Вплив мобiльних телефонiв на органiзм людини
Змiст
Вступ
Загальна частина
1. РЖсторiя розвитку
1.1 Неелектричнi телефони
1.2 Електромагнiтнi передавачi
1.3 Вугiльно тАУ зернистий мiкрофон
1.4 Винахiд Белла
1.5 Бездротовий телефон (радiотелефон)
1.6 РЖснують супутниковi та мобiльнi телефони
1.7 Приклад розвитку мобiльних телефонiв Nokia
Спецiальна частина
1. Хвороби та ушкодження спричиненнi неправильним використанням мобiльним телефоном
1.1 Виникнення ракових пухлин
1.2 Вивихи частин тiла
2. Вплив ЕМП на органiзм людини
2.1 Головнi болi
2.2 Вплив на нервову систему
2.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцiю
2.4 Вплив ЕМП на iмунну систему
2.5 Вплив ЕМП на статеву систему
2.6 ВаВплив ЕМП на бiополе людини
3. Мобiльнi телефони i дiти
4. Методи захисту i профiлактика захворювань
4.1 РЖснуючi методи захисту
4.2 Унiверсальний пристрiй бiокорекцii органiзму людини
Висновки
Список використаноi лiтератури
Додатки
Вступ
Останнiм часом мобiльна мережа почала стрiмко розвиватися. Розповсюдження мобiльних телефонiв швидко пiшло в гору. Iце проявляiться не тiльки на Заходi, але й у нас на Украiнi, де мобiльний звтАЩязок, нарештi, перейшов в категорiю Влтоварiв народного споживання". В РДвропi, кiлькiсть ВлмобiльнихВ» користувачiв за останнi рiк збiльшилась вдвiчi. РЖ, звiсно, стала зтАЩявлятися загроза здоровтАЩю зi сторони радiо випромiнюючих приладiв.
Ознайомившись з теоретичним матерiалом я визначив темумого дослiдження: ВлВплив мобiльного телефону на здоровтАЩя людиниВ».
Зараз не тiльки вченi, а й влада вирiшила придiлити велику увагу цьому питанню. Почалися детальнi вивчення цiii проблеми. Пiсля проведення дослiджень багато вчених рiзних краiн свiту, вивчаючи цю проблему, зiйшлися у поглядах. Вони прийшли до висновку, що випромiнювання мобiльних телефонiв негативно впливають на весь органiзм людини.
Метою нашого дослiдження i: ВлДослiдити вплив мобiльного телефону на органiзм людиниВ».
Предмет дослiдження: Електромагнiтне поле мобiльного телефону, об'iкт тАУ людина.
Для досягнення мети я поставив такi завдання:
1.Пiдiбрати матерiали з даноi проблеми.
2. Опрацювати матерiали з даноi теми.
3. Систематизувати отриману iнформацiю з даного питання.
4. Дослiдити вплив ЕМП на органiзм людини за матерiалами наукових дослiджень.
5. Узагальнити отриманi результати та зробити висновки.
6. Представити мiри безпеки у користуваннi мобiльними телефонами.
У наш час вiдбуваiться дуже стрiмкий розвиток мобiльного звтАЩязку. Число мобiльних телефонiв стало бiльшим за число домашнiх телефонiв. Вченi дослiджують вплив мобiльних телефонiв, i приходять до того висновку, що мобiльнi телефони все ж таки шкiдливi. При довготривалому впливi ЕМП можливi дегенеративнi процеси центральноi нервовоi системи, рак кровi, пухлини мозку, гормональнi захворювання. Особливо небезпечним ЕМП для дiтей, вагiтних, людей з захворюванням центральноi нервовоi, гормональноi, серцево тАУ судинноi системи. Зокрема ЕМП впливають на нервову, iмунну, ендокринну та статеву системи.
Загальна частина
1. РЖсторiя розвитку
Винахiд телефону i результатом працi багатьох людей i його авторство не можна приписати однiй конкретнiй особi (як i у випадку з, наприклад, фотографiiю чи кiнематографом).
Перший прототип сучасного телефону запатентовано в 1876 роцi американським винахiдником Олександром Белом. Трубка Бела служила почергово i для передачi i для прийому звуку. Вона не мала дзвiнка, а виклик абонента вiдбувавався через трубку за допомогою свистка. Дальнiсть дii такого приладу не перевищувала 500 метрiв. На першiсть у винаходi телефону, окрiм Бела, претендувало близько трьох десяткiв вчених, серед яких були МакДоноут, Едiсон, Грей, Долбiр, Блейк, РЖрвiн i Фелькер. Це призвело до виникнення низки судових процесiв у США, якi лише пiдтвердили колективнiсть винаходу, визнавши за рiзними винахiдниками першiсть за окремими пунктами.
B 1877 роцi винахiдник Ваден використав для виклику абоненту телеграфний ключ, який замикав коло дзвiнка. Того ж року нiмецька компанiя ВлСiменс i ГальскеВ» почала виготовляти телефоннi апарати з двома телефонними трубками тАФ одна для прийому, iнша тАФ для передачi мови.
Томас Едiсон винайшов вугiльний мiкрофон, який майже без змiн пропрацював до 1980 року.
