Етимологiя назв музичних iнструментiв в англiйськiй та украiнськiй мовах

Змiст

Вступ

РЖ. ВаВаВаВаВа Теоретичнi основи порiвняльного аналiзу назв музичних iнструментiв

1.1 Походження слiв як обтАЩiкт прикладного лiнгвiстичного аналiзу

1.2 Специфiка тематичноi групи "Музичнi iнструменти"

РЖРЖ. ВаВаВаВа Порiвняльна характеристика походження англiйських та украiнських назв музичних iнструментiв

2.1 Експериментальна процедура формування корпусу вибiрки

2.2 Етимологiчнi характеристики назв музичних iнструментiв в англiйськiй та украiнськiй мовi

Висновки

Список лiтератури

Додаток

Анотацiя

Вступ

Для вивчення словникового складу мови важливим i розумiння етимологiчного аспекту, адже походження слова значною мiрою впливаi на його зовнiшню та внутрiшню форми, значення та сферу функцiонування. В етимологii мови втiленi риси iсторико-культурного та соцiального досвiду певноi спiльноти людей. З огляду на це вивчення проблем етимологii, зокрема джерел запозичених слiв i актуальним для сучасних лiнгвiстичних дослiджень.

Метою нашого дослiдження i порiвняння етимологii назв музичних iнструментiв в англiйськiй та украiнськiй мовах.

Матерiалом дослiдження слугували лексичнi одиницi, взятi зi стандартноi класифiкацii музичних iнструментiв в англiйськiй та украiнськiй мовах.

Методами дослiдження були метод етимологiчного та порiвняльного аналiзiв.

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи порiвняльного аналiзу назв музичних iнструментiв.

1.1 Походження слiв як обтАЩiкт прикладного лiнгвiстичного аналiзу

В сучаснiй мовознавчiй практицi термiн етимологiя маi рiзнi значення.

1. Роздiл мовознавства, що вивчаi походження слiв.

2. Походження (стосовно словесного знака). Нам вiдома етимологiя слова "тетрадь". Воно походить вiд грецького tetras, ролiв вiдмiнок tetrados тАУ "четверта частина аркуша".

3. Встановлення походження слова. В тому ж значеннi вживаються термiни: етимологiзацiя, етимологування, етимологiчний аналiз.

4. Етимологiзувати тАУ означаi встановлювати первiсне (iстинне, основне) значення слова, тобто вiдшукувати те вихiдне слово (етимон), вiд якого пiшло слово, що роздивляiться. Етимологiчний розбiр i визначенням морфологiчного устрою слова, що iснував ранiше i його минулих словотворчих звтАЩязкiв.

Процес встановлення таких звтАЩязкiв називаiться науковим аналiзом, а його результати тАУ науковою етимологiiю [11, c. 8 - 11].

Змiст науково-етимологiчного аналiзу зводиться до наступних трьох завдань:

1. для основних оригiнальних слiв даноi мови тАУ зiставлення зi словами спорiднених мов i простежування iх формальноi та змiстовоi iсторii вглиб до мови-основи;

2. для слiв, якi i похiдними всерединi даноi мови, - встановлення iх складових частин: кореня, основи й формантiв у рамках даноi мови;

3. для запозичень тАУ зазначення джерела запозичення.

Етимологiчно словники бiльшостi мов далекi вiд однорiдностi. В украiнськiй та англiйськiй мовах вони складаються з двох шарiв тАУ власного (питомого) пласту слiв та запозиченого пласту слiв. В англiйськiй мовi власне англiйськi слова становлять лише 30 вiдсоткiв вiд усiii кiлькостi слiв англiйського словника, але належать до числа найбiльш уживаних слiв в мовленнi та письмi. Питомий елемент англiйськоi мови складаiться з таких часто вживаних слiв як артиклi, прийменники, займенники, сполучники, допомiжнi дiiслова, а також слова на позначення буденних предметiв та iдей (house, child, water, go, come, eat,good,bad) [8, c. 13]. Слова, що належать до питомоi англiйськоi лексики характеризуються граматичною та лексичною значимiстю, широкою вживанiстю та розвиненою полiсемiiю; вони найчастiше односкладнi, мають велику словотворчу силу i входять до складу фразеологiзмiв. Питомим елементом в англiйськiй мовi i германський.

