Психологiя безпеки життiдiяльностi
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Хмельницькоi областi
Психологiя безпеки життiдiяльностi
2011
Змiст
Психологiя безпеки дiяльностi
Органiзм в оточуючому середовищi
Психологiя безпеки дiяльностi
Важливою ланкою в структурi заходiв по забезпеченню безпеки життiдiяльностi людини i психологiя безпеки.
Психологiя безпеки - це галузь психологiчноi науки, яка вивчаi психологiчнi причини нещасних випадкiв, що виникають в процесi дiяльностi i розробляi шляхи використання психологii для пiдвищення безпеки.
Психологiя безпеки дiяльностi маi тiсний зв'язок з iншими галузями психологiчноi науки, такими як: психологiя працi, iнженерна психологiя, вiйськова психологiя, авiацiйна i космiчна психологiя, спортивна психологiя медична психологiя, судова психологiя.
Об'iктом дослiдження психологii безпеки i рiзнi види предметноi ДРЖЯТЬ постi людини, що пов'язанi з небезпекою.
Предметом дослiдження даноi галузi i психологiчнi чинники, що впливають на процес i результати дiяльностi. До них вiдносяться психiчнi процеси породженi дiяльнiстю, психiчний стан людини, що впливаi на ii дiяльнiсть та властивостi особистостi, що вiдображаються на ii дiяльностi.
Завдання психологii безпеки полягаi в тому, щоб використати психологiчнi знання для забезпечення безпеки людини в процесi дiяльностi
Проблеми безпеки притаманнi не тiльки тим видам дiяльностi, де використовуiться технiка. Так, наприклад, праця слiдчого, мiлiцiонера яким приходиться мати контакт зi злочинцями, i бiльш небезпечною, нiж праця звичайного робiтника. В нiй мають мiсце як елементи високоi небезпеки так i засоби також необхiднiсть ризику i iншi чинники, що i об'iктом вивчення безпеки працi.
Професiя лiкаря нерiдко пов'язана з високою небезпекою заподiяти шкоду хворому. Помилка у хiрургiчнiй операцii лiкарем значно сильнiшу нiж небезпека робочим працiвникам на виробництвi.
З таких прикладiв видно, що психологiчнi проблеми безпеки дiяльностi i притаманними цiлому ряду будь-яких видiв професiйноi працi. Тому психологiя безпеки розглядаiться не як роздiл психологii працi, а як галузь психологiчноi науки, що вивчаi психологiчнi аспекти безпеки в рiзноманiтних видах дiяльностi.
Психологiчнi питання безпеки залежно вiд конкретною виду дiяльностi iснуi свiй пiдхiд до вивчення безпеки працi заводських робочих, свiй до безпеки шахтарiв, своiми специфiчними шляхами вивчаiться безпека працi. Безпека дорожнього руху, безпека спортивноi чи вiйськовоi дiяльностi. Таким чином, психологiчнi, питання безпеки залежать як вiд специфiки дiяльностi, так i вiд того якi людина при цьому використовуi знаряддя.
Незважаючи на такий пiдхiд; iснуi одна загалi психологiчна проблема вивчення закономiрностей дiяльностi людини в умовах фiзичноi небезпеки та пошук шляхiв забезпечення ii безпеки В центрi цiii проблеми повинна стояти людина як суб'iкт дiяльностi, и не ii знаряддя.
Катастрофи (Чорнобиль, Челенджер i iн.) останнiх рокiв, що потрясли свiт, зовнiшньо не пов'язанi мiж собою, але всi вони свiдчать про високу цiну помилок людини, в руках якоi зосереджена велика кiлькiсть виробничих засобiв та технiки. При цьому системи багатократного дублювання i iншi засоби безпеки, якими обладнанi виробництва " зовсiм не гарантують абсолютноi надiйностi iх експлуатацii.
Очевидно, що нинi найбезпечнiшим елементом виробничоi системи i людина (проектувальник, наладчик, монтажник, водiй, керiвник, оператор i iн.) та ii психiчнi властивостi,
В структурi психiчноi дiяльностi людини розрiзнюють три основнi групи компонентiв: психiчнi процеси, властивостi та стани
Психiчнi процеси складають основу психiчноi дiяльностi людини. Без них неможливо формувати знання та набувати життiвою досвiду. Розрiзнюють пiзнавальнi. емоцiйнi та вольовi психiчнi процеси (вiдчуття, сприйняття, пам'ять та iн.)
