Чинники пiдвищення життiдiяльностi

1
.Ризик-чинники токсичноi безпеки життiдiяльностi

Науково-технiчний прогрес призвiв до iнтенсивного розвитку хiмiчноi, нафтохiмiчноi та iнших спорiднених видiв промисловостi. На пiдприiмствах цих галузей промисловостi використовуються, зберiгаються та переробляються и великих кiлькостях рiзноманiтнi хiмiчнi речовини, серед яких i небезпечнi та шкiдливi для здоров'я та життя людини.

Так, наприклад, для отримання паралону, пiнопласту, полiуретанiв, якi застосовуються в рiзних галузях народного господарства використовують фосген. Для виготовлення оргскла, спецiальних синтетичних каучукiв, штучного хутра використовують синильну кислоту. Обидвi цi сполуки, як вiдомо, в роки першоi свiтовоi вiйни використовувалися як бойовi отруйнi речовини. Дуже отруйними хлор, амiак, фтористий водень, формальдегiд та iншi речовини, якi у великих кiлькостях використовуються в хiмiчному синтезi та багатьох технологiчних процесах.

Хiмiчна речовина, яка використовуiться з народногосподарською метою i i токсичною та здатною викликати масове ураження людей, тварин та рослин, називаiться сильнодiючою отруйною речовиною (СДОР).

В сучасних народногосподарських системах використовуiться понад 100 СДОР. До найбiльш розповсюджених СДОР вiдносяться: амiак, хлор, сiрчаний ангiдрид фосген, цiанiстий водень, бензол та iншi. Вони можуть бути елементами технологiчного процесу. СДОР можуть утворювати при пожежах на, об'iктах народного господарства ( оксид вуглецю, оксид азоту, хлористий водень, сiрчаний газ).

Деякi з цих речовин в звичайному станi с газами, iншi - рiдинами, якi утворюються при випаровуваннi отруйних парiв. Як однi так i другi дiють на людину в основному через органи дихання, травлення, подразнюють слизовi оболонки носа та горла, дiють на очi. Деякi СДОР при вiдповiдних концентрацiях подразнюють шкiру. Тому при роботi з ними необхiдно використовувати вiдповiднi засоби захисту.

Вагову кiлькiсть СДОР в одиницi об'iму повiтря називають РЖ концентрацiiю, що виражаiться в мiлiграмах на кубiчний метр) чи лiтр повiтря (мг/м чи мг/л).

Коли визначають ступiнь дii СДОР на людину, концентрацiю речовини в повiтрi поiднують з тривалiстю перебування людей в зараженiй атмосферi. Вiдношення концентрацii речовини в повiтрi до часу називають експозицiiю. Одна i та ж концентрацiя СДОР при рiзних експозицiях по-рiзному дii на органiзм людини. Розрiзняють гранично допустимi, вражаючi та смертельнi концентрацii.

В даний час на складах рiзних пiдприiмств зберiгаються сотнi тон потенцiйно токсичних продуктiв. Велика кiлькiсть iх транспортуiться всiма видами транспортних засобiв. Нерiдко внаслiдок порушення правил зберiгання, транспортування чи використання виникають надзвичайнi ситуацii, якi супроводжуються викидами в атмосферу i ТСрунту отруйних парiв та рiдин.

Аварii з витiканням чи викидом СДОР та зараженням навколишнього природного середовища i середовища проживання виникають на пiдприiмствах хiмiчноi, нафтопереробноi, целюлозо паперовоi, мтАЩясо-молочноi та харчовоi промисловостi, водопровiдних та очисних спорудах при iх транспортуваннi всiма видами транспортних засобiв.

Наслiдки аварiй, що супроводжуються витiканням СДОР та утворенням вогнищ хiмiчного забруднення за своiми характеристиками аналогiчнi наслiдкам вiд вогнищ зараження, якi виникають при використаннi зброi масового ураження у виглядi отруйних речовин.

Територiю, що пiдпала внаслiдок аварii пiд дiю хiмiчноi речовини здатноi викликати ураження людей, тварин та рослин, називають вогнищем хiмiчного забруднення.

Причинами аварiй з витiканням чи викидами СДОР i порушення правил зберiгання та iх транспортування, помилковi дii обслуговуючого персоналу, недотримання правил технiки безпеки в технологiчних процесах, вихiд з ладу агрегатiв, механiзмiв, трубопроводiв, пошкодження iмкостей i та iн.

безпека життiдiяльнiсть отруйний токсичний

2. Характернi властивостi деяких СДОР та iх дiя на органiзм людини

Сильно дiючi отруйнi речовини характеризуються рiзноманiтними фiзичними властивостями (температура кипiння, пружнiсть пари, леткiсть i та iн.), якi визначають iх поведiнку в зовнiшньому середовищi та обумовлюють порушення нормальноi життiдiяльностi органiзму.

