Розвиток бухгалтерського облiку в Стародавньому РДгиптi
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Львiвський нацiональний унiверситет iменi РЖвана Франка
Доповiдь
на тему:
ВлРозвиток бухгалтерського облiку у Стародавньому РДгиптiВ»
Пiдготувала:
студентка групи Еко32
Прощук О.
Львiв 2010
План
Вступ
Зародження облiку в Стародавньому РДгиптi
Розвиток облiку в Стародавньому РДгиптi
Облiкова культура в Стародавньому РДгиптi
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
РЖсторiя бухгалтерського облiку налiчуi майже шiсть тисяч рокiв. Його викликала до життя господарська дiяльнiсть людини. Протягом перших тисячолiть змiнювалися як об'iкти, так i методи бухгалтерського облiку в рамках простоi унiфiкованоi бухгалтерii. Пiд впливом соцiально-економiчних i полiтичних перетворень розвивалося господарство, змiнювалися обсяги його дiяльностi та складу майна, отже, удосконалювався предмет бухгалтерського облiку та його методологiя. Мета ж облiку залишалася незмiнною: адекватно вiдображати наявне майно та розрахунки мiж учасниками господарського обороту.
Сучасна теорiя i практика бухгалтерського облiку змiнюють свою форму входi економiчного розвитку та полiтичних перетворень, у рамках яких протiкають господарськi процеси, у зв'язку з чим кожна теоретична побудова i будь-яка бухгалтерська категорiя як вiдображають, так i приховують iнтереси певних осiб, зам'ятих в господарському процесi.
Вивчення виникнення i розвитку теорii i практики бухгалтерського облiку допомагаi фахiвцям об'iктивно оцiнити те, як вiдбуваються господарськi процеси освоiти технiку наукового прогнозування.
На гербi бухгалтерiв, визнаному iнтернацiональною емблемою лiчильних працiвникiв, зображенi сонце, ваги, крива Бернуллi i написаний девiз:
ВлНаука, довiра, незалежнiстьВ». Сонце символiзуi освiтлення бухгалтерським облiком фiнансовоi дiяльностi, ваги - баланс, а крива Бернуллi - символ того, що облiк, виникнувши одного разу, буде iснувати вiчно.
Зародження облiку в Стародавньому РДгиптi
Як вже було вище сказано метою облiку було, i i в наш час, адекватно вiдображати наявне майно та розрахунки мiж учасниками господарського обороту. У цей перiод були виробленi такi прийоми, як рахунки, систематизуються, облiковуються об'iкти, iнвентаризацiя, яка реiструi iх, контокоррент (взаiморозрахунок) i кошторис. На рахунках кожний рахунковий запис вiдображався тiльки один раз на дебетi чи кредитi одного рахунку. Були вiдсутнi iдиний грошовий вимiрник, подвiйний запис, баланс. Унiфiкований облiк (проста бухгалтерiя) iнформацiйно вiдтворював факти господарського життя в тих одиницях вимiру, в яких вони виникали.
На початковому етапi унiфiкованого облiку (iнвентарний облiк) фiксувалися тiльки залишки речових цiнностей на матерiальних носiях. В якостi останнiх застосовувалися папiрус (Стародавнiй РДгипет), глинянi таблички i черепки (Ассирiя i Вавилон) i т.д. Особливостi матерiальних носiiв впливали на структуру облiкових регiстрiв i органiзацiю самих записiв. Так, використання папiрусу i пергаменту призвело до виникнення облiку на Влвiльних листахВ», глиняних таблиць i черепкiв - ВлкартокВ», а поширення паперу надовго зробило книгу головним видом облiкових регiстрiв. На них проводився облiк всього майна, що знаходиться в господарствi, в натуральному вимiрi. Це призвело до виникнення iнвентарiв, описiв, спискiв рiзного ступеня просторостi. Але iнвентарi, що були практично у всiх народiв старовини, фiксували лише залишки.
