Стихiйнi лиха в гiдросферi

повiнь смерч рятувальний операцiя

Повенi тАУ це тимчасове обширне затоплення мiсцевостi внаслiдок пiдйому рiвня води в рiчках, озерах чи на морi. Повенi i наслiдком снiготанення, сильних злив, вiтрових нагонiв води зi сторони моря в устя рiчок, а також пiд час руйнування дамб, плотин та iнших гiдротехнiчних споруд чи захаращенню русел льодом (весною) або шугою (осiнню).

До особливого типу вiдносяться повенi що виникають внаслiдок затоплення прибережних територiй озер, морiв та океанiв при вiтровому нагонi, сильних штормах, цунамi чи опусканнi поверхнi сушi

Нагоннi повенi на Украiнi виникають переважно при сильних вiтрах на пологих дiлянках узбережжя Азовського та Чорного морiв. Нагоннi повенi дуже небезпечнi в першу чергу своiю раптовiстю, iнтенсивнiстю, висотою хвилi, високим пiдйомом води.

Повенi це найбiльш розповсюдженi стихiйнi лиха. На iх долю випадаi бiля 40% всiх стихiйних лих природного походження.

В тiй чи iншiй мiрi повенi перiодично спостерiгаються на бiльшостi великих рiчок Украiни. Серед них Днiпро, Днiстер, Прип'ять, Захiдний Буi, Тiса та iн. Повенi бувають також на невеликих рiчках та в районах, де взагалi немаi визначених русел. В цих районах повенi формуються за рахунок зливових опадiв

З точки зору матерiальних збиткiв особливо небезпечними бувають повенi на рiчках дощового чи льодовикового живлення або ж на рiчках одночасно и к дощового так i льодовикового живлення. В межах Украiни в тiй чи iншiй мiрi значнi дощовi та снiговi повенi бувають на рiчках практично щорiчно, але вони не спричиняють великих збиткiв там де запобiжнi роботи виконуються завчасно. До непередбачених наслiдкiв призвела весняна повiнь 1996 р. в деяких районах Рiвненськоi областi. Згiдно iз загальними пiдсумками на Рiвненщинi було затоплено територiю площею 2000 км²; у тому числi 18.5 тисячi га посiвiв, пiд топлено 77 населених пунктiв, бiля 2000 дворiв та 25 пiдприiмств. У зону затоплення потрапило 70 км автомобiльних дорiг, з них 6.7 км зруйновано. Були затопленi великi дiлянки автомобiльного шляху першоi категорii Киiв тАУ Чоп. Було пошкоджено 25 автомобiльних дорiг, 23 км лiнiй електрозв'язку, 18.6 км водопроводiв. Виведено з ладу 15 артезiанських свердловин Гощанського водозабору.

Стихiя завдала збиткiв там де менше всього ii очiкували. У пiвденних районах, Здолбунiвському, Радивилiвському, Демянiвському та iнших районах стихiя призвела до непередбачуваних наслiдкiв. Зi складу у Пiвденному парку станцii Здолбунiв до озера бiля села Старомильськ потрапили нафтопродукти.

У ходi проведення невiдкладних робiт було пiдсипано та посилено 50 км дамб, прокладено бiля 28 км водопровiдних каналiв, пiдсипано 28 км дорiг. РЖз зон затоплення населення було тимчасово вiдселено, а сiльськогосподарських тварин перегнано до безпечних мiсць. Для виконання всiх необхiдних робiт пiд час повенi щодоби залучалося понад 1000 чоловiкiв та 250 тАУ 300 одиниць технiки.

Масштаби розповсюдження рiчкових повеней в основному визначаються:

iнтенсивнiстю та тривалiстю танення снiгових покровiв;

рельiфом, розмiром та формою рiчкового басейну та пойми.

Повенi на рiчках умовно подiляють на 4 типи:

однопiковi, характернi для рiчок з максимальним стоком вiд танення снiгiв на рiвнинах;

багатопiковi, спостерiгаються в гiрських рiчках з максимальним стоком вiд танення гiрських снiгiв та льодовикiв

багатопiковi на рiчках, що протiкають в районах де виникають частi та сильнi дощi, якi формують максимальнi витрати та об'iми стоку;

багатопiковi, характеризуються весняними повенями вiд танення енну та вiльних дощiв в восени.

Повенi залежно лiд термiну дii подiляються на короткi роковi (пiд декiльком годин до 1тАУ2 недiль) та тривалi (понад 2 недiлi).