Поводження хiмiчних речовин в середовищi буваi рiзноманiтним i визначаiться iх фiзичними властивостями. Сполуки,якi мають добру леткiсть, здатнi створювати в середовищi високi концентрацii. Хiмiчнi речовини з високою леткiстю (бензол, сiрковуглець, дихлоретан) збiльшують щiльнiсть повiтря понад 25%, швидко осiдають (0,2 м/с) i мають властивiсть накопичуватися переважно в нижнiх зонах виробничого середовища чи середовища проживання. Речовини, якi мають низьку легкiсть (ртуть, нiтробензол, анiлiн) не обтяжують газоповiтряну сумiш, тому розподiлення iх вiдбуваiться рiвномiрно по всьому об'iму оточуючого середовища. Хiмiчнi речовини газоподiбного та пароподiбного стану вiдносно швидко розповсюджуються в повiтряному середовищi внаслiдок дифузii та повiтряних течiй.

Отруйнi речовини, якi попали в оточуюче середовище та середовище проживання, можуть призвести до будь-яких порушень нормальноi життiдiяльностi людини, спричинити гострi iнтоксикацii, а в деяких випадках призвести до смертi.

Для забезпечення безпеки життiдiяльностi необхiдно знати дiю деяких СДОР на органiзм людини та основнi симптоми отруiнь. СДОР частiше всього потрапляi в органiзм через дихальнi шляхи (гази, пари, пил) i рiдше через шкiрянi покрови. Можливо заковтування пилу через шлунково-кишковий тракт. Добре розчиннi гази та пари СДОР затримуються i всмоктуються верхнiми вдихальними шляхами; погано розчиннi проникають з повiтрям в легенi.

Отрута, яка потрапила в органiзм залежно вiд хiмiчноi будови, може швидко виводитися чи тривало задержуватися в ньому. В деяких випадках СДОР мають як мiсцеву так i загальну дiю на органiзм.

Уява про механiзм токсичноi дii деяких СДОР на органiзм людини ще остаточно не вiдома. Можливiсть попадання отрути в клiтину, ступiнь та швидкiсть проникнення iх через мембрани i визначальним чинником при взаiмодii отрути з рiзноманiтними бiокаталiтичними системами клiтини i визначаi змiну в процесах обмiну речовини та ферментних системах органiзму.

Отрута може порушувати процес надходження в клiтину субстрату, змiнювати проникненiсть клiтинних i серединно-клiтинних мембран. Однак, частiше всього маi мiсце полiтропний характер дii отрути i на органiзм людини пов'язаний з ураженням сукупностi всiх хiмiчних реакцiй.

Поряд з прямою дiiю на тканини, можуть виникати рефлекторнi змiни, обумовленi дiiю отрути на рецептори.

Деякi хiмiчнi речовини переважно мають отруйну дiю на тi чи iншi органи чи системи органiзму. В iнших випадках виникаi дiя, коли уражуються багато органiв та систем (так званi протоплазматичнi отрути) Не дивлячись на велику рiзноманiтнiсть отруйних речовин,вони можуть призводити до однакових патологiчних процесiв. ^Внаслiдок цього по своiй дii вошi подiляються нa:

а)речовини, що викликають запалення;

б)речовини, що викликають алергiчнi стани;

в)речовини, що викликають лихоманку;

г) речовини, що викликають дистрофiчнi процеси:

д) речовини, що викликають отрути кровi;

i) речовини бластомогеннi;

ж) речовини мутагеннi.

Пiд час техногенних аварiй проявляiться дiя не однiii хiмiчноi речовини, а сумiсний вплив декiлькох хiмiчних речовин. Комбiнована дiя декiлькох отруйних ! речовин може носити рiзноманiтний характер. При аварiях часто виникаi сумарна дiя, такий ефект чинить сумарна дiя окису вуглецю з бензолом, бензином, сiрководнем. Такi речовини як бензол, бензин, фреон дуже швидко насичують кров, тканини, клiтини. Внаслiдок цього в органiзмi за вiдносно короткий промiжок часу створюiться бiологiчно дiюча концентрацiя, яка обумовлюi швидкий розвиток iнтоксикацii.

Нижче приводиться характеристика вражаючих властивостей деяких СДОР та деякi ознаки iнтоксикацii ними органiзму.

Бензол - це рiдина без кольору з характерним запахом, пари якоi важчi за повiтря. Вiн використовуiться для виробництва фенолу, анiлiну, хлорбензолу i багатьох iнших речовин, для синтезу фарбникiв пестицидiв, полiмерiв, вибухових речовин, фармацевтичних препаратiв, розчинникiв лакiв, добавок до моторного палива для пiдвищення октанового числа.

Бензол шкiдливо дii на органи дихання. Дихання спочатку стаi частим, а потiм уповiльнюiться. Отруiння невеликими концентрацiями проявляiться у виглядi збудження, яке нагадуi алкогольне сп'янiння. З часом виникаi загальна слабкiсть, сонливiсть, запаморочення, нудота, рвота, головний бiль та втрата свiдомостi. При бiльш сильних концентрацiях можливi м'язовi скорочення, якi переходять в судоми. Зiницi часто розширенi, не реагують на свiтло, рiзко падаi температура тiла, шкiра та слизовi оболонки стають блiдими. Пульс частий з малим наповненням. Кров'яний тиск падаi. Вiдомi випадки сильноi серцевоi аритмii, яка закiнчуiться дуже швидко повною зупинкою серця.

