Основи державноi влади Чехii та iх мiсце в полiтичнiй системi

Реферат з полiтологii на тему:

Основи державноi влади Чехii та iх мiсце в полiтичнiй системi

1. Державна влада Чехii

Процес утворення сучасноi Чеськоi держави розпочався 1990 р. i був, насамперед, повтАЩязаний з крахом комунiстичних режимiв у рядi iвропейських краiн. Уже в тому ж роцi було ухвалено конституцiйний акт про державнi символи Чеськоi Республiки. Прийняттям цього акту розпочалось так зване тАЬрозлученнятАЭ мiж Чехiiю i Словаччиною, котрi до цього були субтАЩiктами федеративноi держави. Цей процес завершився прийняттям 16 грудня 1992 р. представницьким органом тАУ Чеською нацiональною радою тАУ Конституцii. Ця Конституцiя набула чинностi 1 сiчня 1993 року.

За визначенням Основного Закону, прийнята в Чехii форма державного правлiння i парламентською республiкою. Згiдно ст. 1 Конституцii ЧР, Чеська Республiка i суверенною, iдиною, а також демократичною правовою державою, заснованою на повазi прав i свобод людини та громадянина. Визначено також, що джерелом державноi влади i народ, який здiйснюi цю владу через законодавчi, виконавчi та судовi органи. Окрiм того, конституцiйний закон може встановлювати випадки прямого здiйснення народом державноi влади.

Ст. 5 Конституцii зазначаi, що полiтична система ЧР ТСрунтуiться на вiльних i добровiльних засадах та вiльному конкуруваннi полiтичних партiй, що поважають основнi демократичнi принципи та вiдмовляються вiд сили як засобу утвердження своiх iнтересiв.

1.1 Законодавча влада

Роздiл другий Конституцii ЧР регламентуi законодавчу владу та зазначаi, що вона належить двопалатному парламенту. До складу нижньоi тАУ Палати Представникiв тАУ входить 200 депутатiв, якi обираються строком на чотири роки. До складу верхньоi тАУ Сенату тАУ 81 сенатор, якi обираються термiном на шiсть рокiв. Одна третина складу Сенату оновлюiться кожнi два роки. Вибори членiв обох палат парламенту i загальними i прямими. При цьому до Палати Представникiв вони проводяться за пропорцiйною системою, а до Сенату тАУ за мажоритарною. Вiковий ценз для активного виборчого права визначено у 18 рокiв, а для пасивного тАУ 21 i 40 рокiв на виборах до Палати Представникiв i Сенату вiдповiдно. Обранi депутати i сенатори повиннi скласти спецiальну присягу. У разi вiдмови скласти таку присягу вони втрачають мандат. Ст. 22 зазначаi також, що виконання повноважень Президента Республiки, повноважень суддiв та iнших функцiй, визначених законом, i несумiсним iз функцiями депутата чи сенатора. Мандат депутата чи сенатора втрачаi чиннiсть того дня, коли особа вступаi на посаду Президента Республiки, суддi або на iншу посаду, несумiсну з мандатом депутата чи сенатора. Крiм того, нiхто не може бути членом обох палат Парламенту одночасно.

У законодавчому процесi палати парламенту не i рiвноправними. Усi законопроекти спочатку подаються на розгляд до нижньоi палати. Якщо Сенат вiдхиляi законопроект, ухвалений Палатою Представникiв, нижня палата розглядаi його знову. Закон приймаiться, якщо його схвалюi абсолютна бiльшiсть членiв нижньоi палати. Глава держави надiлений правом повернути на повторний розгляд прийнятий парламентом закон. Такий закон повторно голосуiться тiльки у Палатi Представникiв. Якщо нижня палата ще раз приймаi повернений закон абсолютною бiльшiстю голосiв усiх депутатiв, такий закон промульгуiться главою держави.

Особливiстю законодавчого процесу i те, що за умов, коли Палату Представникiв розпущено, Сенат приймаi законодавчi акти щодо невiдкладних питань самостiйно. Пропонувати такi законодавчi акти Сенату може тiльки Уряд. Надалi законодавчий акт Сенату маi бути схвалений Палатою Представникiв на ii першiй же сесii, без чого вiн надалi втрачаi чиннiсть.

1.2 Президент

Главою держави i Президент. Характерно, що статус Президента визначено в третьому роздiлi Конституцii пiд назвою тАЬВиконавча владатАЭ. Президент обираiться парламентом на спiльному засiданнi обох палат. Ст. 54 зазначаi, що Президент не несе вiдповiдальнiсть за здiйснення своiх функцiй. Строк повноважень Президента тАУ птАЩять рокiв. Нiкого не може бути обрано бiльше, нiж на два строки пiдряд. Вiковий ценз для кандидатiв у Президенти тАУ 40 рокiв.

Повноваження Президента i ширшими, нiж у глав бiльшостi iнших держав з вiдповiдною формою правлiння. Лише частина його актiв потребуi контрасигнування з боку ПремтАЩiр-мiнiстра або уповноваженого ним члена Уряду. Водночас Президент на власний розсуд призначаi i звiльняi ПремтАЩiр-мiнiстра та iнших членiв Уряду, звiльняi Уряд i приймаi його вiдставку, у визначених у Конституцii випадках розпускаi Палату Представникiв, призначаi суддiв Конституцiйного Суду, призначаi з числа суддiв голову та заступникiв голови Верховного Суду та здiйснюi деякi iншi повноваження. Ст. 63 зазначаi, що Президент маi право здiйснювати також повноваження, що iх конституцiйний закон чiтко не визначаi, але це обумовлено законом.

