Дiагностика захворювання коня iз синдромом колiк
Мiнiстерство аграрноi полiтики ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
Украiни
Днiпропетровський державний аграрний унiверситет
РЖнститут бiотехнологii та здоровтАЩя тварин
Факультет ветеринарноi медицини
Кафедра клiнiчноi дiагностики та внутрiшнiх хвороб тварин
КУРСОВА РОБОТА
з клiнiчноi дiагностики
ВлДiагностика захворювання коней iз синдромом колiкВ»
Студентка РЖРЖРЖ курсу групи ВМ-1а-08
Гудович Л.М.
Днiпропетровськ -2011р.
Змiст
1. Попереднi данi про тварину
1.1 Реiстрацiя
1.2. Анамнез
2. Власне клiнiчне дослiдження тварини
2.1 Дослiдження загального стану
2.2 Дослiдження окремих органiв i систем
2.2.1 Серцево-судинна система
2.2.2 Дихальна система
2.2.3 Травна система
2.2.4 Сечова система
2.2.5 Нервова система
2.2.6 Кровоносна система i кров
Висновок
Список використаноi лiтератури
Додатки
Вступ
Клiнiчна дiагностика тАУ наука про методи клiнiчних та лабораторних дослiджень тварин, а також про етапи розпiзнання хвороби та оцiнку стану хвороi тварини з метою планування та проведення лiкувально-профiлактичних заходiв.
Клiнiчну дiагностику називають пропедевтичною наукою, так як вона являi собою ввiдний курс, тобто даi лише попереднi вiдомостi, спираючись на якi можливо поглиблено вивчати iншi дисциплiни клiнiчного профiлю. Без глибокого знання методiв клiнiчноi дiагностики внутрiшнiх незаразних, iнфекцiйних, iнвазiйних хвороб тварин неможлива професiйна дiяльнiсть ветеринарного лiкаря. Значення клiнiчноi дiагностики полягаi не лише у навчаннi студента методам та прийомам дослiджень тварин, але i у формуваннi клiнiчного мислення. [3]
Нова технологiя ведення тваринництва вимагаi вiд ветеринарного лiкаря глибоких знань з клiнiчноi дiагностики, вмiння аналiзувати результати фiзичних, iнструментальних i лабораторних дослiджень i на цiй основi робити висновок про стан здоровтАЩя тварини.
Старовинний вислiв ВлХто добре розпiзнаi тАУ добре лiкуiВ» не втратив свого значення i у нашi днi.[9]
Пiдходячи до дiагностики синдрому колiк у коней слiд звернути увагу на те, що являють собою колiки, причини iх виникнення, тобто етiологiю, та поведiнку характерну для коня при колiках.
Зазначу, що основною причиною падежу коней i захворювання шлунково-кишкового тракту з явищами колiк. Проте слiд памтАЩятати, що колiки тАУ це больовий синдром, а не дiагноз. [6]
Колiка тАУ це обтАЩiднана назва симптомiв при захворюваннях травного каналу. Бiль викликаiться розтягненням перитонеальних мембран, що вкривають органи, а також розтягненням мускулатури стiнок кишечника.
Кiнь з гострим черевним болем не знаходить собi мiсця, часто дивиться на свiй живiт. Характерними i спроби дiстати ногою свiй живiт, риття копитом землi. Також качання iз боку у бiк. Приймання вимушених поз: Влмаятникоподiбне хитанняВ», Влсидячоi собакиВ», Вллежачоi собакиВ», Влiгипетського сфiнксаВ», ВластрономаВ», Влходи пiвняВ». РЖнодi кiнь стаi збудженим i може кидатися на оточуючi предмети, i може зашкодити собi. З хронiчним же болем, навпаки, кiнь лежить i веде себе пригнiчено. Такий бiль хоч i не сильний, проте тривалий.
Кiнь у колiках потii, iнодi мiсцями: шия, плечi, круп. Серцебиття прискорене через бiль, а також через змiну балансу рiдин та електролiтiв у кровi. [2,8]
Найбiльш уразливий у коней всiх категорiй та призначень(робочих, спортивних, рисистих, скакових, племiнних) i шлунково-кишковий тракт.
Частiше за все колiки у коней бувають через перегодування, вiд важкоi працi одразу пiсля годiвлi, закрiпу, застуди та при поiданнi легкозброджуваних кормiв, також колiки можуть спричинювати паразити. Не можна випускати i той факт, що використання так званого ВлзалiзаВ» багато у чому зумовлюi порушення фiзiологii травлення, що через певний промiжок часу неодмiнно призведе до появи колiк. Зумовлюiться його руйнiвна дiя тим що ВлзалiзоВ» роздроблюi премоляри (якi необхiднi для якiсноi первинноi обробки корму), травмуi слизову оболонку рота та язик i,напевне, найголовнiше стимулюi видiлення слини. А це призводить до активацii процесiв травлення тодi, коли перетравлювати нема чого. [7]
1. Попереднi даннi про тварину
1.1 Реiстрацiя тварини тАУ Registratio animalis:
Дата: 19 квiтня 2011р.
Даннi про власника тварини: ________, м. _____
Даннi про тварину:
В· Вид: кiнь
В· Стать: мерин
В· Вiк: 5рокiв
В· Кличка: Бахтат
В· Масть та прикмети: вороний з бiлою проточиною на лобi
В· Порода: Гановерська
В· Маса тiла: 500кг
1.2 Анамнез тАУ Anamnesis
1.2.1 Анамнез про життя тварини тАУ Anamnesis de vitae animalis.