Психiчнi властивостi або якостi особи - це ii суттiвi особливостi (направленостi, характер, темперамент). Серед якостей особи видiляють iнтелектуальнi, емоцiйнi, вольовi, моральнi, трудовi, якi i досить стiйкими та постiйними властивостями людини.
Психiчнi стани вiдрiзняються рiзноманiтнiстю i тимчасовим характером в конкретний момент (перiод) i можуть позитивно чи негативно позначитися на психiчних процесах.
Працездатнiсть людини базуiться на рiвнi психiчного напруження (стресу), яке маi позитивний вплив на результати працi до вiдповiдноi межi. Перевищення критичного рiвня веде до зниження результатiв працi i навiть до повноi втрати працездатностi.
Органiзацiя контролю за технiчним станом операторiв i вкрай необхiдною, щоб попередити можливiсть появи у них особливих психiчних станiв, якi не i постiйною властивiстю особи, а можуть виникати спонтанно чи пiд впливом зовнiшнiх чинникiв i суттiво змiнювати працездатнiсть. Нормальне навантаження оператора не повинно перевищувати 40.60% максимального навантаження (до межi), коли настаi зниження працездатностi.
Серед особливих психiчних станiв, що мають значення для деяких фахiвцiв, необхiдно видiлити пароксизмальнi розладнання свiдомостi, психогеннi змiни настрою, стани, пов'язанi з прийомом психiчно активних засобiв (стимуляторiв, алкогольних напоiв i таке iн.).
Пароксизмальнi стани - це група розладнань рiзного походження (органiчнi захворювання головного мозку, епiлепсiя), що характеризуються тимчасовою, вiд секунди до декiлькох хвилин, втратою свiдомостi При виражених формах спостерiгаiться падiння людини га судорожнi рухи тiла i кiнцiвок.
Сучаснi засоби психофiзiологiчних обстежень дають можливiсть своiчасно виявити осiб з прихованою схильнiстю до психiчних станiв.
Психогеннi змiни настрою i афективнi стани можуть виникати пiд впливом психiчних дiй. Поганий настрiй i апатiя можуть у людини продовжуватися вiд кiлькох годин до 1 - 2 мiсяцiв. Поганий, пригнiчений настрiй спостерiгаiться тодi коли гине хтось з рiдних чи близьких людей, або ж пiсля конфлiктних ситуацiй При цьому у людини з'являiться байдужiсть, в'ялiсть, загальна скованiсть, уповiльнення темпу мислення, переключення уваги, поганий настрiй, якi супроводжуються погiршенням самоконтролю i можуть стати причиною виробничого травматизму.
Пiд впливом виробничих невдач, образи. у людини можуть розвиватися афективнi стани (афект - вибух емоцiй). В станi афекту людини розвиваються психогеннi (емоцiйнi) звуження об'iму свiдомостi, рiзнi рухи, агресивнi та руйнiвнi дii.
Змiни психогенного стану людини можуть бути пов'язанiй вживанням лiкарських та алкогольних психiчно активних засобiв. Сучасна медицина мас велику кiлькiсть фармацевтичних засобiв, що чинять вплив на психiчну дiяльнiсть та стан людини.
Розповсюджене серед населення вживання транквiлiзаторiв (седуксен, еленiум) становить особливу проблему. Вони мають виражену заспокiйливу Дiю i попереджають розвиток неврозiв, але можуть знизити психiчну активнiсть, уповiльниш реакцii, викликати апатiю i сонливiсть. Практичний досвiд свiдчить про те, що вживання легких стимуляторiв (чай, кава) допомагаi проти сонливостi i може сприяти пiдвищенню працездатностi на деякий перiод.
Серйозну проблему для безпеки життiдiяльностi становить пияцтво, алкоголiзм. Загальновiдомо, що вживання алкогольних напоiв в робочий час негативно впливаi на працездатнiсть, За даними статистики автомобiльний травматизм в 40 - 60% випадкiв пов'язаний з вживанням алкоголю. РД данi про те, що 64% смертельних випадкiв на виробництвi зумовлене вживанням алкоголю.
З позицii безпеки життiдiяльностi особливе значення маi похмiлля розвиваючись в днi пiсля вживання алкоголю, вона не тiльки знижуi працездатнiсть людини, але i веде до загальмованостi та зниження почуття обережностi.
