Словотвiрна парадигма iменникiв назв овочiв, фруктiв i злакових культур

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА УКРАРЗНСЬКОРЗ МОВИ

СЛОВОТВРЖРНА ПАРАДИГМА РЖМЕННИКРЖВ НАЗВ ФРУКТРЖВ, ОВОЧРЖВ РЖ ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР

Курсова робота

студентки 4 курсу

украiнського вiддiлення

заочноi форми навчання

Сергiiнко Олени Олександрiвни

Перевiрив

кандидат фiлологiчних наук

доцент Загнiтко О.О

Полтава тАУ 2011г.

ВСТУП

За порiвняно короткий час дериватологiя пройшла не тiльки шлях свого становлення, а й бурхливого розвитку й утвердження як провiдна галузь лiнгвiстики. Донедавна ii не вважали окремою самостiйною галуззю мовознавства, а вiдносили то до етимологii (ХХ ст.), то до морфологii (Л.А. Булаховський), то до лексикологii (О.О. Потебня). Словотвiр сьогоднi, за словами вiдомого мовознавця, тАУ це полiгон, де випробовуються прийоми й методи дослiдження мови, що мають велику цiннiсть не лише для iнших рiвнiв мови, а й для лiнгвiстики загалом.

Тiсний зв'язок словотвору з граматикою й лексикою, особливий статус деривацiйних одиниць, можливiсть iх процесуальноi й результативноi iнтерпритацii призвели до формування принаймi трьох аспектiв дослiдження словотвору.

Теоретичним питанням украiнськоi дериватологii присвячено працi РЖ.РЖ. Ковалика, Н.Ф. Клименко, В.В. Грещука та iнших вiтчизняних лiнгвiстiв. Серед росiйських учених значний внесок у розвиток дериватологii зробили В.В. Виноградов, О.А. Земська, О.С. Кубрякова, В.В. Лопатiн, РЖ.С. Улуханов та iн. РЖ.РЖ. Ковалик, Л.Л. Гумецька, Г.О.Винокур, В.В. Виноградов обТСрунтували необхiднiсть видiлення науки про словотвiр в окрему галузь лiнгвiстичних знань iз своiм чiтко визначеним спецiальним предметом дослiдження, системою наукових понять i термiнiв та властивими iй принципами i методами дослiдження словотвору.

Характерною особливiстю сучасноi науки про лексичну деривацiю i зосередження уваги на словотвiрному формантi й недооцiнка ролi твiрноi основи в словотворi.

Глава украiнськоi дериватологiчноi школи РЖ.РЖ. Ковалик розглядав парадигму в словотвореннi як характерний для даноi морфеми, типiзований, вiдстояний i узвичаiний набiр синтагматичних оточень ланцюгiв, а ряд слiв, у якому виступаi та сама морфема, тАУ як парадигму даноi морфеми. До складу словотвiрних парадигм учений зараховував кореневi та афiксальнi (префiксальнi, суфiксальнi, мiшанi, префiксально-суфiксальнi i постфiксальнi) парадигми видiляючи як найважливiшi для словотвору кореневi.

Враховуючи досвiд опрацювання цiii проблеми в словтАЩянському мовознавствi, послiдовники РЖ.РЖ. Ковалика поповнюють сучасну дериватологiю новими важливими вiдомостями про словотвiрну парадигму. Як стверджуi В.В. Грещук, деривацiйна парадигма як одиниця, що являi собою сукупнiсть взаiмоповтАЩязаних i взаiмозумовлених через тотожнiсть твiрноi основи словотвiрних одиниць, експлiкуi системнiсть словотвору в такому розрiзi, при якому вона ТСрунтуiться на константнозмiннiй рiвновазi, консонантна частина якоi пiдтримуiться формально-сематичною iднiстю творноi основи, а змiна тАУ рiзнофункцiональними деривацiйними формантами.

Специфiка похiдного слова тАУ основноi одиницi словотвору тАУ як бiнарна одиниця, що включаi твiрну основу й словотвiрний формант, не дозволяi обмежитися аналiзом ролi в деривацiйних процесах лише формуючоi частини, нехтуючи базовою, оскiльки на думку В.В.Грещука такий аспект аналiзу залишаi поза увагою реальну взаiмодiю одиниць словотвiрноi системи.