В· Захворювання тварини: тварина була клiнiчно здорова.
В· Характер мiсцевостi, клiмат: мiсцевiсть степова, клiмат мтАЩякий.
В· Походження тварини: Лимаревський кiнний завод, обл. Луганська, Украiна.
В· Умови догляду та утримання: тварина утримуiться переважно у примiщеннi(деннику 3х3), де кожен день замiнюють пiдстилку, денник обладнаний автопоiлкою та годiвницею, i ВллизунецьВ», чистять та купають по мiрi необхiдностi, взимку взагалi не купають. Коня використовують у спортивних цiлях(виiждження та конкур). Подекуди випасають.
В· Умови годiвлi: овес, концентрованi корма, сiно, iнодi морква та свiжа трава. У рацiонi присутнi цукор та сушки( на час тренувань).
В· Забезпеченiсть водою: вода у постiйному доступi.
В· Розпорядок дня: 5 годин ранку тАУ годiвля, о 8 починаються тренування 1-2години, о 12 годiвля, вiдпочиваi у деннику, iнодi випасають до 18, потiм друге тренування,о 20 - годiвля, ночуi у деннику.
В· Проведення дiагностичних дослiджень та профiлактичних обробок: дегельмiнтизацiя два рази на рiк, ковка раз на 2 мiсяцi.
1.2.2 Анамнез про хворобу тварини тАУ Anamnesis de morbid animalis.
В· Коли та за яких обставин захворiла тварина: 18 квiтня, ввечерi тварина виявила занепокоiння яке з часом перейшло у пригнiчення. У цей день тварину випасали на пасовищi.
В· Чи хворiла тварина ранiше: ранiше тварина не хворiла.
В· Ознаки захворювання та послiдовнiсть iх виникнення: 18 квiтня на вечiрньому тренуваннi кiнь поводив себе дуже нервово, вiдмовлявся виконувати команди вершницi, намагався дотягнутися до живота, рив землю копитами, бив кiнцiвками по череву. Пiд час вечiрньоi годiвлi апетит був досить втАЩялий. Ранкове годування кiнь проiгнорував, Проявляв ознаки сильного занепокоiння. Гойдався на землi.
Коли кiнь пiднявся було помiтне здуття у дiлянцi черева. Акт дефекацii до моменту звернення(вечiр 19 квiтня) тАУ вiдсутнiй.
В· Чи не маi iнших тварин з такими ознаками: iншi тварини з такими ознаками вiдсутнi.
В· Хто лiкував тварину: тварину не лiкували.
В· Яка допомога була надана, наслiдки: тварину перiодично проводили. Змiн у станi не вiдмiчено.
2. Власне клiнiчне дослiдження тварини тАУ Exploration propria clinicalis status praesens animalis.
2.1 Дослiдження загального стану тАУ Exploration stаtus communis
Стан на 19 квiтня 2011 рiк.
2.1.1 Найважливiшi показники стану здоровтАЩя тварини
Т тАУ 37,3В°с П - 54уд/хв. Д - 19 дих. рухiв/хв.
2.1.2 Зовнiшнiй вигляд тварини тАУ габiтус тАУ Habitus animalis :
- тварина дуже занепокоiна, приймаi позу ВлспостерiгачаВ», качаiться на пiдстилцi. Стан збуджений.(мал.1)
- тварина задовiльно вгодована, конституцiя нiжна, середнього тiлоскладу, темперамент сангвiнiстичний. Висота у холцi тАУ 160см, довжина тiла 154 см.
2.1.3 КонтАЩюнктиви i видимi слизовi оболонки
- контАЩюнктива гiперемiйована.
- слизова оболонка ротовоi порожнини гiперемiчна, блискуча, волога, без висипiв, нашарувань та порушень цiлiсностi.
- слизова оболонка носовоi порожнини також дещо гiперемiчна, достатньо зволожена, блискуча та гладка, без витiкань, без нашарувань, висипiв та травм.
2.1.4 Шерстний покрив: волосся гладке, блискуче, щiльно прилягаi до шкiри, в волосяних цибулинах добре, густе, на шиi та черевi волосся дещо вологе, волосся чисте, алопецii вiдсутнi, ектопаразити також вiдсутнi.
2.1.5 Шкiра: шкiра чиста, чорного кольору, без блиску, волога у дiлянцi шиi та черева, немаi рiзкого запаху, поверхня гладка. Ушкоджень, набрякiв, висипiв, припухань не вiдмiчено.
2.1.6 Лiмфатичнi вузли:
- пiдщелепнi лiмфовузли лежать у пiдщелепному промiжку. При пальпацii (мал. 2)вiдмiчаiться велика кiлькiсть невеликих вузликiв(до 1 см в дiаметрi) що розмiщенi скупченнями(пакетами) загальна площа яких бiля 20 см, мають округлу форму, щiльнi. Температура над ними така сама як i в сусiднiх дiлянках. Нечутливi.
- лiмфовузли колiнноi складки розмiщенi пiд шкiрою, бiля переднього краю колiнноi складки. При пальпацii вiдчуваiться пакет розмiром до 10 см. Лiмфовузли щiльнi, рухливi, не чутливi. Поверхня шкiри така сама як на сусiднiх дiлянках.
