Фiзiологiчнi властивостi масажу

Масаж - це механiчне подразнення людського тiла, вироблене або рукою, або за допомогою спецiального апарату.

Протягом довгих рокiв вважалося, що масаж впливаi лише на масажованого тканини, не надаючи нiякого впливу на загальний фiзiологiчний стан людини. Настiльки спрощене розумiння анатомо-фiзiологiчних властивостей масажу виникло пiд впливом механiстичноi теорii нiмецького лiкаря Вiрхова.

В даний час, завдяки роботам вiтчизняних фiзiологiв РЖ. М. Сеченова, РЖ. А. Павлова i iнших, сформовано правильне уявлення про те, який вплив робить масаж на органiзм людини.

У механiзмi дii масажу видiляють три фактори: нервово-рефлекторний, уморальний i механiчний. Як правило, в процесi масажноi процедури здiйснюiться вплив на нервовi закiнчення, розташованi в рiзних шарах шкiри. Виникають нервовi iмпульси, якi по чутливих шляхах передаються в центральну нервову систему, досягають вiдповiдних дiлянок кори головного мозку, де синтезуються в загальну реакцiю i поступають у вiдповiднi тканини i органи з iнформацiiю про необхiднi функцiональних зрушеннях в органiзмi. Вiдповiдна реакцiя залежить як вiд характеру, сили i тривалостi механiчноi дii, так i вiд стану центральноi нервовоi системи та нервових закiнчень.

Дiя гуморального чинника полягаi в наступному: пiд впливом масажних прийомiв утворюються в шкiрi бiологiчно активнi речовини (так званi тканиннi гормони - гiстамiн, ацетил-холiн та iн) надходять в кров, вони сприяють передачi нервових iмпульсiв, беруть участь в судинних реакцiях, а також активiзують деякi iншi процеси, що вiдбуваються в органiзмi людини.

Не менш важливим i механiчний фактор. Розтягування, змiщення, тиск, здiйснюванi пiд час проведення того чи iншого прийому, викликають посилену циркуляцiю лiмфи, кровi i мiжтканинноi рiдини на масажованого дiлянцi. Завдяки цьому лiквiдуються застiйнi явища, активiзуються обмiн речовин i шкiрне дихання.

На основi вищесказаного можна зробити висновок, що механiзм дii масажу на людський органiзм i складним фiзiологiчним процесом, в якому задiянi нервово-рефлекторний, гуморальний i механiчний фактори, причому провiдна роль належить першому.

Вплив масажу на шкiру

Шкiра i захисним покривом людського органiзму, ii маса становить близько 20% вiд загальноi маси тiла. У шарах шкiри розташовуються рiзнi клiтини, волокна, гладкi м'язи, потовi i сальнi залози, рецептори, волосянi цибулини, пiгментнi зерна, а також кровоноснi i лiмфатичнi судини. Таким чином, крiм захисноi функцii, шкiра виконуi ряд iнших: вона сприймаi дратiвливi сигнали, що надходять ззовнi, бере участь у дихальному i терморегуляторного процесах, кровообiгу, обмiнi речовин, очищення органiзму вiд шлакiв, тобто бере безпосередню i найактивнiшу участь у життiдiяльностi людського органiзму.

Шкiра складаiться з трьох шарiв: епiдермiсу, дерми (власне шкiри) i пiдшкiрно-жировоi клiтковини.

Епiдермiс - це зовнiшнiй шар шкiри, через який органiзм безпосередньо контактуi з навколишнiм середовищем. Його товщина може бути неоднаковою i варiюватися вiд 0,8 до 4 мм.

Самий верхнiй шар епiдермiсу, iменований роговим, вiдрiзняiться пружнiстю i пiдвищеною стiйкiстю до зовнiшнiх подразникiв. Вiн складаiться з без'ядерних, слабо з'iднаних мiж собою клiтин, якi при механiчному впливi на певнi дiлянки тiла вiдшаровуються.

