Односкладнi речення у творчостi РЖвана Драча

План

Вступ

Роздiл РЖ. Лiнгвiстичнi особливостi функцiонування односкладних особових речень у поезii РЖвана Драча

1.1 Характеристика означено-особових односкладних речень

1.2 Односкладнi неозначено-особовi та узагальнено-особовi речення

Роздiл РЖРЖ. Безособовi односкладнi речення та специфiка iх уживання у поетичному мовленнi

Роздiл РЖРЖРЖ. РЖнфiнiтивнi односкладнi речення у творчостi РЖвана Драча

Роздiл РЖV.Особливостi уживання номiнативних односкладних речень у збiрцi тАЬСонце i словотАЭ РЖ.Драча

Висновки

Бiблiографiя


Вступ

Односкладнi речення тАФ цiлком самостiйнi синтаксичнi одиницi, якi мають широкi виражальнi можливостi i специфiку уживання у всiх стилях мовлення. Вони не протиставляються двоскладним i не i iх варiантами з випущеними пiдметом чи присудком, не вимагають вони поновлення другого головного члена i не можуть бути доповненi ним без змiни змiсту висловленого. Вони розглядаються на сучасному етапi розвитку синтаксиса як тип простого речення, структурно-предикативна основа якого грунтуiться на функцiонуваннi iдиного поширеного або не поширеного залежними компонентами головного члена, що виступаi засобом вираження предикативностi [25, 395]. Головний член односкладного речення не спiввiдносний нi з пiдметом, нi з присудком, хоч формально може уподiбнюватися до одного з членiв двоскладного речення.

. В академiчному синтаксисi украiнськоi мови використано усталену у сучасному слов´янському мовознавствi класифiкацiю односкладних речень, за якою видiляють односкладнi означено-особовi, неозначено-особовi, узагальнено-особовi, безособовi, iнфiнiтивнi, номiнативнi [23]. В енциклопедii тАЬУкраiнська моватАЭ подаiться внутрiшньотипологiчна класифiкацiя односкладних речень, в основу якоi покладено взаiмодiю граматичних i семантичних ознак дiiслiвних, iменникових i прислiвниклвих форм, що зумовлюють подiл на означено-особовi, неозначено-особовi, узагальнено-особовi, безособовi, iнфiнiтивнi, номiнативнi та генiтивнi односкладнi речення [25 ].

В сучасному украiнському синтаксисi поряд з односкладними функцiонуi i термiн тАЬодноядернi реченнятАЭ (РЖ.Слинько, Н.Гуйванюк, М.Кобилянська) [21], названi вченi тАЬодноядернi реченнятАЭ подiляють на одноядерно тАУ двокомпонентнi i одноядерно - однокомпонентнi. Ранiше односкладнi речення класифiкували на основi тих головних членiв двоскладного речення, з якими спiввiдносний головний член односкладних речень, або iх вiдсутностi ( О.Синявський) i видiляли безпiдметовi речення, безприсудковi односкладнi речення. РЖнщий мовознавець Л.Булаховський видiляв безособовi i вiдносно-безособовi та називнi речення. У 80-х рр. ХХ столiття з´являiться монографiчна праця В.Д.Горяного тАЬСинтаксис односкладних реченьтАЭ , у якiй вiн класифiкуi односкладнi речення на особовi та безособовi [ 6], пiдставою для такого подiлу слугували семантика i значення суб´iктiв як носiiв предикативноi ознаки, наявнiсть / вiдсутнiсть граматичноi особи [6,20]. В особових реченнях ця особа виражена дiiслiвними закiнченнями головного члена речення, в безособових такоi особи немаi i бути не може. Односкладнi особовi речення за формами вираження головного члена (суб´iкта) В.Горяний подiляi на : 1)речення з означеним суб´iктом (означено-особовi), 2)речення з неозначеним суб´iктом (неозначено-особовi), 3) речення з узагальненим суб:iктом (узагальнено-особовi). Безособовi речення з погляду наявностi / вiдсутностi в них суб´iкта як носiя предикативноi ознаки у свою чергу подiляються на : 1) речення з нульовим суб´iктом (Морозить. Морозно. Мороз); 2) речення з непрямим суб´iктом (Йому сумно.Матерi не спиться); 3)речення з синкретичним суб´iктом ( Тягне холодом. Надворi холодно).

Слiд зазначити, що наведена класифiкацiя не i поширеною i загальноприйнятою в украiнському мовознавствi.