Згiдно ст. 64 Президент маi право брати участь у сесiях обох палат Парламенту, iх комiтетiв i комiсiй. На його прохання у будь- який час йому надаiться слово. Вiн також маi право брати участь у засiданнях Уряду, вимагати звiтiв вiд Уряду та його членiв, а також обговорювати з Урядом та його членами питання, якi належать до iхньоi компетенцii.

Президент може бути усунутий з поста за державну зраду на пiдставi звинувачувального акту Сенату i за рiшенням, прийнятим Конституцiйним Судом.

1.3 Виконавча влада (Уряд)

За Конституцiiю, Уряд i тАЬнайвищим органом виконавчоi владитАЭ, який складаiться з ПремтАЩiр-мiнiстра, заступникiв ПремтАЩiр-мiнiстра та мiнiстрiв. Президент призначаi ПремтАЩiр-мiнiстра i за поданням останнього iнших членiв уряду. Уряд маi бути представлений Палатi Представникiв впродовж тридцяти днiв з часу його призначення з метою одержання вотуму довiри (процедура iнвеститури). Уряд звiтуi та несе колективну вiдповiдальнiсть перед Палатою Представникiв. Водночас члени уряду складають присягу перед Президентом.

Уряд приймаi рiшення колегiально. Прийняття рiшення Уряду потребуi згоди абсолютноi бiльшостi усiх його членiв. Органiзовуi дiяльнiсть Уряду ПремтАЩiр-мiнiстр, який головуi на його засiданнях, дii вiд його iменi, а також провадить iншу дiяльнiсть, вiднесену до його компетенцii Конституцiiю або iншими законами.

1.4 Судова влада

Роздiл 4 Конституцii Чехii регламентуi судову владу. Судова система в Чехii складаiться з Конституцiйного Суду, Верховного адмiнiстративного суду, вищих обласних i районних судiв. Вищим судом загальноi юрисдикцii i Верховний Суд. Судова влада в Чехii здiйснюiться незалежними судами вiд iменi республiки. Ст. 82 зазначаi, що суддi виконують своi функцii незалежно i нiхто не може впливати на iхню безстороннiсть. Завданням судiв i, перш за все, забезпечення захисту прав у спосiб, визначений законом. Тiльки суд може вирiшувати питання вини та покарання за кримiнальнi дii. При прийняттi рiшень суддi обмеженi законом; вони мають право розглядати питання про вiдповiднiсть iнших правничих актiв законовi. Якщо суд дiйде висновку, що закон, який необхiдно застосовувати при прийняттi рiшення, суперечить конституцiйному законодавству, вiн маi передати справу до Конституцiйного Суду.

Конституцiйний Суд i тАЬсудовим органом захисту конституцiйностiтАЭ. До його складу входить птАЩятнадцять суддiв, що призначаються Президентом за згодою Сенату на десять рокiв. Усi суддi загальних судiв призначаються Президентом безстроково. Конституцiйний Суд вирiшуi справи про скасування законiв чи iх окремих положень, якщо вони суперечать конституцiйному законодавству або мiжнародному договору; про скасування iнших правничих актiв чи iх окремих положень, якщо вони суперечать конституцiйному законодавству або мiжнародному договору та iншi подiбнi справи, якi стосуються захисту конституцiйностi.

2. Полiтичнi партii та ЗМРЖ в полiтичнiй системi суспiльства

2.1 Партiйно-полiтичний спектр чеського суспiльства

державний влада чеська полiтична

Аналiзуючи полiтичну систему Чехii, необхiдно звернути увагу на партiйну систему даного суспiльства, оскiльки партii i важливою складовою будь-якоi держави, активними субтАЩiктами виборчого процесу.

Чехiя маi багатопартiйну полiтичну систему. Щоб проаналiзувати полiтичний спектр суспiльства, потрiбно висвiтлити основнi полiтичнi партii та обтАЩiднання Чеськоi Республiки.

Громадянська демократична партiя тАУ ГДП. Була заснована 23 лютого 1991 р. в результатi розколу Громадянського форуму, заснованого в 1989 р. В 1996 р. злилась з Християнсько-демократичною партiiю. Установчий конгрес вiдбувся 20 квiтня

1991 р. Налiчуi 35 тис. членiв, маi 8 регiональних органiзацiй.

Вищий орган тАУ конгрес, керiвний орган тАУ Виконавча рада. Голова ГДП тАУ Вацлав Клаус. Заступники голови: Лiбуша Бенешова, РЖван Лангер.

Громадянський демократичний альянс тАУ ГДА. Був заснований 17 грудня 1989 р. в результатi розколу Громадянського форуму. В ЧР був зареiстрований 5 березня 1990 р. Голова тАУ РЗржi Скалицький. Заступник голови: Д. Крупа.