Розвиток облiку у Стародавньому РДгиптi
Облiк виник одночасно з писемнiстю i завжди вiддзеркалював економiчний стан та запити суспiльства. Першу згадку про мистецтво бухгалтерii зустрiчаiмо у книзi Премудростi Сираха, в якiй наказуiться кожному синовi: ВлЯкщо щось видаiш тАУ видавай рахунком та масою i роби усiляку видачу та приймай за записомВ»[1, с.19]
Якщо дивитися по хронологii то в IV тис. р. до н.е. в Стародавньому РДгиптi виникаi необхiднiсть в плануваннi i звiтуваннi перед власником. А в 3400-3200 рр. до н.е. виникнення папiрусу спричинило появу Влвiльних листiвВ». До наших днiв збереглася вiдомiсть нарахування заробiтноi плати. Ведення поточного облiку, поiднання елементiв матерiального облiку та кошторису.
З появою в РДгиптi папiрусу виникаi письмовий облiк, що даi можливiсть реiструвати факти господарського життя саме на його згортках. На них, перш за все, складали iнвентарi. По стовпцях приводили найменування рiзних цiнностей, а по строчках тАУ днi, по яких наголошувався кiлькiсний iх рух. Основним облiковим прийомом стала iнвентаризацiя. При I i II династiях (3400-2980 рр. до н.е.) кожнi два роки проводилася iнвентаризацiя всього рухомого i нерухомого майна краiни. Займалися цiiю найважливiшою державною справою писарi. [4, с.19]
Матерiальний облiк передбачав i реiстрацiю кошторисних призначень. Це пiдтверджуiться документами, що вiдносяться до 2500-2400 рр. до н.е. Злиття елементiв матерiального облiку i кошторису можна спостерiгати в таблицi норм видачi продуктiв харчування на мiсяць особам, що будували в скелi колодязь (табл.1).
Таблиця 1.
Норма видачi зерна будiвельникам колодязiв (в харах)
| Посада керiвника | Кiлькiсть працiвникiв | Сорт 1 | Сорт 2 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Керiвник загону | 1 | 2 | 5,5 |
| Писар | 1 | 2 | 5,5 |
| Вiльнонайманий працiвник | 17 | 1,5 | 4 |
| Раб | 2 | 0,5 | 1,5 |
| Охоронець | 1 | 1,25 | 3,25 |
| Служанка | 1 | 1,5 | 1,5 |
| Приватник | 1 | 0,5 | 1,0 |
| Лiкар | 1 | 0,25 | - |
| Весь фонд | 25 | 34,0 | 87,75 |
| ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 1 хар=95,7 л |
Облiк в РДгиптi був регламентований. РДгипетськi документи мали дати, номери, печатки. Найпершi з документiв носили примiтивний i елементарний характер, записи в них були фрагментарними i короткими. Потiм поступово вони припинили носити випадковий характер, за змiстом стали бiльш об'iмними, iх оформлення набуло бiльш закiнченого вигляду. На документах ставили дати, печатки, пiдписи вiдповiдальних осiб та осiб, якi склали цi документи. Документи зберiгались в архiвi.
3400-2980 д. н. е. облiк розвивався далi в Стародавньому РДгиптi. Кожнi два роки проводилася iнвентаризацiя всього рухомого i нерухомого майна (дискретна iнвентаризацiя). В Давньому РДгиптi в II тис. до н. е. виник прибутково-видатковий облiк. Поточний (перманентний) облiк прийшов на змiну перериваноi (дискретноi)iнвентаризацii. На папiрусах вже не просто вiвся опис залишкiв, а фiксувалося кожну дiю. Мета облiку полягала в перевiрцi достовiрностi отримання та видачi матерiальних цiнностей. Вiдпуск матерiальних цiнностей оформлявся трьома особами на пiдставi документа з резолюцiiю уповноваженоi особи: Влпiдлягаi видачiВ». Одна людина вiдмiчала на папiрусi кiлькiсть цiнностей, намiчених до вiдпустки, iнша тАУ фактичну вiдпустку, а третя робила вiдмiтки про виявленi вiдхилення. Але найбiльш iстотним моментом матерiального облiку слiд визнати щоденне виведення залишкiв. Цебуло можливо в умовах вiдносно невеликих обсягах господарськоi дiяльностi. Так, пiсля закiнчення робочого дня складалися звiти, що вiдображають рух цiнностей по платникам та одержувачам в розрiзi найменувань цiнностей. Кожна сторiнка звiту пiдраховувалася окремо, а потiм виводилася загальна сума за звiтом Кладовщик складав звiт про рух цiнностей за платниками, одержувачами i видами цiнностей, i виводив залишки.
