Причини та наслiдки техногенних катастроф
1
. Причини та наслiдки техногенних катастроф
Мiж функцiональною безграмотнiстю та катастрофами iснуi тiсний зв'язок. Функцiональна безграмотнiсть тАУ це один з чинникiв ризику сучасноi цивiлiзацii. Прорахунки конструкторiв, збоi технiки, очевидна безграмотнiсть, помилковi дii та безпечнiсть обслуговуючого персоналу призводили та призводять до великоi кiлькостi техногенних катастроф.
Техногеннi катастрофи тАУ це раптовий вихiд з ладу машин, механiзмiв та агрегатiв пiд час iх експлуатацii, який супроводжуiться серйозними порушеннями виробничих процесiв, сильним забрудненням великих територiй, груповим ураженням чи загибеллю людей.
До техногенних катастроф вiдносяться: аварii на промислових об'iктах, будiвництвi, автомобiльному, залiзничному, повiтряному, трубопровiдному чи водному транспортi Внаслiдок таких катастроф утворюються пожежi, руйнуються цивiльнi та промисловi об'iкти, створюiться небезпека радiацiйного забруднення, хiмiчного та бактерiального ураження мiсцевостi, розтiкаються нафтопродукти чи агресивнi речовини, якi створюють загрозу безпецi життiдiяльностi населенню та навколишньому природному середовищу.
Характер наслiдкiв техногенних катастроф залежить вiд виду аварii, ii масштабiв та особливостей пiдприiмств на яких виникла надзвичайна ситуацiя.
Причиною техногенноi катастрофи може бути вилив зовнiшнiх природних чинникiв, проектно-виробничi дефекти споруд, порушення технологiчних процесiв виробництва, правил експлуатацii транспортних машин, обладнання, механiзмiв. Однак, найбiльш розповсюдженою причиною техногенних катастроф i помилковi дii людини, порушення технологiчного процесу, iнструкцiй та правил технiки безпеки.
Найбiльш характерними ознаками аварiй, що призводять до тяжких наслiдкiв i вибухи, пожежi, забруднення атмосфери та мiсцевостi сильнодiючими отруйними речовинами (СДОР), радiоактивними речовинами (РР) та iн.
Вибухи, як правило, вiдбуваються на тих об'iктах, якi виробляють вибухонебезпечнi та хiмiчнi речовини, в тих системах та агрегатах, якi працюють пiд великим тиском, на газо- i нафтопродуктопроводах i т.iн. Найбiльш пожежонебезпечнi сумiшi з повiтрям атмосфери утворюються внаслiдок витiкання газоподiбних та зрiджених вуглеводневих продуктiв метану, пропану, бутану, етилену, пропiлену, бутилену i т. iн.
Наслiдком вибуху, як правило, бувають пожежi. Пожежi на об'iктах народного господарства, внаслiдок техногенних катастроф, виникають також тодi коли ушкоджуiться електропроводка чи машини, якi знаходяться пiд напругою, руйнуються топки чи опалювальнi системи, iмкостi з легкозаймистими рiдинами або ж порушуються правила технiки безпеки при iх експлуатацii.
При техногенних катастрофах на характер та масштаби пожеж суттiво впливаi вогнестiйкiсть будiвель та споруд, пожежна небезпека виробництва, щiльнiсть забудови, метеорологiчнi умови, стан систем та засобiв пожежогасiння.
Серед техногенних аварiй найбiльш небезпечними по масштабах наслiдкiв i аварii на атомних електростанцiях (АЕС). Коли маi мiсце викид у атмосферу радiоактивних речовин, що призводить до тривалого радiацiйного забруднення мiсцевостi на величезних площах та ураження людей гострою чи хронiчною формами променевоi хвороби.
Радiоактивне забруднення навколишнього середовища у випадку аварii на АЕС суттiво вiдрiзняiться вiд радiоактивного забруднення при ядерному вибуху як по конфiгурацii слiду, масштабах та ступеня зараження, дисперсному складу радiоактивних продуктiв, так i по поражаючiй дii. Таке явище обумовлюiться в основному динамiкою та iзотопним складом радiоактивних викидiв, а також змiною метеорологiчних умов в перiод викидiв.
По зонах розповсюдження радiоактивних речовин радiацiйнi аварii на АЕС подiляються на три тини: локальнi, мiсцевi та загальнi.
До локальних аварiй вiдносяться порушення в роботi АЕС, при яких вихiд i, радiоактивних продуктiв вiдбувся в межах територii станцii в таких кiлькостях, якi перевищують встановленi для нормальноi експлуатацii значення.
До мiсцевих аварiй вiдносяться порушення в роботi АЕС, при якому був вихiд радiоактивних продуктiв в межах санiтарно-захисноi зони АЕС в кiлькостях, якi перевищують встановленi значення.
До загальних аварiй вiдносяться порушення в роботi AEС внаслiдок яких РЖ був вихiд радiоактивних продуктiв за межi санiтарно-захисноi зони,
Основними джерелами радiацiйноi небезпеки на АЕС: ядерний реактор, РЖ опромiнене ядерне паливо, деталi обладнання, що виймаються з реактора, обладнання та газопроводи з радi активними середовищами (перший контур, РЖ газовий контур, системи очищення, системи збору та транспортування вод реакторного видiлення i т. iн.
