Гiгiiнiчнi основи масажу

ГРЖГРЖРДНРЖЧНРЖ ОСНОВИ МАСАЖУ

масаж показання протипоказання

Ефективнiсть масажноi процедури залежить не тiльки вiд теоретичних знань i досвiду масажиста, його вмiння правильно визначити функцiональний стан пацiiнта i тяжкiсть захворювання, встановити тривалiсть кожноi окремоi процедури i всього курсу в цiлому, але i вiд дотримання основних гiгiiнiчних вимог до примiщення, масажиста i масажуiться.

Вимоги до примiщення та обладнання

Масаж слiд проводити в спецiально обладнанiй кiмнатi площею не менше 10 м2. Температура повiтря в цьому примiщеннi не повинна опускатися нижче 20-22 В° С, iнакше пацiiнт буде вiдчувати себе некомфортно.

Масажний кабiнет повинен бути сухим, теплим, з гарним освiтленням (при недолiку свiтла масажист буде швидко втомлюватися) i вентиляцiiю. Бажано, щоб примiщення було з вiкнами, через якi чинив би сонячне свiтло. Необхiдно також обладнати кiмнату лампами денного свiтла, але встановити iх таким чином, щоб потiк свiтла не надавав дратiвноi дii на очi масажиста, а на пацiiнта падав пiд кутом.

У масажному кабiнетi обов'язково наявнiсть припливно-витяжного пристрою, що забезпечуi багаторазовий обмiн повiтря, або спецiальноi фрамуги, через яку потiк свiжого повiтря буде проникати всередину примiщення, а насичений вуглекислим газом йти геть.

У кiмнатi, призначеноi для проведення масажу, повинно знаходитися наступне обладнання:

- Спецiальна кушетка (краще двi) або стiл завдовжки 185-210 см, шириною 50-65 см, висота залежить вiд зростання масажиста i частини тiла, яку належить масажувати. РЖснують масажнi кушетки рiзних конструкцiй: з регульованим рiвнем висоти, з пiдводяться головним i ножним кiнцями, з крiпляться пiдголовниками i пiдлокiтниками (Бажано, щоб кушетка була досить жорсткою, з гарним синтетичним покриттям, легко оброблюваним за допомогою води i миючих засобiв; пiд час процедури кушетку накривають простирадлом.

- 2 валика: один дiаметром 25-35 см для пiдкладання пiд голову або пiд ноги, другий дiаметром 15-20 см, використовуваний виключно при масажi нижнiх кiнцiвок. Валики можуть бути поролоновими, оббитими дерматином, ватяними або надувними гумовими;

- 2-3 стiльця i 1 гвинтовий табурет на колiщатках;

- Письмовий стiл i переносна ширма;

- Шафа для зберiгання чистоi бiлизни (халатiв, простирадл, рушникiв), мила та змащувальних речовин;

- Аптечка першоi медичноi допомоги, в якiй обов'язково повиннi зберiгатися вата, стерильнi бинти, марля, лейкопластир, йод, спиртовий розчин дiамантового зеленого, клей БФ-6, нашатирний i денатурований спирт, настоянка валерiани, тальк, дитячий крем, ножицi, пiнцет, термометр для вимiрювання температури тiла, мензурка, пiсочний годинник на 3, 5, 10 i 25 хв;

- Кран з гарячою i холодною водою, графин i склянки для питноi води, дзеркало, вiшалка для одягу;

- Реiстрацiйний журнал, у який професiйний масажист заносить вiдомостi про проведену кожному пацiiнтовi процедурою.

Бажано, щоб у масажному кабiнетi знаходилися кварцова лампа, вiбрацiйний та пневматичний масажери, апарат для вимiрювання кров'яного тиску, кистьовий динамометр, секундомiр.

Неподалiк вiд примiщення для масажу повиннi бути туалетна i душова кiмнати. У самому кабiнетi небажана присутнiсть зайвих речей, стороннiх людей i шумiв, нiщо не повинно вiдволiкати масажиста i його пацiiнта вiд процедури. При проведеннi прийомiв можна використовувати розслаблюючу, заспокiйливу музику.

Вимоги до масажиста

Професiоналiзм i загальна культура масажиста грають важливу роль по вiдношенню до пацiiнтiв до проведеноi процедури. У зв'язку з цим у взаiминах масажиста i масажованого можна видiлити два аспекти - психологiчний i технiчний.

Пiд першим розумiiться вмiння масажиста розташувати до себе пацiiнта, проявити терпiння, дружелюбнiсть, продемонструвати впевненiсть у правильностi виконання масажних прийомiв; пiд другим - необхiднi професiйнi навички.