РЖсторiя подальшого розвитку телефону включаi винахiд електричного мiкрофона, який прийшов на замiну вугiльному, гучномовний зв'язок, тоновий набiр, цифрове стискання звуку, новi телекомунiкацiйнi технологii (IP телефонiю, ISDN, DSL, стiльниковий зв'язок, DECT).
1.1 Неелектричнi ВлтелефониВ»
Загалом телефон тАФ це будь-який механiзм, що маi здатнiсть передавати звук на велику вiдстань. Найпершi телефони були механiчними приладами, що базувались на передачi звуку, використовуючи повiтря або iншi фiзичнi засоби, на вiдмiну вiд електричних приладiв, що базуються на електромагнiтних сигналах.
Згiдно з листом у Peking Gazette, у 968, китайський винахiдник Кунг-Фу-Вiнг винайшов thumtsein, який iмовiрно передавав мову через труби. Розмови через труби використовуються й сьогоднi.
Мотузковий телефон був також вiдомий столiттями, зв'язуючи двi дiафрагми з мотузкою або з дротом, якi передають звук з одного кiнця до iншого вiбрацiями мотузки, а не через електричний струм.
1.2 Електромагнiтнi передавачi
За деякими версiями, телефон винайшов у 1860 роцi Антонiо Меуччi, який називав його телетрофоном. Незважаючи на публiчну заяву тогочасного Державного Секретаря США про те, що Влiснують необхiднi докази, щоб надати прiоритет у винаходi телефону Меуччi, а не БеллуВ» та не зважаючи на той факт, що Сполученi Штати iнiцiювали звинувачення у шахрайствi проти патенту Белла, розгляд справи у судi переносився на наступний рiк, знову i знову, аж до самоi смертi Меуччi у 1896. Потiм справу було закрито.
Перша американська демонстрацiя винаходу Меуччi вiдбулася у 1860, про яку iснуi стаття, видана у Нью-Йоркськiй iталiйсько-мовнiй газетi. Меуччi винайшов поiднаний електромагнiтний передавач та одержувач, де рух дiафрагми модулював сигнал у котушцi, перемiщуючи електромагнiт. Прилад передавав звук з високою точнiстю, але з дуже слабким сигналом. На жаль, серйознi опiки, погане знання англiйськоi мови та невеликi здатностi до бiзнесу призвели до того, що Меуччi не змiг розвинути своi винаходи у комерцiйну сферу в США. Меуччi демонстрував деякi своi iнструменти у 1849 роцi у Гавана (Куба) але свiдки не змогли чiтко сказати, чи то був електричний телефон або просто варiант телефону, що використовуi вiбрацiю дротiв для передачi звукiв.
Меуччi було визнано першим винахiдником телефону Конгресом США, 269 резолюцiiю, що датована 11 Червнем 2002.
У 1854 роцi у журналi ВлL'Illustration de ParisВ» Шарль Бурсей (Charles Bourseul), французький телеграфiст, опублiкував план передачi звукiв та навiть мови електрикою. Припустимо, пояснював вiн, що людина говорить поблизу чутливого диска, який не втратить жодного коливання голоса; цей диск почергово встановлюi та роз'iднуi струм з батареi: також на деякiй вiдстанi може розташовуватись iнший диск, який буде одночасно виконувати такi ж вiбрацiiтАж Певно, у близькому чи далекому майбутньому, мова буде передаватись електрикою. Я робив експерименти у цьому напрямi; вони делiкатнi та вимагають часу та терплячостi, але ця справа обiцяi дати сприятливий результат.
У 1860 роцi Йоганн Фiлiп Райс (Johann Philipp Reis) виготовив прилад, який мiг передавати музичнi тони, i навiть слово чи два пошепки. Передавач Райса був передавачем типу натисни-вiдпусти. Тобто, голка прикладена до дiафрагми натискалась, та вiдпускалась, коли звук проходив через дiафрагму. Це натисни-вiдпусти сигналювання дозволяло передавати тони, та деякi голоснi, проте через те, що воно не iшло за аналоговою формою звуковоi хвилi (контакт був винятково цифровим, тiльки два значення) воно, сигналювання, не могло передати приголоснi або складнi звуки. Передавач був дуже складним у використаннi тому, що позицiя голки та контакту вiдносно оператора були критичними. Це можливо назвати ВлтелефономВ», оскiльки прилад дозволяв передавати звуки на вiдстанi, але це не телефон у сучасному розумiннi, через те, що вiн не мiг передавати точну копiю звукiв. Винахiд Райса бiльш вiдомий як Влмузичний телефонВ».
Десь у 1870 роцi пан Кромвел Флiтвуд Варлi (Cromwell Fleetwood Varley), вiдомий англiйський електрик, запатентував декiлька варiантiв аудiотелеграфа, що базувався на iдеях Райса. Вiн нiколи не виготовляв та не планував пристрiй, який би мiг передавати мову, тiльки чистi звуки.
Приблизно у 1874 роцi Пол ла Кур (Poul la Cour), датський винахiдник, експериментував з аудiо телеграфами на телеграфнiй лiнii мiж Копенгагеном та Фредерiкiiю у Ютландiя. Вiбруючий камертон переривав струм, який, пiсля проходження лiнiiю, проходив крiзь електромагнiт, та притягував кiнцi камертона, змушуючи той грати ту ж ноту, що й перший камертон. РЖ знову, винахiд ла Кур не мiг передавати мову, тiльки чистi тони.