До негативних наслiдкiв рiчкових повенi вiдноситься реальна небезпеки для липи та здоров'я людей. Пiд час повенi затоплюються шаром води рiзноi товщини великi територii, руйнуються споруди, псуiться обладнання та комунiкацii, гинуть тварини, а також посiви та матерiальнi цiнностi, що опинилися пiд водою внаслiдок тривалого стояння максимального рiвня повеневих вод.

Небезпека повенi визначаiться:

швидкiсне пiдняття на мiсцевостi рiвня води;

кiлькiстю та видом матерiалу, що зливаiться в русло та перемiщуiться водою з великою швидкiстю;

видом, кiлькiстю та характером перешкод, що виникають на шляху руху повеневоi води;

Сила рiчковоi повенi залежить вiд геологiчноi та гiдрогеологiчноi будови басейну, з якою вода потрапляi в затоплюваний район, переважаючоi рельiф водозабору, клiматичних та гiдрометеорологiчних характеристик району i т. iн.

Пiдвищенню iнтенсивностi повенi сприяють також затяжнi проливнi дощi, швидке танення снiгiв та льоду, слабка iнфiльтрацiя води в; ТСрунти, рiки переходи вiд гiрських русел рiчок до рiвнинних, заторнi, та iншi явища.

За висотою пiдйому рiвня води в рiчках, розмiром та величиною топленоi площi, а також за величиною нанесених збиткiв повенi подiляються на 4 категорii: малi, високi, великi та катастрофiчнi.

Малi повенi спостерiгаються на рiвнинних рiчках та повторюються приблизно один раз в 3тАУ10 рокiв. Такi повенi майже не порушують життiдiяльнiсть районiв, що близько розташованi бiля рiчки.

Високi повенi супроводжуються значним затопленням великих дiлянок й рiчкових долин i iнодi суттiво порушують господарськi та побутовi чинники життiдiяльностi населення. Такi повенi спостерiгаються один раз в 20тАУ25 рокiв.

Великi повенi охоплюють цiлi рiчковi басейни, паралiзують господарську дiяльнiсть, рiзко порушують господарськi та побутовi умови життiдiяльностi (вселення, наносять великi матерiальнi га моральнi збитки державi. Такi повенi повторюються приблизно один раз в 50тАУ100 рокiв.

Катастрофiчнi повенi викликають затоплення великих територiй в Межах однiii чи навiть декiлькох рiчкових систем. Такi повенi трапляються т частiше одного разу в 100тАУ200 рокiв i формуються, як правило, в басейнах, де переважають взаiмнi пiдпори рiчок при одночасному га досить iнтенсивному сiяному повноводдi. Вони призводять до тривалого порушення господарськоi га пiдприiмницькоi дiяльностi, загибелi людей та матерiальних цiнностей.

Вiд надiйного та завчасного прогнозування повенi залежить ефективнiсть профiлактичних заходiв по зниженню збиткiв. Завчасний прогноз повеней може коливатися вiд декiлькох хвилин, в умовах зливових опадiв в верхiв'ях малих рiчокдо декiлькох дiб та бiльше в низов'ях великих рiчок.

Головнi чинники якi впливають на величину збиткiв вiд повеней це:

максимальний рiвень води;

тривалiсть стояння паводкових вод;

швидкiсть наростання витрат води;

частота повторення повенi;

термiн проходження паводкiв.

Регуляцiйнi заходи здiйснюють безпосередньо на водозаборi:це будiвництво греблi, водосховищ, дамб, а також реконструкцiя русла та поверхнi бору.

Атмосфернi процеси прогрiвання сприяi загальнопланетарному переносу повiтряних мас, циркуляцii повiтря мiж екваторiальними та полярними широтами, мiж океанами та материками.

Рухомi областi низького тиску тАУ баричнi мiнiмуми називають циклонами, а областi високого тиску тАУ баричнi максимуми антициклонами.

Однорiднiсть повiтряних мас, взаiмодiя баричних максимумiв мiнiмумiв визначають характер руху повiтря. Циклональний тип погодi, обумовлюi висхiдний напрямок повiтряних мас, антициклональний й низхiдний.

Рiзнi по термодинамiчний параметра, повiтрянi маси, взаiмодiють мiж собою, а пiдпорядковуються кiнетичнiй енергii планети яка обертаiться, набувають форму велетенських атмосферних вихорiв циклонiв тa антициклонiв.

Циклон тАУ це потужний, дiаметром до 3000 км атмосферний вихор пониженим тиском центрi. Рух повiтряних мас закономiрний напрямок навколо центру циклона проти руху годинниковоi стрiлки, Циклональна погода тАУ вiтряна та дощова.

Антициклон тАУ потужний спiралевидний атмосферний дiаметром в декiлька тисяч кiлометрiв, що обертаiться в пiвнiчнiй пiвкулi по ходу годинниковоi стрiлки.