У Стародавньому РДгиптi зародилася дзеркальна, натуралiстична концепцiя облiку (як можна бiльш точний облiк). Записи велися на аркушах папiрусу тАУ звiдси i назва: ведення облiку на аркушах.
Облiкова культура в Стародавньому РДгиптi
Облiкова культура та мистецтво в Стародавньому РДгиптi досягли високого ступеня розвитку. Облiк майна фараонiв проводили спецiальнi писарi, що проходили вiдповiдну фахову пiдготовку в школах, якими керували жерцi. Зокрема у 3623р. до н.е. в маiтку фараона Менаса працювали такi писарi, якi називалися скриби. Вони навчалися в таких школах з п'ятирiчного вiку. Навчання тривало дванадцять рокiв. Вони вивчали астрономiю, iiроглiфи, рух Нiлу, математику, що надавало iм змоги належати до привiлейованоi касти. Скриби звiльнялись вiд податкiв. Вони брали участь у всiх торжествах фараона. Але коли в облiку робилась помилка iх жорстоко били. [3. с.13]. Про наявнiсть таких шкiл пише професор М.А. Кипарисов. Записи робилися на свитах з папiрусу, довжина яких сягала 4-5 метрiв, а ширина 20-25 см. Вони робилися чорним та червоним чорнилом або тушшю. Зберiгся уривок облiковоi книги царського двору приблизно 1900 р. до н.е. Це щоденнi записи отримання та витрачання рiзних цiнностей. РЗх будова подiбна до оборотних вiдомостей за матерiальними рахунками. Насамперед подаiться початковий залишок на певний день, потiм записуються надходження протягом дня у виглядi екстраординарних доходiв цього дня та отримань вiд храми Амона та пiдсумовуються отриманi доходи. Далi перелiчуються усi витрати, наприклад: видатки на утримання двору, вельмож, вiйська, пiсля розрахункiв загальних витрат виводиться залишок на наступний день тАУ справжня оборотна вiдомiсть.
Рахунки матерiальних цiнностей здiйснювались за схемою:
облiк iгипет рахунок майно
Зп + Н = В + Зк (1)
де, Зп тАУ залишок початковий;
Н тАУ надходження;
В тАУ витрати;
Зк тАУ залишок кiнцевий.
Матерiальний облiк вiдповiдно передбачав реiстрацiю i кошторисних витрат. Дiйсно, при VI династii вже зустрiчаiться в облiку кошторис i реiстрацiя фактiв контролюi його виконання. РЖ це в 2500-2400 роках до н.е. основним облiковим прийомом i елементом на той час була iнвентаризацiя. Саме на пiдставi ii даних проводиться матерiальний облiк наявностi майна з обов'язковим виведенням його щоденного залишку. На 25 працiвникiв належало мати одного писаря, заробiтна плата (ставка) якого була дуже високою на той час i прирiвнювалась до ставки начальника. Про хiд роботи начальник подавав щоденний письмовий звiт. Прийом робiт i контроль за iх ходом виконувався спецiальними комiсiями. Якщо звiт визначався незадовiльний, писаря били рiзками.
Документи часто складались в двох або трьох екземплярах, а записи подiлялись на чорновi та офiцiйнi. Облiк вiвся за певною визначеною системою, але без застосування грошового вимiрника, тiльки в натуральних показниках за допомогою зважування (визначення ваги) i вiдображення даного певним числом.
