Особливостi фразеологiзмiв

ЗМРЖСТ

ПЕРЕЛРЖК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ПРИНЦИПИ ФРАЗЕОЛОГРЖРЗРЗ

1.1 Проблема визначення фразеологiчноi одиницi

1.2 Основнi ознаки ФО

1.3 Критерii видiлення ФО рiзних типiв

1.4 Проблема класифiкацii ФО

1.5 Семантична структура ФО

1.6 Типи перекладацьких вiдповiдникiв

ВИСНОВКИ ДО РОЗДРЖЛУ РЖ

РОЗДРЖЛ РЖРЖ.

2.1 Семантичний аналiз ФО з компонентом на позначення частини тiла тАЮрукатАЭ

2.2 Особливостi ФО з компонентом на позначення частини тiла тАЮрукатАЭ в украiнськiй та англiйськiй мовах

2.3 Особливостi перекладу ФО на на позначення частини тiла тАЮрукатАЭ

ВИСНОВКИ ДО РОЗДРЖЛУ РЖРЖ.

ЗАГАЛЬНРЖ ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

Фразеологiчнi iдностi (ФРД)

Фразеологiчна одиниця (ФО)

Фразеологiчнi зрощення (ФЗ)

Фразеологiчнi сполучення (ФС)

Фразеологiчнi вирази (ФВ)

ВСТУП

В останнi десятилiття iнтенсивно розвиваiться теорiя фразеологii та фразеографii, виходить у свiт велика кiлькiсть оригiнальних фразеологiчних праць як у нашiй краiнi, так i за кордоном.

Однак, незважаючи на опублiкування ряду важливих праць, досi ще недостатньо вивченi проблеми семантики та структури у фразеологii, багато питань залишаiться поза увагою мовознавцiв, особливо питання, що стосуються перекладу ФО з однiii мови на iншу.

Тема дослiдження i однiiю iз найактуальнiших i найцiкавiших. Дипломна робота присвячена аналiзу структурно-семантичних особливостей ФО з компонентом частини тiла (рука).

Актуальнiсть пояснюiться тим, що аналiз вiдображення ФЗ на позначення частин тiла в фразеологiчнiй картинi свiту дозволить бiльш глибше i змiстовнiше вивчити питання мовознавства, якi не вирiшенi повнiстю, серед яких наприклад, питання про особливостi та функцiонування ФО з компонентом частини тiла тАУ тАЬрукатАЭ.

Метою роботи i виявлення спiльних та специфiчних рис семантики та структури ФО з компонентом на позначення частин тiла в украiнськiй та англiйськiй мовах в аспектi зiставлення та перекладу.

Для досягнення поставленоi мети були сформульованi наступнi завдання:

- визначити наукову концепцiю значення ФО на основi вивчення наукових джерел лiнгвiстичноi лiтератури ;

- виявити основнi ознаки ФО;

- видiлити пiдходи до класифiкацii ФО;

- проаналiзувати iснуючi класифiкацii ФО з метою подальшого використання iх окремих елементiв в цiй роботi;

- зробити дослiдження семантичноi класифiкацii ФО на позначення частин тiла в украiнськiй та англiйськiй мовах;

- сформувати концепцiю зiставного аналiзу ФО з компонентом на позначення частин тiла в англiйськiй та украiнськiй мовах;

- встановити iдеографiчнi групи ФО на позначення частин тiла тАЬрукатАЭ, що мають рiзний ступiнь збiгу в украiнськiй та англiйськiй мовах та виявити особливостi iх перекладу.

Основним методом дослiдження i описовий, як допомiжнi використовуються методи компонентного, трансформацiйного, стилiстичного i порiвняльного аналiзу.

ОбтАЩiктом дослiдження в роботi i головним чином стiйкi ФО англiйськоi та украiнськоi мови в аспектi зiставлення фразеологiзмiв однiii з семантичних груп, а саме ФО з компонентом на позначення частин тiла тАЬрукатАЭ. семантичний фразеологiзм переклад

Предметом дослiдження i група фразеологiзмiв з компонентом на позначення частин тiла в украiнськiй та англiйськiй мовах.

Гiпотезою дослiдження i припущення про те, що ФО на позначення частин тiла в украiнськiй та англiйськiй мовах мають свою специфiку та рiзний ступiнь еквiвалентностi при перекладi.

Дослiдження проводилися, як на матерiалi однiii мови у зiставному аспектi, так i в роботах тАУ М.М. Шанського, В.В. Виноградова, В.М. Мокiiнка, А.В. Кунiна, В.М. Телii, О.С. Ахмановоi та iнших; бо дослiдження семантики ФО з компонентом на позначення частин тiла в англiйськiй та украiнськiй мовах в аспектi зiставлення та перекладу до цього часу не проводилось.

Дослiдження проводилось в декiлька етапiв:

- на першому пошуково-ознайомлювальному етапi проводився добiр бiблiографiчних джерел та складання картотеки. На цьому етапi використовувався метод добору лiтератури за темою.

- на другому аналiтичному етапi було зроблено критичний огляд лiтератури, сформовано концепцiю дослiдження, проведено аналiз картотеки та класифiкацiю матерiалу.

- на третьому етапi було проведено систематизацiю та опис матерiалу з використанням порiвняльно-зiставного методу i компонентного аналiзу.