При нетривалiй експозицii гостра легка iнтоксикацiя може виникати при концентрацiях бензолу 1000-5000 мг/м³

Амiак - це газ легший за повiтря, без кольору з характерним запахом нашатирного с парту. Використовуiться для виробництва нiтрату. сульфати, амонiй, рiдких добрив (амiакiв), мочевин, соди Маi широке застосування холодильних машинах харчовоi та будь-якоi iншоi промисловостi, при фарбуваннi тканин, нiкелюваннi, посрiбленнi дзеркал i т.iн.

Амiак подразнюi переважно верхнi дихальнi шляхи. Ознаками його дii < кашель, важке дихання, ядуха, головокружiння, розладнання системи кровообiгу (серцебиття). Пари амiаку сильно подразнюють слизовi оболонки та шкiрянi покрови, викликають почервонiння, свербiння шкiри, рiзку бiль в очах, сльозотечу. Попадання амiаку на шкiру викликаi опiки рiзного ступеню . Середня вражаюча токсикодоза для амiаку складаi - 15 мг.хв/л.

Фосген - газ без кольору з запахом гнилих фруктiв та прiлого сiна, важчий за повiтря. Використовуiться для виробництва фарбникiв, полi карбонатних полiмерiв, полiуретанiв, похiдних мочевини, в фармацевтичнiй промисловостi.

Дiя фосгену на органiзм викликаi у людини набряк легенiв (просочування плазми кровi в альвеоли), внаслiдок чого порушуiться газообмiн. В кровi збiльшуiться вмiст двоокису вуглецю, а вмiст кисню падаi. Ця реакцiй проявляiться пiсля скритого перiоду який триваi вiд 4 до 8 годин, а то i бiльше. В цей перiод уражена людина вiдчуваi себе задовiльно i, як правило, не маi уяви про отруiння.

Ртуть - рiдкий метал, випаровуiться при кiмнатнiй температурi (0В° С), пари значно тяжчi за повiтря (в 7 разiв). Використовуiться для виготовлення рiзноманiтних ртутних препаратiв (пестицидiв), вибухових речовин (гримуча ртуть), приладiв (термометрiв, манометрiв i т.iн.), випрямувачiв, ламп денного свiтла, в стоматологii - для металевих пломб (ртутна амальгама) i iн.

Ртуть попадаi в органiзм (у виглядi парiв чи пилу ртутних сполук) через легенi, частково через шлунково-кишковий тракт. Можливе проникнення i через неушкоджену шкiру. Циркулюi в кровi у виглядi альбумiната, депонуiться и паренхiматозних органах, легенях, мозку i кiстках. Виводиться з органiзму нирками, слинними i iншими залозами.

Ртуть належить до так званих толових отрут, якi блокують бiлковi сполуки, чим порушують бiлковий обмiн та ферментативну дiяльнiсть органiзму Уражуi переважно нервову та вивiдну системи.

При аварiйних ситуацiях можливе вдихування високих концентрацiй парiв ртутi, внаслiдок iнтоксикацii настаi тяжке ураження нирок (смерть настаi вiд уремii).

Внаслiдок отруiння настаi функцiональне порушення нервовоi системи з включенням в патологiчний процес серцево-судинноi системи. Ртуть подразник шкiру та швидко акумулюiться в органiзмi. Типовими ознаками отруiння < невеликий iнтенсивний тремор пальцiв рук, повiк та язика, пiдвищена емоцiйна збудливiсть. З часом тремор рук набуваi iнтенсивного характеру, а його амплiтуда постiйно збiльшуiться.

оболонки набувають червоного кольору. Через деякий час настають судоми, втрата свiдомостi та рефлексiв, зупиняiться дихання,настаi смерть людини

Середня вражаюча токсикодоза для цiанiстого водню складаi - 0,7> мг.хв/л.

3. Шляхи пiдвищення життiдiяльностi в умовах впливу СДОР

Успiхи захисту населення вiд токсичного впливу СДОР будуть залежати вiд термiновостi, послiдовностi та повноти виконання вiдповiдних заходiв Залежно вiд того, яка СДОР i джерелом заражень навколишнього середовища iй середовища проживання,визначають засоби захисту населення.

Одним з необхiдних елементiв захисту в умовах впливу СДОР i термiном обмеження часу перебування на ураженiй територii. Щоб припинити подальшi надходження СДОР в органiзм потерпiлих, необхiдно застосувати засоби iндивiдуального захисту (респiратори, протигази, ватно-марлевi пов'язки) Вивести потерпiлих за межi зараженоi мiсцевостi, в загерметизованi примiщення чи сховища.

Усунути чи послабити домiнуючi ознаки ураження можна шляхом термiнового виведення отрути з органiзму, шкiряних покровiв та слизових оболонок.

РЖнформацii про аварiю з викидом в атмосферу чи витоком СДОР та про небезпеку хiмiчного зараження мiсцевостi та середовища проживання населення отримуi з повiдомленняВ» яке передаiться мiсцевим штабом ЦО. В цьому повiдомленнi населення iнформуiться про дii в кожному конкретному випадку.

