Засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника у латинськiй мовi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Львiвський нацiональний унiверситет iм. РЖвана Франка

Кафедра класичноi фiлологii

МАГРЖСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ:

ВлЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ РЖНТЕНСИВНОСТРЖ

ЯКРЖСНОРЗ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

УЛАТИНСЬКРЖЙ МОВРЖВ»

Студентки групи РЖНкм-51

Факультету iноземних мов

Рiзак Наталii Зiновiiвни

Науковий керiвник:

Доц.каф.класичноi фiлологii

Домбровський Р.О.

ЛЬВРЖВ-2005

ВаВаВаВаВаВаВаВа ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1 .Визначення термiну тАЮiнтенсивнiстьтАЭ.

1.1 Класифiкацiя та аналiз основних засобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника

Роздiл 2. Морфологiчнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

2.1 Cуфiксальнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

2.1.1 Суфiкси вищого та найвищого ступенiв порiвняння прикметникiв

2.1.2 Демiнутивнi суфiкси

2.2 Префiксальнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

2.2.1 Префiкси prae-;per-;in-

Роздiл 3. Лексико-синтаксичнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

3.2 Конструкцii з узагальненим об'iктом порiвняння

3.3 Прикметник з елативним значенням

3.4 Конструкцii iз сполучником quam

Висновки

Резюме

Список використаноi лiтератури

Список умовних скорочень

Вступ

У данiй магiстерськiй роботi розглядаються засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника на матерiалi латинськоi мови. Для розкриття теоретичного матерiалу використовуються практичнi матерiали, одержанi iз дослiджень наукових працiвникiв мовознавцiв та iз опрацьованих творiв латинських авторiв Августина тАЮСповiдьтАЭ(пiзня латина),Овiдiя тАЮМетаморфозитАЭ(класична латина).Одержанi результати i значним пiдТСрунтям для висвiтлення проблематики питання iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника. Таке використання рiзних джерел та численних прикладiв даi змогу розглянути дану тему узагальнено iз врахуванням рiзних точок зору.

Дана тема i актуальною, оскiльки вивчення засобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника, а також питання про спiввiдношення двох категорiй - ступенiв порiвняння та елатива нещодавно стало предметом пильноi уваги мовознавцiв. Проблема iнтенсивностi вивчалася не лише у аспектi Влiнтенсивнiсть ознакиВ», але й як Влiнтенсивнiсть дiiВ» та Влiнтенсивнiсть висловлюванняВ» [5]. Дослiдження проводилися i проводяться на матерiалi росiйськоi, англiйськоi, нiмецькоi, французькоi, iталiйськоi та iнших iндоiвропейських мов. Так , романiстика збагатилась ТСрунтовною працею Л. В. Воробйовоi, що присвячена засобам вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки у сучаснiй французькiй мовi [8]; питанню про спiввiдношення ступенiв порiвняння та елатива, як одного iз засобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки, присвячено дослiдження Л.РЖ.Боголюбовоi [3,4] (на матерiалi латинськоi та французькоi мов), а також А.В.Вайшнораса [6] (на матерiалi сучасних iталiйськоi та французькоi мов). Дослiдженню прикметникiв iз значенням пiдсиленого ступеня якостi у росiйських говiрках присвячено статтю Е.Н.Антоновоi та Л.А.Шарифуллiноi [1]. Т.РЖ.Фiль [14] дослiджуi особливостi функцiонального вiдтворення ступенювання якостi прикметникiв, зокрема, елативiв у перекладах з англiйськоi мови на нiмецьку. Як бачимо, дослiдженнязасобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки здiйснюiться переважно на матерiалi сучасних iндоiвропейських мов. Дослiдженню латинських прислiвникiв, що застосовуються для пiдсилення позитива, присвячено роботу нiмецького мовознавця Е.Вьольфлiна, проте вона торкаiться переважно перiоду пiзньоi латини [15].

Слiд вiдзначити , що й у iнших дослiдженнях мовознавцi звертаються до питання iнтенсивностi ознаки та до засобiв ii вираження, зокрема, й на матерiалi латинськоi мови Проте анi в украiнськiй, анi в зарубiжнiй науцi ця проблема не висвiтлювалася у спецiальних дослiдженнях.

Магiстерська робота складаiться iз трьох роздiлiв.

Перший роздiл присвячений вивченню термiну тАЮiнтенсивнiстьтАЭ та тАЮступiнь iнтенсивностiтАЭ. РЖнтенсивнiсть розглядаiться, як складне , якiсне поняття, що мiстить у собi поняття кiлькостi й мiри, а ступiнь iнтенсивностi як показник якiсноi ознаки, що тiсно пов'язана iз кiлькiсною характеристикою предмета. Подаiться на розгляд поняття об'iктивноi, суб'iктивноi та експресивноi iнтенсивностi. До цього роздiлу включений пiдпункт про класифiкацiю основних засобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника у латинськiй мовi.