Новизна дослiдження полягаi у виявленнi специфiки значень ФО з компонентом на позначення частин тiла тАЬрукатАЭ в англiйськiй та украiнськiй мовах в аспектi зiставлення та перекладу.

Матерiалом для дослiдження стали 255 - ФО англiйськоi мови та 560 - ФО украiнськоi мови з компонентом тiла тАЮрукатАЭ, якi були отриманi головним чином шляхом вибiрки з тАЬАнгло-росiйського словникатАЭ О.В. Кунiна та тАЬСловника фразеологiзмiв украiнськоi мовитАЭ К.М. Бiлонiжко, РЖ.С. Гнатюка та дiбранi з фразеологiчних i загальномовних словникiв украiнськоi i англiйськоi мови.

Результати роботи практично можуть бути використанi у вивченнi украiнськоi та англiйськоi мов та для розвтАЩязання практичних завдань перекладу фразеологiзмiв зазначених мов.

РЖ . ТЕОРЕТИЧНРЖ ПРИНЦИПИ ФРАЗЕОЛОГРЖРЗРЗ

1.1 Проблема визначення ФО

Про фразеологiю написано багато статей, книг, дисертацiй, а iнтерес до цiii областi мови не зникаi нi серед дослiдникiв, нi серед тих, хто просто небайдужий до слова. Фразеологiчнi засоби мови мiстять у собi велику силу експресii та емоцiй. З давнiх-давен дiйшли до нас у цих крилатих висловах людськi знання, радiсть, страждання, смiх i сльози, любов i гнiв, вiра i безвiртАЩя, правда i кривда, чеснiсть i обман, праця i лiнь, iстина i омана.

Пiдтверджуiться точнiсть формули, висловленоi ще на початку столiття вiдомим датським мовознавцем Отто Есперсеном, що назвав фразеологiю тАЬдеспотично примхливою i невловимою рiччютАЭ. Сам факт наявностi в мовi окрiм простих слiв, цiлих словесних комплексiв, що iнодi тотожнi слову, бо частiше виявляють собою унiкальний лiнгвiстичний феномен, що вiдрiзняiться яскравою виразнiстю, образнiстю й емоцiйнiстю, служить для нас приводом до того, щоб дослiджувати саме цей роздiл мовознавства.

Фразеологiзми здавна вважають однiiю iз специфiчних рис кожноi мови. Вони набагато виразнiше, нiж окремi слова, розподiляються в певних структурно-функцiональних стилях, виявляючи свою належнiсть до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення.

Оскiльки мова, як i кожне суспiльне явище, безперервно розвиваiться, разом з нею в постiйному русi перебуваi i ii фразеологiчний фонд. Фразеологiя нацiональноi мови збагачуiться i вдосконалюiться, вбираючи в себе безцiннi скарби iз приказок, прислiвтАЩiв, афоризмiв i професiоналiзмiв, анекдотiв i жартiв тАУ з усього того, що впродовж багатьох вiкiв плекаi i зберiгаi у своiй памтАЩятi носiй мови тАУ народ.

Одним iз засобiв образноi i виразноi лiтературноi мови i крилатi слова. Ця назва походить ще вiд Гомеру, в поемах якого (ВлРЖлiадаВ» i ВлОдiссеяВ») вона зустрiчаiться багато разiв (ВлВiн крилате слово промовивВ», мiж собою обмiнювалися словами крилатими тихо). Гомер назвав ВлкрилатимиВ» слова тому, що вони нiби летять до вуха слухаючого з вуст того що говорить. Гомерiвський вислiв Влкрилате словоВ» стало термiном мовознавства i стилiстики. Термiном цим позначають (ввiйшовши в нашу мову з лiтературних джерел) короткi цитати, образнi вислови, промови iсторичних постатей, iмена мiфологiчних i лiтературних героiв, що стали всенародними, статтi характеристики iсторичних дiячiв i т.д. Нерiдко термiн Влкрилатi словаВ» тлумачиться в бiльш широкому поняттi: ним позначають народнi приказки, прислiвтАЩя, всiлякi образнi вислови, що виникли не тiльки з лiтературних джерел, але й в побутi.

Отже, фразеологiя тАУ роздiл мовознавства вивчаючий джерела сполучення слiв.

Слово ВлфразеологiяВ» походити вiд двох грецьких слiв: ВлфразисВ» - ВлвираженняВ» i ВллогосВ» - ВлнавчанняВ». Фразеологiiю називають i сукупнiсть таких сполучень тАУ фразеологiзмiв. РЖнодi для iхнього позначення використовують i iншi термiни: iдiома i фразеологiчна одиниця.

Крилатi чи так званнi слова фразеологiзми вивчаються в роздiлi мовознавство, що вивчаi стiйкi сполучення слiв тАУ фразеологii.

Фразеологiя представляi собою складне явище, вивчення якого потребуi власного метода дослiдження, а також використання знань iнших наук тАУ лексикологii, граматики, стилiстики, фонетики, iсторii мови, iсторii, фiлософii, логiки та краiзнавства.

Засновником теорii фразеологii i швейцарський лiнгвiст французького походження Шарль Баллi, який вперше систематизував словосполучення у своiх працях тАЬНарис стилiстикитАЭ та тАЬФранцузька стилiстикатАЭ.