В украiнськiй мовi видiляють три основнi шари корiнноi лексики з погляду ii походження: спiльнослов'янський, до якого входить i найдавнiша, спiльно iндоiвропейська лексика, спiльносхiднослов'янський i власне украiнський.

Спiльнослов'янська лексика - це слова, успадкованi через давньоруську iз спiльнослов'янськоi (праслов'янськоi) мови; найдавнiший шар украiнськоi лексики, ii ядро. Спiльнослов'янськi слова втратили свою мотивованiсть i мають, як правило, непохiдну основу. Наприклад: мати, око, кiнь, молоко, воля; сидiти, орати, вмiти, учити; хитрий, глухий; один, сто; ваш, там, куди; про, а, нi.

Бiльшiсть спiльнослов'янських слiв поширена в усiх слов'янських мовах, ясна рiч, iз фонетичними вiдмiнностями, що вiдбивають специфiку кожноi з них.

Серед спiльнослов'янськоi лексики видiляють найстародавнiший прошарок - спiльно-iндоiвропейськi слова. Наприклад: сестра, брат, вовк, зима; вода, небо, нiч. спiльно-iндоiвропейськi слова збереглися в близькому звучаннi в iнших мовах, що належать до iндоiвропейськоi сiм'i. Спiльнослов'янська лексика - це найбiльш стала й уживана частина словника украiнськоi мови. Особливо багатим i рiзноманiтним i склад спiльнослов'янських iменникiв.

Важливу i велику групу спiльнослов'янськоi лексики складають дiiслова - назви дiй, робiт, процесiв: стояти, лежати, йти, брати, жити, воювати. Чимало в украiнськiй мовi спiльнослов'янських за походженням прикметникiв - назв кольору, смаку, розмiру, духовних та фiзичних якостей людини, властивостей речей та iн.: рудий, довгий, малий, вузький, кислий, солодкий, мудрий, хитрий, лютий, глухий, косий, легкий, теплий, рiвний. Спiльнослов'янськими за походженням i ряд числiвникiв (один, два, три, сiм, вiсiм, десять, сто), бiльшiсть займенникiв (я, ти, ми, вiн, вини, хто, мiй, наш, сам, весь), непохiднi прийменники, сполучники, частки (з, за, при, над, у, до, о, а, чи, нi, ж, би) та iн.[7].

Значний пласт словника займають так званi запозичення. Це слова, що були взятi мови-джерела, щоб заповнити номiнативнi нiшi в мовi, що запозичуi.

Серед лiнгвiстичних факторiв, що стимулюють тенденцii до запозичення, можна назвати такi:

В· щоб уникнути полiсемii у звтАЩязку з закрiпленням рiзних значень за вже iснуючими словами: варення -"зваренi в цукровому сиропi, медi чи патоцi ягоди та фрукти", а джем (англ. jam) тАУ "желеподiбне варення";

В· щоб вживати одне слово замiсть комбiнацii слiв: вправний стрiлець тАУ снайпер (англ. sniper), бiг на короткi дистанцii тАУ спринт (англ. sprint) [5, c. 40].

Запозичення проникають до мови двома шляхами тАУ через усне мовлення (через iндивiдуальнi контакти мовцiв), через письмове мовлення (через непрямий контакт за допомогою книг та електронiки).

Можна видiлити спiльний для англiйськоi та украiнськоi мов елемент серед джерел запозичення. Це так званий класичний елемент (грецький, латинський).

Серед iнших джерел запозичення в англiйськiй мовi можна видiлити скандинавський елемент. Скандинавськi слова значною мiрою були запозиченi мiж РЖХ i ХРЖРЖ сторiччям впродовж датських завойовувань. В цей перiод було запозичено багато слiв i деякi з низ наявнi в сучаснiй англiйськiй мовi (cake, egg, sky,flat). Скандинавськi елементи стали частинами багатьох географiчних назв.