Масажист повинен мати такi риси, як уважнiсть, врiвноваженiсть, тактовнiсть. Змусивши пацiiнта повiрити в благотворну дiю масажу на органiзм, масажист зумii отримати достовiрну iнформацiю про фiзичному i психiчному станi масажованого, що дуже важливо для складання плану проведення одного сеансу масажу i всього курсу в цiлому.

Технiчний аспект передбачаi строге проходження методикою, розробленою вiдповiдно до дiагнозом. Проте професiйний масажист повинен вмiти не тiльки вибирати найбiльш ефективнi прийоми, а й використовувати у своiй практицi будь-який вид масажу, наприклад лiкувальний у вiдновлювальний перiод пiсля травми або заспокiйливий при безсоннi. Робота масажиста передбачаi тiсний контакт з лiкуючим лiкарем пацiiнта.

Щоб правильно вибрати методику масажу для кожного пацiiнта, масажист зобов'язаний перед початком курсу визначити функцiональний стан масажованого, для чого провести загальний i спецiальний огляд.

При загальному оглядi рекомендуiться звертати увагу в першу чергу на тип конституцii i реагування людини та ii загальний фiзичний стан, при спецiальному - на реагування шкiрних покривiв i тканин на механiчнi подразнення. Можна також провести опитування пацiiнта i скористатися методом пальпацii (обмацування) масажованих тканин.

Як вiдомо, шкiра завжди подаi сигнали про початок захворювання. У здоровоi людини колiр шкiрних покривiв залежить вiд товщини, кiлькостi пiгменту i глибини залягання кровоносних судин. Блiдiсть шкiри свiдчить про брак гемоглобiну в кровi, розвитку будь-яких iнфекцiйних захворювань. Надмiрне почервонiння шкiрних покривiв на окремих дiлянках тiла може бути викликано дерматитами, флегмонами та iншими шкiрними захворюваннями. Шкiра жовтуватого кольору характерна для людей, хворих на гепатит i холецистит.

При оглядi пацiiнта необхiдно також звернути увагу на вологiсть шкiри. Надмiрне потовидiлення у здоровоi людини може спостерiгатися при високiй температурi навколишнього середовища, iнтенсивному фiзичному навантаженнi, а також при неврозах i деяких iнфекцiйних захворюваннях, що супроводжуються пiдвищенням температури тiла. Надмiрна сухiсть шкiрних покривiв характерна для лiтнiх людей, а також для пацiiнтiв з пригнiченою функцiiю потових залоз.

Здорова шкiра щiльна i досить пружна, вона не вiдокремлюiться вiд пiдшкiрно-жировоi клiтковини i швидко розправляiться пiсля здавлювання пальцями, в цьому випадку говорять, що шкiра маi гарний тургором. При деяких захворюваннях, а також у мiру старiння органiзму тургор виявляiться зниженим.

При скупченнi рiдини в тканинах спостерiгаiться набряк. При натисканнi на набряковому дiлянцi утворюiться ямка, яка розправляiться дуже повiльно. Набряк може бути мiсцевим або загальним. У першому випадку причиною i розлад крово- i лiмфообiгу, а також запальнi процеси в тканинах i травми, у другому - захворювання серця, нирок i деяких внутрiшнiх органiв.

Висипання на шкiрi нерiдко з'являiться внаслiдок алергiчноi реакцii на прийом будь-яких медикаментозних препаратiв або харчових продуктiв. У цьому випадку масаж проводити не можна. Не рекомендуiться використання масажних прийомiв i в тому випадку, якщо мають мiсце шкiрнi крововиливи, викликанi ударами або захворюваннями, що супроводжуються поганий згортанням кровi (гемофiлiя та iн.)

За наявностi на тiлi пацiiнта невеликих подряпин i саден масаж проводити не забороняiться, однак якщо рани великi, що кровоточать, процедуру слiд на якийсь час вiдкласти.

Як правило, лiмфатичнi вузли на тiлi здоровоi людини не видно i не промацуються. Розвиток запального процесу, викликаного травмами, нагноiнням та iншими причинами, призводить до збiльшення шийних, пахових, лiктьових i надключичних лiмфатичних вузлiв.

При оглядi пацiiнта слiд звернути увагу i на кровоноснi судини. Виявленi ущiльнення i болючiсть в пацiiнт областi перешкоджають проведенню процедури масажу. Не слiд активно масажувати пiдколiнну ямку, внутрiшню поверхню стегна i плеча, а також область шиi у лiтнiх людей.

Пальпацiiю необхiдно визначити тонус м'язiв, iх рельiфнiсть, силу, щiльнiсть, пружнiсть. Здоровi м'язи вiдрiзняються м'якiстю, пружнiстю, еластичнiстю. Деякi захворювання (мiозит, остеохондроз та iн), а також надмiрнi фiзичнi навантаження, що викликають перевтома скелетноi мускулатури, i причинами хворобливостi м'язiв, порушення iх скорочувальноi здатностi i появи ущiльнень.

