Лексико-семантична структура бажальних речень на матерiалi творiв Лесi Украiнки
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Нацiональний педагогiчний унiверситет iменi М. П. Драгоманова
Кафедра украiнськоi мови
Курсова робота
Лексико-семантична структура бажальних (оптативних) речень на матерiалi творiв Лесi Украiнки
ЗМРЖСТ
Вступ
1. Бажальнiсть як категорiя суб`iктивноi модальностi
1.1 Модальнiсть речення та обТСрунтування диференцiацii модального значення
1.2 Становлення вчення про значення оптатива
1.3 Категорiя оптативу як семантичний iнварiант суб`iктивноi модальностi
1.4 Питання визначення категорiй бажальностi та оптативностi
1.5 Диференцiацiя семантики бажальностi
2. Реалiзацiя семантики бажальностi у синтаксисi творiв Лесi Украiнки
2.1 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних дiiслiв
2.2 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних часток
2.3 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних слiв
2.4 Вираження бажальноi модальностi за допомогою iнфiнiтиву
2.5 Вираження бажальноi модальностi в елiптичних реченнях
2.6 Вираження бажальноi модальностi через риторичне запитання
Висновки
Список використаноi лiтератури
ВСТУП
Сучасна лiнгвiстика характеризуiться тенденцiiю до розгляду синтаксичних явищ не тiльки в аспектi формальноi структури, але й у планi вивчення iх функцiонально-семантичноi органiзацii на комунiкативно-прагматичному рiвнi.
Лiнгвiстична категорiя модальностi i одним з найбiльш актуальних питань синтаксису. Проте досi немаi iдиного погляду на сутнiсть цiii категорii. У процесi становлення перебуваi i класифiкацiя речень за модальним принципом та диференцiацiя модальних значень.
Мовознавцi давно помiтили, що змiст тАЭвiдношення мовця до висловленоготАЭ може поiднувати репрезентацiю певноi картини свiту як iрреальноi (бажаноi) iз виявом власних цiннiсних орiiнтирiв мовця, до того ж часто у супроводi з емоцiйним значенням. До кола модальних вiдношень оцiнку зараховують Ш. Баллi, О. М. Вольф, Т. В. Шмельова, Н. Ю. Шведова та iн. До числа субтАЩiктивно-модальних долучають також й емоцiйнi, експресивнi значення (Н. Ю. Шведова).
Актуальнiсть даного дослiдження зумовлена визнанням антропоцентризму унiверсальним мовним явищем, повтАЩязаним iз субтАЩiктивнiстю мови, а також потребами вдосконалення комплексного аналiзу синтаксичноi природи речення як багатоаспектноi одиницi на формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному та комунiкативно-функцiональному рiвнях. У зв᾿язку з цим проблема спецiального дослiдження субтАЩiктивно-модальних значень набуваi особливоi значущостi i вивчення модальностi як провiдноi категорii предикативностi стаi одним з кардинальних питань сучасноi синтаксичноi теорii.
Предметом дослiдження i суб᾿iктно-модальна категорiя бажальностi i засоби ii вираження у синтаксичних конструкцiях.
Об`iкт дослiдження тАУ синтаксичнi конструкцii з модальним значенням бажальностi, представленi бажальними реченнями у творчостi Лесi Украiнки. Слiд зазначити, що поетичний синтаксис тАУ пiдкорений загальним законам сенсу, поетичнiй логiцi, органiчно вплiтаiться у цiлiсть поетичних структур, сприяi iдностi форми i змiсту. Митець маi право на вiдхилення вiд усталених норм, тому i поетичний синтаксис даi широку варiантнiсть засобiв висловлювання, якi не адекватнi традицiйним нормам. Так, дослiджуючи бажальну модальнiсть на матерiалi поезiй Лесi Украiнки, ми окреслимо не найпоширенiшi способи вираження цiii суб`iктно-модальноi категорii, а тi з цих способiв, що властивi саме даному авторовi.
Мета роботи тАУ зтАЩясування сутностi категорii бажальностi як субтАЩiктивно-модального значення й виявлення засобiв ii вираження в синтаксичних конструкцiях украiнськоi мови.
Для досягнення цiii мети визначено такi завдання:
1) розкрити сутнiсть бажальностi як субтАЩiктивно-модального значення;
2) виявити й описати основнi засоби вираження бажальностi;
4) систематизувати й описати семантичнi рiзновиди оптативного значення;
5) зтАЩясувати роль мовних засобiв рiзноi природи у формуваннi окремих бажальних значень.