2.1.7 Скелетно мтАЩязова система:
- мтАЩязи у тонусi, добре та симетрично розвинутi, при доторканнi не вiдмiчаiться пiдвищена чутливiсть, оглядом не визначаiться ушкоджень, наявностi судом.
- скелет тварини розвинен пропорцiйно i вiдповiдно породi, симетричний з обох бокiв, не вiдмiчаiться викривлень, ушкоджень, розмтАЩякшень або крихкостi.
- суглоби нормального, вiдповiдного конституцii тварини, розмiру, нормальноi форми, при пальпацii не вiдмiчено змiни температури, наявностi набрякань та ушкоджень, стороннi звуки вiдсутнi, мають фiзiологiчну рухомiсть.
2.1.8 Аналiз виявлених змiн: дослiдивши загальний стан тварини зтАЩясувала що тварина виявляi ознаки сильного занепокоiння, також вiдмiтила гiпотермiю, тахiкардiю, тахiпное, гiперемiю видимих слизових оболонок та контАЩюнктиви.
2.2 Дослiдження окремих органiв i систем тАУ Exploratio systematum et organorum singularium.
2.2.1 Серцево-судинна система - Systema cardio-vasculare
Серце тАУ це порожнистий мтАЩязовий орган складноi будови, конусоподiбноi форми. Видiляють його основу та верхiвку. Серце подiлено повздовжньою перетинкою на iзольованi одна вiд одноi праву та лiву половини, кожна з котрих включаi в себе передсердя та шлуночок. Однобiчний тiк кровi iз передсердь до шлуночкiв, а звiдти в аорту чи легеневу артерiю забезпечують клапани, якi знаходяться у вхiдного та вихiдного отворiв шлуночкiв. Серце розмiщене у середостiннi, мiж легенями. Тiсний звтАЩязок мiж серцем та легенями благо приiмно впливаi на серце. Основна функцiя серця тАУ забезпечувати безперервний рух кровi по судинах. Завдяки послiдовному, двофазному ритму роботи органа кров рухаiться в одному напрямку. У коня серце лежить повнiстю в середнiй частинi середостiння, мiж 3-м i 6-м ребром. Широка основа його розмiщуiться на рiвнi середини 1-го ребра пiд 4тАж6-м грудними хребцями. Верхiвка спрямована вентрокаудально та дещо влiво i не досягаi 1см до грудноi кiстки i 6тАж8см до дiафрагми. [3]
Серцево-судинну систему дослiджую за таким планом:
1.Анамнез.
2. Дослiдження дiлянки серця.
3. Дослiдження серцевого поштовху.
4. Перкусiя дiлянки серця.
5. Аускультацiя серця.
6. Дослiдження кровоносних судин.
7. Функцiональна дiагностика стану серцево-судинноi системи.
Застосувала основнi методи (опитування, розпитування, огляд, спостереження, пальпацiя, перкусiя, аускультацiя) i додатковi(функцiональнi проби).
Анамнез. Тварина показуi високу працездатнiсть. Умови життя задовiльнi. Моцiон недостатнiй. Захворювань серцево-судинноi системи не мала.
Огляд i пальпацiя дiлянки серця. МтАЩязи анконеуси у тонусi, не чутливi; лiктьовi суглоби знаходяться у фiзiологiчному положеннi, шкiра та волосяний покрив у нормi, чистi, сухi; вiдсутня болючiсть грудноi стiнки.
Серцевий поштовх. Виявляiться злiва у 4-му МРП, на 8см нижче ЛПС тАУ серцевий поштовх боковий. За силою вiн помiрний, величина бiля 6см. Ритмiчний. Частота тАУ 54уд/хв.
Перкусiя дiлянки серця. Верхня перкусiйна межа знаходиться на 2см нижче ЛПС, у 4 МРП; задня перкусiйна межа доходить до 6го ребра. Перкусiйнi звуки дiлянки серця притупленi та тупi(над серцевою вирiзкою легень). Болючiсть не виявлена.
Аускультацiя. Вислуховую в p.opt. клапанiв: метрального( 5 МРП, 4-6см нижче ЛПС злiва) та тристулкового(4 МРП на 4-6см нижче ЛПС справа) для першого тону, та клапанiв аорти(4 МРП на 2-3см нижче ЛПС злiва) i легеневоi артерii (3 МРП на 6-8см нижче ЛПС справа) для другого тону(мал.3). Перший тон збiгаiться з серцевим поштовхом. Сильний, протяжний. Другий тон коротший та вищiй за перший, на кiнцi обривистий. Частота вiдповiдаi частотi серцевого пульсу та поштовху i дорiвнюi 54уд/хв., тони ритмiчнi, яснi, перший тон низький, другий тАУ високий, акцентуацiя тонiв та шуми тАУ не виявленi.
Дослiдження артерiй i вен. Дослiджую артерiальний пульс на a.мaxillaris тАУ зовнiшня щелепна артерiя, яка проходить через криловий канал клиноподiбноi кiстки. Частота пульсу тАУ 54уд/хв., ритмiчний, середнiй за величиною та середнього наповнення, артерiальноi стiнки твердi. Венний малюнок на головi та кiнцiвках тварини досить виражений(мал.4). Венний пульс дослiджую на v.jugularis externa тАУ зовнiшня яремна вена, яка проходить по шиi поверхнево, пiд шкiрою, у яремному жолобi мiж мтАЩязами(мал.5). Венний пульс негативний, ундуляцiя вiдсутня.