Праця Ш.Баллi дала початок розвитку фразеологiчних дослiджень. Концепцiя Баллi розглядаiться у працях Виноградова, Будагова, Амосовоi, Кунiна, Назаряна та багатьох iнших мовознавцiв.

Фразеологiя як самостiйна лiнгвiстична дисциплiна виникла в 40-х рр. XX ст. у радянському мовознавствi. Передумови теорii фразеологii були закладенi в працях О.О. Потебнi, РЖ.РЖ. Срезневського, О.О. Шахматова i Ф.Ф. Фортунатова. Вплив на розвиток фразеологii зробили також iдеi французького лiнгвiста Ш.Баллi (1865-1947рр.).

У захiдноiвропейському й американському мовознавствi фразеологiя не видiляiться в особливий роздiл лiнгвiстики. Питання про вивчення стiйких сполучень слiв у спецiальному роздiлi мовознавства тАУ фразеологii, був поставлений в навчально-методичнiй лiтературi ще в 20-40-х р. у роботах Е.Д. Полiванова, С.И. Абакумова, Л.А. Булаховського. Вивчення фразеологii стимулювалося лексикографiчною практикою, з одного боку, а з iншого боку тАУ роботами Виноградова, у яких були поставленi питання про основнi поняття фразеологii, ii обсягiв i задач. У 50-х роках головна увага придiлялася питанням подiбностi i розходжень фразеологiзмiв зi словом i сполученням слiв; проблематика фразеологii вичерпувалася в основному з'ясуванням критерiiв фразеологiчностi й уточненням основ класифiкацii фразеологiзмiв. З кiнця 50-х рокiв намiтилася тенденцiя системного пiдходу до проблем фразеологii, розробляються питання, пов'язанi з описанням фразеологiзмiв як структурних одиниць мови (А.РЖ. Смирницкий, О.С.Ахманова). 60-70-i роки в розвитку фразеологii характеризуються iнтенсивним розробленням власне фразеологiчних методiв дослiдження об'iктiв фразеологii, заснованих на iдеях системно-рiвневого аналiзу фактiв мови (В.Л. Архангельський, Н.Н. Амосова, В.П. Жуков, А.В. Кунiн, М.Т.Тагiев), вивченням системноi органiзацii фразеологiчного складу (И.И. Чернишова, Н.М. Шанський) i його розвиток (В.Н. Мокiенко, Ф.Н. Попов, А.РЖ. Федоров). Особлива увага придiляiться семантицi фразеологiзмiв, i ii номiнативному аспекту (В.Н. Телiя), фразеоутворенню в його динамiцi (С.Г. Гаврiн, Ю.А. Гвоздарев), ознаками сполучуваностi слiв-компонентiв (М.М. Копиленко, З.Д. Попова), зiставно-типологiчному вивченню фразеологiчного складу (Ю.Ю. Авалiанi, Л.РЖ. Розейзон), а також розробленню опису фразеологiзмiв у словниках (А.М. Бабкiн, А.И. Молотков)[27].

У науковому вiдношеннi вивчення фразеологii маi важливе значення для пiзнання самоi мови. Фразеологiзми iснують у тiсному зв'язку з лексикою, iхнi вивчення допомагаi краще пiзнати лексичну побудову, утворення i вживання в мовi. Фразеологiзми складаються з окремих слiв i одночасно можуть спiввiдноситися за значенням до цих слiв. За граматичною структурою фразеологiзми i реченнями. Порiвняння деяких фразеологiзмiв показуi, що мiж фразеологiзмами певноi мови iснуi синонiмiчний та антонiмiчний взаiмозвтАЩязок, як це спостерiгаiться й у лексицi.

Фразеологiзм, фразеологiчна одиниця (ФО) - загальна назва семантично невiльних сполучень слiв, що не виробляються в мовi ( як подiбнi з ними за формою синтаксичнi структури тАУ чи словосполучення речення), а вiдтворюються в нiй у соцiально закрiпленому за ними стiйкому спiввiдношеннi значеннiвого змiсту i визначеного лексико-граматичного складу. Семантичнi зрушення в значеннях лексичних компонентiв, стiйкiсть i вiдтворюванiсть тАУ взаiмозалежнi унiверсальнi i вiдмiтнi ознаки фразеологiзму.

Фразеологiя кожноi мови - це скарбниця народу, здобуток його мудростi й культури, що мiстить багатий матерiал про його iсторiю, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаi, iдеали, мрii i сподiвання. Так в украiнських ФО вiдбилися iсторичнi подii, вiдобразилося народне вiдношення до них: тАЭОт тобi, бабуся, i Юр'iв деньтАЭ, виникло на Русi пiсля покрiпачення селян. У фразеологiзмах украiнськоi мови вiдобразилось ставлення до людських здiбностей i вад: золотi руки; лизати руку; простягти руку. А от iсторiя виникнення усталених словосполучень тАУ перемивати кiсточки; пiймати синицю в руку; смерть занесла свою руку та iншi; пiднiмаi завiсу над звичаями, вiруваннями, обрядами наших предкiв. Тому-то фразеологiя привертаi увагу мовознавцiв, iсторикiв, етнографiв, фiлософiв.