Методологiчну основу дослiдження становить розумiння мови як дихотомiчного явища тАУ знаковоi системи й соцiального феномена, тобто як мови й мовлення.
Основнi методи дослiдження: теоретичний аналiз лiтератури; критичний аналiз дослiджень з даноi проблеми; системний аналiз; метод типологiчного зiставлення.
Структура роботи. Дана курсова робота складаiться iз вступу, двох роздiлiв, висновку та списку використаноi лiтератури. У вступi визначаються об'iкт та предмет дослiдження, мета, основнi методи, практичне значення та структура роботи.
У першому роздiлi розглянуто поняття модальностi та зокрема тАУ бажальноi модальностi, розрiзнено категорii банальностi, оптативу, дезiдеративу, окреслено основнi засоби вираження модальностi в реченнi.
У другому роздiлi розглянуто способи вираження бажальноi модальностi у поезiях Лесi Украiнки з огляду на специфiчнiсть поетичного матерiалу.
1. БАЖАЛЬНРЖСТЬ ЯК КАТЕГОРРЖЯ СУБ᾿РДКТИВНОРЗ
МОДАЛЬНОСТРЖ
1.1 Модальнiсть речення та обТСрунтування диференцiацii модального
значення
Категорiю модальностi сучаснi дослiдники розглядають то як власне синтаксичну категорiю (Н.Ю. Шведова), то як логiчну категорiю (С.М. Амелiна), то як логiко-семантичну категорiю (Г.В. Колшанський), то як логiко-граматичну категорiю (В.З. Панфiлов), то як функцiонально-семантичну категорiю (В.М. Ярцева). Широкий погляд на категорiю модальностi висловили В.В. Виноградов, Н.Ю. Шведова, Г.О. Золотова. Найновiшими досягненнями у вивченнi даноi категорii вважаiмо дослiдження Н.Д. Арутюновоi, Г.П. Нiмця, РЖ.Р. Вихованця, Б.В. Хричикова, В.Д. Шинкарука та iн.
Модальнiсть тАУ явище багатоаспектне i може розглядатись у рiзноманiтних планах, якi доповнюють один одного. Це явище мiжрiвневе (лексичного, морфологiчного та синтаксичного рiвнiв). На лексичному рiвнi це одиницi, якi обтАЩiднуються в одну групу за родовим поняттям модальне значення (вставнi компоненти, модальнi модифiкатори у присудках, прислiвники, предикативи).
На морфолого-синтаксичному рiвнi видiляються такi поняття, як модальнiсть речення та засоби ii вираження, модальна рамка речення, модальнiсть висловлення, вирiзняiться проблема спiввiдношення обтАЩiктивноi та субтАЩiктивноi модальностi речення, активну участь у передачi якоi беруть субтАЩiктивно-модальнi форми (вставнi слова, вигуки, частки а також iншi засоби, порядок слiв, повтори, iнтонацiя). Комплексний пiдхiд з урахуванням формально-синтаксичних, семантико-синтаксичних та функцiонально-комунiкативних параметрiв речення як основноi одиницi синтаксису уможливив висвiтлення по-новому проблеми обтАЩiктивноi та субтАЩiктивноi модальностi.
В реченнi видiляють об`iктивну та суб`iктивну константу. Об`iктивна константа (пропозицiя повiдомлення) завжди наявна у реченнi, вона виражаi вiдношення повiдомлюваного до дiйсностi. Суб`iктивна ж константа (або пропозицiйна настанова повiдомлення) може бути наявною не завжди. Вона виражаi вiдношення мовця до змiсту повiдомлюваного.
Вiдповiдно до цього видiляють категорii об`iктивноi (спiввiдноситься з пропозицiiю) та суб`iктивноi (спiввiдноситься з про позицiйною настановою) модальностi.
Об`iктивна модальнiсть оперуi категорiями реальностi та iрреальностi. Суб`iктивна тАУ гiпотетичностi, переповiдностi, необхiдностi, можливостi, бажальностi тощо.