Гака висока потенцiйна небезпека обумовлюi дуже високi вимоги до РЖ проектування, спорудження та експлуатацii АЕС. Незважаючи на такi високi; вимоги до безпеки АЕС за перiод використання атомноi енергетики були окремi вiдкази обладнання, позаплановi зупинки енергоблокiв внаслiдок РЖ помилкових дiй персоналу, рiзнi категорii аварiй та катастрофи.
Доказiв того, що безпека складних систем в найбiльшiй мiрi залежить вiд РЖ людини (67%) отримали закордоннi дослiдники, якi аналiзували аварiйнi ситуацii на АЕС.
Прямi докази цього положення привела державна комiсiя США, яка РЖ розслiдувала причини аварii на АЕС в Дрiмайлендi в 1979 p., коли людськi РЖ помилки, накладаючись одна на одну призвели до катастрофи, вартiсть лiквiдацii наслiдкiв якоi далеко перевищила 100 млн. доларiв. Все почалося з дрiбницi, коли кружка води попала в повiтря провiд, викликала зупинку насоса. Це призвело до каскаду подiй, якi повнiстю можна було контролювати. Але оператори зробили фатальну помилку. Вони зменшили надходження води в систему аварiйного охолодження реактора. Зробили вони це тому, що помилково вважали, що реактору загрожуi переповнення водою. Така думка з'явилася тому, що оператори не мали iнформацii про те, що перепускний клапан вiдкрити i вода через нього витiкаi так же швидко, як i затiкаi всередину. Стан показникiв змiнювався не тодi, коли клапан закривався, а тодi коли до нього посилався керуючий сигнал. Технiчно це виглядало простiше i нiкому в голову не приходило, що рiзниця може бути суттiвою.
Крiм цього, державна комiсiя США визначила:
заплутанi та неповнi технологiчнi iнструкцii;
невдале планування диспетчерськоi, де навiть досвiдченi оператори ледве знаходили необхiднi ручки на пультi;
велика кiлькiсть сигнальних ламп i панелей оператори просто не звертали увагу на ВлнепотрiбнiВ» сигнали (синдром Влхлопчика який кликав на допомогу без необхiдностiВ»);
прилади розташованi так високо, що без драбини до них неможливо дiстатися;
погана навченiсть операторiв та керiвникiв робiт.
Загальнi висновки комiсii: помилковi дii операторiв в поiднаннi з помилками в органiзацii iх працi призвели до переростання дрiбних технiчних помилок в катастрофу^ якiй не змогли перешкодити навiть багато численнi iнженернi запобiжнi пристроi та захиснi системи, яких повнiстю вистачало, i на Трiмайл Айлендi, i в Чорнобилi.
Пiсля катастрофи в Трiмайл Айлендi в свiтову практику ввiйшло визначення хронiчного зневажання людським чинником тАУ продукт образу думок, коли зусилля направленi на пiдвищення недосяжноi надiйностi обладнання, а не на формування умiння людей не створювати помилкових дiй в складних ситуацiях.
Внаслiдок грубих порушень правил безпечноi експлуатацii та помилкових дiй 1986 рiк для людства став роком вступу в епоху ядерного насильства, епоху ядерноi бiди. РЖсторiя людства подiбноi до Чорнобильськоi катастрофи, ще не знала такоi аварii, яка бВ» була настiльки згубною за своiми наслiдками для природи, здоров'я та життя людей. Радiацiйне забруднення величезних територiй, рiчок та озер, мiст та сiл, вплив нуклiдiв на мiльйони людей, якi тривало проживають на забруднених територiях дозволяi назвати масштаби Чорнобильськоi катастрофи планетарними, а ситуацii надзвичайними.
Внаслiдок Чорнобильськоi катастрофи пiд радiоактивне ураження пiдпали територii Украiни, Бiлорусii, Росii, де зараз проживаi понад 5 млн. чоловiк (Украiна тАУ РЖ млн. 800 тис., Бiлорусiя тАУ 2 млн. 400 тис., Росiя бiля 1 млн.).
Пiд радiоактивне забруднення в Росii пiдпали тАУ Брянська, Калузька, Тульська, Орловська, а також в менших масштабах тАУ Курська, Смоленська, Лiпецька та Тамбовська областi. В Украiнi тАУ Житомирська, Киiвська, Рiвненська, Чернiгiвська i а Вiнницька областi. В Бiлорусii тАУ Гомельська, Могилевська, Брестська, Мiнська та Гродненська областi. Плямовi забруднення мають мiсце в Краснодарському краi, Сухумi та Прибалтицi.
РЖ Згiдно з результатами аерогаммаспектрозйомки в Рiвненськiй областi пiд ураження потрапили 308 населених пунктiв, в яких проживаi понад 325 тисяч чоловiкВ» в тому числi бiльше 85 тисяч дiтей. Радiацiйного забруднення зазнала майже половина територii областi тАУ 292 тисячi гектарiв сiльськогосподарських угiдь та 523 тисячi гектарiв лiсiв.
Екологiчний вплив Чорнобильськоi катастрофи поставив людство перед необхiднiстю розв'язання надзвичайно складних та великомасштабних проблем, якi зачiпають практично всi сфери суспiльного життя (мораль, науку, виробництво, охорону здоров'я). На жаль, у боротьбi проти такоi, незнаноi досi бiди свiтовiй практицi бракуi необхiдного досвiду.