Фронтальна зона тАУ це не тiльки розподiл рiзних за термодинамiчними властивостями повiтряних мас, це Влзона боротьбиВ» холодного та теплого повiтря. Холодне повiтря пiдрiзаi знизу тепле, що вимушене пiднiматися: у падку теплого фронту поступово, а при холодному фронтi тАУ поривами шквалами).

Атмосферна циркуляцiя, яка породжуiться дiiю термодинамiчноi для Землi i причиною активiзацii ряду небезпечних стихiйних явищ, злив, повенi, iнтенсивних снiгопадiв, завiрюх i т.iн.

Так в Карпатах при проходженнi циклонiв на протязi доби фiксуiться рекордна кiлькiсть опадiв 200 тАУ 400 мм, що перевищуi в 2 тАУ 3 мiсячнi норми та призводить до значного затоплення територiй, розвитку ерозii ТСрунтiв, утворенню ярiв.

Урагани i однiiю з самих потужних стихiй якi по своiй дii можуть прирiвнюватися до землетрусiв. Руйнiвна сила цiii стихii полягаi швидкостi вiтру з турбулентним, перемiщенням повiтряних мас.

Урагани це тропiчнi чи нетропiчнi циклони, в центрi яких надзвичайно низький тиск, а вiтер маi величезну швидкiсть та руйнiвну силу. Нерiдко урагани на сушi називають бурями, а на морi тАУ штормами, тайфунами.

Яка мiж ними рiзниця? Суть усiх цих явищ одна. Ураган, тайфун, тропiчна буря тАУ це велетенськi вихори нашоi планети, тропiчнi циклони. РЖ iм островах Тихого океану i в захiднiй його частинi, а також по азiатському узбережжю цi вихори називають тайфунами, на схiдному боцi Тихого океану, в Атлантичному океанi, у США, Мексицi, на Великих i Мали, Антiльських островах тАУ ураганами, на Фiлiппiнах багiо, в Австралii тАУ вiллi. РЖ все це означаi Влсильний вiтерВ».

Для визначення сили вiтру користуються дванадцятибальною шкалою Бофорта. По нiй можна оцiнити будь-який впер, залежно вiд його швидкостi i того, як вiн впливаi на довколишнi предмети, рослини тощо РЖ Шкала ця проста, зручна, i нею широко користуються в усьому сни

Сила вiтру пiд час урагану колосальна. Вiдомо чимало випадкiв, коли вiтер скидав з рейок цiлi поiзди, зриваi металевi мости, перетягував з мiсця на мiсце будинки, наче iграшки, пiдхоплював i нiс у повiтрi автомобiлi i т.iн_.

Радiус вiтрiв ураганноi сили може сягати понад 300 км, а просуваючись вперед утворювати пояс в 300 тисяч квадратних кiлометрiв, у вишину вони охоплюють усю товщу тропосфери, сягаючи вгору на 16тАУ18 км вiд поверхнi Землi. Сезон ураганiв i тайфунiв: серпень тАУ жовтень.

В цей же час зливовi дощi при вiтровi, який досягав 160 км у годину, на валилися на Англiю i були причиною загибелi 2 чоловiк. Люди стадii жертвами стихiйного лиха. Урагани це сезонне явище, сезони формування яких в бiльшостi районiв земноi кулi мають перiод тривалостi бiля 6 мiсяцiв, як правило, i липня до жовтня. Але в захiдних районах пiвнiчноi половини Тихого океану вони можуть зароджуватися в будь-який перiод року.

Щорiчно на земнiй кулi виникаi та повнiстю розвиваiться не менше 70 iронiчних циклонiв зi штормовими та ураганними вiтрами.

Частота не тропiчних циклонiв значно вища. Щорiчно виникаi багато сотень ураганiв, але циклонiв з ураганними вiтрами та штормовою и лою буваi значно менше. Так, наприклад, iз 100 ураганiв, якi щорiчно зароджуються над Атлантичним океаном повнiстю розвиваiться тiльки бiля десяти вiдсоткiв.

Однiiю з основних причин затримки розвитку ураганiв вважаiться недостатнiй прогрiв океану (менше 27В°С). Багато циклонiчних ураганiв якi зароджуються над океанами (морями) щорiчно виходять на сушу, просуваючись в глибину до 2000тАУ2500 км. Загальний шлях руху атлантичних ураганiв вiд зародження до кiнцевоi стадii може складати понад 5000 км тривалiстю бiля 9 днiв (максимум 4 недiлi).