СубтАЩiктивна (персуазивна) модальнiсть повтАЩязуiться з поняттям ставлення мовця до повiдомлюваного i виражаiться на рiвнi логiко-граматичного членування речення, оскiльки оцiнка мiри достовiрностi з точки зору субтАЩiкта думки отримуi своi формально-граматичне вираження. СубтАЩiктивно-модальнi форми (вставнi та вставленi компоненти, частки i вигуки) мають кожна свою специфiку у передачi субтАЩiктивно-модальних значень, конкретизуючи загальне поняття тАЬставлення мовця до повiдомлюваноготАЭ.
Проте сфера модальних значень не обмежуiться дiапазоном тАЬобтАЩiктивнiсть тАФ субтАЩiктивнiстьтАЭ. Модальнiсть виявляiться i в здатностi граматикалiзованого поняття реальностi або iрреальностi формувати комунiкативний процес та реалiзувати подiбним чином iнтенцiю мовця.
Серед засобiв реалiзацii модального значення можна видiлити такi:
- форми способу дiiслова;
- модальнi дiiслова, прикметники, прислiвники;
- iнфiнiтив як iдиний головний член односкладного речення;
- модальнi слова i частки;
- порядок слiв;
- використання особливих конструкцiй;
- iнтонацiйнi засоби.
1.2 Становлення вчення про значення оптатива
У мовознавчiй традицii виробився подiл речень за такими принципами: 1) за метою висловлювання; 2) за складом головних членiв; 3) за наявнiстю головних членiв; 4) за наявнiстю другорядних членiв.
Комунiкативно-зорiiнтований принцип подiлу речень за метою висловлювання був сформульований пiзнiше. Спочатку йшлося про подiл речень за iнтонацiiю, рiзницею у спрямованостi, за функцiiю. У ВлКурсi сучасноi украiнськоi лiтературноi мовиВ» за ред. Булаховського видiлялося три типи речень тАУ розповiднi, питальнi, окличнi. Потiм було встановлено, що окличнi речення базуються на iншому принципi класифiкацii тАУ на емоцiйно- експресивному i що таке забарвлення можуть набувати попереднi типи речень тАУ розповiднi i питальнi. Тому окличнi речення виведенi в окремий тип. Замiсть них до розповiдних i питальних були доданi спонукальнi. У працях 50тАУ70-х рокiв уже фiгурують такi типи речень за метою висловлювання, як розповiднi, питальнi i спонукальнi. Видiлення трьох типiв речень ще недостатнi: не врахованi бажальнi (оптативнi) реченя. Чотири типи речень тАУ розповiднi, питальнi, спонукальнi й отпативнi тАУ не змiшуються так, як окличнi речення, але вони видiленi, як показуi В.А. Бiлошапкова, на основi рiзних критерiiв: розповiднi, спонукальнi й отпативнi речення розрiзняються за модальним принципом, питальнi тАУ на основi iснування особливоi форми думки тАУ питання. В украiнському мовознавствi висловлювалися i такi погляди, як у чеських дослiдникiв, що всi цi типи речень видiляються за модальним принципом.
Бiльш детально розглянемо iсторiю видiлення саме оптатив них речень.
Питання визначення статусу речень, що виражають оптативну модальнiсть, iнакше оптативних речень, знайшло вiдображення в розробцi класифiкацii речень за модальною квалiфiкацiiю, в основi якоi лежить диференцiацiя синтаксичних конструкцiй за типами модальних значень. Було помiчено, що категорiя способу тАУ взагалi не iдиний засiб вираження модальностi. У роботах таких учених, як Ш. Баллi, О.В. Бондарко, В.В. Виноградов, РЖ.Р. Вихованець, О. РДсперсен, Н.Ю. Шведова, В.Д. Шинкарук, визнано, що модальнi значення виражаються не тiльки морфологiчними засобами (формами дiiслiвних способiв), а й синтаксичними (формами речень), лексичними, а також iнтонацiiю. Синтаксичний пiдхiд до вивчення модальностi дозволив розробити класифiкацiю модальних рiзновидiв речення, згiдно з якою вiдмiнностям у модальнiй семантицi вiдповiдають структурнi моделi речення.