У другому роздiлi розглянуто морфологiчнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки, до яких належать суфiкси вищого та найвищого ступенiв порiвняння прикметникiв(-iоr, -ius, -issim, -lim, -rim, атакож неправильнi та суплетивнi), коли вони виражають безвiдносний ступiнь iнтенсивностi якiсноi ознаки, особливо розвиток елативного значення у формi суперлатива; а також демiнутивнi суфiкси тАУculu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та iн.;префiкси рrае-, реr-, in-, якi використовувались для вираження високого ступеня якiсноi ознаки.

Третiй роздiл висвiтлюi лексико-синтаксичнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки: це прикметник у звичайному ступенi порiвняння сполучений iз прислiвником , що утворюють пiдсилювальнi конструкцii; утворюють елативне значення також конструкцiя з посиленим суперлативом за допомогою узагальненого об'iкта порiвняння. Сюди вiдносять прикметники, якi своiм лексичним значенням вказують на елативний ступiнь якостi, наприклад: ingens, immanis ,amplus, grandisта iн. та конструкцii зi сполучником quamу пiдрядних допустових реченнях , у сполученнi з possum та iз суперлативом.

прикметник iнтенсивнiсть якiсний латинський

Роздiл 1. Визначення термiну Влiнтенсивнiсть

Загальновiдомо, що усi поняття можна подiлити на два класи:

1) поняття, що можуть якiсно видозмiнюватися;

Наприклад: rarus- рiдкiсний, altus-високий, altior - вищий, altissimus- найвищий,durus - твердий, citus- швидкий, тощо.

2)поняття, якi не мають градацiй, чи то якiсних вiдозмiн за своiю природою.

Наприклад, вiдноснi прикметники: barbarusтАУ чужоземний , diversus- протилежний, Graecus - грецький, Germanus- германський, тощо.

Розглянемо поняття, якi допускають градацii. Якщо таке поняття оцiнюiться по вiдношенню до iнших, тодi йдеться про ступенi порiвняння:

Quis carior fuit Graecia Themistос1е?

Хто у Грецii був славнiший за Фемiстокла?

або:

Nulla est terra melior quam patria.

Немаi нiчого милiшого, нiж батькiвщина.

У випадку, коли данi поняття оцiнюються по вiдношенню до певного внутрiшнього еталону, йдеться про ступiнь iнтенсивностi:

Xantippe, Socratus uxor, maledicentissimaerat.

Ксантиппа, жiнка Сократа, була дужелихослiвна.

Поняття Влступiнь iнтенсивностiВ» i ширшим за Влступiнь порiвнянняВ», оскiльки воно вiдноситься як до якiсноi та кiлькiсноi ознак, так i до аспектiв дiй та явищ¹.

Термiн ВлiнтенсивнiстьВ» у зв'язку iз його умовнiстю часто

виступаi у деяких дослiдженнях синонiмом таких понять, як посилення,ступiнь, кiлькiсть. Дослiдники iнодi надають iм тотожного значення.

3) Баллi вважаi, що пiд термiном iнтенсивностi у найширшомуйого значеннi слiд розумiти: Влвсi вiдмiнностi, що зводяться до категорiй кiлькостi, величини, цiнностi, сили тощо, незалежно вiд того про що йдеться: чи про конкретнi уявлення, чи абстрактнi iдеiВ»¹.

Це визначення можна проiлюструвати прикметниками magnus,ingens, grandis, amplus, immanis,що об'iднанi загальним значення Влвеликий, значний за величиною, розмiрами, обсягом, протяжнiстюВ». Це спiльне для усiх прикметникiв значення сформувалось як вiдображення порiвняння певних ознак предметiв (у даному випадку - величини). Проте, ступiнь даноi ознаки може бути неоднаковим, що уможливлюi видiлення диференцiйного елементу значення градацiйного типу у деяких прикметникiв цього синонiмiчного ряду. Прикметник magnus маi нульовий (або нейтральний) градацiйний ступiнь. Прикметникам ingens, grandis, amplus, immanis притаманна зростаюча градацiйна ознака (сема Влвище нормиВ»), до того ж максимальний ступiнь градацii , виражений прикметником immanis (великий + сема ВлнадзвичайноВ»). РЖнтенсивнiсть ознаки таких прикметникiв мiстить у собi елемент кiлькостi й мiри. Кiлькiсна ознака, поняття мiри - складова частина iнтенсивностi якостi.

Розглянемо деякi приклади, в яких виступають вищезгаданi прикметники:

Mare magnum et difficile fibi restat. (Сiс. Fam.XVI, 9)

У тебе попереду велике та суворе море . Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. III, 16)

На маленькому поiхала за величезним кораблем.. Dederamepistolamsanegrandem(Сiс., Аtt. XIII, 21) Я вiдправив дуже великого листа.

¹Ш.Балли. Французская стилистика. -М., 1961.-202c.

.. Тheatrum .. magnitudine amplissimum .. (Сiс. Q. fr. РЖ, 142).

Театр, за величиною дужевеличезний.

.. ferae immanis (Сiс. Аtt. V, 16)

.. страшно великого звiра.

Кiлькiсть та якiсть становлять iднiсть, де якiсть не iснуi поза ii кiлькiсною визначенiстю. Кiлькiсна характеристика предмета може змiнюватися у певних межах, що визначенi даною якiстю. Показником цих змiн виступаi ступiнь.

