Розвиток i шляхи удосконалення системи регламентацii бухгалтерського облiку в пiдприiмницькiй сферi Украiни

Вступ

Органiзацiя i методика бухгалтерського облiку в пострадянськiй Украiнi iсторично сформувалася на основi системи бухгалтерського облiку колишнього СРСР, яка розвивалася в умовах адмiнiстративно-командноi економiки, заснованiй на державнiй власностi. Система облiку знаходилася в прямiй залежностi вiд методологiчних основ дiючого планування та орiiнтувалася на забезпечення управлiння дiяльнiстю пiдприiмств з боку держави.

Облiкова система, що склалася, повнiстю вiдповiдала моделi функцiонування плановоi економiки i була достатньо ефективною в тих умовах, але виявилася не пристосованою для вiдображення господарських фактiв в нових економiчних умовах.

Сьогоднi вiдбуваiться активний розвиток недержавних форм власностi та рiзних органiзацiйних форм бiзнесу. Тривають процеси приватизацii, формуються новi товарнi i фiнансовi ринки. Бухгалтерський облiк поступово адаптуiться до реалiй господарювання, чому сприяi його гармонiзацiя з мiжнародними стандартами. Вiдiрванiсть вiтчизняного бухгалтерського облiку вiд свiтовоi облiковоi практики виявилася ускладнюючим фактором для iнтеграцii економiки Украiни в свiтову економiчну систему. Тому назрiла необхiднiсть суттiво реформувати вiтчизняну систему бухгалтерського облiку до умов ринковоi економiки. Мiжнароднi стандарти тАУ це лише орiiнтир ведення облiку, який не враховуi нацiональнi економiчнi, юридичнi й соцiальнi особливостi, тому на цьому етапi основне завдання полягаi у створеннi й подальшому розвитку нацiональноi системи бухгалтерського облiку.

Проблеми регламентацii нацiональних облiкових систем постiйно знаходяться в центрi уваги окремих науковцiв, економiстiв та урядiв багатьох краiн свiту. Серед видатних вчених, що здiйснили вагомий внесок в розвиток напрямiв регламентацii бухгалтерського облiку на рiзних iсторичних етапах, слiд назвати: С.Д. Броада, В.В. Вернтца, А. Дженнiнгса, А.Ч. Лiттлтона, Д.О. Мея, В.Е. Патона, Д. Форрестера, РЖ.Ф. Шера, Е. Шмаленбаха, О.С. Бородкiна, Ф.Ф. Бутинця, М.Я. ДемтАЩяненка, Г.Г. Кiрейцева, М.В. Кужельного, В.Г. Лiнника, С.А. Нiколаiву, В.Д. Новодворського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.Ф. Палiя, Я.В. Соколова, М.Г. Чумаченка, В.Г. Швеця, Л.З. Шнейдмана.

Мета роботи тАУ науково обТСрунтувати необхiднiсть створення багаторiвневоi системи регламентацii бухгалтерського облiку в Украiнi. Така цiльова спрямованiсть обумовила постановку та вирiшення наступних завдань: 1) науково обТСрунтувати необхiднiсть та уточнити напрями реформування нацiональноi системи бухгалтерського облiку; 2) обТСрунтувати доцiльнiсть гармонiзацiю вiтчизняного облiку з Мiжнародними стандартами фiнансовоi звiтностi; 3) виявити тенденцii i запропонувати шляхи розвитку системи регламентацii бухгалтерського облiку в Украiнi; 4) обТСрунтувати необхiднiсть та напрями систематизацii нормативноi бази з бухгалтерського облiку; 5) уточнити методики облiку окремих обтАЩiктiв у вiдповiдностi до нацiональних положень бухгалтерського облiку; 6) визначити шляхи подальшого розвитку професiйноi освiти з бухгалтерського облiку.

Предметом дослiдження i розвиток i шляхи удосконалення системи регламентацii бухгалтерського облiку в пiдприiмницькiй сферi Украiни. ОбтАЩiктом дослiдження i сукупнiсть теоретичних, методологiчних та практичних аспектiв трансформацii та розвитку нацiональноi системи бухгалтерського облiку, орiiнтованоi на ринковi вiдносини i застосування окремих положень МiЗ, якi вiдповiдають нацiональним iнтересам Украiни.

Роздiл РЖ.Законодавче регламентування системи бухгалтерського облiку в Украiнi та передумови ii реформування

1.1 Необхiднiсть та сутнiсть регламентування бухгалтерського облiку

В результатi порiвняння понять Влнацiональна система бухгалтерського облiкуВ» i Влсистема бухгалтерського облiкуВ», зтАЩясовано, що бухгалтерський облiк i пiдсистемою управлiння на кожному окремому пiдприiмствi i представляi собою вiдкриту систему, ii складовi залежать вiд впливу зовнiшнiх факторiв. Одним з основних таких факторiв i регламентацiя бухгалтерського облiку, яка представляi собою елемент системи, що не виступаi частиною системи облiку, але змiни в якому можуть спричинити змiни в станi системи. Власне облiкова система також впливаi на зовнiшнi середовище, тобто iншi системи. Таким чином, облiк тАУ це iнформацiйна система управлiння, яка постiйно пристосовуiться до зростаючих потреб суспiльства (рис. 1.1) [1].