Бували випадки коли тропiчнi урагани, не втрачаючи сили переходили у не тропiчнi, при цьому тривалiсть iх дiй збiльшувалася до 25тАУ27 днiв. Це пояснюiться тим, що нетропiчнi урагани мають значно бiльший дiаметр з добре розвинутою центральною частиною.

Сила урагану залежить вiд стадii розвитку: вiд початку, коли швидкiсть вiтру ще не досягла ураганноi, через зрiлу стадiю до кiнцевоi, Максимальна сила характерна для найбiльш тривалоi, зрiлоi стадii розвитку урагану. Вона визначаiться дiiю одного чи декiлькох елементiв: вiтру, дощу, морських хвиль та штормову нагонiв. Максимальну силу урагану визначаi сумiсна дiя вiтру та води. Найбiльша руйнiвна сила спостерiгаiться у тих ураганiв, якi мають рiзко обмежений дiаметр та дуже щiльнi стiнки.

За рiвнем iнтенсивностi урагани класифiкуються на: слабi 120тАУ160 км/г; сильнi 161тАУ220 км/г; екстремальнi понад 221 км/г.

Ефективнiсть рятувальних операцiй залежить вiд ступеня вивченостi та практичноi готовностi рiзних служб до лiквiдацii наслiдкiв стихiйного лиха.

Серед них:

своiчасне повiдомлення мiсцевих органiв влади, засобiв масовоi iнформацii, населення про наближення урагану та небезпечнi зони;

евакуацiя населення, оперативна доставка в укриття та сховища, накопичення запасiв продовольчих товарiв та будiвельних матерiалiв;

надання невiдкладноi допомоги потерпiлим i iн.;

планова та координацiйна дiяльнiсть всiх систем, служб та рятувальних засобiв.

Пiсля отримання повiдомлення про ураган необхiдно термiново приступити до проведення запобiжних робiт. Цi роботи полягають в тому, щоб закрiпити недостатньо мiцнi конструкцii та крани, закрити вентиляцiйнi отвори, дверi та вiкна. Скло по можливостi заклеiти смужками паперу, а великi вiтрини оббити дошками. Дверi та вiкна з пiдвiтряноi сторони лишити вiдкритими, щоб зрiвноважити внутрiшнiй тиск в будiвлi. З дахiв, батонiв забрати предмети, якi при падiннi можуть нанести травми людинi.

В квартирах радiоприймачi та динамiки радiотрансляцiйноi мережi необхiдно тримати включеними, щоб почути повiдомлення, розпорядження та пояснення про наявну ситуацiю та правiша поведiнки.

Людям необхiдно потурбуватися яро аварiйне джерело освiтлення, створити запаси води та продуктiв на 2тАУ3 доби, зробити запас необхiдних медикаментiв та перев'язочного матерiалу. В будiвлях необхiдно знаходитися подалi вiд вiкон, щоб не отримати травми вiд осколкiв вибитого вiкна.

Самими безпечними мiсцями пiд час урагану i захиснi споруди ЦС, пiдвали та внутрiшнi примiщення перших поверхiв цегляних будiвель.

Коли ураган застав людину на вiдкритiй мiсцевостi, краще всього знайти укриття в канавi, ямi, яру або будь тАУ якiй западинi. Знайшовши таке мiсце необхiдно лягти на дно та щiльно притиснутися до землi.

Бурi

Це стихiйне лихо природного походження маi рiзноманiтнi прояви i зустрiчаiться на територii Украiни майже скрiзь. Бурi можуть призводити до значних змiн температури та вологостi повiтря i супроводжуватися зливами, градом та ослiплюючими спалахами блискавки яка поiднуi вогнем небо та землю.

Бурi, якi супроводжуються винятково сильними спалахами блискавки часто приносять велике лихо людинi, спалюючи житло, дiброви, вбиваючи людей.

Кожноi митi на Землi буваi в середньому 1800 гроз i спалахують сотнi блискавок. За добу вiдбуваiться понад 40000 гроз, а за рiк тАУ понад 16 мiльйонiв. В горах грози бувають частiше нiж на рiвнинах, а найбiльш ВлгрозонебезпечнiВ» райони тАУ тропiки й екваторiальна область. Найбiльш ВлгрозовеВ» мiсце на нашiй планетi тАУ це район Бютензорга на островi Ява, де блискавки спалахують без упину 322 днi на рiк.

Спалахи небесного вогню, сильнi удари грому завжди мали сильний емоцiйний вплив на людину.

В язичних релiгiях багатьох народiв свiту було божество, Бог чи навiть верховний Бог (наприклад, Перун у словтАЩян. Зевс у грекiв), якому пiдкорялися грози зi всiма iх атрибутами.