На видiлення речень iз значенням бажальностi одними з перших звернули увагу О.М. Пiшковський, О.О. Шахматов. РЖз посиленням iнтересу до сематико-синтаксичного рiвня органiзацii синтаксичних одиниць (починаючи з 70-х рокiв XX ст.) усе бiльшоi ваги набираi питання визначення модального плану речення, iз чим повтАЩязано виокремлення серед модальних типiв речення суто оптативних. Оптативнi речення визнано багатьма украiнськими вченими як речення, що виражають модальнiсть бажальностi (РЖ.Р. Вихованець, Н.В. Гуйванюк, А.П. Загнiтко, М.Ф. Кобилянська, РЖ.РЖ. Слинько, К.Ф. Шульжук). Вiдомi спецiальнi дослiдження, якi торкаються питань визначення мiсця оптативних речень серед синтаксичних конструкцiй iз модальним значенням бажальностi (О.В. Алтабаiва), вiдокремлення оптативних речень вiд спонукальних (Т.РЖ. Распопова).
1.3 Категорiя оптативу як семантичний iнварiант суб`iктивноi
модальностi
Оптатив i складним лiнгвiстичним явищем, виникнення якого в мовнiй системi повтАЩязане з потребою оформлення одного з видiв модальних значень, а саме бажального значення. Однi з перших тлумачень оптатива як дiiслiвного способу, призначеного для вираження бажального значення в граматиках рiзних мов (здебiльшого iндоiвропейських), мiстять роботи Ф.РЖ. Буслаiва, Д.М. Овсянико-Куликовського, О.О. Потебнi. Первинне визнання оптатива одним iз способiв дiiслова повтАЩязане з особливостями iсторичного розвитку поглядiв на модальнiсть i засоби ii вираження в мовi: змiст модального значення розглядався на синтаксичному рiвнi, а його вираження тАУ на морфологiчному.
Для вираження бажальноi модальностi в украiнськiй мовi призначений виокремлений серед дiiслiвних способiв бажальний спосiб. Закрiплення термiна бажальний спосiб на означення дiiслiвного способу, який i головним виразником бажальноi модальностi, на замiну термiна латиномовного походження оптатив виправдане тим, що в украiнськiй мовi останнiй повнiстю не вiдбиваi граматичноi сутностi явища. Бажальний спосiб в украiнськiй мовi виступаi в ролi тАЮслабкоготАЭ (морфологiчно не маркованого) елемента всiii системи способу в цiлому, оскiльки переважно використовуi дiiслiвнi форми, представленi у складi iнших способiв. Пiдтвердженням цьому слугують спроби Вавиокремлення бажального способу як дiiслiвноi форми в системi умовного чи наказового способу (Ф.РЖ. Буслаiв, М.РЖ. Греч, А.П. Грищенко, М.А. Жовтобрюх, В.М. Русанiвський), а також видiлення умовно-бажального способу як окремоi граматичноi форми (О.О. Потебня, В.П. Володiн).
Висловлення з модальним значенням оптатива, виражаючи обтАЩiктивне значення iрреальностi, передають абстрагованi вiд реальноi дiйсностi ситуацii, представляючи iх ментальне допущення на замiну реальнiй дiйсностi. Позначенi вiдносно бiльшою роллю субтАЩiктивного фактора, оптативнi висловлення не просто констатують наявнiсть певноi iрреальноi ситуацii, а представляють ii в ролi бажаноi для субтАЩiкта мовлення. Мовець не визначаi ступiнь вiрогiдностi реалiзацii уявлюваноi ситуацii, оскiльки не актуалiзуi це питання на момент мовлення. Бiльш значущим постаi факт iснування бажаноi ситуацii в його уявленнi. Вiн спiввiдносить уявлювану ситуацiю з такою, яка б могла задовольнити певнi потреби: моральнi, фiзичнi. Таким чином, правомiрним i твердження про те, що оптатив являi собою субтАЩiктивно-модальне значення, суттю якого i уявлювана (iрреальна) ситуацiя, вiрогiднiсть реалiзацii якоi не визначена, однак така реалiзацiя могла б задовольнити потреби мовця, а вiдтак i бажаною для нього. На мовленнiвому рiвнi оптатив представлений у виглядi оптативних висловлень, на формально-синтаксичному тАУ оптативних речень.
Отже, в комунiкативно-прагматичною функцiiю оптатива i вираження iнтенцii мовця щодо реалiзацii висловленоi ситуацii.
1.4 Питання визначення категорiй бажальностi та оптативностi
Як було зазначено у попередньому роздiлi, первинно оптатив тАУ дiiслiвний спосiб, призначений для вираження бажального значення.