РЖнтенсивнiсть i складним, якiсним поняттям, що мiстить у собi також поняття кiлькостi й мiри. Поняття iнтенсивностi, що i однiiю з найбiльш загальних категорiй думки, застосовуiться як до ознаки, вираженоi прикметником, так i до ознаки, вираженоi дiiсловом, про що вже згадувалось вище. Проте ступiнь i показником лише якiсноi ознаки.

Уся система iнтенсивностi якiсноi ознаки доволi широка i маi рiзнi ступенi, котрi можна звести до наступноi градацii:

1 ступiнь нульовий,

2 ступiнь малий,

3 ступiнь неповний

4 ступiнь приблизний

5 ступiнь достатнiй

6 ступiнь елятивний

7 ступiнь надмiрний¹

або

1 ступiнь малий,

2 ступiнь неповний,

3 ступiнь середнiй

4 ступiнь дуже високий

¹Воробйова Л.В. Про деякi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознака в сучаснiй французькiй мовi//РЖноземна фiлологiя. -Львiв, 1967. -Вип. 12.-C.114.

5 ступiнь надзвичайно високий ¹

Високий ступiнь iнтенсивностi якостi i найширшою за засобом вираження категорiiю у системi ступенiв iнтенсивностi якостi. Засоби, якими вiн виражаiться у мовi, i виразними експресивними засобами, що часто набувають емоцiйного насичення. Такi засоби передають здебiльшого суб'iктивне (оцiнне) судження автора. Таким чином, слiд розрiзняти iнтенсивнiсть об'iктивну та суб'iктивну, або оцiнну.

Для вираження об'iктивноi iнтенсивностi (при якiй цiлком вiдсутнi емоцiйне ставлення) у мовi i певнi усталенi засоби, загальновживанi в лiтературнiй мовi норми, котрi i завжди традицiйнi. Наприклад: valde + прикм., префiкс рrае-, а також ступенi порiвняння, що поiднують у собi i порiвняльне, i елатавне значення, залежно вiд задуму автора, та iн.

Проте, мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттiв та емоцiй. Дiйснiсть завжди сприймаiться суб'iктивно, пiзнання ii завжди супроводжуi емоцiйна оцiнка того, що пiзнаiться. Засоби, якими передаiться суб'iктивна iнтенсивнiсть ознаки, i спiльними до деякоi мiри у рiзних мовах, оскiльки вони утворюються на основi загальних психологiчних законiв. Проте, залежно вiд характеру будови тiii чи iншоi мови в нiй використовуються вiдповiднi засоби вираження iнтенсивностi ознаки. Наприклад, у мовах флективноi будови часто вживаються для цього морфологiчнi засоби, особливо суфiкси, при цьому, крiм елативних суфiксiв, велику роль вiдiграють так званi зменшувально-пестливi або збiльшувано- зневажливi суфiкси, наприклад, зменшувально-пестливi суфiкси: -ulu,-culu,-ilu,-ellu, та iн.:

Regulus=parvus rex - малий цар,

або

homunculus- людинка (вiд homo).

¹Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико -синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французском языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград, 1978.-№2.-C.123.

1.1 Класифiкацiя та аналiз основних засобiв вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника

Усi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки можна роздiлити на двi основнi групи: морфологiчнi та лексико-синтаксичнi.

А) Морфологiчнi засоби:

1. Суфiксальнi;

Сюди належать передусiм суфiкси, що утворюють ступенi порiвняння (-iоr,-ius,-issim,-lim,-rim,атакож неправильнi та суплетивнi), коли вони виражають безвiдносний ступiнь iнтенсивностi якiсноi ознаки, особливо розвиток елативного значення у формi суперлатива; а також демiнутивнi суфiкси тАУculu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та iн.

2. Префiксальнi.

Префiкси рrае-, реr-,in- наприклад: реrmulti, ае, а - дуже нечисленнi, рrаесlarus, а, um тАУ дуже славний,innumerabilis,е тАУнезлiченний.

Б) Лексико-синтаксичнi засоби:

1. Кiлькiсний (рiдше якiсний) прислiвник + прикметник у звичайному ступенi порiвняння, наприклад: valdegavisus - дуже веселий¹.

2. Цiлi фразеологiзми, а також фразеологiчнi порiвняння.

3. Конструкцii з узагальненим об'iктом (термiном) порiвняння, як наприклад:

Musaeanteomniaduicus. - Музи над усе солодкi.

4. РЖтерацiя (повтори), наприклад, liber,liberum - дуже вiльний (Горацiй), fortis,fortis -дуже мужнiй (написи), malum,malum - дуже погане (Коммодiан), bellebellus тАУ дуже гарний, miseremiser - дуже нещасний, якi належать до архаiчного способу градацii².

¹Боголюбова Л.И.О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та. тАУЛенинград,1978-.№2.-C.130

²Wölfflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik.-1884.- Bd.I.-S.93-95

5.Прикметники, якi своiм лексичним значенням вказують на елативний ступiнь якостi, наприклад: ingens- величезний, immanis - надзвичано великий, exiguus, pusillus- дуже малий, та iн.