Пiд роговим розташовуiться блискучий шар, утворений 2-3 рядами плоских клiтин i найбiльш помiтний на долонях i пiдошвах. Далi знаходяться зернистий шар, що складаiться з декiлькох шарiв ромбовидних клiтин, i шiповiдних, утворений кубiчними або ромбоподiбними клiтинами.

В останньому, найбiльш глибокому шарi епiдермiсу, iменованому зародковим, або базальним, вiдбуваiться оновлення вiдмерлих клiтин. Тут же виробляiться пiгмент меланiн, який вiдповiдаi за забарвлення зовнiшнiх шкiрних покривiв: чим менше меланiну, тим свiтлiше i чутливiше шкiра. Регулярний масаж сприяi утворенню бiльшоi кiлькостi цього пiгменту.

Дерма, або власне шкiра, займаi простiр мiж епiдермiсом i пiдшкiрно-жировоi клiтковиною, ii товщина складаi 0,5-5 мм. Дерма утворюiться гладкими м'язовими i сполучно-тканинними колагеновими волокнами, завдяки яким шкiра набуваi еластичнiсть i мiцнiсть. У власне шкiрi присутнi численнi кровоноснi судини, об'iднанi в двi мережi - глибоку i поверхневу, з iх допомогою здiйснюiться харчування епiдермiсу.

Пiдшкiрно-жирова клiтковина утворюiться сполучною тканиною, в якiй накопичуються жировi клiтини. Товщина цього шару шкiри на рiзних дiлянках тiла може значно варiюватися: найбiльш розвинений вiн на животi, грудних залозах, сiдницях, долонях i пiдошвах стоп; найменше його мiститься на вушних раковинах, червонiй облямiвцi губ i крайньоi плотi статевого члена чоловiкiв. Пiдшкiрно-жирова клiтковина оберiгаi органiзм вiд переохолодження i ударiв.

Вплив масажу на рiзнi шари шкiри величезне: механiчний вплив за допомогою рiзних прийомiв сприяi очищенню шкiри та видалення вiдмерлих клiтин епiдермiсу; це, у свою чергу, призводить до активiзацii шкiрного дихання, полiпшенню роботи сальних i потових залоз, нервових закiнчень.

Масаж викликаi розширення кровоносних судин, розташованих в шкiрних шарах, тим самим активiзуiться приплив артерiальноi та вiдтiк венозноi кровi i посилюiться живлення шкiри. Полiпшуiться скорочувальна функцiя м'язових волокон, завдяки чому пiдвищуiться загальний тонус шкiри: вона стаi еластичною, пружною, гладкою, набуваi здорового кольору. Крiм того, спочатку впливаючи на шкiру, рiзнi масажнi прийоми за допомогою нервово-рефлекторного, гуморального i механiчного факторiв роблять благотворний вплив на весь органiзм у цiлому.

Вплив масажу на нервову систему

Нервова система - головний регулятор i координатор дii всiх органiв i систем людини. Вона забезпечуi функцiональну iднiсть i цiлiснiсть всього органiзму, його зв'язок з навколишнiм свiтом; крiм того, вона контролюi роботу скелетних м'язiв, регулюi фiзiологiчнi процеси, що вiдбуваються в тканинах i клiтинах.

Головна структурна i функцiональна одиниця нервовоi системи - нейрон, що представляi собою клiтку з вiдростками - довгим аксонiв i короткими дендрита. Нейрони з'iднуються мiж собою синапсами, утворюючи нейроннi ланцюги, якi приводяться в дiю рефлекторно: у вiдповiдь на роздратування, поступаемое iз зовнiшнього або внутрiшнього середовища, збудження з нервових закiнчень передаiться по доцентровим волокнах у головний i спинний мозок, звiдти iмпульси по вiдцентровим волокнах надходять у рiзнi органи , а по рухових - до м'язiв.

Нервову систему подiляють на центральну i периферичну, а також на соматичну i вегетативну.