У звтАЩязку з цим у сучаснiй дериватологii одночасно з дальшим розвитком форматоцентричного аспекту вивчення словотвору першорядного значення набуваi розробка основоцентричного, тобто такого напрямку у вивченнi словотвору, в основi якого лежала б роль твiрноi основи в актах деривацii.

Лише всестороннiй аналiз словотвору з позицiй як форматоцентричного, так i основоцентричного пiдходiв може забезпечити адекватне вiдображення всiii складностi системи.

Останнiм часом спостерiгаiться й iнтенсивне становлення термiносистеми галузi мовознавства, що почала складатися в 70-х роках ХХ столiття, тАУ словотвiрноi парадигматики, пiд якою розумiють систему словотвiрних парадигм. Термiнологiя словотвiрноi парадигматики тАУ це стабiльна, але незамкнена пiдсистема сучасноi украiнськоi словотвiрноi термiносистеми, що перебуваi в процесi безперервного бурхливого розвитку. Удосконалення словотвiрних назв вiдбуваiться вiдповiдно до загальних закономiрностей розвитку украiнськоi мови, досягнень вiтчизняного та зарубiжного мовознавства, зокрема словотвору.

Хоча мовознавчi термiни тАЬпарадигматикатАЭ, тАЬпарадигматАЭ мають давню традицiю вживання, у лiнгвiстицi ще не досягнуто чiткостi в розумiннi цих понять. С.Л. Авдiiва зазначаi, що цi термiни мають як мiнiмум чотири значення, якi не завжди в повному обсязi вiдображаються лексикографiчними джерелами: парадигматика тАУ 1) один iз двох аспектiв системного вивчення мови, що виявляiться в протиставленнi двох типiв вiдношень мiж елементами та одиницями мови тАУ парадигматичними вiдношеннями, iхньою класифiкацiiю, визначенням сфери iхньоi дii i т.iн.; протиставляiться синтагматицi за типом дослiджуваних вiдношень i iхнього групування; 2) у бiльш широкому значеннi тАУ те саме, що й мовна система як сукупнiсть лiнгвiстичних класiв тАУ парадигм; протиставляiться синтагматицi як синонiму поняття лiнгвiстичного процесу i тексту; 3) система парадигматичних вiдношень, що повтАЩязуi одиницi певного рiвня або сукупнiсть таких вiдношень; 4) система парадигм або iх сукупнiсть в окремiй мовi, що застосовуiться до одиниць певного рiвня; роздiл граматики (морфологii чи синтаксису), присвячений опису сукупностi вiдповiдних парадигм, принципам iхньоi органiзацii; парадигма тАУ 1) у широкому розумiннi тАУ ряд протиставлених мовних одиниць, кожна з яких визначаiться вiдношенням до iнших, групування мовних одиниць однiii мовноi системи чи пiдсистеми в класи на основi iхнiх опозицiй i в той же час обтАЩiднаних за наявнiстю у них спiльноi ознаки чи на основi спiльних асоцiацiй; найчастiше така сукупнiсть мовних одиниць повтАЩязана парадигматичними вiдношеннями; 2) модель чи схема органiзацii такого класу чи сукупностi; 3) у вузькому значеннi тАУ система словоформ однiii лексеми; 4) таблиця схеми словозмiни, що виражаiться за допомогою флексiй.

Сьогоднi украiнська мовознавча практика закрiплюi термiн словотвiрна парадигма, що позначаi ряд дериватiв, який обтАЩiднуiться тотожнiстю твiрноi основи i протиставляiться словотвiрними формантами, тобто сукупнiсть похiдних вiд однiii твiрноi бази на одному ступенi творення. Науковий авторитет термiна в цьому значеннi зрiс ще й у звтАЩязку з тим, що знаний дериватолог Н.Ф. Клименко подаi його в подiбному трактуваннi в енциклопедii: сукупнiсть слiв, що мотивуються тим самим твiрним i перебувають на одному ступенi похiдностi.