Комунiстична партiя Чехii та Моравii тАУ КПЧМ. Установчi збори вiдбулися у березнi 1990 р. На РЖ зборах, якi вiдбулось 13-14 жовтня 1990 р., КПЧМ перетворена в самостiйну нацiональну партiю, яка вийшла з пiдпорядкування Компартii Чехословаччини.

На РЖРЖРЖ зборах (26-27 червня 1993 р.) було збережено назву партii та пiдтверджено ii комунiстичну орiiнтацiю. Налiчуi 200 тис. членiв. Вищий орган партii тАУ збори, якi обирають Центральний комiтет (ЦК) та Контрольно-ревiзiйну комiсiю. ЦК обираi Виконавчий комiтет. Голова ЦК КПЧМ тАУ Мирослав Гребеничек. Заступник голови ЦК КПЧМ тАУ Милослав Рансдорф.

ОбтАЩiднання за республiку тАУ Республiканська партiя

Чехословаччини тАУ ОПР-РПЧ. Була заснована у 1989 р. Лiдер тАУ Мирослав Сладек. Секретар тАУ Ян Вiк.

Союз свободи тАУ СС. Заснована 17 сiчня 1998 р. в результатi розколу ГДП. Голова тАУ Ян Румл.

Християнсько-демократична унiя тАУ Чехословацька народна партiя (ХДУ-ЧНП). Була заснована у березнi 1992 р. в результатi злиття двох однойменних партiй. Голова тАУ Йозеф Лукс. Заступник голови тАУ Ян Касал.

Чеська соцiал-демократична партiя тАУ ЧСДП. Попередня назва тАУ Чехословацька соцiал-демократична партiя (створена ще 7 квiтня 1878 р.). 27 червня 1948 р. злилася з Компартiiю Чехословаччини.

19 листопада поновила свою дiяльнiсть як самостiйна партiя. Офiцiйно зареiстрована 9 лютого 1990 р. Була перейменована на зборах, що вiдбулись 27-28 лютого 1993 р. в м. Градец-Краловi. Член Соцiалiстичного iнтернацiоналу (з травня 1990 р.). Налiчуi 13 тис. членiв (липень 1991 р.). Голова тАУ Мiлош Земан. Заступник голови тАУ Павел Рихетський. Видаi тижневик тАЬПраво лiдутАЭ.

Чесько-моравська конфедерацiя профспiлок тАУ ЧМКП. Заснована у 1990 р. ОбтАЩiднуi 31 галузеву профспiлку (1998 р.). Виконавчий орган тАУ Рада ЧМКП. Включаi голову, трьох його заступникiв та 31 голову галузевого профсоюза. Керiвний орган тАУ Керiвна рада, яка складаiться з голови ЧМКП та трьох його заступникiв. Голова тАУ Рiхард Фалбр.

Основнi партii Чехii тАУ ГДП i ЧСДП . Саме на основi цих партiй впродовж останнiх рокiв i створюються полiтичнi блоки: правоцентристський i лiва опозицiя.

Парламентськi вибори 1998 р. засвiдчили, що в цiлому полiтична ситуацiя в Чехii залишилась на колишньому рiвнi. Порiвнюючи боротьбу основних полiтичних блокiв можна сказати, що рiвновага мiж ними не змiнилася. Кожен блок користуiться пiдтримкою у середньому приблизно 50% виборцiв. Якщо видiляти ставлення електорату до окремих полiтичних партiй, то в ГДП i ЧСДП спостерiгаiться приблизно однаковий рiвень довiри у порiвняннi з 1996 р.

Як свiдчить аналiз передвиборних програм, програма ГДП для виборiв 1998 р. визначила основними своiми прiоритетами полiтику, соцiальну сферу й економiку. При цьому слiд сказати, що полiтичнiй i соцiальнiй сферам розвитку краiни в програмi ГДП придiлено найбiльше уваги (майже 60% тексту програми). Робиться, зокрема, наголос на вiльному розвитку суспiльства, посиленнi демократii тощо. У полiтичнiй сферi В. Клаус найбiльшоi уваги придiляi ролi держави, ii функцiям на внутрiшньо- та зовнiшньополiтичнiй аренi. Аналiз передвиборноi програми також показав, що мiж полiтичною та соцiальною сферами iснуi бiльш тiсний звтАЩязок, нiж з економiчною.

Вiдносно позицii Чехii у свiтi, передвиборна програма наголошуi на iвропейському розвитку Чехii, зокрема його основним вектором Клаус вважаi Захiдну РДвропу. Прагнення до РДвропи виражаiться також в акцентуваннi уваги на iсторичному розвитковi краiни в РДвропi. У сучасному аспектi висловлюiться прагнення до подальшоi iнтеграцii в такi iвропейськi структури як РДС i НАТО, особливо пiсля офiцiйного входження Чехii до Пiвнiчноатлантичного альянсу в 1999 р. Все це фактор вказуi на стабiльнiсть зовнiшньополiтичних поглядiв у ГДП.

Вивчення передвиборноi програми ЧСДП вказуi на вiдмiнностi вiд положень, зазначених у програмi ГДП. Перш за все, звертаi на себе увагу той факт, що соцiальна та економiчна сфери мають тiсний звтАЩязок. Виходячи з цього можна вважати, що своiми основними принципами ЧСДП передбачаi розвиток i взаiмодiю економiки та суспiльства. Аналiз матерiалiв передвиборноi програми пiдтверджуi цю думку, адже бiльшiсть тексту присвячена проблемам розвитку саме соцiальних вiдносин i реформам економiчноi системи як законодавчою, так i виконавчою владою.