РЖнша особливiсть фразеологii - образнiсть. Вивчення мовноi фразеологii вводить нас у лабораторiю народу - мовотворця, i не випадково з такою увагою вивчають ii письменники, що бачать в украiнськiй фразеологii чудовi приклади образного вiдображення явищ та дiйсностi. Живописнiсть i образнiсть мови дii поетичними фразеологiзмами на уяву слухаючого, змушуючи його переживати сказане бiльш сильнiше, чим якби, звернувся до нього промовець дiловою мовою. Наприклад: голою рукою не бери; росинки в ротi не було; дати руку на вiдсiк.

Предметом фразеологii, як роздiлу мовознавства i дослiдження категорiальних ознак фразеологiзмiв, на основi яких видiляються основнi ознаки фразеологiчностi i виникаi питання про сутнiсть фразеологiзмiв як особливих одиниць мови, а також виявлення закономiрностей функцiонування фразеологiзмiв у мовi i процесiв iхнього утворення. Однак в умовах наявностi iдиного предмета дослiджень i не зважаючи на численнi докладнi розробки багатьох питань фразеологii, дотепер iснують рiзнi точки зору на те, що таке фразеологiзм, яким i обсяг фразеологii будь-якоi мови. Перелiки фразеологiзмiв, пропонованi рiзними вченими, настiльки вiдрiзняються один вiд одного, що з повною впевненiстю можна говорити про рiзнi, в багатьох випадках прямо протилежнi, що навiть виключають один одного, погляди на предмет дослiджень, про рiзнобiй i плутанину в науковiй термiнологii, уживаноi для позначення вiдповiдних понять. Цим пояснюiться i нечiткiсть розумiння задач, цiлей i самоi сутностi термiна тАЬфразеологiятАЭ.

Узагальнюючи широкий спектр поглядiв на фразеологiю, можна вiдзначити наступне. У сучаснiй лiнгвiстицi чiтко намiтилося два напрямки дослiджень. Перший напрямок вихiдною точкою маi визнання того, що фразеологiзм - це така стiйка одиниця мови, що складаiться зi слiв, тобто по природi своiй - словосполучення. При цьому однi вченi висловлюють думку, що об'iктом фразеологii i всi реально можливi в данiй мовi конкретнi словосполучення, незалежно вiд якiсних розходжень мiж ними.

Як i слова, фразеологiзми :

- не використовуються щодня, i вiдтворюються як готовi, наявнi в мовi одиницi з певним значенням: (англ.) by this hand (богом клюнусь); by the left hand (байстрюк); Scotch hands (двi лопатки для розрiзання i накладання масла);

- визначаються стiйкiстю складу i сталiстю структури: (англ.) handball (гандбол); handbell (дзвiночок);handcart ( ручна валiза);

- часто позначене одне поняття вступаi у синонiмiчнi звтАЩязки з словами: (англ.)athand(не за горами, на носу)= athand(близько, рядом); (укр.) руки не слухаються = не слухають нi руки, нi ноги;

- виконують ту ж функцiю, що й слова: (укр.)накивати птАЩятами тАУ втекти; пасти заднiх тАУ вiдставати; (англ.) atsinglehand(застарiвше значення) тАУ без будь чиii допомоги.

Так, наприклад, М.М. Копиленко говорить наступне: тАЭФразеологiя охоплюi усi сполучення лексем, що iснують у данiй мовi, у тому числi i так названi тАЬвiльнiтАЭ словосполучення [8,с.81-84].

З iншого боку, об'iктом фразеологii в межах цього напрямку визнаються тiльки деякi розряди i групи словосполучень, що видiляються з усiх можливих у мовi особливою своiрiднiстю. У залежностi вiд того, якi ознаки приймаються в розрахунок при видiленнi таких словосполучень, то такий i визначаiться склад подiбних одиниць у мовi. Тiльки цi тАЬособливiтАЭ словосполучення i можуть бути названi фразеологiзмами. Незважаючи на умовнiсть понять i зв'язане з цим розмежуванням, звичайно говорять, що фразеологiя може бути представлена:

- як фразеологiя мови в тАЬширокомутАЭ змiстi слова, що включаi у свiй склад i словосполучення, переосмисленi цiлком, i словосполучення, у яких i не переосмисленi слова-компоненти. Прикладом такого тАЬширокоготАЭ розумiння обсягу i складу фразеологii може служити точка зору В.Л. Архангельського, О.С. Ахмановой, Н.М. Шанського[5; 35].

- як фразеологiя мови у тАЬвузькомутАЭ змiстi слова, що включаi у свiй склад тiльки словосполучення, якi переосмисленi до кiнця. До числа робiт, що вiдбивають таке розумiння обсягу i складу фразеологii украiнськоi мови, вiдносяться, наприклад, статтi В.П. Жукова [21].

В обох випадках словниковий характер фразеологiзму, як i лексемний характер його компонентiв не ставиться пiд сумнiв цими вченими. Фразеологiзм рекомендують розглядати як номiнацiю ознак слова i словосполучення, пiдкреслюiться омонiмiчнiсть фразеологiзму i словосполучення, що спiввiдноситься з ним за структурою.