Проте поступове перенесення аспектiв вивчення оптатива вiд розгляду його як дiiслiвного способу до семантико-синтаксичного вивчення речень iз модальним значенням бажальностi зумовило нiвелювання мовознавцями первинноi сутностi оптатива, його способового призначення. Це призводить до ототожнення рiзних понять i явищ.
Оптатив i репрезентантом саме iрреальноi банальностi у реченнях з бажальною модальнiстю, реальну ж банальнiсть репрезентуi дезiдератив.
Тож у подальшiй роботi на позначення модальностi речення буде вживатись поняття бажальностi, а поняття оптативу буде вживатись в тому випадку, коли така модальнiсть реалiзуiться саме даним способом.
1.5 Диференцiацiя семантики бажальностi
У роздiлi 1.4 було сказано про роздiлення оптативу та дезiдеративу.
Слiд сказати, що семантичнi вiдмiнностi цих категорiй можна визначити скорiше умовно. Так, i оптатив, i дезiдератив репрезентують уявлювану ситуацiю, реалiзацiя якоi була б бажаною для мовця. Проте в оптативi центром повiдомлення i дана ситуацiя, а бажанiсть ii реалiзацii для мовця i вторинною iнформацiiю, тодi як дезiдератив в першу чергу акцентуi на наявностi бажання. Можна сказати, що семантична вiдмiннiсть цих понять у прiоритетностi окреслення ситуацii чи окреслення бажання. Центральне мiсце в системi засобiв вираження оптативного модального значення посiдаi морфолого-синтаксичний спосiб, дезiдеративне значення частiше ж есплiкуiться за лексичними засобами (модальнi дiiслова, прикметники).
Бажальнiсть можна розрiзняти також за характером бажаноi ситуацii, можливiстю чи неможливiстю ii здiйснення, зверненiстю до певного часового плану.
Вивчення семантики бажальних висловлень iз урахуванням рiзноманiття варiантiв органiзацii пропозицiйного рiвня дозволило прослiдкувати можливiсть зверненостi уявлюваноi ситуацii до певного часового плану. РЖрреальна ситуацiя, що становить предмет бажання, може конкретизуватись як зверненiсть до майбутнього: Нехай побачу я в смутнi для мене днi Утiху щирую та усмiхи яснi, до минулого, до теперiшнього: Ох, як би я тепер хотiла кинуть отрутними словами iм в обличчя, немов гарячим приском!
Крiм того, бажання можна розрiзняти за можливiстю iх реалiзацii на здiйсненнi: Квiтiв, безлiч квiтiв!. та нездiйсненнi: Хотiла б я пiснею стати.
Також можна розрiзняти значення бажальностi за зверненiстю на себе: Нi, я хочу крiзь сльози смiятись i на зовнiшнiй свiт: Хай живуть вони в нiжнiй красi чарiвнiй.
Можливе також розрiзнення за наявнiстю чи вiдсутнiстю суб`iкта, за участi якого може бути реалiзоване бажання. Так, у реченнi Все, все покинуть, до тебе полинуть такий суб`iкт вiдсутнiй, а в реченнi Ох, борцi, якби ви знали, що то i безсилi руки! таким суб`iктом i борцi.
Отже, розрiзнення семантики бажальностi вiдбуваiться за допомогою контексту.
2. РЕАЛРЖЗАЦРЖЯ СЕМАНТИКИ БАЖАЛЬНОСТРЖ У СИНТАКСИСРЖ
ТВОРРЖВ ЛЕСРЖ УКРАРЗНКИ
У поезiях Лесi Украiнки ми розглядали смислову специфiку бажальноi модальностi та засоби ii репрезентацii.
В першу чергу слiд зазначити, що значення бажальностi часто виражаiться дезiдеративно, що пояснюiться образом лiричного героя тАУ пристрасноi i натхненноi особистостi.
Далi буде розглянуто основнi засоби вираження бажальноi модальностi у поетичному синтаксисi Лесi Украiнки.
2.1 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних дiiслiв
Модальне дiiслово у реченнях з бажальною семантикою вживаiться в дiйсному або умовному способi, що характеризуi силу бажання мовця (дiйсний спосiб передаi бажання бiльш сильне навiть коли це бажання тАУ нездiйсненне, а умовний тАУ бажання iншого характеру, неможливiсть здiйснення яких в найближчому часi або й просто нездiйсненнiсть усвiдомлюiться мовцем).