6. Пiдсилення iнтенсивностi якостi прикметника сполучником quamvis(quam) у пiдрядних допустових реченнях :

Quamvis hоc turpe sit, tamen,quoniam expedit,faciam. (Сiс. Off.III, 53)Як би це небуло ганебно (хоч це i ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигiдне.

та у сполученнi з possum ,а також iз суперлативом.

Роздiл 2. Морфологiчнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

2.1 Суфiксальнi засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки

2.1.1Суфiкси вищого та найвищого ступенiв порiвняння

прикметникiв

Розглянемо засоби вираження iнтенсивностi якiсноi ознаки прикметника, що найчастiше зустрiчаються у лiтературi класичного перiоду. Це, передусiм, ступенi порiвняння, коли вони виражають елативне значення, наприклад (тут i далi перший iз наведених перекладiв i перекладом А.Содомори, другий тАУ дослiвним перекладом тексту):

Nec satis hoc Baccho est: ipsos quoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloque petit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis.

[Оvid.Меt., XI, 85-88]

Вакховi все ж того мало було. Залишивши тi землi,В колi найкращих жiнок вiн до рiдного Тмолу подався,Де пропливаi Пактол. хоч у нору ту золотоноснимВiн ще не був i пiском дорогим ще не вабив нiкого.

Вакховi того не було досить: коли вiн залишив тi землi.

Вiдправився разом iз гуртом кращих у виноградники свогоТiмолу, Та до Пактолу, хоча в цей час вiн ще не був золотим,Та не був гiдний заздростi через золотий пiсок.

У цьому прикладi наведений прикметникmeliore , повтАЩязаний iз iменником choro, котрий i компаративом , що, по сутi, не виражаi порiвняння, а високий ступiнь iнтенсивностi якiсноi ознаки.

Аналогiчно i в iншому прикладi:

тАжMiseratus Apollo, cum se Dacdalion saxo misisset ab alto, fecit avem et subitis pendentem sustulit alis oraque adunca dedit,curvos dedit unquibus hamos, virtutem antiquam,maiores corpare vires.

[Оvid. Меt, XI, 339-343].

..але змилосердивсьФеб: коли Дедалiон iз високоi кинувся скелi,В птаха його обернув - i на крилах повис вiн у летi.

Дзьоб гачкуватий i кiгтi такi ж йому дав, i завзятiсть Давню зберiг, i хоч i меншим зробив - неабияку силу.

Жалiсливий Аполлон, коли Дедалiон кинувся з високоi скелi, зробив його птахом РЖ пiдняв його, що висить на щойно створених крилах, дав йому гачкуватий дзьоб та гачкуватi кривi кiгтi, а також колишню завзятiсть, i бiльшi вiдносно тiла сили [тобто бiльшi як для такого]

У цьому прикладi автор спiвставляi сили, якi наявнi, iз тими, якi мали би бути у такого малого тiла, тобто iз тим ступенем якостi, який вiн вважаi за норму.

Розглянемо ще деякi приклади , де вживаiться безвiдносний вищий ступень:

Nec fuit arborei studiosior altera fetus:

[Ovid.Met.XIV 625]

Жодна з-мiж них про плодючiсть дерев так сердечно не дбала.

Жодна стараннiше не дбала про плоди дерев.

Hanc deus et melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries abscidit undas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum.

[Ovid.Met.I ,21-23]

Бог тодi втрутивсь однак, i добiрнiшi сили природи.

Неба намет од землi вiддiлив вiн, а землю- вiд моря,Потiм ефiр блискотливий пiдняв над iмлистим повiтрям.

Бог тодi вирiшив суперечки i кращi сили природи: А саме-вiддiлив небо вiд землi, а землю тАУвiд води, РЖ прозорий ефiр вiд густого повiтря.

Tertia post illam successit aenea proles, Saevior ingeniis et ad horrida promptior arma, Non scelerata tamen de duro est ultima ferro.

[Ovid.Met.I ,125-127]

Третi на змiну йому пiдiйшло тодi-мiдне порiддя.

Грiзноi вдачi було i до жорстокоi зброi поквапне, Ще не злочинне, однак, як останнi-з залiза твердого.

Третi пiсля нього прийшло мiдне потомство, Суворiше вдачею i до жорстокоi зброi бiльш рiшуче, Ще не злочинне, однак, як останнi iз залiза твердого.

..тАЬO me mihi cariorтАЭinquit pars animae consiste meae!..

[Ovid.Met.VIII,405-406]

тАЮСтань трохи далi ,дорожчий менi над життя моi власне,Втiхо моii душi!тАЭ..

тАЮСтань вiд мене далi, дорожчий менi,частина моii душi тАЭ,- крикнув ..

Transit in aestatem post ver robustior annus Fitque valens iuvenis:neque enim robustior aetas Ulla nec uberior,nec quae magis ardeat,ulla est.

[Ovid.Met.XV,206-208]

Пiсля весни, вже кремезнiший, рiк переходить у лiто,Зросту сягаi юнак;нi багатством, нi силою жоденВiк не зрiвняiться з ним , не буваi палкiшого вiку.