Словотвiрна парадигма, зазначаi В.В. Грещук, тАУ це комплексна одиниця класифiкацii й опису деривацiйноi системи мови, що виконуi системотвiрну функцiю i дозволяi виявити систематичнi континууми, компонентами яких виступають словотвiрнi значення дериватiв вiд рiзних лексико-семантичних, тематичних, структурно-семантичних розрядiв слiв як твiрноi бази.

Сучасне вивчення словотвору зумовлюi необхiднiсть аналiзу ряду нових теоретичних i практичних проблем, якi при форматоцентричному пiдходi залишалися поза увагою дослiдникiв. Коло найважливiших питань, якi потребують теоретичного осмислення, у найзагальнiших рисах можна окреслити як деривацiйна валентнiсть потенцii i спроможнiсть, зумовленiсть деривацiйноi потенцii рiзних слiв iхнiми формально-смисловими особливостями, способи освоiння семантичних iнгредiiнтiв твiрного слова в смисловiй структурi похiдного у процесах деривацii, парадигматика й синтагматика твiрних основ, принцип класифiкацii й опису похiдних за ознаками твiрних слiв.

Кiнцевим результатом дослiдження словотвору при основоцентричному пiдходi, на думку вчених, повинна стати типологiя словотвору, в основi якоi лежало б функцiональне навантаження твiрноi основи в словотворi. У звтАЩязку з цим найперше необхiдно зтАЩясувати тi фактори, якi визначають деривацiйну поведiнку твiрних основ, iнакше кажучи, виявити тi характеристики твiрноi основи, якi уможливлюють чи унеможливлюють процес творення на ii базi дериватiв i якi саме, позначаються на словотвiрнiй активностi i продуктивностi твiрноi основи та ii семантико-словотвiрних трансформацiях.

Найбiльша рiзниця помiтна мiж парадигмами слiв рiзних частин мови. Однак i в межах однiii частини мови маються суттiвi розходження мiж парадигмами рiзних слiв усерединi частин мови, окрiм вiдмiнностей у граматичних формах, граматичнiй сполучуваностi, спостерiгаються суттiвi вiдмiнностi i в деривацiйнiй поведiнцi. О.А. Земська зазначаi, що тАЬподiбно до того, як в морфологii iменник маi форми вiдмiнкiв, але не може мати форми часу або особи, так i у словотворi кожна лексико-семантична група слiв породжуi своi, закономiрно iй властивi похiднi, а кожне узуальне похiдне i реалiзацiя словотвiрного потенцiалу певного базового слова.

Тому важливим завданням граматики i вивчення найрiзноманiтнiших семантичних розрядiв всерединi окремих частин мови з погляду iх деривацiйних можливостей. Динамiчний аспект системного вивчення словотвору спрямований в першу чергу на виявлення i опис деривацiйного потенцiалу кожноi лексико-семантичноi групи всiх частин мови i тАЬпередбачаi можливiсть синхронноi реконструкцii словотвiрних процесiв i моделювання iх реалiзацii. Системнi дослiдження в цьому напрямку ведуть до встановлення складу словотвiрних парадигм певних лексико-семантичних груп i до створення структурно-семантичноi типологii структурноi парадигми.