Другий напрямок фразеологii виходить з того, що фразеологiзм тАУ це не словосполучення (нi за формою, нi за змiстом), це одиниця мови, що складаiться не зi слiв. Об'iктом фразеологii i вираз, що i лише генетичною суттю словосполучення. тАЬВони розкладенi лише етимологiчно, тобто поза системою сучасноi мови, в iсторичному планiтАЭ[11, с.202]. Цi вирази протиставляються не омонiмiчним словосполученням, тому що якiсно вiдрiзняються вiд них. Основним у вивченнi фразеологiзму ставиться не змiстовна i формальна характеристика компонентiв, його утворюючих, i не зв'язкiв мiж компонентами, а вивчення самого фразеологiзму в цiлому, як одиницi мови, що маi визначену форму, змiст i особливостi вживання у мовi. Склад фразеологii утворюiться з категорiально однотипних одиниць. РЖсторiя й етимологiя кожного фразеологiзму вивчаiться не в прямолiнiйнiй залежностi вiд деяких тАЬунiверсальнихтАЭ схем, а як переосмислення словосполучень, та залежить вiд ступеня семантичноi злитостi компонентiв, вiд ступеня десимантизацii слiв у словосполученнях. Основнi положення цього напрямку розглядаються А.И. Молотковим у статтi до тАЬФразеологiчного словника росiйськоi мовитАЭ, у його книзi тАЬОснови фразеологii росiйськоi мовитАЭ i iнших працях.

Нам, ближче позицiя В.В. Виноградова, що висловлена в рядi його робiт. Ця точка зору представляiться найбiльш виправданою, тим бiльше що ii роздiляють багато вчених - тАЬФразеологiзм, фразеологiчна одиниця - загальна назва семантично невiльних сполучень слiв, що не виникають в мовi (як подiбнi з ними за формою синтаксичнi структури тАУ чи словосполучення речення), а вiдтворюються в нiй у соцiально закрiпленому за ними стiйкому спiввiдношеннi значеннiвого змiсту i визначеного лексико-граматичного складу. Семантичнi зрушення в значеннях лексичних компонентiв, стiйкiсть i вiдтворення тАУ взаiмозалежнi унiверсальнi i вiдмiнi ознаки фразеологiзмутАЭ[ 8, с.381 ].

1.2 Основнi ознаки ФО

Багатство мови це багатство i його фразеологii, тобто виразних i образних прислiв'iв, оборотiв, влучних i крилатих слiв. Дуже часто в таких словах i зворотах лежить цiлий свiт, цiла iсторична епоха тАУ факти побуту, уявлень, що прийшли з вiрувань наших предкiв, реальних подiй далекого минулого. РЖ такий фразеологiчний фонд тАУ неповторне явище кожноi мови.

Фразеологiя - це те чи iнше поняття в мовi, яке не завжди передаiться одним словом.

Нерiдко для цього використовуiться словесний комплекс, що представляi собою визначене, бiльш-менш стiйке лексичне сполучення - так називану ФО.

Такi ФО можуть виконувати функцii рiзних частин мови. Фразеологiзми мають сталу конструкцiю, однi i тi ж компоненти, замiна чи доповнення руйнуi iх.

Фразеологiчнi звороти являють собою смислову, структурну iднiсть. Ступiнь спаяностi слiв у фразеологiзмiв дуже рiзниться вiд значення усього звороту.

Фразеологiiю називаiться також уся сукупнiсть цих складних по складу стiйких сполучень - фразеологiзмiв. Фразеологiя мови, як i лексика, являi собою тонку систему, яка маi автономнiсть, оскiльки ФО принципово вiдрiзняються, з одного боку, вiд окремих слiв, з iншого боку - вiд вiльних словосполучень, i в той же час входить у бiльш складну систему загальнонацiональноi мови, знаходячись у визначених вiдносинах з рiзними його рiвнями. Наприклад, як i слова, ФО складаються з фонем, що виконують змiстовно-розпiзнавальну функцiю; це визначаi системнi зв'язки фразеологii з фонематичним рiвнем мови. ФО по-рiзному спiввiдносяться з рiзними частинами мови, що характеризуi iхнi системнi зв'язки на морфологiчному рiвнi. Виконуючи визначенi синтаксичнi функцii в реченнi, фразеологiзми знаходяться в системних вiдносинах з iншими мовними одиницями на синтаксичному рiвнi.

У складi фразеологiчноi системи мов видiляються рiзноманiтнi парадигми (групи) ФО, якi поiднуються за iх характерними ознаками поiднуваних за iхнiх характерними ознаками. Крiм уже згаданих груп ФО, можна розглянути i ряд iнших, виходячи з iхнiх власне лiнгвiстичних ознак: ФО - однозначнi i багатозначнi, омонiмiчнi, синонiмiчнi, антонiмiчнi.

Велику цiннiсть становлять приказки i прислiв'я, якi також належать до фразеологii: (укр.) язик до Киiва доведе;чорт ногу зломить; (англ.)acleanhandwantsnowashing(чеснiй людинi не потрiбно оправдовуватись).

Вони всебiчно й багатогранно вiдтворюють рiзнi сторони життя народу:

- возвеличують духовнi цiнностi: (укр.) вiдкривати серце; душа спiваi; (англ.)haveandopenhand (бути щедрим);

- таврують ганебне: (укр.) вернути нiс; клювати носом;(англ.) bathe/dipone`handsinblood (омити руки кров′ю);

- викривають вади: (укр.) в чорному тiлi; шкiра та кiстки;

- висловлюють спiвчуття, поради, вчать, наставляють i виховують людей: (укр.) мотати на вус.