Функцiональна дiагностика стану серцево-судинноi системи. Застосувала пробу з апное (за Шарабрiним РЖ.Г.). Пiсля закриття носових отворiв на 40с. виявлено акцентуацiю другого тону.
Аналiз виявлених змiн: дослiдженням серцево-судинноi системи було виявлено кранiальне змiщення серцевого поштовху, твердiсть артерiальних Порушень у роботi серця не виявлено.
2.2.2 Дихальна система - Systema respiratorum.
У процесi дихання беруть участь носова порожнина, гортань, трахея, бронхiальне дерево, респiраторна частина легенiв, та органи що забезпечують функцiю легень(грудна клiтина, дiафрагма).[3]
Носова порожнина - початок провiдних повiтряних шляхiв. Тут знаходиться орган нюху. Входом у носову порожнину i нiздрi, що зовнi формують дiлянку голови яка називаiться носом.
Гортань розмiщена мiж глоткою i трахеiю, проводить повiтря iз носовоi порожнини i глотки в трахею, утворюi звук.
Трахея тАУ маi вигляд трубки, що складаiться з рухливих трахейних хрящiв(48-60). Розмiщена у нижнiй частинi шиi разом iз стравоходом. Бiфуркацiя, мiсце подiлу трахеi, знаходиться на рiвнi 5-го ребра. Перед бiфуркацiiю вiдгалужуiться трахейний бронх (до кранiальноi частки правоi легенi).
Легенi тАУ це парнi паренхiматознi органи, що разом iз серцем та iншими невеликими органами заповнюють грудну порожнину. Права i лiва легенi за формою нагадують конус iз звуженою верхiвкою i розширеною основою.
Вирiзками краi кожноi легенi подiляються на частки: кранiальну, серцеву та дiафрагмальну, на правiй легенi i ще додаткова частка. Права легеня дещо бiльша за лiву, оскiльки серце змiщене у лiво. Зовнi легенi вкритi плеврою.[1]
Дослiджую дихальну систему за таким планом:
1. Анамнез.
2. Дослiдження переднього вiддiлу дихальноi системи.
3. Дослiдження грудноi клiтки.
Використовую основнi методи(опитування, розпитування, огляд, спостереження, пальпацiя, перкусiя, аускультацiя, обнюхування).
Анамнез. Тварина живе у задовiльних умовах. Маi догляд. Примiщення добре провiтрюються, та пiдтримуiться сприятливий температурний режим. Моцiон недостатнiй. Помiрно експлуатуiться.
Дослiдження переднього вiддiлу дихальноi системи. Носовi витiкання вiдсутнi, нiс сухий, теплий, нiздрi рухливi, розмiр отворiв фiзiологiчний, симетрично вiдкритi, видима слизова оболонка гiперемiйована, не ушкоджена, блискуча,повiтря тепле, без запаху, струмiнь симетричний, нормальноi сили, без стороннiх звукiв(мал.6). Поверхня верхньощелепних, лобноi пазух та повiтроносних мiшкiв при пальпацii щiльна, гладка, симетрична, не чутлива, температура вiдповiдаi температурi тiла. Перкусiйний звук тАУ коробковий у дiлянцi пазух, тимпанiчний у дiлянцi повiтроносних мiшкiв. Припухань, набрякiв, болючостi, змiн форми та викривлень гортанi та трахеi не виявлено. Кашель вiдсутнiй. Щитоподiбна залоза невелика, щiльна, рухлива.
Дослiдження грудноi клiтки: за обтАЩiмом грудна клiтина нормальна, симетрична. Частота дихання тАУ 19 дих.рухiв/хв., дихання ритмiчне, поверхневе, тип дихання грудний. Задишка, набряки, болючiсть вiдсутнi.
Перкусiйний звук тАУ атимпанiчний. Задня межа легень по лiнii маклака на рiвнi 15 МРП, на рiвнi сiдничного горба на рiвнi 13 МРП, по ЛПС на рiвнi 9 МРП(мал.7). Аускультацiiю визначила везикулярнi дихальнi шуми протягом усiii фази вдиху, та лише на початку фази видиху.
Шум везикулярного дихання слабкий та нiжний. Патологiчнi дихальнi шуми вiдсутнi.
Аналiз виявлених змiн: виявлено тахiпное та поверхневе дихання, також грудний тип дихання.
2.2.3 Система травлення - Systema digestivum
Травна система включаi в себе ротову порожнину та ii органи, глотку, стравохiд, шлунок, тонкий та товстий кишечник разом iз застiнними залозами, та анальний канал.
Ротова порожнина тАУ початковий вiддiл апарату травлення. Органи ротовоi порожнини(зуби, язик) беруть участь у первиннiй обробцi iжi та розпiзнаваннi смаку.
Глотка тАУ порожнистий орган розмiщений мiж ротовою i носовою порожнинами та входом у стравохiд i гортань.
