчасностi ii подання у керiвнi iнстанцii i вiдповiдним державним органам (податковiй адмiнiстрацii, статистичним органам, установам банку) здiйснюiться на пiдставi чинного законодавства. Перевiряючи звiтнiсть, аудитор визначаi повноту i взаiмозв'язок (ув'язку) мiж даними балансу, фiнансовоi звiтностi. Якщо i вiдхилення мiж даними звiтних форм фiнансовоi звiтностi, керiвництво пiдприiмства вносить вiдповiднi корективи.

Переконавшись у правильностi й достовiрностi фiнансовоi звiтностi, аудитор пiдтверджуi правильнiсть ii складання.

Фiнансовi звiти вмiщують статтi, склад i змiст яких визначаються вiдповiдними положеннями (стандартами). До рiчного бухгалтерського звiту обов'язково додаiться пояснювальна записка (примiтки), в якiй викладаються основнi фактори, що вплинули у звiтному роцi на пiдсумки дiяльностi пiдприiмства, де крiм фiнансового стану висвiтлюiться перспектива розвитку пiдприiмства. Звiт про фiнансовi результати показуi результати фiнансово-господарськоi дiяльностi за перiод з початку звiтного року. Вiдмiнною особливiстю новоi звiтностi i вiдсутнiсть у нiй планових показникiв або нормативiв.

Детальнiй перевiрцi пiдлягають доходи i видатки.

Щоб визначити валовий прибуток (збиток), необхiдно вiд чистого доходу (виручки) вiд реалiзацii продукцii (товарiв, робiт, послуг) вiдняти суму собiвартостi реалiзованоi продукцii.

Вiдтак для визначення фiнансового результату вiд операцiйноi дiяльностi (прибутку чи збитку) необхiдно вiд валового прибутку вiдрахувати адмiнiстративнi витрати, витрати на збут, iншi операцiйнi витрати i додати до одержаноi суми iншi операцiйнi доходи.

Потiм слiд встановити правильнiсть вирахування фiнансового результату вiд звичайноi дiяльностi до оподаткування. Для цього необхiдно до фiнансового результату вiд операцiйноi дiяльностi долучити дохiд вiд участi в капiталi (отриманий вiд iнвестицiй в асоцiйованi, дочiрнi або спiльнi пiдприiмства), iншi фiнансовi доходи (дивiденди, вiдсотки та iншi доходи, отриманi вiд фiнансових iнвестицiй), iншi доходи (дохiд вiд реалiзацii фiнансових iнвестицiй, необоротних активiв i майнових комплексiв, дохiд вiд неоперацiйних курсових рiзниць), i вiдняти фiнансовi витрати (витрати на проценти та iншi витрати пiдприiмства, пов'язанi iз залученням позикового капiталу), втрати вiд участi в капiталi (збиток, спричинений iнвестицiями в асоцiйованi, дочiрнi або спiльнi пiдприiмства), iншi витрати (собiвартiсть реалiзацii фiнансових iнвестицiй, необоротних активiв, майнових комплексiв, втрати вiд неоперацiйних курсових рiзниць, втрати вiд уцiнки фiнансових iнвестицiй та необоротних активiв).

Фiнансовий результат вiд звичайноi дiяльностi (прибуток, збиток) встановлюiться шляхом вiдрахування вiд фiнансового результату вiд звичайноi дiяльностi до оподаткування податку на прибуток вiд звичайноi дiяльностi.

РЖ, нарештi, слiд перевiрити правильнiсть визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхiдно вiд фiнансового результату вiд звичайноi дiяльностi вiдрахувати надзвичайнi витрати (невiдшкодованi збитки вiд надзвичайних подiй - стихiйного лиха, пожеж, техногенних аварiй), податок iз надзвичайного прибутку, i додати суму надзвичайних доходiв. Таким чином, чистий прибуток (збиток) розраховуiться як алгебраiчна сума прибутку (збитку) вiд звичайноi дiяльностi та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податкiв iз надзвичайного прибутку.