Пiсля весни мiцнiший рiк переходить у лiто, РЖ юнак стаi сильнiшим :i жоден вiк не i сильнiшим РЖ багатшим i тим, який бiльше палаi.

тАж.Inamabile regnum desere teque refer caeli melioris ad auras

[Ovid.Met.IV,477-478]

..Край нам немилийможеш на небо своi, де чистiше повiтря ,змiнити .

Покинь неприiмний тобi крайРЖ повертайся до кращого неба.

тАжVosne,acrior aetas,

o iuvenes ,propiorque meae, quos arma tenere, non thyrsos, galeaque tegi,non fronde,decebat?

[Ovid.Met.III,540-542]

..А ви,хто сьогоднiв розквiтi сил,моi друзi-ровесники,-спис, а не тирс вамличить тримати в руцi, не вiнок, а шолом одягати!

..А ви, гарячого вiку,молодi ,ровесники моi, яким личить тримати спис,а не тирс i носити не вiнок, а шолом.

At quacumque trabes obstructaque saxa tenebant, Spumeus et fernens et ab obice saevior ibat.

[Ovid.Met.III,570-571]

Трапиться стовбур якийсь або скелi вiдламок-вiн тут жеПiниться й рине, лютiший стократ, перепону зустрiвши.

Трапляться якiсь стовбури i скелi, що височiють, Вiн починаi пiнитись, стаi скаженим РЖ дуже лютим( лютiшим) через перепони.

Ще приклади безвiдносного вищого ступеня атрибутивноi ознаки знаходимо у Цицерона :

Quae si cui levior videtur, illa quidem certe,quae summa sunt,ex quo forte hauriam,sentio[Cic.Arch.13]

Якщо(ораторська майстернiсть)кому-небудь здаiться доволi незначною,я у всякому разi знаю, з якого джерела менi черпати те, що i щонайвище.

У цьому прикладi теж слiд звернути увагу на елативне значення суперлативаquaesumma що i щонайвище ,який виражаi безвiдносно великий ступiнь якiсноi ознаки. Цiкавий переклад знаходимо у Й.Кобiва , який перекладаi цi iнтенсиви вiдповiдно orotioetfacultaslevior за допомогою демiнутива благенький i summaтАУза допомогою елатива якнайбiльший.

Nam et Cimbricas res adulescens attigit, et ipsi illi C.Mario,qui durior ad haec studia videbatur,iucundusfuit[Cic.Arch.19]

Адже ще юнаком взявся Архiй за опис подiй вiйни з кiмврами i користувався прихильнiстю самого Гая Марiя, який, здавалось, надто строго вiдноситься до цих занять(тобто надто строгий до цих занять).

Наступний приклад безвiдносного вищого ступеня якiсноi ознаки знаходимо у просторiчному стилi, характерному для сатир Горацiя:

Demitto auriculas,ut iniquae mentis asellus, Cum gravius dorso subiit onus.

[Sat.I,9,21]

Опускаю вуха, як обурений осел, Коли звалив на спину надто важкий тягар.

Але частiше нiж компаратив ,елативне значення виражаi суперлатив:

Adicit et vestes est consuctissima cuique verba.

[Ovid.Met.XI,637-638]

Вiн появлявсь увi снi ,та ще й слiв добирав такий самих.

Додаi i одяг ,i мову, дуже притаманну(тiй чи iншiй людинi).

Тут автор виражаi високий ступiнь схожостi слiв Морфея iз словами тiii людини, яку вiн iмiтував.

тАЮIri,meaeтАЭdixitтАЭfidissima nunta vacis, vise soporiferam Somni velociter aulam extinctique iube Ceycis imagine mittat somnia ad Alcyonen verso narrantia casusтАЭ.

[Оvid. Меt, XI, 585-588].

ВлВiснице слова мого найвiрнiша, РЖрiдо, - сказала, -Злинь якнайшвидше до Сну, що в печерi живе дрiмотливiйРЖ повели, щоб Кеiкову тiнь вiн послав Алкiонi,Щойно засне вона, хай iй у снах усю правду розкриiВ».

ВлРЖрiдоВ», - сказала, - Влнайвiрнiша вiснице мого слова, вiдвiдай - но швиденько, печеру Сну, що навiюi сон i накажи, щоб вiн послав тiнь мертвого Кеiка у снi до, нехай той розповiсть про правдивi подiiВ»

Tum lecto incumbens ,fletu super ora profuso, Haec ait:тАЭAgnoscis Ceyca ,miserrima coniunx?тАЭ

[Оvid. Меt., XI, 657-658].

Тут вiн над ложем схиливсь, i, слiзьми оросивши обличчя Мовив: ВлКеiка свого пiзнаiш, нещаслива дружино?В»

Тодi, схилившись над ложем, зросивши слiзьми обличчя,Сказав таке: ВлЧи вже ти не пiзнаiш Кеiка, найнещаснiшадружино?В» (дуже нещасна)

Також для вираження елaтивностi маiмо конструкцiю з подвiйно посиленим суперлативом:

Multitudini tamen gratior fuit quam patribus, longe ante alios acceptissimus militum animis[Liv.I,15,8]

(Ромул) однак юрбi був дорожчий ,нiж батькам, але без сумнiву, найдорожчий з усiх(дослiвно: далеко з усiх найдорожчий)душам воiнiв.