Стравохiд тАУ i продовженням травноi трубки. Через стравохiд iжа надходить у шлунок. Подiляiться на шийну, грудну та черевну частини. У шийнiй дiлянцi стравохiд лежить мiж вентральними мтАЩязами шиi i трахеiю, у нижнiй третинi шиi стравохiд змiщуiться на лiву поверхню трахеi, створюючи невеликий вигин. Саме в цiй частинi можна про пальпувати стравохiд i спостерiгати за рухом кормовоi грудки. Грудна частина стравоходу розмiщуiться на дорсальнiй поверхнi трахеi, а потiм у верхнiй частинi середостiння, мiж тупим краiм легень i аортою. Черевна частина коротка, вiдразу за дiафрагмою входить у шлунок, - мiшкоподiбне розширення травноi трубки, з нижнiм опуклим краiм тАУ бiльша кривина, та верхнiм угнутим краiм тАУ менша кривина. Стравохiд входить через кардiальний отвiр. Кiнцева частина шлунка маi вихiдний, або пiлоричний отвiр у дванадцятипалу кишку. Середню частину шлунка, з боку великоi кривини називають дном шлунка. Розмiщений в лiвому пiдребертАЩi, i лише пiлорична його частина заходить у праве пiдребертАЩя. Слiпий мiшок пiдходить до нiжки дiафрагми на рiвнi 14-15 ребра.
Тонка кишка тАУ являi собою звужений вiддiл кишковоi трубки, в якому перетравлюiться корм i всмоктуiться в кров i лiмфу поживнi речовини.
До тонкоi кишки належать три кишки: дванадцятипала, порожня i клубова.
Печiнка тАУ надзвичайно великий своiрiдний паренхiматозний орган, щiльний, сплющеноi форми. Печiнка виробляi i видiляi жовч.[1]
РД найбiльшою травною залозою. Розмiщуiться в черевнiй порожнинi, бiльша частина у правому пiдребертАЩi. Заднiй край досягаi середини 14-16го ребра. У лiвому пiдребертАЩi знаходиться в дiлянцi 7-12 ребер. З обох бокiв повнiстю прикрита легенями. Виконуi бiлоксинтезувальну, вуглеводну, лiпiдну, пiгментну,антитоксичну, сечовино утворювальну та iншi функцii, бере участь у обмiнi речовин. [4]
Пiдшлункова залоза тАУ великий пухкий паренхiматозний орган трикутноi форми, що складаiться з окремих часточок, зв1язаних мiж собою пухкою сполучною тканиною. Це залоза з подвiйною секрецiiю. Одна частина видiляi секрет тАУ панкреатичний сiк. Друга частина паренхiми представлена дрiбними клiтинами, що нагромаджуються у виглядi острiвцiв(Лангерганса), вони не мають проток i видiляють у кров гормони.
Товста кишка включаi в себе три кишки: слiпу, ободову та пряму. У цих кишках закiнчуiться всмоктування поживних речовин, розщеплюiться клiтковина i формуються каловi маси.
Анальний канал тАУ пристосований для затримання та видiлення калових мас. Маi два сфiнктери тАУ внутрiшнiй i зовнiшнiй. [1]
Травну систему дослiджую основними методами(опитування, розпитування, огляд, спостереження, пальпацiя, перкусiя, аускультацiя, обнюхування) i додатковими(зондування,дослiдження вмiсту шлунка) за такою схемою:
1. Анамнез.
2. Оцiнка апетиту, прийому корму i пиття, жування та ковтання.
3. Вiдрижка та блювання.
4. Дослiдження ротовоi порожнини, глотки й стравоходу.
5.Дослiдження черева.
6. Дослiдження шлунку.
7. Дослiдження кишечника.
8. Дослiдження акту дефекацii i калу.
9. Ректальне дослiдження.
10. Дослiдження печiнки.
11. Спецiальнi методи дослiдження.
Анамнез. Годiвля тварини незадовiльна, це переважно концентрованi корми. Моцiон недостатнiй для тварини даного виду. Черево збiльшене в обтАЩiмi, тварина виявляi занепокоiння, дивиться в бiк черева, качаiться на землi. РЖнколи вiдригуi.
Апетит i спрага. Тварина вiдмовляiться вiд iжi(мал.8). Вiдмiчено зменшення спраги.
Вiдрижка та блювання. Не спостерiгаються.
Ротова порожнина. Рот закритий, проте нижня губа розслаблена, слинотеча не вiдмiчена(мал.6). Губи без ушкоджень. Ротова порожнина волога, слизова гiперемiчна, без висипань, цiлiсна. Язик вологий, цiлий, без нашарувань, нормального розмiру. Зуби у задовiльному станi. Запах iз рота природнiй.
Глотка та стравохiд. Положення шиiта голови невимушене, тварина вiльно обертаi головою, та рухаi шиiю. Пальпацiiю припухань та стороннiх тiл виявлено не було.
Черево. Збiльшене в обтАЩiмi, голоднi ямки та здухвини випинають.
Шлунок. Тварина приймаi неприроднi положення, черево збiльшене в обтАЩiмi, тонус мiжреберних мтАЩязiв пiдвищений, на задньому схилi холки вiдмiчена пiдвищена чутливiсть(мал.9). Зондуванням отримано вмiст шлунку.(додаток 2)
Кишечник. Тварина приймаi неприроднi пози, черево збiльшене в обтАЩiмi, консистенцiя вмiсту мтАЩяка, кишечник наповнений. Аускультацiiю виявлено добре чутнi ВлбурчанняВ», ВлмуркотiнняВ».