Огляд i пальпацiя суглобiв дозволяi виявити наявнiсть травм i запальних процесiв в суглобовiй сумцi. У цьому випадку вiдзначаiться припухлiсть в областi суглоба, болючiсть, порушення рухливостi i локальне пiдвищення температури, що викликаi напругу i почервонiння шкiри. Масаж при виявленнi таких вiдхилень проводити не можна.

При обмацуваннi окремих дiлянок тiла по ходу нервових стовбурiв масажист може створити уявлення про стан нервовоi системи пацiiнта. Хворобливiсть в деяких точках, а також iррадуюча бiль i яскравим свiдченням того чи iншого нервового захворювання. Щоб не помилитися у виборi рацiональних методiв впливу, масажист повинен добре знати анатомiю, розташування головних нервових стовбурiв i мiсця виходу окремих нервiв.

Тiльки пiсля того, як будуть проведенi обстеження та опитування пацiiнта, масажист може переходити до виконання масажноi процедури. Данi про стан пацiiнта до i пiсля масажу вiн повинен заносити в спецiальний журнал.

Оскiльки пiд час процедури вiдбуваються великi витрати енергii, масажистам необхiдно правильно органiзувати свою працю. Не можна робити жодного зайвого руху: руки повиннi рухатися м'яко, плавно i в той же час ритмiчно. Слiд працювати по черзi то правою, то лiвою рукою. Якщо масажний прийом передбачаi вплив з деяким зусиллям, необхiдно використовувати вагу руки i тулуба, але не задiяти при цьому ВлзайвуВ» групу м'язiв. Руки масажиста - головний робочий iнструмент, вiд iх стану залежить ефективнiсть проведеноi процедури. Руки повиннi бути сильними, пластичними i витривалими, для вироблення цих якостей необхiдно регулярно виконувати такi вправи:

1. Початкове положення: сидячи, руки опущенi уздовж тулуба. По черзi стискати в кулак i розтискати кистi правоi та лiвоi руки. Повторити кiлька разiв.

2. Початкове положення: сидячи, кистi рук пiдставою спираються на стiл. Провести пальцями руху, як при грi на фортепiано. Повторити кiлька разiв.

3. Початкове положення: сидячи, кистi рук лежать на столi долонями вниз. Не вiдриваючи долонi вiд столу, повiльно пiдняти i опустити палець, намагаючись утримати iншi на столi. Повторити вправу для кожного пальця по 5-6 разiв.

4. Початкове положення: сидячи, кистi рук лежать на столi долонями вниз. Не вiдриваючи пiдстави долонь вiд горизонтальноi поверхнi, пiдняти випрямленi пальцi i рiзко опустити iх вниз, сильно вдаривши подушечками пальцiв по столу. Повторити 5-6 разiв.

5. Початкове положення: сидячи, лiктi стоять на столi. Виконати пензлем кожноi руки кiлька обертальних рухiв спочатку за годинниковою стрiлкою, потiм проти годинниковоi стрiлки.

6. Початкове положення: стоячи, ноги на ширинi плечей, руки з гантелями (вагою до 3 кг) опущенi вниз.

Виконати повороти тулуба влiво i вправо. Повторити вправу в кожну сторону 6-8 разiв.

7. Початкове положення: стоячи, ноги на ширинi плечей, руки з гантелями розведенi в сторони. Виконати згинання та розгинання в променезап'ясткових суглобах. Повторити вправу 6-8 разiв.

8. Початкове положення: стоячи, ноги на ширинi плечей, руки з гантелями витягнутi вперед. Виконати повороти тулубом влiво i вправо, одночасно згинаючи i розгинаючи руки в променезап'ясткових суглобах. Повторити вправу 6-8 разiв.

Пiд час сеансу руки масажиста повиннi бути сухими, чистими, м'якими i теплими. Перед початком процедури слiд вимити iх теплою водою з милом, обсушити чистим рушником i обробити розведеним спиртом лимонним соком, жирним кремом або пом'якшувальною рiдиною, що з глiцерину (25 г), 3%-ного водного розчину амiаку (25 мл) i 96% - ного етилового спирту (5 мл). При надмiрнiй пiтливостi руки слiд протерти 1%-ним розчином формалiну, сполоснути прохолодною водою i посипати тальком.

Неприпустимо наявнiсть на долонях масажиста мозолiв i грибкових захворювань. Щоб уникнути iх появи рекомендуiться виконувати всi роботи по будинку в гумових або бавовняних рукавичках, користуватися пом'якшуючими i лiкувальними кремами.

