Аналiз сiльського господарства в Швейцарii

Аналiзсiльськогогосподарства вШвейцарii

Змiст

Вступ

1. Особливостi сiльського господарства у Швейцарii

2. Регулювання цiн в сiльськогосподарськiй галузi

3. Органiчне сiльське господарство

4. РЖмпорт натуральноi продукцii

Висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

Сiльське господарство-одна з основних i життiво важливих галузей народного господарства. Я хочу розглянути сiльське господарство Швейцарii. Швейцарiя - одна з найрозвиненiших в iндустрiальному вiдношеннi краiн свiту, яка займаi одне з перших мiсць по досвiдченостi i квалiфiкацii iнженерiв i робiтникiв, якостi вироблюваноi продукцii i за розмiрами прибуткiв, якi одержуi Швейцарiя вiд промислових пiдприiмств, що знаходяться в самiй краiнi i за ii межами, вiд величезних капiталовкладень. Ця невелика краiна виконуi помiтну роль в свiтовому полiтичному життi.

Швейцарiя - високорозвинена iндустрiальна держава з iнтенсивним сiльським господарством, один з найбiльших експортерiв капiталу i фiнансових центрiв свiту. Високий рiвень концентрацii капiталу поiднуiться з вiдносно невисоким ступенем концентрацii виробництва

У Швейцарii сiльське господарство розвивалося протягом усього пiслявоiнного перiоду повiльними темпами, переживаючи постiйнi труднощi. Велика роздробленiсть i розкиданiсть земельних дiлянок, складнiсть застосування машин в умовах гористого рельiфу, конкуренцiя з iмпортними продуктами сiльського господарства, безперервне зростання цiн на предмети, потрiбнi селi, i одночасний застiй цiн на те, що саме село виробляi, - все це призводить до того, що сiльськогосподарське виробництво виявляiться малорентабельним, перш за все для дрiбного селянства. До цього треба додати такi фактори, як всi зростаюча заборгованiсть за банкiвськими позичками, свавiлля скупникiв-оптовикiв.

Швейцарське плато знаходиться в зонi iвропейських широколистяних лiсiв. Переважаючi породи - дуб i бук, мiсцями до них домiшуiться сосна. На пiвденному схилi Альп типовий каштан. Вище по схилах гiр ростуть хвойнi лiси, що утворюють перехiдний пояс мiж широколистяними лiсами й альпiйськими луками (на великих висотах). У горах багато яскравих кольорiв. Навеснi розцвiтають крокуси i нарциси, влiтку - рододендрони, ломикаменi, тирличу i едельвейси.

Тваринний свiт вiдчув сильний вплив господарськоi дiяльностi людини. У той час як снiжна курiпка i заiць-бiляк ще досить поширенi, такi характернi тварини верхнього ярусу гiр, як козуля, бабак i сарна, зустрiчаються набагато рiдше. Робляться великi зусилля з охорони дикоi фауни. У Швейцарському нацiональному парку, розташованому бiля кордону з Австрiiю, мешкають козулi i сарни, рiдше - альпiйський гiрський козел i лисиця; зустрiчаються також бiла курiпка i кiлька видiв хижих птахiв.

Мета моii роботи проаналiзувати сiльське господарство Швейцарii.

стан сiльське господарство швейцарiя

1. Особливостi сiльського господарство в Швейцарii

Сiльське господарство маi яскраво виражену тваринницьку спрямованiсть (з упором на виробництво мтАЩясо-молочноi продукцii), вiдрiзняiться високою врожайнiстю i продуктивнiстю працi. В цiлому сiльське господарство забезпечуi потреби краiни в продуктах харчування на 56-57%. На тваринництво припадаi 3 / 4 вартостi всiх с / г продукцii. Поголiв'я великоi рогатоi худоби в Швейцарii становить 2 млн., у тому числi 830 тис. - корови. Розлучаються переважно симентальська i швiцька породи. Середнi надоi становлять близько 4,66 тис. л молока вiд кожноi корови. Швейцарiя славиться також високопродуктивними породистими козами, поголiв'я яких становить майже 80 тис. Загальнi надоi молока в краiнi постiйно зростають; за 1985-2005 рр. вони збiльшилися з 2,8 до 4 млн. т. При цьому частка молока, що використовуiться в промислових цiлях, пiдвищилася з 45 до 63%. Виготовлення сиру здiйснюiться на 1500 сироварнях, на яких працюi майже 4 тис. осiб. У 2006 р. виробництво сиру перевищила 130 тис. т. З них бiльше половини було продано за кордоном. Швейцарiя повнiстю забезпечуi себе молочними продуктами та iх кiлькостi експортуi.