Центральна нервова система (ЦНС) складаiться з головного i спинного мозку, периферична - з численних нервових клiтин i нервових волокон, що служать для зв'язку вiддiлiв ЦНС i передачi нервових iмпульсiв.

Головний мозок, що знаходиться в порожнинi черепноi коробки i складаiться з двох пiвкуль, дiлиться на 5 вiддiлiв: довгастий, заднiй, середнiй, промiжний i кiнцевий мозок. Вiд них вiдходять 12 пар черепно-мозкових нервiв, функцiональнi показники яких разлiчаются.Спiнной мозок перебуваi в хребетному каналi мiж верхнiм краiм I шийного i нижнiм краiм I поперекового хребця. Через мiжхребцевi отвори по всiй довжинi вiд мозку вiдходить 31 пара спинно-мозкових нервiв. Сегмент спинного мозку являi собою дiлянку сiроi речовини, вiдповiдний положенню кожноi пари спинно-мозкових нервiв, що вiдповiдають за надходження сигналiв в ту чи iншу частину органiзму. Видiляють 7 шийних (CI-VII), 12 грудних (Th (D) I-XII), 5 поперекових (LI-V), 5 крижових i 1 куприковий сегмент (два останнi об'iднують в крижово-куприковий вiддiл (SI-V)

Мiжребернi нерви, званi також переднiми гiлками грудних спинно-мозкових нервiв, здiйснюють зв'язок ЦНС з мiжреберними та iншими м'язами грудей, передньоi i бiчноi поверхнями грудноi клiтини, м'язами живота (тобто iннервують цi м'язи).

Периферична нервова система представлена нервами, що вiдходять вiд спинного мозку i стовбура головного мозку, i iх розгалуженнями, що утворюють в рiзних тканинах i органах руховi i чутливi нервовi закiнчення. Кожному мозкового сегменту вiдповiдаi певна пара периферичних нервiв.

Спинно-мозковi нервовi вiдгалуження з'iднуються в шийному, плечове, поперекове та крижове сплетення, вiд яких вiдходять нерви, якi передають сигнали з ЦНС до вiдповiдних дiлянок людського тiла.

Шийне сплетiння, утворене переднiми гiлками 4 верхнiх шийних нервiв, розташовуiться в глибоких шийних м'язах. Через це сплетiння нервовi iмпульси надходять до шкiри бiчного вiддiлу потиличноi частини голови, вушноi раковини, переднiй i бiчний частин шиi, ключицi, а також у глибокi м'язи шиi i дiафрагму.

Плечове сплетiння, утворене переднiми гiлками 4 нижнiх шийних нервiв i частиною передньоi гiлки I грудного нерва, розташовуiться в нижньому вiддiлi шиi, за грудинно-ключично-соскоподiбного м'яза.

Видiляють надключичну i пiдключичну частини плечового сплетення. Вiд першоi нерви вiдходять до глибоких м'язiв шиi, м'язам плечового пояса i м'язам грудей i спини; вiд другоi, що складаiться з пахвового нерва i довгих гiлок (м'язово-шкiрного, серединного, лiктьового, променевого, медiального шкiрного нервiв плеча та передплiччя), - до дельтоподiбного м'язi, капсулi плечового сплетення, шкiрi боковоi поверхнi плеча.

Поперекове сплетiння утворюiться гiлками XII грудного i I-IV поперекових нервiв, якi посилають iмпульси в м'язи нижнiх кiнцiвок, попереку, живота, клубову м'яз i нервовi закiнчення, розташованi в шкiрних шарах.

Крижове сплетiння утворюють V поперековий нерв i всi з'iднанi крижовi i куприкова нерви. По гiлках, що виходять з цього сплетення (верхнiй i нижнiй дiлянцi сiдниць, статевоi, сiдничний, великогомiлковоi, малогомiлковоi нерви, заднiй шкiрний нерв стегна), надходять сигнали до м'язiв тазу, задньоi поверхнi стегна, гомiлок, стоп, а також до м'язiв i шкiрi промежини i сiдниць.