Якщо шкiра на руках сильно забруднена, можна зробити наступне: розвести в теплiй водi 5 г чайноi соди, 30 г глiцерину i 2,5 г нашатирного спирту, опустити в приготовлений розчин руки i потримати iх у ньому протягом 5-10 хв. Потiм ретельно обсушити руки чистою серветкою i нанести на шкiру живильний крем. Очищуi ефектом володiють сольова ванночка (50 г солi на 500 мл води) та слабкий водний розчин оцтовоi кислоти.

Кiлька разiв на тиждень, перед сном бажано робити пом'якшувальнi ванночки для рук: з картопляного вiдвару (картопля змiшують з водою, в якiй вiн варився, i тримають руки в отриманоi маси протягом 10-15 хв), з вiдвару вiвсяних пластiвцiв, липового цвiту ( з рослинною олiiю).

Масажиста слiд регулярно пiдстригати нiгтi, не допускаючи iх вiдростання бiльше оптимальноi довжини (нiгтi не повиннi виступати за кiнчики пальцiв).

Щоб уникнути травмування шкiри пацiiнта перед початком кожного сеансу необхiдно знiмати наявнi кiльця, браслети, наручний годинник i надягати чистий халат з короткими рукавами i зручне взуття.

Масажист повинен планувати свою роботу таким чином, щоб тривалi i найбiльш складнi сеанси припадали на першу половину дня, причому намагатися чергувати iх з легкими, короткочасними.

Протягом робочого дня слiд робити кiлька 5-10-хвилинних перерв для вiдпочинку, пiд час яких виконувати вправи для змiцнення постави та активiзацii кровообiгу. Недотримання цих рекомендацiй може спровокувати розвиток у масажиста плоскостопiсть i розширення вен, уповiльнення венозного кровообiгу в черевнiй порожнинi, опущення внутрiшнiх органiв. З метою профiлактики цих захворювань масажист повинен перiодично мiняти робочу позу, оптимальний варiант - чергувати роботу сидячи i стоячи.

Необхiдно вибирати таке вихiдне положення, яке пiд час проведення сеансу не викликало б надмiрного напруження м'язiв i зв'язок, затримки дихання i в той же час дозволяло безперешкодно масажувати певну дiлянку тiла.

Пiд час сеансу масажу не слiд розмовляти, тому що це викликаi порушення дихання у масажиста i пiдвищення м'язового тонусу у масажованого. Однак не варто залишати без уваги скарги пацiiнта на негативний вплив процедури на його фiзичний стан.

Перед початком процедури пацiiнт повинен спочатку прийняти теплий душ або обтерти тiло вологим рушником, а потiм витертися насухо.

При локальному масажi забруднену дiлянку тiла обробляють денатурованим спиртом або одеколоном.

Необхiдно оголити масажовану частина тiла; допускаiться перебування пацiiнта пiд час процедури в нижнiй бiлизнi, проте одяг не повинен заважати масажиста. Якщо тiло пацiiнта густо вкрите волоссям, масаж можна проводити через тонку простирадло або з використанням спецiальних емульсiй, це запобiжить роздратування волосяних цибулин.

Якщо на шкiрi i якi-небудь пошкодження (садна, порiзи, подряпини, расчеси), перед початком процедури iх слiд обробити йодом, дiамантовим зеленим або ксероформовой маззю i заклеiти лейкопластиром. Можна з цiiю ж метою скористатися клеiм БФ-6. Пiд час масажу пошкодженi дiлянки не слiд чiпати. За таких шкiрних захворюваннях, як екзема, лишай, потрiбно вiдмовитися вiд послуг масажиста до повного одужання.

Приблизно за 2 години до проведення процедури масажована не повинен приймати iжу у великих кiлькостях, кишечник i сечовий мiхур пiд час сеансу повиннi бути спорожнений.

Положення масажованого i масажиста пiд час процедури

Щоб процедура масажу була ефективною, масажована повинен повнiстю розслабити всi скелетнi м'язи. Для цього йому слiд прийняти найбiльш зручне положення (його називають середнiм фiзiологiчним).

Як правило, повне розслаблення м'язiв досягаiться при наявностi мiцноi опори для масажованого дiлянки тiла, у противному випадку незручна поза не дозволить досягти бажаного ефекту i призведе до швидкого стомлення пацiiнта.

Оптимальними позами для масажованого i масажиста при масажуваннi верхнiх кiнцiвок будуть наступнi:

- Масажована - сидячи, поклавши передплiччя i кисть на масажний стiл або на стегно масажиста, пальцi напiвзiгнутi; масажист - сидячи навпроти або осторонь вiд пацiiнта, а при масажуваннi дельтоподiбного м'язи - стоячи позаду;

- Масажована - лежачи на спинi або животi, витягнувши злегка зiгнутi в лiктьових суглобах руки вздовж тулуба; масажист - сидячи з боку або трохи назовнi вiд масажованоi кiнцiвки.