В тАЬ Граматицi украiнськоi мовитАЭ(РЖ. Вихованець, К.Городенська, А.Грищенко, 1982) за сукупнiстю структурних i семантичних ознак видiляються такi основнi типи односкладних речень : означено-особовi, неозначено-особовi, узагальнено-особовi, безособовi, iнфiнiтивнi, номiнативнi, вокативнi (речення-звертання)[ 4, 174]. Семантичнi особливостi односкладних речень виявляються у способi репрезентацii двох логiчних компонентiв думки тАУ предмета мовлення i предикативноi характеристики. У них лексично наявний один (або предмет мовлення, або предикативна характеристика) з двох логiчних компонентiв думки. Наявний головний член речення використовуiться в такiй формi, яка здатна викликати потрiбне уявлення про лексично не виражений логiчний компонент [4, 174 ].

Дещо iншою i класифiкацiя односкладних речень РЖ.Вихованця, який в своiй тАЬГраматицi украiнськоi мови. СинтаксистАЭ(1993) видiляi декiлька основних класiв односкладних речень :1) дiiслiвнi, 2) iнфiнiтивнi; 3)iменниковi речення; 4) прислiвниковi речення, серед iменникових видiляючи окремо вокативнi речення [3, 98]. Цей вчений, як i росiйськi синтаксисти Н.Шведова, Г.Золотова, вiдносить односкладнi означено-особовi, неозначено-особовi, узагальнено-особовi речення до двоскладних речень.

У синтаксичнiй традицii односкладнi речення класифiкуються за морфологiчними ознаками головного члена речення та за iх семантикою. За формою головного члена видiляються два типи односкладних конструкцiй: дiiслiвнi та iменнi односкладнi речення. Далi синтаксисти подiляють цi групи за значенням таким чином: дiiслiвнi тАУ означено-особовi речення , в яких головний член називаi ознаку, дiю, стан чи процес, що належить мовцевi або слухачевi, неозначено- особовi речення, що позначають дiю, стан, процес, ознаку, носiiм яких i невизначена особа (не мовець i не слухач); узагальнено- особовi, якi позначають дiю, стан, процес, ознаку, якi стосуються будь якоi особи; безособовi речення, в яких йдеться про дii, стани, ознаки, процеси, що не залежать вiд iх носiя; iнфiнiтивнi тАУ конструкцii з незалежним iнфiнiтивом, що виражають модальнi значення неминучостi, необхiдностi, неможливостi, бажаностi тощо. РЖменнi односкладнi речення представленi в класифiкацii М.Заоборноi номiнативними, конструкцiями, у яких стверджуiться наявнiсть, iснування у реальнiй дiйсностi предметiв, явищ, подiй, названих головним членом, вираженим iменником у формi називного вiдмiнка [12, 57].

Серед iменних односкладних речень, крiм номiнативних, видiляють останнiм часом i генiтивнi ,структурну основу якого становить синтаксично незалежна форма родового вiдмiнка. У сегментарному планi речення поiднуються повiдомленням про наявнiсть, iснування названого вiдмiнковою формою iменника у вiдповiднiй ситуацii i вказiвка на надмiрну кiлькiсть тих чи iнших предметiв або ж iнтенсивних виявiв процесуальних ознак [ 25].

Односкладнi речення як синтаксичнi конструкцii iснують давно, у слов´янськi мови вони, за дослiдженнями науковцiв, прийшли ще з мови iндоiвропейськоi [19,144]. Формування iх як окремого типу синтаксичних конструкцiй вiдбувалося паралельно з двоскладними реченнями. Як зазначаi О.С.Мельничук, односкладнi речення i спецiальною формальною категорiiю, яка з´явилась одночасно з категорiiю двоскладних речень в результатi розвитку i формальноi диференцiацii первiсних, граматично не оформлених речень [19,144 ].

Незважаючи на давню iсторiю, велику кiлькiсть присвячених iм праць односкладнi речення, зауважуi В.М.Брицин, залишаються найменш вивченими серед iнших реченнiвих об´iктiв [2, 81 ]. У iхньому тлумаченнi спостерiгаються значнi розбiжностi не тiльки серед представникiв рiзних мовознавчих напрямкiв, але й в працях, якi грунтуються на однакових вихiдних принципах аналiзу синтаксичних явищ, зокрема в дослiдженнях семантико-синтаксичного спрямування.

Усе вище зазначене свiдчить про актуальнiсть обраноi теми курсового дослiдження тАЬОдноскладнi речення у творчостi РЖвана ДрачатАЭ.