За допомогою модальних дiiслiв есплiкуiться дезiдеративна банальнiсть.
Модальнi дiiслова дiйсного або умовного способу можуть поiднуватись з iнфiнiтивом дiiслова:
Так i хочеться гукнути,
Наче лицар мрiй дитячий:
ВлХто живий? Зiйди на вежу,
Подивися наоколо!.
Так завжди, чи в пiснях забути хочу муку,
Чи хто менi стискаi дружньо рукутАж
Нi, я хочу крiзь сльози смiятись,
Серед лиха спiвати пiснi,
Без надii таки сподiватись,
Жити хочу!
Мрii, колись ти лiтала орлом надо мною, тАУ
дай менi кила своi, хочу iх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоiю весною,
а як прийдеться згинуть за теi тАУ дарма!
Бажаю так скiнчити я свiй шлях,
Як починала: з спiвом на устах!
Забуваю i щастя, i горе тАУ
Все наземне, тАУ зтАЩiднатись з тобою
Я жадаю на час, на годину,
Щоб не бачить нiчого на свiтi,
Тiльки бачить осяйну долину
РЖ губитись в прозорiй блакитi!.
Серце прагне буять на просторi!
Я хочу слухать рiч твою урочу
РЖ на своiм чолi твоi сiяння
Почуть бажаю хоч iдину мить.
РЖ менi заспiвати хотiлось
Лебединую пiсню собi.
Хтiла я тебе в серцi сховати,
Хотiла б я пiснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вiльно по свiтi лiтати,
Щоб вiтер розносив луну.
Хотiла б я вийти у чистеi поле,
Припасти лицем до сироi землi
РЖ так заридати, щоб зорi почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози моi.
Модальнi дiiслова можуть поiднуватись також з пiдрядною частиною (у випадку, коли бажання лiричного героя стосуiться не власноi особи, а навколишнього свiту):
Хоч би мене убила блискавиця,
я прагну, прагну, щоб вона злетiла,
щоб хоч на мить чоло те просiяло.
Модальнi дiiслова можуть презентувати бажання, поiднуючись з iменниками:
Тiнь марна я, мене жаль-туга обiйма,
Самоi смертi прагну, бiльше вже нiчого.
Для iнших i доля, i щастя хай буде,
Собi я бажаю не сну, а життя, тАУ
Хто зо сну прокинувсь, хай щастя забуде,
Йому вже до щастя нема вороття!
Бо я прагну вiд тебе привiта,
Як дощу деревце те зелене.
Посмертного життя не хочу я собi,
Менi про нього гiрше нiж байдуже.
2.2 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних часток
Частки тАУ один iз засобiв творення модальностi. У текстах Лесi Украiнки найчастiше фiгурують частки хай, нехай. Цi частки, як вiдомо, слугують також для творення iмперативу. використання автором саме цих часток пiдсилюi iнтенцii лiричного героя.
Хай ми хоч раз заговоримо громом
так, як веснянii хмари!
Для iнших i доля, i щастя хай буде,
Собi я бажаю не сну, а життя, тАУ
Хто зо сну прокинувсь, хай щастя забуде,
Йому вже до щастя нема вороття!
Сiм струн я торкаю, струна по струнi,
Нехай моi струни лунають,
Нехай моi спiви лiтають
По рiднiй коханiй моiй сторонi.
РЖ так наш свiт повитий горем та журбою,
Нехай нiхто не плаче по менi,
Нехай не засмучу нiкого я собою.
Нехай побачу я в смутнi для мене днi
Утiху щирую та усмiхи яснi.
Хай живуть вони в нiжнiй красi чарiвнiй, тАУ
я сама iх знайду край дороги.
Ох, нехай же хоч сонця нап᾿ються,
поки ще iх мороз не зборов!
Нехай би скарби всi вона зiбрала
Загорися ти, моi серденько,
запалай пожаром.
Коли ношу кривавii квiти,
нехай же недаром!
(У складному реченнi пiдрядна частина, що маi бажальну модальнiсть, представлена неповно, i частка нехай приiднуiться до пропущеного дiiслова ношу)
Хай би очi
iм випекло, тi очi безсоромнi,
що смiли тут дивитися на муку
того, чийого всi не варт мiзинця!