Досягти повного розслаблення нижнiх кiнцiвок масажованого пiд час процедури можна в наступних позах:

- Лежачи на спинi, ноги витягнутi, пiд колiнний суглоб пiдкладений валик; положення масажиста - сидячи або стоячи, з боку масажованоi кiнцiвки, при масажi стоп - навпроти них;

- Лежачи на спинi iз зiгнутими в колiнних суглобах ногами; масажист розташовуiться з боку масажованоi кiнцiвки;

- Лежачи на животi, пiд гомiлковостопний суглоб пiдкладений валик; поза масажиста - сидячи або стоячи з боку масажованоi кiнцiвки;

- Сидячи, нога зiгнута в колiнному суглобi, стопа спираiться на пiдставку (iнодi стегно може бути трохи вiдведено назовнi); положення масажиста - присiвши на одному колiнi.

При масажуваннi голови, обличчя та шиi оптимальними позами для пацiiнта i масажиста будуть такi:

- Масажована - сидячи, голова трохи закинута назад; масажист - стоячи позаду пацiiнта;

- Масажована - сидячи, впираючись потилицею в груди масажиста; останнiй стоiть позаду масажованого;

- Масажована - лежачи на животi, витягнувши руки вздовж тулуба або зiгнувши i пiдклавши iх пiд лоба (подiбну позу можна зайняти i в положеннi сидячи на стiльцi); масажист - стоячи збоку вiд пацiiнта (при сидить пацiiнта позаду нього).

Масаж спини, грудей i живота передбачаi заняття пацiiнтом i масажистом наступних вихiдних положень:

- Масажована - лежачи на животi, руки витягнутi уздовж тулуба, пiд гомiлковостопнi суглоби пiдкладений валик; масажист - сидячи або стоячи збоку вiд пацiiнта;

- Масажована - лежачи на спинi з витягнутими вздовж тулуба руками i злегка зiгнутими в колiнних суглобах ногами; масажист - сидячи або стоячи поряд з пацiiнтом;

- Масажована - сидячи, руки зiгнутi в лiктьових суглобах i лежать на колiнах; масажист - стоячи лiворуч або праворуч вiд пацiiнта.

При масажуваннi подлопаточной областi рекомендуiться в положеннi лежачи заводити по черзi то одну, то iншу руку за спину, пiд гомiлковостопнi суглоби обов'язково повинен лежати валик.

Щоб забезпечити краще ковзання рук по тiлу пацiiнта, професiйнi масажисти у своiй практицi використовують всiлякi змащувальнi засоби - тальк, рисову пудру, дитячу присипку, спецiальнi масажнi креми, гелi, мазi, ароматичнi масла. В останнi роки масажисти практично повнiстю вiдмовилися вiд використання пiд час сеансiв вазелiну. Справа в тому, що вiн не тiльки бруднить шкiру, але i закупорюi протоки шкiрних залоз, викликаючи порушення обмiну речовин.

Одним з найбiльш часто застосовуваних засобiв i тальк. Вiн добре вбираi з поверхнi шкiри жир i пiт, забезпечуi нормальне ковзання i практично нiколи не викликаi роздратування; крiм того, тальк не бруднить шкiру i легко змиваiться. Рекомендуiться використовувати даний засiб при масажi пацiiнтiв з жирною i чутливою шкiрою.

Якщо у масажованого суха i в'яла шкiра, проводити процедуру рекомендуiться iз застосуванням рослинних олiй (оливковоi, персикового тощо) i глiцерину. При проведеннi сеансу дитячого масажу найкраще повнiстю вiдмовитися вiд використання змащувальних засобiв, особливо лiкувальних мазей i кремiв.

Багато фахiвцiв радять робити масаж на сухiй шкiрi. Незаперечними перевагами такоi процедури i швидкий приплив кровi до пацiiнт частини тiла, вiдкривання пiр шкiри i iх швидке очищення вiд поту i жиру. Однак робити масаж без змащувальних засобiв протягом довгого часу не слiд, особливо це протипоказано в тому випадку, якщо у масажованого i масажиста волога шкiра (в одного на тiлi, в iншого на руках).

На сухiй шкiрi можна виконувати такi прийоми, як розминання, биття, рубленii; вижимання i розтирання передбачають використання змащувальних засобiв.

Зазвичай при проведеннi сеансiв профiлактичного та лiкувального масажу застосовують рiзнi мазi, креми i гелi. Вплив цих коштiв на пацiiнт областi визначаiться властивостями входять до iх складу iнгредiiнтiв.

Так, однi мазi i креми мають протизапальну, знеболюючу ефектом (вони мiстять гепарин, ароматичнi i ефiрнi масла, гiалуронiдазу, кiнський каштан, арнiку), iншi - гиперемиро, що викликаi активiзацiю кровообiгу в масажованих тканинах (до iх складу входять камфора, нiкотинова кислота, метилсалiцилат , капсицину, змiiний i бджолиний отрути та iн.) Деякi мiстяться в лiкувальних мазях активнi компоненти (ефiрнi масла i iн) мають заспокiйливу i розслаблюючу дiю на масажованого дiлянки i весь органiзм в цiлому.