На першому мiсцi стоiть виробництво молока, а потiм вже м'яса. На альпiйських i субальпiйських пасовищах шiсть мiсяцiв на рiк пасуться корови знаменитою швейцарською породи, що дають великi надоi. Молоко майже повнiстю переробляiться в сир або масло. Сир - один з важливих предметiв експорту. У багатьох краiнах вiдомi швейцарськi сорти сиру.

Швейцарiя пiдтримуi зовнiшньоторговельнi зв'язки практично з усiма краiнами свiту. Економiка краiни в значнiй мiрi залежить вiд зовнiшньоi торгiвлi - як в iмпортi сировини i напiвфабрикатiв, так i в експортi виробiв промисловостi (на експорт йде бiльш 50% продукцii текстильноi, близько 70% машинобудiвноi, понад 90% хiмiчноi i фармацевтичноi, 98% годинноi промисловостi) .

На розвиненi iндустрiальнi краiни доводиться 80% обороту зовнiшньоi торгiвлi Швейцарii. Основними ii партнерами i краiни РДС - св.3 / 4 експорту i iмпорту. Серед найбiльших зовнiшньоторговельних партнерiв - ФРН, Францiя, США, РЖталiя, Великобританiя

Виробництво зерна займаi особливе мiсце серед iнших галузей сiльського господарства. Зерно-це основа харчування для населення. Основнi с / х культури - це пшениця, ячмiнь, цукровi буряки, картопля, кормовi трави. Головнi райони зернових культур знаходяться на Швейцарському плоскогiр'i i в долинi Рейну. У кантонi Тессiн вирощуi виноград, з якого роблять бiле столове вино. У нижнiй частинi долини Рони виростають абрикоси i яблука.

У сiльському господарствi земля-головний засiб виробництва, яке функцiонуi одночасно як предмет працi i як засiб працi. Близько 12% площi Швейцарii використовуiться пiд рiллю i ще 28% для екстенсивного розведення великоi рогатоi худоби та виробництва молочних продуктiв. Приблизно третина територii краiни зайнята непродуктивними землями (принаймнi непридатними для землеробства), особливо в кантонах Урi, Вале i Граубюнден, i чверть - вкрита лiсами. Не дивно, що 40% продовольчих товарiв доводиться iмпортувати. У той же час Швейцарiя забезпечуi себе пшеницею, м'ясо - молочна продукцiя виробляiться в надлишку.

Основнi осередки землеробства зосередженi в кантонах Берн, Во, Цюрiх, Фрiбур i Аргау. Велика лiсопереробна промисловiсть працюi на внутрiшнi i зовнiшнi ринки. Однак в останнi роки лiси Швейцарii сильно постраждали вiд забруднення повiтря, що змусило уряд запровадити суворий контроль за викидом вихлопних газiв автомобiлiв.

Швейцарське сiльське господарство представлене головним чином дрiбними i середнiми пiдприiмствами. Ферми площею до 5 га становлять близько 42% iх загальноi кiлькостi, в тому числi до 1 га - 17%. Майже стiльки ж припадаi на ферми, площа яких - вiд 5 до 20 га. Великих, за швейцарськими поняттями, ферм небагато: 12%. РЖ вже зовсiм мало серед них господарств з площею понад 50 га (трохи бiльше 1.%).

Роздробленiсть швейцарського сiльського господарства в певною мiрою гальмуi його механiзацiю. Це обумовлюi високi витрати виробництва даноi сфери економiки. У краiнi дii система державних централiзованих закупiвель продовольчих товарiв у виробникiв за твердими цiнами, пряме субсидування виробництва.

Сiльське господарство i настiльки важливою галуззю економiки Швейцарii, що iй придiлений особливий параграф у Конституцii краiни. Держава зобов'язуiться пiдтримувати сiльське господарство i зробити суттiвий внесок у надiйне постачання населення, а також сприяти децентралiзованому заселення краiни.

Хоча Швейцарiя вважаiться краiною Влселян i корiвВ», порiвняно з iншими захiдноiвропейськими краiнами, фермери тут займають найменший вiдсоток вiд загальноi чисельностi населення. Частка зайнятих у сiльському та лiсовому господарствi в загальнiй кiлькостi всiх працюючих зараз становить 4%, i ця частка продовжуi знижуватися.