Рис. 1.1. Структура нацiональноi системи бухгалтерського облiку

Суспiльство i складним та динамiчним середовищем, тому до облiку весь час висуваються новi вимоги, якi формуються у виглядi державноi регламентацii, основою якоi i законодавче i нормативно-методичне забезпечення. Отже, нацiональна система бухгалтерського облiку дозволяi розвтАЩязувати визначенi тактичнi i стратегiчнi завдання розвитку економiки краiни шляхом прийняття вiдповiдних законодавчих актiв, що регулюють облiкову систему.

ЗтАЩясування питання класифiкацii нацiональних облiкових систем, iх складових i особливостей дозволяi обрати оптимальну концепцiю розвитку бухгалтерського облiку для нашоi краiни, що важливо в перiод його реформування. Це дозволяi використати значний мiжнародний досвiд з органiзацii бухгалтерського облiку на нацiональному рiвнi з максимальним урахуванням соцiально-економiчних особливостей конкретноi краiни. Рiзноманiтнiсть класифiкацii систем бухгалтерського облiку спричиняi виникнення iншого актуального на сьогоднi питання тАУ проблему гармонiзацii облiку, що у вiтчизняних умовах стало однiiю з причин проведення реформи.

Запорукою вдалого реформування i розвиток системи нормативного регулювання бухгалтерського облiку i звiтностi, що вiдповiдаi вимогам користувачiв фiнансовоi iнформацii в ринковiй економiцi i яка представляi собою результат взаiмодii iнститутiв ринковоi економiки з розробки i встановлення правил ведення бухгалтерського облiку i складання звiтностi [1].

В ринкових умовах господарювання метою регулювання бухгалтерського облiку i встановлення необхiдних норм, методик, положень i рекомендацiй, що забезпечують пiдготовку повноi, правдивоi та неупередженоi облiково-економiчноi iнформацii для заiнтересованих користувачiв: iнвесторiв, працiвникiв пiдприiмств, кредиторiв, контрагентiв, держави i громадськостi. Тому система нормативного регулювання бухгалтерського облiку повинна бути адекватною розвитку економiчних вiдносин в краiнi i забезпечувати достовiрною фiнансовою iнформацiiю рiзнi групи користувачiв.

Для удосконалення системи нормативного регулювання бухгалтерського облiку i звiтностi, що вiдповiдаi вимогам користувачiв фiнансовоi iнформацii в ринковiй економiцi необхiдно здiйснити: стандартизацiю складання фiнансовоi звiтностi, що повинна орiiнтуватися на МiЗ; систематизацiю нормативних актiв i законодавства з бухгалтерського облiку; трансформацiю iнститутiв регулювання бухгалтерського облiку; пiдготовку та формування вимог до фахiвцiв з бухгалтерського облiку [2].

Система нормативного регулювання в сучасних умовах перетворення економiко-правового середовища повинна представляти собою певний синтез мiж системою регулювання, адекватною цивiлiзованим ринковим вiдносинам (з властивим високим рiвнем професiоналiзму бухгалтерського i фiнансового персоналу, здатного приймати рiшення в нестандартних ситуацiях, виходячи iз основоположних принципiв, закрiплених у законодавствi) i системою регулювання, сенс якоi полягаi в жорсткiй тотальнiй регламентацii i наявностi детального iнструктивного матерiалу.

В економiцi краiни доцiльним i здiйснення державного регулювання i встановлення iдиних методологiчних основ облiку. В той же час цi заходи повиннi здiйснюватися через виконання всiма субтАЩiктами господарювання вимог нормативних актiв, що формують систему бухгалтерського законодавства [2].

Це пояснюiться особливостями бухгалтерського облiку як iнформацiйноi системи, що вiдображаi господарську дiяльнiсть, але яка не тотожна останнiй як за природою, так i за змiстом. Для формування в бухгалтерському облiку достовiрноi iнформацii необхiдне його правове суворе регулювання. Тiльки в такому випадку кожному факту господарського життя, що пiдлягаi вiдображенню в облiку, буде вiдповiдати чiтко визначена правильна iнформацiя.