Порiвняння програм ГДП та ЧСДП показуi, що в принципах ЧСДП iснуi бiльше спiввiдношення мiж економiчною та соцiальною сферами, нiж це спостерiгаiться в програмi ГДП. Як ГДП, так i ЧСДП визначають полiтику основою передвиборноi програми. Придiлення обома партiями меншоi уваги економiчному розвитковi може свiдчити про пiдкреслено полiтичне забарвлення виборiв до парламенту 1998 р. та акцентi дiяльностi обох партiй насамперед в iнституцiйному полiтичному полi чеського суспiльства.

2.2 Засоби масовоi iнформацii

В iнституцiйну пiдсистему полiтичноi системи суспiльства входять також засоби масовоi iнформацii, якi вiдiграють вагому роль у полiтичних вiдносинах i мають значнi можливостi впливу на владу. РЖнформацiйне агентство Чехii (Česká tisková kancelář - ČTK) знаходиться в Празi. Воно утворилося згiдно парламентському закону вiд 21 жовтня 1992 р. Розпочало свою дiяльнiсть 20 листопада 1992 р.

Чехiя маi досить розвинену систему масовоi iнформацii, до якоi входять радiо, телебачення, численнi друкованi засоби масовоi iнформацii та ii електроннi носii.

Серед основних друкованих засобiв масовоi iнформацii можна виокремити наступнi:

тАЬВечерник ПрагатАЭ (тАЬВечiрня ПрагатАЭ). Щоденна вечiрня газета на чеськiй мовi, яка видаiться в Празi Була заснована у 1955 р. Тираж 130 тис.

тАЬГосподаржске новинитАЭ (тАЬЕкономiчна газетатАЭ). Щоденна газета, яка видаiться в Празi на чеськiй мовi акцiонерним товариством тАЬЕкономiятАЭ. Заснована у 1957 р. Тираж 130 тис. До травня 1990 р. виходила щотижнево як газета ЦК КПЧ.

тАЬЗемедельське новинитАЭ (тАЬСiльськогосподарська газетатАЭ). Щоденна газета на чеськiй мовi, яка видаiться в Празi. Була заснована у 1945 р. Тираж 362 тис.

тАЬЛiдова демокрацiiтАЭ (тАЬНародна демократiятАЭ). Щоденна газета на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Заснована у 1945 р. Тираж 140 тис.

тАЬЛидове новинитАЭ . Щоденна газета на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Заснована у 1893 р., поновлена у 1990 р. Тираж 68 тис. тАЬМлада демокрацiiтАЭ(тАЬМолода демократiятАЭ). Щоденна газета.

Видаiться у Празi на чеськiй мовi. Заснована у 1990 р. Тираж 30 тис.

тАЬМлада фронта днестАЭ (тАЬМолодiжний фронт сьогоднiтАЭ). Щоденна молодiжна газета на чеськiй мовi. Видаiться у Празi Заснована у 1945 р. Тираж 391 тис.

тАЬСвiт в образехтАЭ (тАЬСвiт в iлюстрацiяхтАЭ). Щотижневий незалежний iлюстрований журнал на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Заснований у 1945 р. Висвiтлюi питання полiтичного, економiчного i культурного життя.

тАЬМлади свiттАЭ (тАЬСвiт молодiтАЭ). Щотижневий суспiльно- полiтичний молодiжний журнал на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Заснований у 1959 р. Тираж 110 тис.

тАЬНова свободатАЭ. Щоденна незалежна газета лiвоi орiiнтацii. Видаiться в Остравi на чеськiй мовi для Пiвнiчно-Моравськоi областi. Заснована у 1945 р.

тАЬПравотАЭ. Щоденна незалежна газета. Виходить у Празi з 1 сiчня 1991 р. Видаiться акцiонерним товариством тАЬБоргiстАЭ на чеськiй мовi. Тираж 250 тис.

тАЬПраво лiдутАЭ (тАЬПраво народутАЭ). Тижневик Чеськоi соцiал-демократичноi партii на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Заснований у 1989 р. Тираж 200 тис.

тАЬПрацетАЭ (тАЬПрацятАЭ). Щоденна профспiлкова газета на чеськiй мовi. Видаiться у Празi. Тираж 220 тис.

Отже, проаналiзувавши ЗМРЖ Чехii, можна дiйти висновку, що найвпливовiшими газетами Чеськоi Республiки i тАЬПравотАЭ, тАЬПрацетАЭ, тАЬМлада фронта днестАЭ та тАЬЗемедельське новинитАЭ. Оскiльки щоденний iхнiй тираж перевищуi 200 тис. екземплярiв, то значна частка населення краiни перебуваi пiд iх впливом.

Потрiбно зазначити, що окрiм газет демократичного спрямування, яких бiльшiсть, видаються також газети лiвоi орiiнтацii (тАЬНова свободатАЭ). Свiй тижневик також видаi Чеська соцiал-демократична партiя.