Ретельнiй перевiрцi пiдлягають первиннi документи, що характеризують збитки вiд списання боргiв через нестачi й крадiжки, через неплатоспроможнiсть боржникiв, пiдставою для чого i рiшення судiв про неспроможнiсть вiдповiдача.

Досить старанно слiд перевiрити обТСрунтованiсть вiдображення у бухгалтерському облiку тiii частини прибутку, яка пiдлягаi вилученню в бюджет у зв'язку iз застосуванням економiчних санкцiй: за приховання (заниження) прибутку (доходу) вiд оподаткування; пенi за несвоiчасне перерахування платежiв у бюджет та iн. Суми таких санкцiй покриваються за рахунок прибутку, що залишаiться у розпорядженнi пiдприiмств, i не впливають на величину оподаткованого прибутку.

Крiм того, аудит фiнансового стану встановлюi платоспроможнiсть пiдприiмства. Платоспроможним воно вважаiться тодi, коли сума активiв (запаси, грошовi кошти, дебiторська заборгованiсть тощо) бiльша або дорiвнюi його зовнiшнiй заборгованостi (кредити, кредиторська заборгованiсть, поточнi зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати працi тощо).

Пiдвищення або зниження рiвня платоспроможностi пiдприiмства слiд встановити за змiною показника оборотних коштiв (оборотного капiталу) як рiзницю мiж сумою поточних активiв (запаси i витрати мiнус зношення малоцiнних i швидкозношуваних предметiв плюс грошовi кошти, розрахунки та iншi пасиви) i короткостроковими боргами.

Отже, оцiнювання фiнансового стану пiдприiмства здiйснюiться за даними фiнансовоi звiтностi (балансу, звiту про фiнансовi результати, звiту про рух грошових коштiв, звiту про власний капiтал).

Бухгалтерський фiнансовий облiк майна та результатiв роботи кожноi юридичноi особи маi здiйснюватися вiдповiдно до Закону Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi" вiд 16 липня 1999 p. № 996-XIV.

Аудиторський висновок маi вмiщувати вiдомостi про достовiрнiсть або недостовiрнiсть даних фiнансовоi звiтностi пiдприiмства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фiнансового облiку, економiчну оцiнку його лiквiдностi, платоспроможностi, дохiдностi. Крiм того, у висновку аудитора пiдкреслюiться, що достовiрнiсть фiнансовоi звiтностi пiдтверджуiться документами, якi стосуються первинного фiнансового облiку, грошовими документами, наявнiстю готiвки, цiнних паперiв, товарно-матерiальних цiнностей, необоротних активiв (основних фондiв) тощо.

Наприкiнцi висновку аудитор наголошуi на позитивних i негативних сторонах дiяльностi пiдприiмства, вказуi на виявленi недолiки та порушення, викладаi рекомендацii щодо iх усунення, полiпшення фiнансового стану.

У ринковому середовищi, коли фiнансово-господарська дiяльнiсть пiдприiмства здiйснюiться на принципах самофiнансування, а за нестачi власних фiнансових ресурсiв - за рахунок позичкових коштiв, дуже важливо дати аналiтичну оцiнку фiнансовоi незалежностi пiдприiмства вiд зовнiшнiх джерел. Запас джерел власних коштiв - це запас фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства за умови, що його власнi кошти перевищують позиченi.

Фiнансова стiйкiсть оцiнюiться на пiдставi спiввiдношення власних i позичкових коштiв у активах пiдприiмства, темпiв нагромадження власних коштiв внаслiдок господарськоi дiяльностi, спiввiдношення довготермiнових i короткотермiнових позик, достатнього забезпечення матерiальних оборотних засобiв власними джерелами.