Теоретичними засадами дослiдження i класифiкацiя i характеристика односкладних речень, поданих у тАЬСинтаксисi украiнськоi мовитАЭ(2004) [26]. Вони не суперечать , а лише доповнюють i конкретизують вихiднi положення академiчного синтаксису з позицii стану сучасного мовознавства. Автор працi К.Ф.Шульжук видiляi наступнi типи односкладних речень з урахуванням формально-граматичних i семантичних ознак: означено-особовi, неозначено- особовi, узагальнено-особовi, безособовi, iнфiнiтивнi,номiнативнi. Саме цiii класифiкацii ми будемо притримуватися в своiй роботi.

Об´iкт курсового дослiдження тАУ художньо-белетристичний стиль (поетичне мовлення)

Предмет - структурно тАУ семантичнi особливостi та функцiональне навантаження односкладних речень в поезii РЖвана Драча.

Джерело дослiдження тАУ збiрки РЖвана Драча тАЬСоняшниктАЭ, тАЬПротуберанцi сонцятАЭ, тАЬБалади буднiвтАЭ, тАЬДо джерелтАЭ, тАЬКорiнь i кронатАЭ, тАЬКиiвське неботАЭ, кращi вiршi з яких вмiщенi у збiрцi тАЬСонце i словотАЭ.

Матерiал для аналiзу карткувався шляхом суцiльноi виборки за виданням:

РЖван Драч Сонце i слово.Поезii- К.: Днiпро, 1978.- 367 с.

Вибiр джерела зумовлюiться мiсцем поезii РЖ.Драча в iсторii розвитку сучасноi украiнськоi лiтератури, майстернiстю цього автора,iндивiдуальною i сучасною манерою письма, широкою репрезентативнiстю аналiзованого синтаксичного матерiалу в творчостi РЖ.Драча та вiдсутнiстю лiнгвiстичних дослiджень з проблеми функцiонування односкладних речень у його поезii.

Метою роботи i аналiз структурно тАУ семантичних та функцiонально- стилiстичних особливостей односкладних речень в поезii РЖвана Драча, що даi змогу усвiдомити специфiку кожного типу речень, iх роль у створеннi iндивiдуального стилю i творчоi манери поета.

Мета дослiдження передбачаi виконання таких завдань:

В· Проаналiзувати наукову синтаксичну i стилiстичну лiтературу з теми дослiдження;

В· Укласти картотеку односкладних речень, якi зустрiчаються в поезii РЖ.Драча;

В· Класифiкувати вiднайденi односкладнi речення, здiйснити iх якiсно-кiлькiсний аналiз ;

В· Дослiдити будову i семантичнi особливостi односкладних особових речень, визначити iх мiсце i роль серед iнших типiв односкладних речень в поетичному мовленнi;

В· Виявити особливостi будови безособових i iнфiнiтивних односкладних речень;

В· Дослiдити структурно-семантичнi i стилiстичнi особливостi номiнативних речень у поезii РЖ.Драча.

Робота маi комплексний характер, для досягнення мети i завдань необхiдно використання наступних методiв i прийомiв дослiдження: теоретичних тАУ аналiз науковоi лiнгвiстичноi лiтератури, лiтературознавчих праць,емпiричних - структурно-семантичного, описового, функцiонально-стилiстичного методiв, елементiв статистичного аналiзу вiднайденого синтаксичного матерiалу.


Роздiл РЖ. Лiнгвiстичнi особливостi функцiонування односкладних особових речень у поезii РЖвана Драча

односкладне речення поезiя драч

Особовi речення тАУ це узагальнена назва означено-особових, неозначено-особових та узагальнено-особових речень, якi i дiiслiвними за морфологiчною природою головного члена, i особове закiнчення якого вказуi на означену чи неозначену особу, або особу, яка не i важливою для виконання дii. Слiд зазначити, що ця група i досить поширеною в усiх стилях мовлення, i зокрема в художньо-белетрестичному, про свiдчать результати нашого спостереження за функцiонуванням односкладних речень у поезii РЖвана Драча. Результати аналiзу особових односкладних речень ми узагальнили в наступнiй таблицi.

Таблиця №1

Односкладнi особовi речення в творах РЖ.Драча

Тип особового

речення:

кiлькiсть%Приклади
Означено- особовi
17983%

Вiзьми його, не дай на зваду славi;

Себе вже бачу першим музикантом

Неозначено -особовi3315%Не онiмечили святоi, не спольщили, хоча б могли.
Узагальнено- особовi32%За все платiть серцем, за суперсучаснi швидкостiтАж
усього215100%

Вместе с этим смотрят:


A history of the english language


AIDS


Airplanes and security


Biological Weapons


Bird Flu