Тривале вживання алкоголю викликаi. Фахiвцi, що страждають алкоголiзмом, втрачають властивi iм риси точностi, акуратностi та обережностi в роботi. Вони дуже часто допускають помилковi дii та стають непридатними для вирi, творчих завдань, до швидкоi та правильноi орiiнтацii в ненормативних виробничих ситуацiях.
Змiннiсть психiчних процесiв, властивостей та станiв особистостi пiд виливом побутових та виробничих умов ставить перед керiвниками виробничоi дiяльностi завдання створення та вдосконалення системи контролю за пси нiчними"особливостями працюючоi людини.
Органiзм в оточуючому середовищiЖиттiдiяльнiсть людини здiйснюiться в системах "людина-середовище".
Людина розглядаiться а цих системах, як одна з невiд'iмних складових частинах цих систем. При проектуваннi цих систем необхiдно розглядати роботу не тiльки технiчних пристроiв, але РЖ дiяльнiсть людини в системi ЛМС де вирiшуiться ii взаiмодiя з технiкою га середовищем
Людина виконуй свою дiяльнiсть а цих системах, коли сучасна технiка характеризуiться високими швидкостями, складнiстю багатьох фiзичних процесiв, великими потоками iнформацii
Високi швидкостi та складнiсть фiзичних процесiв сучасного виробництва пiдвищенi вимоги до людини.
Функцii людини в системах ЛМС рiзко ускладнюються, а основне навантаження ляпи не на ii мускульнi зусилля, а на психологiчнi процеси сприймання iнформацii, запам'ятовування та мислення, В таких умовах значно зросло навантаження на органи вiдчуття людини Сьогоднi в дiяльностi людини все бiльше мiсце займають прийом та переробка iнформацii i необхiднiсть приймання конкретних рiшень.
психологiя безпека життiдiяльнiсть середовище
В умовах сучасноi технiки людина стала елементом складних ергатичних систем, якi отримали назву "людина - машина", "людина - машина - середовище", "людина-людина".
Людина i машина в таких системах-це якiсно вiдмiннi елементи, машини i предметна дiяльнiсть людини принципово рiзнi. Людина свiдомо здiйснюi поставлену перед нею мету Вона i iнтегральною ланкою системи i здiйснюi функцii керування, контролю, обслуговування та iншi Машина лише виконуi волю людини та i знаряддям ii працi.
Однак сучасна наука знаходить багато аналогii мiж людиною i машиною, предмету дiяльнiсть людини з складними функцiональними залежностями як о iздову частину людино машинних систем
В цих системах дiяльнiсть людини базуiться на фiзiологiчному мотку людини та складають матерiальну основу вищоi нервовоi дiяльностi. Нервова дiяльнiсть здiйснюi iднiсть органiзму iз зовнiшнiм середовищем
Основним процесом вищоi нервовоi дiяльностi, що забезпечуi правильну реакцiю i встановлюi рiвновагу органiзму i середовищем, i рефлекс.
Рефлексом - називаiться реакцiя органiзму або органу не дно подразника зовнiшнього о та внутрiшнього середовища за участю центральноi нервовоi системи (стiнного га головного мозку).
Рефлекси подiляють на безумовнi, умовнi i а орiiнтовнi безумовнi рефлекси це вродженi i передаються по спадковостi Вони виникають у вiдповiдь на певнi подразники i забезпечують ритм дихання, серце биття, терморегуляцiю тiла та iнше. Безумовнi рефлекси це iнстинкт людини на самозбереження
Умовнi рефлекси - це набутi протягом життя людини. Вони суто iндивiдуальнi i настаннi, тобто можуть зникати i знову Уявлятися
Умовнi рефлекси виробляються на базi орiiнтовного (рефлекс на новизну) безумовного рефлексiв. Вони представляють собою тимчасовi зв'язки органiзму з середовищем, в якому вiн знаходиться у мовнi рефлекси, якi забезпечують правильну реакцiю людини на безпосереднi подразники, називають першою сигнальною системою.