Пiсля отримання повiдомлення необхiдно виконати такi рекомендацii:

Вжити термiновi заходи по захисту органiв дихання (прикрити органи дихання змоченою водою пов'язкою) та покинути заражену мiсцевiсть.

Коли немаi можливостi покинути зону зараження, необхiдно лишатись в примiщеннi, захистити органи дихання, а примiщення за герметизувати. Для цього щiльно закрити вентиляцiйнi люки, димарi, вiкна та дверi. Щiлини у вiкнах закрити за допомогою плiвки, лейкопластир чи звичайного паперу. На вхiднi дверi повiсити змочену , водою ковдру або iншу щiльну тканину. Потiм дiяти згiдно з вказiвками отриманими при наступних повiдомленнях органiв мiсцевоi влади чи штабу ЦО.

На випадок неможливого подальшого перебування в примiщеннi необхiдно його залишити та вийти з зони зараження. Якщо напрямок виходу невiдомий, необхiдно рухатись в одну iз сторiн перпендикулярно напрямку вiтру (бажано в ту сторону, яка пiдвищена та добре провiтрюiться).

При перемiщеннi по зараженiй територii необхiдно рухатися швидко, але не бiгти, щоб не знiмати куряви. При переходi уникати пониженi мiсця (тунелi) де може бути застiй та накопичення токсичних речовин.

Пiсля виходу з зони зараження необхiдно водою промити очi та вiдкритi дiлянки тiла, в великiй кiлькостi випити теплого чаю або молока та виключити будь-яке фiзичне навантаження.

При пiдозрi на отруiння токсичними речовинами необхiдно звернутися в лiкарняний заклад, щоб уникнути будь-якого ускладнення.

При отруiннi хлором потерпiлому необхiдно надiти протигаз, а в разi його вiдсутностi органи дихання захистити ватно-марльовою пов'язкою, змоченою водою або 2 % розчином питноi соди, а при отруiннi амiаком - 5 % розчином лимонноi кислоти, та вивести його з зони зараження.

При отруiннi амiаком потерпiлого заводять В тепле та спокiйне мiсце. Шкiрнi покриви, очi, нiс та рот промивають водою у великiй кiлькостi. Пiсля цього в очi закапати двi-три каплi ЗО % розчину альбуциду, а в нiс-оливкового масла. Робити штучне дихання при отруiннях амiаком забороняiться.

При отруiннях хлором ,коли у потерпiлого зупинилося дихання,необхiдно вжити заходiв до його вiдновлення. Шкiрнi покриви, рот та нiс рясно промити 2% розчином питноi соди.

При ураженнi фосгеном потерпiлого винести з небезпечноi зони, забезпечити йому повний спокiй та тепло. Розстебнути комiр, пояс та всi ТСудзики, а при можливостi зняти верхнiй одяг, тому що вiн може бути забруднений парами фосгену. Дати випити гарячого чаю. Штучне дихання потерпiлому вiд парiв фосгену робити забороняiться. Його необхiдно термiново вiдправити в лiкарняний заклад.

При ураженнi сiрчаним ангiдридову потерпiлого необхiдно винести на свiже повiтря. Шкiру та слизовi оболонки промивати водою чи 2 % розчином соди на протязi 15 хвилин, очi промивати тiльки водою також на протязi 15 хвилин.

При ураженнi цiанiстим воднем (синельною кислотою) перша допомога повинна надаватися термiново. На потерпiлого надiти протигаз, дати антидот (роздавити ампулу амiлнiтрату i покласти пiд маску протигазу). Одночасно потерпiлому необхiдно забезпечити спокiй та тепло. Негайно звернутися в медичний заклад.

При ураженнях бензолом першу допомогу надають термiново. Потерпiлого виносять на свiже повiтря, кладуть та забезпечують спокiй та тепло. Шкiру промивають водою з милом та змащують дерматоловою мазью. При утрудненому диханнi дати зволожений кисень чи карбоген, к при необхiдностi зробити штучне дихання.

Велике значення при проведеннi рятувальних операцiй i швидка локалiзацiя та лiквiдацiя наслiдкiв аварii, здiйснення заходiв по боротьбi з витiканням чи викидами в атмосферу СДОР, контроль за проведенням всiх необхiдних аварiйно-вiдновлювальних робiт в зонi зараження.

4. Безпека дорожнього руху як чинник пiдвищення життiдiяльностi

В наш час важко знайти людину, яка б не користувалася послугами будь-якого виду транспорту. Транспортнi засоби мають великий позитивний вплив на економiку краiн, створюють зручнiсть та комфорт для людей. Однак, транспортнi засоби мають ряд негативних явищ, якi характеризуються людськими жертвами, великими матерiальними збитками, шумом, загазованiстю навколишнього природного середовища, загромадженiстю вулиць.

Автомобiльний парк Украiни на сьогоднiшнiй день складаi понад сотнi тисяч одиниць автотранспортних засобiв. Третина цiii кiлькостi припадаi на автотранспортнi засоби народного господарства. Велика кiлькiсть автотранспортних засобiв знаходиться у власному користуваннi.