2.3 Вираження бажальноi модальностi за допомогою модальних слiв
Окрiм модальних часток, на вираження бажальноi модальностi вживаються також модальнi слова, що позначають вiрогiднiсть, невпевненiсть у можливостi реалiзацii iрреальноi ситуацii, а вiдтак замiсть ii констатацii ми бачимо надiю на ii здiйснення.
Може, квiти зiйдуть - i настане
Ще й для мене весела весна.
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
РЖ, може, де кобза найдеться,
Що гучно на струни озветься,
На струни, на спiви моi негучнi.
РЖ, може, заграi та кобза вiльнiше,
Нiж тихii струни моi.
2.4 Вираження бажальноi модальностi за допомогою iнфiнiтиву
Бажальна модальнiсть може реалiзуватись також в односкладних iнфiнiтивних реченях:
Все, все покинуть, до тебе полинуть,
Мiй ти iдиний, мiй зламаний квiте!
Все, все покинуть, з тобою загинуть,
То було б щастя, мiй згублений свiте!
Стать над тобою i кликнуть до бою
Злую мару, що тебе забираi,
Взять тебе в бою чи вмерти з тобою,
З нами хай щастя i горе вмираi.
Осяяти землю безщасную треба!
2.5 Вираження бажальноi модальностi в елiптичних реченнях
Бажальна модальнiсть в елiптичних реченнях може виражатись через вживання iменникiв, що позначають об᾿iкт бажання, у родовому вiдмiнку:
ВлКвiток, квiток, як можна бiльше квiтiв,
РЖ бiлого серпанку на обличчя,
Того, що звуть iлюзiiютАжВ»
ВлКвiтiв, безлiч квiтiв!.В»
ВлНi, пролiскiв треба менi!.В»
У випадку, коли об᾿iктом бажання i не предмет, а певна дiя, iменники не вживаються. Так, наприклад, у наступних реченнях об᾿iкт бажання тАУ дiя, позначена пропущеним дiiсловом руху:
Далi, далi вiд душного мiста!
Далi, все далi!
2.6 Вираження бажальноi модальностi через риторичне запитання
Оскiльки об`iктом аналiзу i синтаксис саме поетичний, не слiд забувати про такi засоби увиразнення, як риторичнi запитання. Окрiм акцентування уваги читача на певному предметi, риторичнi питання можуть також змальовувати iрреальну ситуацii, що була бажаною для автора, проте не була або не може бути здiйсненою, з приводу чого автор вiдчуваi негативнi емоцii жалю, обурення тощо.
Наведемо такi приклади:
Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Ох, невже в тобi, рiдний мiй краю,
Тiльки й чуються вiльнi пiснi тАУ
У снi?
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно iскриться?
Чом ти не гострий, безжалiсний меч,
Той, що здiйма вражi голови с плеч?
Де тii струни, де голос потужний,
де теi слово крилате,
щоб заспiвали про се лихолiття,
щастям i горем багате?
РДрусалим мав свого РДремiю,
що голосив серед поля;
чом же свого РДремii не маi
наша зруйнована воля?
Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таiмна?
Чому ж ти не зiйдеш на землю iз неба?
Запитання також може бути виразником бажаного, коли воно зумовлене контекстом:
ВлЧим можу панянцi служить?.В» тАУ
Зненацька чийсь голос дiвчина почула, тАУ
То крамар паничик бiжить.
ВлЧи i в сiй теплицi веснянii квiти?В»
Бажальна семантика може бути виявлена у реченнях, де суб᾿iктом бажання виступаi не мовець, а предмет, з яким мовця можна ототожнити:
Серце прагне буять на просторi!
РЖмперативи, зверненi до абстрактного об᾿iкта або до самого себе у поетичних текстах також позначають не ситуацiю, що маi бути виконана, а ситуацiю, реалiзацii якоi прагне мовець, тобто тАУ бажання:
Загорися ти, моi серденько,
Запалай пожаром.
ВИСНОВКИ
В процесi роботи було з`ясовано сутнiсть бажальностi як iнварiанта суб`iктивноi модальностi, схарактеризовано основнi засоби ii вираження в синтаксичних конструкцiях украiнськоi мови.
В роботi також було розглянуто пiдходи до диференцiацii бажальноi семантики (за вiднесенiстю до певного часового плану, можливiстю реалiзацii, наявнiстю суб`iкта реалiзацii).
В роботi схарактеризовано становлення бажальних речень як окремого виду, розглянуто розвиток вчення про оптативнiсть.