Нашi предки вiрили в те, що Перун i творець блискавки та володар грому тАУ тому повинен бути володарем всього iншого природi та свiтi людинi. В Киiвi стояв дерев'яний iдол Перуна.

Щоб захистити себе вiд блискавки потрiбно дотримуватися певних застережних заходiв. Коли починаiться гроза необхiдно зачинити вiкна, дверi, димоходи, бути подалi вiд вiкон, печей, проводiв, масивних металевих виробiв. Не розмовляти по телефону, вимкнути радiоприймачi, з'iднанi з антеною, встановленою на даху.

Якщо гроза застане в лiсi, не ховайтеся вiд дощу пiд високими чи поодинокими деревами. Помiчено, що блискавка найчастiше б'i в дуб, друге мiсце посiдають iншi листянi породи дерев, а третi тАУ шпильковi тАУ ялина й сосна.

На вiдкритому мiсцi не можна ховатися в поодиноких необжитих будiвлях; а також у стогах сiна, снопах. Сядьте на землю i спокiйно переждiть грозу. Важливо тАУ не панiкувати. Треба знати, що поблизу удари блискавки утворюiться Влворонка напругВ» тАУ електричне поле; деякий час воно зберiгаiться на мiсцевостi i являi собою велику небезпеку для людей.

Бурi та грози можуть створювати сприятливi умови для формування та iнiцiювання таких стихiйних явищ як повенi, селевi потоки, лавиннi та обвали.

Крiм вологих бур майже на всiй територii Украiни розповсюдженi пиловi бурi, особливо на торфтАЩяних ТСрунтах де були проведенi невдалi мелiорацii.

Надзвичайно сильними були пиловi бурi на Украiнi в 1946, i 1960 роках, коли вiтри пiднiмали в повiтря мiльйони тон пилу, зiрвавши його з площ близько мiльйона гектарiв.

Пиловi бурi це складнi атмосфернi утворенняякi розповсюджуються на великi територii, пов'язанi з циклонiчною дiяльнiстю i характеризуються великими швидкостями вiтру.

Пиловi бурi бувають двох видiв: потоковi та вихровi.

Потоковi бурi тАУ це мiсцеве стихiйне явище яке маi невелике розповсюдження, починаючись та закiнчуючись, як правило, ь однiй областi.

Вихровi бурi одночасно можуть охоплювати територii до 1 млн. км², зi швидкiстю вiтру понад 30 м/с. На щастя такi бурi трапляються рiдко повторюючись через 30 40 рокiв i тривають вiд декiлькох годин до декiлькох дiб.

Висота пiдйому пилу при будь-яких пилових бурях може досягати 2 тАУ 3 км. Найчастiше висота пiдйому пилу буваi вiд РЖ до 1,5 км.

За походженням пиловi бурi подiляються на мiсцевi, транзитнi та змiшанi.

Над щiльною, твердою чи кам'янистою поверхнею утворюються без пиловi бурi. Вони не i рiдким явищем, але iх часто не помiчають гак, як вони не спричиняють збиткiв.

Величина збиткiв та ефективнiсть рятувальних операцiй залежать вiд правильного зонування територii, що пiдпадаi пiд вплив бур, вiд точного виконання на них особливих будiвельних норм та правил, вiд дотримання обмежень при розташуваннi об'iктiв народного господарства в небезпечних зонах.

Бурi часто повторюються та мають широке розповсюдження на територii Украiни тому важливим чинником для зменшення збиткiв маi точнiсть прогнозу, надiйнiсть профiлактичних заходiв га Особистий досвiд людини, який визначаi використання вiдомих заходiв самозахисту та захисту матерiальних цiнностей.

Точнiсть прогнозу вихрових, пилових бур залежить вiд надiйностi синоптичноi iнформацii. Великi бурi можуть бути розпiзнанi в мiсцях iх формування з космiчних супутникiв погоди. На цiй основi дають оперативнi прогнози, як правило, за декiлька годин до настання нього стихiйного явища.

Профiлактичнi заходи, для зменшення негативних наслiдкiв бур, включають: пiдготовку систем оповiщення населення, передачу iнформацii про швидкiсть вiтру, розмiри небезпечних зон, тривалiсть стихiйного лиха. Профiлактичнi заходи захисту рекомендують до приходу бурi закрiплювати технiку i iнше обладнання та матерiальнi цiнностi, якi знаходяться на вiдкритих площадках i доступнi дiям вiтру. До появи бурi припиняють рух наземних транспортних засобiв i направляють його в гаражi та спецiальнi укриття. В виробничих спорудах та жилих примiщеннях закривають дверi, вiкна, вiдключають електромережу, газ, воду i т.iн.