З метою реалiзацii регулюючоi функцii держави в сферi бухгалтерського облiку необхiдно змiнити правове поле тАУ господарське, податкове законодавство i нормативну базу бухгалтерського облiку та звiтностi. Приймаючи до уваги, що Мiжнароднi стандарти фiнансовоi звiтностi вiдносяться лише до звiтностi, орган, який регулюi облiк та звiтнiсть в краiнi, повинен розробити i створити детальнi iнструкцii по застосуванню нових Положень, включаючи питання органiзацii облiкового процесу. Потрiбно переглянути i зафiксувати в нормативних актах вищого рiвня (Законi, Кодексi) пiдходи до використання даних бухгалтерського облiку та звiтностi для податкових розрахункiв[2] .

Бухгалтерське законодавство потребуi науково обТСрунтованоi систематизацii та узгодження з iншим господарським i фiнансовим законодавством. Це дозволить законодавцям усунути наявнi протирiччя або недолiки, що маi виключне значення в умовах рiзкого збiльшення (або повноi замiни) нормативних актiв з бухгалтерського облiку.

Отже, перспективними напрямами подальшоi регламентацii бухгалтерського облiку в Украiнi, якi полягають в:

1) обТСрунтуваннi необхiдностi створення системи регламентацii бухгалтерського облiку, зорiiнтованоi на ринковi умови господарювання;

2) уточненнi концепцii розвитку бухгалтерського облiку в краiнi;

3) виявленнi тенденцiй i обТСрунтуваннi шляхiв розвитку системи нормативного регулювання бухгалтерського облiку.

1.2 Законодавче та нормативно-правове забезпечення реформування бухгалтерського облiку в Украiнi

В даному пiдроздiлi обТСрунтовано необхiднiсть побудови багаторiвневоi системи нормативного регулювання бухгалтерського облiку, коли обовтАЩязковим до виконання всiма субтАЩiктами пiдприiмництва будуть законодавчi акти вищого рiвня, що визначають основнi принципи i правила формування повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про обтАЩiкти бухгалтерського облiку, а методичнi рекомендацii професiйних бухгалтерських органiзацiй призначенi для надання допомоги бухгалтерам i носять рекомендацiйний характер [15].

Якщо розпорядження двох нормативних актiв одного рiвня суперечать одне одному, то на практицi необхiдно застосовувати розпорядження акту, виданого пiзнiше. Коли одне одному суперечать розпорядження конкретного нормативного документа, то при вирiшеннi проблеми необхiдно зтАЩясувати яка iз суперечних норм мiстить загальнi розпорядження щодо розглянутого питання, а яка носить спецiальний характер. В подальшому повинна застосовуватися спецiальна (вузька) норма (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Система нормативного регулювання бухгалтерського облiку

Система регулювання правил формування фiнансовоi iнформацii повинна будуватися Влвiд загального до частковогоВ». Побудова правил передбачаi формулювання основних принципiв представлення фiнансовоi iнформацii i складання звiтностi. Якщо будь-який окремий регламент, що визначаi порядок ведення облiку i складання звiтностi, вiдсутнiй, то прийняти коректне рiшення в тiй чи iншiй нестандартнiй ситуацii бухгалтеру допомагаi знання основних принципiв [15].

Принципи повиннi бути сконцентрованi в однiй статтi Закону, так як саме вони i тим аргументом i обТСрунтуванням, професiйного судження бухгалтера у випадках, коли нормативнi акти не дають вiдповiдi на те чи iнше питання або iх послiдовне застосування не забезпечуi формування повноi i достовiрноi iнформацii про обтАЩiкти бухгалтерського облiку.

Професiйне судження в умовах розвинутих ринкових вiдносин i засобом забезпечення повноi правдивоi i неупередженоi iнформацii та значно пiдвищуi статус бухгалтера на окремому пiдприiмствi i в суспiльствi в цiлому [15].

Необхiднiсть запровадження нацiональних Положень бухгалтерського облiку (додаток А) з орiiнтацiiю на Мiжнароднi стандарти фiнансовоi звiтностi обТСрунтовуiться: необхiднiстю орiiнтацii на широке коло заiнтересованих користувачiв (а не тiльки державу) з одночасним пiдвищенням якостi управлiнськоi iнформацii; для полегшення виходу вiтчизняних пiдприiмств на мiжнароднi ринки, залучення iнвестицiй, створення спiльних пiдприiмств; можливiстю використання мiжнародного досвiду створення ефективних систем бухгалтерського облiку, що вiдповiдають ринковим умовам господарювання.

Використання свiтового досвiду для розбудови нацiональноi облiковоi системи не означаi безпосереднi введення мiжнародних стандартiв в практику вiтчизняних пiдприiмств. Використання Мiжнародних стандартiв в Украiнi повинно полягати, насамперед, в активному застосуваннi iх при розробцi концепцii бухгалтерського облiку в ринковiй економiцi, що повинно забезпечити загальну спiвставнiсть бухгалтерськоi iнформацii, яка формуiться украiнськими та захiдними компанiями [15].