На вiдмiну вiд лiкувальних мазей гелi, володiють знеболюючим ефектом, надають шкiрi охолоджуючу дiю, вони не дратують ii i добре всмоктуються епiдермiсом, дермою i пiдшкiрно-жировоi клiтковиною. При застосуваннi гелiв на шкiрi утворюiться щiльна плiвка, яку необхiдно видаляти ватним тампоном перед нанесенням шару мазi або повторним використанням гелю.

Щоб уникнути негативного впливу змащувальних засобiв на органiзм пацiiнта масажист повинен застосовувати iх лише в певних випадках. Так, в першi днi пiсля отримання серйозноi травми необхiдно користуватися гелями, а на 4-7-й день переходити до гиперемиро (iх називають також зiгрiваючими) i протизапальну мазям.

Перш нiж використовувати зiгрiваючi мазi, необхiдно перевiрити, чи не викликають вони алергiчноi реакцii у даного пацiiнта. Для цього слiд нанести невелику кiлькiсть мазi на шкiру в областi зап'ястя або лiктьового суглоба i залишити на 15-20 хв.

Перший масажний сеанс з використанням зiгрiваi мазi зазвичай проводиться ввечерi, перед сном. Якщо пiсля такоi процедури на шкiрi пацiiнта не з'явилося надмiрного почервонiння, подразнення та iнших симптомiв алергiчноi реакцii, то на наступний день мазь застосовують при масажуваннi уражених тканин вже 3 рази - вранцi, в обiд i ввечерi. На третiй день кiлькiсть мазi трохи збiльшують, а кiлькiсть сеансiв скорочують до 2 - вранцi i ввечерi.

Однак слiд пам'ятати, що при травмах i захворюваннях опорно-рухового апарату процес всмоктування протiкаi повiльно (за винятком тих випадкiв, коли попередньо використовуються гиперемиро мазi), тому не варто накладати на масажована дiлянку велика кiлькiсть протизапальноi мазi.

Краще усмоктування мазей забезпечуi поiднання масажних процедур з тепловими компресами: на промассировав дiлянку накладають змочений в гарячiй водi або спиртi бинт, покривають целофаном або вощеного папером i закрiплюють усе м'якою теплою пов'язкою (наприклад, вовняною хусткою).

Методика масажу з використанням змащувальних засобiв передбачаi попереднi проведення розiгрiваючих прийомiв, пiсля яких стаi можливим використання зiгрiваючих мазей i вплив на органiзм пацiiнта рiзними масажними прийомами, починаючи з легких i закiнчуючи глибокими.

Серед засобiв, що використовуються при проведеннi сеансiв лiкувального масажу, слiд видiлити наступнi.

ВлАпiзатронВ» - мазь, що мiстить бджолиний отрута, метилсалiцилат i гiрчичне масло. Використовуiться при радикулiтах, невралгiях, мiозитах; наноситься в кiлькостi 2-3 г на пошкоджену дiлянку i через 1-2 хв втираiться в шкiру. Кiлькiсть масажних сеансiв з використанням даноi мазi - 1-3 рази на добу.

ВлСанiтасВ» - бальзам, ефективний при травмах i захворюваннях опорно-рухового апарату. До його складу входять скипидар, камфора, метилсалiцилат, ме-лiссовое або евкалiптова олiя, свинячий жир.

ВлВiпросалВ» - мазь, що мiстить отруту гюрзи, камфору, салiцилову кислоту, парафiн, глiцерин, ялицеве ​​масло i вазелiн. Використовуiться при радикулiтах, iшiасi, захворюваннях хребта, мiозитi та iн Масаж проводиться через 2-3 хвилин пiсля нанесення на шкiру даного засобу.

ВлВiрапiнВ» - мазь, до складу якоi входить бджолину отруту. Використовуiться при ударах, радикулiтах, артритах, захворюваннях хребта та iн Масажна процедура з невеликою кiлькiстю ВлВiрапiнаВ» проводиться протягом 5-10 хв.

ВлГiмнастогалВ» - засiб, що використовуiться при ударах, розтягненнях, люмбаго, радикулiтах, бронхiтi та iн Мазь надаi сильний гиперемиро дiю на масажованого тканини, пiсля ii використання необхiдно ретельно мити руки гарячою водою.

ВлДольпiкВ» - засiб, що застосовуiться при захворюваннях хребта, радикулiтах, розтягненнях, ударах, а також при деяких дитячих хворобах. Слiд уникати попадання даного кошти на слизовi оболонки, пiсля завершення сеансу масажу необхiдно мити руки гарячою водою з милом.