Рятувальнi операцii можуть включати поетапну евакуацiю населення та проведення аварiйно тАУ вiдновлювальних робiт пiсля припинення стихiйного лиха. Населення, яке постраждало внаслiдок стихii отримуi вiдповiдну допомогу. Заваленi та пошкодженi пiд час лиха споруди та будiвлi розбирають або ремонтують.

Ефективнiсть рятувально-вiдновлюваних робiт на територii яка зазнала стихiйного лиха буде залежати вiд якостi завчасно пiдготовленоi технiки i рятувальникiв, забезпечення зони робiт засобам механiзацii та транспортними засобами.

Смерчi тАУ грiзне i шкiдливе явище природи, утворюються в багатьох областях земноi кулi, проте в РДвропi це явище спостерiгаiться значно рiдше, нiж, наприклад в Пiвнiчнiй Америцi.

Батькiвщина велетенських пiщаних смерчiв тАУ пустеля Сахара. У США iх називають ВлторнадоВ», вiд iспанського ВлторнадоВ» тАУ Влтой, що обертаiтьсяВ».

Точнi пiдрахунки про частоту та тривалiсть смерчiв над територiiю Украiни вiдсутнi. Однак, i вiдомостi про те, що загальна кiлькiсть смерчiв над РДвропою, включаючи територiю Украiни, не перевищуi однiii тисячi в рiк. Пiвденнi смерчi спостерiгаються на Чорному та Азовському морях.

Достовiрних даних про величину збиткiв вiд смерчiв i супутнiх iм стихiйних бiд природного походження на територii Украiни немаi. тВм окремi повiдомлення в засобах масовоi iнформацii про те, що ь тих чи iнших мiсцях смерч призвiв до великих збиткiв, поранення та загибелi людей.

У три трильйони карбованцiв оцiнено збитки, спричиненi буревiiм з дощем i сильним градом, який пронiсся 27 червня 1996 р. над Одесою РЖ дев'ятьма районами Одеськоi областi. Пошкоджено 116 електропiдстанцiй, виведено з ладу три високовольтнi лiнii електропередач повнiстю знищено врожай на сiльгоспугiддях площею понад i 5 тисяч гектарiв.

Мешканцi Захiдноi РДвропи час вiд часу зазнають справжнього лиха вiд смерчiв, один iз яких увiйшов в iсторiю як най руйнiвнiший.

Це сталося 4.05.1952 р. на територii Нiмеччини в районi мiста Геттiнгена. Пiсля виснажливоi спеки почалася сильна гроза. Виникаючий смерч наче ножем пронiсся на землi двi борозни завдовжки 13 i 16 кiлометрiв. Смерч на своiму шляху повалив 56 000 дерев i зруйнував багато будiвель. Ввiбравши пилюку, пiсок, камiння, уламки будiвель, смерч ламав сторiчнi дерева, наче сiрники, мiсцевiсть перетворив в напiвпустелю.

Величина збиткiв та руйнувань залежить вiд того наскiльки смерч здатний перемiщувати, пiднiмати чи переносити та транспортувати або розплющувати будь-якi об'iкти. Збитки залежать також вiд грозових злив та граду, що супроводжують смерч. Вони можуть формувати затоплення, селевi потоки, зсуви i т.iн. Однак, цi явища носять мiсцевий характер, Влоскiльки середня ширина смерчу маi 350тАУ400 м, а шлях який вiн проходить обмежуiться десятками кiлометрiв. Довжина шляху смерчiв залежить вiд довжини шляху iх хмар, та тривалостi дii. Розмiри смерчовоi хмари, якi породжують смерчовi лiйки невеликi: в поперек до 15 км, висотою до 4тАУ5 км, iнодi до 10тАУ15 км.

Залежно вiд смерчових хмар буваi три типи смерчових утворенi,: роторнi, низькi кiльцевi та баштовi iнодi смерчовi хмари рухаються над самою землею, а в рiдкiсних випадках тАУ прямо по землi. При цьому лiйка не утворюiться, але сила горизонтальних вихорiв не зменшуiться, а руйнування навiть збiльшуються.

За мiсцем виникнення смерчi подiляються на такi, що сформувалися над сушею i такi, що сформувалися над водою.

За формою будови видiляють два типи смерчiв: перший тип смерчiв маi лiйки з щiльними гладкими та рiзко окресленими стiнками. Другий тип смерчiв маi лiйки розпливчастi з неясно окресленими границями стiнок.

За швидкiстю руйнувань смерчi подiляються на три категорii: швидкi (секунди), середнi по тривалостi (хвилини) та повiльнi (десятки хвилин).