В лiквiдацii наслiдкiв Чорнобильськоi аварii брали участь понад 600 тисяч РЖ чоловiк.
Масштаби та характер радiацiйного забруднення свiдчать про можливiсть тяжких наслiдкiв катастрофи в майбутньому, тому необхiдна державна стратегiчна програма на вiки i тактична програма на найближчi роки. Саме, що найменше на 100 рокiв закритий для господарського використання район пiд Гарисбергом в США, де в 1979 роцi на АЕС Тримайл Айлендi виникла аварiя, яка порiвняно з ЧАЕС вважаiться технiчного ВлшуткоюВ». Вiдсутнiсть здорового глузду призводить до того, що в Украiнi на потерпiлих територiях населення вирощуi врожаi сiльськогосподарських культур небезпечних чи шкiдливих при вiдсутностi дозиметричноi постiйноi достовiрноi iнформацii.
Радiоактивне забруднення внаслiдок катастрофи розповсюджувалося у ' всiх напрямках i на значну вiдстань. Суттiве, а порою вирiшальне значення в забрудненнi мiсцевостi протягом тривалого перiоду мали радiоiзотопи цезiю, нiобiю, рутенiю, лантану, цирконiю, неодиму, нептунiю, церiю, а в подальшому i трансурановi елементи. З харчами, водою, iнгаляторно, через шкiру вони постiйно надходили в органiзм людини. Спецiалiсти вважають, на вiдмiну вiд офiцiйноi версii Мiнохорони здоров'я, що не йод та цезiй були основними дозо утворюючими чинниками для людини (окрiм щитовидноi залози), а цiлий комплекс радiонуклiдiв. iх склад складав пiсля катастрофи 80% дози радiацii отриманоi населенням, а в наступнi роки 50тАУ70%.
Мiнохорони здоров'я стверджував, що раз дози, отриманi населенням прилеглих районiв, невеликi, то не варто звертати на них увагу. Однак, вiдомо, 1 що малi дози призводять до рiзноманiтних порушень функцiонування органiзму людини. Офiцiйна версiя базувалася на хибнiй уявi про те, що мало живучi iзотопи не i небезпечними, тому враховувати iх немаi необхiдностi. Це лягло в основу створеноi Мiнохорони здоров'я Вл35 берноiВ» концепцiй яка i необТСрунтованою та потенцiйно небезпечною, дезiнформуi населення, науковi РЖ кола та уряд.
Вклад мало живучих iзотопiв в формуваннi променевого навантаження дуже великий тому, що при розпадi вони дають високоенергетичнi частки та створюють високi дози опромiнення. Скритими наслiдками катастрофи i онко та генетичнi порушення в органiзмi людини. Наша минула командно-бюрократична
система мала монополiзм на всю iнформацiю, тому видавала ii такими дозами та фактами, якi це було iй вигiдно, заперечувала га заперечуi зв'язок високого рiвня смертностi в Украiнi з Чорнобильською катастрофою. За даними МНС, за 10 рокiв захворюванiсть серед потерпiлих вiд Чорнобильськоi катастрофи зросла майже в 4 рази.
Така полiтика призвела до психологiчноi та соцiальноi дестабiлiзацii суспiльства, яке повнiстю стало заперечувати подальший розвиток атомноi енергетики.
Кожний сьогоднi працюючий в Украiнi реактор маi практично без вiдказану, багаторазову застраховану систему аварiйного захисту, оснащений миттiво спрацьовуваними системами запасного охолодження на випадок раптового критичного пiдвищення температури, захисними пристроями для утримання осколкiв при iх виходi з палива i т.iн. Надiйнiсть роботи атомних реакторiв перевiрялася експериментами МАГATE.
Можна по рiзному вiдноситися до АЕС, але iх iснування на найближче майбутнi i об'iктивною реальнiстю. Чорнобильська ядерна катастрофа, яка охопила наше суспiльство дуже загострила ситуацiю. Всiм хто живе бiля атомних станцiй хочеться знати наскiльки небезпечна ця реальнiсть. До недавна не iснувало критерiiв про будь-яку критичну ситуацiю на АЕС. РЖ навiть планова зупинка блокiв населенням сприймалася як надзвичайна подiя. тАУ Подiбнi проблеми давно вже вирiшенi стосовно стихiйного лиха природного походження. Людина давно звикла до розробленоi шкали для оцiнки стихiй: 12-бальна для сили вiтру та 9-бальна для землетрусiв. Для кожного рiвня як. першоi так i другоi шкали i точнi кiлькiснi визначення по швидкостi вiтру, по вiбрацiйному прискоренню ТСрунту. Для використання цих шкал людиною iснують всiм зрозумiлi критерii про те, як ведуть себе дерева при тому чи iншому вiтровi або предмети в кiмнатi при пiдземних поштовхах.
Пiсля ряду аварiй на закордонних станцiях фiзики зрозумiли необхiднiсть розробки шкали тяжкостi подiй на АЕС тАУ як засобу для iнформацii громадськостi. В краiнах, якi розвивали атомну енергетику, з'явилися своi варiанти шкали, найбiльш вiдомою була французька.