Найбiльш численними в англiйськiй мовi i французькi запозичення. Вони можуть бути розподiленi на такi двi групи тАУ запозичення ХРЖРЖ тАУ ХV сторiччя та пiзнiшi запозичення (починаючи з ХVРЖ сторiччя). Раннi запозичення належать до перiоду норманських завойовувань. Наповнення англiйського словника французькими словами починаiться в ХРЖРЖ сторiччi i досягаi великих масштабiв в ХРЖРЖРЖ та ХРЖV сторiччi. Серед найбiльш раннiх запозичень були простi короткi слова (air, arm). Зважаючи на те, що органи влади знаходились в руках французiв, вiдбувалося запозичення в юридичнiй, воiннiй, церковнiй сферах (attorney). Також французькi запозичення охоплювали побутовi аспекти життя того часу, такi як слова на позначення соцiальних положень, кухарських та ювелiрних термiнiв.

Пiзнiшi запозичення з французькоi повтАЩязанi iз торгiвлею та iндустрiiю i належать до ХVРЖРЖ - ХVРЖРЖРЖ ст. В цей час також вiдбувалися запозичення в технiчнiй та фiлософськiй сферах.

РЖншими мовами, слова з яких представленi в словнику сучасноi украiнськоi мови i iталiйська, iспанська, нiмецька, датська та росiйська, але кiлькiсть слiв, запозичених iз цих мов незначна.

В украiнськiй мовi найдавнiшими запозиченнями i старословтАЩянськi запозичення. Також значну групу становлять германськi запозичення, якi вiдбувалися в Х тАУ ХРЖРЖРЖ сторiччях, що i наслiдком полiтичних контактiв. Це запозичення у воiннiй та суспiльно-полiтичнiй сферах вжитку. В ХРЖV - ХVРЖРЖ ст. починаються запозичення в юридичнiй сферi iз введенням Магдебурзького права, в ХVРЖРЖРЖ ст. iз входженням Украiни до складу Австро-Угорщини виникають запозичення в адмiнiстративнiй сферi, а потiм i в науковiй. В ХХ ст. виникають запозичення, повтАЩязанi iз вiйною та агресiiю.

Численною групою в рядi запозичень в украiнську мову i польськi запозичення, якi виникають у ХРЖV Польськi запозичення не лише численнi а й дуже важливi, бо охоплюють майже всi сфери життя. Це такi слова як барвiнок, вельможний, зичити, кохання, лiжко, пiдлога, половник.

РЖнша велика група тАУ росiйськi запозичення, якi виникають з 1654 року з початку регулярних контактiв мiж двома краiнами. Серед цих запозичень можна видiлити групу т. з. совтАЩiтизмiв тАУ слiв, що були створенi в часи Радянського Союзу i позначають соцiальнi та полiтичнi феномени того перiоду (полiтрук, ударник, комсорг).

Запозичення ж з iнших мов не численнi. До них належать бiлоруськi, тюркськi, французькi, датськi, англiйськi.

Особливу групу запозичень становлять так званi iнтернацiоналiзми. РЖнтернацiоналiзми тАУ це здебiльшого термiнологiчнi утворення з морфем латинського та грецького походження у рiзних сферах життя тАУ науки, полiтики, культури тощо. РЗхньою особливiстю i те, що нi в грецькiй, нi в латинi таких слiв не було. Такi iнтернацiоналiзми могли виникати у рiзних мовах i мають схожу форму i приблизно однаково звучать в украiнськiй та англiйськiй мовах [1, 3, 9]

РЖснують такi типи запозичень: лексичнi запозичення, кальки та семантичнi запозичення.

Лексичнi запозичення тАУ це слова iншомовного походження, що перейшли до мови, що запозичуi без втрати лексичного значення та форми: meeting та мiтинг, гривня та hryvnya.