Збiльшення кiлькостi легкових автотранспортних засобiВ» приватного користування, в тому числi швидкiсних iноземного виробництва, викликало зростання iнтенсивностi руху на дорогах Украiни.

Щорiчно в транспортний потiк вливаiться бiля 10 тисяч молодих водiiв. Перебуваючи за кермом швидкохiдних автомобiлiв iноземною виробництва, не маючи ще достатнiх навичок управлiння, дана категорiя учасникiв дорожнього руху стаi призвiдниками надзвичайних ситуацiй на дорогах Украiни.

Питома вага автомобiлiв iноземного виробництва вiд загальноi кiлькостi легкових автомобiлiв складаi лише 7 вiдсоткiв, а на протязi минулого року ними скоiна кожна п'ята аварiя. Половина вiд всiх дорожньо-транспортних пригод (ДТП) допущена водiями вiком до 30 рокiв.

В умовах швидкого кiлькiсного зростання автомобiльного парку Украiни сильно вiдстаi будiвництво дорiг та утримання iх в належному станi Через економiчнi труднощi останнiм часом дорожнi будiвництво в багатьох областях Украiни практично припинено. Складною залишаiться ситуацiя i утриманням та ремонтом вуличноi мережi мiста та населених пунктiв.

Рух автомобiлiв проходить на дорогах разом з тракторами, пiшоходами, велосипедистами, гужовим транспортом i навiть домашнiми iа дикими тваринами.

Спостерiгаiться значне зростання пригод через наiзд автомобiлiв на гужовий транспорт (у 19% роцi - на 46.2 вiдсотка). На 24 вiдсотки зросла кiлькiсть пригод через наiзди на транспортнi засоби, що стоять на дорогах. Значна частина iх споюiться через вiдсутнiсть належноi зовнiшньоi РЖнформацii про транспортний засiб в умовах недостатньоi видимостi, особливо РЖ темну пору доби.

Розвиток транспортних систем , пiдвищення iх ролi в суспiльному життi супроводжуiться не тiльки позитивним ефектом, але i негативними чинниками, серед яких найбiльш вiд'iмним i високий рiвень аварiйностi транспортних заходiв та дорожньо-транспортних пригод.

В свiтi щорiчно внаслiдок ДТП гине 250 тис. чоловiк i приблизно в 30 разiв бiльша кiлькiсть людей отримуi травми.

В Украiнi за 1993 р. скоiно 40 тис. ДТП, в яких понад 7 тисяч загинуло та 43 тисячi травмовано. Проведена профiлактична робота дозволила в деякiй мiрi зменшити аварiйнiсть на транспортi. Але рiвень травматизму залишаiться ще дуже високим. З вини водiiв усiх видiв транспорту у 1994 роцi скоiно 30,2 тис. ДТП, в яких загинуло 5838 осiб; Ця категорiя учасникiв руху найбiльше впливаi на стан аварiйностi в Украiнi. Нетверезими водiями власних автотранспортних засобiв скоiно 5,8 тис. пригод, або 85% вiд усiх ДТП, скоiних з вини нетверезих водiiв.

Щодоби пiд колесами транспортних засобiв втрачають життя двоi дiтей та ще двадцять стають калiками. Щороку на шляхах Украiни з дiтьми трапляiться декiлька тисяч трагiчних випадкiв, в яких гине стiльки дiтей, скiльки навчаiться у декiлькох школах з середньою чисельнiстю учнiв.

Протягом останнiх п'яти рокiв в державi провчиться певна робота

РЖ щодо попередження аварiйностi на транспортi. Удосконалюiться органiзацiя дорожнього руху транспортних засобiв та пiшоходiв шляхом забезпечення засобами його регулювання. За чотири роки введено в ^експлуатацiю 5,2 тисячi км автодорiг з твердим покриттям, вiдремонтовано 67 тисяч км автошляхiв. У 1994 р. встановлено 165 тисяч дорожнiх знакiв, 107 км транспортних огороджень, влаштовано жорстких поверхневих обробок на 9,4 тисячi км дорiг.

Однiiю з причин ДТП i незадовiльна профiлактична робота серед населення краiни, в трудових колективах автопiдприiмств та низька адмiнiстративна вiдповiдальнiсть керiвного складу пiдприiмств щодо виконання нормативних актiв, пов'язаних з безпекою дорожнього руху.

Стан профiлактичноi роботи з безпеки дорожнього руху особливо незадовiльний у дрiбних автогосподарствах, чисельнiсть яких з кожним роком зростаi i зараз складаi понад 60% вiд загальноi кiлькостi автогосподарств. В таких господарствах заходи щодо органiзацii цiii роботи не плануються, не виконуються також вимоги нормативних актiв.

В державних автогосподарствах незадовiльно органiзовуiться проведення перед рейсових та пiсля рейсових медичних оглядiв водiiв.

В деяких пiдприiмствах внаслiдок недостатнього фiнансування цi служби скорочуються. В цiлому в Украiнi з 94 тисяч автогосподарств тiльки у 3,9 тисячi i служби дорожнього руху.