2.3 Полiтико-електоральний аналiз чеського суспiльства

Важливе значення для глибшого розумiння механiзмiв функцiонування сучасноi полiтичноi системи Чехii маi електоральний аналiз, насамперед на основi виборiв 1998 р. Результати виборiв по регiонах вказують на перемогу ГДП у Празi та Схiднiй Чехii, у Центральнiй Чехii ГДП отримала однакову пiдтримку з ЧСДП. Протистояння та спiввiдношення сил мiж правоцентристськими партiями та лiвою опозицiiю представленi таким чином: опозицiя перемогла лише у Захiднiй Чехii, Пiвнiчнiй Моравii та маi 50% голосiв у Пiвденнiй Моравii.

На полiтичну розстановку сил у Палатi Представникiв також впливаi характеристика регiонiв: iх промисловий, економiчний, соцiальний рiвень, структура населення тощо. У партiйнiй боротьбi вищезазначенi регiони вiдрiзняються вiд решти такими ознаками. Прага, Центральна та Схiдна Чехiя характеризуються високим рiвнем пенсiй по старостi тАУ близько 5200 крон (станом на кiнець 1997 р.). Це особливо кидаiться у вiчi в порiвняннi з промисловими регiонами Пiвнiчноi та Пiвденноi Моравii. Регiони, де перемогла ГДП або мала рiвну кiлькiсть голосiв з ЧСДП характеризуються порiвняно високим рiвнем заробiтноi плати тАУ понад 10000 крон (на кiнець 1997 р.) Прага та Центральна Чехii виокремлюються за низьким рiвнем трудовоi неспроможностi (до 5,5%). Порiвняння безробiття по регiонах вказуi в середньому на рiвне спiввiдношення мiж ними, але райони Моравii мають близько 6% безробiтних на вiдмiну вiд Праги та Центральноi Чехii, де спостерiгаiться рiвень до 4%. Вiдповiдно вищою i кiлькiсть кандидатiв на робоче мiсце у промислових регiонах Моравii. Розвиток приватного пiдприiмництва також вищий у регiонах Праги та Центру. Таким чином, можна засвiдчити перемогу ЧСДП, наприклад, у бiльш промислово розвинених регiонах з вищим рiвнем безробiття, де вище невдоволення соцiальною полiтикою уряду, менше людей з вищою освiтою, нижчий рiвень пiдприiмництва.

Докладнiше характеризуi спiввiдношення сил у Палатi Представникiв доля у нижнiй палатi лiвоi опозицii та правоцентристського блоку. До попередньоi характеристики регiонiв, де перемогли ЧСДП, слiд додати Захiдну Чехiю, де лiва опозицiя отримала на виборах 1998 р. 53% всiх голосiв виборцiв. Захiдна Чехiя маi подiбнi до регiонiв Моравii характеристики. Але, загалом, спостерiгаiться стiйке спiввiдношення опозицii (47%) i право центристiв (53%). На фонi цього видiляiться Прага, де опозицiя маi найменше голосiв виборцiв.

Вивчення задоволеностi полiтичною ситуацiiю серед населення Чехii вказуi, що полiтичний розвиток не задовольняi суспiльство. Зокрема, кiлькiсть цiлком задоволених маi постiйну тенденцiю до зниження. Лише середина 1996 р. викликала особливе зацiкавлення полiтичним розвитком краiни.

Станом на середину 1998 р. майже всi виборцi (92-95%) погодились, що аргументами тiii чи iншоi партii були: ii передвиборна програма партii, ставлення до неi, довiра до представникiв, що стоять на ii чолi. Електорат поiднуi з iмiджем полiтичних партiй своi сподiвання на майбутнi. Бiльшiсть виборцiв (63%) погоджуiться з тим, що передвиборна кампанiя впливаi на iх власне рiшення.

Аналiз електоральноi характеристики чеського суспiльства трансформацiйного перiоду дозволяi зробити кiлька висновкiв.

1. Пiдтвердилось, що найпевнiше ядро виборцiв маi Комунiстична партiя Чехii та Моравii. У порiвняннi з iншими партiями пiдтримку iй висловили найбiльше прибiчникiв (27% тАУ переконанi прихильники, 42% тАУ в бiльшостi погоджуються з програмними установками та дiяльнiстю).

2. За КПЧМ слiдуi Християнсько-демократична унiя тАУ Чеська народна партiя (ХДУ-ЧНП). Ця партiя близька потенцiйним виборцям своiми принципами, часто довiряють i ii представникам. Прихильники партii виходять з тАЬсiмейноготАЭ вiдношення та свою роль вiдiграi членство в партii. Третина опитаних i прихильниками цiii партii.

3. Вiдносно стiйке ядро маi Громадсько-демократична партiя (ГДП). РЗi прихильникам ця партiя близька своiми принципами та програмою, також довiряють i ii представникам. Ця партiя маi одну птАЩяту переконаних прихильникiв i понад двi птАЩятi iй симпатизують.

4. Чеська соцiал-демократична партiя маi серед iнших партiй найменше переконаних прихильникiв, хоча майже половина ii виборцiв симпатизуi партii.

5. Новостворена Унiя Свободи маi лише 5% переконаних прихильникiв, майже половина опитаних тАУ це симпатики. Разом з тим ii полiтичне пiдТСрунтя незмiнне i почало змiцнюватися.