Важливим iнструментом реалiзацii державного регулювання системи бухгалтерського облiку i План рахункiв. Необхiднiсть запровадження нового Плану рахункiв обТСрунтовуiться тим, що Нацiонального плану рахункiв Украiна не мала, а радянський був орiiнтований значною мiрою на формування управлiнськоi iнформацii для держави, а не на зовнiшнього користувача. Серед iнших обтАЩiктивних причин запровадження Нового Плану рахункiв була необхiднiсть розвтАЩязання двох основних завдань: по-перше, врахувати значнi змiни в перелiку i кiлькостi обтАЩiктiв бухгалтерського облiку. Зважаючи на те, що в ринкових умовах господарювання передбачити всi явища i потенцiйнi обтАЩiкти неможливо, було надано право пiдприiмствам самостiйно вводити субрахунки; по-друге, забезпечити оптимальне складання фiнансовоi звiтностi виходячи з тих показникiв, що формуються на рахунках. Тобто Новий план рахункiв повинен був максимально полегшити складання фiнансовоi звiтностi, кiлькiсть форм та вимоги до змiсту якоi збiльшились [3].

Будова Плану повинна сприяти застосуванню основних облiкових методiв (рахунки, подвiйний запис) з принципами складання звiтностi, яка повинна мiстити достовiрну iнформацiю. Структура та перелiк рахункiв дiючого Плану побудованi за модульним принципом, що забезпечуi послiдовне спрощення або ускладнення ведення облiку шляхом додавання або вилучення окремих модулiв. План рахункiв можна розглядати як сукупнiсть бухгалтерських модулiв, якi можуть iнтегруватися i функцiонувати самостiйно: балансовий, позабалансовий: доходи тАУ витрати тАУ результати, позабалансовий. Кожен модуль складаiться з окремих класiв рахункiв.

План рахункiв передбачаi чiтко розмежування балансових рахункiв, що обтАЩiднанi в класи за роздiлами активу i пасиву балансу, та тимчасових (позабалансових) рахункiв, якi застосовуються для облiку доходiв, витрат i фiнансових результатiв дiяльностi пiдприiмства. Кiлькiсть синтетичних рахункiв зменшилася в порiвняннi з попереднiм Планом [3].

В роботi обТСрунтовано необхiднiсть збереження субрахункiв, якi розкривають змiст рахункiв першого порядку, що пояснюiться виникненням нових обтАЩiктiв облiку в ринкових умовах. Натомiсть пiдтвердженням прав бухгалтерiв щодо проведення власноi облiковоi полiтики стала частина синтетичних рахункiв, не регламентованих перелiком субрахункiв, кожний субтАЩiкт господарювання сам визначаiться у iх видiленнi.

Отже, система регулювання правил формування фiнансовоi iнформацii вiдбуваiться Влвiд загального до частковогоВ». Використання Мiжнародних стандартiв (додаток Б) в Украiнi полягаi, насамперед, в активному застосуваннi iх при розробцi концепцii бухгалтерського облiку в ринковiй економiцi, що забезпечуi загальну спiвставнiсть бухгалтерськоi iнформацii, яка формуiться украiнськими та захiдними компанiями. Важливим iнструментом реалiзацii державного регулювання системи бухгалтерського облiку i План рахункiв.

Роздiл РЖРЖ.Концепцiя реформування системи бухгалтерського облiку в Украiнi

2.1 Поняття концепцii реформування бухгалтерського облiку в Украiнi

Основною передумовою успiшного здiйснення реформи i розробка власноi концепцii облiку, яка вiдповiдаi нацiональним iнтересам, з орiiнтацiiю на широку бухгалтерську громадськiсть. Одночасно змiни в економiчному та соцiальному життi вимагають серйозного вивчення та використання багатьох фундаментальних положень, прийнятих в рiзних краiнах.

Згiдно з концепцiiю метою реформування i створення нацiонального iнституту бухгалтерського облiку, адекватного новим виробничим i соцiальним вiдносинам. Завдання реформи передбачають: розробку концепцii бухгалтерського облiку як теоретичноi основи iнституцiйноi i реформеноi побудови; створення iнфраструктури iнформацiйного забезпечення реформи i розвитку бухгалтерського облiку, своiчасного i достовiрного забезпечення необхiдною iнформацiiю всiх учасникiв облiкового процесу; створення нацiональноi системи регламентацii бухгалтерського облiку, в т.ч. нормативно-правового регулювання; створення адекватноi системи пiдготовки бухгалтерських кадрiв [5].

Реформування зачiпаi систему облiку не лише як вид практичноi дiяльностi, а й бухгалтерський облiк як науку, яка розвиваiться за своiми об'iктивними законами. РЖз запровадженням реальних ринкових вiдносин в економiцi Украiни цiлком закономiрно постала проблема формування для потреб управлiння iнформацiйноi системи, яка б якнайповнiше вiдповiдала його цiлям та основним завданням. На перший план при цьому виходять питання вдосконалення способiв i прийомiв збирання, узагальнення та сегментацii в необхiдних розрiзах управлiнськоi iнформацii. А зазначене, у свою чергу, потребуi змiни самоi ВлфiлософiiВ» бухгалтерського облiку, яка й мала бути закладена в концепцiю [5].