Друга сигнальна система - це слово. Ця система даi можливiсть орiiнтуватися людинi в соцiальному середовищi вiдбивати смисловий змiст оточуючого i дiяти свiдомо. Друга сигнальна система пов'язана з першою соцiальною системою i працюi на ii основi Слово це не ре кодований сигнал першоi сигнальноi системи
Умови життiдiяльностi людини бiльш-менш стабiльнi, через що система подразникiв бiльш-менш стiйка Вiдповiдно до цього в людини-формуiться система умовних рефлексiв - динамiчний стереотип Це досить мiцне утворення, що мало пiддаiться змiнам Тому ломка старого та встановлення нового стереотипу проходить протягом певного часу та супроводжуiться певними переживаннями, що суттiво впливають на життiдiяльнiсть Для забезпечення безпеки життiдiяльностi систем ЛС ЛМС необхiдно. щоб були узгодженнi характеристики конструкцii машин та обладнання технiчнiй систем з характеристиками людини та елементами середовища
При проектуваннi цих систем необхiдно враховувати можливостi i обмеження людини. Цi органи вiдчуття iнтелектуальну та моторну дiяльнiсть особливостi психiки в цiлому, щоб оптимiзувати взаiмодiю мiж людиною складною технiкою та середовищем
Якщо щ вимоги не враховуються i немаi такого узгодження, то, як показуi статистика, це веде до зниження працездатностi, травмування, аварiй, пожеж, вибухiв та iнших негативних дiй.
Предмета дiяльнiсть людини в сучасних ергатичних системах супроводжуiться великими навантаженнями на нервову систему. Робота виконуiться в умовах гiподинамii - обмеженоi руховоi активностi, сенсорного голоду - зниження рiвня сили подразникiв, порушення бiологiчноi саморегуляцii в умовах екстремальноi або аварiйноi ситуацii.
Все це негативно вiдбиваiться на суб'iктивному станi людини, Пiдвищуi ii емоцiйне напруження i втомлюванiсть. Нормалiзацiя фiзiологiчних i психологiчних процесiв в деяких людей не нас лупаi навiть у днi вiдпочинку. В результатi рiзко спадаi надiйнiсть людини в ергатичних системах, знижуiться ii працездатнiсть i продуктивнiсть дiяльностi.
В процесi дiяльностi виникають складнi взаiмовiдносини не тiльки мiж людиною i машиною, але мiж людьми в трудових групах, колективах ("людина-людина").
" Людський мiкроклiмат " трудового колективу безперечно впливаi на ефективнiсть предметноi дiяльностi i через це iндивiдуальнi особливостi людей. iх емоцiйний стан, настрiй, реакцii поведiнки необхiдно враховувати для вибору оптимальних режимiв робот и Колектив впливаi на особу, але Й особа, в певнiй мiрi, впливаi на колектив.
Поганий майстер, поганий колега по роботi своiю негативною поведiнкою наносить шкоду всьому колективу.
При розробцi ергатичних систем, новоi технiки та обладнання необхiдно враховувати антропометричнi та психофiзiологiчнi можливостi i обмеження людини
Вивчення антропометричних та психофiзiологiчних характеристик людини в умовах сучасного техносоцiального середовища маi велике теоретичне га практичне значення.
затрудняi кровообiг, що може призвести до закупорки кровоносних судин, до виникнення тромбiв
РЖснують такi види дiяльностi, якi не представляють небезпеки для самого робiтника, але при роботi у них виникаi емоцiйна напруженiсть через високу вiдповiдальностi за життя iнших людей. Так, наприклад, при роботi наземних операторiв космiчного центру (NASA) вiд хвилювання у них пiднiмаiться кров'яний тиск значно бiльше, нiж у самих космонавтiв.
Зазначенi факти свiдчать про те, що при емоцiйнiй напруженостi маi мiсце iстотна змiна у функцiональному станi органiзму i Йот гомеостазi. Гомеостаз - це здатнiсть органiзму пiдтримувати окремi показники його внутрiшнього середовища на вiдносно постiйному рiвнi.
Емоцiйна напруженiсть оператора в ергатичних системах знаходиться в прямiй залежностi вiд стану очiкування аварiйноi (екстремальноi) ситуацii i раптовостi ii виникнення, вiд складностi небезпечноi ситуацii, дефiциту часу дii в нiй (швидкостi дii), вiд почуття високоi вiдповiдальностi за наслiдки аварiйноi ситуацii.
Емоцiйна напруженiсть подiляiться на три ступенi.
Перший ступiнь - оптимальна напруженiсть, яка виникаi у виглядi емоцiйного фону (стану) i розвиваiться в оптимальнiй межi фiзiологiчних та психiчних можливостей людини. Вона сприятливо впливаi на органiзм Тонiзуi i активiзуi психiчну дiяльнiсть людини, усвiдомлення нею правильностi дiй забезпечуi задоволення, швидкi руховi та розумовi реакцii, надаi людинi впевненостi та стану 44 бойовоi готовностi " до дiй. В такому станi у людини висока працездатнiсть, висока надiйнiсть та стiйкiсть до перешкод.