Ректальне дослiдження. Тонус сфiнктера ануса пiдвищений, пряма кишка порожня. Виявлено рiвномiрне переповнення газами усiх петель кишок,що
заважаi внутрiшнiй пальпацii iнших органiв.
Акт дефекацii. Дефекацiя вiдсутня.
Печiнка. Не збiльшена. Показники кровi та сечi у нормi.
Аналiз виявлених змiн: Дослiдивши систему травлення тварини виявлено що за анамнезом тварина маi передумови для порушення дiяльностi травноi системи, особливо враховуючi вразливiсть ii у даного виду тварин. Вiдмiчаiться вiдсутнiсть апетиту та спраги, вiдвисання нижньоi губи; збiльшення черева в обтАЩiмi, болючiсть заднього схилу холки, пiдвищений тонус мiжреберних. Крiм цього ректальним дослiдженням виявлено переповнення кишечнику газами.
2.2.4 Сечова система - Systema urinarium
Нирки тАУ це основнi видiльнi органи. Утворюючи та видiляючи сечу, вони видаляють з органiзму воду та розчиненi у нiй продукти обмiну речовин, особливо азотистi, також надлишок мiнеральних солей, а також iнородцi речовини що надiйшли ззовнi. [10]
Нирки являють собою парний компактний паренхiматозний орган. За формою лiва нагадуi дещо сплющений бiб, а права тАУ серцеподiбна. Лiва нирка розмiщуiться на рiвнi вiд 18-го грудного до 3-го поперекового хребця, а права тАУ вiд 14-15 ребра до 2-го поперекового хребця.
До органiв сечовидiлення також належать сечоводи, сечовий мiхур i сечiвник.
Сечовiд тАУ парний трубчастий орган, який проводить сечу з нирки в сечовий мiхур, - непарний еластичний порожнистий орган, що виконуi роль резервуара, в якому накопичуiться сеча.
Сечiвник(уретра) тАУ трубчастий орган який у самцiв вiдразу зтАЩiднуiться iз сiмтАЩявипорскувальною протокою, утворюючi сечостатевий канал. Починаiться внутрiшнiм отвором у шийцi сечового мiхура, а зовнiшнiм отвором закiнчуiться на головцi статевого члена. Виводить сечу.[1]
При дослiдженнi сечовоi системи застосовую основнi методи( огляд, спостереження, пальпацiя) та лабораторнi методи.
Дослiджую за такою схемою:
1.Анамнез.
2. Дослiдження акту сечовидiлення.
3. Дослiдження нирок.
4. Дослiдження сечоводiв.
5. Дослiдження сечового мiхура.
6. Дослiдження уретри.
7.Лабораторнi дослiдження сечi.
Анамнез. Тварина утримуiться у задовiльних умовах. Маi постiйний доступ до води(автонапувалка). Годують переважно грубими та концентрованими кормами.
Дослiдження акту сечовидiлення. Поза природна, характерна для виду та статi тварини. Частота сечовидiлення та кiлькiсть сечi у нормi. Видiлення не супроводжувалося болем.
Нирки. Ректальна пальпацiя не дала результатiв через переповненiсть кишечника газами, що заважало дослiдженню. Набряки на кiнцiвках, в дiлянцi пiдгрудка та черева, мiжщелепного простору вiдсутнi.
Сечоводи. Ректальне дослiдження не дало результатiв.
Сечовий мiхур. Ректальною пальпацiiю встановлено що сечовий мiхур помiрно наповнений, розмiщуiться у тазовiй порожнинi. Болючiсть не вiдмiчена.
Дослiдження уретри. Порушень прохiдностi уретри не виявлено. Тварина безперешкодно здiйснюi акт сечовидiлення, пальпацiiю на дiлянцi статевого члена новоутворень та каменiв не виявлено. Болiсна реакцiя вiдсутня.
Дослiдження сечi. (додаток 3)
Аналiз виявлених змiн: дослiдивши сечову систему тварини виявила що вiдхилень немаi, усi показники сечi у межах норми.
2.2.5 Нервова система - Systema nervorum
Нервова система i однiiю з найважливiших iнтегрувальних систем в органiзмi, що зумовлюi його iднiсть i цiлiснiсть, а також тiсний звтАЩязок з навколишнiм середовищем. Нервова система подiляiться на центральну i периферичну. А також соматичну i вегетативну. Центральна нервова система подiляiться на спинний мозок, який лежить в хребетному каналi, i головний мозок, розмiщений у черепнiй порожнинi. Мозок побудований iз сiроi та бiлоi мозковоi речовини. Сiра мозкова речовина складаiться з нервових клiтин та iх вiдросткiв, а бiла мозкова речовина тАУ з вiдросткiв що утворюють центральнi провiднi шляхи.
Спинний мозок тАУ маi вигляд цилiндричного тяжа, дещо сплющеного дорсовентрально. Вiн подiляiться на шийний, грудний та попереково-крижовий вiддiли.
Головний мозок глибокою поперечною щiлиною подяляiться на великий мозок i ромбоподiбний мозок. Зверху розмiшуються двi пiвкулi великого мозку. [1]
Нейрони (нервовi клiтини), у функцiональному вiдношеннi подiляють на три групи: чутливi, або аферентнi; руховi, або еферентнi; вставнi, або промiжнi. Аферентнi проводять збудження вiд рецепторiв до ЦНС, еферентнi передають збудження вiд ЦНС до робочих органiв, а вставнi здiйснюють звтАЩязок мiж аферентними та еферентними нейронами. [10]
Дослiджую нервову систему перш за все розпитуванням, опитуванням, оглядом та спостереженням. Також застосовую пальпацiю i перкусiю.