Перекладнi запозичення (кальки) тАУ це запозичення, якi не дотримуються форми оригiналу, а змiнюються при перекладi: surplus value та додана вартiсть. Окрiм кальок iснують i так званi напiвкальки, в яких одна частина слова перекладаiться, а iнша запозичуiться: television та телебачення.

Семантичнi запозичення тАУ це запозичення значення слова iншомовного походження: англiйське слово red набуло свого значення "communists", запозичивши його вiд переносного значення слова червоний "який стосуiться революцiйноi дiяльностi, повтАЩязаний з радянським соцiалiстичним ладом". Украiнське слово зелений набуло свого значення "який i захисником природного середовища" (Партiя Зелених) пiд впливом свого англiйського двiйника green тАУ "relating to or beneficial to the natural environment, concerned about environmental issues and supporting policies aimed at protecting the environment". [5, c. 39]

1.2 Специфiка тематичноi групи "Музичнi iнструменти"

англiйський лiнгвiстичний музичний iнструмент

Основоположна класифiкацiя, що базуiться на акустичних властивостях музичних iнструментiв, була розроблена французькими музикологами Ф.Гевартом ("Nouveau traite d'instrumentation", 1885), В. Ш.Махiйоном (англ.
Victora Charlesa Mahillona), та вдосконалена австрiйськими вченими Е. М. фон Хорнбостела (англ. Ericha Moritza von Hornbostela) i К. Заксом (англ.
Curta Sachsa), в 1914 роцi. Ця класифiкацiя отримала назву Класифiкацii Закса-Хорнбостеля
. За цiiю класифiкацiiю музичнi iнструменти подiляються в залежностi вiд джерела звуку наступним чином:

1. РЖдiофони тАФ джерелом звуку i коливання самого тiла iнструменту, напр. дзвiн
, ксилофон, трикутник
, тарiлки, кастаньiти
, гонги та iн.

2. Мембранофони тАФ джерелом звуку i коливання натягнутоi мембрани, по якiй вдаряють руками або спецiальним приладом (паличками, калаталкою тощо). До мембрафонiв належать барабани
, литаври, том-томи
та iн.

3. Хордофони тАФ джерелом звуку i коливання натягнутоi струни
(або кiлькох струн). В залежностi вiд способу, в який музикант видобуваi звук зi струни, розрiзняють:

- щипковi тАФ струна вщипуiться пальцем або спецiальним приладом. До щипкових вiдносяться: (арфа, клавесин
, лютня, бандура
, торбан, балалайка та iн.);

- смичковi тАФ звук видобуваiться за допомогою смичка́
(скрипка, альт
, вiолончель, контрабас
, колесна лiра);

- ударнi тАФ по струнi вдаряють паличками або молоточками (фортепiано, цимбали
, гусла).

4. Аерофони тАФ джерелом акустичних коливань i стовп повiтря, замкнений в резонансному просторi стовбуру iнструменту. В залежностi вiд способу, в який виконавець збуджуi коливання стовпа повiтря, аерофони подiляються на:

- флейтовi, в тому числi:

В· окариновi (у виглядi посудин, напр. окарина
),

В· повздовжнi флейти тАФ iнструмент тримають у повздовжному положеннi. Розрiзняють також одностовбурнi iнструменти (напр. блок-флейта, сопiлка
) та багатостовбурнi (най, флейта Пана)

В· поперечнi флейти тАФ оркестровi флейти (див. флейта
).

- язичковi тАФ коливання стовпу повiтря збуджуiться тростиною, яка починаi вiбрувати пiд тиском повiтря, що вдуваiться виконавцем. Розрiзняють язичковi з однiiю тростиною, як, наприклад в кларнета i саксофона
, та подвiйною, як наприклад в гобоя, фагота
, зурнi.

- флейтово-язичково-клавiшнi, зi складною механiкою, до яких вiдносяться орган, а також акордеони, баян
тощо.