На думку Н. Малюги, ВлАктуальнiсть розробки Концепцii розвитку бухгалтерського облiку в Украiнi зумовлена низкою об'iктивних причин: по-перше, така концепцiя маi стати основою для вирiшення актуальних проблем бухгалтерського облiку. Досвiд суб'iктiв господарювання рiзних видiв економiчноi дiяльностi в Украiнi показуi, що iгнорування концептуальних питань - незалежно вiд того, яку вони мають назву: фiлософськi основи, методологiчний пiдхiд тощо г не i. нездоланною перепоною, проте суттiво ускладнюi i уповiльнюi вирiшення конкретних проблем; по-друге, концепцiя бухгалтерського облiку маi стати серйозним пiдТСрунтям для керiвникiв i власникiв пiдприiмств при розробцi перспективних програм iх розвитку в умовах жорсткоi конкуренцii, а для державних органiв i громадських органiзацiй - при нормативному регулюваннi бухгалтерського облiку; по-третi, не можна не враховувати такi чинники, як створення деякоi Влпсихологiчноi комфортностiВ» у бухгалтерiв у зв'язку з формуванням цiлiсноi картини системи бухгалтерського облiку в Украiнi, а також удосконалення бухгалтерськоi освiти, яка в нашiй краiнi традицiйно будуiться за принципом, Влвiд загального до частковогоВ»; по-четверте, недостатнi темпи реформування бухгалтерського облiку i звiтностi протягом 1992-2005 рр. та новi тенденцii розвитку бухгалтерського облiку у свiтiВ» [11].

Отже, основною передумовою успiшного здiйснення реформи i розробка власноi концепцii облiку, яка вiдповiдаi нацiональним iнтересам, з орiiнтацiiю на широку бухгалтерську громадськiсть. Згiдно з концепцiiю метою реформування i створення нацiонального iнституту бухгалтерського облiку, адекватного новим виробничим i соцiальним вiдносинам.

2.2 Змiст, мета i програма концепцii

При формуваннi концептуальних засад новоi парадигми бухгалтерського облiку в Украiнi треба насамперед взяти до уваги той факт, що суттiво змiнюiться його мiсце в ринковiй економiцi. Очевидно, що, по-перше, реформування тАФ безперервний процес, постiйний рух, i, по-друге, основною його метою i формування об'iктивноi, вiдкритоi для бiзнесменiв i виробничих колективiв iнформацiйноi системи. На жаль, саме об'iктивностi та вiдкритостi сьогоднiшнiй економiцi Украiни бракуi. Хоч, все це питання часу тАФ якщо нiчого не робити, то й результату не буде. Виходячи з цього передусiм треба переосмислити основнi його функцii: iнформацiйну, контрольну й оцiнювальну.

В економiчнiй лiтературi як радянського, так i пострадянського перiоду у бiльшостi випадкiв бухгалтерський облiк трактуiться як окрема функцiя управлiння, як пiдсистема iнформацiйноi системи пiдприiмства. Аналiз лiтературних джерел даi змогу дiйти висновку про приниження його значення у загальному процесi iнформацiйного забезпечення управлiння на рiвнi господарюючих суб'iктiв. Адже очевидно, що основнi Влправила гриВ» зi збирання, опрацювання та формування у виглядi, придатному для прийняття управлiнських рiшень, технiко-економiчноi та правовоi iнформацii про факти господарськоi дiяльностi розробляються саме бухгалтерським облiком. До речi, Комiтет Американськоi облiковоi асоцiацii ще у 1965-1966 рр. минулого столiття при розробцi основноi теорii облiку визначив його як iнформацiйну систему. При цьому зазначалось, що облiк маi справу з проблемами такого самого порядку, як i багато загальних iнформацiйних систем. Зокрема, облiкова iнформацiйна система включаi в себе тi самi вiсiм функцiональних елементiв, якi притаманнi загальнiй iнформацiйнiй системi: сприйняття, реiстрацiя, пошук, зберiгання, обробка, передавання, представлення i прийняття рiшень [13].

Виходячи iз викладеного, окремi украiнськi економiсти останнiми роками почали розглядати бухгалтерський облiк саме як систему. Зокрема, сутнiсть такоi системи дослiджуi Ю. Кузьмiнський, який дiйшов висновку, що ВлСистема бухгалтерського облiку тАФ це методи та методика iх застосування, форми, за якими вiн ведетьсяВ» [8]. За словами В. Сопко, ВлНемаi в облiку поняття Влiнформацiйна системаВ». А i бухгалтерська iнформацiя. Немаi поняття Влiнформацiйна система в облiку i аудитiВ». А i: бухгалтерська iнформацiйна системаВ» [18].