П. Елiша ТРрей (Elisha Gray), з Чикаго також винайшов тоновий телеграф схожий на той, що винайшов пан ла Кур. У цьому приладi вiбруючий сталевий дрiт перериваi струм, який на iншому кiнцi проходить через електромагнiт та змушуi вiбрувати сталевий дрiт, розташований у полюсiв електромагнiту. Гармонiйний телеграф ТРрея з вiбруючими дротами використовувався телеграфною компанiiю Вестерн Юнiон Телеграф (Western Union Telegraph Company). Через те, що бiльше нiж один набiр вiбрацiй, а значить i бiльше нiж одна нота може бути передана через ту саму лiнiю одночасно, гармонiйний телеграф може бути класифiкований як тАЬмультиплекснийтАЭ телеграф, який здатен передавати декiлька повiдомлень через одну лiнiю за раз. Цi повiдомлення можуть бути прочитанi оператором або записанi.
Гармонiйний телеграф ТРрея йде шляхом Рейса та Бурсея тАФ в основу покладено принцип переривання електричного струму вiбруючим контактом. ТРрей розумiв недолiк точностi такого приладi та аргументував, що, якщо струм був розташований ближче до моделi, буде можливо досягнути бiльшоi точностi. ТРрей збудував та запатентував рiдинний мiкрофон, де голка розташовувалась у контактi з рiдким провiдником i, коли дiафрагма вiбрувала, голка занурювалась у рiдину бiльше-менше, що завершувалось бiльшим-меншим проходженням току на рiдину. Белл використовував рiдинний мiкрофон для багатьох своiх публiчних демонстрацiй. Рiдинний передавач мав проблему, що хвилi сформованi на поверхнi призводили до перешкод.
1.3 Вугiльно-зернистий мiкрофон
Едiсон Томас Ельва зробив наступний крок у розвитку точностi телефонiв зi своiм винаходом вуггiльно - зернистого мiкрофона. Едiсон дiзнався, що зернини вугiлля, затиснутi мiж двома металевими пластинами мають опiр, який змiнюiться з тиском, тобто зернини могли змiнювати свiй опiр, коли пластини рухались у вiдповiдь на звуковi хвилi, та вiдтворювати звук з високою точнiстю, без проблем рiдинного передавача. Цей тип мiкрофона залишався стандартом до 1980-тих, та використовуiться i досi.
1.4 Винахiд Белла
Белл Александер ТРрехем часто тАФ проте невiрно тАФ вважаiться першим винахiдником телефону. Класична iсторiя про те, як вiн кричав: ВлВатсон, ходiть сюди! Ти менi потрiбен!В» тАФ по-простому мiф, популяризований на Заходi.
Пiдготовка Белла
Як професор в Бостонському унiверситетi, Белл займався пiдготовкою учителiв для глухих та експериментував автофонографом iз Леоном Скоттом у галузi запису вiбрацiй вимови. Цей прилад складаiться з тонкоi мембрани, яка вiбруiться голосом та несе легку голку, що малюi на пластинi димчатого скла хвилеподiбну лiнiю, тАФ та завдяки вiбрацii мембрани графiчно вiдображуi рух звукових хвиль у повiтрi.
Дослiдження у галузi вокальноi фiзiологii пiдготовили Белла для роботи зi звуком та електрикою. У 1874 роцi працював вiн з музичним телеграфом, в якому за схемою Влнатисни-вiдпустиВ» використовував вiбруючий сталевий язичок для переривання струму тАФ який, iз черги, змушував вiбрувати одержувача, що складався з електромагнiту, котрий змушував сталевий язичок на iншому кiнцi вiбрувати, так само як, це зробили Бурсей, Рейс та ТРрей. Одного дня з'ясувалось, що язичок не реагував на переривчастий струм, тАФ i Белл, припускаючи, що язичок забився у полюсiв магнiту, забажав, щоб асистент Ватсон, який був на iншому кiнцi лiнii, посмикав за язичок. Асистент зробив як йому i повелено, тАФ та на власне здивування Белл спостерiг, як подiбний язичок на його кiнцi лiнii почав вiбрувати та випускати тi ж ноти, дарма що мiж ними не було переривчастого струму на лiнii: подальшi експерименти довели, що язичок вiбрував завдяки електромагнiтному струму, викликаного рухом вiддаленим на лiнii язичка бiля магнiту. Саме це вiдкриття привело Белла до вiдмови вiд струму з батареi тАФ та цiлковитим переходом на струм iз магнiтноi iндукцii язичкiв. Удодатку стало зрозумiлим що, через те, що струм нiколи не розбиваiться, усi складнi вiбрацii мови можна конвертувати в струм, який, у свою чергу, мiг вiдтворювати мову на великих дистанцiях.
Белл з асистентом Ватсоном дiзнався, що рух язичка у магнiтному полi здатний передавати модуляцii звука. Праця за аналогiiю з автофонографом, Белл створив одержувач, який складався з протяглоi дiафрагми або з нагнутоi шкiри золотобiта з арматурою намагнiченого залiза приiднаного до середини, та вiбрував перед полюсом електромагнiту на струмi з лiнii.