По стилiстичних особливостях вiдрiзняються ФО на стилiстично маркiрованi i нейтральнi, причому першi дозволяють виявити у своiму складi рiзнi шари, що iстотно вiдрiзняються по стилiстичному фарбуванню i стильовiй приналежностi.

Синтагматичнi вiдносини ФО характеризуються можливостями iхньоi сполучуваностi з визначеним колом лексичних одиниць. Однi ФО вiдрiзняються дуже обмеженою сполучуванiстю. РЖншим ФО властива одинична, замкнута сполучуванiсть, iх можна ужити лише з одним-двома словами: (укр.) живiт пiдвело; клювати носом; (англ.) deadhand (юрид. тАЮмертва рукатАЭ- володiння юридичноi особи нерухомiстю без права передачi).

Широку сполучуванiсть мають такi розповсюдженнi у всiх мовах фразеологiзми, як: Ахiллесова п'ята, бiла ворона, зачароване коло.

Зупинимося бiльш докладно на системних зв'язках ФО, обумовлених лiнгвiстичними особливостями.

Вiд фiлософських творiв Платона йдуть вирази - handonthetorchтАУ передавати знання, мудрiстьPlatoniclove тАУ платонiчне кохання.

Фразеологiзми, що володiють близьким чи тотожним значенням, вступають у синонiмiчнi, вiдносини. Подiбно лексичним одиницям, такi фразеологiзми утворять синонiмiчнi ряди, якi можуть входити i вiдповiднi лексичнi синонiми одного ряду. Багатство фразеологiчних, як i лексичних, синонiмiв створюi величезнi виразнi можливостi мов.

Фразеологiчнi синонiми можуть вiдрiзнятися друг вiд друга стилiстичним забарвленням: душа розкриваiться - книжкове, очi розбiгаються - загальновживане, на все горло - розмовне.

Вони можуть не мати семантичних розходжень, а можуть вiдрiзнятися вiдтiнками:(укр.) набити руку; тертий калач; (англ.) ingoodhands (в добрих руках). Фразеологiчнi синонiми, як i лексичнi, можуть вiдрiзнятися i ступенем iнтенсивностi дii, прояву ознаки: (укр.) лити сльози, обливатися сльозами, потопати в сльозах, виплакати всi очi (кожен наступний синонiм називаi бiльш iнтенсивну дiю в порiвняннi з попереднiм).

В окремих фразеологiчних синонiмiв можуть повторюватися деякi компоненти (якщо в основi фразеологiзмiв лежать рiзнi образи, ми вправi називати iх синонiмами). Вiд фразеологiчних синонiмiв варто вiдрiзняти фразеологiчнi варiанти, структурнi розходження яких не порушують семантичноi тотожностi фразеологiзмiв. Фразеологiчнi варiанти вiдрiзняються граматичними формами дiiслова, у другому - так називаними "варiантними компонентами".

Не синонiмуются i ФО, подiбнi в значеннях, але вiдрiзняються сполучуванiстю i тому вони можуть вживатися в рiзних контекстах. Антонiмiчнi вiдносини у фразеологii розвитi менше, нiж синонiмiчнi. Антонiмiя фразеологiзмiв часто пiдтримуiться антонiмiчними зв'язками iхнiх лексичних синонiмiв.

В особливу групу видiляються антонiмiчнi ФО, що частково збiгаються по складу, але компоненти, що мають, протипоставленi за значенням. Компоненти, що додають таким ФО протилежне значення, часто i лексичними антонiмами, але можуть одержати протилежне значення тiльки в складi ФО: (англ.) joinhands, але частiше вживаiться тАУhandtofist (розм. тАУ рука об руку).

Бiльшiсть ФО характеризуiться однозначнiстю: вони мають лише одне значення, iхня семантична структура досить монолiтна, нерозкладна: (англ.) askforalady′hand (просити руку дiвчини);

Але i ФО, що володiють декiлькома значеннями. Наприклад, фразеологiзм: голова загула.

Багатозначнiсть виникаi звичайно у ФО, що зберегли в мовi часткову залежнiсть значень. Наприклад, фразеологiзм: бойове хрещення, що означало спочатку - першу участь у боi, став вживатися в бiльш широкому значеннi, указуючи на перший серйозний iспит у якiй-небудь справi. Причому багатозначнiсть легше розвиваiться у фразеологiзмiв, що мають цiлiсне значення i по своiй структурi спiввiдноснi зi словосполученнями.

Для сучасноi мови бiльш характерний розвиток образного та фразеологiчного значення в термiнологiчних сполученнях.

Омонiмiчнi вiдносини фразеологiзмiв виникають тодi, коли однаковi по складу ФО виступають у зовсiм рiзних значеннях. Вони не рiдко набувають додаткових вiдтiнкiв у значеннi. Омонiмiчнi ФО можуть з'являтися в мовi, якщо в основi образних виразiв виявляються рiзнi ознаки того самого поняття: (укр.) пiд рукою (близько, поруч) але пiд рукою (пiд чиiю небудь опiкою), така омонiмiя i результатом випадкового збiгу компонентiв, що утворять фразеологiчнi обороти.