За швидкiстю обертання вихорiв у лiйцi видiляють: екстремальнi 330 м/с, сильнi тАУ 150тАУ300 м/с, слабкi до 150 м/с,

Уражаючi чинники смерчiв:

потоки води, грязюка та iншi матерiали, потоки повiтря;

понижений вiдносно атмосферного тиск повiтря у внутрiшнiй порожнинi (лiйцi);

спiралевидний чи вертикальний (вниз, вверх) рух повiтряних потокiв у стiнках лiйки, зливовi опади та iнтенсивнi грози.

Вихровi рухи повiтряних потокiв смерчу можуть всмоктувати (пiднiмати) рiзноманiтнi предмети та матерiали; притискувати чи розплющувати об'iкти, що знаходяться на землi занурювати лiйку у воду до кiлькох метрiв. Глибина занурення лiйки у воду залежить вiд глибини водоймища. Проходячи над водою, смерч iнодi всмоктуi, пiднiмаi та переносить в будь-якому напрямку велику кiлькiсть води, яку потiм виливаi на землю на вiдстанi декiлька метрiв чи кiлометрiв вiд водного об'iкта.

Сила (енергiя) смерчу визначаiться швидкiстю обертання повiтря и лiйцi, а також швидкiстю пересування лiйки чи смерчовоi хмари. Швидкiсть вихорiв повiтря в стiнках лiйки може бути надзвуковою. Наповнена водою чи iншими матерiалами лiйка чи смерчова хмара пересуваiться и швидкiстю 50тАУ80 км/годину та вище i може наносити боковi удари великоi сили по перешкодам, якi зустрiчаються на ii шляху. При цьому перешкоди руйнуються, зсуваються чи переносяться на вiдстань яка iнодi досягти десятки кiлометрiв.

Швидкiсть та напрямок вихорiв в лiйцi визначають пiдйомну силу смерчу. Висота пiдйому предметiв та вiт стань iх перемiщення залежать вiл ваги. Гак висота пiдйому предметiв вагою до 300т не перевищуi кiлькох метрiв, в горизонтальному напрямку кiлькох десяткiв метрiв. Предмет вагою в 50 кiлограмiв легко та в великiй кiлькостi пiднiмаються в лiйках на висоту декiлька десяткiв метрiв i можуть перемiщуватися в нiй на декiлька десяткiв кiлометрiв.

РЖнтенсивнiсть смерчу визначаiться швидкiстю обертання лiйки iа напрямком вихрових потокiв в стiнках лiйки. Цi швидкостi не постiйнi, швидко змiнюються, при цьому змiнюiться також кiлькiсть переносимо лiйкою чи смерчовою хмарою рiзноманiтного матерiалу (грязюки, води i т.iн.)В» Тому вага смерчу коливаiться в широких межах i може досягати одного мiльйона тон, залежно вiд здатностi всмоктувати, утримувати та переносити в повiтрi ту чи iншу кiлькiсть матерiалу.

Основними видами ураження людей при смерчах i закритi травми рiзних дiлянок тiла, вiдкритi травми з кровотечами, переломи, с груш головного мозку i т.iн.

Смерч i причиною рiзноманiтних руйнувань. Внаслiдок короткого замикання електромереж виникають пожежi, порушуiться забезпечення електроенергiiю населених пунктiв, припиняiться зв'язок, виводиться з ладу рiзноманiтна технiка i т.iн.

Аналогiчно ураганам смерчi спочатку розпiзнають з космiчних супутникiв погоди, а потiм по зйомкам прослiджують iх розвиток та руха таких зйомках розвиток смерчiв видно досить чiтко.

Профiлактичнi заходи захисту вiд негативних наслiдкiв смерчовоi дii включають оповiщення населення про те, що необхiдно вжити в конкретнiй екстренiй ситуацii. В районах з великою частотою повторюiмостi смерчiв Необхiдно вводити автоматичнi системи оповiщення про наближення смерчу, про розмiри небезпечних зон.

В районах, якi часто пiдпадають пiд дiю цього стихiйного лиха, повинен бути надiйний контроль за дотриманням будiвельних норм та правил в процесi будiвництва, укрiплення будiвель та споруд; використання гiдро та вiтрозахисту об'iктiв, надiйне закрiплення технiки яка використовуiться чи зберiгаiться на вiдкритих площадках i т.iн.

Пiсля проходження смерчу приступають до рятувально-вiдновлювальних робiт. Якщо в зонi завалених та пошкоджених будiвель i люди, iм надають вiдповiдну допомогу. Вiдновлюють пошкодженi лiнii електропередач та зв'язку i т.iн.