ВлКапсодермаВ» - мазь, до складу якоi входять капсацин, камфора й iншi речовини. Володii сильним зiгрiваючий ефект, використовуiться при iшiасi, люмбаго, захворюваннях опорно-рухового апарату та iн Масаж проводиться з використанням невеликоi кiлькостi даного засобу.

Мазь тигрова - засiб, що застосовуiться при радикулiтах, iшiасi, невралгiях, мiгренi та iнших захворюваннях. До складу цiii мазi входять гвоздична i евкалiптова олii, камфора, парафiн, ментол i вазелiн.

ВлВажимоВ» - масажне масло, залежно вiд входять до його складу компонентiв лiкарських трав, дiлиться на декiлька видiв, що мають рiзнi лiтернi позначення - E, M, K, H, У, I. Масаж з використанням цих масел, що володiють знеболюючим ефектом, проводиться при рiзних захворюваннях i травмах.

ВлМеллiвенонВ» - мазь, що мiстить хлороформ, бджолина отрута та iншi речовини. Використовуiться при м'язових болях, остеохондрозi, артритах, бурсити та деяких iнших захворюваннях. Мазь маi сильний гиперемиро дiiю, тому наносити ii на шкiру слiд у невеликих кiлькостях. Необхiдно уникати попадання даного кошти на слизовi оболонки, вiдкритi ранки i садна, пiсля проведення масажного сеансу слiд мити руки гарячою водою з милом.

ВлМiотонiяВ» - крем, що мiстить лiкарськi рослини, ароматичнi масла та iншi iнгредiiнти. Маi знеболюючу, протизапальну i гиперемиро дiiю. РЖснуi кiлька рiзновидiв даного крему: ВлМiотонiя-АВ» розiгрiваi i розслабляi м'язи, ВлМiотонiя-ВВ» використовуiться при сеансах вiдновного масажу, ВлМiотонiя-СВ» допомагаi зняти бiль при травмах i рiзних запальних процесах. Слiд уникати попадання даного крему на слизовi оболонки та вiдкритi рани.

ВлМетилсалiцилатВ» - засiб, що володii знеболюючим i протизапальну дiю. Використовуiться при проведеннi масажу як у чистому виглядi, так i в сумiшi з жирними маслами i хлороформом, ефективно при лiкуваннi радикулiтiв, мiозитiв, люмбаго й iнших захворювань.

ВлНео-капсiдермВ» - мазь, до складу якоi входять камфора, рiзнi масла й активнi компоненти. Використовуiться як знеболюючий засiб при ударах, розтягненнях, радикулiтах та iнших захворюваннях.

ВлПiкар-лiнiментВ» - мазь, що мiстить метил-салiцилат, хлороформ, бензiлнiкотiн. Застосовуiться пiд час проведення масажних сеансiв при радикулiтах, пошкодженнях опорно-рухового апарату, мiозитах, люмбаго й iн Слiд уникати потрапляння даноi мазi на слизовi оболонки, вiдкритi рани та садна.

ВлРеймон-гельВ» - засiб, що володii знеболюючою дiiю. Застосовуiться при iшiасi, радикулiтi, м'язових болях ревматичного характеру, розтягненнях i забитi мiсця.

ВлРеоневролВ» - мазь, до складу якоi входять камфора, метилсалiцилат i iншi речовини. Застосовуiться для полегшення болю при iшiасi, радикулiтах, невритах, мiозитах i iнших захворюваннях.

ВлФiналгонВ» - мазь, що володii знеболюючим i сильним гиперемиро дiiю. Мiстить 2,5% бутоксiетiлового ефiру нiкотиновоi кислоти, 0,4% ванiоiоамiда нонiловой кислоти. Застосовуiться в невеликих кiлькостях пiд час сеансiв масажу при ушкодженнях зв'язок i сухожиль, радикулiтах, мiжреберних невралгiях, люмбаго й iнших захворюваннях. При втираннi мазi на шкiрi утворюiться щiльна плiвка, ii необхiдно змивати кожного разу перед повторним використанням коштiв. Слiд уникати потрапляння мазi на слизовi оболонки, подряпини i садна, пiсля проведення сеансу масажу необхiдно ретельно мити руки теплою водою з милом.

ВлЕфкамонВ» - мазь, що володii знеболюючим ефектом i використовувана при радикулiтах, деяких захворюваннях хребта, мiозитах, ударах та iн До складу даного засобу входять камфора, евкалiптова i гвоздикове масла, метилсалiцилат, ментол та iншi iнгредiiнти. Мазь наноситься в невеликих кiлькостях i повнiстю втираiться в шкiру в процесi проведення масажних прийомiв.