У цьому зв'язку виникаi проблема мiсця контрольноi функцii бухгалтерського облiку, функцii, яка в умовах адмiнiстративно-командноi системи управлiння мала в облiковiй системi гiпертрофоване значення.

Хоч логiка необхiдностi iснування контролю саме в системi бухгалтерського облiку i. Для цього достатньо згадати монографiю М. Кужельного, у якiй зазначено, що, по-перше, всi облiкованi бухгалтерiiю об'iкти певним чином контролюються i, по-друге, при цьому об'iкти облiку спiвпадають з об'iктами контролю [9].

На жаль, бажання посилити контрольне значення облiку залишаiться i сьогоднi. Йдеться насамперед про докторську дисертацiю В. Максимовоi на тему ВлТеоретичнi та методологiчнi засади формування цiлiсноi системи внутрiшнього контролю в управлiннi промисловим виробництвомВ». Справедливо зазначаючи, що контроль як функцiя управлiння властивий будь-якiй суспiльно-економiчнiй формацii, а також, що особливоi значущостi у ринковiй економiцi вiн набуваi на рiвнi господарюючих суб'iктiв не тiльки як спосiб формування iнформацii про ефективнiсть використання майна власникiв (акцiонерiв), а й як важлива складова управлiння виробничо-фiнансовою дiяльнiстю, автор разом з тим необТСрунтовано фетишизуi контроль, надiляючи його невластивими функцiями й об'iктами. Зокрема, пропонуiться оцiнювати засобами контролю якiсть можливих варiантiв управлiнських рiшень, контролювати якiсть облiку та достовiрнiсть звiтних даних, а також якiсть проведення аналiзу. Очевидно, що зазначене виходить за традицiйнi межi економiчного контролю. У цьому зв'язку виникаi потреба зтАЩясувати хто ж буде суб'iктом такого контролю.

Формування ринкових вiдносин в економiцi Украiни поставило якiсно новi умови перед оцiнкою, функцii якоi значно розширились. Насамперед вона вже не сприймалась як технiчний прийом вартiсного вимiрника активiв i зобов'язань, а стала, методологiчною основою визначення реальноi вартостi в умовах збалансованостi попиту i пропозицiй. При цьому не вiдповiдаi дiйсностi твердження про те, що Вл..наукових дослiджень в галузi бухгалтерського облiку, присвячених теоретичним засадам оцiнки, не було в Украiнi протягом останнiх десяти рокiвВ» [10].

Очевидно, що крiм вирiшення проблем функцiй бухгалтерського облiку i й iншi питання, якi потребують серйозного дослiдження. Насамперед йдеться про нове бачення як iснуючих елементiв методу облiку, так i обТСрунтування необхiдностi нових. На нашу думку, потребуi нового трактування документацiя як елемент методу бухгалтерського облiку в зв'язку з практично повною автоматизацiiю процесу фiксацii, опрацювання iнформацii та формування iнформацiйних потокiв для потреб споживачiв.

Що стосуiться висловлювань окремих економiстiв, у яких пiддано сумнiву iснування подвiйного запису як елемента методу в зв'язку з тим, що тривалий час бухгалтери використовували просту систему облiку i, що цей елемент методу не застосовують при веденнi облiку на позабалансових рахунках, то, на наш погляд, iх аргументування явно не витримуi критики. Подвiйний запис поза всяким сумнiвом i особливим елементом методу бухгалтерського облiку.

Отже, можна констатувати, що основне призначення iнформацiйноi бухгалтерськоi системи у формуваннi окремих iнформацiйних потокiв для потреб управлiння виробничою i фiнансово-господарською дiяльнiстю господарюючих суб'iктiв, або iнформацiйне забезпечення власникiв та iнших замовникiв даних.

2.3 Проблеми органiзацii розробки концепцii

бухгалтерський облiк регламентування реформування

Проблеми органiзацii наукових дослiджень з бухгалтерського облiку для Украiни практично завжди були актуальними. Йдеться про можливостi формування наукового потенцiалу для вирiшення тих чи iнших методологiчних проблем бухгалтерського облiку.

Реально сьогоднi керiвництво методологiiю облiку взяло на себе Управлiння методологii бухгалтерського облiку Мiнiстерства фiнансiв Украiни, хоч законодавче, зрозумiло, це не передбачено. Зокрема, у Законi ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» (ст. 2) (додаток В) зазначаiться, що лише ВлРегулювання питань методологii бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi здiйснюiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни, яке затверджуi нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку, iншi нормативно-правовi акти щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностiВ» [12].