Успiх Белла
Прилад був готовий 2 червня, 1875 року, i того самого дня йому вдалося передати звуки та аудiо сигнали електромагнiтним струмом та без використання батареi. 1 липня, 1875, вiн iнструктував свого асистента, як створити другий мембранний одержувач, який можна було б використати з першим, i через декiлька днiв вони були зв'язанi одне з одним, на кiнцях лiнii, яка йшла з кiмнати винахiдника в Бостонi до пiдвалу внизу. Белл, у кiмнатi, тримав один iнструмент у руках, у той час, як Ватсон у пiдвалi слухав iнший. Винахiдник спитав, ' Ти розумiiш, що я кажу?' i ми можемо тiльки уявляти його задоволення, коли Ватсон вбiг у кiмнату та, схвильований, сказав 'Так.' Проте, перший успiшний двохстороннiй телефонний дзвiнок Белл не зробив до 10 березня, 1876 , коли Белл сказав у прилад Вл Ватсон, ходи сюди, Я хочу тебе бачити. В» Та Ватсон вiдповiв. Так, у 1875, Белл винайшов електромагнiтний передавач, який до нього винайшов Меуччi. Перший дзвiнок на велику вiдстань було зроблено 10 серпня, 1876 року Беллом з родинноi ферми Брентфорд Онтарiо, асистентовi який знаходився у Парижi, на вiдстанi 16 км.
Потiм вiн закiнчив прилад, у якому передавач формувався подвiйним електромагнiтом, перед яким мембрана, витягнута на кiльцi, несла довгастий шмат м'якого залiза, закрiпленого у серединi. Мiкрофон перед дiафрагмою спрямовував звуки на неi, i так як вона вiбрувала з ним, м'яка залiзна арматура викликала вiдповiднi струми у чарунцi електромагнiту. Цi струми пiсля проходження лiнii, опинялись у приймачi, який складався з трубчастого електромагнiту, один кiнець якого був частково закритий тонким диском з м'якого залiза, встановленого в однiй точцi на кiнцi труби. Цей одержувач був схожий на цилiндричну металеву коробку з товстими стiнками, з товстою залiзною кришкою, закрiплена до отвору одним гвинтом. Коли хвилеподiбний струм проходив через котушку магнiту, диск або кришка арматури починали вiбрувати та давати звук.
Примiтивний телефон був швидко покращений, подвiйний електромагнiт був замiнений на один магнiт-полосу з маленькою котушкою або бобiною дротiв, якi оточують один полюс, перед яким тонкий диск з феротiпiя закрiплений у круговому мiкрофонi та служить як з'iднанi мембрана та арматура. Коли говорять у мiкрофон, залiзна дiафрагма вiбруi з голосом у магнiтному полi полюса, i таким чином збуджуi хвилеподiбний струм у котушцi, який, пiсля подорожi дротом на вiддалене мiсце, приймаiться таким самим приладом. При пересiканнi котушки приймача, струм посилюi або ослаблюi магнетизм полюса, i таким чином змушуi диск вiбрувати та вiдтворювати iмiтацiю голосу. Цi звуки тихi i можуть бути почутi лише, коли вухо знаходиться близько до мiкрофона, проте вони розбiрливi та виразнi, та легко впiзнати того, хто говорить.
Публiчнi демонстрацii
Найранiше публiка телефону Белла
Прилад був представлений в Сторiчнiй Виставцi (Centennial Exhibition) у Фiладельфii, у 1876, де вiн привернув на себе увагу Бразильського iмператора Педро II, та на зустрiчi Британськоi Асоцiацii (British Association) у Глазговi, восени того ж року, Сер Вiльям Томсон розповiв про iснування винаходу РДвропейськiй публiцi. У опису його вiзиту - виставки, вiн сказав: ' В Канадському вiддiленi я чув, "Бути чи не бути . . . ось у чому питання, " через електричний дрiт; проте, ставлячись з презирством до односкладових слiв, електрична артикуляцiя пiднялася на вищi висоти, та дала менi уривки з випадкових Нью-Йоркських газет "Мiсто Нью - Йорк, " "Сенатор Мортон, " "Сенат вирiшив надрукувати додатково тисячу копiй, " ВлАмериканцi в Лондонi вирiшили своi четверте Червня, що наближаiться!В» Це все моi власнi вуха чули, як кажуть менi з безпомилковою розбiрливостi з круглоi арматури диска iншого маленького електромагнiта, такого самого, як я тримаю у руцi.
Безсмертнi слова Шекспiра, якi вимовив маленький не одухотворений голос, дiйсно викликали захоплення в палкого душею великого електрика. Здивування, створене серед публiки цим винаходом, будуть пам'ятати. Крiм одного або двох винахiдникiв, нiхто навiть не мрiяв про телеграф, який буде розмовляти. Уява запрацювала у людей, представляючи можливi сфери вжитку телефону. Так винахiдний журналiст передбачив час, коли друзi через океан зможуть шептатися один з одним пiд шум хвиль Атлантики. Зацiкавленiсть, однак, не було повнiстю вгамована доки професор Белл, винахiдник приладу, власноруч не продемонстрував його Британськiй публiцi, та не отримав запальнi оплески захоплених спiввiтчизникiв.