Вiдношення до партiй серед населення не завжди залишалось стабiльним, на цей рiвень впливала як економiчна ситуацiя, так i полiтична орiiнтацiя партiй. Кiлькiсть переконаних прибiчникiв у партiй маi хвилеподiбний характер. Як свiдчать статистичнi данi, найбiльше прихильникiв партii мали саме напередоднi виборiв 1996 року, а до початку 1998 р. рiвень прихильникiв постiйно знижувався. Передвиборна кампанiя 1998 р. викликала зростання зацiкавлення до партiй, внаслiдок чого на середину 1998 р. спостерiгалось пiдвищення рiвня переконаних прихильникiв певних партiй.

Вiдмiнностi щодо ставлення населення до проблем розвитку також полягають у приналежностi або схильностi до пiдтримки тiii чи iншоi полiтичноi партii. Так, менш критично ситуацiю сприймають прихильники ГДП та УС, iншоi думки дотримуються потенцiйнi виборцi КПЧМ. До незадоволених сучасним станом належать прихильники ЧСДП.

На основi ставлення громадськостi до полiтичного розвитку можна сказати, що зберiгаiться вiдносно стабiльна поведiнка щодо полiтичних партiй, блокiв i iх лiдерiв. Цей процес наводить на думку, що полiтична орiiнтацiя партiй за 1993 тАУ 2001 рр. практично не змiнилась, лише певнi субтАЩiктивнi чинники послабили окремi партii та посилили iншi. Громадськiсть визначила й головнi проблеми, якi мають стати основою полiтичних програм. Зокрема, проблеми економiчного та соцiального розвитку турбують населення найбiльше. Цей чинник вказуi на недостатнiсть або неефективнiсть полiтичноi дiяльностi у цих галузях. Але посилення законодавчоi дiяльностi у цих сферах можливе лише за умови суттiвоi переваги одного з блокiв. На сучасному етапi спостерiгаiться зовсiм iнша картина, так як спiввiдношення блокiв у парламентi залишилось близьким до одиницi. Це також пiдтверджуi те, що впродовж 5 рокiв ця розстановка не змiнилась, залишивши праву орiiнтацiю потенцiйного електорату та сильний полiтичний Центр (згiдно соцiологiчних даних, лiвi тАУ 21% опитаних; Центр тАУ 32%; за правих тАУ 36% ).

Висновки

1. Аналiз трансформацiйних процесiв з кiнця 80-х рр. ХХ ст. у Чехii показав, що суспiльно-полiтичнi змiни в життi радянського суспiльства, якi отримали назву тАЬперебудоватАЭ, викликали ряд соцiальних змiн i в краiнах соцiалiстичноi спiвдружностi, в тому числi в Чехословаччинi. Чехословацьке суспiльство давно вже дозрiло для проведення реформ.

Незадоволення офiцiйною полiтичною лiнiiю охоплювало все бiльшi прошарки суспiльства. Особливо високоi напруги ситуацiя в суспiльствi досягла в серпнi 1988 р. у звтАЩязку з двадцятирiччям вторгнення в Чехословаччину радянських вiйськ.

Революцiйнi подii, що отримали назву тАЬлагiдноiтАЭ або тАЬоксамитовоiтАЭ революцii, почалися 17 листопада 1989 р. в мiжнародний день студентiв. Тодi перехiд до новоi полiтичноi системи стався швидше i легше в порiвняннi з сусiднiми краiнами колишнього тАЬрадянського блокутАЭ внаслiдок загальноi системноi кризи, яка прискорила процеси демонтажу староi командно- адмiнiстративноi системи та створення нових демократичних засад суспiльно-полiтичного розвитку.

1 грудня 1990 р. було змiнено федеральний устрiй та назву краiни (ЧiР). Реальною в майбутньому стала можливiсть виникнення окремих держав на мiсцi iдиноi ЧiР. Нова держава здiйснила низку економiчних реформ, головними з яких були приватизацiя та створення конкурентного середовища.

Загалом, з точки зору головних результатiв перших рокiв посткомунiстичного перiоду в Чехословаччинi, необхiдно пiдкреслити наступне: краiна, покiнчивши восени 1989 р. з тоталiтарним режимом, енергiйно звернулася до демократизацii суспiльства i трансформацii економiки.

2. Теоретично-прикладний аналiз полiтико-соцiальних процесiв початку 90-х рр. ХХ ст. показуi, що до розпаду Чехословаччини призвело передовсiм загострення нацiонального питання та розбiжностi з приводу темпiв i методiв здiйснення економiчних реформ. В результатi було прийнято рiшення про подiл краiни з 31 грудня 1992 р. на двi окремi держави Чеську та Словацьку республiки. Ця подiя ввiйшла в iсторiю як тАЬлагiдне розлученнятАЭ.

3. У сенсi сучасного розумiння форми держави Чехiя за прийнятою формою державного правлiння i парламентською республiкою. РЖснуi чiткiй розподiл влади: законодавча влада належить Парламенту, який складаiться з двох Палат тАУ Палати представникiв та Сенату; виконавча влада тАУ Президенту та Уряду, судова влада тАУ системi судiв у складi Конституцiйного Суду, Верховного адмiнiстративного суду, вищих обласних i районних судiв.

4. Важливим елементом iнституцiйноi пiдсистеми полiтичноi системи суспiльства виступають засоби масовоi iнформацii, якi вiдiграють вагому роль у полiтичних вiдносинах i справляють значний вплив на владу.