Одночасно аудитор з'ясовуi, чи спроможне пiдприiмство виконувати своi обов'язки перед бюджетом, кредитними та iншими органами.

Для цього слiд перевiрити:

ü правильнiсть реiстрацii пiдприiмства в органах державноi податковоi адмiнiстрацii;

ü наявнiсть документа на право здiйснення окремих видiв дiяльностi, статуту, установчих документiв, вiдкритого рахунка в банку;

ü структуру активiв i пасивiв балансу на звiтну дату;

ü структуру власного капiталу;

ü забезпечення пiдприiмства власними обiговими коштами;

ü повноту i своiчаснiсть сплати податкiв i платежiв;

ü фiнансову сталiсть, платоспроможнiсть тощо.

Для забезпечення якостi проведення аудиту фiнансовоi звiтностi необхiдна така iнформацiя:

Ø баланс;

Ø звiт про фiнансовi результати;

Ø звiт про рух грошових коштiв;

Ø звiт про власний капiтал;

Ø розшифрування дебiторiв i кредиторiв;

Ø розрахунок нормативу власних обiгових коштiв;

Ø бiзнес-план;

Ø Головна книга;

Ø статистична звiтнiсть;

Ø податкова звiтнiсть;

Ø регiстри бухгалтерського фiнансового облiку;

Ø первинна документацiя.

Мета аудиторськоi перевiрки фiнансовоi звiтностi тАУ незалежна експертиза для встановлення реальностi та достовiрностi ii, своiчасностi та iдностi методичних звiтних показникiв.

На початку аудиту фiнансовоi звiтностi суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi встановлюiться вiдповiднiсть ii чинним законодавчим та iншим нормативно-правовим актам (Закону Украiни "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Украiнi", затвердженим Положенням (стандартам) бухгалтерського облiку тощо).

Пiд час аудиту показникiв фiнансовоi звiтностi для встановлення ii реальностi й достовiрностi аудитори мають виявляти нереальну дебiторську заборгованiсть. При цьому особливу увагу слiд зосередити на контролi позовноi давностi заборгованостi, що рахуiться на балансi як реальна, а фактично термiн ii стягнення через суд чи арбiтраж адмiнiстрацiiю пiдприiмства пропущено i вона пiдлягаi списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальноi дебiторськоi заборгованостi, мiсце ii виникнення та вiдповiдальних осiб.

Аудитор також встановлюi несвоiчасно погашену кредиторську заборгованiсть (кредити i позики, не погашенi в строк; за товари, роботи i послуги, не сплаченi в строк; поточнi зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати працi тощо). При цьому кожна стаття балансу маi бути проiнвентаризована та пiдтверджена актами звiрки, довiдками тощо.

Таким чином, аудит фiнансовоi звiтностi маi пiдтвердити реальнiсть iнформацii про активи i пасиви пiдприiмства.

Пiд час перевiрки фiнансових звiтiв клiiнт повинен надати аудитору повну iнформацiю, на пiдставi якоi останнiй мiг би зробити висновок, що вiдпадаi необхiднiсть вносити суттiвi змiни у фiнансовi звiти з тим, щоб вони вiдповiдали вимогам норм (стандартiв).

При цьому аудитору слiд здiйснити такi процедури:

- ознайомитися з принципами, прийомами i методами бухгалтерського фiнансового облiку i способами iх застосування;

- простежити, яким чином клiiнт збираi iнформацiю для включення у фiнансовий звiт;

- упевнитися, що фiнансовi звiти складенi вiдповiдно до загальноприйнятих принципiв ведення бухгалтерського фiнансового облiку;

- з'ясувати, який iснуi зв'язок мiж сальдо рахункiв i який вплив на результати мають вiдхилення.

Бухгалтерська фiнансова звiтнiсть i iдиною. Звiти пiдприiмств i органiзацiй усiх галузей господарювання складаються за iдиними критерiями, фiнансовi вiдносини тАУ унiверсальнi. Галузевi особливостi вiдображають у статистичнiй звiтностi.Пiдприiмства, що перебувають на госпрозрахунку, мають самостiйний баланс i i юридичними особами, у тому числi й спiльнi пiдприiмства.