Багато автотранспортних одиниць переводиться на стиснутий природний газ. При цьому допускаються суттiвi порушення ВлПравил технiки безпеки при експлуатацii автомобiлiв на стиснутому, природному газiВ». В господарствах вiдсутнi навченi згiдно Правил безпеки в газовому господарствi, Правил будови та безпечноi експлуатацii посудин, що працюють пiд тиском та iн. В автогосподарствах часто вiдсутнi iнструкцii по технiцi безпеки при експлуатацii автомашин, що працюють на стиснутому газi, водii не iнструктуються з правил технiки безпеки при експлуатацii таких автомобiлiв, не проводиться щоденний якiсний огляд на герметичнiсть та справнiсть газовоi апаратури та iнше.

В деяких автогосподарствах несвоiчасно проводиться державний технiчний огляд транспортних засобiв з метою перевiрки iхньоi справностi, пiдвищення технiчного стану.

Як свiдчить статистика УДАРЖ УМВС на автошляхах в 1996 р. з причин керування транспортними засобами з технiчними неполадками скоiно дорожньо-транспортних пригод значно бiльше нiж за аналогiчний перiод 1995 року.

Закон Украiни ВлПро дорожнiй рухВ» визначаi жорсткi вимоги щодо технiчного стану транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацii. За несвоiчасне проведення державного технiчного огляду передбачаiться штраф у розмiрi 17-34 грн. (ст. 121,2.1).

За випуск на лiнiю технiчно несправних транспортних засобiв у 1994 р. притягнуто до адмiнiстративноi вiдповiдальностi 24 тис. посадових осiб. Зафiксовано понад 9 млн порушень правил дорожнього руху, допущених водiями та пiшоходами. Затримано 326 тис водiiв, якi керували транспортними засобами у нетверезому станi.

Правовi та соцiальнi основи дорожнього руху з метою створення безпечних та комфортних умов для учасникiв руху i охорони навколишнього природного середовища закрiпленi в Законi Украiни ВлПро дорожнiй рухВ». ;он регулюi суспiльнi вiдносини у сферi дорожнього руху та його безпеки, визначаi права, обов'язки та вiдповiдальнiсть суб'iктiв - учасникiв дружнього руху, мiнiстерств та iнших центральних органiв державноi виконавчоi влади, об'iднань, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання.

Низька транспортна дисциплiна характерно для учасникiв дорожньо-транспортного руху усiii краiни. Напевно, це одна з причин того, що 18 березня 1997 року значно пiдвищенi штрафнi санкцii за порушення Правил дорожнього руху, внесенi змiни до Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення. Так, наприклад, за керування транспортними засобами особами у станi сп'янiння штраф складаi 2550-3400грн, позбавлення прав водiя на 1-2 роки. Повторення протягом року - штраф 3400-6800 грн, Позбавлення прав на 2-3 роки з оплатним вилученням транспортних засобiв чи без нього (ст. 130; ч.2). Безумовно, щоб не сплачувати чималих штрафiв потрiбно не порушувати iснуючих Правил дорожнього руху.

Безпеку руху як чинник зниження дорожньо-транспортних пригод Необхiдно розглядати, враховуючи чотири основних напрямки: автомобiль, дорога, органiзацiя руху, учасники руху.

За статистичними даними на мiсцi дорожньо-транспортноi подii Гине бiля 65 вiдсоткiв вiд загальноi кiлькостi людських жертв, причому понад 2/3 з них гине всерединi транспортних засобiв (водii, пасажири).

Будь-який транспортний засiб (ТЗ) - це джерело пiдвищеноi пеки. Людина, що скористалася послугами ТЗ, знаходиться в зонi пiдвищеноi небезпеки. Це обумовлюiться можливiстю виникнення ДТП

Кожний учасник транспортного потоку в силу неправильних дiй чи поведiнки може створити небезпечну дорожньо-транспортну ситуацiю як на самому транспортному засобi , так i поза ним. До учасникiв транспортного потоку входять тi, що керують транспортними засобами (водii, пiлота, i iн.) пасажири ТЗ та пiшоходи.

Не всi дорожньо-транспортнi ситуацii закiнчуються благополучно, значна частина iх закiнчуiться транспортними аварiями. Транспортна аварiя - це подiя, що закiнчуiться загибеллю чи тiлесними ушкодженнями людей або пошкодженням транспортних засобiв, споруд чи вантажiв.

Чимало аварiй транспортних засобiв закiнчуiться людськими жертвами, якi можна розподiлити на двi групи.

Перша група - це люди, що загинули безпосередньо пiд час аварii.

Друга група - це тi, що загинули внаслiдок недостатньо ефективних рятувальних заходiв та поганоi органiзацii рятувальних робiт.

Зменшити число жертв першоi групи можна шляхом прийняття заходiв запобiгання аварiй та досконалоi пiдготовки осiб для управлiння i обслуговування транспортних засобiв. Число жертв другоi групи може бути суттiво зменшеним завдяки пiдвищенню ефективностi рятувальних заходiв та засобiв , вмiлим iх використанням, а також за рахунок своiчасного надання потерпiлим допомоги на мiсцi подii.