- Мундштучнi тАФ коливання збуджуються губами виконавця, що прикладаються до мундштука. Це тАФ мiднi духовi тАФ труби, тромбони
, валторни, рiзноманiтнi роги, а також трембiта
. [3]

Але з появою цiii класифiкацii почали казати про ii недосконалiсть. Першу спробу критичного вiдношення до системи Хорнбостеля-Закса зробив П.Н. Зiмiн. Вiн пише, що до ii основи закладаiться декiлька ознак, а саме: здатнiсть чи нездатнiсть тiл звучати самостiйно, завдяки своiм природним особливостям; форма тiла, що звучить та фiзичний стан речовини тiла, що звучить. Вказуючи на недолiки усiх вiдомих йому систем, Зiмiн приходить до висновкiв, що основним дефектом усiх цих систем i побудування iх за принципом класифiкацiйного дерева, тобто розмiщення в планi однокоординатноi побудови. Вiн пише, що такий принцип не може бути визнаний зручним i пропонуi двокоординатний принцип, коли по горизонталi вiдкладаються акустичнi особливостi iнструмента, а по вертикалi тАУ вiдношення до людини, природи i до механiчноi сили. В пiдсумку у Зiмiна виникають два класифiкацiйних дерева, що направленi i горизонтально, i вертикально i перетинаються посерединi.

Усi iнструменти Зiмiн подiляi на двi великi групи:

1. iнструменти iз звучанням твердого тiла,

2. iнструменти зi звучанням газового обтАЩiму

Найбiльш вдалим, за класифiкацiiю Зiмiна, вважаiться той, що присвячено ударним музичним iнструментам. Вони подiляються на три пiдкласи.

Класифiкацiя Зiмiна не дуже популярна порiвняно iз класифiкацiiю А. Модра, що представлена в його працi "Музичнi iнструменти", у тому роздiлi, де вiн торкаiться класифiкацii музичних iнструментiв. Надалi представлено класифiкацiю музичних iнструментiв за Модром.

1. Самозвучнi iнструменти:

а) з встановленою висотою звука;

б) з невстановленою висотою звука.

2. ВаРЖнструменти, що звучать оболонкою:

а) з встановленою висотою звука;

б) невстановленою висотою звука.

3. Струннi iнструменти:

а) тi, що скользять;

б) щипковi: з грифом та без грифа;

в) ударнi: з клавiатурою та без клавiатури;

4. Духовi iнструменти:

а) лабiальнi: поперечнi та продольнi;

б) з тростю: з простою тростю та з подвiйною тростю;

в) амбушурнi: натуральнi та хроматичнi;

г) багатоголоснi: з клавiатурою та простi. [10]

Роздiл РЖРЖ. Порiвняльна характеристика походження англiйських та украiнських назв музичних iнструментiв

2.1 Експериментальна процедура формування корпусу вибiрки

Зi стандартноi класифiкацii музичних iнструментiв, наведеноi в iнтернет енциклопедii "Wikipedia" взяли 48 англiйських одиниць: Accordion

Bagpipe, Balalaika, Bandura, Banjo, Bassoon, Bayan, Bell, Castanets, Clarinet, Contrabass, Cornet, Cymbals, Domra, Drum, Fife, Flute, Gong, Guitar, Gusli, Harmonica, Harp, Harpsichord, Helicon, Horn, Kettle-drum, Lute, Mandolin, Oboe, Ocarina, Organ, Piano, Saxophone, Sopilka, Tambourine, Tom-tom, Torban, Trembita, Triangle, Trombone, Trumpet, Tuba, Ukulele, Vibraphone, Viola, Violin, Violoncello, Xylophone.

Через перекладний електронний словник "Lingvo" ми зробили переклад всiх одиниць: акордеон, волинка, балалайка, бандура, банджо, фагот, баян, дзвiн, кастаньiти, кларнет, контрабас, корнет, тарiлки, домра, барабан, дудка, флейта, гонг, гiтара, гусла, гармонь, арфа, клавесин, гелiкон, валторна, литаври, лютня, мандолiна, гобой, окарина, орган, фортепiано, саксофон, сопiлка, бубон, том-том, торбан, трембiта, труба, туба, гавайська гiтара, вiбрафон, альт, скрипка, вiолончель, ксилофон.