Згiдно зi статистичними даними 2006 р., загальна площа земель, придатних для сiльського господарства, склала 1 060 тис. га, а середньостатистичне фермерство налiчувало близько 16,7 га.

В даний час намiтилася тенденцiя до укрупнення фермерських господарств. У 2006 р. загальне число селянських господарств дорiвнювало 63 627, що на 31% менше, нiж у 1990 р. Кiлькiсть невеликих фермерських господарств площею до 20 га знизилося на 44%. Дуже маленькi фермерськi господарства площею до 5 га зникли зовсiм. Число господарств площею понад 20 га збiльшилася на 39%. Найбiльший кiлькiсний рiст характерний для фермерських господарств площею понад 50 га.

У силу топографiчних умов тiльки 3 / 4 оброблюваних земель зайнятi пiд луки та пасовища. Мiсцями гiрський, мiсцями горбистий ландшафт i клiмат не дозволяють засiвати великi площi землi пiд зерновi культури. Хлiб i овочевi культури вирощуються тiльки в Середнiй смузi. Приблизно тiльки 1 / 3 всiх фермерських господарств зайнята у виробництвi зернових культур.

Традицiйно Швейцарii вважаiться краiною корiв, але якщо подивитися на статистичнi данi, то поголiв'я свиней перевищуi за чисельнiстю поголiв'я корiв. Так, у 2006 р. в цiлому по краiнi кiлькiсть корiв склало 1554700, свиней - 1609500. Якщо це триватиме й далi, рiзниця мiж ними з кожним роком буде збiльшуватися. Важливу роль у пiдвищеннi продуктивностi працi та економiчноi ефективностi сiльського господарства вiдiграi механiзацiя виробничих процесiв. Важливою тенденцiiю сучасного етапу розвитку с.-г. тракторiв i збiльшення масштабiв використання машин з приводом на всi колеса. В останнi роки частка таких тракторiв перевищила 70%. Якщо в 1965 р. середня потужнiсть тракторiв у сiльському господарствi становила 28,5 кВт, то в перiод 1985 - 2006 рр. - До 40 кВт. За названий перiод часу маса тракторiв майже подвоiлася i досягла в 1983 р в середньому 2737 кг.

В останнi 10 рокiв у сiльському господарствi Швейцарii спостерiгаiться стiйка тенденцiя збiльшення парку тракторiв. Щорiчно господарства набувають приблизно 4000 нових тракторiв. В останнi роки помiтно розширилися масштаби використання в сiльському господарствi електронiки. Одна з основних цiлей впровадження електронноi технiки - пiдвищення продуктивностi при виконаннi с.-г. робiт. Вiдповiдно до прогнозiв, у найближчi 10 рокiв за рахунок впровадження засобiв автоматизацii продуктивнiсть в рiльництвi може бути збiльшена в 2-3 рази. В даний час рiвень механiзацii в плодiвництвi i тваринництвi наближаiться до 100%, тому подальший розвиток цих галузей с.-г виробництва в частинi зростання рентабельностi, зниження трудовитрат можливо насамперед на основi широкого впровадження роботiв i автоматичних манiпуляторiв. Як приклад практичноi реалiзацii даного напрямку вiдзначено створення робота - плоду наймача для яблунь. З урахуванням специфiчних природних умов Швейцарii визнано доцiльним створення спецiальних с.-г. машин для роботи в цьому регiонi, перш за все технiки для гiрського землеробства. Успiшне вирiшення цiii задачi можливе на основi iнтенсивного розвитку вiтчизняного тракторного i сiльського машинобудування.

2. Регулювання цiн в сiльськогосподарськiй галузi

У законодавчому порядку фiксуються цiни майже на 50% обсягу товарноi продукцii сiльського господарства. На державному рiвнi регулюються цiни на харчове i кормове зерно, цукровий буряк, рiпак, молоко. Встановлюються довiдковi цiни на м'ясо. Обмежене регулювання з наглядом цiн iснуi по текстильних товарах, одязi, iграшок, музичних iнструментiв та iнших товарiв.

Особливу увагу держава придiляi цiноутворенню в галузях, якi iм фiнансуються, головним чином у сiльськогосподарському виробництвi.