Транспортно-дорожня безпека людини як пасажира,так i пiшохода може бути забезпечена:

високим рiвнем професiйноi пiдготовки водiiв, пiлотiв, машинiстiв i iн.;

вдосконаленням конструктивних характеристик транспортних засобiв, що складають iх технiчну безпеку;

безумовним виконанням пасажирами та пiшоходами правил дорожнього руху i правил користування рiзними видами транспорту.

Безпека транспортних засобiв подiляiться на активну, пасивну та пiсля аварiйну.

Активна безпека - це сукупнiсть конструктивних та технiчних характеристик транспортних засобiв, що дозволяють попередити чи зменшити ймовiрнiсть виникнення ДТП.

Активна безпека залежить вiд гальмiвних та динамiчних характеристик транспортних засобiв, рiвня внутрiшнього та зовнiшнього шуму, ступеню токсичностi вихлопних газiв, свiтлотехнiчних характеристик, рiвня обзорностi з мiсця водiя i т. iн.

Пасивна безпека - це сукупнiсть технiчних характеристик транспортних засобiв, що дозволяють зменшити тяжкiсть наслiдкiв транспортних Аварiй.

Пасивну безпеку забезпечують елементи обладнання транспортних засобiв i його конструкцii. До них вiдносяться травмобезпечнi з м'якими накладками панелi приладiв, оббивка дверей, стiйок, верха, бампери, ременi безпеки, рiзнi поручнi, без осколочне скло вiкон, спецiальна конструкцiя кузова, що дозволяi зберегти Влжиттiвий простiрВ» для водiя та пасажирiв, пристроi екстреного вiдкривання дверей та зупинки транспортних засобiв i т. iн.

Пiсляаварiйна безпека - це сукупнiсть конструктивних експлуатацiйних властивостей, що направленi на запобiгання погiршення

наслiдкiв пiсля виникнення аварii. Вона залежить вiд достатньоi кiлькостi дверей, наявностi аварiйних виходiв (дверей, люкiв, трапiв), рятувальних засобiв, первинних засобiв пожежогасiння i всього того, що дозволяi забезпечити пiсля аварiйну безпеку.

Велике значення при аварiях вiдiграi психофiзiологiчний чинник, найбiльш небезпечний з них це емоцiйний стрес. Для пасажирiв зовсiм не пiдготовлених та необiзнаних з обставинами можливих аварiй , цей чинник вiдiграi вiдповiдну негативну роль.

Люди, якi пiдготовленi , знають про можливi ситуацii, а також про те, що робити при iх виникненнi, мають швидку реакцiю i будуть виконувати все те, що необхiдно для iх спасiння. Крiм цього вони менше скоюють помилок пiд час дiйсноi аварiйноi ситуацii.

Тому необхiдно, щоб кожен пасажир з метою пiдвищення особистоi дорожньо-транспортноi безпеки знав потенцiйно-аварiйнi ситуацii, характернi для того чи iншого виду транспортних засобiв, послугами якого вiн скористався. Крiм того, був добре обiзнаний з засобами iндивiдуального та колективного захисту, що знаходяться на транспортному засобi та знав способи iх використання,

В процесi пiдготовки водiiв необхiдно включити роздiл з розслiдування конкретних аварiйних пригод. Це дасть психологiчний настрiй на акуратну поведiнку пiд час дорожнього руху, крiм того, допоможе зрозумiти, як вести себе пiд час неминучоi аварii, щоб врятувати себе та пасажирiв.

Пiд час неминучоi аварii водiй повинен втиснути себе в сидiння спиною, а витягнутими руками впертися в кермо. Це дуже важливо: завдяки витягнутим рукам _$ якi мiцно тримають кермо, тiло водiя стаi мов би розпiркою мiж рулем та сидiнням. В такому положеннi воно може витримати дуже сильний удар. Не варто думати, що можуть при цьому зламатися кiстi рук, вони сприймуть удар в самому вигiдному ВлстiйкомуВ» положеннi. Наприклад, як гвiздок, що забивають у дошку, зiгнiть його трохи i спробуйте забити, вiн обов'язково зiгнеться. А кiсть, якщо ii розташувати боком зламаiться. Якщо вже кiстi рук зламаються в такому фiксованому положеннi, то це, ймовiрно, був удар, пiсля якого за життя водiя поручитися важко,

Автогонщики, якi мають дуже добре натренованi руки, рятують себе таким чином в дуже серйозних аварiях. Крiм цього, розташування тiла водiя у виглядi розпорки не дозволяi в момент удару вилетiти йому через лобове скло, що дуже небезпечно.

Спортсмени автомобiлiсти використовують спецiальнi ременi безпеки, якi опоясують груди навхрест. Ременi безпеки рятують дуже багато людей. За статистикою, приблизно в семи з десяти ДТП пристебнутi ременi врятовують водiiв вiд травм. Тому водii та пасажири повиннi добре усвiдомити, що ременi безпеки потрiбнi не працiвникам ДАРЖ, а для збереження власного життя.