На базi французького варiанта пiд егiдою Мiжнародного агентства по атомнiй енергетицi (МАГАТЕ) була розроблена мiжнародна шкала, яка впроваджена в колишньому Радянському Союзi.
Шкала МАГАТЕ маi 7 рiвнiв:
Незначнi подii на АЕС.
Подii середньоi тяжкостi.
Серйознi подii.
Аварii в межах АЕС.
Аварii з ризиком для навколишнього середовища.
Тяжкi аварii.
Глобальна аварiя (катастрофа).
Чорнобильська безпрецедентна катастрофа в атомнiй енергетицi, що призвела до крупномасштабного впливу на навколишнi природне середовище та здоров'я населення цiлого регiону вiдноситься до найвищого, 7-го рiвня шкали,
В 1989 роцi на iспанськiй АЕС ВлВандельосВ» виникла пожежа, яка призвела до ушкодження системи безпеки станцii. Хоч ушкодження активноi зони та зовнiшнього викиду радiоактивностi не вiдбулося, ризик таких подiй помiтно збiльшився. Тому експерти вiднесли цей iнцидент до 3-го рiвня шкали.
Бiльшiсть випадкiв на наших АЕС про якi повiдомляли засоби масовоi iнформацii вiдносилися до перших двох рiвнiв шкали МАГ ATE.
Всi подii, якi класифiкуються до 3 рiвня не мають серйозноi небезпеки для населення.
2. Короткий опис техногенноi катастрофи на Чорнобильськiй АЕС
Реактор четвертого блоку, на якому вiдбулася катастрофа, був введений в дiю в 1983 роцi на три мiсяцi ранiше термiну. До фiзичного пуску на дуже i малiй потужностi перевiрили роботу всiх вузлiв, а через три мiсяцi реактор був i завантажений на всю енергетичну потужнiсть.
У 1986 на четвертому блоцi приступили до експерименту. Святе; правило атомноi технологii забороняi проводити будь-якi дослiдження з РЖ вiдключеною системою захисту реактора, але нiхто з обслуговуючого персонал) f навiть не заглянув в iнструкцiю. Внаслiдок грубих порушень правил безпечноi Влексплуатацii та грубих людських помилок реактор четвертого блоку РБМК-1000. РЖ вийшов з-пiд контролю. Необхiдно сказати, що це не було трагiчною випадковiстю. Вiд реакторiв РБМК на стадii експерименту вiдмовився весь свiт. Реактори РБМК експлуатувалися тiльки на територii бувшого Радянського Союзу цi реактори вибухонебезпечнi тому, що мають значний позитивний паровий коефiцiiнт реактивностi. Поява пари в активнiй зонi реактора призводить до пiдвищення тиску та вибуху.
Пiд час експерименту на малiй потужностi вiдключили аварiйну систему захисту реактора, систему теплоносiя га систему аварiйного охолодження В24 хв. раптово вiдбувся рiзкий пiдйом потужностi i через високу температуру в зiрвався насос (як посудина, що працюi пiд тиском). В офiцiйному повiдомленнi К говорилося про один вибух, фактично було два вибухи, який вiдбувся нiс, збiльшення кiлькостi водню. Внаслiдок вибуху реактор четвертого блоку розколовся на двi частини, одна з яких впала на машинний зал, а друга в протилежний бiк. Особливiстю ЧАЕС i те, що на всi корпуси був один машинний зал, а будiвельнi конструкцii не мали такого захисту який мають реактори ВВЕР, що експлуатуються.
Машинний зал та реакторне вiддiлення ЧАЕС мали 2-й клас ступеню вогнестiйке tо та клас Г по пожежонебезпецi. В умовах такою виробництва покрiвля повинна, бути з не згоряючи чи важко згоряючи матерiалiв. Покрiвля машинного залу мала чотири шар i руберойду по пiнополiстиролi марки ПСБ-С, який вiдноситься до горючих матерiалiв. В 1970 р. завод пiнополiстиролу на БАМРЖ згорiв в лiченi секунди. Покрiвля реакторного вiддiлення мала також чотири шари руберойду, теплоiзоляцiйний матерiал керамзитобетон не згоряючий,
В 1984 роцi наказом Мiненерго перередбачалася замiна на ЧАЕС згоряючоi покрiвлi на теплоiзоляцiю з перлiтопластбетону. В 1985 роцi були виготовленi креслення та переданi в Чорнобиль, але замiна покрiвлi так i не починалася.
Графiт, який вибухом був викинутий iз зруйнованого реактора, впав на згоряючу покрiвлю, спричинивши 30 вогнищ пожеж.
Пожежнi частини, якi прибули для гасiння пожежi, не мали спецiального одягу, засобiв захисту, не були готовi та й не знали тактики гасiння таких пожеж. Пересуватися по покрiвлi було неможливо. Через високу температуру пожежi почалися в машинному валу.
27. Обстановка в зонi катастрофи погiршувалася. В 1400 приступили до евакуацii населення з мiста Прип'ять. В той же день було виявлено 203 людей гострою променевою хворобою. 129 з них вiдправили в клiнiку Москви. В перший час померло 31 чоловiк так звана Влсмерть пiд променемВ», а через деякий час ще 42 чоловiки. Двоi людей, отримавши високу дозу понад 600 Р живуть i понинi.