3. У яких випадках проведення аудиту i обовтАЩязковим. Якими нормативними документами це регламентуiться?

Становлення ринковоi економiки, передача в приватну власнiсть засобiв виробництва, розвиток банкiвськоi, страховоi справи та зростання iнвестицiйноi активностi призвели до появи такого зовсiм нового для Украiни виду пiдприiмництва як аудиторська дiяльнiсть. Аудит здiйснюiться не тiльки в iнтересах клiiнта, але i в iнтересах суспiльства, забезпечуючи реалiзацiю конституцiйного права на iнформацiю i сферi пiдприiмницькоi дiяльностi та економiки. РЖнакше кажучи, аудит представляi собою iнструмент забезпечення iнформацiйноi та економiчноi безпеки громадян, субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi та держави.

Для усвiдомлення сутностi й логiки методiв аудиту, технiчних прийомiв, ступеня старанностi проведення аудиту слiд зрозумiти умови й органiзацiйнi рамки його здiйснення.

Питання, пов'язанi з роботою i професiйним захистом аудиторiв, регулюють Аудиторська палата Украiни i Спiлка аудиторiв Украiни. Органiзацiю аудиту очолюi Аудиторська палата Украiни, яка вiдповiдно до законодавства i неурядовим органом.

Аудиторська дiяльнiсть регулюiться Законом Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» вiд 22 квiтня 1993 р. № 3125-ХРЖРЖ (зi змiнами i доповненнями, внесеними Законами Украiни вiд 14 березня 1995 р. № 81-95-ВР, вiд 20 лютого 1996 р. № 54/96-ВР. Цей Закон визначаi правовi засади здiйснення аудиторськоi дiяльностi в Украiнi й спрямований на створення системи незалежного фiнансового контролю з метою захисту iнтересiв власника. Положення цього Закону дiють на територii Украiни i поширюються на всi господарськi суб'iкти незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi. Аудиторська дiяльнiсть включаi в себе органiзацiйне i методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевiрок та надання iнших аудиторських послуг.

ОбовтАЩязковий аудит тАУ це аудиторська перевiрка, яка здiйснюiться вiдносно окремих субтАЩiктiв господарювання, критерii вибору яких та строки проведення аудиту безпосередньо встановлюються державними правовими актами. Необхiднiсть проведення обовтАЩязкового аудиту виникаi в тих випадках, коли держава вважаi за необхiдне захистити iнформацiйнi права та законнi iнтереси певних осiб в отриманнi достовiрноi iнформацii про дiяльнiсть окремих субтАЩiктiв.

В законодавствi РДвропейського Спiвтовариства для визначення критерiiв обовтАЩязковостi проведення аудиту застосовуiться визначення ВлсубтАЩiкти суспiльного iнтересуВ», тобто вважаiться, що ступiнь значимостi суспiльних iнтересiв маi визначати тих субтАЩiктiв, якi повиннi в обовтАЩязковому порядку пiдлягати щорiчному аудиту. До таких субтАЩiктiв вiднесено пiдприiмства, якi представляють значний суспiльний iнтерес внаслiдок таких факторiв: вид бiзнесу, обсяг дiяльностi, чисельнiсть працюючих, корпоративний статус, що передбачаi наявнiсть значноi кiлькостi акцiонерiв.