Крiм названих мазей, гелiв i кремiв, пiд час лiкувальних сеансiв масажу застосовують народнi кошти. Наприклад, для зняття болю при попереково-крижовому радикулiтi та ударах використовують кашку, приготовану з коренiв хрону. Корiння натирають на великiй тертцi й отриману масу викладають на марлю шаром 0,3-0,5 см. Оскiльки такий компрес може обпалити чутливу шкiру хворого, марлю з кашкою опускають на 30 сек. в киплячу воду, потiм швидко виймають i ставлять гарячий компрес на уражену область. Тривалiсть цiii процедури - 20-30 хв.

Показання та протипоказання до використання масажу

Сеанси масажу можна проводити всiм здоровим людям, показаний вiн i як лiкувальний засiб при багатьох захворюваннях. Однак слiд враховувати вiк, конституцiю тiла кожного пацiiнта й особливостi реагування його нервовоi системи на механiчнi подразнення шкiрних покривiв. Масаж дiтей, лiтнiх людей i людей, ослаблених хворобою, повинен бути щадним.

Першi сеанси масажу слiд зробити нетривалими за часом, бажано використовувати пiд час iх проведення менш iнтенсивнi прийоми, нiж надалi. Це дозволить органiзму пацiiнта поступово звикнути до процедури.

Захворювання органiв дихання: бронхiт, бронхiальна астма поза стадiiю загострення, хронiчна пневмонiя, плеврит.

Захворювання серцево-судинноi системи: гiпертонiчна хвороба, пороки серця, iшемiчна хвороба серця, захворювання вен i артерiй.

Захворювання нервовоi системи: невралгii, радикулiти поза стадiiю загострення, дитячi церебральнi паралiчi, наслiдки порушення мозкового кровообiгу.

Захворювання органiв травлення поза фазою загострення: гастрит, виразкова хвороба (якщо не вiдзначаiться схильнiсть до кровотечi), захворювання печiнки i жовчного мiхура.

Захворювання i травми опорно-рухового апарату: остеохондроз рiзних вiддiлiв хребта, сколiози, порушення постави, ревматоiдний артрит, плоскостопiсть, вивихи, забитi мiсця, розтягнення зв'язок.

Хвороби вуха, горла i носа: ангiна, ларингiт, ринiт, фарингiт.

Захворювання органiв зору: кон'юнктивiт, неврит зорового нерва, глаукома.

Запальнi захворювання чоловiчих i жiночих статевих органiв: хронiчний уретрит, простатит, загини матки i пiхви, болi в областi крижiв i куприка, в областi матки i яiчникiв у перiод мiж менструацiями.

Захворювання шкiри: себорея, випадання волосся, нейродермiт, вугрова висипка (без сильних нагноiнь), лишай, псорiаз.

Порушення обмiну речовин: цукровий дiабет, подагра, надмiрна вага.

Крiм того, масаж буваi ефективним при головному та зубному болю, порушення сну, статевоi слабкостi та пiдвищеноi дратiвливостi.

Масаж протипоказаний при таких захворюваннях i функцiональних станах органiзму:

- Грибкових i гнiйничкових ураженнях шкiри, ii великий дратiвливостi;

- Гострих респiраторних захворюваннях (ГРЗ, грип) при пiдвищенiй температурi тiла (понад 37,5 В° С);

- РЖнфекцiйних захворюваннях (ангiнi та iн), що супроводжуються рiзким пiдвищенням температури тiла;

- Артритах у стадii загострення;

- Тромбофлебiтах i тромбозах судин;

- Запаленнях лiмфатичних вузлiв;

- Злоякiсних i доброякiсних пухлинах;

- Кропив'янцi, набряку Квiнке;

- Туберкульозi;

- Ревматизмi в активнiй фазi;

- Виразковоi хвороби шлунка та дванадцятипалоi кишки в стадii загострення;

- Колiтi та холецистит;

- Гематомах, кровотечах i захворюваннях кровi;

- Гострих гiнекологiчних захворюваннях (кольпiтi, аднекситi та iн);

- Гострих i каузалгiческiх (нападоподiбний) болях;

- Грижi живота;

- Каменях у жовчному та сечовому мiхурах.

Крiм того, масаж не можна робити при вагiтностi, деяких травмах, наявностi на тiлi великоi кiлькостi родимих плям i родимок. Процедуру масажу слiд припинити, якщо пацiiнт погано переносить ii, а також у тому випадку, якщо хвороба вступила в стадiю загострення.

Вместе с этим смотрят:

Анализ медицинских информационных систем для лечебно-профилактических учреждений санаторного типа

Ассортимент лекарственных средств для лечения аллергии

Взаимосвязь нарушения осанки в следствии плоскостопия

Возникновение, лечение и профилактика нозокомиальных инфекций, вызванных грибами рода Candida

Гомеопатия в гериатрии