При АН СРСР працювала комiсiя по прогнозуванню аварiй та техногенних катастроф. Комiсiя прогнозувала, що катастрофи на АЕС можуть бути великi, aie iх наслiдки сопоставим! з промисловими та транспортними аварiями. Ймовiрнiсть смертельних випадкiв внаслiдок аварiй на АЕС в десятки та сотнi разiв менша, нiж внаслiдок багатьох iнших видiв людськоi дiяльностi, i набагато менша, нiж можливiсть дуже великих катастроф, пов'язаних з тисячами чи десятками тисяч смертельних випадкiв. Ця комiсiя прогнозувала, що для АЕС ймовiрнiсть аварiй складаi 108, а в промисловостi 106.
РЖ Це задовго до аварiй на АЕС великi дослiдження в цьому напрямку були проведенi в США по iнiцiативi Комiсii з атомноi енергетики. Вони прийшли до висновку, що зiставлення ймовiрностi смертельних наслiдкiв при таких подiях, як повенi, землетруси, пожежi, авiацiйнi катастрофи в повiтрi i при аварii на 100 АЕС показуi, що ризик смертi вiд аварiй на АЕС, порiвнюiться лише з ризиком, пов'язаним з падiнням метеоритiв, що i малоймовiрною подiiю. Говорилося про те, що досить серйозна аварiя на однiй з 100 АЕС, яка приведе, наприклад, до 1000 смертей, може бути один раз на сто тисяч рокiв. В той же час, згiдно даних статистики, аналогiчна кiлькiсть гине внаслiдок землетрусу з ймовiрнiстю один раз на 50 рокiв, внаслiдок пожежi тАУ один раз на 80 рокiв, внаслiдок повенi тАУ один раз на 500 рокiв.
Таким чином, аварiя реактора вважалася як виключно малоймовiрною подiiю. Оцiнка ймовiрностi аварii на АЕС виконувалася на 100 реакторах, якi годi експлуатувалися в атомнiй енергетицi свiту.
Як видно життя спростувало цi прогнози. Внаслiдок катастрофи 2 млн. га земель забруднено настiльки, що вони нинi виключенi з сiльськогосподарського виробництва. На величезних площах сильно постраждали лiсовi насадження, особливо ялиновi та сосновi лiси. Виникли мутацii. Внаслiдок Чорнобильськоi катастрофи були сильно забрудненi перший та другий блоки атомноi станцii (10тАУ100 МТ/год.) тобто в 40 разiв бiльше нiж допустимi для класу А. Машинний зал мав забруднення 20тАУ600 МР/год. Сильно був забруднений та пошкоджений 111 блок. В бiтумi зосталися куски графiту, якi неможливо було змити тому, що вони застигли. Сильно був забруднений V блок. Вiн був майже закiнчений, його пуск намiчався на жовтень 1987 року. Реактор V блоку стояв на платформi.
На порядку денному стояло питання, що робити з станцiiю. Проект зупинки станцii коштуi стiльки, скiльки будiвництво новоi, крiм цього iснуi цiлий ряд проблем, як вивести з експлуатацii станцiю, яка вiдпрацювала свiй ресурс. Вирiшили, що заборона експлуатацii АЕС призведе до бiльших збиткiв, нiж аварiя, тому станцiю необхiдно рятувати. Для зменшення високоi активностi реактор IV блоку було вирiшено засипати. З повiтря було скинуто 500 т. доломiту, свинцю. Спочатку було прийняте рiшення, що саркофаг для покритгя IV блока буде мати арочну конструкцiю, а потiм зупинилися на прямокутнiй формi, як найбiльше економiчно оправданiй.
В березнi 1987 р. приступили до експлуатацii i та II блокiв. Поставили стiну, покрiвлю залатали тим же полiстиролом. З III блоком було складнiше. Стiни облицювали свинцем. Свинець поклали також на покрiвлю, а щоб не збiльшувати навантаженню вiд снiгу, III блок прикрили легкою двоскатною; покрiвлею.
Головним критерiiм захисту населення вiд наслiдкiв катастрофи РЖ безграмотно був визначений показник щiльностi забруднення ТСрунтiв, який перевищував 15 кюрi на квадратний кiлометр. Згiдно з дослiдженнями Укр. гiдрометру рiвень щiльностi забруднення ТСрунтiв у пiвнiчних районах Рiвненськоi областi не перевищував цього показника. При невисоких рiвнях щiльностi забруднення фунтiв пiвнiчних районiв областi, така обстановка була викликана природним станом фунтiв Рiвненського Полiсся, де коефiцiiнт переходу цезiю з фунтiв в дикi рослини дуже високий. Па торфово-болотних фунтах, яких у пiвнiчних районах майже третина, вiн становить 40 вiдсоткiв, в той час як на фунтах Житомирськоi областi цей коефiцiiнт перевищуi 2тАУ6 вiдсоткiв. Було встановлено, що в пiвнiчних районах вже при щiльностi забруднення фунтiв 2 Кюрi/км2 отримати ВлчистiВ» продукти не. можливо.