Пiд час неминучого зiткнення транспортних засобiв дуже часто страждають ноги. Ступнi нiг до самого останнього моменту не можна забирати з педалей гальму та газу. РЖнодi треба мати смiливiсть не тиснути на педалi, гальма, навiть якщо нога сама тягнеться це зробити. Адже за допомогою газу та пониженоi передачi легше утримати автомобiлi вiд обертання, збiльшити ii маневренiсть i намагатися вiдвести машину вправо, щоб уникнути неминучою удару.

Якщо не вийшло, тодi при неминучому зiткненнi колiна необхiдно миттiво притиснути до важеля переключення швидкостей, а ступнi тримайте на педалях. В останнi долi секунди ноги зi зведеними разом колiньми пiднiмiть вверх i вправо. Руками , як вже писалось, необхiдно упертися в кермо, а тiло втиснути в сидiння. Очi не прикривати до кiнця - тiльки в самий критичний момент. Голову треба притиснути до грудей.

Пасажири також повиннi знати, як вести себе пiд час неминучого зiткнення. Особливо це стосуiться того, хто сидить поряд з водiiм.

Статистика стверджуй, що це мiсце саме небезпечне. Найбiльш безпечним за статистикою вважаiться мiсце за спиною водiя. Пасажиру поряд i водiiм пiд час удару слiд пiдняти ноги i уперти iх в передню панель, голову схилити на груди, а руками закрити лице, щоб воно не постраждало вiд можливих осколкiв переднього скла.

РЖншi пасажири повиннi уперти ноги в пiдлогу чи нижню частину переднiх сидiнь, по можливостi викинути руки вперед i також упертися ними в спинку переднього сидiння, напрягти м'язи, згрупуватися.

Обiзнанi водii та пасажир з правилами поведiнки при будь-яких раптових ситуацiях мають бiльшу ймовiрнiсть врятувати своi життя нiж не обiзнанi.

В реальному життi неможливо передбачити всi чинники, що впливають на безпеку дорожнього руху, однак, дотримуючись дiючих законодавчих та нормативних актiв, що дiють в сферi дорожнього руху, можна створити безпечнi та комфортнi умови для учасникiв руху. Для реалiзацii цього необхiдна координацiя зусиль всiх учасникiв дорожнього руху, органiВ» державноi влади та iнших зацiкавлених сторiн.

5. Ризик - чинники небезпеки мiського транспорту

В iдинiй транспортнiй системi Украiни важливе мiсце займаi мiський транспорт. Вiн представлений рiзноманiтними видами транспортних засобiв, якi здiйснюють перевозку пасажирiв та вантажiв по мiсту. Сюди вiдносяться - автобуси, тролейбуси, трамваi, таксi, а також вантажнi та легковi автомашини. Причиною можливих аварiй може бути велика iнтенсивнiсть транспортних потокiв, низька квалiфiкацiя водiiв, недисциплiнованiсть учасникiв дорожнього руху, вiдсутнiсть належноi перед рейсовоi перевiрки технiчного стану транспортних засобiв та перед рейсових медичних оглядiв водiiв, випуск на лiнiю транспортних засобiв, що мають несправнiсть гальмiвноi системи або рульового управлiння чи своiчасно не пройшли державного технiчного огляду, перевищення водiями визначених обмежень швидкостi руху, незадовiльний стан дорiг та iнше.

Перед рейсовий медичний огляд водiiв маi велике значення щодо запобiгання ДТП. Так, французькi вченi визначили, що iз 1300 випадкiв позбавлення посвiдчення водiя у осiб, якi порушили правила руху, 150 водiiв мали гостроту зору нижче допустимоi норми, у 138 випадкiв був пiдвищений артерiальний тиск, страждали психiчними розладами, 31 - дiабетом, 14 - серцево-судинними захворюваннями, 42 - розладом руховоi функцii.

У цiй же краiнi 6,8% ДТП зi смертельним наслiдком скоюiться внаслiдок фiзичних недолiкiв, втоми i непритомностi. У Нiмеччинi iз 12 млн. осiб, якi мають посвiдчення водiя, 70 тис. хворi на дiабет, який може стати причиною раптовоi втрати свiдомостi. Серед причин, якi призводять до втрати свiдомостi у водiiв при керуваннi автомобiлем, 1/5 пов'язана з серцевими захворюваннями. У США внаслiдок гострого iнфаркту мiокарда щорiчно виникаi до 2 тис. ДТП. При цьому в чотирьох - п'яти випадках iз 14 приступи сильного серцевого болю виникають настiльки раптово, що водiй не встигаi зупинити автомобiль.

Причиною можливих аварiй може бути не тiльки хворобливий стан водiiв, але i уживання водiями лiкiв.

У Нiмеччинi вiд 10 до 20% ДТП пов'язанi з уживанням водiями лiкiв. В Австралii i Швецii близько 15% водiiв, з вини яких сталися ДТП, протягом 24 годин до цього приймали який-небудь заспокiйливий засiб.

Австрiйський учений Вагнер стверджуi, що у 16% причинами ДТП i приймання снодiйних та iнших лiкарських засобiв. Вiд 4 до 20

Вместе с этим смотрят:

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Аттестация рабочего места на предприятии

Безопасность взрывных работ

Безопасность труда на производстве