Уряд Швейцарii в рамках сiльськогосподарськоi полiтики передбачаi пiдтримання цiн на рiвнi, що забезпечуi рентабельне виробництво сiльськогосподарськоi продукцii, яка виключаi перевиробництво окремих ii видiв i гарантуi такий рiвень селянським господарствам, який можна порiвняти з доходом найманоi робочоi сили в iнших галузях виробництва краiни. З цiiю метою активно використовуiться механiзм регулювання цiн, заходiв щодо захисту мiсцевих виробникiв вiд конкурентного тиску зовнiшнього ринку. Допускаються коливання цiн у межах вiдомого дiапазону по зерну, цукрових буряках, картоплi та рапсу. Специфiчно регулюiться виробництво молока; з цiiю метою щорiчно встановлюiться певний обсяг (квота) зданого молока, в рамках якого здавачам гарантуiться тверда цiна.

Захист сiльськогосподарських виробникiв вiд зовнiшньоi конкуренцii здiйснюiться рiзними методами, зокрема у виглядi регулювання ввезення (головним чином, овочiв i фруктiв) в залежностi вiд пропозицii на внутрiшньому ринку вiдповiдноi продукцii з боку мiсцевих виробникiв i рiвня цiн.

Що стосуiться продукцii iнших галузей, то регулювання цiн державою маi обмежений характер у виглядi спостереження за вiдповiднiстю цiн на вiтчизнянi та iмпортнi товари i прийняття заходiв у цьому напрямку. Найбiльшою захисту пiддаються виробники таких товарiв, як текстильнi вироби, iграшки, музичнi iнструменти i т. п., у виглядi, головним чином, обмеження конкурентного тиску зовнiшнього ринку. Наприклад якщо цiни iмпортних текстильних виробiв на внутрiшньому ринку виявляються нижче на 15-20% цiн порiвнянних швейцарських виробiв, то державою можуть бути використанi заходи з обмеження ввезення цих товарiв.

Для промисловостi Швейцарii характерно немасове виробництво високоякiсних виробiв на експорт. Краiна спецiалiзуiться на виробництвах високоякiсних дорогих виробiв, що вимагають небагато сировини, але великоi працi. Такому напряму розвитку промисловостi сприяло i те, що краiна маi висококвалiфiкованоi робочоi силою.

3.Органiческое сiльське господарство

Органiчне сiльське господарство i екологiчно та економiчно стiйкою формою ведення сiльського господарства. Перехiд до бiльш iнтенсивного та механiзованого сiльського господарства, а також широке використання генно - модифiкованих (ГМ) органiзмiв i серйозними екологiчними ризиками, що приводять до падiння родючостi ТСрунтiв, появи нових захворювань i звуження бiологiчного розмаiття.

Органiчне сiльське господарство спрямоване не на подальше спрощення технологiй за допомогою технiчних засобiв, а на максимальне використання властивостей саморегулюючих систем i природних властивостей ТСрунтiв, рослин i тварин. РЖнтенсивне використання в сiльському господарствi досягнень технiчного прогресу приведе його в глухий кут як в екологiчному, так i в економiчному сенсi: перевиробництво тягне за собою падiння цiн, одночасно з яким вiдбуваiться зростання витрат на оплату працi бiльш квалiфiкованих працiвникiв, купiвлю технiки та обладнання, iх модернiзацiю. Зростаючi витрати змушують пiдприiмство сильнiше експлуатувати ресурси своiх земель, однак розрив мiж доходами та витратами скоротити принципово неможливо. Для багатьох сiльськогосподарських пiдприiмств краiн з перехiдною або економiкою, що розвиваiться питання про впровадження новiтнiх технологiй навiть не варто.

Органiчне сiльське господарство i методом iнтенсивного сiльського господарства, заснованим на ефективному використаннi всього комплексу мiсцевих умов i ресурсiв. У краiнах, що розвиваються така форма господарювання може бути надзвичайно сприятлива для сталого соцiально-економiчного та екологiчного розвитку, оскiльки вiдрiзняiться низьким рiвнем собiвартостi i високою економiчною ефективнiстю. Ринок продукцii органiчного сiльського господарства (натуральноi продукцii) i дуже перспективним i недостатньо розвиненим, тому вiдкриваi перед виробниками та експортерами широкi горизонти.