Повний перелiк англiйських слiв та iх вiдповiдникiв надано у додатку.

Дослiдження назв музичних iнструментiв проводилося за групами стандартноi класифiкацii Хорнбостеля-Закса, яка розподiляi музичнi iнструменти на чотири основнi групи тАУ iдофони, мембранофони, аерофони та хордофони. З використаних у нашiй роботi одиниць до групи iдофони належать 5 слiв (дзвiн, трикутник, тарiлки, кастаньiти, гонг), до групи мембранофони належать 4 слова (барабан, бубон, литаври, том-том), до групи аерофони належать 20 слiв (саксофон, сопiлка, трембiта, тромбон, труба, туба, орган, окарина, гобой, гармонь, валторна, гелiкон, флейта, дудка, корнет, кларнет, баян, волинка, акордеон, фагот), до групи хордофони належать 19 слiв (арфа, лютня, бандура, фортепiано, вiбрафон, гусла, гiтара, гавайська гiтара, мандолiна, домра, вiолончель, скрипка, альт, контрабас, балалайка, банджо, клавесин, торбан, ксилофон). Класифiкацiю вiдображено у дiаграмi на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Поняттiва схема тематичноi групи

2.2 Етимологiчнi характеристики назв музичних iнструментiв в англiйськiй та украiнськiй мовi

Оскiльки ми систематизували назви музичних iнструментiв на декiлька пiдгруп, вважаiмо логiчним проаналiзувати цi пiдгрупи окремо.

У пiдгрупi "Аерофони", яка i найбiльш численною та охоплюi 20 одиниць кiлькiсть запозичених назв в англiйськiй мовi становить 20 одиниць, питомоi лексики не виявлено. Бiльшiсть запозичень з французькоi мови (trumpet, tuba, flute, cornet, clarinet, bassoon), достатньо велика кiлькiсть з нiмецькоi(accordion, fife, bagpipe) та iталiйськоi(trombone, ocarina, oboe) мов, незначна кiлькiсть походить з грецькоi(saxophone, helicon), украiнськоi (sopilka, trembita), латинськоi (organ, harmonica), росiйськоi (bayan) та староi англiйськоi (horn) мов. В украiнськiй мовi кiлькiсть запозичених назв становить 17 одиниць, до питомоi лексики належать 2 слова (сопiлка, дудка), 1 слово (труба) не маi загальноприйнятоi етимологii. Бiльшiсть запозичень належить до нiмецькоi мови (фагот, корнет, флейта, гобой, туба), значну групу становлять запозичення з росiйськоi (гармонь, баян, волинка, акордеон) та з iталiйськоi (окарина, тромбон), незначну кiлькiсть становлять запозичення з польськоi (валторна), румунськоi (трембiта), англiйськоi (саксофон), грецькоi (гелiкон) та французькоi (кларнет) мов. Результати аналiзу демонструi рис 2.1.

Рис. 2.1. Кiлькiснi параметри походження англiйських та украiнських музичних iнструментiв.

У пiдгрупi "Хордофони", яка i другою за кiлькiстю i охоплюi 19 одиниць кiлькiсть запозичених назв в англiйськiй мовi становить 19 одиниць, питомоi лексики не виявлено. Бiльшiсть запозичень з французькоi мови (lute, piano, mandolin, harpsichod) та iталiйськоi мови (violoncello, violin, viola, contrabass). Достатньо велика кiлькiсть запозичень з росiйськоi (gusli, domra, balalaika), украiнськоi (bandura, torban) та грецькоi (guitar, xylophone) мов. Незначну кiлькiсть становлять запозичення з гавайськоi (ukulele), латинськоi (vibraphone), африканськоi (banjo), староi англiйськоi (harp) мов. В украiнськiй мовi кiлькiсть запозичених назв становить 19 одиниць, до питомоi лексики належать 2 слова (гусла, скрипка). Бiльшiсть запозичень належить до нiмецькоi (арфа, вiбрафон, гiтара, гавайська гiтара, альт), значну групу становлять запозичення з iталiйськоi (лютня, фортепiано, вiолончель, контрабас) та французькоi (клавесин, мандолiна) мов, незначну кiлькiсть становлять запозичення з грецькоi (ксилофон), польськоi (бандура), тюркськоi (торбан), росiйськоi (балалайка), казахськоi (домра), англiйськоi (банджо). Результати аналiзу демонструi рис 2.2.