Для цiлiсного опису словотвiрноi системи мови необхiдне виявлення класiв слiв, якi мають одну й ту ж словотвiрну парадигму. Це дозволить встановити, якi ознаки i релевантними для вияву деривацiйних валентностей слова, i надасть можливiсть розподiлити весь словниковий склад мови вiдносно до його словотвiрного потенцiалу. У результатi отримаiмо чiткий опис системи словотвору, при якому будуть встановленнi класи слiв, якi мають однi й тi конкретнi та типовi парадигми, виявленi дефектнi парадигми та створена типологiя словотвiрних парадигм. Отже, словотвiрна парадигма даi змогу виявити системну органiзацiю словотвору в такому розрiзi, при якому системнiсть грунтуiться на константнозмiннiй рiвновазi, константна частина якоi пiдтримуiться формально-семантичною тотожнiстю твiрноi основи, а змiнна тАУ рiзнофункцiональними деривацiйними формантами. Кожна конкретна словотвiрна парадигма i мiкросистемою, взаiмоповтАЩязанi взаiмозумовленi компоненти якоi утворюють повну iднiсть i цiльнiсть. ПовтАЩязанi мiж собою частиномовною спiльнiстю твiрних слiв, словотвiрнi парадигми формують своiрiдну словотвiрну пiдсистему. Сукупнiсть словотвiрних парадигм усiх частин мови в iх звтАЩязках i взаiмодii складаi словотвiрну систему мови. Актуальнiсть теми курсовоi роботи визначаiться загальною спрямованiстю сучасних дериватологiчних дослiджень на розробку основоцентричного напрямку при якому вихiдним пунктом класифiкацii, iнтерпритацii та опису матерiалу стаi твiрна основа. Метою роботи i виявлення словотвiрноi спроможностi iменникiв назв овочiв, фруктiв i злакових культур, а також структурноi й семантичноi типологii вiдсубстантивних утворень в украiнськiй мовi. Це зумовлюi реалiзацiю таких завдань:

1) виявити частиномовну належнiсть похiдних i розподiлити iх на зони;

2) зтАЩясувати типологiю семантичних значень дослiджуваних десубстантивiв;

3) охарактеризувати кiлькiсну наповнюванiсть зон i семантичних груп;

4) проаналiзувати реалiзацiю словотвiрного потенцiалу;

5) встановити способи деривацii, деривацiйнi форманти та iх продуктивнiсть у вiдiменниковому словотворi.

Для вирiшення поставлених завдань i з огляду на фактичний матерiал у роботi використовуються такi методи

тАУ описовий метод, що дозволяi проводити обстеження десубстантивiв;

тАУ метод компонентного аналiзу, що дозволив проаналiзувати компоненти лексичноi та словотвiрноi семантики;

тАУ статистичний, який використовуiться при узагальненнi кiлькiсних даних у таблицях.

Матерiалом курсовоi роботи послужила спецiально укладена картотека, у кiлькостi 86 твiрних iменникiв i 264 похiдних, отримана методом суцiльноi вибiрки з найавторитетнiших лексикографiчних джерел: одинадцятитомний Словник украiнськоi мови, Великий тлумачний словник сучасноi украiнськоi мови.

Практичне значення роботи випливаi з можливостi використання результатiв дослiдження в лексикографiчнiй практицi, зокрема при укладаннi морфемних, словотвiрних словникiв. Матерiали i висновки дипломноi роботи можуть бути використанi в унiверситетських курсах iз морфемiки й словотвору, у пiдручниках i навчальних посiбниках з украiнського мовознавства, а також у процесi викладання украiнськоi мови iноземцям.

Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв i списку використаних джерел.

РОЗДРЖЛ РЖ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛРЖЗ СЛОВОТВРЖРНИХ ПАРАДИГМ РЖМЕННИКРЖВ НАЗВ ФРУКТРЖВ, ОВОЧРЖВ РЖ ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР

1.1 Типологiя словотвiрних значень похiдних утворень вiд iменникiв назв фруктiв

Складнiсть органiзацii i функцiонування словотвiрноi системи мови визначаiться й обумовлюiться рiзноманiтнiстю й комунiкативною значущiстю цiii системи, розмаiтiстю зв'язкiв словотвору з iншими рiвнями будови мови, а також неоднорiднiстю одиниць, якi цю систему утворюють i розрiзняються не лише синтагматично, а й парадигматично, не лише у планi вираження, а й за змiстом. Як вiдомо, основна одиниця словотвiрноi системи це похiдне слово, що, з одного боку, репрезентуi своiрiднi риси системи в цiлому, а з iншого тАУ бiльш складнi комплекснi одиницi.