Результати цих дослiджень були використанi урядом Украiни для прийняття рiшення про надання пiльг населенню, яке проживаi на забруднених територiях (Володимирецький, Сарненський, Зарiчненський, Рокитнiвський, Березнiвський, Дубровицький райони). В 137 населених пунктах пiвнiчних районiв Рiвненщини ввели надбавку до заробiтноi плати за працю на забруднених територiях.
Нинi вишукуються рiзнi шляхи подолання наслiдкiв радiацiйноi катастрофи. Однак Украiна виявилася не пiдготовленою до глибокого осмислення того, що сталося, до своiчасного розв'язання цiлоi низки наукових, соцiальних, психологiчних та правових проблем. Такий стан негативно позначаiться на розробцi та реалiзацii широкомасштабного комплексу заходiв щодо лiквiдацii та подолання наслiдкiв катастрофи на ЧАЕС.
техногенний катастрофа радiацiйний небезпека
3. Ризик-чинники радiацiйноi безпеки
Радiацiйна безпека в наш час i однiiю з найважливiших завдань забезпечення безпеки життiдiяльностi. З розвитком ядерноi енергетики в багатьох краiнах свiту стала реальною занозою радiоактивного забруднення навколишнього природного середовища та середовища проживання людини.
Однак, радiоактивнiсть не з'явилася в наш час з появою ядерноi зброi, об'iктiв ядерно-паливного циклу чи будiвництвом атомних електростанцiй, вона iснувала задовго до появи життя на Землi. Це був так званий природний радiацiйний фон Землi. Тому людина завжди протягом свого життя пiдпадала пiд вплив iонiзуючого випромiнювання.
Природний радiацiйний фон Землi складаiться з трьох компонентiв: космiчного випромiнювання, випромiнювання природних радiоактивних елементiв, якi знаходяться в землi, повiтрi та водi, а також з природних радiоактивних речовин, якi з iжею чи водою потрапляють в органiзм, фiксуються тканинами та зберiгаються протягом життя.
Середня доза опромiнення людини вiд цих. трьох природних джерел iонiзуючого випромiнювання складаi в рiк бiля 200 мР. Це значення може коливатися в рiзних регiонах планети вiд 50 до 1000 мР/рiк та навiть бiльше.
Крiм природного радiацiйного фону, останнiми роками, людина стала постiйно зустрiчатися зi штучними джерелами випромiнювання, з радiонуклiдами, створеними ii руками, якi широко використовуються на багатьох об'iктах народного господарства. Це так званий техногенний радiацiйний фон. Сюди пiдносяться, наприклад, iонiзуючi випромiнювання, якi використовуються в медицинi. Вiдповiдний вклад в техногенний фон вносять пiдприiмства ядерно циклу, теплоелектростанцii на вугiллi, польоти на великих висотах лiтаками, перегляд телепередач, користування годинниками, приладами зi свiтловими циферблатами.
Техногенно-посилювальний радiацiйний фон коливаiться вiд 150 до 300 бер за рiк.
Таким чином, в сучасних умовах техно-середовища, при наявностi високого природного та техногенного радiацiйного фону кожна людина Землi щорiчно отримуi дозу опромiнення в середньому 300тАУ500 м. Це опромiнення i наслiдком звичайного стану середовища проживання сучасноi людини. Несприятливоi дii вiд цього рiвня радiацii на здоров'я дiтей та дорослих не було виявлено.
Однак, зовсiм iнша ситуацiя на теренах Украiни виникла пiсля аварii Чорнобильськоi атомноi станцii.
В природi завжди iснували стiйкi та нестiйкi (уран, торiй, радiй, iн.) хiмiчнi елементи. У нестiйких хiмiчних елементiв не вистачаi внутрiшнiх ядерних сил для збереження мiцностi ядра. Тому ядра атомiв нестiйких елементiв перетворюються в ядра атомiв iнших елементiв. Такий процес спонтанного перетворення ядер атомiв нестiйких елементiв називають радiоактивним розпадом. Цей спонтанний акт розпаду неможливо нi прискорити, нi уповiльнити ми зупинити.
Радiоактивний розпад супроводжуiться випромiнюванням у виглядi гамманантiв, альфа i бета тАУ часток та нейтронiв. Причому тi чи iншi випромiнювання i властивi тiльки даному iзотопу. Наприклад, вуглець-14 бета-активний, тобто вiн випромiнюi тiльки бета частки, йод-131 бета i гама тАУ активний, стронцiй-90 бета тАУ активний i т.д.
Всi радiоактивнi речовини мають свiй перiод напiврозпаду.
Напiврозпад тАУ це час на протязi якого початкова кiлькiсть радiоактивних и дер вдвоi зменшуiться.
Альфа-частки мають дуже малу проникаючу здатнiсть, вони можуть, втримуватися навiть листком звичайного паперу. iхВ» пробiг в повiтрi складаi вiд 2 до 9 см., а в тканинах органiзму тАУ долi мiлiметра. Цi частки при зовнiшнiй дii на органiзм не здатнi проникнути через шкiру. Однак iонiзуюча здатнiсть альфа-часток стаi надзвичайно великою, коли вони потрапляють в органiзм з подою, iжею, повiтрям яким дихаi людина або через вiдкриту рану, при цьому поки пошкоджують тi органи га тканини, в якi потрапили. Бета-частки володiють бiльшою нiж альфа-частки, проникаючою, але меншою iонiзуючою здатнiстю; iх пробiг в повiтрi становить до 15 м, а в тканинах органiзму до 1тАУ2 см.