Другий ступiнь - екстремальна напруженiсть, яка виникаi в екстремальних ситуацiях, на межi фiзiологiчних та психiчних можливостей Коли iх не вистачаi, людина мобiлiзуi " буфернi " резерви, за рахунок яких пiдтримуiться органiзмом. Цей ступiнь напруженостi вимагаi великих нервових, психiчних та енергетичних затрат. Вiн викликаi тривогу, хвилювання, людина дii у високому темпi i при високому дефiцитi часу, швидкiсть реакцii гранична. людина швидко втомлюiться i починаi допускати помилки, можливе виникнення фiзiологiчних порушень. Працездатнiсть людини в екстремальнiй напруженостi гранично висока в першiй половинi робочого дня i рiзко спадаi в другiй половинi Швидкiсть та точнiсть рухiв, надiйнiсть та стiйкiсть до перешкод у людини змiнюiться гальмiвними реакцiями, прискореним зниженням працездатностi, помилками i вiдмовами
Третiй ступiнь - над екстремальна напруженiсть, яка проявляються за межами фiзiологiчних i психiчних можливостей, коли "буфернi" резерви вичерпанi i мобiлiзуються "аварiйнi " резерви, за рахунок яких i пiдтримуiться гомеостаз органiзму. При цьому ступенi напруженостi рiзко зростаi навантаження на психiку i на весь органiзм людини. Короткочасно пiдвищуiться активнiсть всiх фiзiологiчних та психiчних процесiв, одночасно людина вiдчуваi тривогу, швидко проходить адаптацiя органiзму до пiдвищеного навантаження, ресурси органiзму вичерпуються, порушуiться саморегуляцiя та виникаi перезбудження в нервових центрах, яке викликаi гальмiвнi реакцii, настаi стадiя виснаження.
Працездатнiсть при надекстремальнiй напруженостi характеризуються порушенням узгодженостi функцiй при перебудовi органiзму, порушенням гармонiйностi, збiльшенням швидкостi i зниженням точностi дiй, порушенням координацii рухiв, випаданням пам'ятi i гальмуванням складних навичок, зростанням числа вiдмов i помилок, подiям впевненостi в своiх силах та можливостях. Може проявитися пригнiчення, апатiя, ступор, депресiя, виснаження, зрив дiяльностi.
Значення емоцiйноi напруженостi в процесi трудовоi дiяльностi не вичерпуiться тiльки тям, що пiд впливом того чи iншого соцiального i природного факторiв людина зазнаi емоцiйних реакцiй (почуття).
Напруженiсть може бути фiзичною, пов'язаною з важкою фiзичною (мускульною) працею, розумовою, зв'язаною з напругою уваги, пам'ятi, мислення та iнших пiзнавальних процесiв, та ситуацiйною напруженiстю, зв'язаною з реакцiiю людини на певну обстановку тiii чи iншоi ситуацii.
РЖнтегральне вiдображення всiх видiв напруженостi проявляiться у виглядi емоцiйноi напруженостi.
Емоцiйна напруженiсть - це не проста сума рiзних видiв напруженостi. В нiй вiдображаються об'iктивнi навантаження на органiзм людини i зовнiшнiх умов, якi переживаються особою у виглядi емоцiйних реакцiй, що проявляються у виглядi фiзiологiчних, бiохiмiчних,. психiчних змiн та рiзних поведiнкових реакцiй, що вимагають мобiлiзацii резервiв органiзму, в тому числi " буферних".
Таким чином, емоцiйна напруженiсть може використовуватися для комплексноi оцiнки предметноi дiяльностi людини в сучасному техносоцiальному середовищi, тому що вона iнтегрально вiдображаi всi навантаження (фiзичнi, нервово - психiчнi) та рiзноманiтнi умови життiдiяльностi.
Дiя зняття емоцiйного напруження використовують спецiальнi дихальнi вправи, дiю зорових i слухових подразникiв, функцiональну музику. Використовують переключення уваги на явища якi викликають позитивнi емоцii.
Вместе с этим смотрят:
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"
Аттестация рабочего места на предприятии
Безопасность взрывных работ
Безопасность труда на производстве