Словотвiрнi парадигми подiляються на блоки, якi мiстять похiднi однiii частини мови. У межах кожного блоку видiляють словотвiрнi категорii тАУ сукупнiсть похiдних iз спiльним словотвiрним значенням, вираженим рiзними словотвiрними засобами. Кожна словотвiрна категорiя формуiться сукупнiстю словотвiрних типiв, пiд якими розумiють групу слiв однiii частини мови, якi побудованi за iдиною схемою i об'iднуються такими рисами: 1) спiльнiстю частиномовноi приналежностi твiрних слiв; 2) спiльнiстю форманта або навiть i способу словотворення (тобто спiльнiстю формального зв'язку мiж твiрним i похiдним); 3) спiльнiстю словотвiрного значення (тобто спiльнiстю семантичного зв'язку мiж твiрним i похiдним).

Вияв загального в частковому спричинив видiлення конкретноi парадигми й типовоi словотвiрноi парадигми. Типову словотвiрну парадигму складають схожi словотвiрнi парадигми, що мiстять слова, якi належать до однiii лексико-семантичноi групи, тобто в загальному виглядi конкретна словотвiрна парадигма являi собою набiр похiдних одного слова, якi знаходяться на одному ступенi деривацii. Типова словотвiрна парадигма складаiться сукупнiстю деривацiйних значень, представлених конкретними словотвiрними значеннями.

Конкретна словотвiрна парадигма може не мати того чи iншого члена, який наявний в типовiй, а, отже, виокремлюють повнi та неповнi конкретнi парадигми. Повнi реалiзують усi деривацiйнi значення, наявнi в типовiй словотвiрнiй парадигмi. У неповних вiдсутнiй хоча б один iз членiв типовоi словотвiрноi парадигми.

Проблемним i питання про те, чи мають право бути включеними в типову словотвiрну парадигму всi до iдиного деривацiйнi значення, наявнi хоча б в однiй конкретнiй словотвiрнiй парадигмi, яке вимагаi спецiального розгляду. Перед нами пародоксальний випадок тАУ конкретна словотвiрна парадигма численнiша за типову, iншими словами, у наборi семантичних мiсць конкретноi словотвiрноi парадигми присутнi такi члени, якi вiдсутнi в типовiй. Внесення подiбних деривацiйних значень в типову словотвiрну парадигму, на думку О.А.Земськоi, не маi пiдстав, оскiльки вони являють собою словотвiрнi аномалii [25, с. 67].

Питання про те, якi з слiв, що входять до конкретноi словотвiрноi парадигми, мають право дати семантичне мiсце для типовоi, необхiдно розглядати за допомогою принципу, який дii при вирiшеннi аномалiй та нормальних явищ мови: якщо значення зустрiчаiться бiльше нiж один раз, воно i типове, якщо наявний лише один похiдний з притаманним лише йому значенням тАУ це аномалiя.

Назви фруктiв стали базою для утворення двох лексико-граматичних класiв слiв-iменникiв, прикметникiв. Число зон визначаi кiлькiсний склад словотвiрноi парадигми. Отже, типова словотвiрна парадигма iменникiв назв фруктiв маi двозонну субстантивно-адтАЩiктивну структуру. На найвищому ступенi вся сукупнiсть твiрних протиставляiться класам за iх частиномовною належнiстю. РЗi треба вважати основною характеристикою твiрних у планi вивчення ii ролi в словотвiрних процесах, оскiльки нею окреслюються межi утворення дериватiв.

Десубстантивнi iменники вiдзначаються рiзноманiтнiстю словотвiрних значень, що даi змогу репрезентувати семантичну диференцiацiю лексико семантичних груп на пiдгрупи.

У субстантивнiй зонi можна видiлити такi семантичнi групи:

1) Ваiменники зi значенням демiнутивностi;

2) iменники на позначення напоiв;

3) iменники з локативним значенням;

4) iменники, що називають осiб за родом дiяльностi;

5) iменники зi значенням сингулятивностi;

6) iменники на позначення поростi;

7) iменники, якi називають представникiв фауни;

8) iменники, що вказують на технiчнi засоби;

9) iменники на позначення страви;

10)iменники iз значенням аугментативностi.