Засобами вираження модальностi в украiнськiй мовi i використання модальних дiiслiв, iнфiнiтиву, модальних слiв i часток, родового вiдмiнка iменникiв. Бажальна семантика може виражатись також в елiптичних, питальних реченнях.
Приклади застосування цих засобiв було розглянуто на прикладi поетичних творiв Лесi Украiнки з урахуванням специфiки поетичного синтаксису.
бажальнiсть модальний мовний синтаксис
Список використаноi лiтератури:
1. Богуславський И.М. Исследования по синтасической семантике. тАУ М.: Наука, 1985. тАУ 175 с.
2. Гуйванюк Н.В. До поняття комунiкативноi парадигми речення // Мовознавство. тАУ 2005. тАУ № 3-4. тАУ С. 148-154.
3. РДрмоленко С.Я. Синтаксис i стилiстична семантика. тАУ К.: Наук. Думка, 1982. тАУ 316 с.
4. Загнiтко А.П. Теорiя сучасного синтаксису. тАУ Донецьк, 2006. тАУ 378 с.
5. Кононенко В.РЖ. Мова. Культура. Стиль. тАУ РЖв.-Франкiвськ, 2002. тАУ 346 с.
6. Левицький Ю.А. Основi теории синтаксиса тАУ Пермь, 2001. тАУ 236 с.
7. Леута О.РЖ. Модель речення: проблема видiлення та квалiфiкацii // Гуманiтарнi науки. тАУ 2004. тАУ № 2 (8). тАУ С. 102-107.
8. Леся Украiнка. Зiбрання творiв в 12-ти томах. Т 1. Поезii. тАУ К.: ВлНаукова думкаВ», 1975. тАУ 447 с.
9. Марич С.М Стилiстичний синтаксис украiнськоi мови. тАУ К.: 1999. тАУ 382 с.
10. Мiрченко М.В. Структура синтаксичних категорiй: Монографiя. тАУ Луцьк: Ред.-вид. вiдд. ВлВежаВ» Волин. держ. ун-ту iм. Лесi Украiнки, 2001. тАУ 340 с.
11. Осетров И.Г. О модальной парадигме предложения // Предложение и его структура в языке: сб. науч. трудов тАУ М.: 1986. тАУ С. 29-33.
12. Поштаренко Г. ВлА може, власне, i не в тому справатАжВ». Суб`iктивна модальнiсть в украiнськiй мовi // Украiнська мова та лiтература. тАУ 2002. тАУ №44. тАУ С. 9-12.
13. Синтаксис, семантика i прагматика мовних одиниць. / За заг. ред. О.М. Стариковоi. тАУ К.: НМК ВО, 1992. тАУ 166 с.
14. Слинько РЖ.РЖ. Синтаксис сучасноi украiнськоi мови: Проблемнi питання. тАУ К.: Вища школа, 1994. тАУ 364 с.
15. Сучасна украiнська лiтературна мова / За ред. А.П. Грищенка, Л.РЖ. Мацько, М.Я. Плющ та iн. тАУ К.: Вища школа, 1997. - 493 с.
16. Сучасна украiнська лiтературна мова: Синтаксис / За заг. ред. РЖ. К. Бiлодiда. тАФ К.: Наук, думка, 1973. тАФ 438 с.
17. Сучасна украiнська мова / За ред О.Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либiдь, 2001. - 468 с.
18. Телецька Т.В. Предметна модальнiсть i модальнiсть вiрогiдностi у мовi та мовленнi: автореф. дис. тАУ О., 2005. тАУ 22 с.
19. Умрихiна Л.В. Роль оцiнного компонента у функцiонуваннi оптативних висловлень // Культура народов Причерноморья. тАУ 2006. тАУ N82. тАУ Т.2. тАУ С. 189-192
20. Умрихiна Л.В. Семантика оптатива та засоби його вираження в сучаснiй украiнськiй мовi: автореф. дис. тАУ Х., 2007. тАУ 20 с.
21. Ущина В.А. Суб᾿iктивна модальнiсть та антропоцентризм. тАУ Луцьк: Вежа, 2007. тАУ 45 с.
22. Филипповская И.А. Модальность предложения тАУ Душанбе, 1978 тАУ 55 с.
Вместе с этим смотрят:
A history of the english language
AIDS
Airplanes and security
Biological Weapons
Bird Flu