Окрiм облiку майна фараонiв, значного розвитку i РДгиптi вiн здобув в храмах язичникiв, де були зосередженi значнi кошти та майно. Облiк проводився безпосередньо жерцями язичеських храмiв, котрi й самi були носiями знань облiкового мистецтва.
Значнi облiковi роботи проводилися в приватних господарствах великих землевласникiв. Особи, пiдготовленi в школах для ведення Влоблiково-господарськоi дiяльностiВ», як правило, ставали управителями, економами таких великих господарств, вели в них облiк i подавали звiти про усi доходи i видатки маiтку.
Можна зробити висновок про те, що в РДгиптi також зародилось державне рахiвництво, тобто облiк доходiв i видаткiв на державному рiвнi. Данi про таке рахiвництво датованi XV ст. до н.е.
Висновок
Краiни стародавнього свiту, зокрема РДгипет, як бачимо з вище зазначеного, зробили певний iсторичний внесок у розвиток облiковоi культури. Сучасна облiкова наука зобов'язана iм появою оборотних вiдомостей, матерiальних балансiв, iнвентаризацii, аналiтичного та синтетичного облiку, облiку пiдзвiтних сум, облiку кредитних операцiй.
В Стародавньому РДгиптi бухгалтер вiв облiк землi, матерiальних та iнших цiнностей. В цей час слово ВлбухгалтерВ» не слiд було розумiти в буквальному значеннi, оскiльки облiк ще не сформувався як самостiйна галузь людськоi дiяльностi, зумовлена суспiльними проблемами. а звiдси вiн не подiлявся на окремi види, та й сам термiн Влоблiковець-рахiвникВ» виник значно пiзнiше тАУ в епоху Середньовiччя. РЖ не дивний той факт, що багато вчених-економiстiв вважають виникнення писемностi насамперед потребою бухгалтерського облiку.
У напрямi бухгалтерii, виходячи з вимог виробництва, розвиток господарського облiку особливо прискорився в перiод вдосконалення процесiв обмiну та зародження торговельноi справи. Саме це визначило потребу в застосуваннi подвiйного запису як вiдображення юридичного та економiчного факту вибуття одного продукту та появи iншого. Внаслiдок цього виникла потреба вимiру констатацii iх. Тому з'являються примiтивнi рахунки речей: Влприхiд, видатки, залишокВ».
Автори мають намiр здiйснювати подальшi дослiдження в напрямi розвитку бухгалтерського облiку в окремих краiнах та перiодах часу iсторичного розвитку цивiлiзацii.
Список використаноi лiтератури
1. Бутинець Ф.Ф. РЖсторiя бухгалтерського облiку: В 2-х частинах.Ч.1: Навчальний посiбник для студентiв вищих навчальних закладiв спецiальностi 7.050106 ВлОблiк i аудитВ»/ 2-ге вид., доп. i перероб. тАУ Житомир: ПП ВлРутаВ», 2001. тАУ 328с.
2. Данькiв Й.Я. Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облiк: Пiдручник. тАУ К.: Знання, 2007. тАУ 220с.
3. Швець В.РД. Розвиток облiково-аналiтичних систем суб'iктiв господарювання: Пiдручник. тАУ Львiв, 2010. тАУ 448с.
4. Соколов Я.В., Соколов В.Я. РЖсторiя бухгалтерського облiку: Пiдручник. тАУ М.: Фiнанси i статистика, 2004. тАУ 638с.
Вместе с этим смотрят:
Амортизация и износ основных средств
Анализ дебиторской и кредиторской задолженности
Анализ издержек обращения торгового предприятия
Анализ организации делопроизводства в дошкольном учреждении (на примере муниципального дошкольного образовательного учреждения детского сада 19 - центра развития ребенка г. Россоши Россошанского муниципального района Воронежской области)
Аудит господарськоi дiяльностi ВАТ "Криворiзький мiськмолокозавод №1"