Словотвiрне значення тАЬдемiнутивнiстьтАЭ репрезентоване похiдними, якi складають найчисленнiшу групу в кiлькостi 23 деривати. Напр.: апельсинка, виноградик, малинка, смородинка, яблучко та iн. Напр.: Перепочивши в квiтах, метелик рiзко ширяi вбiк i летить низько над землею, а потiм сiдаi на запашну малинку (Ю. Щербак).

Дещо меншу групу складають iз значенням тАЬнапiйтАЭ, якi налiчують 17 одиниць. Вони реалiзують такi лексико-семантичнi значення назв спиртних напоiв:

а) наливка: агрусiвка, малинiвка, айвiвка, вишнiвка, калинiвка, слив'янка. Напр.: Приготовлену малинiвку розливають i ставлять на 4-5 мiсяцiв у темне мiсце, пiсля чого ii можна пити (Ю. Щербак).

б) горiлка: абрикосiвка, калинiвка, горобинiвка та iн. Напр.: А вiн iв, як англiйський лорд: яiчню з салом на такiй сковородi, що руками не обхватиш, пшоняну кашу з вишкварками, пирiжки з сметаною, а запивалося все свiжим компотом з вишень, у який для бадьоростi Щусь вливав абрикосiвки, настояноi на медi й на корiнцях, а тодi ще прочищав нутрощi холодненьким пивом, яке дiставав з погреба, тАУ i отак чоловiк був готовий до трудового дня.. (П. Загребельний).

в) пiдгрупа iз значенням тАЬлiкертАЭ маi одиничний вияв серед опрацьованих слiв: абрикотин.

Десубстантиви вiд iменникiв назв фруктiв з локативним значенням називають дiлянки, де вирощують фрукти: виноградник, вишняк, полуничник, сунячник. Напр.: Гектарних садiв, щоправда, тут не могло бути (ми памтАЩятаiмо, що всi присадибнi дiлянки дорiвнювали двадцяти птАЩяти соткам), зате не було меж винахiдливостi свiтлоярiвцiв у доборi дерев, сортiв, щеп, зтАЩявилися виноградники, визрiвали пiд свiтлоярiвським сонцем персики, один хвалився чорноплiдною горобиною, що маi цiлющi властивостi, iнший культивував облiпиху, в якоi властивостi вже й не просто цiлющi, а чудодiйнi (П. Загребельний).

Словотвiрне значення тАЬособа за родом дiяльностiтАЭ репрезентують деривати, що називають осiб, якi вирощують фрукти: абрикосник, виноградар, сунячник, яблучник. Напр.: Олешко тАУ мiстечко вiльних морякiв, рибалок, баклажанникiв, абрикосникiв (Ю. Яновський).

Група iменникiв з сингулятивним значенням представлена лише п'ятьма iменниками: абрикосина, виноградина, пасльонина, шафранка, черемшина. Напр.: Цвiт його на картопляний схожий, а як доспii, то на ньому висiтимуть синенькi, аж чорнi, ягiдки, наче дикi виноградани, тАУ крiм нас, ще й пташки iх клюють (О. Гончар).

Незначну кiлькiсть похiдних iз значенням поростi репрезентують деривати: винограддя, вишнина, кавуняччя. Напр.: По ганку дике винограддя пнеться (РЖ.Франко).

Окремi семантичнi групи репрезентованi поодинокими лексемами. Значення тАЬпредставник фаунитАЭ реалiзовано iменником тАЬкедрiвкатАЭ. Напр.: Засвистiв дрiзд на своiй тоненькiй флейтi, затрiщала кедрiвка (В.Гжицький).

Таблиця 1 Типологiя семантичних значень утворень вiд iменникiв назв фруктiв (субстантивна зона)

№	Словотвiрнi значення	кiлькiсть	%
1	Демiнутивнiсть	23	34,5
2	Напiй	17	25,5
3	Локативнiсть	11	16,5
4	Особа за родом дiяльностi	5	7,5
5	Сингулятивнiсть	5	7,5
6	Порiсть	3	4,5
7	Представник фауни	1	1,5
8	Технiчний засiб	1	1,5
9	Страва	1	1,5
10	Аугментативнiсть	1	1,5
	ВаВсього	65	100

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

AIDS

Airplanes and security

Biological Weapons

Bird Flu