ОбовтАЩязковий аудит на Украiнi розпочав своi iснування в 1994 роцi, з 18 жовтня 1996 року Закон Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» дii в новiй редакцii, вiдповiдно дещо змiнилися випадки проведення обовтАЩязкового аудиту. Аналiз випадкiв проведення обовтАЩязковоi аудиторськоi перевiрки, якi iснували та iснують на даний час в Украiнi, дозволяi узагальнювати iх в наступнi групи:

Ø фiнансовий стан засновникiв (для субтАЩiктiв господарювання певноi органiзацiйно-правовоi форми та видiв дiяльностi);

Ø достовiрнiсть та повнота рiчноi фiнансовоi звiтностi;

Ø лiквiдацiя, банкрутство та санацiя пiдприiмства;

Ø приватизацiя, реорганiзацiя та корпоратизацiя (державного пiдприiмства та в окремих випадках недержавних пенсiйних фондiв);

Ø витрати та збитки iноземних iнвесторiв;

Ø операцii з емiсii цiнних паперiв.

Змiни стосовно випадкiв обовтАЩязкового аудиту стосувалися в основному виключення з iх перелiку таких ситуацiй як:

ü приватизацiя, корпоратизацiя та iншi змiни форми власностi пiдприiмства;

ü здача державними пiдприiмствами в оренду цiлiсних майнових комплексiв;

ü порушення питання про визнання пiдприiмства неплатоспроможним або банкрутом.

Першi двi ситуацii були виключенi тому, що в основному задачi, якi висувалися до аудиторiв стосувалися пiдтвердження оцiнки майна при приватизацii. Але з прийняттям Закону Украiни ВлПро оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в УкраiнiВ» такi функцii почали виконувати професiйнi оцiнювачi.

Що стосуiться обовтАЩязковостi проведення аудиту при порушеннi питання про визнання пiдприiмства неплатоспроможним або банкрутом, то обовтАЩязковiсть аудиту в цьому випадку замiнена на примусовiсть. В Законi Украiни ВлПро вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутомВ» в редакцii Закону Украiни вiд 30.06.1999 р. №784-ХРЖV зазначено: ВлАрбiтражний суд в ухвалi про порушення справи про банкрутство може зобовтАЩязати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немаi для цього коштiв, арбiтражний суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Вiдсутнiсть аудиторського висновку не зупиняi продовження у справi про банкрутство те не i пiдставою для припинення провадження у справiВ»(п.10, ст.11).

Монiторинг iнших законодавчих документiв показуi, що так званих ВлiншихВ» випадкiв обовтАЩязкового аудиту значно бiльше, крiм того iснуi неузгодженiсть мiж iншими законодавчими документами та Законом Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ». Це свiдчить про суперечливiсть та рiзнорiднiсть правовоi бази в данiй сферi. Можна видiлити декiлька ситуацiй згадування в iнших законах Украiни:

1. Згадуiться можливiсть проведення контролю дiяльностi певних субтАЩiктiв за допомогою залучення незалежних аудиторiв. В таких випадках до законодавчого документу включають такi положення:

ü ВлПеревiрки фiнансовоi дiяльностi товариства здiйснюiться державними податковими iнспекцiями, iншими державними органами у межах iх компетенцii, ревiзiйними органами товариства та аудиторськими органiзацiямиВ» (ст.17 Закону Украiни ВлПро господарськi товаристваВ»);

ü ВлРевiзii фiнансово-господарськоi дiяльностi споживчих товариств, спiлок та пiдпорядкованих iм пiдприiмств проводяться iх ревiзiйними комiсiями (ревiзорами) або контрольно-ревiзiйним апаратом вiдповiдних спiлок чи аудиторськими органiзацiямиВ» (ст.15 Закону Украiни ВлПро споживчу кооперацiюВ»);

ü ВлКонтроль та перевiрку дiяльностi промислово-фiнансових груп здiйснюють в межах своii компетенцii Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, органи державноi податковоi iнспекцii, Нацiональний банк Украiни, Антимонопольний комiтет Украiни, iншi державнi органи, а також аудиторськi органiзацiiВ» (ст.5 Закону Украiни ВлПро промислово-фiнансовi групи в УкраiнiВ»);