Звичайно, i ще Методологiчна рада з бухгалтерського облiку, яка утворюiться з висококвалiфiкованих науковцiв, спецiалiстiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчоi влади, пiдприiмств, представникiв громадських органiзацiй бухгалтерiв та аудиторiв Украiни з метою:

- органiзацii розробки та розгляду проектiв нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, iнших нормативно-правових актiв щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансовоi звiтностi;

- удосконалення органiзацiйних форм i методiв бухгалтерського облiку в Украiнi;

- методологiчного забезпечення впровадження сучасноi технологii збирання та обробки облiково-економiчноi iнформацii;

- розробки рекомендацiй щодо вдосконалення системи пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii бухгалтерiв [5].

Однак, навiть при тому, що в Методологiчнiй радi будуть зiбранi найкращi фахiвцi, вони все ж ще далеко не вся наукова спiльнота Украiни з бухгалтерського облiку. У будь-якому разi поспiшати треба повiльно, а будь-якi радикальнi кроки змiни в облiку мають бути особливо зваженi. Наприклад, хто перешкоджав провести широке обговорення як серед науковоi громадськостi, так i серед практикуючих бухгалтерiв, наприклад, доцiльностi затвердження окремого Положення про порядок бухгалтерського облiку окремих активiв та операцiй пiдприiмств державного, комунального секторiв економiки i господарських органiзацiй, якi володiють або користуються об'iктами державноi, комунальноi власностi. Адже його норми вiдносяться i до тих господарюючих суб'iктiв, у статутному капiталi яких i частка державноi власностi. Очевидно, що на практицi це приведе до необхiдностi ведення рiзних Влправил гриВ» щодо бухгалтерського облiку на пiдприiмствах рiзних форм власностi. Це неприпустимо, оскiльки загальнi принципи ведення облiку зафiксованi в Законi ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ», де чiтко записано: ВлЦей Закон поширюiться на всiх юридичних осiб, створених вiдповiдно до законодавства Украiни, незалежно вiд iх органiзацiйно-правових форм i форм власностi, а також на представництва iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi (далi - пiдприiмства), якi зобов'язанi вести бухгалтерський облiк та подавати фiнансову звiтнiсть згiдно з законодавствомВ» [5].

Практично з перших рокiв незалежноi держави бухгалтери боролись проти намагань податкiвцiв пiдпорядкувати бухгалтерський облiк фiскальним цiлям. Однак затвердження наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни Положення про порядок розрахунку податкових рiзниць за даними бухгалтерського облiку вiд 29.12.2006 р., практично повнiстю пiдпорядкувало бухгалтерський облiк потребам податкiвцiв. Хоч члени Методологiчноi ради спочатку i пiддали документ серйознiй критицi.

Критика зазначеного Положення - тема окремоi статтi. А далi хотiлося б зазначити, що насамперед очевидно, що до цього документа i серйознi зауваження як у практикуючих бухгалтерiв, так i у бiльшостi науковцiв Украiни. Доводи про попередню його апробацiю у пiлотних галузях, а також що все це зроблено в iнтересах держави серйозно не сприймаються. По-перше, держава - це не апарат управлiння, а ii громадяни i пiдприiмцi, зрозумiло, входять до ii складу. Не може бути добре державi, коли ii народу погано. Це нонсенс. По-друге, супротив багатьох практикуючих бухгалтерiв насамперед пов'язаний зi значним збiльшенням роботи щодо формування непотрiбноi для управлiння господарюючими суб'iктами iнформацii [12].

Очевидно, що попереднi, справжнi, а не формальне обговорення проекту Положення на рiвнi кафедр бухгалтерського облiку бiльшостi основних вищих навчальних закладiв Украiни, професiйних громадських органiзацiй дало б змогу уникнути зазначених проблем.

На жаль, дiючi сьогоднi в У кращi громадськi органiзацii малочисельнi i вiдповiдно не мають авторитетного впливу не тiльки на хiд реформування системи бухгалтерського облiку, а й на будь-якi навiть несуттiвi змiни методики його ведення на рiвнi господарюючих суб'iктiв [5].

Отже, неохiдне певне переосмислення процесу реформування системи бухгалтерського облiку в Украiнi шляхом як розробки концепцii, так i проведення низки органiзацiйних заходiв. Це дасть змогу усунути iснуючi невiдповiдностi, i, врештi-решт обТСрунтувати загальну систему дiй щодо побудови насамперед на рiвнi господарюючих суб'iктiв iнформацiйноi бухгалтерськоi системи, максимально адаптованоi до потреб ринковоi економiки.

Роздiл РЖРЖРЖ.Проблеми реалiзацii програми реформування бухгалтерського облiку в Украiнi та шляхи iх подолання

3.1 Удосконалення нормативно-методичного регулювання бухгалтерського облiку в Украiнi

Сьогоднi облiкову полiтику слiд розглядати як спосiб законодавчого регулювання фiнансово-економiчних i господарських особливостей функцiонування окремих пiдприiмств в умовах ринковоi економiки. Наказ про облiкову полiтику пропонуiться вiдносити до документiв птАЩятого рiвня системи нормативного регулювання бухгалтерського облiку. Це внутрiшнiй нормативний акт з органiзацii та порядку ведення облiку на пiдприiмствi, який передбачаi сукупнiсть способiв та процедур органiзацii та ведення облiку, що використовуються з метою пiдготовки, складання та подання фiнансовоi звiтностi.