Пiзнiшi публiчнi демонстрацii
Бiльш пiзнiйварiанттелефону, що базувався на рiдинному передавачi Грея, був публiчно представлений 4 травня, 1877 року на лекцii, що давав Професор Белл в Бостонському Музичному Холi. ' РЖдучи до маленькоi телефонноi коробки з приiднаними дротами, ' говориться у доповiдi, ' пан Белл байдужо спитав, наче адресував своi питання комусь у сусiднiй кiмнатi " Пане Ватсон, ви готовi! " Пан Ватсон за п'ять миль звiдси у Сомервiллi, швидко, позитивно вiдповiв та скоро було чути голос спiваючи ВлАмерика.В». РЖдучи до iншого iнструмента, з'iднаного дротом з Провiденс (Providence), сорок три милi звiдси, пан Белл послухав трохи та сказав, ВлСiгнор Брiгноллi, який допомагаi менi на концертi у Музичному Холi в Провiденс, зараз заспiваi для нас. В» Через мить iнтонацiя голосу тенора пiдвищилась та впала, звук був слабким, iнодi взагалi пропадав, а потiм знову ставав чутним. Пiзнiше, соло корнета, що грав у Сомервiллi, було дуже розбiрливо чути. Ще пiзнiше, пiсня у трьох частинах прийшла проводом з кiнцевоi станцii Сомервiлля, та пан Белл розважив аудиторiю, коли вигукнув, ВлЯ буду вимикати пiсню з однiii частини кiмнати до iншоi так, щоб усi могли чути. В»
Розмова телефоном 1910 рiк
Саме в Массачусетсi був встановлений зв'язок з Бостоном, на вiдстанi вiсiмнадцяти миль, та пан Ватсон спiвав "Auld Lang Syne", Вл Прикрашений Зiрками Прапор (The Star - Spangled Banner)В», та "Вiтайте Колумбiю (Hail Columbia), " у той час як аудиторiя в Салемi пiдспiвувала хором.
Резюме досягнень Белла
Белл прийняв у своiх приладах передавачi Грея та пiзнiше Едiсона та пристосував комутатор, розроблений для телеграфii компанiiю Western Union. Було б неправильним применшувати внесок Белла у розвиток телефонii. Крiм того, Белл досягнув успiху там, де iншi не змогли, вiн змiг створити комерцiйну телефонну систему. Можна сказати, що Белл винайшов телефонну компанiю.
Будова телефону 1972 року
Сучасна телефонна трубка з'явилася, коли шведський монтер прив'язав мiкрофон та динамiк до палки, щоб тримати руки вiльними. Складаний переносний телефон був навмисною копiiю вигаданий футуристичних комунiкаторiв з телевiзiйного серiалу Star Trek.
РЖсторiя додаткових винаходiв та покращень електричного телефону включаi в себе вугiльний мiкрофон (пiзнiше замiнений на електричний мiкрофон, який зараз використовуiться майже у всiх телефонних апаратах), ручний комутатор, дисковий набiр, автоматичну телефонну станцiю, комп'ютеризований телефонний перемикач, тоновий набiр (DTMF), та оцифрування звукiв, використовуючи рiзнi методи кодування, такi як iмпульсно - кодову модуляцiю PCM (також використовуiться для WAV файлiв та компакт дискiв).
Бiльш новiшi системи включають IP телефонiю, ISDN, DSL, стiльниковi телефони (мобiльнi телефони), бездротовi телефони, та UMTS системи, якi дозволяють виконувати високошвидкiсну пакетну передачу даних.
Телефонна iндустрiя подiляiться на виробникiв обладнання та телефонних операторiв. Компанii-оператори часто тримають нацiональну монополiю. У Сполучених Штатах, компанiя Bell System сильно зросла. Вона частково або повнiстю володii компанiями, що надають телефоннi послуги близько 80 % телефонiв у державi та також володii компанiiю Western Electric, яка виготовляi або закуповуi усе обладнання, що використовуiться мiсцевими телефонними компанiями. компанiя Bell System позбавляла себе мiсцевих телефонних компанiй, щоб у 1984 роцi владнати антимонопольний позив проти себе з боку Мiнiстерства юстицii Сполучених Штатiв Америки.
Перший трансатлантичний телефонний дзвiнок( додаток №1) з мiста Нью-Йорк до мiста Лондон було зроблено 7 сiчня, 1927 року.
1.5 Бездротовий телефон (радiотелефон)
Радiотелефон (бездротовий телефон) вперше був винайдений Терi Паллом у 1965, що складався з ВлбазиВ», пiдтАЩiднаноi до телефонного кабелю, та зв'язаноi за допомогою слабо-потужного радiо з вiддаленою телефонною радiо трубкою. Це дозволяi використовувати трубку з будь - якого мiсця у зонi досяжностi бази. Через те, що на передачу сигналiв до трубки необхiдна енергiя, база пiд'iднана до електромережi. Такi телефони не функцiонують без електрики.
Спочатку безпроводовi телефони використовували частоту у 1.7 МГц для зв'язку мiж базою та трубкою. Через проблеми з якiстю та зоною досяжностi, такi телефони швидко були витисненi системами, що використовують частотну модуляцiю на вищих частотах (49 МГц, 900 МГц, 2.4 ГГц, та 5.8 Ггц). Бездротовi телефони, що працюють на частотi у 2.4 Ггц можуть конфлiктувати з деякими протоколами бездротових локальних мереж (802.11b/g), через те, що вони використовують однаковi частоти. Сучаснi бездротовi телефони звичайно працюють на декiлька сот метрiв.