Чехiя маi досить розвинуту систему засобiв масовоi iнформацii. Аналiз друкованих ЗМРЖ Чехii показуi, що найвпливовiшими газетами Чеськоi Республiки i тАЬПравотАЭ, тАЬПрацетАЭ, тАЬМлада фронта днестАЭ i тАЬЗемедельське новинитАЭ. РЗх щоденний тираж перевищуi 200 тис. екземплярiв, що дозволяi iм суттiво впливати на формування електоральних вподобань i громадськоi думки з приводу рiзноманiтних питань суспiльно-полiтичного та соцiального розвитку, в тому числi й подальшого реформування полiтичноi системи суспiльства.

Потрiбно зазначити, що окрiм перiодичних видань демократичного спрямування, яких бiльшiсть, видаються також газети лiвоi полiтичноi орiiнтацii (наприклад, тАЬНова свободатАЭ). Свiй тижневик також видаi Чеська соцiал-демократична партiя.

5. Значний вплив на суть i механiзми функцiонування полiтичноi системи Чеськоi Республiки справляi партiйна система даного суспiльства, насамперед тому, що партii i важливою складовою будь-якоi держави, активними субтАЩiктами владно- полiтичного та виборчого процесу.

Найбiльш популярними партiями Чехii i ГДП, ГДА, КПЧМ, ОР тАУ РПЧ, Союз Свободи, ХДУ тАУ ЧНП, ЧСДП. Основнi партii Чехii тАУ ГДП i ЧСДП. Саме на основi цих партiй за останнi роки i створюються полiтичнi блоки: правоцентристський i лiва опозицiя. Парламентськi вибори 1998 р. Та розвиток полiтичних процесiв впродовж 1999 тАУ 2001 рр. засвiдчили, що загалом полiтична ситуацiя в Чехii залишилась на колишньому стабiльному рiвнi. Порiвнюючи спiввiдношення сил мiж головними полiтичними блоками, можна сказати, що становище рiвноваги мiж ними не зазнало кардинальних змiн.

Ставлення електорату до окремих полiтичних партiй, насамперед до найвпливовiших тАУ ГДП та ЧСДП тАУ характеризуiться приблизною рiвнiстю симпатiй. Як показав аналiз передвиборних програм, програма ГДП для виборiв 1998 р. визначила основними своiми прiоритетами полiтику, соцiальну сферу та економiку. Аналiз передвиборноi програми також показав, що мiж полiтичною i соцiальною сферами iснуi бiльш тiсний звтАЩязок, нiж мiж ними та економiчною сферою. Вiдносно позицii Чехii у свiтi, передвиборна програма наголошуi як на прiоритетному напрямку на iвропейському розвитку Чехii, зокрема основним вектором у цьому розвитку Клаус визначаi Захiдну РДвропу. Цей фактор вказуi на стабiльнiсть зовнiшньополiтичних поглядiв у лiдерiв i програмних установках ГДП. Розвиток вiльних ринкових вiдносин та пiдприiмництва тАУ основнi положення, що визначаються програмою ГДП у економiчнiй сферi.

Вивчення передвиборноi програми ЧСДП вказуi на вiдмiнностi вiд положень, зазначених у програмi ГДП. Насамперед треба звернути увагу на той факт, що соцiальна та економiчна сфери перебувають у дуже тiсному взаiмозвтАЩязку. Виходячи з цього, можна вважати, що своiми основними принципами ЧСДП передбачаi розвиток i взаiмодiю економiки та суспiльства. Аналiз матерiалiв передвиборноi програми це вповнi пiдтверджуi, так як основна частина тексту присвячена проблемам розвитку саме соцiальних вiдносин i реформ економiчноi системи як законодавчою, так i виконавчою владою. Водночас детально розглядаються проблеми функцiонування полiтичноi системи чеського суспiльства.

Порiвняння програм ГДП та ЧСДП показуi, що в принципах ЧСДП iснуi бiльше спiввiдношення мiж економiчною та соцiальною сферами, нiж це спостерiгаiться в програмi ГДП. Як ГДП, так i ЧСДП визначають полiтику основою передвиборноi програми. Придiлення обома партiями меншоi уваги економiчному розвитковi може свiдчити про пiдкреслено полiтичне забарвлення виборiв до парламенту 1998 р., а також важливе значення полiтичних проблем системного характеру для чеського суспiльства в 1999 тАУ 2001 рр.

6. Детальний електоральний аналiз дозволяi зробити кiлька важливих висновкiв. Насамперед, результати виборiв по регiонах вказують на перемогу ГДП у Празi та Схiднiй Чехii, у Центральнiй Чехii ГДП отримала однакову пiдтримку у порiвняннi з ЧСДП. Протистояння та полiтична боротьба правоцентристських партiй i лiвоi опозицii представлена таким чином: опозицiя перемогла лише у Захiднiй Чехii, Пiвнiчнiй Моравii та набрала 50% голосiв у Пiвденнiй Моравii.