У звтАЩязку з тим, що облiкова полiтика обумовлюiться в нормативному актi нижчого рiвня, останнiй повинен ТСрунтуватися на Цивiльному i Господарському кодексах, спецiальних законах, Положеннях з бухгалтерського облiку, РЖнструкцiях Мiнiстерства фiнансiв та iнших мiнiстерств та вiдомств. Вiдповiдно в облiковiй полiтицi повиннi знаходити своi вiдображення тiльки тi положення бухгалтерського облiку, якi мають декiлька дозволених нормативними актами бiльш високих рiвнiв варiантiв застосування. Однозначнi вимоги законiв, положень, iнструкцiй, що використовуються в бухгалтерському облiку, повторюватись в наказi про облiкову полiтику не повиннi [15].

Концептуальним питанням, що потребуi додаткового дослiдження, i вплив облiковоi полiтики на досягнення мети бухгалтерського облiку. Використання облiковоi полiтики передбачаi багатоварiантнiсть облiкового вiдображення, а це означаi диспозитивнiсть облiку, за якою порушуються принципи, викладенi в третiй статтi Закону ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ». Якщо кожне пiдприiмство на власний розсуд буде використовувати всi дозволенi способи облiку, то облiкова iнформацiя буде неспiвставною.

На думку автора, iдиним напрямом розвтАЩязання проблеми, породженоi даною ситуацiiю, i чiтке формулювання i закрiплення в законодавствi економiчних, в тому числi бухгалтерських понять i категорiй. Коли держава в законодавчому порядку визначить цi поняття i забезпечить iх використання, то будуть створенi умови для формування в системi бухгалтерського облiку повноi, неупередженоi i правдивоi iнформацii [1].

Формування в системi бухгалтерського облiку якiсноi iнформацii в значнiй мiрi залежить вiд того, наскiльки швидко практикуючi бухгалтери усвiдомлять можливостi, наданi iм новими нормативними документами. Чим швидше бухгалтер усвiдомить, що вiн тАУ не просто реiстратор фактiв господарського життя, тим бiльш швидкими темпами вiдбудуться реформи в галузi облiку. Серед проблем, якi стоять перед практиками, однiiю з головних i проблема вибору. Дiючi нормативнi документи вже надають можливiсть вибору тих чи iнших процедур, а це повнiстю суперечить традицii визначеностi i суворого дотримання iнструкцiй.

З питань формування, представлення i розкриття фiнансовоi iнформацii в умовах вiдсутностi регламентiв професiйний бухгалтер повинен приймати рiшення, використовуючи механiзм професiйного судження. Прямого визначення поняття Влпрофесiйне судженняВ» вiтчизнянi нормативнi акти з бухгалтерського облiку не мiстять. В роботi пропонуiться наступне трактування даного термiну: Влпрофесiйне судження представляi собою обТСрунтований погляд професiйного бухгалтера вiдносно способiв квалiфiкацii i розкриття повноi, правдивоi i неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух грошових коштiвВ» [1].

Робота з пiдготовки та удосконалення системи нормативних актiв повинна завершитися формуванням Бухгалтерського кодексу або вiдповiдного роздiлу в Господарському кодексi. Бухгалтерський кодекс дозволить забезпечити внутрiшню узгодженiсть та повноту правового регулювання облiкових вiдносин. Прийняття такого Кодексу поставить бухгалтерський облiк на однин рiвень з iншими галузями законодавства, що дозволить бiльш широко використовувати бухгалтерську iнформацiю у цивiльному, кримiнальному, адмiнiстративному правi i формувати iнформацiю в iнтересах всiх учасникiв ринку, в тому числi й держави як гаранта дотримання законодавства.

При пiдготовцi Бухгалтерського кодексу необхiдно чiтко визначити предмет регламентацii, тобто перелiк та змiст використовуваних понять, методiв, якi пiдлягають регламентацii, та забезпечити логiчну структуру [1].

Основна iдея Бухгалтерського кодексу полягаi в тому, що регулювання бухгалтерськоi дiяльностi в державi повинно здiйснюватися через

Вместе с этим смотрят:

Амортизация и износ основных средств

Анализ дебиторской и кредиторской задолженности

Анализ издержек обращения торгового предприятия

Анализ организации делопроизводства в дошкольном учреждении (на примере муниципального дошкольного образовательного учреждения детского сада 19 - центра развития ребенка г. Россоши Россошанского муниципального района Воронежской области)

Аудит господарськоi дiяльностi ВАТ "Криворiзький мiськмолокозавод №1"