В iнших випадках джерелом фразеологiчних омонiмiв стаi остаточний розрив значень багатозначних фразеологiзмiв. У подiбних випадках важко провести границю мiж явищем багатозначностi фразеологiзму й омонiмiiю двох фразеологiчних одиниць.

Однак, оскiльки вiльнi словосполучення принципово вiдрiзняються вiд фразеологiзмiв: (укр.) до ручки тАУ уживаiться для вираження негативноi межi, мiри чого-небудь; далi вже нiкуди. Говорити про омонiмiю таких виразiв у точному значеннi термiна не i доцiльним, бо це випадковий збiг мовних одиниць рiзного порядку.

Фразеологiзми, на вiдмiну вiд лексичних одиниць, мають ряд характерних рис:

- ФО завжди складнi по складу, вони утворюються з'iднанням декiлькох компонентiв, що мають, як правило, окремий наголос, але не зберiгають при цьому значення самостiйних слiв: руки не туди стоять (той хто не в мii робити чогось i т.iн).

- ФО семантично неподiльнi, вони мають звичайно нероздiльне значення, яке можна виразити одним словом: (укр.) з божоi руки тАУ легко, без зусиль; з простягнутою рукою тАУ жебракувати i т.д. Але ця особливiсть властива не усiм фразеологiзмам. РД i такi, котрi прирiвнюються до цiлого описового вираження тАУ права рука тАУ найнадiйнiший, найкращiй помiчник у кого-небудь, тут фразеологiзми виникають у результатi образного переосмислення вiльних словосполучень.

- ФО на вiдмiну вiд вiльних словосполучень характеризують сталiсть складу. Той чи iнший компонент фразеологiзму не можна замiнити близьким за значенням словом, у той час як вiльнi словосполучення легко допускають таку замiну. Наприклад, замiсть: руки не туди стоять тАУ не скажеш що тАУ ноги не туди стоять; не в тi руки тАУ не в тi ноги або руки сверблять тАУ ноги сверблять.

Однак деякi фразеологiзми мають варiанти: (укр.) руки не слухаються- не слухають нi руки нi ноги; з простягнутою рукою тАУ з довгою рукою(жебракувати). Проте iснування варiантiв не означаi, що в цих фразеологiзмах можна довiльно обновляти склад.

ФО вiдрiзняють вiдтворювання. На вiдмiну вiд вiльних словосполучень, що будуються нами безпосередньо в мовi, фразеологiзми вживаються в готовому видi, такими, якими вони закрiпилися в мовi, якими iх утримуi наша пам'ять, це свiдчить про передбачуванiсть компонентiв фразеологiзмiв.

Бiльшостi ФО властива непроникнiсть структури: у iхнiй склад не можна довiльно включати якi-небудь елементи.

Структурною особливiстю, окремих ФО, i наявнiсть у них вкороченоi форми поряд з повною. Скорочення складу фразеологiзму в подiбних випадках маiться на увазi прагненням до економii мовних засобiв.

- Фразеологiзми мають стiйкiсть граматичноi форми iхнiх компонентiв: кожен член фразеологiчного сполучення вiдтворюiться у визначенiй граматичнiй формi, яку не можна довiльно змiнювати.

- Для бiльшостi ФО характерний чiтко закрiплений порядок слiв: anallParliamentaryhand = старий парламентський щур.

У той же час фразеологiзми дiiслiвного типу, складенi з дiiслова i залежних вiд нього слiв, допускають перестановку компонентiв: набрати в рот води - у рот води набрати; не залишити каменю на каменi - каменю на каменi не залишити.

Фразеологiзм, як i слово тАУ i iдиною мовою стiйких сполучень. ФО у значнiй своiй частинi не вiдрiзняiться вiд вiльних словосполучень. Серед фразеологiзмiв мi можемо знайти майже всi типи словосполучень, що вiдзначенi в активному фондi мови. Однак потрiбно вiдрiзняти ФО вiд вiльних словосполучень. У вiльних словосполученнях можна замiнити одне слово iншим: довгi рукитАУ вкрасти; руки загребущi тАУ жадiбний; золотi руки/ acrackhand тАУ майстер.

У фразеологiчному сполученнi не можна довiльно замiнити словосполучення тобто вони мають сталiсть лексичного складу. Це особлива вiдмiннiсть ФО вiд вiльних сполучень. Так саме ФО вiдрiзняються вiд вiльних сполучень i цiлiснiсть значення - слова в складi фразеологiзму утрачають свою значеннiву самостiйнiсть. У складi фразеологiзму змiст мають не окремi слова , а лише усi вираження в цiлому. Це значить, що ФО, як i слова використовуються в мовi готовими, тобто iх треба пам'ятати, знати в тiм видi, у якому вони установилися в мовi, i з тiм значенням яку закрiпилося за ними!

Неоднорiднiсть структури ряду ФО порозумiваiться тим, що фразеологiя поiднуi досить рiзнобiчний мовний матерiал, причому границi деяких ФО вираженi недостатньо виразно [30,36].

Незважаючи на давану оригiнальнiсть визначених фразеологiзмiв, iхнi утворення в мовi спираiться на визначенi зразки.