Екологiчно чистого виробництва придiляiться в Швейцарii велика увага. Жителi краiни прагнуть споживати безпечнi для здоров'я продукти. У 2005 р. на загальних референдум був прийнятий п'ятирiчний мораторiй на використання генетично модифiкованих продуктiв (ГМП) у вiтчизняному сiльському господарствi. Ця заборона не поширюiться на ввезення до Швейцарii ГМП, але на кожнiй етикетцi товару обов'язково маi бути вказано, що вiн генетично модифiкований. Абревiатури неприпустимi.

Все бiльше популярностi набуваi органiчне сiльське господарство. У 2005 р. частка фермерських господарств, якi використовують органiчнi методи, склала 11% вiд загального числа фермерських господарств у Швейцарii. За прогнозами iх зростання буде продовжуватися. Особливо багато фермерських господарств, якi перейшли на екологiчно чисте виробництво, в гiрських районах. За даними Федерального вiдомства за статистикою у 2005 р. на iх частку припадало 20%.

Натуральна сiльгосппродукцiя може бути реалiзована на внутрiшньому ринку, якщо вона вiдповiдаi певним вимогам, якi мiстяться в законодавствi Швейцарii.

Природному вирощування птахiв та тварин надаiться велике значення. Швейцарiя стала першою краiною в свiтi, яка заборонила батарейну систему утримання птицi. Тут також неприпустимо використання антибiотикiв i гормонiв в якостi харчових добавок.

Населення Швейцарii, що становить 7,3 млн. чоловiк, живе на площi, рiвнiй 41 284 кв. км. Бiльше 50% населення зосереджено в або пiд Цюрiхом, Базелем, Женевою i Берном. Щiльнiсть населення становить 176 осiб на кв.км. Протягом 20 рокiв населення зросте до 7,6 млн., основною причиною зростання i збiльшення тривалостi життя. У 2020 роцi понад 50% швейцарцiв будуть старше 50 рокiв, а вiкова група 50-70 рокiв, як вважаiться, володii особливо високою купiвельною спроможнiстю внаслiдок наявностi вiльного часу i грошових коштiв. У порiвняннi з бiльш молодими, у цiii вiковоi групою кiлькiсноi споживання продуктiв харчування менше, проте уваги якостi i безпеки iжi придiляiться бiльше. Тому група 50-70 рокiв особливо цiкава для виробникiв натуральноi сiльськогосподарськоi продукцii.

У Швейцарii налiчуiться бiльше 3 мiльйонiв сiмей; далi iх кiлькiсть буде збiльшуватися внаслiдок зростання населення та скорочення розмiру самих сiмей. Бiльш маленькi сiм'i створюють попит на продукцiю з великою доданою вартiстю та ступенем переробки, а також надають менше значення цiною. Маленькi сiм'i менше розташованi купувати натуральну продукцiю.

Частка працюючого населення у вiцi вiд 15 рокiв у Швейцарii приблизно 68%: зайнято 77% чоловiкiв i 68% жiнок цiii вiковоi групи. Розподiл зайнятостi по галузях виглядаi наступним чином: сiльське i лiсове господарство - 4%, промисловiсть - 25%, послуги - 71%. Цiни на основнi товари народного споживання значно зросли за останнi роки: за 1997-2003 рр. iнфляцiя цiн на продукти харчування склала 8,2%, що трохи вище середнього приросту цiн на ТНС. За цей же перiод вiдпускнi цiни виробникiв знизилися на 9,2%. 8,4% вiд загального обсягу приватного витрачання йде на придбання продуктiв харчування. Негативна динамiка збережуться вже кiлька десятилiть i збережеться в майбутньому, швидше за все. Причина - у збiльшеннi витрат на страховки, розваги, подорожi, дозвiлля. Протягом останнiх 10 рокiв швейцарське органiчне сiльське господарство динамiчно розвивалося. З початку 90-х рокiв воно активно пiдтримуiться державою та громадськими органiзацiями. Швидко збiльшуiться площа земель, на яких ведеться органiчне сiльське господарство - на початку 2002 року вона досягла 103 тисяч га. За минуле десятилiття кiлькiсть фермерських господарств, якi використовують органiчнi методи, збiльшилася у 8 разiв i до початку 2003 року склало 6 466 (10,8% всiх фермерських господарств Швейцарii). Надалi зростання продовжиться, хоча буде вже не настiльки iнтенсивним.

Натуральна продукцiя вирощуiться в основному в приватних сiмейних господарствах, середнiй розмiр яких - 16 га. Основна продукцiя органiчного сiльського господарства-зерновi, фуражне зерно, овочi i картопля, молоко i молочнi продукти, м'ясо, яйця.