ü ВлРахункова палата в межах своii компетенцii маi право на договiрнiй основi залучити до ревiзiй i перевiрок недержавнi аудиторськi служби та окремих висококвалiфiкованих спецiалiстiвВ» (ст.21 Закону Украiни ВлПро Рахункову палатуВ»);

ü ВлДля здiйснення контролю за фiнансово-господарською дiяльнiстю правлiння обтАЩiднання на загальних зборах обираiться з числа членiв обтАЩiднання ревiзiйна комiсiя (ревiзор) або приймаiться рiшення про залучення аудитораВ» (ст.10 Закону Украiни ВлПро обтАЩiднання спiввласникiв багатоквартирного будинкуВ»).

2. Згадуiться про необовтАЩязковiсть аудиту або певних субтАЩiктiв, або в певних випадках. Фактично така ситуацiя була знайдена лише в Законi Украiни ВлПро особливостi приватизацii майна в агропромисловому комплексiВ», в якому зазначено, що Влпроведення аудиту пiд час приватизацii радгоспiв тi iнших державних сiльськогосподарських пiдприiмств не i обовтАЩязковимВ» (ст.24).

3. Зазначаiться про можливiсть проведення аудиту при наявностi розпорядження певного органу (державноi влади або вищестоящого органу). В таких випадках в законодавчому документi використовуються вислови Влмаi правоВ», ВлможеВ» i iх можна узагальнити термiном Влпримусовий аудитВ», пiд яким слiд розумiти аудит, проведення якого i обовтАЩязковим при наявностi розпорядження певного органу i ця можливiсть закрiплена законодавчими документами. Такi згадування i в рiзноманiтних нормативних документах, як зазначалося вище в Законi Украiни ВлПро вiдновлення платоспроможностi божника або визнання його банкрутомВ» (п.10, ст.11). РД ще й такi приклади:

ü ВлПри укладаннi договору про надання фiнансових послуг юридична або фiзична особа мають право вимагати у субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi надання балансу або довiдки про фiнансове становище, пiдтвердженнi аудитором (аудиторською фiрмою), а також бiзнес-план, якщо iнше не передбачено законодавством УкраiниВ»(п.2, ст.6 Закону Украiни ВлПро фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послугВ»);

ü ВлУповноважений орган маi право тАж не частiше одного разу на рiк призначити проведення за рахунок страховика додатковоi обовтАЩязковоi аудиторськоi перевiрки з визначенням аудитораВ» (ст.37 Закону Украiни ВлПро страхуванняВ»);

ü ВлДержавна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни, Нацiональний банк Украiни i Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку в межах своii компетенцii мають право органiзовувати перевiрку дiяльностi пенсiйного фонду адмiнiстратора, компанii з управлiння активами, зберiгача, страховоi органiзацii та банкiвськоi установи, що надають послуги у сферi недержавного пенсiйного страхування, самостiйно або iз залучення аудитораВ» (п.3, ст.5 Закону Украiни ВлПро недержане пенсiйне забезпеченняВ»).

4. Згадуiться про обовтАЩязковiсть проведення аудиту. Такi вимоги i i Законi Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» i в законодавчих нормативних документах, якi регламентують дiяльнiсть або статус рiзних субтАЩiктiв господарювання (iх бiля 50). РЗх аналiз показуi, що по-перше, цi документи представленнi як Законами Украiни, так i нормативними актами державних вiдомств. Щодо формування згадування про обовтАЩязковiсть аудиту, то iх можна, з певною мiрою умовностi, узагальнити в 3 групи:

- в одних документах вимагаiться обовтАЩязковiсть подання висновку аудитора в певних випадках;

- в iнших документах встановлюiться обовтАЩязковiсть проведення аудиту, а вислови, якi використовуються з рiзноманiтними, зокрема Влповинен бути перевiрений аудиторомВ», Влмаi бути освiченим аудиторомВ», Влмаi бути пiдтверджений аудиторомВ», Влпiдлягаi обовтАЩязковiй аудиторськiй перевiрцiВ»;

- третя група документiв вимагаi подання балансу та звiту про фiнансовi результати, засвiдченнi пiдписами та печатками аудитора (аудиторськоi фiрми).