1.6 РЖснують супутниковi та мобiльнi системи
На вiдкриттi телефонноi станцii у мiстi Будапешт, 1881 року, Нiкола Тесла став головним електриком телефонноi компанii (iнженером Югославського уряду першоi державноi телефонноi системи). Там Тесла винайшов прилад, який вiн називав телефонним пiдсилювачем. Пристрiй мiг працювати як гучномовець. Цей винахiд нiколи не патентувався та не демонструвався публiчно. В кiнцi кiнцiв вiн використовувався для того, щоб виявляти сигнали у експериментах з бездротовоi передачi. Прилад, розроблений у цих експериментах, був попередником сучасних бездротових телефонiв.
Мобiльнi телефони
Сучаснi мобiльнi телефоннi системи побудованi за принципом стiльникiв. Радiо використовуiться, щоб зв'язуватись мiж трубкою та стiльником. Коли трубка надто сильно вiддаляiться вiд стiльника, комп'ютерна система даi команду найближчому до трубки стiльнику встановити зв'язок з трубкою на iншому каналi без переривання дзвiнка.
Сучаснi мобiльнi телефони використовують стiльникову систему через те, що радiо частоти тАФ обмежений ресурс, який використовуi багато абонентiв. Стiльники та трубки мають слабо потужний передавач так, щоб обмежена кiлькiсть радiо частот може використовуватись великим числом абонентiв з меншою кiлькiстю перешкод. Крiм того батареi у трубках потребують меншоi кiлькостi енергii.
1.7 Приклад розвитку мобiльних телефонiв Nokia
Опис телефону " Nokia 1011"
Nokia 1011 важив 475 гр. Причому велика частина ваги припадала на нiкелево-кадмiiвих батарей, яка могла працювати без заряджання в режимi розмови всього 90 хвилин. Та й час роботи в режимi очiкування було мiзерно мало - всього 12 годин З точки зору сучасних високих технологiй, iншi технiчнi характеристики "пiонера" також "вражають" уяву сьогоднiшнього досвiдченого користувача: розмiр корпусу 195 x 60 x 45 мм, записна книжка на 99 номерiв . Зрозумiло, що нi про який кольоровий дисплей, вбудовану камеру або карту пам'ятi й мови не йшло. Але не будемо настiльки зневажливi: Nokia 1011 - перший телефон з функцiiю SMS. Вiн працював в дiапазонi 900 МГц, що цiлком пiдходило таким великим операторам зв'язку, як британськi Vodafone i Cellnet (нинiшнiй O2).
Опис телефону Nokia N97 minigoldedition
Смартфон Nokia N97 mini i кiлька зменшеним варiантом Nokia N97,але на вiдмiну вiд оригiнального апарату, корпус цього смартфона покритий 18-каратним золотом, що маi товщину всього 14.2 мм. Апарат оснащений висуваiться сенсорним TFT-дисплеiм, що вiдображаi до 16 млн. кольорiв, з дiагоналлю 3.2 "i QWERTY-клавiатурою. Nokia N97 mini створений на платформi Symbian OS 9.4 Series 60. У Nokia N97 mini вперше використаний сервiс LifecastingwithOvi. Даний сервiс i спiльним проектом Nokia i Facebook i дозволяi оновлювати статуси i данi про мiсцезнаходження в особистому профiлi на Facebook безпосередньо з екрану пристрою. Короткi технiчнi характеристики N97 mini: процесор ARM 11 434 МГц, пам'ять 8 Гб, робота в частотних дiапазонах GSM 850/900/1800 / 1900, UMTS 850/900/1900/2100, пiдтримка стандартiв передачi даних HSCSD, GPRS 32, EDGE 32, HSDPA 3.6 Мбiт / с., iнтерфейси Bluetooth 2.0 + A2DP, microUSB 2.0, Wi-Fi 802.11 b / g, камера 5 Мпiкс ., пiдтримка карт пам'ятi формату microSD, об'iмом до 16 Гб, вбудованi чiпи GPS з функцiiю A-GPS i FM радiо. Роботу телефону Nokia N97 mini забезпечуi потужний акумулятор на 1200 mAh, який дозволяi апарату працювати до 320 годин в режимi очiкування i до 7.1 годин в режимi розмови.
Мобiльний телефон "Nokia 1011" випустили 10 листопада 1992 року. Назва телефону походить з дати випуску. А телефон Nokia N97 minigoldedition випустили в 2010 роцi, таким чином зрiвнявши цi два телефони, ми бачимо настiльки швидко розвиваються мобiльнi телефони.
Спецiальна частина
1. Хвороби та ушкодження спричиненi неправильним використанням мобiльним телефоном
1.1 Виникнення ракових пухлин
Спецiалiсти Московськоi медичноi академii iм. РЖ.М. Сеченова пiд керiвництвом академiка РАМН Геннадiя Румянцева в черговий раз намагались знайти вiдповiдь на питання, чи шкiдливi мобiльнi телефони для здоров'я.