Вегетативна нервова система iннервуi внутрiшнi органи й системи: травну, дихальну, видiльну, значно впливаi на обмiн речовин в скелетних м'язах, кровообiг i роботу залоз внутрiшньоi секрецii.

Соматична нервова система iннервуi кiстки, суглоби i м'язи, шкiрнi покриви i органи чуття. Завдяки iй здiйснюiться зв'язок органiзму з навколишнiм середовищем, забезпечуiться чутливiсть i рухова здатнiсть людини.

Масаж надаi значний вплив на нервову систему: як правило, вiн полiпшуi стан ЦНС, сприяi вiдновленню функцiй периферичноi нервовоi системи, активiзуi регенерацiйнi процеси в тканинах.

У залежностi вiд методики проведення даноi процедури та вихiдного стану ЦНС масаж може надавати або збудливу, або заспокiйливу дiю: перше вiдзначаiться при використаннi прийомiв поверхневого i швидкого масажу, друге при тривалому, глибокому масажi, проведеному в повiльному темпi, а також при виконаннi даноi процедури в середньому темпi iз середньою силою впливу.

Наслiдком неправильно виконаного масажу може стати погiршення загального фiзичного стану пацiiнта, посилення больових вiдчуттiв, надмiрне пiдвищення збудливостi ЦНС та iн.

масаж фiзiологiчний шкiра

Вплив масажу на кровоносну i лiмфатичну системи

Значення системи кровообiгу для життiдiяльностi органiзму важко переоцiнити: вона забезпечуi постiйну циркуляцiю кровi та лiмфи по тканинах i внутрiшнiх органiв, здiйснюючи тим самим iх харчування та насичення киснем, видаляючи продукти обмiну i вуглекислий газ.

Кровоносну систему утворюють серце i численнi кровоноснi судини (артерii, вени, капiляри), замкнутi в великий i малий круги кровообiгу. За цим колам здiйснюiться безперервний рух кровi вiд серця до органiв i в зворотному напрямку.

Серце - це головний робочий механiзм людського органiзму, ритмiчнi скорочення i розслаблення якого забезпечують рух кровi по судинах. Воно являi собою чотирьохкамерний порожнистий м'язовий орган з 2 шлуночками i 2 передсердями, в правому шлуночку i передсердi проходить венозна кров, у лiвiй половинi - артерiальна.

Серце працюi наступним чином: обидва передсердя скорочуються, кров з них надходить у шлуночки, якi розслаблюються; потiм шлуночки скорочуються, з лiвого кров надходить в аорту, з правого - в легеневий стовбур, передсердя розслабляються i приймають кров, що поступаi з вен; настаi розслаблення серцевоi м'язи, пiсля чого весь процес починаiться спочатку.

Як вже говорилося ранiше, кров циркулюi по великому i малому колам. Велике коло кровообiгу починаiться аортою, що виходить з лiвого шлуночка серця i несучоi артерiальну кров по гiлках в усi органи. При проходженнi через капiляри ця кров перетворюiться на венозну i повертаiться у праве передсердя по верхнiй i нижнiй порожнистим венах.

Малий (легеневий) коло кровообiгу починаiться з легеневого стовбура, що виходить з правого шлуночка i доставляi венозну кров по легеневих артерiях у легенi. При проходженнi через кровоноснi капiляри венозна кров перетворюiться на артерiальну, яка досягаi лiвого передсердя по 4 легеневих венах.

Артерii - це судини, по яких кров пересуваiться вiд серця до органiв. По дiаметру всi артерii дiляться на великi, дрiбнi i середнi, а за мiсцем розташування - на внеорганние i внутрiорганние.

Найбiльшим артерiальним посудиною i аорта, вiд неi вiдходять три великi гiлки - плечеголовной стовбур, лiва загальна сонна артерiя i лiва пiдключична артерiя, якi, у свою чергу, теж розгалужуються.