Особливостi утворення ФО зв'язанi з типом матерiалу, на базi якого вони створюються. В украiнськiй мовi таких типiв п'ять:

1) окремi слова украiнськоi мови;

2) вiльнi словосполучення украiнськiй мови;

3) прислiв'я украiнськоi мови;

4) ФО украiнськоi мови;

5) iншомовнi ФО.

З окремих слiв новi ФО виникають досить часто. Наприклад: руки загребущi тАУ очi завидющi = ненаситна людина.

Найбiльше число ФО утворюiться на базi вiльних словосполучень. Такi словосполучення одержують нове значення стерпне на них по подiбностi чи явищ iхнього зв'язку. Голова, наприклад, порiвнюiться з казанком, звiдси - казанок варити тАУ Влголова мiркуiВ». А в англiйськiй мовi слово hand тАУ прирiвнюiться до годинниковоi стрiлки i тому набуваi нового значення тАУ стрiлка годинника.

Фразеологiзм як одиниця мови нерiдко стаi базою для утворення нових ФО. Такий шлях використовують при утвореннi фразеологiзмiв на базi термiнологiчних сполучень: handofwrite (почерк); thelasthand (останнiй штрих); atthebesthand (дешево) i т.д.

Особливим видом утворення нових фразеологiзмiв на базi iснуючих i такий, коли змiнюiться склад i значення фразеологiзму. Це як би розвиток фразеологiзму, наприклад, зi словом зелений тАУ ВлвiльнийВ», зелене свiтло тАУ Влвiльний проiздВ» - зелена вулиця.

На базi фразеологiзмiв iнших мов утворюються запозиченi фразеологiзми.

Вживання фразеологiзмiв у мовi iсторично сформувало закрiплення традицiю правил. Вiдхилення вiд загальноприйнятих норм припустимi вiд визначеного стилiстичного ефекту.

Якщо норми порушенi в результатi незнання особливостей вживання того чи iншого фразеологiзму - виникаi помилка.

В офiцiйних текстах найчастiше зустрiчаються такi помилки:

1) у дiiслiвно-iменних сполученнях напiвзнаменнi дiiслова можуть сполучатися з обмеженим числом iменникiв;

2) перекручування складу фразеологiзму, у результатi лексичноi пiдмiни.

3) схрещення близьких за значенням фразеологiзмiв;

4) змiна граматичноi форми слова, що входить в оборот.

Виправлення цих помилок у текстах документiв обов'язково.

1.3 Критерii видiлення ФО рiзних типiв

Для кожного типу фразеологiзмiв iснують своi критерii видiлення, що, однак, далеко не завжди пiддаються чiткому аналiзу. Для iдiом, що утворять безлiчi ФО, фактори нерегулярностi повиннi бути вираженi в максимальному ступенi. Спроба орiiнтацii на якусь одну властивiсть iдiоматичностi не даi бажаних результатiв вiдносно до iдiом, оскiльки жодне з охарактеризованих вище властивостей iдiоматичностi не i необхiдним i достатнiм для усiх iдiом у цiлому (А.Н.Баранiв, Д.О.Добровольский). Реально практично для кожноi групи iдiом, наприклад, стiйких порiвнянь типу - дурний як пробка, крутитися як бiлка в колесi, видiляiться свiй набiр критерiiв.

Звичайно до iдiом вiдносять тiльки словосполучення i предикативнi одиницi типу грошей кури не клюють. Конструкцii, аналогiчнi за формою i функцiiю реченню, у традицiйних описах виключалися зi складу iдiом i попадали в сферу паремiологii. Однак область паремiй, що традицiйно розумiються як не однорiдна. З одного боку, до паремiй вiдносять сентенцii типу - не у своi сани не сiдай, а з iншого боку - приказки - хто в лiс, хто по дрова. Останнi розумнiше вiдносити до iдiом (Д.О.Добровольский).

Можна видiлити наступнi параметри, по яких прислiв'я вiдрiзняються вiд приказок:

тАУ наявнiсть значення загальностi, що присутствуют у значеннi прислiв'iв (це виражаiться на поверхневому рiвнi лексичними одиницями типу всякий, кожен, а також узагальнено-особистою формою дiiслова в складi прислiв'iв);

тАУ наявнiсть у прислiв'iв Влрекомендацiйноi силиВ» (Р.М.Хэар);

тАУ велика дискурсивна залежнiсть приказок у порiвняннi з прислiв'ями.

Дискурсивна залежнiсть приказок виражаiться в тiм, що вони Влiллокутивно висловлюютьсяВ» (у термiнологii А.Н.Баранова i Г.Е.Крейдлiна) або попередньою реплiкою коммуниканта, або якимись аспектами ситуацii, не обов'язково вираженими словами.

На практицi класифiкацiя ФО i критерii видiлення окремих класiв бувають тiсно зв'язаними з конкретними задачами, розв'язуваними в рамках тiii чи iншоi концепцii.

1.4 Проблема класифiкацii
ФО

В.В. Виноградов видiлив три основних типи ФО: фразеологiчнi зрощення, фразеологiчнi iдностi, фразеологiчнi сполучення.

Фразеологiчнi зрощення (ФЗ) або iдiома являi собою давно сф

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

Biological Weapons

Bird Flu