Швейцарський ринок дуже рiзноманiтний: у виробництвi, переробцi та реалiзацii натуральноi продукцii беруть участь сотнi малих i середнiх пiдприiмств. У 2002 роцi оборот цього ринку склав 677 млн. iвро (3,5% вiд загального обороту швейцарського ринку). У якостi посередникiв мiж постачальниками i споживачами домiнують двi мережi супермаркетiв: COOP (50%) i Migros (25%). В даний час 75% продукцii продаiться через цi двi мережi. За ними слiдують спецiалiзованi магазини (16%), булочнi, м'яснi магазини i невеликi мережi (4%). Частка прямих продажiв - 5%. У порiвняннi з iншими iвропейськими краiнами, супермаркети явно лiдирують на ринку натуральних продуктiв харчування. Крiм того, iснуi ряд оптових компанiй, iмпортерiв та агентiв, що спецiалiзуються на iмпорт натуральноi продукцii. Мережа COOP продаi натуральнi продукти харчування з початку 90-х рокiв. У 2002 роцi обсяг продажiв досяг 526 млн. швейцарських франкiв. Ця мережа ставить перед собою амбiтнi цiлi: подвоiти оборот протягом найближчих рокiв i завоювати 10% ринку основних продуктiв у 2005 роцi. У 2003 роцi на ii частку припало 25% продажiв натуральноi продукцii, а оборот склав 264 млн. франкiв. Однак покупцi вважають натуральними не тiльки сертифiкованi натуральнi продукти (тобто натуральну продукцiю у вузькому сенсi слова), але i iнтегровану продукцiю або товари, що вiдповiдають бiльш високим стандартам якостi. Ринкова полiтика торгових компанiй заснована на акцентуваннi якостi, екологiчностi та нешкiдливостi натуральних продуктiв харчування. У мiру зростання попиту вiдбуваiться динамiчний розвиток ринку: оборот сертифiкованих товарiв з 2002 роцi склав 1.056 млрд. франкiв (3,5% обороту швейцарського ринку продовольства). Двi третини продаiться в краiнi натуральноi продукцii можуть здiйснюватись всерединi краiни, решта - це тi продукти, якi не можуть бути вирощенi в Швейцарii (кава, цитрусовi тощо). Крiм того, потреба в iмпортi виникаi у зв'язку з сезонними коливаннями пропозицii.

4. РЖмпорт натуральноi продукцii

Сiльське господарство забезпечуi 60% потреб краiни в продовольствi. Основна галузь - тваринництво (75% вартостi сiльськогосподарськоi продукцii). Рейтинг перспективноi конкурентоспроможностi краiн свiту, складений фахiвцями Свiтового економiчного форуму в Давосi, вiдводить Швейцарii почесне 6-7-е мiсце. На частку маленькоi Швейцарii припадаi близько 2% свiтового зовнiшнього торговельного обороту. Основна частина торговельних зв'язкiв звернена до центральноi частини Захiдноi РДвропи i до США (бiльше 80% усього вантажообiгу). Частка Росii в iмпортi Швейцарii - 6%.

У минулому спектр iмпортованоi продукцii органiчного сiльського господарства був дуже широкий, але обсяг iмпорту обмежувався низкою факторiв, що ускладнювало регулярнi поставки. Серед таких факторiв: жорсткi вимоги до якостi, вимоги посередникiв, транспортно - логiстичнi проблеми. Але незважаючи на всi труднощi, iмпорт натуральноi продукцii швидко зростаi внаслiдок впевненого попиту (особливо високий попит на борошно, хлiб, фуражне зерно, сою, рис, цитрусовi i сухофрукти). У перспективi збiльшення обсягiв iмпорту продовжиться. За рахунок внутрiшнього виробництва задовольняiться лише 40% попиту на натуральнi зерновi. Натуральне молоко i молочнi продукти практично не iмпортуються.

Для iмпорту продукцii органiчного сiльського господарства на швейцарський ринок рекомендуiться користуватися послугами мiсцевого iмпортера, а не намагатися реалiзувати ii безпосередньо. РЖмпортер може надати експортеру всю необхiдну iнформацiю про ситуацiю на ринку, стандарти якостi, умови доступу на ринок, порядок оформлення iмпорту. Не менш важливо, що iмпортер може надати транспортно-логiстичнi послуги, якi максимально прискорять доставку товару до покупця. Комерцiйнi споживачi часто вважають за краще купувати товари у вiдомого iм постачальника, якi вiзьмуть на себе.