Система артерiй верхнiх кiнцiвок починаiться пахвовiй артерiiю, що переходить у плечову, яка, у свою чергу, дiлиться на лiктьову та променеву, а остання - на поверхневу i глибоку долоннi дуги.

Грудна аорта, гiлки якоi живлять стiнки грудноi клiтини та органи грудноi порожнини (крiм серця), проходить через отвiр дiафрагми i переходить у черевну аорту, що дiлиться на рiвнi IV-V поперекових хребцiв на лiву i праву клубовi артерii, якi також сильно розгалужуються.

Система артерiй нижнiх кiнцiвок представлена численними кровоносними судинами, найбiльшими з яких i стегнова, пiдколiнноi, передня i задня великогомiлковоi артерii, медiальна i латеральна пiдошовнi артерii, тильна артерiя стопи.

Тонкi артерii, iменованi артериолами, переходять у капiляри - найдрiбнiшi кровоноснi судини, через стiнки яких вiдбуваються обмiннi процеси мiж тканинами i кров'ю. Капiляри пов'язують артерiальну та венозну системи та утворюють розгалужену мережу, що охоплюi тканини усiх органiв. Капiляри переходять у венули - найдрiбнiшi вени, якi утворюють бiльшi.

Вiдня - це судини, по яких кров рухаiться вiд органiв до серця. Оскiльки кровотiк в них здiйснюiться у зворотному напрямку (вiд дрiбних судин до бiльш великим), у венах i спецiальнi клапани, що перешкоджають вiдтоку кровi до капiлярiв i сприяючi ii поступального руху до серця. Важливу роль у цьому процесi вiдiграi м'язово-фасциальних насос: при м'язових скороченнях вени спочатку розширюються (кров приливаi), а потiм звужуються (кров проштовхуiться до серця).

Масаж сприяi активiзацii як мiсцевого, так i загального кровообiгу: прискорюiться вiдтiк венозноi кровi з окремих органiв i тканин, а також рух кровi по венах i артерiях. Масажнi прийоми викликають збiльшення кiлькостi тромбоцитiв, лейкоцитiв i еритроцитiв у кровi, пiдвищуiться вмiст гемоглобiну. Особливе значення механiчний вплив на шкiру маi для того, що вiдбуваiться в капiлярах обмiну мiж кров'ю i лiмфатичними тканинами: у результатi створюються сприятливi умови для надходження до тканин i органiв бiльшоi кiлькостi кисню i поживних речовин, полiпшуiться робота серця.

Лiмфатична система утворюiться мережею лiмфатичних судин, вузлiв, лiмфатичними стовбурами i двома лiмфатичними протоками. Будучи своiрiдним доповненням венозноi, лiмфатична система бере участь у видаленнi з тканин надлишкiв рiдини, колоiдних розчинiв бiлкiв, емульсiй жирових речовин, бактерiй i чужорiдних часток, що викликають запалення.

Лiмфатичнi судини охоплюють практично всi тканини й органи, за винятком головного та спинного мозку, хрящiв, плаценти i кришталика ока. З'iднуючись, великi лiмфатичнi судини утворюють лiмфатичнi стовбури, якi, у свою чергу, об'iднуються в лiмфатичнi протоки, що впадають в областi шиi в крупнi вени.

Лiмфатичнi вузли, що представляють собою щiльнi освiти з лiмфоiдноi тканини, розташовуються групами на певних дiлянках тiла: на нижнiх кiнцiвках - в паховiй, стегновоi i пiдколiнноi областi; на верхнiх кiнцiвках - в областi пахвовоi западини i лiктi на грудях - поруч з трахеями i бронхами; на головi - в потиличнiй i пiдщелепноi областi, на шиi.

Лiмфатичнi вузли виконують захисну i кровотворну функцii: тут вiдбуваiться розмноження лiмфоцитiв, поглинання хвороботворних мiкробiв i вироблення iмунних тел.