Отже, вимоги щодо обовтАЩязковостi проведення аудиторськоi перевiрки мiстяться в рiзних за своiм статусом документах, якi не узгоджуються мiж собою.

Недосконалiсть законодавства проявляiться в поганiй якостi законiв, недосконалостi всiii правовоi ситами, нечiткостi законотворчих процедур. До найбiльш типових положень, якi сприяють виникненню такоi ситуацii, можна вiднести наступне:

ü помилки у визначеннi компетенцii державного органу (визначення повноважень за формулою ВлможеВ», Вла неВ», ВлповиненВ»; нечiткi формулювання умов реагування на дii (бездiяльнiсть) господарюючих субтАЩiктiв; вiдсутнiсть строкiв та процедур дiй; альтернативнi повноваження певного органу, якi розширюють дiапазон адмiнiстративного устрою; можливiсть самостiйного визначення своiх повноважень здiйснення дiй);

ü невiрний вибiр предмету правового регулювання та форми правого акту;

ü вiдсутнiсть правил пiдготовки, прийняття та виконання вiдомчих та локальних актiв;

ü паралельнi або дублюючi компетенцii рiзних державних органiв, узгодженiсть iх дiй без визначення послiдовностi iх здiйснення;

ü вiдсутнiсть контролю за дiями державного органу.

Отже, на сьогоднi на Украiнi iснуi не стiльки система, скiльки сукупнiсть правових актiв, якi регламентують необхiднiсть та порядок проведення обовтАЩязкового аудиту, дана сукупнiсть характеризуiться надлишковiстю, часто паралелiзмом та дублюванням, вiдсутнiстю координацii та, як наслiдок, недостатньо високою ефективнiстю. Передумовами вирiшення цiii задачi i удосконалення нормативноi основи механiзму функцiонування такого суспiльного iнституту як ВлобовтАЩязкiв аудитВ», органiзацiйне забезпечення координацii дiяльностi рiзних видiв органiв, задiяних в цьому механiзмi, унiфiкацiя повноважень контрольних органiв.

Особливу увагу слiд придiлити узгодженню вимог Закону Украiни ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» та iнших законiв, якi регламентують дiяльнiсть або статус рiзних субтАЩiктiв господарювання, адже основною гарантiiю забезпечення iнтересiв користувачiв аудиторського висновку i чiтке становлення в законодавчих документах основних вимог, якi висуваються до аудиту, з врахуванням iх iнтересiв.

4. Складiть програму аудиту фiнансових результатiв

Аудиторський процес складаiться з трьох основних етапiв: планування, збору i аналiзу iнформацii, необхiдноi для оцiнки достовiрностi балансу та фiнансовоi звiтностi, написання звiту (висновку).

Одним iз найважливiших етапiв аудиту i планування. Аудитор зобов'язаний чiтко прогнозувати, контролювати й облiковувати процеси своii дiяльностi для того, щоб забезпечити на кожнiй стадii роботи найбiльш ефективнi процедури.

Планування аудиту передбачаi визначення його стратегii i тактики, складання загального плану аудиторськоi перевiрки, побудову аудиторськоi програми i аудиторськi процедури, оцiнювання обсягу аудиторського контролю.

Рiшенням Аудиторськоi палати Украiни вiд 18.12.98 № 73 затверджено систему Нацiональних нормативiв аудиту (ННА). Норматив № 9

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Амортизация и износ основных средств

Амортизация основных средств и ее учет в зарубежных странах

Анализ дебиторской и кредиторской задолженности

Анализ деятельности предприятия ОАО "Оренбургский маслоэкстракционный завод"