Проаналiзувавши причини, якi впливають на розстановку сил у Палатi Представникiв, можна констатувати, що вони можуть знаходитися насамперед у загальних характеристиках та особливостях розвитку окремих регiонiв: iх промисловому, економiчному, соцiальному рiвнi, структурi населення тощо. Таким чином, можна засвiдчити перемогу ЧСДП, наприклад, у бiльш промислово розвинутих регiонах з вищим рiвнем безробiття, де вище невдоволення соцiальною полiтикою уряду, менше людей з вищою освiтою, нижче рiвень пiдприiмництва. До попередньоi характеристики регiонiв, де перемогли представники ЧСДП, слiд додати Захiдну Чехiю: там лiва опозицiя отримала на виборах 1998 року 53% всiх голосiв виборцiв. Захiдна Чехiя маi подiбнi до регiонiв Моравii характеристики. Але загалом спостерiгаiться стiйке майже рiвне спiввiдношення сил мiж опозицiiю (47%) та правоцентристами (53%). На фонi цього видiляiться Прага, де опозицiя отримала найменше голосiв виборцiв.

Ставлення до партiй серед населення не завжди залишалось стабiльним, на нього впливала як економiчна ситуацiя, так i полiтична орiiнтацiя полiтичних обтАЩiднань. Кiлькiсть переконаних прибiчникiв у партiй маi хвилеподiбний характер. Найбiльше прихильникiв партii мали насамперед напередоднi виборiв 1996 р., а до початку 1998 р. рiвень симпатикiв постiйно знижувався. Передвиборна кампанiя 1998 р. Знову викликала зростання зацiкавлення до партiй, внаслiдок чого на середину 1998 р. спостерiгалось пiдвищення рiвня переконаних прихильникiв певних партiй. На даний час iнтерес до партiй у рiзних верств чеського суспiльства у порiвняннi з останнiми парламентськими виборами знову понизився. Такi процеси вповнi характернi для партiй парламентського типу.

Загалом ставлення громадськостi до полiтичного розвитку у краiнi свiдчить про те, що зберiгаiться вiдносно стабiльне ставлення до полiтичних партiй, блокiв i iх лiдерiв. Цей процес дозволяi зробити принаймнi два висновки: по-перше, полiтична орiiнтацiя партiй за 1993 тАУ 2001 рр. практично не змiнилась, лише певнi субтАЩiктивнi чинники послабили окремi партii та посилили iншi; по-друге, полiтичнi партii у Чеськiй Республiцi в цiлому неухильно та впевнено еволюцiонують у бiк партiй класичного парламентського типу за захiдноiвропейським зразком.

7. За формою державного устрою Чехiя i унiтарною державою. З метою покращення та вдосконалення системи урядування ii територiя подiлена на областi та мунiципалiтети. Населення вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць термiном на чотири роки обираi представницькi органи тАУ асамблеi. Останнi, в свою чергу, на той же термiн формують виконавчi органи тАУ ради тАУ на чолi з мером.

Загалом полiтичну систему Чехii можна визначити як правоцентристську модель, так як ii основи були закладенi консервативно-лiберальною полiтичною платформою Громадянськоi демократичноi партii тАУ найпотужнiшоi органiзацii правих сил на теренах всiii Схiдноi РДвропи.

Лiтература

1. Бартушка В. Советское влияние на смену режима в Чехословакии в 1989 г. // Революции 1989 года в странах Центральной (Восточной) Европы: Взгляд через десятилетие. тАУ М.: Наука, 2001. тАУ С. 176 тАУ 181.

2. Браун Т, Моа М. Посiбник з аналiзу державноi полiтики / Пер. з англ. тАУ К.: Основи, 2000.

3. Волков В.К. Революционные преобразования в странах Центральной и Юго-Восточной Европы // Вопр. истории. тАУ 1990. тАУ № 6.

4. Вступ до аналiзу державноi полiтики: Навч. посiбник./ В. Романов, О. Рудик, Т. Брус. тАУ К.: Основи, 2001.

5. Гавел В. Путь без насилия // Известия. тАУ 1990. тАУ 2 февраля.

6. Гавел В. Умение ждать тАУ это мастерство, которому надо учиться, как и умению созидать // Независимая газета. тАУ 1994. тАУ 29 ноября.

7. Гавел думает о преемнике // Эхо планеты. тАУ 1998. тАУ № 24. 8. Гавел не намерен отдавать корону // Эхо планеты. тАУ 1999. тАУ № 7.

9. Даньшина В. Экономическая реформа в Чешской республике // Экономист. тАУ 1995. тАУ № 2.

10. Дидусенко А. Два Вацлава договорится не сумели // Новое время. тАУ 1997. тАУ № 51.

11. Задорожнюк Э.Г. Приватизация в Чехо-Словакии: прорывы и тупики // Восточная Европа: контуры посткомунистической модели развития. тАУ М., 1992.

12. Задорожнюк Э.Г. Вацлав Гавел тАУ драматургия президентства // Кентавр. тАУ 1995. тАУ № 5. тАУ С. 10 тАУ 22.

13. Зубовский В. Экономическая реформа в Чехии // Свое дело. тАУ 1993. тАУ № 37-38.

Вместе с этим смотрят:

Выявление основных проблем молодежной политики КПРФ и поиск путей их решения

Грузино-абхазский тупик

Евроскептицизм в структуре европейской внутренней политики

Западные трактовки социальной справедливости

Использование Интернета в избирательных кампаниях