Лiмфа рухаiться завжди в одному напрямi - вiд тканин до серця. РЗi затримка в тiй чи iншiй областi тiла призводить до набрякiв тканин, а ослаблена циркуляцiя лiмфи стаi однiiю з причин порушення обмiну речовин в органiзмi.

Масаж активiзуi рух лiмфи i сприяi ii вiдтоку з тканин i органiв. Однак для досягнення позитивного ефекту руки масажиста в ходi процедури повиннi рухатися у напрямку до найближчих лiмфатичних вузлiв (рис. 4): при масажуваннi голови i шиi - до пiдключичних; рук - до лiктьових i пахвових; грудей - вiд грудини до пахвових; верхньоi та середньоi частини спини - вiд хребта до пахвових; поперековоi i крижовоi областей - до пахових; нiг - до пiдколiнних i пахових. Необхiдно впливати на тканини з деяким зусиллям, використовуючи такi прийоми, як розминання, вижимання, биття i т. п.

Масажувати лiмфатичнi вузли не можна. Справа в тому, що в них можуть накопичуватися хвороботворнi бактерii (свiдчення цього - збiльшення, припухлiсть, болючiсть лiмфатичних вузлiв), та активiзацiя лiмфотоку пiд впливом механiчного подразнення стане причиною розповсюдження iнфекцii по всьому органiзму.

Вплив масажу на дихальну систему

Масаж, що виконуiться правильно, у вiдповiдностi з усiма методичними вказiвками, робить позитивний вплив на дихальну систему.

Енергiйний масаж грудноi клiтини з використанням таких прийомiв, як лупцювання, розтирання i рубленii, сприяi рефлекторному поглибленню дихання, збiльшення хвилинного обсягу дихання i кращоi вентиляцii легенiв.

Проте подiбний ефект досягаiться не лише за масажуваннi грудноi клiтини, але i при механiчному впливi на iншi частини тiла - розтираннi i розминцi м'язiв спини, шиi, мiжреберних м'язiв. Данi прийоми знiмають також стомлення гладкою легеневоi мускулатури.

Розслабленню дихальноi мускулатури i активноi вентиляцii нижнiх часток легенiв сприяi проведення масажних прийомiв на дiлянцi тiла, де дiафрагма крiпиться до ребер.

Вплив масажу на внутрiшнi органи й обмiн речовин

Обмiн речовин - це сукупнiсть хiмiчних реакцiй, що вiдбуваються в органiзмi людини: речовини, що надходять ззовнi, пiд впливом ферментiв розпадаються, в результатi чого вивiльняiться енергiя, необхiдна для здiйснення рiзних функцiй органiзму.

Пiд впливом масажу всi фiзiологiчнi процеси активiзуються: прискорюiться газообмiн у тканинах i органах, мiнеральний i бiлковий обмiни; швидше видiляються з органiзму мiнеральнi солi хлориду натрiю i неорганiчного фосфору, азотистi речовини органiчного походження (сечовина, сечова кислота). У результатi внутрiшнi органи починають працювати краще, пiдвищуiться життiдiяльнiсть всього органiзму.

Масаж, перед яким були проведенi тепловi процедури (гарячi, парафiновi i грязьовi ванни), активiзуi обмiннi процеси в бiльшiй мiрi. Це пояснюiться тим, що при механiчному подразненнi розм'якшеною шкiри утворюються продукти бiлкового розпаду, якi при надходженнi з кров'ю в тканини i судини рiзних внутрiшнiх органiв чинять позитивну дiю, подiбну до дii протеiнотерапii (лiкування бiлковими речовинами).

