Дослiдження динамiки чисельностi жукiв-короiдiв хвойних дерев Плужнянського лiсництва
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Огляд лiтератури
1.1 Загальна характеристика комах родини короiдiв (Ipidae)
1.2 Видовий склад комах-шкiдникiв хвойних дерев
родини короiдiв (Ipidae)
Роздiл 2. Матерiал та методи дослiдження
2.1 Фiзико-географiчна характеристика територii Плужнянського лiсництва
2.2 Характеристика хвойних дерев Плужнянського лiсництва
2.3 Методики дослiдження видового складу
стовбурових комах-шкiдникiв
2.4 Матерiал дослiдження чисельностi
представникiв родини короiдiв Плужнянського лiсництва
2.5 Методики обрахунку кiлькiсного складу
короiдiв хвойних дерев
Роздiл 3. Результати власних дослiджень
3.1 Морфологiчнi i бiологiчнi особливостi представникiв комах-шкiдникiв родини короiдiв (Ipidae)
3.2 Фенограми розвитку комах-шкiдникiв родини Ipidae
3.3 Система комах-короiдiв хвойних дерев
Плужнянського лiсництва
3.4 Кiлькiсний аналiз польових дослiджень комах-шкiдникiв
родини короiдiв хвойних дерев Плужнянського лiсництва
3.5 Рекомендованi заходи боротьби iз стовбурними
комахами-шкiдниками родини короiдiв (Ipidae)
Роздiл 4. Охорона працi
Висновки
Список лiтератури:
ВступЛiси i найбiльш поширеними та цiнними порiвняно з iншими типами рослинностi. Лiс тАУ це бiологiчна система, домiнуючим компонентом якоi i дерева. Лiс i найважливiшим компонентом бiосфери, що виконуi ряд життiво необхiдних функцiй i служить незамiнним життiвим середовищем для величезноi кiлькостi живих органiзмiв. Лiсовi екосистеми зберiгають рiки, джерела вiд забруднення i висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кiлькiстю кисню, i фiльтратами атмосфери, поглинають з неi вуглекислий газ i помтАЩякшують клiмат.
Неоцiненне значення лiсу для сiльськогосподарського виробництва, - вiн покращуi мiкроклiмат приземного шару повiтря, помтАЩякшуi рiзнi коливання температури, нагромаджуi i зберiгаi вологу в ТСрунтi i повiтрi, затримуi вiтер i захищаi цим поля вiд нищiвних засух i пилових бур.
Лiс продукуi органiчну масу, накопичуi сонячну енергiю, виробляi кисень. Водночас вiн залишаiться джерелом деревини i забезпечуi цiнною сировиною рiзнi галузi народного господарства. Тому правильне використання i охорона лiсу з кожним роком набуваi все бiльшого значення.
Порушення стiйкостi лiсу може бути викликане факторами рiзноманiтноi природи, дiя яких може мати рiзну тривалiсть, характер, ступiнь i супроводжуватися зворотними i незворотними змiнами стану насаджень. Однi i тi ж фактори впливу допустимi для одних i являються критичними для iнших лiсових бiоценозiв. Це залежить вiд iх природноi стiйкостi, що в значнiй мiрi визначаiться умовами проростання, а також режимом ведення в них господарськоi дiяльностi.
Значну шкоду лiсам наносять комахи-шкiдники, зокрема стовбуровi. Розмножуючись у масовiй кiлькостi стовбуровi шкiдники призводять до частковоi або повноi загибелi не тiльки окремих дерев, а й цiлих лiсових масивiв. Розвиток вогнищ стовбурових шкiдникiв вiдбуваiться на фонi зниження стiйкостi насаджень пiд впливом тих чи iнших факторiв зовнiшнього середовища. В насадженнях з порушеною стiйкiстю створюються сприятливi умови для розвитку стовбурових шкiдникiв, якi, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу i часто причиною повного або часткового порушення i загибелi деревостою.
Щоб запобiгти шкiдливiй дiяльностi комах, своiчасно обмежити iх чисельнiсть i органiзувати вiдповiдну систему заходiв боротьби, необхiдно перш за все навчитись розпiзнавати iх, знати видовий склад, бiологiчнi особливостi, роль рiзних факторiв у розвитку комах i проявi iх шкiдливоi дiяльностi. Крiм того потрiбнi також знання бiологii лiсових культур, якi людина покликана вирощувати та захищати.