Основним шкiдливим фактором мобiльних телефонiв вважаються високочастотнi дециметрового дiапазону. Найбiльш розповсюджений в Росii стандарт GSM працюi на частотах 900, 1800 i 1900 МГц. Найбiльш сильне випромiнювання мобiльника сильно коливаються. Це зв'язано як з самою конструкцiiю телефону, так i з умовами його використання i вiддаленiстю абонента вiд базових станцiй. Через таке коливання вченим досить важко спрогнозувати бiологiчнi ефекти телефонного випромiнювання, хоча досвiд фiзiологiв говорить про те, що практично будь - який вид випромiнювання потенцiйно небезпечний для здоров'я. Висновок про вплив мобiльних телефонiв на здоров'я важко зробити ще й тому, що з початку дослiджень минуло дуже мало часу, а якiснi пухлини, у виникненнi яких звинувачують телефони, утворюються досить довго.
ВлБiльшiсть вчених оцiнюють вплив мобiльних телефонiв на нервову систему i розвиток якiсних пухлин, - говорить Геннадiй Румянцев. - Але данi рiзних дослiдницьких колективiв дуже рiзнi. Однi вченi не вбачають залежнiсть розвитку пухлин вiд використання мобiльного зв'язку, iншi вважають його доведеним. Неоднозначнi й результати експериментiв, присвячених впливу високочастотних випромiнювань на рiзнi здiбностi людини. РДдиний факт, який не пiдлягаi сумнiву - це вплив радiохвиль частоти 900 МГц, який пiдвищуi кровообiг у корi головного мозку. Але цього не достатньо, щоб винести мобiльним телефонам остаточний негативний вирок".
Згiдно статистицi у 2004 роцi загальний продаж сотових телефонiв сягнула висот тАФ iх було продано близько 650 тисяч. У цiлому мобiльниками користуються сьогоднi приблизно пiвтора мiлiарди жителiв нашоi планети - вiд дiтей до людей похилого вiку.
Зростаi популярнiсть мобiльних телефонiв, але накопичуються i науковi данi про наслiдки iх використання. Зовсiм недавно усiх занепокоiли данi, опублiкованi нiмецькою групою дослiдникiв. РЗх експерименти показали: вплив електромагнiтних полiв, аналогiчних за характеристиками тим, якi створюються мобiльниками, якi рiзко пiдвищують загрозу пошкодження ДНК i теоретично можуть призвести до переродження клiтин у якiснi, тобто до зародження пухлин. Правда, вченi сказали, що доказiв негативного впливу на здоровтАЩя людини поки що не маi, потрiбнi подальшi дослiдження.
Англiйськi вченi б'ють тривогу з iншого приводу: вони стверджують, що дiти стали гiрше спати через мобiльники. РЖншi беруть iх з собою навiть у лiжко, продовжують посилати один одному СМС - повiдомлення i тому гiрше засинають, сон дiтей бiльш неспокiйний. Лiкарi впевненi, що дорослi повиннi зменшувати використання сотових телефонiв маленькими дiтьми.
Обвинувачення в адресу мобiльникiв звучать i в iталiйськiй пресi. Нещодавно там з'явилося нестандартне повiдомлення: 14 - лiтню дiвчинку прийшлося госпiталiзувати через серйозне запалення сухожиль. Деякий час дiвчинка почала скаржитися на постiйну бiль у великому пальцi правоi руки, потiм палець зовсiм перестав рухатися. Лiкарi виявили гостре запалення сухожиль, почали докопуватись до причин хвороби. Згодом вони з'ясували: дiвчинка щоденно вiдправляла друзям до ста СМС. Медики попереджують, що такi випадки можуть повторитися, якщо пiдлiтки не зрозумiють, що iх захоплення СМС - повiдомленнями небезпечно. Крiм того, психологи i педагоги думають, що таке захоплення (так, як i захоплення комптАЩютерними iграми) може призвести в хворобливу тягу i породити додатковi неврози. Крiм цього постаi ще й iнша проблема: чи руйнують випромiнювання мобiлок клiтини кровi? Проблеми безпеки використання мобiльних телефонiв постiйно зостаються у центрi уваги тАФ як серед користувачiв, число яких вже сягаi 1 млрд. По всьому свiту, так i серед вчених. Не раз з'являлись роботи, де доводилась шкiдливiсть випромiнювання мобiльних телефонiв. РЖнколи можна було прочитати й iншi твердження. Новi данi, якi були отриманi шведськими вченими, безсумнiвно, направлять цi дискусii зовсiм в iнше русло, передаi ВВС.
Справа в тому, що усi минулi дослiдження розглядали в основному проблему виникнення ракових пухлин iз-за пошкодження молекул ДНК, якi можуть виникнути у результатi локального нагрiву при поглинаннi електромагнiтних хвиль. Але енергiя випромiнювання недостатньо висока, щоб визвати розрив хiмiчних звтАЩязкiв, а локальний розiгрiв також недостатнiй для проведення хiмiчноi реакцii.