План дослiдження:
1. Анамнез.
2. Дослiдження поведiнки тварини.
3. Дослiдження черепа та хребта.
4. Дослiдження органiв чуття.
5. Дослiдження поверхневоi та глибокоi чутливостi.
6. Дослiдження руховоi сфери.
7. Дослiдження поверхневих та глибоких рефлексiв.
8. Дослiдження вегетативного вiддiлу нервовоi системи.
Анамнез. Тварина не контактувала з хворими тваринами. Травм, укусiв не мала. Порушень координацii, паралiчiв та парезiв не вiдмiчалося.
Дослiдження поведiнки. Тварина знаходиться у збудженому станi, приймаi вимушенi положення.
Дослiдження черепа i хребта. Форма, обтАЩiм та розмiри черепа вiдповiдають нормi для даноi породи коней. Деформацii вiдсутнi. Температура така ж як i на сусiднiх дiлянках тiла. Болючостi не вiдмiчено. Кiстки цiлi, консистенцiя тверда. Хребет не викривлен, рухомiсть фiзiологiчна.
Органи чуття: зiр збережений, повiки у нормi, витiкання з очей не вiдмiчаються(мал.11), контАЩюнктива гiперемiчна. Очi чистi, яснi, без ушкоджень; зiницi пiд впливом свiтла звужуiться рiвномiрно, у затемненнi тАУ розширюiться. Слух, нюх та смак збереженi.
Чутливiсть, рефлекси. Змiну чутливостi не вiдмiчено. Рефлекси збереженi.
Рухова сфера. Парези, паралiчи, судоми не вiдмiченi. МтАЩязи помiрно напруженi. Координацiя рухiв збережена.
Вегетативна нервова система. Вегетативна система нормотонiчна(за око-серцевим рефлексом).
Аналiз виявлених змiн: тварина перебуваi у станi збудження.
РЖншi даннi дослiджень нервовоi системи вiдповiдають нормi.
2.2.6 Кровоносна система i кров - Systema haematogenum et haema
Органи гемопоезу виконують кровотворну функцiю, та забезпечують iмунiтет. Вони подiляються на центральнi i периферичнi. До центральних органiв належать червоний кiстковий мозок i тимус. У червоному кiстковому мозку утворюються еритроцити, моноцити, гранулоцити, В-лiмфоцити i попередники Т-лiмфоцитiв. Периферичнi органи кровотворення та iмунного захисту становлять селезiнка, лiмфатичнi вузли, гемо лiмфатичнi вузли та лiмфоiднi утвори слизовоi оболонки глотки, шлунка, кишок, апарату дихання, сечо-статевого апарату i шкiри. В цi органи з течiiю кровi заносяться Т-лiмфоцити i В-лiмфоцити. У периферичних органах здiйснюiться також елiмiнацiя клiтин кровi, якi завершили свiй життiвий цикл.
Тимус тАУ непарний орган, добре розвинений у молодих тварин, з вiком значно редукуiться. Складаiться з парноi шийноi та непарноi грудноi часток. Права i лiва шийнi лежать на вiдповiдних поверхнях трахеi. Грудна частка велика, розмiщена в груднiй порожнинi попереду серця.
Селезiнка тАУ непарний плоский багатофункцiональний орган. Розмiщена у лiвому пiдребертАЩi черевноi порожнини в площинi останнiх 2-3 ребер i 1-го поперекового хребця, на бiльшiй кривинi шлунка, зовнi нагадуi косу.
Лiмфатичнi вузли - органи лiмфатичноi системи. Утворення iз ретикулярноi тканини, розмiщенi за ходом лiмфатичних судин. У лiмфатичних вузлах утворюються лiмфоцити. Вони являють собою механiчнi та бiологiчнi фiльтри для лiмфи. [1]
Форменi елементи кровi подiляють на три групи: еритроцити, лейкоцити та кровтАЩянi пластинки.
Еритроцити тАУ краснi кровтАЩянi клiтини, що складають основну масу клiтин кровi. Вони позбавленi ядра i мають форму двоввiгнутих дискiв. Функцii еритроцитiв дуже рiзноманiтнi: перенос кисню вiд легень до тканин; перенос вуглекислого газу вiд тканин до легень; транспортування поживних речовин; пiдтримання рН кровi на вiдносно постiйному рiвнi; активна участь у процесах iмунiтету.
Лейкоцити тАУ бiлi кровтАЩянi клiтини, якi мають ядро. РЗх подiляють на двi великi групи: зернистi(гранулоцити) та незернистi (агранулоцити). Лейкоцити грають важливу роль у захисних та вiдновних процесах органiзма.
КровтАЩянi пластинки(тромбоцити) тАУ безтАЩядернi клiтини. Мають дивовижну здатнiсть змiнювати форму та розмiр в залежностi вiд мiсцезнаходження. Вони виконують рiзноманiтнi функцii. Перш за все це участь у процесi згортання кровi. Вони переносять рiзноманiтнi речовини, здатнi до фагоцитозу. [10]
Дослiджую кров та систему кровi за таким планом:
1. Анамнез.