Швейцарiя - це один iз найцiкавiших ринкiв для постачальникiв вин, оскiльки споживання на душу населення одна з найвищих у свiтi (порiвнянно з показниками Пiвденноi РДвропи). У рiк споживаiться близько 23 тисяч гектолiтрiв натурального вина, з них 10 тисяч виробляiться у Швейцарii i 13 тисяч iмпортуiться. Площа земель, на яких виробляiться натуральне вино, складаi приблизно 250 га, при цьому загальна площа земель, що використовуються для виноробства - 15 тисяч га. Частка натурального вина в загальному споживаннi - 0,8%. Вироблене в Швейцарii натуральне вино, в основному, продаiться безпосередньо; роздрiбнi мережi, займаються також iмпортом. Натуральнi вина займають особливе мiсце в асортиментi продукцii органiчного сiльського господарства i вважаються предметом розкошi .

За останнi п'ять рокiв попит на натуральне молоко розвивався швидше, нiж пропозицiя, хоча перехiд на органiчне сiльське господарство фермерських господарств у рядi регiонiв створив там ситуацiю перевиробництва. Тому асоцiацii виробникiв натурального молока та молочноi продукцii Швейцарii взяли на себе функцiю координацii пропозицii в цьому секторi ринку. Щорiчний прирiст попиту стабiльно знаходиться на рiвнi 10-20%. У перспективi вiн небагато знизиться - до 5-10%. Товари iх натурального молока дуже популярнi в Швейцарii. У 2002 роцi майже 10% проданого молока було отримано в господарствах, провiдне органiчне сiльське господарство. Вiдповiдно до двостороннiх угод мiж Швейцарiiю та РДС дозволяiться iмпорт до Швейцарii тiльки натурального сиру, натуральне молоко i молочнi продукти не iмпортуються. У майбутньому будуть ввозитися тiльки певнi всесвiтньо вiдомi сорти сиру з Францii та РЖталii. До недавнього часу цю продукцiю можна було купити тiльки в спецiалiзованих магазинах.

Висновок

У своiй роботi я розглянула i провела аналiз майже великоi частини сiльського господарство.

Отже, Швейцарiя - одна з найрозвиненiших в iндустрiальному вiдношеннi краiн свiту, яка займаi одне з перших мiсць по досвiдченостi i квалiфiкацii iнженерiв i робiтникiв, якостi вироблюваноi продукцii i за розмiрами прибуткiв, якi одержуi Швейцарiя вiд промислових пiдприiмств, що знаходяться в самiй краiнi i за ii межами , вiд величезних капiталовкладень. Ця невелика краiна виконуi помiтну роль в свiтовому полiтичному життi.

Швейцарiя функцiонуi i розвиваiться набагато краще i ефективнiше, коли для цього створюються певнi сприятливi умови. Сiльське господарство Швейцарii маi яскраво виражену тваринницьку спрямованiсть, вiдрiзняiться високою врожайнiстю i продуктивнiстю працi, маi дрiбнi i середнi пiдприiмства, укрiплену фермерську господарству, добре розвинену органiчну сiльську господарству, де вирощуються натуральнi продукти для споживання i для iмпорту.

Список використаноi лiтератури

1. Ломакiн В.К. Свiтова економiка - М.: 2006

2. Свiтова економiка. Економiка зарубiжних краiн. Пiд ред. В. П. Колесова, Осьмовой М.Н.-М.: 2005

3. Журнал ВлЕкономiка сiльськогосподарських i переробних пiдприiмствВ» 2008

4. Земля i людство. Загальний огляд / У серii ВлКраiни та народиВ» .- М.: 2006

5. Економiка сiльського господарства. Пiд ред. РЖ.А.Мiнакова - М.: 2007

Вместе с этим смотрят:

Анализ использования машинно-тракторного парка и состояния ремонтной базы СПК "Новологиновский-1"

Весеннее боронование многолетних трав

Виробничо-фiнансова характеристика господарства ТОВ "Маяк" села Чанькiв

Влияние препарата седимина в комплексе с пробиотиком Сиб-Мос ПРО на продуктивные качества молодняка крупного рогатого скота

Влияние приёмов культивирования на формирование урожая ранних сортов картофеля