Заслуга шведських вчених у тому, що вони розглянули зовсiм iнший шлях впливу випромiнювання на органiзм, а саме - вплив його на еритроцити (червонi кровтАЩянi тiльця). Еритроцити взаiмодiють один з одним не посередньо, а через молекули оточуючоi iх води, якi представляють собою електричнi диполя. Була проаналiзована теоретична модель такоi взаiмодii при накладаннi зовнiшнього електромагнiтного поля частотою 850 МГц ( типiчне значення для мереж мобiльного звтАЩязку). Виявилось, що при такому впливi диполя молекул води вистроюються в одному напрямку, що призводить до збiльшення сили взаiмодii на 11 порядкiв величини.
Нагадаiмо, що це лиш теоретична можливiсть, але якщо вона буде пiдтверджена експериментально, це буде значить, що електромагнiтне випромiнювання здатне впливати на особливостi кровi. Збiльшення взаiмодii мiж еритроцитами може в кiнцевому результатi призвести до збiльшення втАЩязкостi кровi, що вiдiбтАЩiться на серцево - судиннiй системi. На користь запропонованого механiзму говорить i нещодавно виявлений вплив геомагнiтних невдоволень на взаiмодii еритроцитiв у кровi.
1.2 Вивихи частин тiла
У звтАЩязку зi збiльшенням вiдправки коротких SMS - повiдомлень, люди стали страждати на травми пальцiв рук. У результатi опитування, органiзованого компанiiю VirginMobile, виявилось, що щоденно жителi Великобританii висилають близько 93,5 мiльйонiв текстових повiдомлень, при цьому 12 % щоденно вiдправляють 20 SMS , а 10 % - бiльше 100 SMS у день. Унаслiдок монотонних рухiв - натискань на кнопки телефону, у прихильникiв SMS виникають так званi травми вiд навантажень мтАЩязiв, що повторюються (RepetitiveStrainInjury тАУ RSI).
Травми вiд навантажень мтАЩязiв, якi повторюються розповсюдженi не тiльки серед людей, якi захоплюються вiдправкою SMS, але також серед користувачiв комптАЩютерами. Найбiльш частiшим симптомом при цьому являiться бiль у заптАЩястях, кистях i пальцях руки у результатi здiйснених нею одно образних, рухiв, якi постiйно повторюються чи пiсля тривалого впливу статичного навантаження. По результатам опитування виявилось, що щорiчно травми вiд навантажень мтАЩязiв, якi повторюються виникають у 3,8 млн. чоловiк. За останнi птАЩять рокiв iз-за збiльшення SMS число британцiв, якi страждають вiд болiв у заптАЩястях i великих пальцiв рук, збiльшилось на 38 %.
Психологи, у свою чергу вважають, що захоплення SMS чи спiлкування за допомогою електронноi пошти може призвести до проблем при спiлкування наодинцi. Бiльше того, зтАЩявляiться загроза, що у деяких людей, якi зловживають вiдправкою SMS, може виникнути залежнiсть, подiбна до наркотичноi.
2. Вплив ЕМП на органiзм людини
мобiльний телефон захворювання
2.1 Головнi болi
Дослiдження, проведене Шведським нацiональним iнститутом працi i Норвезьким керуванням по захисту вiд випромiнювання, показало, що навiть люди, що використовують телефон менше двох хвилин у день, випробують дискомфорт i побiчнi ефекти. Дослiдження проводилося протягом року на 11 тисячах добровольцiв. Згiдно отриманим даноi, 84% користувачiв мобiльних телефонiв почувають при розмовi нагрiвання шкiри за вухом, а деякi затверджували, що в них спостерiгаються опiки. У частини користувачiв також случаються провали пам'ятi, запаморочення, головний бiль i пiдвищена стомлюванiсть. Майже чверть опитаних мають проблеми з пам'яттю, половина страждаi вiд головних болiв, а близько 65% випробують сонливiсть. У третини абонентiв погiршилася концентрацiя уваги пiд час чи вiдразу пiсля розмови, особливо це було помiтно серед iнтенсивно використовуючих телефон людей молодше 30 рокiв. Абоненти, що використовують стiльниковi телефони чотири i бiльш рази в день, у 3,6 рази частiше скаржилися на головнi болi, чим тi, хто робив менш двох дзвоникiв.
Правда, самi вченi сумнiваються в об'iктивностi отриманих даних. По-перше, абоненти, що особливо часто використовують телефон, можуть вести менш здоровий спосiб життя. Погане харчування, недолiк сну i постiйний стрес можуть впливати на i самопочуття. Крiм того, оскiльки дослiдження будувалося на основi суб'iктивних повiдомлень абонентiв, на результатах мiг сказати ефект уселяння. Так, абоненти Норвегii, де небезпека використання мобiльного зв'язку широко обговорювався в пресi, у два рази частiше повiдомляли про проблеми, чим абоненти зi Швецii, де преса практично не придiляла iй уваги.
2.2 Вплив на нервову систему
Росiя, безумовно, краiна, де були розпочатi першi експериментальнi дослiдження по впливу ЕМП на нервову систему. В 1960-1998 рр. були отриманi результати оригiнальних експериментальних дослiджень, в яких було показано негативний вплив ЕМП на нервову систему.
У дослiдженнях професора Ю.А. Холодова було установлено пряму дiю ЕМП на мозок, на мембрани нейронiв, на памтАЩять, на умовно-рефлекторну дiяльнiсть. Також можливий вплив сла
Вместе с этим смотрят:
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"
Аттестация рабочего места на предприятии
Безопасность взрывных работ
Безопасность дорожного движения