У звтАЩязку з цим вивчення видовоi i трофiчноi структури ентомофауни лiсу, визначення чисельностi як окремих шкiдливих видiв, так i цiлих трофiчних угрупувань, видiлення екологiчних та iнших комплексiв i визначення в них домiнуючих видiв i необхiдним для встановлення основних закономiрностей функцiонування лiсових бiогеоценозiв.
Характерною ознакою дослiджуваноi територii Плужнянського лiсництва i iнтенсивне ерозiйне почленування тАУ мiсцевiсть тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територiя характеризуiться сильно еродованими сiрими лiсовими i опiдзоленими ТСрунтами. Хвойнi лiси Плужнянського лiсництва складають такi породи дерев як сосна звичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна iвропейська i модрина iвропейська. Пiдлiсок в основному складаiться з крушини ламкоi, горобини звичайноi, лiщини звичайноi та iн.
Розмiщення лiсництва, природнi умови, клiмат, густа лiсистiсть створюють оптимальнi умови для iснування стовбурових комах-шкiдникiв хвойних дерев, зокрема представникiв таких родiв: лубоiд (Blastophagus), короiд (Ips), деревинник (Trypodendron), полiграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).
Актуальнiсть теми дослiдження динамiки чисельностi представникiв родини короiдiв хвойних дерев Плужнянського лiсництва полягаi в тому, що жуки-короiди значною мiрою впливають на розвиток i стiйкiсть хвойних лiсiв, ослаблюючи дерева при заселеннi i часто призводячи до загибелi продуктивного деревостою, а продукцiя лiсництва реалiзуiться в широких межах, що помiтно впливаi на економiчний стан лiсового господарства i всього району в цiлому. Зокрема, в Украiнi стовбуровим шкiдникам присвячено досить мало публiкацiй i спецiальних дослiджень впливу лiсогосподарськоi дiяльностi на поширення жукiв-короiдiв майже не проводилося, а дане дослiдження матиме певний краiзнавчий аспект i дозволить розробити заходи по обмеженню кiлькостi комах-шкiдникiв деревини.
Метою дипломноi роботи i дослiдження динамiки чисельностi жукiв-короiдiв хвойних дерев Плужнянського лiсництва.
ОбтАЩiктом дослiдження виступають хвойнi бiоценози Плужнянського лiсництва.
Предметом дослiдження i представники комах-шкiдникiв родини короiдiв (Ipidae) хвойних дерев лiсництва.
Пiд час виконання дипломноi роботи ми ставили перед собою наступнi завдання:
Ø охарактеризувати територiю проведення дослiджень;
Ø освоiти методики дослiдження чисельностi комах-шкiдникiв лiсу;
Ø дослiдити видовий склад стовбурових комах-шкiдникiв родини короiдiв (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лiсництва;
Ø вивчити i порiвняти бiологiчнi особливостi жукiв-короiдiв хвойних дерев лiсництва;
Ø провести фенологiчнi дослiдження комах-шкiдникiв хвойних лiсiв лiсництва з родини короiдiв (Ipidae);
Ø систематизувати представникiв родини короiдiв (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лiсництва;
Ø провести кiлькiсний аналiз жукiв-короiдiв хвойних лiсiв лiсництва;
Ø розробити заходи боротьби зi стовбуровими шкiдниками хвойних лiсiв.
Роздiл 1. Огляд лiтератури
1.1 Загальна характеристика комах родини короiдiв (Ipidae)
До родини належать дрiбнi жуки розмiром вiд 1 до 8 мм. Усi види родини короiдiв тАУ рослиноiднi. Майже цилiндричне тiло iх забарвлене у коричневий або iнший темний колiр, покрите темними волосками, iнодi волоскоподiбними лусочками [13]. Голова бiльш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колiнчасто-булавовиднi; на надкрилах видно поздовжнi ряди втиснених крапок; ноги копальнi, чотиричленнi з розширеними переднiми гомiлками. Бiльшiсть видiв короiдiв поселяються пiд корою, рiдше - у корi або деревинi.
Родина короiдiв, вiдповiдно до морфологiчних особливостей ii представникiв, роздiляiться на три пiдродини: короiди, лубоiди i заболонники [26].