Як вже говорилося ранiше, масаж рефлекторно стимулюi i активiзуi дiяльнiсть не тiльки внутрiшнiх органiв, але i фiзiологiчних систем органiзму: серцево-судинноi, дихальноi, кровоносноi, травноi. Так, пiд впливом масажу нормалiзуiться видiльна функцiя печiнки (утворення жовчi) i секреторна дiяльнiсть шлунково-кишкового тракту. Вплив на область живота прискорюi просування iжi по органах травлення, нормалiзуi перистальтику кишечника i тонус шлунка, зменшуi метеоризм, пiдвищуi кислотнiсть шлункового соку, масаж спини, поперековоi областi та живота прискорюi вiдновлювальний процес при виразковiй хворобi дванадцятипалоi кишки i шлунку.

Вплив масажу на м'язи, суглоби, зв'язки i сухожилля

Скелетна мускулатура дорослоi людини складаi близько 30-40% вiд загальноi маси його тiла. М'язи, що представляють собою особливi органи людського тiла, крiпляться до кiсток i фасцiя (оболонок, якi покривають органи, судини i нерви) за допомогою сухожиль - щiльних сполучних тканин. Залежно вiд мiсця розташування м'язи подiляють на туловищние (заднi - спини i потилицi, переднi - шиi, грудей i живота), головнi i м'язи кiнцiвок.

Спереду тiла розташовуються наступнi м'язи:

- Лобова (збираi шкiру на чолi у поперечнi складки);

- Кругова м'яз ока (закриваi очi);

- Кругова м'яз рота (закриваi рот);

- Жувальна (бере участь у жувальних рухах);

- Пiдшкiрна шийна (бере участь у дихальному процесi);

- Дельтовидная (розташовуiться збоку, вiдводить руку);

- Двоголовий м'яз плеча (згинаi руку);

- Плечова;

- Плечелучевая;

- Лiктьова;

- М'язи-згиначi пальцiв, кистi i зап'ястя;

- Велика грудна (виробляi рух рукою вперед-вниз, пiднiмаi грудну клiтку);

- Передня зубчаста (при сильному зiтханнi пiднiмаi грудну клiтку);

- Пряма черевна (опускаi грудну клiтку i нахиляi тулуб вперед);

- Зовнiшня косий м'яз живота (нахиляi тулуб вперед i повертаi в сторони);

- Пахова зв'язка;

- Чотириглавий м'яз стегна i ii сухожилля;

- Кравецька м'яз (згинаi ногу в колiнному суглобi i розгортаi гомiлку всередину);

- Передня великогомiлкова м'яз (розгинаi гомiлковостопний суглоб);

- Довга малогомiлкова;

- Внутрiшня i зовнiшня широкi (розгинають гомiлка).

Ззаду тiла знаходяться:

- Грудинно-ключично-соскоподiбного м'яза (з ii допомогою робляться нахили голови вперед i в сторони);

- Пластирную м'яз (приймаi участь в рiзних рухах голови);

- М'язи-розгиначi передплiччя;

- Триголовий м'яз плеча (пересуваi вперед лопатку i розгинаi руку в лiктьовому суглобi);

- Трапецiiвидна м'яз (вiдводить лопатку до хребта);

- Найширша м'яз спини (вiдводить руку назад i розгортаi всередину);

- Велика ромбовидна м'яз;

- Середня сiдничний м'яз;

- Велика сiдничний м'яз (розгортаi стегно назовнi);

- Напiвсухожильний i напiвперетинчастий м'язи (приводять стегно);

- Двоголовий м'яз стегна (згинаi ногу в колiнному суглобi);

- Литковий м'яз (згинаi гомiлковостопний суглоб, опускаi передню i пiднiмаi задню частини стопи);

- П'яткова (ахiллове) сухожилля. Розрiзняють три види м'язiв: поперечно-смугастi, гладкi i серцеву.

Поперечно-смугастi м'язи (скелетнi), утворенi пучками багатоядерних м'язових волокон червоно-бурого кольору i рихлою сполучною тканиною, через яку проходять судини i нерви, розташованi на всiх дiлянках тiла людини. Цi м'язи вiдiграють важливу роль у пiдтримцi тiла у певнiй позi, перемiщеннi його в просторi, диханнi, жуваннi та iн Маючи здатнiсть до вкорочення i розтягування, поперечно-смугастi м'язи перебувають у постiйному тонусi.