Або ж елaтивне значення суперлатива, посилене конструкцiiю inter+Accusativus:

Adesse finem regnis,rei inter deos hominesque pulcherimae[Liv.II,9,3]

Приходить кiнець царським владам ,найпрекраснiшому ,що i серед богiв iлюдей.

Inter Sicelidas Cyane celeberrima Nymphas.

[Ovid.Met.V,412]

Вродою перша мiж нiмф у Сiцiлii всiм Кiанея.

Кiанея найкраща спомiж нiмф Сiцiлiйських.

тАжTibi fama petatur

inter mortales faciendae maxima lanae?

[Ovid.Met.VI,30-31]

..Серед смертних найвищоi слави прагнеш зажити мистецтвом своiм- обробленням вовни.

..Найвища слава досягаiться тобоюОбробкою вовни серед смертних.

..Solusque ex omnibus illud

Ascalaphus vidit, quem quondam dicitur Orphne Inter Avernales haud ignotissima Nymphas, Ex Acheronte suo furvis peperisse sub antris.

[Ovid.Met.V,538-541]

..Один Аскалаф це помiтив,той, що колись Архонтовi, кажуть, його народилаОрфна в печерi глухiй, незрiвнянною славна красоюСеред сестер Авернiйських своiх.

..Один Аскалаф зi всiх помiтив це, Який колись, кажуть, був народжений вiд Архонта у темнiй печерi, Орфною,що була не зовсiм незнана(дуже вiдома) Серед нiмф Авернiйських .

Наведемо ще ряд прикладiв суперлатива з елативним значенням:

Bella parat Minos;qui quamquam milite,quamquam Classe valet, patria tame nest firmissimus iraтАж

[Ovid.Met.VII,456-457]

Мiнос готуi вiйну. Нездоланнi морськi в нього й пiшi Сили, та батькiвський гнiв - наймогутнiша Мiноса зброя.

Мiнос готуi вiйну; хоча сильний пiхотою й флотом, однак батькiвський гнiв - наймогутнiша зброя.

Forte fuit iuxta patulis rarissima ramis Sacra Iovi quercus de semine Dodonaeo.

[Ovid.Met.VII,622-623]

Побiч був дуб, хоч розлогий, та вiттям рiдкий, Громовержця

Дерево недоторкане-насiння до донського парость.

Недалеко був дуб - священне дерево ЮпiтераРЖз сiм'я до донського, рiдкий розлогим вiттям.

Humani generis longissima tenetis.

[Ovid.Met.X,35]

Правите роду людського сумним найобширнiшим краiм.

Володiiш найобширнiшим краiм людського роду.

тАжQuid sanguine cretus

Sisyphio, furtisque et fraude simillimus illi Inserit Aeacidis alienate nomina gentis?

[Ovid.Met.XIII,31-33]

..Чи поломок Сiзiфа,схожий, мов крапля води, на свого вiроломного предка,мав би йменами чужими неславити рiд Еакiдiв.

..Чи народжений вiд Сiзiфа, дуже схожий до нього(предка)i вiроломством , i брехнею,вставляi iмена чужих до роду Еакiдiв.

Optima nunc sumat, quia sumere noluit ulla?

[Ovid.Met.XIII,40]

Той, хто нiякоi зброi не брав, нинi вiзьме найкращу ?

Зараз вiзьме найкращу, тому що вiдмовився брати жодну ?

Servavique animam (minimum est hoc laudis)inertem.

[Ovid.Met.XIII,76]

Душу нiкчемну зберiг- невелика це честь !

Душу нiкчемну зберiг(найменша слава це !)

Sed tamen eventus vestrae, fortissime,pugnae Quis fuit?..

[Ovid.Met.XIII,278-279]

Ну а який був вiнець, чим скiнчивсь, найхоробрiший муже,

Ваш поiдинок?..

Ну ж який був кiнець вашого поiдинку,найхоробрiший?

тАжHos nunc Arethusa Penates, Hanc habeo sedem; quam tu,mitissima,serva.

[Ovid.Met.V,496-497]

Тут- бо я, Аретуса, пенатiвМаю своiх, тут живу; змилостивсь над цiiю землею !

Тут я , Аретуса, маю пенатiв й оселю;Ти ж, ласкава(найласкавiша)оберiгай ii !

Proximus est aer illi levitate locoque;

[Ovid.Met.,I,28]

Побiч- повiтря до нього вагою i мiсцем найближче.

Повiтря до нього найближче легкiстю i мiсцем.

Ardet Athos Taurusque Cilix et Tmolus et Oete Et tum cicca, prius creberrima fontibus Ide Virgineusque Helicon et nondum Oeagrius Haemus.

[Ovid.Met.II,217-219]

Тавр Кiлiкiйський, i Тмол, i Афон, i Гераклова Ета, Й славна багатством джерел, сьогоднi ж посушлива РЖда; Селище Муз тАУ Гелiкон i Гем, на той час не Еагрiв.