2. Визначення фiзичних властивостей кровi.
3. Бiохiмiчний аналiз кровi.
4. Дослiдження морфологiчного складу кровi.
5. Дослiдження селезiнки.
Анамнез. Тварина утримуiться в задовiльних умовах. Годiвля незадовiльна. Тварина працездатна. Не хворiла, ознаки ураження органiв гемопоезу не спостерiгаються.
Фiзичнi показники кровi(додаток4).
ШОЕ(швидкiсть осiдання еритроцитiв) тАУ через: 15хв тАУ 20,0
За Неводовим 30хв тАУ 35,0
45хв тАУ 50,0
60хв тАУ 53,0
24год тАУ 60,0
РКЗ(рефракцiя кровтАЩяного згустку) настала через 14 годин.
ШЗК(швидкiсть згортання кровi): 7с.
Вiдносна густина: 1,040кг/л
Гематокрит( за Тодоровим): 45%
Бiохiмiчнi показники(додаток4).
Резервна лужнiсть(за Кондрахiним): 50об%
Кислотна iмнiсть(за Кудрявцевою-Коромисловим): 280мг/100мл
Загальний бiлок: 79г/л
-альбумiнова фракцiя: 42г/л
-глобулiнова фракцiя: 37г/л
Вмiст глюкози: 62г/л
Вмiст кальцiю( за методом з кальциiназо РЖРЖРЖ реактивом): 10,0 мг/100мл
Вмiст бiлiрубiну(за РЖiндрашиком): -загальний 0,43мг/100мл
-контАЩюгований 0,1мг/100мл
Морфологiчнi показники(додаток 4).
Кiлькiсть еритроцитiв: 7Т/л
Колiрний показник: 0,8
Кiлькiсть гемоглобiну: 10,0 г/100мл
Кiлькiсть лейкоцитiв: 7Т/л
Лейкограма:
-базофiли: 0
-еозинофiли: 1
-нейтрофiли: юнi: 1
паличко-ядернi: 4
сегменто-ядернi: 51
-лiмфоцити: 29
-моноцити: 3
Аналiз лейкограми: незначна еозинопенiя
Аналiз результатiв дослiдження: Незначне зменшення ШОРД, та збiльшення густини кровi. Вмiст та спiввiдношення формених елементiв кровi вiдповiдаi нормi. Лейкограма виявляi незначну еозинопенiю.
Висновок - Smmarium
Проаналiзувавши даннi дослiджень усiх систем органiзму тварини, можна дiйти висновку, що тварина маi синдром колiк, який спричинено гострим розширенням шлунка та метеоризмом кишечника. Призвело до цього, швидше за все, неконтрольоване поiдання твариною легкозброджуваних кормiв на пасовищi, та сприятливi для виникнення розладiв шлунково-кишкового тракту умови життя(незадовiльна годiвля, вiдсутнiсть моцiону та iншi фактори).
кiнь хвороба колiки
Список лiтератури - Index literature adhivitae
1) Анатомiя свiйських тварин/ [С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та iн.]; за ред. С.К. Рудика. - К.: Аграрна освiта, 2001. - 575с.
2) Вогель Колин Дж. Ветеринарная помощ лошадям / Вогель Колин Дж. - М.: Аквариум, 2004. - 365с.
3) Клиническая диагностика с рентгенологией/ [Е.С. Воронин, Г.В. Сноз, М.Ф. Васильев и др.]; под ред. Е.С. Воронина. - М.: Колос,2006. - 509с.
4) Клiнiчна дiагностика внутрiшнiх хвороб тварин/ [В. И. Левченко, В.В. Влiзло, РЖ.П. Кондрахiн та iн.]; за ред. В.РЖ. Левченка. тАУ Бiла церква, 2004.
- 608с.
5) Крессе В. Лошади. Содержание, уход, лечение/ Крессе В.тАУ М.: Аквариум, 2005.- 320с.
6) Леонтьева Л. Колики у лошадей/ Л. Леонтьева// ЗдоровтАЩя тварин i лiки -2010. - №11. - с.19-21
7) Невзоров А.Г. Лошадинная энциклопедия/под. ред. Л.А. Невзоровой. тАУ М.: Астрель-СПб, 2006. -383с.
8) Пономаренко Н.Н. Конярство/ Н.Н. Пономаренко, Л.В. Чорний.
- Харкiв: Эспада, 2001.-352с.
9) Уша Б.В.Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней животных/ Б.В.Уша, И.М.Беляков, Р.П. Пушкарев. - М.: Колос, 2004.- 487с.
10) Физиология сельскохозяйственных животных/ [А.Н. Голиков, Н.У. Базанова, З.К. Кожебеков и др.]. тАУ М.: Агропромиздат,1 991.- 432с.
Додаток 1
Днiпропетровський державний аграрний унiверситет
Факультет ветеринарноi медицини
Графiк Температури, пульсу, дихання
Амбулаторний № _____________ Стацiонарний № ________________
Дiагноз_______________________________________________________
Господарство, прiзвище власника__________________________________________________
Адреса _____________________________________________
Вид тварини__________ Стать__________ Вiк ___________
порода _______________________________________
масть __________________________________________
прикмети_______________________________ ВаВаВаВаВа кличка______________________