Гама-випромiнювання розповсюджуiться iз швидкiстю свiтла, величезною глибиною проникнення. Послабити його може тiльки товста свинцева чи бетонна стiна. Проходячи через таку перешкоду, радiоактивне випромiнювання вступаi з нею в реакцiю та втрачаi свою енергiю.
Чим вища енергiя радiоактивного випромiнювання, тим бiльша його вражаюча здатнiсть.
Величина енергii випромiнювання, яку поглинуло тiло чи речовина називаiться поглинутою дозою i вимiрюiться в радах (одиниця поглинутоi дози в СРЖ тАУ грей (Гр), 1 Гр = 100 рад.)
Для оцiнки радiацiйноi обстановки на мiсцевостi, в будiвлях та спорудах, використовують експозицiйну дозу опромiнювання. Вона вимiрюiться в рентгенах (Р). Експозицiйна доза в рентгенах досить надiйно характеризуй потенцiйну небезпеку впливу iонiзуючих випромiнювань при загальному та рiвномiрному опромiненi тiла людини. Експозицiйнiй дозi 1 Р вiдповiдаi поглинута доза, яка приблизно дорiвнюi 0,95 рад.
Доза iонiзуючого випромiнювання буде зростати при збiльшеннi часу опромiнення. Тому, що з часом доза буде накопичуватися.
Доза, вiднесена до одиницi часу, називаiться потужнiстю дози чи рiвнем радiацii.
Якщо рiвень радiацii на мiсцевостi становить 1 Р/г, то це означаi, що за одну годину перебування людини у цiй мiсцевостi вона отримаi дозу, що буде дорiвнювати 1 Р.
РЖонiзуючi випромiнювання на вiдмiну вiд iнших небезпечних чи шкiдливих чинникiв не сприймаються органами людини i iх дiя не супроводжуiться будь-якими вiдчуттями.
РЖонiзуючi випромiнювання, проходячи через бiологiчнi тканини, викликають складнi функцiональнi та морфологiчнi змiни в тканинах та органах. Пiд iх впливом молекули води, що входять до складу тканин га органiврозпадаються i утворенням вiльних атомiв та радикалiв, якi мають велику окислювальну здатнiсть. Внаслiдок виключно великоi хiмiчноi активностi вiльнi радикали пошкоджують клiтини та порушують нормальнi бiохiмiчнi процеси в живi тканинi. Залежно вiд поглинаючоi дози випромiнювання та iндивiдуальних особливостей органiзму цi змiни можуть бути оборотними i не оборо РЖ ними.
Молодi особи бiльш чутливi до опромiнення, нiж люди середнього вiку. Людина найбiльш стiйка до опромiнення у вiцi 25тАУ50 рокiв.
Порушення життiдiяльностi людини з ураженням ii систем чи органiв внаслiдок дii iонiзуючого випромiнювання називаiться променевоi хворобою. Захворювання залежить вiд характеру випромiнювання, часу дii, дози випромiнювання мiсця його прикладання та загального стану органiзму. Спостерiгаiться гостра та хронiчна форми променевоi хвороби.
Гостра променева хвороба може виникнув за аварiйних умов при одноразовому зовнiшньому опромiненнi дозою, бiльшою за 1,0 Гр. При опромiненнi дозою 4,0тАУ7,0 Гр розвиваiться тяжка форма променевоi хвороби, протягом мiсяця смерть може настати у 50% потерпiлих. Вкрай тяжка форма гостроi променевоi хвороби спостерiгаiться пiсля променевоi дii дозою, вищою за 7,0 Гр. Через 2тАУ4 години пiсля опромiнення з'являiться блювота, в кровi повнiстю зникають лейкоцити виникають численнi пiдшкiрнi крововиливи. Смертнiсть 100%.
Найбiльш небезпечними для органiзму i порушення в системi кровотворних органiв, i перш за все в кiстковому мозку. При цьому в кровi рiзко зменшуiться кiлькiсть бiлих кровтАЩяних тiлець тАУ лейкоцитiв, кров'яних пластинок тАУ тромбоцитiв (погiршуiться звертання кровi) i, на кiнець, червоних кров'яних тiлець тАУ еритроцитiв (погiршуiться постачання органiзму киснем). Крiм цього, пошкоджуються стiнки судин, вiдбуваються крововиливи, втрата кровi i порушення функцiонування ряду органiв та систем органiзму.
Ефекти, що викликаi дiя iонiзуючого випромiнювання, проявляються як у потерпiлих так i у iх нащадкiв. В першому випадку iх називають соматичними (тiлесними), в другому тАУ генетичними (спадковими).