Гладкi м'язи складаються з веретеноподiбних одноядерних клiтин i не мають смугастiсть. Вони вистилають стiнки бiльшоi частини внутрiшнiх органiв i кровоносних судин, i також в шкiрних шарах. Скорочення i розслаблення гладких м'язiв вiдбуваiться мимоволi.

Серцевий м'яз (мiокард) являi собою м'язову тканину серця, що володii здатнiстю до довiльного скорочення пiд дiiю виникають у нiй самiй iмпульсiв.

Довiльна скоротнiсть - не iдина особливiсть м'язiв. Крiм цього, вони здатнi розтягуватися i приймати свою первiсну форму пiсля завершення безпосереднього впливу (властивiсть еластичностi), проте вони повертаються у вихiдне положення поступово (властивiсть в'язкостi).

Масаж надаi позитивний вплив на мускулатуру: вiн покращуi кровообiг i окислювально-вiдновнi процеси, що вiдбуваються в м'язах, сприяi надходженню в них бiльшоi кiлькостi кисню, прискорюi вихiд продуктiв обмiну.

Механiчний вплив допомагаi зняти набряклiсть, задерев'янiлiсть м'язiв, в результатi вони стають м'якими i еластичними, в них зменшуiться вмiст молочноi та iнших органiчних кислот, проходять хворобливi вiдчуття, викликанi надмiрним напруженням пiд час фiзичних навантажень.

Правильно виконаний масаж здатний вiдновити працездатнiсть стомлених м'язiв всього за 10 хв. Пояснюiться це тим, що видiляiться при дii на м'язи речовина ацетилхолiн активiзуi передачу нервових iмпульсiв по нервових закiнченнях, що викликаi збудження м'язового волокна. Однак для досягнення бiльшого ефекту слiд використовувати при масажуваннi м'язiв такi прийоми, як розминання, натискання, биття, тобто тi, де потрiбен якийсь додаток сили.

Не можна не вiдзначити вплив масажу на зв'язкового-суглобовий апарат. Суглоби i рухливi з'iднання кiсток, кiнцi яких вкритi хрящовою тканиною i укладенi в суглобову сумку. Всерединi неi i синовiальна рiдина, що зменшуi тертя i живить хрящi.

У зовнiшньому шарi суглобовоi сумки або поряд з ним розташовуються зв'язки - щiльнi структури, за допомогою яких з'iднуються скелетнi кiстки або окремi органи. Зв'язки змiцнюють суглоби, обмежують або направляють рух в них.

М'язи i суглоби пов'язанi мiж собою за допомогою сполучноi тканини, розташованоi мiж суглобовоi сумкою i м'язовим сухожиллям.

Масаж дозволяi активiзувати кровопостачання суглоба i прилеглих до нього тканин, сприяi утворенню бiльшоi кiлькостi синовiальноi рiдини i ii кращоi циркуляцii в суглобовiй сумцi, що збiльшуi рухливiсть суглоба, попереджаi розвиток патологiчних змiн у кiсткових з'iднаннях.

В результатi регулярного використання масажних прийомiв робляться бiльш еластичними зв'язки, змiцнюiться зв'язкового-суглобовий апарат i сухожилля. Як лiкувальний засiб дана процедура необхiдна також у перiод вiдновлення при травмах i захворюваннях опорно-рухового апарату.

Вместе с этим смотрят:

Анализ медицинских информационных систем для лечебно-профилактических учреждений санаторного типа

Анатомо-физиологические особенности детей и подростков

Ассортимент лекарственных средств для лечения аллергии

Взаимосвязь нарушения осанки в следствии плоскостопия

Возникновение, лечение и профилактика нозокомиальных инфекций, вызванных грибами рода Candida