Ефективнiсть рятувально-вiдновлювальних операцiй залежить вiд своiчасного повiдомлення про розмiри зони лиха, готовностi технiки та Спецiальних пiдроздiлiв рятувальникiв, оперативностi початку i а проведення робiт в зонi над якою пройшов смерч.

Снiговi заноси та хуртовини i зимовими проявами стихiйних сил Природи. На територii Украiни цi стихiйнi явища бувають декiлька разiв протягом зими з тривалiстю вiд декiлькох годин до декiлькох днiв.

Хвиля арктичного холоду, яка на валилася на РДвропу перед новорiчнi та новорiчнi днi 1997 року призвела до загибелi танiни Кiлькостi людей. На територii вiд РЖспанii до Росii було зареiстровано 160 смертельних випадкiв тАУ в основному серед бездомних.

Тривалi снiгопади значно ускладнюють умови життiдiяльностi населення, створюють небезпечнi ситуацii, особливо в сiльськiй мiсцевостi. Негативнi наслiдки цього явища посилюються завiрюхами. Внаслiдок чого погiршуiться видимiсть, на дорогах створюються небезпечнi ситуацii, перериваiться на деякий час мiське та мiжмiське транспортне сполучення.

Сильнi снiгопади з дощем при понижених температурах та ураганних вiтрах створюють умови для обледенiння лiнiй електропередач, зв'язку, контактних мереж електричного транспорту, а також покрiвель будiвель, рiзного роду опор та конструкцiй, що нерiдко приводить до iх руйнувань.

При надходженнi повiдомлення про можливi снiговi заноси необхiдно обмежити пересування, в домi створити необхiдний запас харчових продуктiв, води та палива.

Особливу небезпеку снiговi заноси представляють для людей, якi знаходяться в дорозi, далеко вiд людського житла. При втратi видимостi ми повнiстю заметених снiгом дорогах людина втрачаi можливiсть орiiнтуватися.

Якщо в такий перiод людина ще машиною iй не слiд намагатися подолати снiговi замети. Необхiдно зупинитися, повнiстю закрити машину та укрити двигун зi сторони радiатора. Якщо i можливiсть, машину необхiдно повернути двигуном в навiтряну сторону. Щоб не опинитися пiл снiгом необхiдно перiодично виходити з машини та розгрiбати снiг. Нi занесений снiгом автомобiль добре проглядаiться i скорiше буде знайдений, якщо почнуться пошуковi роботи.

Двигун автомобiля необхiдно перiодично прогрiвати, щоб уникнути його ВлрозморожуванняВ». При прогрiваннi машини необхiдно уникати затiкання в кабiну чи салон вихлопних газiв. Для цього треба слiдкувати щоб вихлопна труба не завалювалася снiгом.

Якщо в дорозi знаходиться разом декiлька машин, краще всього всi^ зiбратися в однiй машинi, а з iнших двигунiв позливати воду. В сильний снiгопад не допустимо покидати машину навiть при наявностi будь-якого орiiнтира, тому що через декiлька метрiв вiн може бути втрачений.

Масштаби зимового стихiйного лиха значно збiльшуються пiд час ожеледицi. Вона погiршуi роботу автомобiльного транспорту, а в деяких випадках призводить до його повноi зупинки. В таких умовах важко буваi також пiшоходам. Виникаi реальна загроза обрушення рiзних конструкцiй та предметiв пiд навантаженням снiгу та ожеледицi. В цих умов необхiдно у никати перебування пiд лiнiями електропередач та зв'язку i бiли опор.

Таке суцiльне обледенiння цiлого мiста з катастрофiчними наслiдками мало мiсце на Украiнi в Одесi зимою i 988 року.

Всi iснуючi рекомендацii для забезпечення власноi безпеки при стихiйних лихах природного походження необхiдно безперечно виконувати виходячи з конкретних умов iх прояву. Цi рекомендацii в першу чергу направленi на забезпечення безпеки людини в умовах побуту, сфери ii проживання. Коли людина обiзнана з перелiком профiлактичних заходiв та рекомендацiй, вона свiдомо оцiнить характер проблем створених проявом стихiйного лиха, перед якими вона опинилась та визначить шляхи свого спасiння.

Для того щоб зберегти спокiй та здатнiсть до дiяльностi в умовах стихiйного лиха людина повинна завчасно подумки визначити свою реакцiю щодо конкретних умов. Велику допомогу при цьому дасть людинi розумова вправа про те, що вона маi робити при черговому стихiйному лиховi, яке трапляiться в районi ii проживання.

Вместе с этим смотрят:

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Аттестация рабочего места на предприятии

Безопасность взрывных работ

Безопасность труда на производстве