Рис. 2.2. Кiлькiснi параметри походження англiйських та украiнських музичних iнструментiв.

У пiдгрупi "РЖдофони" загальна кiлькiсть розглянутих одиниць становить 5. Кiлькiсть запозичених одиниць в англiйськiй мовi становить 4 одиницi, до питомоi лексики належить 1 слово(bell). Слова у цiй группi належать до латинськоi (triangle), росiйськоi (cymbals), iспанськоi (castanets) та малайськоi (gong) мов. В украiнськiй мовi кiлькiсть запозичених слiв становить 4, до питомоi лексики належить 1 слово (дзвiн). Слова у цiй групi належать до польськоi (тарiлки), грецькоi (трикутник), iспанськоi (кастаньiти) та англiйськоi (гонг) мов. Результати аналiзу демонструi рис. 2.3.

Рис. 2.3. Кiлькiснi параметри походження англiйських та украiнських музичних iнструментiв

У пiдгрупi "Мембранофони" загальна кiлькiсть розглянутих одиниць становить 4. Кiлькiсть запозичених одиниць в англiйськiй мовi становить 4, питомоi лексики при аналiзi не виявлено. Слова у цiй групi належать до середньо датськоi мови (tromme, kettle-drum), французькоi (tambourine) та гiндi (tom-tom). Кiлькiсть запозичених слiв в украiнськiй мовi становить 3, до питомоi лексики належить одне слово (бубон). Слова у цiй групi належать до росiйськоi (барабан), грецькоi мови (литаври) та гiндi (том-том). Результати аналiзу демонструi рис. 2.4.

Рис. 2.4. Кiлькiснi параметри походження англiйських та украiнських музичних iнструментiв.

Висновки

1. Шар запозиченоi лексики англiйськоi й украiнськоi мов мiстить як спiльнi, так i вiдмiннi елементи. Далi наведено висновки, що базуються на даних, що взятi з таблиць та дiаграм нашого дослiдження.

2. В англiйськiй мовi в трьох iз чотирьох груп (за винятком iдофонiв) представлений французький елемент. У групi аерофонiв та хордофонiв цей елемент i найчисельнiшим (становить 6 та 4 одиницi вiдповiдно). Другим за чисельнiстю i iталiйський елемент, представлений у групi аерофонiв та хордофонiв (становить 3 та 4 одиницi вiдповiдно). Також значною кiлькiстю представлений росiйський елемент тАУ в групi аерофонiв та хордофонiв (становить 3 та 2 одиницi вiдповiдно), нiмецький елемент (3 елементи в групi аерофонiв), грецький (4 елементи) та латинський (4 елемента). Останнi рiвномiрно розподiленi по групам.

3. В украiнськiй мовi найбiльш численними i нiмецький, iталiйський та росiйський елементи. Нiмецький представлений у групi аерофонiв та хордофонiв (5 та 5 елементiв). Росiйський представлено в групi аерофонiв, хордофонiв та мембранофонiв (4, 1 та 1 елементи вiдповiдно). РЖталiйський елемент представлено в групi аерофонiв та хордофонiв (2 та 4 елемента вiдповiдно). Також значною кiлькiстю представленi польський (3 одиницi), англiйський (3 одиницi) та французький (3 одиницi) елемента.