Горить Тавр Кiлiкiйський, i Тмол, i Афон, i Гераклова Ета, Посушлива РЖда, ранiше джерелами найвiдомiша, РЖ Гелiкон - помешкання Муз i Гем вже не Еагрiв.

Dic, Themi,qua generis damnum reparabile nostril Arte sit, et mersis fer opem,mitissima,rebus.

[Ovid.Met.I,379-380]

Дай нам, Фемiдо, отвiт - чи могли б ми наш рiд вiдновити.

Як, милостива, тут будь, коли з вiтром пiшло все, з водою ?

Фемiдо, скажи ,- втрати нашого роду могли б вiдновитись,Допоможи , милостива, затопленому свiту.

Arduaprimaviaestetquavixmanerecentes Enituntur equi, medio est altissima caelo.

[Ovid.Met.II,63-64]

Спершу дорога стрiмка-Навiть зранку незморенi конiЛедве долають ii, посерединi неба-найвища.

Спочатку дорога стрiмка, зранку ще нестомленi конi

Ледве долають ii, посерединi неба - найвища.

тАЬNox,тАЭait тАЬarcanis fidissima,тАжтАЭ

[Ovid.Met.VII,192]

тАЮНоче, всiх таiмниць охоронеце вiрна,..тАЭ

тАЮНоче,- каже,-найвiрнiша охоронеце таiмниць.. тАЭ

тАжтАЭ Totidem, pater optime,тАЭdixi тАЬTu mihi da cives, et inania moenia supple.тАЭ

[Ovid.Met.VII,627-628]

..Дай громадян менi стiльки ж, батьку ласкавий,-кажу,-щоб залюднити вимерле мiсто!

..Стiльки ж , батьку найкращий, - я сказав ,- Дай менi громадян i засели обезлюднене мiсто.

тАжтАЭSic,o carissime conjux, sic ad me,miserande,redis?тАЭait.

[Ovid.Met.XI,727-728]

..тАЭТак ось, мiй любий,Так до своii дружини вертаiшся?тАЭ

..тАЭТак , любий муже,так до мене, вiдчуваючи жаль, повертаiшся ?тАЭ- каже.

Nam tener et lactens puerique simillimus aevo Vere novo est:тАж

[Ovid.Met.XV,201-202]

Соками щедрий напровеснi вiн, до малоi дитиниНiжнiстю схожий:..

Щедрий молочними соками навеснiРЖ цим дуже схожий до дитини юного вiку.

Vidi ego,quod fuerat quondam solidissima tellus, Esse fretum,vidi factas ex aequore terras;

[Ovid.Met.XV,262-263]

Де пiд ногою дзвенiв суходiл, там я бачив розлогеМоре;де води були, там посушливi бачив я землi.

Я бачив, де була тверда земля море,Бачив утворенi землi замiсть води.

тАЬAccede,o conjux,accede,miserrima.тАЭdixit.

[Ovid.Met.IV,583]

тАЮБiдно дружино моятАЭ,-просить,-тАЮПiдiйди,дружино, пiдiйди, найнещасливiша, тАЭ- сказав.

Ecce venit comitum Niobe celeberrima turba,тАж

[Ovid.Met.VI,165]

Ось i Нiоба, пишаючись,в почтi жiнок виступаi.

Ось i Нiоба iде у багатолюднiй юрбi кортежу.

Tres aberrant noctes,ut cornua tota coirent Efficerentque orbem.Postquam plenissima fulsit Et solida terras spectavit imagine luna,тАж

[Ovid.Met.VII,179-181]

Трьох бракувало ночей, щоб у мiсяця, круг утворившиРоги докупи зiйшлись. А як тiльки у високому небiПовня повисла, широкi моря озираючи й землi ,..

Не вистачало трьох ночей, щоб всi рiжки Зiйшлися i утворили круг. Пiсля того. Повний мiсяць повис i оглядав землi..

тАЬAutultorvestrae,fidissimacorpora,mortis, AutcomesтАЭinquitтАЭero.тАЭтАж

[Ovid.Met.III,58-59]

тАЮЯ вiдомщу за вас , друзi,-сказав,-а якщо не судилось-

То приiднаюсь до вас!тАЭ..

Я або буду карателем за вашу смерть , Друзi(найближчi люди),або супутником.

Зустрiчаiмо найвищий ступiнь порiвняння,що маi елатив не значення i у творi Цiцерона:

Quaeso a vobis, ut in hac causa mihi detis hanc veniam, ut me pro summo poeta atque eruditissimo homine dicentem,hoc concursu hominum litteratissimorum,patiamini de studiis humanitatis ac litterarum paulo loqui liberius[Cic.Arch.3]

(Суддi)я прошу у вас,щоб ви у цiй справi пiшли менi на поступки i дозволили в промовi на захист видатного поета i винятково вченоi людини перед цим зiбранням найосвiченiших(дуже освiчених )людей висловитися дещо вiльнiше про заняття,повтАЩязанi з освiтою та лiтературою.

тАжproximis censoribus Archias cum clarissimo imperatore , L.Lucullo,apud exercitum fuit[Cic.Arch.11]

При останнiх цензорах Архiй був при вiйську разом iз славетним полководцем Луцiiм Лукуллом.