Попадання радiоактивних речовин всередину органiзму можливе при вдихуванi повiтря, забрудненого радiонуклiдами, заковтуваннi чи всмоктуваннi Через шкiрнi покрови, особливо, якщо i пошкодження у виглядi ран, порiзiв, Трiщин i i. iн. Небезпека такого опромiнення порiвняно з зовнiшнiм значно вища, так як збiльшуi, час опромiнення (опромiнення вiдбуваiться постiйно тАУ джерело i всерединi органiзму), джерело опромiнення наближено впритул до опромiнюваного органу РЖ використання захисту неможливе. Крiм цього, окремi радiонуклiди залежно вiд iх фiзико-хiмiчних властивостей, концентруються вибiрково в тих чи iнших органах органiзму. Рiзновиднiстю зовнiшнього опромiнювання i контактне опромiнення, при якому радiоактивнi речовини у вiдкритому виглядi чи закритi джерела iонiзуючiй випромiнювань безпосередньо контактують з шкiрними покривами. Глибини ураження в цьому випадку залежить вiд дози, виду та енергii випромiнювання
Сучасне гiгiiнiчне нормування доз опромiнення базуiться на встановленi кiлькiснi залежностi мiж дозою опромiнення та ефектом i визначенням без шкiдливих рiвнiв доз, якi закладаються в санiтарне законодавство.
Дозовi межi, встановленi НРБ-76/87, не включають дозу, обумовленi природним фоном та отриману людьми при медичному обслуговуваннi iй лiкуваннi. В НРБ-76/87 регламентованi категорii опромiнюваних осiб групи критичних органiв та основнi межi.
Населення розподiляiться на три основнi категорii опромiнюваних категорiя А тАУ персонал, який безпосередньо працюi з джерелами iонiзуючим випромiнювань категорiя Б тАУ обмежена частина населення, яка безпосередньо i джерелами iонiзуючих випромiнювань не працюi, але по умовам проживання чи розмiщення робочих мiсць пiдпадаi пiд вплив опромiнювання; категорiй В населення областi, держави.
При надходженнi радiоактивних речовин всередину органiзму захворювання залежить вiд iх властивостей, перiоду напiврозпаду, характер) розподiлу i т.iн.
Критичним органом називаiться орган або частина тiла, опромiнення якого за даних умов спричиняi найбiльшу шкоду здоров'ю людини.
Залежно вiд перiоду напiврозпаду деякi радiоактивнi речовини виводяться швидко, iншi повiльно, при цьому в рядi тканин та органiв утворюiться так зване депо. Депо радiоактивних речовин може бути рiзним: радiй та стронцiй головним чином накопичуються в кiстковiй тканинi, плутонiй тАУ в кiстковiй тканинi ти легенях, полонiй тАУ в печiнцi f селезiнцi, лiмфатичних вузлах, уран тАУ в печiнцi нирках та кiстках. Вiдбiркова здатнiсть радiоактивних речовин обумовили в першу чергу захворювання критичних органiв. Най чутливiшими до радiацii тканини, якi мають швидкоростучi клiтини. Вiдносно стiйка до ураження у людини м'язова тканина.
Гранично допустима доза ГДД тАУ це таке найбiльше значення iндивiдуальноi еквiвалентноi дози за календарний рiк, при якому рiвномiрне опромiнення напротязi 50 рокiв не може викликати в станi здоров'я не сприятливих змiн, виявлених сучасними методами.
Гранична доза ГД тАУ це таке най бiльше середнi значення iндивiдуально еквiвалентноi дози за календарний рiк у критичноi групи осiб, при якому рiвномiрне опромiнення на протязi 70 рокiв не може викликати в станi здоров'я (сприятливих змiн, що виявляються сучасними методами.
Однiiю з найважливiших складових частин комплексу заходiв щодо пiдвищення радiацiйноi безпеки життiдiяльностi i радiацiйний контроль.
Для вимiрювання параметрiв радiацiйноi обстановки застосовують, переноснi радiометри та дозиметри.
Дозиметр ДРГ-3тАУ01 використовують для вимiрювання середньоi потужностi експозицiйноi дози рентгенiвського та у тАУ випромiнювання в дiапазонi i, РЖтАж1000 мкР/с. Пошуковий радiометр СРП-68тАУ01 застосовують для вимiрювання мужностi експозицiйноi дози випромiнювання до 3 мР/г.
РЖндивiдуальний дозиметр ДКС-ОУ призначений для вимiрювання опозицiйноi дози у випромiнювання в дiапазонi 0,3тАж40 мкР/с. Вiн маi свiтлову, звукову сигналiзацiю, працюi в режимi ВлПошукВ» та ВлПорогВ», що дозволяi, використовувати його як дозиметр-сигналiзатор.
Для контролю доз опромiнювання персоналу АБС використовуються дозиметри (ТЛД), а також комплекти iндивiду вальних iнструментiв типу КНД тАУ Результат и всiх видiв радiацiйного контролю повиннi реiструватися i зберiгатися протягом 30 рокiв. При iндивiдуальному контролi ведуть облiк рiчноi пни опромiнення, а також сумарноi дози за весь перiод професiйноi дiяльностi
4. Шляхи пiдвищення життiдiяльностi в умовах радiацiйноi небезпеки
РЖсторiя використання атомноi енергетики нараховуi цiлий ряд проб тем пов'язанихii використанням радiацiйноi безпеки при експлуатацiйному режимi роботи АЕС та аварiйному, а також пiдвищення життiдiяльностi населення, яке проживаi на забруднених територiях.
Незважаючи на високi вимоги, якi пред'являються до безпеки ядерно пали
Вместе с этим смотрят:
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"
Аттестация рабочего места на предприятии
Безопасность взрывных работ
Безопасность труда на производстве