4. Якщо порiвняти двi мови, то серед спiльних рис можна видiлити те, що i в украiнськiй, i в англiйськiй мовi представлено класичний елемент (грецька мова та латина), що повтАЩязано iз iсторичним розвитком мов iндоiвропейськоi мовноi сiмтАЩi, iталiйський, французький та нiмецький елементи, що повтАЩязано iз особливостями запозичення культурноi лексики. Серед вiдмiнностей можна побачити, що в украiнськiй мовi на вiдмiну вiд англiйськоi бiльшою мiрою представлено нiмецький (3 в англiйськiй та 10 одиниць в украiнськiй мовi) та росiйський (5 в англiйськiй та 6 одиниць в украiнськiй мовi). В украiнськiй мовi на вiдмiну вiд англiйськоi представлено польський елемент. В англiйськiй бiльшою мiрою нiж в украiнськiй представлено французький елемент (11 одиниць в англiйськiй та 3 одиницi в украiнськiй мовi). Причиною можна назвати особливостi культурних i суспiльно-полiтичних звтАЩязкiв двох краiн.

5. Проаналiзувавши питому лексику в англiйськiй та украiнськiй мовах, можемо побачити, що вiн представлений незначною кiлькiстю в обох мовах, в украiнськiй мовi нарахували бiльше одиниць, що i результатом того, що в стандартнiй класифiкацii було наведено приклади украiнських народних iнструментiв i не було наведено прикладiв народних англiйських. Тому цi данi до уваги ми не беремо.

6. дослiдження запозиченоi лексики сприяi висвiтленню взаiмодii iсторико-соцiальних i власне мовних чинникiв у формуваннi лексичного складу мови.

Список лiтератури

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Ученик для ин-тов и фак-тов ин. яз. тАУ М.: Высш. шк., 1986. тАУ 296 с.

2. Блюм Д. Гармоническое сольфеджио. тАУ Спб.: Питер, 1996, - 117 с.

3. Верба Л. Г. Порiвняльна лексикологiя англiйськоi та украiнськоi мов: Посiбник для перекладацьких вiддiлень вузiв. тАУ Вiнниця: Нова книга, 2003. тАУ 160 с.

4. Вiкiпедiя. РЖнтернет енциклопедiя. " onclick="return false">

5. Деменчук О. В. Порiвняльна лексикологiя англiйськоi та украiнськоi мов. Навчальний посiбник. тАУ Рiвне: Перспектива, 2005. тАУ 166 с.

6. Етимологiчний словник украiнськоi мови: У 7 т. / Уклад.: Р. В. Болдирев, В. Т. Коломiiць, А. П. Критенко, О. С. Мельничук. тАУ К.: Наук. думка, 2004.

7. Зубков М. Сучасне дiлове мовлення. тАУ Х.: Торсiнг, 2001. тАУ 281 с.

8. Нiколенко А. Г. Лексикологiя англiйськоi мови тАУ теорiя i практика. тАУ Вiнниця: Нова книга, 2007. тАУ 528 с.

9. Раiвська Н. М. Лексикологiя англiйськоi мови. тАУ К.: Вища школа, 1979. тАУ 303 с.

10. Скоробогатский А. М. Оркестр русских народных инструментов. М.: Нота, 2006, - 98 с.

11. Етимология. Учебное пособие. тАУ Спб.: Питер, 2001. тАУ 221 с.

12. Ginzburg N. A. course in modern English Lexicoogy. тАУ M.: Higher School Publ. House, 1966. тАУ 275 p.

13. Online etymological dictionary. " onclick="return false">

Додаток

Англiйське слово	Етимологiя	Украiнське слово	Етимологiя
Bell	O.E. belle, North Sea Gmc. belle, PIE base bhel	дзвiн	цсл. звiнiти
Triangle	L. triangulum	трикутник	три+кут(гр.)
Cymbals	Rus. tsymbali	тарiлки	п.; свч. Talier; iт. tagliere
Castanets	Sp. castaneta, L. castanea	кастаньiти	iсп. castaneta
Gong	Malay gong	гонг	англ. Gong; явансько-iндонез. gung

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

Biological Weapons

Bird Flu