Populi Romani exercitus Lucullo duce non maxima manu innumerabiles Armeniorum copias fudit[Cic.Arch.21]

Вiйсько римського народу пiд проводом Лукулла зовсiм невеликими

силами розбило незлiченнi вiйська вiрмен.

Суперлатив з елативним значенням завдяки лiтотi (троп, який полягаi у вживаннi антонiма iз заперечним для досягнення риторичного "зменшення") надзвичайно пiдкреслюiмалi сили римського вiйська. Цiкавий переклад цього суперлатива знаходимо у Й. Кобiва: жменька римською вiйська пiдпроводом Лукулла розтрощила незлiченнi маси вiрмен.

Слiд вiдзначити, що деякi лiнгвiсти ¹ ототожнюють елатив, тобто безвiдносний ступiнь якiсноi ознаки прикметника (або абсолютний суперлатив) iз релятивним суперлативом. Проте, бiльшiсть дослiдникiв розмежовують цi двi категорii ².Пiдстава для цього полягаi в тому, що ступенiiнтенсивностi ознаки не виражають порiвняння ³. Значення елятива вiдповiдаi поняттям дуже високого, найвищого, гранично високого ступеня iнтенсивностi якостi, або уявному його перевищеннi у порiвняннi з тАЮнормоютАЭ в одному й тому самому предметi(таким чином, релятивнiсть набуваi тут цiлком iншого характеру). Релятивний суперлатив вiдповiдаi лише поняттю,дуже високий ступiнь - у порiвняннi з iншими рiвнями даноi якостi. Таким чином, елатив вiдрiзняiтьсявiд ступенiв порiвняння своiм безвiдносним характером. Проте, не можна заперечити близькiсть власне елатива та релятивного суперлатива, що виявляiться у деякiй подiбностiфункцii, вiдносноi синонiмiчностi (вираженнявисокого ступеня iнтенсивностi).

У класичнiй латинi елативнi значення виражались часто формами ступенiв порiвняння, особливо суперлатив iз суфiксом -issimus, що поiднував як суперлативне , так i елативне значення. Що стосуiться виникнення форми -issim-, то iснуi думка, що вона виникла на основi емоцiйноi напруженостi, так, наприклад А. Бартонек ¹ вважаi, що елативнiсть маi переважно афективний, а компаративнiсть - iнтелектуальний характер. А думка К. Яберга така: "РЖз цим пов'язано те, що одна залишаiться переважно в галузi синтаксично-стилiстичного, а iнша схиляiться бiльше до грама-тикалiзацii "². Це так само може бути критерiiм розрiзнення обидвох категорiй - елативностi i компаративностi.

Якщо у контекстi або у реченнi яким-небудь чином

обмежуiться сукупнiсть об'iктiв, з котрих видiляiться один чи група, тодi значення форми i суперлативним:

Tarquinius Superbus pessimus et crudilissimus omnium regum est.

Тарквiнiй Суперб iнайгiрший iнайжорстокiший з усiх царiв.

або

Alpes montes altissimi Europae sunt. Альпи - найвищi гори в РДвропi.

Якщо ж обмеження сукупностi вiдсутнi, а також не вказане прямо i не маiться на увазi, то форма маi елативне значення.

Cyrus vir fortissimus et prudentissimus erat. Кiр був чоловiком дуже вiдважним i дуже мудрим.

Суфiкс тАУissimus означав Влостаннiй у рядi однорiдних предметiвВ», той, що виражаi диференцiйну ознаку у найвищiй мiрi.

.. frater erat belloque ferox ad vimque paratus, nomine Daedalion,illo genitore creatus, qui vocat auroram caeloque novissimus exit.

[Ovid.,Меt.,XI294-296]

Звагою з-помiж усiх, поривавсь до насильства, до зброiДедалiоном вiн називавсь. Був один у нас батько -Той, що приводить зорю, покидаючи небо останнiм.

Був брат, вiдважний у вiйнi, та здатний на насильство,На iм'я Дедалiон, народжений тим батьком,Що кличе Аврору i йде останнiм з неба.

тАжDiffugiunt stellae,quarum agnima cogit Lucifer et caeli statione novissimus exit.

[Ovid.Met.II,114-115]

Зникають зiрки: iх загони тремтливiЛюцiфер гонить i останнiм лишаючи варту небесну.

Зникають зiрки, загони яких гонитьЛюцiфер останнiм полишаi сторожу небесну.

тАжfalcata novissima cauda est, qualis dimidiae sinuantur cornua lunae.

[Ovid.Met.III,681-682]

Гепнувсь у воду плиском, i тут серповидним одразуХвилю хвостом, що на роги пiвмiсяця схожий, став бити.

..серповидний кiнчик хвостаначе роги пiвмiсяця зiгнулися.

Компаративнiформи iз суфiксами -iоr, -ius також могли мати елативне значення (див. приклади вище). Наприклад:

НelenapulchriorestquamCornelia. - РДлена красивiша за Корнелiю

Без порiвняння:

Нelenapulchriorest. - РДлена

Вместе с этим смотрят: